Аналіз стану забезпечення трудових, соціально-економічних прав і гарантій працівників бюджетної сфери виявив низку проблемних питань, які потребують невідкладного вирішення.

Переважна більшість порушень прав працівників обумовлена щорічним обмеженням обсягів бюджетного фінансування на забезпечення гарантій, встановлених законодавством України.

Сьогодні фінансування соціальних статей видатків у бюджетних галузях, у т.ч. органів державного управління, здійснюється в обсягах, менших в 1,5 - 15 разів ніж передбачено законодавством, що свідчить про застосування залишкового принципу розподілу видатків на ці сфери. Такий підхід призводить до:

вкрай низького рівня заробітної плати працівників бюджетної сфери (розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника I тарифного розряду ЄТС на 25,7% менший за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2013 року на рівні 1147 гривень, а заробітна плата працівників органів виконавчої влади (оклади державних службовців IV - VII категорії) - на рівні мінімальної заробітної плати як за некваліфіковану працю);

постійної загрози виникнення заборгованості з виплати заробітних плат та стипендій, а також з розрахунків за комунальні послуги;

призупинення реалізації або недофінансування пільг та гарантій, встановлених законодавством України для працівників освіти, охорони здоров'я, культури (для працівників сфери соціального захисту вони взагалі не передбачені);

невиконання вимог законодавства щодо перерахунку первинним профспілковим організаціям коштів на культурно-масову, фізкультурну, оздоровчу роботу, а також гарантованих видатків на здійснення заходів, спрямованих на безпеку праці, збереження життя і здоров'я працівників;

постійного зростання рівня виробничого травматизму, у тому числі зі смертельними наслідками, зокрема соціально-культурна сфера, за даними Держгірпромнагляду, входить до четвірки найбільш травмонебезпечних галузей економіки.

Не врегульовано питання підвищення заробітної плати як основного джерела доходів працюючих до законодавчо гарантованого рівня, уніфікації тарифних та інших умов оплати праці з метою забезпечення об'єктивної оцінки трудової діяльності працівників різних галузей залежно від складності, кваліфікації та умов праці.

Низький рівень заробітної плати та забезпечення соціальних гарантій працівників бюджетної сфери у містах, районах, селах стримує залучення висококваліфікованого кадрового потенціалу, підвищення його професійного рівня. Це особливо характерно для місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, де розміри заробітної плати не переглядалися понад чотири роки.

Враховуючи зазначене, ФПУ та всеукраїнські профспілки бюджетної сфери цілеспрямовано домагаються забезпечення трудових, соціально-економічних прав і гарантій працівників.

Внаслідок солідарних дій наприкінці 2012 року вдалося домогтися виправлення ситуації, яка склалася із затримкою виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери; не допустити прийняття розробленого Мінсоцполітики України недосконалого проекту Методики віднесення посад працівників бюджетної сфери до певних розрядів Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери , застосування якої негативним чином вплинуло б на рівень доходів працівників бюджетних галузей.

До Генеральної угоди на 2010 - 2012 роки внесено норму щодо забезпечення скорочення грошового розриву між посадовим окладом (тарифною ставкою) працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки та мінімальною заробітною платою.

У результаті непростих переговорів та консультацій між представниками Уряду та профспілок 27 березня 2013 року на засіданні Кабінету Міністрів України прийнято постанову "Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" , відповідно до якої забезпечено виконання зазначеної вище норми Генеральної угоди на 2010 - 2012 роки та не допущено збільшення грошового розриву між цими показниками. Крім того, зазначеною постановою передбачено наступне: Міністерству соціальної політики, Міністерству фінансів, Міністерству охорони здоров'я, Міністерству освіти і науки, Міністерству культури за участю професійних спілок бюджетної сфери щокварталу розглядати результати виконання зведеного бюджету за попередній квартал та вносити пропозиції щодо підвищення заробітної плати працівників бюджетної сфери, у тому числі державних службовців, зменшення грошового розриву між посадовим окладом (тарифною ставкою) працівника 1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки та мінімальною заробітною платою за наявності можливостей зведеного бюджету.

Докладна інформація про стан забезпечення трудових, соціально-економічних прав і гарантій працівників бюджетної сфери та солідарні дії профспілок на їх захист додається.

З метою підвищення рівня забезпечення встановлених законодавством прав і гарантій працівників бюджетної сфери президія Федерації професійних спілок України

1. Узяти до відома, що 27 березня 2013 року на засіданні Кабінету Міністрів України прийнято рішення про підвищення розміру посадового окладу працівника першого тарифного розряду з 1 січня 2013 року до 852 гривень.

2. Керівництву ФПУ спільно з всеукраїнськими профспілками працівників бюджетної сфери домагатися:

- перегляду соціальних стандартів та їх фінансового забезпечення на основі моніторингу виконання Державного бюджету України за підсумками I кварталу 2013 року, як це передбачено п. 9 прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" ;

- забезпечення проведення щоквартальних консультацій з метою вироблення узгоджених пропозицій щодо підвищення в 2013 році розміру базового тарифного розряду ЄТС для їх внесення на розгляд Уряду;

- при внесенні змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" збільшення видатків на освіту, охорону здоров'я, культуру, соціальну сферу та інші галузі бюджетної сфери в законодавчо встановлених обсягах:

1) для поступового забезпечення виконання норм статті 6 Закону України "Про оплату праці" та статті 96 Кодексу законів про працю України щодо відповідності розміру посадового окладу працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки мінімальній заробітній платі;

2) забезпечення оплати праці працівників органів державного управління відповідно до статті 33 чинного Закону України "Про державну службу" (з урахуванням премій, надбавок за високі досягнення у праці та виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників тощо, а також виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань);

3) на покриття видатків за захищеними статтями;

- впровадження з 2014 року Закону України "Про державну службу" в повному обсязі;

- прийняття постанов Кабінету Міністрів України, у яких би визначався механізм реалізації положень статті 29 Закону України "Про культуру" щодо забезпечення гарантій оплати і стимулювання праці працівників у сфері культури;

- виділення додаткових асигнувань на оплату праці медичних працівників відповідно до рішень Уряду, пов'язаних з реформуванням галузі охорони здоров'я;

- законодавчого встановлення державних гарантій та пільг для працівників соціальної сфери на рівні інших бюджетних галузей;

- внесення зміни до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" щодо збільшення межі грошових доходів населення, які підлягають індексації, до не менш ніж двократного розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення, а також встановлення більш справедливого порядку індексації заробітної плати в умовах її перегляду (підвищення);

- скасування п. 14 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", згідно з яким встановлено протиправну норму: пільги, компенсації та гарантії, на які відповідно до законів мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, надаються за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом пільговика за попередні шість місяців не перевищує 900 гривень;

- законодавчого врегулювання окремих питань призначення та виплати пенсій за вислугу років, зокрема щодо застосування при переході з пенсії за вислугу років на пенсію за віком порядку визначення заробітку, який застосовується при переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, а також призначення та виплати пенсії за вислугу років для працюючих за сумісництвом;

- внесення змін до законів України щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення працівників бюджетної сфери, зокрема шляхом встановлення доплат до пенсій за рахунок коштів Державного бюджету, запровадження професійних та додаткових пенсійних систем тощо;

- внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" стосовно включення обов'язкових видатків на заходи з охорони праці;

- реалізації в установах бюджетної сфери необхідного комплексу заходів профілактики виробничого травматизму і захворюваності працівників, забезпечення їх конституційних прав на безпечні та здорові умови праці.

3. Представникам профспілкової сторони під час переговорного процесу з укладення Генеральної угоди на 2013 - 2015 роки у постійно діючій тристоронній робочій групі з проведення консультацій на всіх стадіях бюджетного процесу в рамках роботи над формуванням проекту Державного бюджету України на 2014 рік домагатися забезпечення розміру тарифної ставки (посадового окладу) працівника I тарифного розряду ЄТС на рівні мінімальної заробітної плати.

4. Розмістити постанову на офіційному веб-порталі ФПУ.

5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови ФПУ Кондрюка С.М.

Аналіз видатків для забезпечення функціонування бюджетної сфери свідчить про наявність стереотипу її сприйняття як другорядної, адже фінансування цих галузей здійснюється не відповідно до норм чинного законодавства, а за залишковим принципом при формуванні бюджету.

Видатки на фінансування окремих галузей бюджетної сфери мають законодавчо встановлені рамки, зокрема:

- Фінансування освіти - пункт 2 статті 61 Закону України "Про освіту" :

"Держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в розмірі не меншому десяти відсотків національного доходу, а також валютні асигнування на основну діяльність.".

__________

Примітка.

відповідно до листа Міністерства економіки України від 21.02.2007 № 61-25/146 прогнозне співвідношення між національним доходом та валовим внутрішнім продуктом становить 98,5%

- Фінансування науки - абзац 3 статті 34 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" :

"Держава забезпечує бюджетне фінансування наукової та науково-технічної діяльності (крім видатків на оборону) у розмірі не менше 1,7 відсотка валового внутрішнього продукту України.

Видатки на наукову і науково-технічну діяльність є захищеними статтями видатків Державного бюджету України.".

- Фінансування охорони здоров'я - частина 2 статті 12 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" :

"Державна політика охорони здоров'я забезпечується бюджетними асигнуваннями в розмірі, що відповідає її науково обґрунтованим потребам, але не менше десяти відсотків національного доходу.".

Водночас сьогодні немає законодавчо встановленого мінімуму фінансування з державного бюджету культури. Так, наприклад, чинним до 2010 року Законом України "Основи законодавства про культуру" такий мінімальний обсяг видатків на культуру був встановлений у розмірі 8% національного продукту, але він жодного разу не був виконаний. На жаль, законодавчо не встановлено рівень фінансування видатків на систему соціального захисту населення.

Критичну ситуацію у функціонуванні державних органів спричиняє відсутність встановленого законодавчого мінімуму їх фінансування з державного бюджету. Так, з 2008 року на їх утримання виділяється 35 - 40% від бюджетного запиту. Майже повністю відсутні кошти на відрядження, зв'язок, Інтернет, канцтовари, оргтехніку тощо.

Обсяги видатків зведеного бюджету України на фінансування освіти, науки, охорони здоров'я та культури за період 2009 - 2012 років наведено нижче в діаграмі.

Через недостатнє фінансування галузей бюджетної сфери періодично виникає складна ситуація із забезпеченням своєчасної виплати заробітних плат та стипендій, а також з розрахунками за комунальні послуги. Так, на кінець минулого року обмеженість у фінансуванні призвела до виникнення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам бюджетних галузей та створила перешкоди в створенні умов для забезпечення діяльності бюджетних установ.

Як результат недостатнього фінансування та відсутності дієвого механізму забезпечення коштами - не виконуються наступні важливі норми: стаття 44 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" , стаття 250 Кодексу законів про працю України (щодо відрахування роботодавцем первинній профспілковій організації коштів на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу) та стаття 19 Закону України "Про охорону праці" (щодо передбачення видатків на охорону праці).

Своєрідним прикладом соціальної нерівності є дискримінація оплати праці працівників бюджетної сфери, що триває ще з 2008 року (рішенням Уряду від 25.10.2008 з 1 грудня 2008 року заморожено розмір тарифної ставки (окладу) працівників першого тарифного розряду за ЄТС для обрахунку посадових окладів бюджетників). Таким чином, розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду за ЄТС, внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 25.10.2008 № 939 залишився нижчим від розміру визначеної законом мінімальної заробітної плати. Тим самим повністю розбалансовано систему оплати праці працівників за Єдиною тарифною сіткою, оскільки свого часу введення ЄТС мало на меті встановлення оптимальної диференціації тарифних ставок і посадових окладів з урахуванням складності й відповідності виконуваних робіт.

У рамках формування проекту Державного бюджету України на 2013 рік впродовж 2012 року велися переговори з урядовою стороною щодо розмірів соціальних стандартів та гарантій, у тому числі й посадового окладу працівника першого тарифного розряду ЄТС .

Позиція Кабінету Міністрів України, підтримана профспілковою стороною, передбачала зростання у 2013 році тарифної ставки (посадового окладу) працівника I тарифного розряду ЄТС в середньому за рік на 18,3% та була запротокольована 27 липня 2012 року за підсумками засідання Спільної робочої Комісії повноважних представників Сторін власників і профспілок з ведення колективних переговорів. Крім того, відповідно до протокольних домовленостей ріст прожиткового мінімуму для працездатних осіб та мінімальної заробітної плати планувався на рівні 8,7%, а зменшення грошового розриву між розмірами тарифної ставки (посадового окладу) працівника I тарифного розряду ЄТС та мінімальної заробітної плати - на 50 грн. впродовж 2013 року.

Натомість у Законі України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" не забезпечено реалізації зазначених вище домовленостей: ріст прожиткового мінімуму для працездатних осіб та мінімальної заробітної плати закладено на рівні 5%.

Впродовж майже всього I кварталу 2013 року залишалося невирішеним питання оплати праці працівників бюджетної сфери за ЄТС в 2013 році.

У результаті непростих переговорів та консультацій між представниками Уряду та профспілок 27 березня 2013 року на засіданні Кабінету Міністрів України прийнято постанову "Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" , відповідно до якої забезпечено на мінімально граничному рівні виконання зобов'язань Уряду за Генеральною угодою на 2010 - 2012 роки (базовий тарифний розряд за ЄТС з 1 січня 2013 року встановлено на рівні 852 грн.), чим не допущено збільшення грошового розриву між посадовим окладом (тарифною ставкою) працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки та мінімальною заробітною платою. Крім того, зазначеною постановою передбачено наступне: Міністерству соціальної політики, Міністерству фінансів, Міністерству охорони здоров'я, Міністерству освіти і науки, Міністерству культури за участю професійних спілок бюджетної сфери щокварталу розглядати результати виконання зведеного бюджету за попередній квартал та вносити пропозиції щодо підвищення заробітної плати працівників бюджетної сфери, у тому числі державних службовців, зменшення грошового розриву між посадовим окладом (тарифною ставкою) працівника 1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки та мінімальною заробітною платою за наявності можливостей зведеного бюджету.

Ще більші проблеми існують в оплаті праці державних службовців середньої ланки та працівників закладів соціального захисту у зв'язку з відтермінуванням введення в дію Закону України "Про державну службу" до 1 січня 2014 року.