Головне управління ДФС у Вінницькій області розглянуло звернення "----" щодо включення до складу доходів та витрат фізичні особи - підприємця курсових різниць, пов'язаних з продажем валютної виручки і в межах компетенції повідомляє.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб підприємців визначений ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 273 5ЛП зі. змінами та доповненнями (далі - ПКУ).

Згідно з н. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця.

Оскільки виручкою фізичної особи - підприємця вважається дохід, отриманий у грошовій та не грошовій формі, то датою при формуванні загального оподатковуваного доходу с дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсації вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів, тобто застосовується касовий метод.

Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони! зареєстровані як підприємці згідно з чинним законодавством (ст. 5 Закону України від 16.04.1991 р. № 959-Х1І "Про зовнішньоекономічну діяльність").

Валютні кошти, що надходять на валютний рахунок фізичної особи - підприємця від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, перераховуються у гривні за офіційним курсом Національного банку України на дату; надходження і включаються до валового доходу та відображаються у Книзі обліку доходів та витрат.

Відповідно до п. 5 розд. І Положення про порядок та умови торгівлі - іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 р. № 281, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.08.2005 р. за № 950/11230 із змінами та доповненнями (далі - Положення № 281). торгівлю іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України, на міжнародному валютному ринку дозволяється здійснювати виключно Національному банку та суб'єктам ринку (або з такими суб'єктами).

При цьому, суб'єктами ринку є уповноважені банки, уповноважені фінансові установи.

Суб'єкти ринку мають право здійснювати торгівлю іноземною валютою виключно у випадках і в порядку, передбачених Положенням № 281.