У зв'язку із листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку) від 03.07.2015 № 3301-05/21646-03 та за результатами наради, що відбулася 08.07.2015 за участі представників Мінекономрозвитку та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), щодо проблемних питань, пов'язаних з укладанням бюджетними установами та організаціями договорів на постачання природного газу за регульованим тарифом, НКРЕКП повідомляє наступне.

На сьогоднішній день правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу визначені Законом України "Про засади функціонування ринку природного газу" (далі - Закон України).

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України встановлено, що з метою забезпечення поступового та послідовного переходу до повномасштабного ринку природного газу, передбаченого цим Законом, встановлюється перехідний період, який включає такі етапи:

перший етап, під час якого здійснюються відокремлення функцій з розподілу та постачання природного газу, визначення споживачів, які набувають статусу кваліфікованих, та визначення Кабінетом Міністрів України гарантованих постачальників, починає діяти з 1 січня 2012 року;

другий етап, під час якого всі категорії споживачів набувають статусу кваліфікованих споживачів, починає діяти з 1 січня 2015 року.

Отже, на виконання вимог Закону України відбулося юридичне відокремлення суб'єктів господарювання ринку природного газу, що входять до складу вертикально інтегрованої господарської організації, що полягає у створенні окремих юридичних осіб-суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність з постачання природного газу за регульованим тарифом.

Згідно з положеннями частини першої статті 6 Закону України діяльність, пов'язана, зокрема, з постачанням природного газу за регульованим тарифом провадиться за умови отримання відповідної ліцензії.

Відповідно до положень пункту 3.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом , затверджених постановою НКРЕКП від 12.01.2015 № 9, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.03.2015 р. за № 289/26734, ліцензіат повинен, зокрема, провадити ліцензовану діяльність лише на території ліцензованої діяльності, затвердженій НКРЕКП.

Територія ліцензованої діяльності визначається як територія адміністративно-територіальної одиниці, де знаходяться споживачі, які включені до абонентської бази споживачів природного газу.

При цьому, територія провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом із зазначенням переліку адміністративно-територіальних одиниць затверджується постановою НКРЕКП про видачу відповідної ліцензії по кожному постачальнику (перелік ліцензіатів з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом із зазначенням території ліцензованої діяльності по кожному постачальнику природного газу за регульованим тарифом додається).

Враховуючи вищезазначене, на кожній окремій території діє лише один постачальник природного газу за регульованим тарифом, з яким споживачі (у тому числі бюджетні установи та організації) можуть укласти договір на постачання природного газу за регульованим тарифом.

Варто зазначити, що з 01.07.2015 газопостачальні підприємства, утворені в результаті відокремлення діяльності з розподілу та постачання природного газу, отримали в НКРЕКП відповідні ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України суб'єкти ринку природного газу провадять свою діяльність на підставі договорів (контрактів), що укладаються відповідно до законодавства.

Положеннями частини першої статті 12 Закону України встановлено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач зобов'язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Договір на постачання природного газу повинен відповідати типовому договору, форма якого затверджується органом, що здійснює державне регулювання на ринку природного газу (за наявності такого типового договору).

Згідно з положеннями підпункту 5 пункту 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг , затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014, та пунктом 15 частини третьої статті 4 Закону України НКРЕКП надані повноваження на розробку та затвердження, зокрема, типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом.

Отже, з метою врегулювання взаємовідносин між юридично відокремленими суб'єктами ринку природного газу, що здійснюють діяльність з розподілу та постачання природного газу за регульованим тарифом та споживачами природного газу, НКРЕКП було прийнято постанову від 22.01.2015 № 35 "Про затвердження Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 року за №172/26617 (далі - Типовий договір).

Крім цього, постановою НКРЕКП від 22.01.2015 № 36 було визнано такою, що втратила чинність постанову Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.09.2011 № 1580 "Про затвердження Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом".

Зазначені постанови набрали чинності з 17.03.2015.

Варто зазначити, що згідно з положеннями підпункту 2 пункту 2 постанови Кабінет Міністрів України від 27.12.2001 № 1729 "Про забезпечення споживачів природним газом" реалізація природного газу для задоволення потреб установ та організацій, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів, здійснюється суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на постачання природного газу за регульованим тарифом.

Таким чином, постачання природного газу бюджетним організаціям має здійснюватися виключно постачальником природного газу за регульованим тарифом, що здійснює діяльність з постачання природного газу за регульованим тарифом на відповідній території на підставі договору на постачання природного газу, укладеного відповідно до Типового договору.

Звертаємо увагу, що відповідно до преамбули Типового договору договір укладається між трьома суб'єктами ринку природного газу - постачальником природного газу за регульованим тарифом, газорозподільним/газотранспортним підприємством та споживачем природного газу (юридична особа/фізична особа-підприємець).

Пунктами 1.1, 1.3. Типового договору передбачено, що постачальник постачає природний газ (далі - газ) споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

При цьому, відповідно до термінів та визначень Типового договору природний газ (природний газ, нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ та газ сланцевих товщ) - корисна копалина, яка є сумішшю вуглеводнів та невуглеводневих компонентів, перебуває у газоподібному стані за стандартних умов (тиск - 760 мм ртутного стовпчика і температура - 20 градусів за Цельсієм) і є товарною продукцією.

Згідно з пунктом 1.3 Типового договору газорозподільне/газотранспортне підприємство, через газові мережі якого постачальник постачає газ споживачеві, забезпечує розподіл/транспортування газу до пунктів призначення з гарантованим рівнем надійності, безпеки, якості та величини його тиску.

Взаємовідносини між постачальником та газорозподільним/газотранспортним підприємством у частині розподілу/транспортування газу до пунктів призначення регулюються окремим договором на розподіл/транспортування природного газу, укладеним між постачальником та газорозподільним/газотранспортним підприємством.

Згідно з пунктом 4.7 Типового договору оплата вартості послуг з постачання газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, з якого в установленому законодавством порядку здійснюється розподіл грошових коштів між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі на поточний рахунок газорозподільного/газотранспортного підприємства за договором на розподіл/транспортування природного газу.

Таким чином, в рамках Типового договору споживач оплачує постачальнику вартість газу, як товару, і наданих послуг з постачання, транспортування та розподілу природного газу на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, що передбачено пунктами 4.2, 4.7 Типового договору.

Оплата за надані споживачу послуги з розподілу та транспортування природного газу перераховується на поточний рахунок надавачів послуг (газотранспортному/газорозподільному підприємству) в рамках договору на розподіл/транспортування природного газу, укладеним між постачальником природного газу та газорозподільним/газотранспортним підприємством.

Отже, взаємовідносини в частині оплати за Типовим договором виникають між двома сторонами договору - споживачем та постачальником за регульованим тарифом.

При цьому, за Типовим договором виникнення у споживача та газотранспортного/газорозподільного підприємства взаємних прав та обов'язків, передбачено зокрема у частині обліку газу; проведення контрольного зняття показів засобів вимірювальної техніки, що входять до складу вузла обліку; доступу до газоспоживного обладнання та вузлів обліку газу споживача; дотриманням вимог щодо якості та тиску газу, обмеження/припинення газопостачання тощо.

Враховуючи вищезазначене, процедура щодо закупівлі природного газу, як товару, передбачена Законом України "Про здійснення державних закупівель" , на думку НКРЕКП, повинна відбуватися за участі двох сторін Типового договору - споживача (бюджетної установи) та постачальника природного газу за регульованим тарифом.