Головне управління ДФС у Запорізькій області за результатами розгляду листа [...] "Про надання роз'яснення щодо застосування норм Податкового кодексу" повідомляє наступне.

1. Щодо податкового обліку сум поліпшень об'єктів, отриманих в оперативну оренду/лізинг, для цілей оподаткування податком на прибуток.

Згідно пп. 138.3.1 п. 138 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності регулюються нормами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 "Оренда" (далі - П(С)БО 14), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 N 181, та Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 N 561 (далі - Методичні рекомендації N 561).

Затрати орендаря на поліпшення об'єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів. Такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об'єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної в п. 7 Методичних рекомендацій N 561 (абз. другий п. 8 П(С)БО 14, п. 21 Методичних рекомендацій N 561).

Об'єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом (п. 40 Методичних рекомендацій N 561). Згідно п. 1.14 глави 1 розділу III Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 N 255 (червня 2003 року), доходи і витрати за операціями з лізингу (оренди) необоротних активів, а також витрати з нарахування амортизації основних засобів та нематеріальних активів визнаються та відображаються в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків.

Пунктом 3.8 глави 3 розділу VIII Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 20.12.2005 N 480 (далі - Інструкція N 480), встановлено, що витрати лізингоодержувача на поліпшення об'єкта оперативного лізингу (оренди) (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються лізингоодержувачем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів.