Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників розглянуло лист [...], за результатами розгляду та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III ПКУ.

Різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів визначаються відповідно до п. 141.2 ст. 141 ПКУ. Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму від'ємного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пп. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 ПКУ).

Згідно з пп. 141.2.6 п. 141.2 ст. 141 ПКУ положення п. 141.2 ст. 141 ПКУ не поширюються, зокрема, на операції платників податку з розміщення, погашення, викупу та наступного продажу, конвертації цінних паперів власного випуску, а також векселедавців, заставодавців та інших осіб, що видали неемісійний цінний папір, під час видачі та погашення таких цінних паперів.

Водночас, відповідно до пп. 140.5.3 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду, зокрема, збільшується на суму втрат від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розрахованих за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації.

При цьому з метою дотримання норм ПКУ у кожному конкретному випадку операцій з акціями необхідно керуватися законодавчими актами та умовами інвестування.

Відносини, що виникають під час утворення та зменшення статутного капіталу акціонерного товариства, регулюються нормами Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. N 436-IV (далі - ГКУ), Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV (зі змінами та доповненнями) (далі - ЦКУ), Закону України від 19.09.91 р. N 1576-XII "Про господарські товариства" (далі - Закон N 1576), Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 року N 514-VI (далі - Закон N 514).

Відповідно до статті 87 ГКУ сума вкладів засновників та учасників господарського товариства становить статутний капітал товариства. Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу в порядку, встановленому цим Кодексом та законом, прийнятим відповідно до нього. Рішення товариства про зміни розміру статутного капіталу набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру.

Статтею 155 ЦКУ передбачено, що статутний капітал акціонерного товариства утворюється з вартості вкладів акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів.

Статтею 24 Закону N 1576 та статтею 14 Закону N 514 визначено, що акціонерним визнається товариство, яке має статутний (складений) капітал, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства. Загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний (складений) капітал акціонерного товариства, який не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення акціонерного товариства.

Власний капітал (вартість чистих активів) товариства - різниця між сукупною вартістю активів товариства та вартістю його зобов'язань перед іншими особами.

З метою впровадження єдиного підходу до розрахунку вартості чистих активів акціонерними товариствами та реалізації положень статті 155 ЦКУ, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку рішенням від 17.11.2004 року N 485 схвалила Методичні рекомендації Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо визначення вартості чистих активів акціонерних товариств.

Відповідно до статті 11 Закону N 514 оплата вартості акцій, що розміщуються під час заснування акціонерного товариства, може здійснюватися грошовими коштами, цінними паперами (крім боргових емісійних цінних паперів, емітентом яких є засновник, та векселів), майном і майновими правами, нематеріальними активами, що мають грошову оцінку. Оплата вартості акцій, що розміщуються під час заснування акціонерного товариства, не може здійснюватися за ціною, нижчою від їх номінальної вартості. Оплата вартості акцій, що розміщуються під час заснування акціонерного товариства, не може здійснюватися шляхом прийняття на себе зобов'язань з виконання для товариства робіт або надання послуг. Ціна майна, що вноситься засновниками акціонерного товариства в рахунок оплати акцій товариства, повинна відповідати ринковій вартості цього майна, визначеній відповідно до статті 8 Закону N 514. Кожний засновник акціонерного товариства повинен оплатити повну вартість придбаних акцій до дати затвердження результатів розміщення першого випуску акцій. Документ, що засвідчує право власності засновника акціонерного товариства на акції, видається йому після повної оплати вартості таких акцій протягом 10 робочих днів з дати отримання товариством свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій.

Порядок збільшення (зменшення) статутного капіталу публічного або приватного акціонерного товариства затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.05.2013 N 822 (далі - Порядок N 822).

Відповідно до статті 15 Закону N 514 статутний капітал товариства збільшується шляхом підвищення номінальної вартості акцій або розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості у Порядку N 822. Акціонерне товариство не має права приймати рішення про збільшення статутного капіталу шляхом публічного розміщення акцій, якщо розмір власного капіталу є меншим, ніж розмір його статутного капіталу.

Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства у разі наявності викуплених товариством акцій не допускається.

Збільшення статутного капіталу товариства для покриття збитків не допускається, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 16 Закону N 514 встановлено, що статутний капітал акціонерного товариства зменшується в Порядку N 822 шляхом зменшення номінальної вартості акцій або шляхом анулювання раніше викуплених товариством акцій та зменшення їх загальної кількості, якщо це передбачено статутом товариства.

Після прийняття рішення про зменшення статутного капіталу акціонерного товариства виконавчий орган протягом 30 днів має письмово повідомити кожного кредитора, вимоги якого до акціонерного товариства не забезпечені заставою, гарантією чи порукою, про таке рішення.

Зменшення акціонерним товариством статутного капіталу нижче встановленого законом розміру має наслідком ліквідацію товариства.

Статтею 68 Закону N 514 передбачено випадки обов'язкового викупу акціонерним товариством акцій на вимогу акціонерів, одним з яких є злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ, зміна типу товариства.

Статтею 66 Закону N 514 встановлено порядок викупу акціонерним товариством розміщених ним цінних паперів, зокрема дії товариства щодо викуплених акцій (їх анулювання або продаж). Ціна викупу акцій не може бути меншою за їх ринкову вартість, визначену відповідно до статті 8 Закону N 514. Оплата акцій, що викуповуються, здійснюється у грошовій формі. Правочини щодо переходу права власності на акції до товариства, вчинені протягом терміну, зазначеного в рішенні загальних зборів, за ціною, відмінною від ціни, вказаної в такому рішенні, є нікчемними.