1.1. Методичні рекомендації щодо порядку передачі власникам земельної частки (паю) в натурі із площі сільськогосподарських угідь колективної власності розроблено у відповідності з Указом Президента України від 8 серпня 1995 року N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 1996 р. N 187 "Про стан реформування земельних відносин".

1.2. Передача в натурі земельної частки (паю) провадиться громадянину, який має сертифікат на право на земельну частку (пай), згідно з його заявою.

1.3. Передача в натурі земельної частки (паю) громадянину здійснюється після складання "Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї)" (далі - Схеми).

1.4. Складання Схем проводиться землевпорядними та іншими організаціями, що мають на це дозвіл (ліцензію).

1.5. Схеми складаються за участю керівників і спеціалістів колективних сільськогосподарських підприємств (організацій), сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств (далі - підприємств), затверджуються загальними зборами (зборами уповноважених) членів цих підприємств і організацій та погоджуються районними (міськими) державними адміністраціями (виконавчими комітетами міських Рад).

2.1. Схеми в залежності від забезпеченості необхідною землевпорядною документацією розробляються за повною або скороченою програмою.

2.2. При складанні Схем визначається черговість поділу земель колективної власності з урахуванням обмежень, обумовлених технологічними і екологічними особливостями їх використання.

2.3. Місце розташування та першочерговість виділення земельних ділянок визначаються з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій та іншої технічної документації.

2.4. Складанню Схеми передують підготовчі роботи, які включають в себе аналіз земельно-кадастрових, статистичних і планово-картографічних матеріалів, результатів польових вишукувань і обстежень земельного фонду з метою встановлення фактичного стану використання земель підприємства, розрахунків проведеного паювання земель, виходячи з інтересів окремих співвласників, їх об'єднань та інтересів суспільства в досягненні еколого-економічної стабілізації землекористування, раціонального використання земель та їх охорони.

В процесі підготовчих робіт збираються, систематизуються і вивчаються такі матеріали:

1) плани землеволодінь і землекористувань підприємств в масштабах 1:10000 або 1:25000;

2) матеріали проектів землеустрою, розроблених на територію господарств до передачі земель у колективну власність, проектів встановлення меж сільських та селищних Рад і меж населених пунктів, проектів роздержавлення і приватизації земель;

3) технічна документація по видачі державних актів на право колективної власності на землю;

4) матеріали передпроектних і прогнозних розробок по підприємству, а також тих регіональних розробок, виконання заходів яких може вплинути на рішення щодо організації передачі громадянам у власність сільськогосподарських угідь у розмірі земельної частки (паю);

5) матеріали грунтових обстежень та їх коригувань, радіологічних зйомок та зйомок іншого техногенного забруднення території;

6) шкали бонітування грунтів орних земель, багаторічних насаджень і природних кормових угідь (1993 р.);

7) дані про кількість громадян, які мають право на земельну частку (пай) в розрізі населених пунктів, відомості про розміщення та потужність виробничих центрів господарства.

2.5. В порядку підготовчих робіт вивчається громадська думка щодо черговості паювання сільськогосподарських угідь з урахуванням регіональних особливостей їх використання, особливо тих, де виділення окремих земельних часток (паїв) неминуче призведе до зниження ефективності їх використання (меліоровані землі, масиви багаторічних насаджень, спеціалізованих сівозмін тощо), та визначаються площі угідь, які не підлягають поділу на земельні частки (паї) в натурі в зв'язку з можливим при цьому надмірним подрібненням.

2.6. Схема складається, як правило, в масштабі 1:10000 або 1:25000. За планову основу Схеми приймаються копії планів землеволодінь і землекористувань.

2.7. На Схемі виділяються земельні масиви, що можуть бути поділені на земельні частки (паї) без обмежень в часі, в тому числі ділянки першочергової приватизації, а також земельні масиви, які поділяються на земельні частки (паї) після закінчення певного технологічного сільськогосподарського циклу.

Крім того, визначаються:

- земельні ділянки, що поділяються одночасно без подрібнення в натурі на окремі паї (зрошувані угіддя, сади, виноградники, хмільники, ягідники тощо);

- земельні ділянки, що не підлягають поділу і повинні використовуватись сумісно (угіддя, законсервовані, виходячи з екологічних умов; невеликі площі сільськогосподарських угідь, в результаті поділу яких на окремі земельні ділянки стає неможливим механізований обробіток грунту).

2.8. З метою уточнення площі сільськогосподарських угідь підприємства, що підлягають поділу на земельні частки (паї) в натурі, визначаються площі, які необхідні для створення системи полезахисних лісових смуг і захисних лісових насаджень, будівництва протиерозійних гідротехнічних споруд, створення системи природних територій в агроландшафтах, мережі польових доріг та площі деградованих і забруднених земель, що підлягають консервації.

2.9. Із земель, що можуть приватизуватися без обмежень у їх подальшому використанні, виділяються ділянки першочергового поділу на земельні частки (паї). Кількість і розмір ділянок першочергового поділу встановлюються в залежності від наявності бажаючих одержати земельні частки (паї) в натурі, кількості і розміщення населених пунктів, конфігурації масивів земель колективної власності, співвідношення і розміщення сільськогосподарських угідь, напрямів господарської діяльності, яка визначається з урахуванням ландшафтних умов, особливостей поселенської мережі тощо.

2.10. На ділянки першочергового поділу розробляється проект організації території земельних часток (паїв) з використанням планового матеріалу в масштабі 1:2000.

З метою складання цього проекту проводиться геодезичне визначення меж земельних ділянок першочергової приватизації, встановлюються пункти прив'язок окремих земельних ділянок громадян до геодезичної мережі, наносяться контури агровиробничих груп грунтів та їх бонітету. Необхідність детальної зйомки визначається, виходячи з наявності планового матеріалу та строкатості ландшафтних умов.

2.11. Розрахунок площі земельної частки (паю) у фізичних гектарах здійснюється з точністю до 0,01 га і виконується в такій послідовності;

При зменшенні площі сільськогосподарських угідь, що підлягають поділу на земельні частки (паї) в натурі, проводиться уточнення розрахунку площі земельної частки (паю) відповідно до Методичних рекомендацій щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, затверджених наказом Держкомзему від 20.02.96 р. N 11.

Площа земельної частки (паю) у фізичних гектарах визначається методом проектного розрахунку шкал грошової оцінки агровиробничих груп грунтів згідно з Порядком грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (розділи 1 і 2,4 та додаток N 2), затвердженим спільним наказом Держкомзему, Держкоммістобудування, Мінсільгосппроду, Української академії аграрних наук від 27.11.95 р. N 76/230/325/150.

Шкали грошової оцінки агровиробничих груп грунтів розраховуються за формулою:

де Гагрі - грошова оцінка гектара і-тої агровиробничої групи грунтів (у карбованцях);

Г - грошова оцінка гектара відповідних угідь по сільськогосподарському підприємству (у карбованцях);

Багрі - бал бонітету і-тої агровиробничої групи грунтів;

Б - бал бонітету гектара відповідних угідь по сільськогосподарському підприємству.

Бал бонітету сільськогосподарських угідь, що підлягають паюванню, розраховується за формулою:

де E - Сума;

Пагрі - площа і-тої агровиробничої групи грунтів відповідних угідь (у гектарах);

Багрі - бал бонітету і-тої агровиробничої групи грунтів по відповідних угіддях за шкалами бонітету 1993 р.;

Пагр - загальна площа агровиробничих груп грунтів відповідних угідь, що підлягають паюванню (у гектарах).

2.12. Проектування розміщення земельних ділянок (паїв) проводиться з урахуванням крутизни та напрямків схилів, стану грунтового покриву. Не допускається проектування ділянок довгими сторонами вздовж схилів. В разі потреби проектується зручна і раціональна мережа під'їзних шляхів шириною до 5 м з виходом на існуючу шляхову мережу.

2.13. На кресленні Схеми в ділянках першочергового паювання запроектовані земельні частки (паї) нумеруються в зростаючому порядку, визначається їх площа, показуються розміри сторін ділянок, окремих під'їзних шляхів.

У випадках, коли площа останньої земельної ділянки (паю) не відповідає розрахунковій земельній частці (паю), на ділянці першочергової приватизації допускаються дорізки в суміжних ділянках в обгрунтованих розмірах.

2.14. На Схему наносяться:

- система захисних і охоронних лісонасаджень, в тому числі суцільних, які створюються внаслідок консервації малопродуктивних і деградованих угідь;

- система природних територій в агроландшафтах;

- основна мережа польових доріг, що доцільно визначити як магістральні при перерозподілі земель.

2.15. Земельні ділянки різної черговості паювання ілюмінуються. Креслення Схеми супроводжується відповідними умовними знаками, табличною і текстовою інформацією.

2.16. Схема складається в 3 примірниках, один з яких передається підприємству для практичної роботи, другий - районному (міському) відділу земельних ресурсів для здійснення контролю та заходів щодо ведення земельного кадастру і моніторингу земель, третій - землевпорядній та іншій організації.

2.17. При розробці Схеми за повною програмою проводиться коригування сівозмін підприємства та складається проект організації території земельних часток (паїв) на ділянки першочергового поділу.

Коригування сівозмін проводиться з метою забезпечення збалансованої діяльності підприємства, створення умов для ефективного використання земель, а також здійснення при необхідності реорганізації існуючих виробничих структур.

Сівозміни доцільно передбачати, як правило, з короткою ротацією, з урахуванням розміщення виробничих центрів, мережі населених пунктів, наявних трудових ресурсів і виробничих потужностей.

При цьому польові сівозміни, де концентрується вирощування основних товарних сільськогосподарських культур, бажано розміщувати повністю на землях однієї форми власності.

2.18. При розробці Схеми за скороченою програмою не розробляється проект організації території земельних часток (паїв) на ділянки першочергового поділу та не проводиться коригування сівозмін на землях колективної власності.

3.1. Громадянин, який має сертифікат на право на земельну частку (пай) і бажає одержати свою земельну частку (пай) в натурі, подає підприємству заяву за формою, наведеною в додатку N 1.

3.2. Місцеположення в натурі земельної ділянки, що надається згідно з Схемою, погоджується виконавчим органом управління підприємства в місячний строк з часу подання заяви співвласника про вихід із складу цього підприємства.

Рішення виконавчого органу управління підприємства є підставою для виконання робіт щодо передачі земельної частки (паю) в натурі.

У випадках, коли Схема не розроблена, місцеположення земельної частки (паю), що передається, погоджується відповідним рішенням чергових загальних зборів (зборів уповноважених) підприємства, але не пізніше трьох місяців з часу подання заяви про вихід із складу цього підприємства.

У випадках вимоги про негайне виділення земельної ділянки в натурі, надання її здійснюється протягом поточного сільськогосподарського року не більше ніж за 12 місяців.

Відповідне рішення загальних зборів (зборів уповноважених) за формою, наведеною в додатку N 2, є підставою для виконання робіт щодо передачі земельної частки (паю) в натурі.

3.3. Передача земельної частки (паю) в натурі провадиться згідно зі Схемою та проектом організації території земельних ділянок першочергової передачі.

3.4. Перед встановленням в натурі меж земельної ділянки вирішується питання про технічні методи виконання робіт та можливі конструктивні особливості межових знаків.

На кожній земельній ділянці або їх групі, в простих умовах відновлення меж при можливому їх порушенні, необхідно передбачити встановлення не менш 2 межових знаків, виготовлених з матеріалів, які тривалий час не піддаються руйнуванню. Вказані межові знаки необхідно встановити у місцях, де є можливість простими методами відновити усі межові знаки земельних ділянок. Обов'язковою умовою розміщення знаків є забезпечення неушкодження їх при виконанні польових механізованих робіт.

3.5. Встановлення і закріплення меж земельної ділянки в натурі провадиться за участю громадянина, якому передається земельна ділянка, та представника від підприємства, а також власників землі і землекористувачів суміжних ділянок.

3.6. Заінтересовані власники землі і землекористувачі суміжних земельних ділянок заздалегідь оповіщаються про землевпорядні дії по встановленню меж земельної ділянки в натурі. Повістка доводиться за формою, наведеною в додатку N 3.

3.7. При встановленні в натурі зовнішніх меж земельної ділянки виконується прив'язка їх до пунктів державної геодезичної мережі, інших координованих знаків і об'єктів, вимірюються кути поворотних точок і міри ліній між ними, вираховуються координати поворотних точок.

3.8. Після визначення меж в натурі складається акт передачі земельної ділянки із земель колективної власності у власність громадянину за формою, наведеною в додатку N 4.

3.9. Технічна документація щодо передачі земельної частки (паю) в натурі оформляється в трьох примірниках в обсязі відповідно переліку, що наведений в додатку N 5. Перший примірник видається власнику земельної ділянки, другий з журналом геодезичних вимірювань - зберігається в районному (міському) відділі земельних ресурсів, третій - залишається у землевпорядній або іншій організації, що виконує ці роботи.

Вказана технічна документація є підставою для прийняття рішення місцевою радою про видачу державного акта на право приватної власності на землю, з визначенням цільового призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної (міської) державної адміністрації (виконавчого комітету міської Ради).

3.10. У підприємстві ведеться журнал реєстрації заяв про передачу земельних часток (паїв) в натурі та видачі відповідних витягів з протоколу загальних зборів (зборів уповноважених) за формою, наведеною в додатку 6.

4.1. Складання Схем здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань, а також за рахунок підприємств або громадян, які виявили бажання одержати земельні частки (паї) в натурі.

4.2. Розробка проекту організації території земельних ділянок першочергової передачі земельних часток (паїв) в натурі із земель колективної власності та оформлення державного акта на право власності на землю здійснюється за замовленням громадян.

4.3. Спори, пов'язані із передачею земельних часток (паїв) в натурі, вирішуються згідно з чинним законодавством в судовому порядку.