Міжнародне співробітництво органів прокуратури України у галузі правової допомоги здійснюється на основі міждержавних угод і договорів, учасником яких є Україна, законів України, а також нормативних актів і відомчих угод Генеральної прокуратури України.

Співробітництво органів прокуратури України з компетентними установами іноземних держав базуються на принципах:

- взаємної поваги до національного суверенітету і неухильного дотримання норм національного законодавства та міжнародного права;

- невтручання в питання політичного, військового, релігійного або расового характеру.

При застосуванні цієї Інструкції поняття правової допомоги у широкому розумінні означає підготовку, передачу до іноземних правоохоронних органів і судових установ, а також виконання на їх прохання звернень (клопотань, доручень, запитів) про:

- проведення процесуальних дій (виконання слідчих дій, вручення документів, передачу предметів, надання документів та виконання інших процесуальних заходів);

- екстрадицію, тобто видачу осіб, підозрюваних (обвинувачених) у скоєнні злочинів;

- перейняття (передачу або прийняття) кримінального переслідування.

2.1. Міжнародні слідчі доручення про проведення процесуальних дій на території іншої держави готуються працівниками органів прокуратури на місцях і повинні містити:

- найменування органу прокуратури, що є ініціатором доручення та закордонної установи, до якої звернено запит;

- посилання на чинну угоду про надання правової допомоги, учасником якої є як Україна, так і запитувана сторона;

- найменування справи або матеріалу, по яких запитується правова допомога;

- опис подій, що є предметом розслідування (встановлення), їх юридична кваліфікація;

- дані про пред'явлення обвинувачення з викладенням повного тексту відповідних статей Кримінального кодексу України;

- прізвище, ім'я, по батькові та процесуальне становище осіб, з якими необхідно виконати процесуальні дії, відомості про їх місце проживання та перебування, рід занять, а також інші наявні дані, що можуть полегшити виконаним доручення;

- перелік процесуальних дій, які підлягають виконанню;

- у разі необхідності - дані про працівників органів прокуратури, присутність яких при виконанні процесуальних дій вважається потрібною, обгрунтування потреби та бажані строки відрядження, план роботи у відрядженні кожного з працівників, якщо їх декілька;

- у випадках, коли це передбачено відповідним договором або на вимогу компетентного органу держави виконання звернення, міжнародне доручення може містити і інші дані (наприклад, виклад статей, за ознаками яких порушено справу тощо).

У разі необхідності виконання слідчих дій, проведення яких відповідно до вимог чинного кримінально-процесуального законодавства України можливе лише за умови винесення відповідної постанови (проведення обшуків, виїмок, накладання арештів на майно тощо) до міжнародних доручень долучаються необхідні постанови.

2.2. Міжнародні слідчі доручення про проведення процесуальних дій та документи, які до них додаються, складаються на чистих аркушах паперу державною мовою України з обов'язковим долученням до них належним чином завіреного перекладу на мову запитуваної сторони або передбачену договором. Для учасників Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року допускається складання всіх документів російською мовою.

Міжнародні доручення та документи, які до них додаються, мають бути засвідчені підписом слідчого або іншої компетентної особи і скріплені гербовою печаткою прокуратури - ініціатора доручення.

2.3. Міжнародні слідчі доручення, за виключенням випадків, коли міжнародними договорами України або міжвідомчими угодами передбачається можливість їх направлення безпосередньо територіальними прокурорами, надсилаються до Генеральної прокуратури України через прокуратуру області (прирівняну до неї прокуратуру) з листом, в якому вказується обгрунтованість запиту підпорядкованої прокуратури про проведення процесуальних дій на території іншої держави.

2.4. Генеральна прокуратура України після вивчення та перевірки матеріалів у разі належного їх оформлення готує і в можливо стислий термін відповідно до порядку, встановленого двосторонніми або багатосторонніми угодами, учасником яких є Україна, надсилає у відповідний орган іноземної держави звернення про проведення за межами України запитуваних процесуальних дій.

2.5. Запити про проведення процесуальних дій, що надійшли до Генеральної прокуратури України від правоохоронних установ інших держав, розглядаються міжнародно-правовим управлінням Генеральної прокуратури України.

За відсутності обставин, які в силу чинного законодавства України і положень міжнародних угод перешкоджають наданню правової допомоги, запити в тижневий строк відповідно до вимог закону про підслідність надсилаються компетентним установам, які, у свою чергу, організовують їх виконання. Матеріали виконаного доручення, завірені гербовою печаткою органу виконання запиту, надсилаються до Генеральної прокуратури України по таких самих каналах, якщо інше не обумовлено двосторонніми або багатосторонніми угодами, учасницею яких є Україна.

У разі неможливості виконання доручення зацікавлена сторона повідомляється про це з мотивованим викладенням відповідних причин.

2.6. Територіальні прокурори в межах своєї компетенції забезпечують контроль за кваліфікованою і своєчасною підготовкою доручень та нагляд за додержанням законів при виконанні запитів про проведення процесуальних дій.

3.1. Клопотання про екстрадицію (видачу) осіб готуються працівниками органів прокуратури на місцях і повинні містити:

- найменування органу прокуратури, що є ініціатором клопотання та закордонної установи, до якої звернено запит;

- посилання на чинну угоду про надання правової допомоги, учасницею якої є як України, так і запитувана сторона;

- найменування справи, по якій запитується правова допомога;

- опис подій, що є предметом розслідування (встановлення), їх юридична кваліфікація;

- копію постанови про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або копію вироку з підтвердженням того, що вирок набрав законної сили, завірені гербовою печаткою органу, який виніс постанову (вирок);

- довідку про докази, якими підтверджується вина розшукуваної особи у вчиненні злочину;

- копію постанови про притягнення цієї особи як обвинуваченого;

- текст закону (статті Кримінальною кодексу України), за яким кваліфікується злочин;

- прізвище, ім'я, по батькові розшукуваної особи, повна дата і місце народження, місце проживання або місцеперебування за кордоном та інші відомості про цю особу;

- висновок органів внутрішніх справ про громадянство розшукуваної особи відповідно до Закону України "Про громадянство України";

- довідку про частину невідбутого покарання (у випадках, коли запит про видачу робиться щодо засудженої особи, яка вже відбула частину призначеного судом покарання);

- постанову слідчого (суду) про розшук особи;

- відомості про матеріальні збитки, заподіяні внаслідок злочину;

- дві фотокартки та дактилокарта розшукуваної особи (за наявності).

Вказані документи повинні бути завірені гербовою печаткою.

До матеріалів також додаються належним чином завірені текст клопотання про екстрадицію (видачу) та тексти перелічених документів, перекладених на державну мову країни, з якої підлягає видачі розшукувана особа, або мову звернення, передбачену договором. Для учасників Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року допускається складання всіх документів російською мовою.

3.2. Клопотання про екстрадицію надсилаються до Генеральної прокуратури України через прокуратуру області (прирівняну до неї прокуратуру) з листом, в якому вказується обгрунтованість запиту підпорядкованої прокуратури щодо видачі в Україну особи, яка розшукується правоохоронними органами України.

3.3. Генеральна прокуратура України після вивчення та перевірки матеріалів, у разі належного їх оформлення, готує і не пізніше 10 днів з моменту отримання матеріалів відповідно до порядку, встановленого двосторонніми або багатосторонніми угодами, учасницею яких є Україна, надсилає до відповідного органу іноземної держави клопотання про видачу (екстрадицію) розшукуваної особи.

3.4. У разі надходження від органів іноземної держави згоди на видачу розшукуваної особи і повідомлення про її затримання (арешт) Центральний орган виконання положень відповідної двосторонньої або багатосторонньої угоди, учасницею яких є Україна, направляє доручення МВС України та Державному департаменту України з питань виконання покарань щодо організації прийому цієї особи. У дорученні також повідомляється адреса етапування заарештованого.

3.5. Після закінчення провадження у справі щодо виданої особи до Генеральної прокуратурі України надсилається належним чином завірена копія постанови або вироку для подальшого інформування відповідного іноземного органу.