1.1. Рекомендації щодо порядку перерозподілу земель резервного фонду розроблені у відповідності із Земельним кодексом України та Указом Президента України від 8 серпня 1995 року N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям".

1.2. Рекомендації встановлюють склад і зміст робіт щодо перерозподілу земель резервного фонду з метою їх раціонального і ефективного використання.

1.3. Створений органами місцевого самоврядування під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.

1.4. Із земель резервного фонду, громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим громадянам, які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання, безплатно передаються земельні ділянки у власність для:

ведення селянського (фермерського) господарства у межах середньої земельної частки;

ведення особистого підсобного господарства у межах граничних розмірів і за умов, визначених статтею 56 Земельного кодексу України;

будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибна ділянка) - у межах граничного розміру, визначеного статтею 67 Земельного кодексу України;

ведення колективного чи індивідуального садівництва - на підставах та у розмірах, визначених статтею 57 Земельного кодексу України.

Із земель резервного фонду членам недержавних сільськогосподарських підприємств земельні ділянки у колективну власність передаються у розмірі суми площ середніх земельних часток (паїв), в яких є потреба новоприйнятих в члени цього господарства громадян.

1.5. Із земель резервного фонду громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим громадянам, які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання земельні ділянки надаються у користування для:

ведення селянського (фермерського) господарства за умов, визначених у статті 50 Земельного кодексу України та у розмірах встановлених статтею 52 Земельного кодексу України;

ведення особистого підсобного господарства за умов та у розмірах, визначених статтею 56 Земельного кодексу України;

зайняття традиційними народними промислами (з використанням сільськогосподарських угідь) на підставах та у розмірах, визначених згідно статті 58 Земельного кодексу України;

городництва, сінокосіння і випасання худоби на підставах та у розмірах, визначених статтею 59 Земельного кодексу України.

Для зайняття традиційними промислами, городництва, сінокосіння і випасання худоби земельні ділянки із земель резервного фонду передаються, як правило, на конкурентних засадах у випадках, коли вони не надані в постійне користування та у випадках ліквідації недержавних сільськогосподарських підприємств, із земель яких цей фонд був створений.

1.6. Для проведення перерозподілу земель резервного фонду за рішенням органу місцевого самоврядування створюється комісія. До складу комісії включаються депутати відповідної сільської, селищної, міської ради, на території якої створений цей фонд, представники недержавних сільськогосподарських підприємств і організацій, в яких землі резервного фонду перебувають у постійному користуванні, а також представники місцевих державних землевпорядних і фінансових органів.

Висновки і пропозиції комісії, розглянуті і затверджені сесією відповідного органу місцевого самоврядування, є підставою для виконання необхідних вишукувальних і проектних землевпорядних робіт.

1.7. Комісія здійснює наступні функції:

проводить роз'яснювальну роботу серед місцевого населення щодо прав громадян на отримання земельних ділянок із земель резервного фонду та умов набуття цих прав;

складає списки громадян, які мають право на отримання із земель резервного фонду земельних ділянок у власність і користування і бажають це здійснити;

передає списки громадян на розгляд і затвердження органам місцевого самоврядування за погодженням з відповідними господарствами в частині, яка стосується громадян, що стали їх членами і претендують на земельну частку (пай);

проводить розрахунок розмірів земельних ділянок, які надаються у користування, або передаються у власність громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, та тим, хто переселився у сільську місцевість для постійного проживання;

вносить органу місцевого самоврядування пропозиції щодо припинення права користування земельними ділянками резервного фонду, які підлягають перерозподілу;

погоджує відповідну технічну документацію щодо визначення розмірів та умов встановлення меж земельних ділянок в натурі і передає її на розгляд і затвердження відповідній раді.

1.8. На землі резервного фонду, які перебувають у постійному користуванні господарств, до передачі їх у власність або користування громадянам, переліченим в пункті 1.3 цих Рекомендацій, за погодженням з землекористувачем і рішенням відповідної ради, яка створила цей фонд, право постійного користування у відповідності з чинним законодавством припиняється на площі, яка необхідна для задоволення невідкладних потреб, визначених в пунктах 1.4 і 1.5 цих Рекомендацій.

1.9. У випадках, коли члени господарства, в якому землі резервного фонду перебувають в постійному користуванні, прийняли на загальних зборах рішення щодо проведення реструктуризації господарств, право постійного користування землями цього фонду у відповідності з чинним законодавством припиняється на усій їх площі на підставі рішення відповідної ради.

1.10. Розпорядження землями резервного фонду, де припинено право постійного користування, здійснюють відповідні ради шляхом передачі їх у короткострокове користування за цільовим призначенням, як правило, на конкурсних засадах бажаючим громадянам і юридичним особам, здатним ефективно використовувати ці землі.

1.11. Надання у постійне користування та передача у власність громадянам земельних ділянок із земель резервного фонду здійснюється в порядку відведення у відповідності з чинним законодавством, за кошти громадян, в інтересах яких оформляються правоустановлюючі документи.

Витрати на підготовчі роботи, пов'язані з наданням громадянам земельних ділянок із земель резервного фонду у власність та передачею їх у користування відшкодовуються, як правило, за рахунок місцевого бюджету із коштів, які надходять від сплати земельного податку. Вартість підготовчих робіт можуть також сплачувати заінтересовані громадяни.

Передача у колективну власність земельних ділянок із земель резервного фонду здійснюється за рахунок підприємств, в інтересах яких виконуються ці роботи.

1.12. Орган місцевого самоврядування за пропозицією комісії, виходячи з наявності земель резервного фонду, прогнозу можливих змін у кількості членів існуючих недержавних сільськогосподарських підприємств, розташованих на території ради, а також кількості працівників соціальної сфери на селі, загальної демографічної ситуації в населених пунктах цієї ради, з урахуванням забезпеченості місцевого населення земельними ділянками для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, присадибними ділянками, ділянками для сінокосіння, випасання худоби, зайняття традиційними народними промислами, ведення селянського (фермерського) господарства приймає рішення щодо граничних розмірів площ земельних ділянок для зазначених цілей та пріоритетності у їх наданні, а також розміщення масивів земель резервного фонду, за рахунок яких будуть виділятись ці ділянки.

При цьому враховується, що розмір земельної частки (паю) в кадастрових гектарах новоприйнятих членів господарства не може бути іншим, ніж у членів цього господарства, які набули це право в процесі паювання земель колективної власності.

Рекомендована форма проведення розрахунків щодо граничних розмірів земельних ділянок різного цільового призначення при обгрунтуванні перерозподілу земель резервного фонду наведена в рекомендованому додатку 1.

1.13. Відповідні сільські, селищні, міські ради, на території яких створений резервний фонд земель, з урахуванням розрахунків граничних розмірів земельних ділянок різного цільового призначення, проводять розмежування земель цього фонду.

Розрахунки площ угідь земель різного цільового призначення та планово-картографічні матеріали з нанесенням їх місцеположення і меж оформляються на стендах, доступних для ознайомлення місцевими жителями.

До здійснення розрахунків площ та оформлення необхідних планово-картографічних матеріалів органи місцевого самоврядування залучають землевпорядні організації.

1.14. При необхідності за ініціативою органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку здійснюється обмін земельних ділянок резервного фонду на земельні ділянки інших форм власності і господарського використання з тим, щоб створити максимально сприятливі територіальні умови використання цих ділянок в майбутньому за визначеним цільовим призначенням.

При обміні земельних ділянок враховуються місцезнаходження населених пунктів, наявність громадян, бажаючих одержати в певних місцях земельні ділянки із резервного фонду, ландшафтні умови, сучасний стан організації використання угідь тощо.

1.15. При обгрунтуванні розміщення як сукупності земельних ділянок різного цільового призначення, так і окремих земельних ділянок враховується можливість їх обробітку механізованим способом на достатньо великих площах одночасно та з дотриманням протиерозійних вимог.

2.1. Орган місцевого самоврядування на підставі заяв новоприйнятих членів недержавного сільськогосподарського підприємства, клопотання комісії по перерозподілу, з метою використання за цільовим призначенням земель резервного фонду та за погодженням з органом управління цього підприємства в місячний термін приймає рішення щодо передачі в колективну власність із резервного фонду земельної ділянки у розмірах суми площ середніх земельних часток (паїв) цих громадян.

2.2. Фізична площа суми земельних часток (паїв) на конкретній частині земель резервного фонду розраховується у відповідності з вимогами Методичних рекомендацій щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств і організацій, затверджених Держкомземом, Мінсільгосппродом та УААН 04.06.96 N 47/172/48 (із змінами і доповненнями від 03.03.98 N 23/65/30 ).

2.3. Земельна ділянка, яка передається із земель резервного фонду в колективну власність членів недержавного сільськогосподарського підприємства, повинна, як правило, не бути черезсмужною по відношенню до основного масиву земель колективної власності. Вона повинна по можливості надаватись із тієї частини земель резервного фонду, яка наближена до населеного пункту, в якому проживають новоприйняті члени господарства. При визначенні місцеположення і меж цієї ділянки враховуються ландшафтні умови, вимоги протиерозійної організації території тощо.

2.4. Юридичний і технічний процес передачі земель резервного фонду в колективну власність здійснюється землевпорядними організаціями, які мають на це право за договорами з відповідними господарствами. Матеріали оформляються в технічну документацію, яка розглядається і затверджується відповідним органом місцевого самоврядування. Після перенесення меж переданої земельної ділянки в натуру вносяться необхідні зміни в правоустановлюючі та інші кадастрові документи.

Технічна документація щодо передачі земель із резервного фонду в колективну власність виготовляється в трьох примірниках.

Перший примірник передається господарству, другий (з матеріалами геодезичних вимірювань і технічними розрахунками) - зберігається в районному (міському) відділі земельних ресурсів, а третій - залишається у землевпорядній організації, яка виконала роботи.

2.5. Оформлення та видача новоприйнятим членам господарств сертифікатів на право на земельну частку (пай) проводиться у відповідності з вимогами пунктів 9, 10, 11 Методичних рекомендацій щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, затверджених Держкомземом України 20.02.96 N 11.

2.6. Господарство та відповідний орган місцевого самоврядування (місцева рада) зобов'язані повідомити про зміни у власності на землю і землекористуванні орган, який веде державну реєстрацію земельних ділянок і прав на них в місячний термін після внесення змін в правоустановлюючі документи.

3.1. Площа земельної ділянки, яка передається громадянину із земель резервного фонду у власність або (та) у користування для ведення особистого підсобного господарства визначається як різниця між граничною площею цієї ділянки, встановленою рішенням органу місцевого самоврядування, та розміром фактично використовуємої цим громадянином земельної ділянки зазначеного цільового призначення.

3.2. Підставою для передачі із земель резервного фонду земельних ділянок у власність або надання їх у користування громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, також іншим громадянам, які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання, є заява цих громадян (рекомендований додаток 2), позитивно розглянута комісією Ради (рекомендований додаток 3), та відповідне рішення цієї Ради (рекомендований додаток 4).

4.1. У випадках, коли площі резервного фонду перевищують поточну потребу у земельних ділянках громадян, які мають на це право, нерозподілені площі цього фонду можуть бути передані органом місцевого самоврядування на конкурентних засадах у користування новоутвореним господарствам, незалежно від організаційних форм цих господарств за їх клопотанням.

4.2. Роботи по передачі у користування новоствореним господарствам нерозподілених земель резервного фонду здійснюються, як правило, в процесі реструктуризації існуючих господарств з урахуванням вимог раціональної організації території, забезпечення компактності землекористування.

4.3. У випадках виникнення потреби у виділенні громадянам, які мають на це право, земельних ділянок із земель резервного фонду, переданих у користування новоствореним господарствам внаслідок реструктуризації існуючих господарств, питання щодо подальшого перерозподілу земель резервного фонду вирішуються у порядку, викладеному в попередніх розділах цих Рекомендацій.

5.1. На масивах земельних ділянок резервного фонду, визначених органом місцевого самоврядування для різного цільового призначення, здійснюється геодезична зйомка, встановлюються пункти наступної прив'язки земельних ділянок до геодезичної сітки.

5.2. На кожному масиві земельних ділянок необхідно передбачити встановлення не менше 3 межових знаків постійної дії, виготовлених з матеріалів, які тривалий час не піддаються руйнуванню. Вказані межові знаки необхідно встановити в місцях, де є можливість простими методами встановити усі межові знаки окремих земельних ділянок. Обов'язковою умовою виготовлення та розміщення межових знаків є забезпечення неушкодження їх при виконанні польових механізованих робіт.

5.3. По матеріалах зйомки земельних ділянок резервного фонду різного цільового призначення складається Схема організації їх території.

5.4. Відведення земельної ділянки із земель резервного фонду у власність громадян здійснюється відповідними землевпорядними або іншими організаціями, які мають на це право.

5.5. Встановлення і закріплення меж земельної ділянки в натурі проводиться з участю представника органу місцевого самоврядування та громадянина, якому відводиться земельна ділянка, а також суміжних власників землі і землекористувачів.

5.6. Заінтересовані власники землі і землекористувачі суміжних земельних ділянок заздалегідь повідомляються про майбутні землевпорядні дії по встановленню меж земельної ділянки в натурі.

5.7. При встановленні в натурі зовнішніх меж земельної ділянки виконується прив'язка їх до пунктів державної геодезичної сітки, інших координованих знаків і об'єктів, вимірюються кути поворотних точок і міри ліній між ними, вираховуються координати поворотних точок.

Згідно каталогу координат поворотних точок земельної ділянки, що відводиться, вираховується в фізичних гектарах з точністю до 0,01 га загальна площа і площа окремих угідь та складається план цієї ділянки в масштабі 1:1000 або 1:2000.

5.8. Після визначення меж в натурі складається акт про передачу земельної ділянки із земель резервного фонду у приватну власність громадянину, в якому фіксується факт передачі земельної ділянки, загальна її площа та склад земельних угідь, опис меж на місцевості, а також робиться запис про передачу власнику межових знаків цієї ділянки для нагляду за їх зберіганням (додаток 5).

5.9. Матеріали встановлення зовнішніх меж земельної ділянки в натурі складають технічну документацію, що оформляється в двох примірниках. Перший примірник видається власнику земельної ділянки, другий - зберігається в районному відділі земельних ресурсів. Ця документація є підставою для оформлення і послідуючої видачі правоустановлюючих документів на право приватної власності на землю та користування нею.

5.10. Громадянин та відповідний орган місцевого самоврядування зобов'язані повідомити про зміни у власності на землю орган, який веде державну реєстрацію земельних ділянок і прав на них в місячний термін після внесення змін у правоустановлюючі документи.