З метою методичного забезпечення створення та експлуатації автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об'єктів підвищеної екологічної небезпеки

1. Затвердити Правила створення та експлуатації автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об'єктів підвищеної екологічної небезпеки та Регламент створення та функціонування автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об'єктів підвищеної екологічної небезпеки, що додаються.

2. Державній екологічній інспекції (Костров М.М.)

- протягом 10 календарних днів після затвердження наказу забезпечити розсилку електронних версій Правил створення та експлуатації автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об'єктів підвищеної екологічної небезпеки та Регламенту створення та функціонування автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об'єктів підвищеної екологічної небезпеки до Рескомприроди Криму, територіальних органів та спеціальних підрозділів Мінприроди.

3. Голові Рескомприроди Криму, начальникам територіальних органів та спеціальних підрозділів Мінприроди здійснювати інформування суб'єктів господарської діяльності, які створили та експлуатують або бажають створити автоматизовані системи екологічного контролю і моніторингу на власних об'єктах, що становлять підвищену екологічну небезпеку, про затвердження Правил створення та експлуатації автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об'єктів підвищеної екологічної небезпеки та Регламенту створення та функціонування автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об'єктів підвищеної екологічної небезпеки.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра - Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища Тригубенка С.М.

1.1 Терміни та їх визначення вжито у цих Правилах створення та експлуатації автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку (далі - Правила), у такому значенні:

Автоматизована система екологічного контролю і моніторингу (АСЕКМ) - сукупність приладів та елементів, призначених для виконання заданої функції (контроль за параметрами повітряного і/або водного середовища, оповіщення персоналу, передача сигналів на пульт централізованого спостереження тощо).

Екологічна небезпека - наявність дій та процесів, що можуть впливати на стан навколишнього природного середовища, яке внаслідок надмірного забруднення обмежує або виключає можливість життєдіяльності людини та впровадження господарської діяльності в цих умовах.

Локальна система екологічного моніторингу - комплекс спеціальних інженерно-технічних та організаційних засобів, якими обладнуються приміщення, території, споруди, джерела антропогенного впливу на довкілля, які відносяться до об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Оператор АСЕКМ - штатний співробітник АСЕКМ, який розміщується на пункті контролю та моніторингу АСЕКМ і виконує функції нагляду за її роботою, підтримки її у працездатному стані, контролю прийому даних від сигналізаторів (аналізаторів) та видання необхідної інформації респондентам.

Пункт контролю та моніторингу - комплекс комунікаційних та програмно-технічних засобів, що розташовані у спеціальному приміщенні і призначені для приймання, накопичення даних, оброблення інформації і подання у заданому вигляді повідомлень про стан параметрів, які контролюються, реєстрації цих повідомлень та передачі їх визначеним респондентам.

Реальний масштаб часу - масштаб часу, у якому ведеться обслуговування процесу управління впливом на об'єкт контролю (моніторингу) з метою попередження (зниження) забруднення навколишнього природного середовища.

Регіональна система моніторингу довкілля - це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки. Вона реалізує завдання моніторингу в межах адміністративно-територіального регіону.

1.2 У цих Правилах наведені скорочення мають такі значення:

АСЕКМ - автоматизована система екологічного контролю і моніторингу

ГДК - граничнодопустимі концентрації.

ГДС - граничнодопустимий скид.

ДСМД - Державна система моніторингу довкілля.

ЄАС ДЕІ - Єдина автоматизована система Державної екологічної інспекції.

ЗВТ - засоби вимірювальної техніки.

ПКМ - пункт контролю та моніторингу.

НЕС - небезпечна екологічна ситуація.

НПС - навколишнє природне середовище.

ОПЕН - об'єкт, що становить підвищену екологічну небезпеку.

РСМД - регіональна система моніторингу довкілля.

У Правилах застосовуються також терміни і визначення, які передбачені національним стандартом ДСТУ 2156-93. Безпечність промислових підприємств. Терміни та визначення.

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища";

Закон України "Про охорону атмосферного повітря";

Закон України "Про захист населення й територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру";

Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність";

Закон України "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання";

Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель";

Водний кодекс України ;

Постанова Кабінету Міністрів України від 20.06.95 № 440 "Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів";

Постанова Кабінету Міністрів України від 27.07.95 № 554 "Про перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку";

Постанова Кабінету Міністрів України від 20.07.96 № 815 "Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод";

Постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.98 № 391 "Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля";

Постанова Кабінету Міністрів України від 03.08.98 № 1198 "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру";

Постанова Кабінету Міністрів України від 09.03.99 № 343 "Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря";

Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.99 № 465 "Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами";

Постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2001 № 1655 "Про затвердження Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря";

Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки";

ГОСТ 34.601-90 "Автоматизированные системы. Стадии создания";

ДСТУ 2156-93. Безпечність промислових підприємств. Терміни та визначення;

ГОСТ 27384-2002 "Вода. Нормы погрешности измерений показателей состава и свойств";

РД 211.0.8.107-05 "Методичні рекомендації з питань створення систем моніторингу довкілля регіонального рівня", затверджені наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16.12.2005 № 467;

Єдине міжвідомче керівництво по організації та здійсненню державного моніторингу вод, затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 485 від 24.12.2001;

Нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, затверджені наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.06.2006 № 309 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01.08.2006 за № 912/12786);

Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 01.02.2005 № 28 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.05.2005 за № 466/10746);

"Строительные нормы и правила. Системы автоматизации" СНиП 05.07-85;

ПУЭ "Правила устройства электроустановок";

Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (ДНАОП 0.00-1.32-01);

Правила пожежної безпеки в Україні (НАПБ А.01.001-2004).

3.1 Галузь застосування.

3.1.1 Правила створення та експлуатації автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, можуть бути застосовані під час створення АСЕКМ ОПЕН та при їх модернізації, а також систем оперативного інформування та оповіщення про випадки перевищень нормованих значень показників, що визначають вплив ОПЕН на навколишнє природне середовище.

3.1.3 Дія цих Правил не розповсюджуються на створення, експлуатацію та технічне обслуговування:

систем, призначених для об'єктів, які обладнуються та охороняються за іншими нормами і вимогами, що затверджені у встановленому порядку;

систем радіологічної безпеки;

систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій, що не супроводжуються екологічним забрудненням.

3.1.4 Правила можуть бути застосовані підприємствами, установами, організаціями незалежно від виду їх діяльності та форми власності, об'єкти яких можуть бути оснащені автоматизованими системами екологічного контролю і моніторингу, а також підприємствами, що здійснюють проектування, введення в дію, експлуатацію та технічне обслуговування вищевказаних систем.

3.1.5 ОПЕН регіону, що можуть бути рекомендовані для оснащення автоматизованою системою екологічного контролю і моніторингу, визначаються спеціальними підрозділами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища України.

3.2 Мета створення та основні завдання АСЕКМ ОПЕН

3.2.1 Мета створення АСЕКМ ОПЕН полягає у забезпеченні можливості організації безперервного автоматизованого контролю, аналізу і оцінки інформації про екологічний стан ОПЕН та їх вплив на навколишнє природне середовище в режимі поточного часу; організації надання оперативної та достовірної інформації щодо джерел та чинників екологічної небезпеки для керівництва підприємств, органів державного контролю за станом НПС, органів державного управління, місцевого самоврядування та громадськості.

3.2.2 Основні завдання АСЕКМ ОПЕН полягають у:

розвитку та удосконаленні технічних засобів екологічного контролю через реєстрацію параметрів, що контролюються, та своєчасне інформування і оповіщення про випадки перевищень встановлених підприємству нормованих значень вмісту забруднюючих речовин у викидах та скидах ОПЕН, показників складу та властивостей поверхневих вод та атмосферного повітря;

здійсненні локального моніторингу впливу ОПЕН на стан атмосферного повітря та поверхневих вод;

забезпеченні потреб керівництва підприємств, органів державного контролю за станом НПС (якщо АСЕКМ будуть включені до складу ЄАС ДЕІ або РСМД), місцевого самоврядування та громадськості в оперативній і достовірній інформації, необхідній для прийняття обґрунтованих рішень щодо зниження впливу ОПЕН на стан навколишнього середовища та його покращення в окремому регіоні;

сприянні виконанню Україною міжнародних та міждержавних угод та зобов'язань з охорони навколишнього природного середовища.

3.2.3 Організація спостережень за викидами і скидами забруднюючих речовин від ОПЕН та їх впливом на атмосферне повітря і водні об'єкти здійснюється відповідно Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"; Закону України "Про охорону атмосферного повітря"; Закону України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру"; Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 р. № 1655.

Порядок організації проведення автоматизованого контролю і моніторингу за участю АСЕКМ наведено у розділі 8 цих Правил.

4.1 Умови застосування АСЕКМ ОПЕН

4.1.1 На кожну АСЕКМ ОПЕН розробляється технічне завдання, згідно з яким здійснюється її проектування, введення в дію та експлуатація і яке має бути погоджено з територіальними органами виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.

4.1.2 Для нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення ОПЕН рекомендації щодо створення АСЕКМ можуть бути враховані у розділі "Оцінка впливів на навколишнє середовище" проекту. У цьому разі в проектно-кошторисній документації може бути передбачений окремий розділ, що стосується створення АСЕКМ.

4.1.3 Детальні умови застосування АСЕКМ для кожного з ОПЕН визначаються у технічному завданні на її створення.

4.2 Основні функції АСЕКМ ОПЕН

4.2.1 Основні функцій АСЕКМ ОПЕН спрямовані на:

розвиток та удосконалення технічних засобів контролю впливу ОПЕН на стан НПС через автоматизацію окремих завдань;

здійснення локального моніторингу впливу ОПЕН на стан атмосферного повітря;

здійснення локального моніторингу впливу ОПЕН на стан поверхневих вод.

4.2.2 Основними функціями АСЕКМ ОПЕН є:

виконання автоматичних вимірювань вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі у зоні можливого впливу ОПЕН на атмосферне повітря, у джерел викидів в атмосферне повітря, у скидах зворотних вод до водних об'єктів, у водних об'єктах в зоні можливого впливу скидів зворотних вод від ОПЕН відповідно до Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.99 № 465;

реєстрація результатів та часу проведення вимірювань вмісту забруднюючих речовин;

здійснення порівняльного аналізу результатів вимірювань вмісту забруднюючих речовин із встановленими нормативами;

здійснення розрахункової функції вибору максимальних результатів і опосереднення результатів вимірювання за встановлений проміжок часу;

оперативне інформування і оповіщення чергового оператора АСЕКМ щодо виявлених випадків перевищення результатів вимірювань встановлених нормативів за заданими критеріями;

автоматизований функціональний контроль робочих параметрів складових АСЕКМ та забезпечення збереження даних.

4.2.3 Реалізація функцій АСЕКМ ОПЕН відбувається шляхом:

проведення безперервного автоматичного вимірювання вмісту забруднюючих речовин у атмосферне повітрі і/або воді засобами вимірювальної техніки, що дозволяють здійснювати контроль у заданому режимі;

здійснення систематичної передачі в автоматичному режимі первинної інформації за результатами вимірювань у бази даних локальних систем екологічного моніторингу ОПЕН;

інформування та оповіщення про випадки перевищень заданих значень ГДК забруднюючих речовин у атмосферному повітрі;

інформування та оповіщення про випадки перевищень встановлених підприємству нормованих значень вмісту забруднюючих речовин у промислових викидах в атмосферне повітря;

інформування та оповіщення про випадки перевищень встановлених підприємству нормованих значень показників складу та властивостей зворотних вод;

інформування та оповіщення про випадки перевищень заданих значень ГДК забруднюючих речовин у водних об'єктах.

5.1 Включення АСЕКМ ОПЕН до систем державного екологічного контролю.

5.1.1 АСЕКМ ОПЕН може бути підключена до ЄАС ДЕІ з метою надання інформації по запиту ДЕІ.

5.1.2 Умовою експлуатації АСЕКМ ОПЕН, якщо вона буде включена до складу ЄАС ДЕІ, є регламентоване і оперативне надання інформації при виявленні перевищень заданих значень максимально разового вмісту одного або декількох нормованих речовин (показників складу і властивостей) у атмосферному повітрі, водному об'єкті, викидах, скидах.

5.1.3 Оперативна інформація має бути надана до визначених респондентів у вигляді спеціального протоколу, який повинен містити:

назву ОПЕН та його технологічного підрозділу, що має відношення до події;

місце розташування, координати та кодове позначення точки спостереження;

визначення часу події;

зазначення об'єкта спостереження (атмосферне повітря, водний об'єкт, викид, скид);

назву нормованої речовини (показника складу і властивостей), щодо якої виявлене порушення нормативів;

визначене АСЕКМ та задане контрольне значення максимально разового вмісту нормованої речовини (показника складу і властивостей).

5.1.4 За умов роботи АСЕКМ у штатному режимі з АСЕКМ ОПЕН щомісяця респондентам надається звітна інформацію за формою, яка має бути розроблена і погоджена у складі проектної документації на систему.

Штатний режим роботи АСЕКМ - це робота АСЕКМ в умовах, коли параметри НПС, що спостерігаються, знаходяться у заданих границях.

5.1.5 Респонденти АСЕКМ ОПЕН, яким має надаватися оперативна інформація і періодичні звіти, визначаються і погоджуються у проектному завданні.

Такими можуть бути:

респонденти оперативної інформації (в разі виникнення небезпечних екологічних ситуацій у реальному масштабі часу) - відповідні територіальні органи та спеціальні підрозділи центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища України та представники органів місцевого самоврядування, що є відповідальними за оперативне реагування на виникнення небезпечних екологічних ситуацій, для прийняття управлінських рішень з метою ліквідації виниклих ситуацій;

респонденти періодичного звіту (результати контролю та моніторингу за термінами згідно з угодами про інформаційну взаємодію) - відповідні територіальні органи та спеціальні підрозділи центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища України.

5.2 Включення АСЕКМ ОПЕН до складу регіональних систем моніторингу довкілля.

5.2.1 АСЕКМ ОПЕН є локальними системами моніторингу довкілля і можуть бути включені до державної системи моніторингу довкілля як локальний рівень РСМД.

5.2.2 Включення АСЕКМ ОПЕН, як систем локального рівня до РСМД, має відбуватись на підставі та відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 391 "Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля" (далі - Положення), а також згідно угоди між територіальними органами виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища та ОПЕН про спільну діяльність.

5.2.3 Метрологічне забезпечення ведення моніторингу АСЕКМ при включенні до складу РСМД має відповідати Закону України "Про метрологію і метрологічну діяльність" та пункту 14 Положення.

5.2.4 Методологічне забезпечення ведення моніторингу ОПЕН при включенні АСЕКМ до складу РСМД має відповідати пункту 13 Положення.

5.2.5 При включенні АСЕКМ ОПЕН до складу регіональних систем моніторингу довкілля, надання інформації до РСМД має відбуватись згідно умов, визначених в угоді про спільну діяльність.

6.1 Структура АСЕКМ ОПЕН.

6.1.1 Типова Структура АСЕКМ включає:

комплекс аналізаторів і сигналізаторів;

контрольні та комунікаційні програмно-технічні засоби;

пункти контролю та моніторингу.

6.1.2 Комплекс аналізаторів і сигналізаторів складається з технологічних датчиків, які контролюють визначені параметри навколишнього природного середовища, та пристроїв передачі даних вимірів на ПКМ.

Аналізатори і сигналізатори системи встановлюються і використовуються відокремлено від аналогічних датчиків будь-яких систем контролю і моніторингу, що функціонують на даній території.

6.1.3 Контрольні та комунікаційні програмно-технічні засоби складаються з універсальних комунікаційних модулів та пристроїв узгодження їх інтерфейсів з інтерфейсами аналізаторів і сигналізаторів.

Універсальні комунікаційні модулі виконують функції приймання та проведення попереднього аналізу інформації від аналізаторів і сигналізаторів та її передавання на ПКМ.

6.1.4 Пункт контролю та моніторингу є комплексом комунікаційних та програмно-технічних засобів, що розташовані у спеціальному приміщенні і призначені для приймання, накопичення даних, оброблення інформації і подання у заданому вигляді повідомлень про стан параметрів, які контролюються, реєстрації цих повідомлень та передачі їх у автоматичному режимі визначеним у проектному завданні респондентам.

6.2 Загальні технічні вимоги до АСЕКМ у цілому.

6.2.1 Склад, структура побудови й функції АСЕКМ для конкретного ОПЕН технічно і економічно обґрунтовуються при розробленні технічного завдання і повинні відповідати принципам раціональності, цілісності, комплексності, перспективності й динамічності.

6.2.2 Допускається поділ АСЕКМ в цілому на функціонально самостійні складові частини. При цьому побудова системи в цілому має забезпечувати можливість її модифікації (розширення функціональних можливостей) і надійність у експлуатації. Відмова будь-якої функціонально автономної складової не повинна приводити до відмови системи в цілому.

6.2.3 На підставі технічного завдання і вихідних даних, що визначаються на стадії передпроектного обстеження, розробляється проектна документація. Проектування виконується проектною організацією, яка повинна мати відповідну ліцензію. Під час проектування необхідно застосовувати нормативні документи: положення, правила, норми, вказівки, технологічні карти тощо, що не суперечать вимогам цих Правил і затверджені у встановленому законодавством порядку.

6.2.4 У АСЕКМ мають бути передбачені спеціальні або звичайні засоби (прилади, алгоритми, сигнали тощо) виявлення й реєстрації як явних, так і прихованих несправностей. Система повинна мати захист від помилок оператора при отриманні інформації у ручному режимі від аналізаторів і сигналізаторів. Перевірка функціонування окремих складових частин системи не повинна порушувати нормальну працездатність усієї системи в цілому.

6.2.5 Вплив зовнішніх факторів

Перелік зовнішніх факторів, до яких АСЕКМ повинна бути стійкою, та діапазон зміни цих факторів (температура, тиск, рівень перешкод тощо) повинен вказуватися у технічному завданні на її створення.

При впливі зовнішніх факторів запроектована система повинна:

бути стійкою до можливих негативних впливів зовнішніх факторів при експлуатації, у тому числі: механічних ушкоджень, кліматичних умов, впливу агресивних середовищ тощо;

враховувати при функціонуванні можливий вплив перешкод виробничо-технологічних процесів, радіоелектронних, електронагрівальних і вентиляційних приладів, транспорту тощо.

6.3 Узгодження систем екологічної безпеки з іншими системами безпеки об'єктів.

6.3.1 АСЕКМ та інші діючі системи безпеки на ОПЕН (системи протипожежної, виробничої автоматики, раннього виявлення аварійних ситуацій) мають доповнювати одна одну, не заважаючи функціонуванню їх складових частин.

Пріоритетними для виконання є вимоги, що забезпечують безпеку для життя і здоров'я людей та навколишнього природного середовища.

6.3.2 Сигнали оповіщення, які видаються АСЕКМ, повинні відрізнятися типами та інтенсивністю від сигналів аварії та тривоги, які видаються іншими системами підприємства. При цьому звукові аварійні, тривожні сигнали не повинні перешкоджати трансляції мовних оповіщень та телефонному зв'язку.

6.3.3 Формати протоколів надання інформації від АСЕКМ, якщо вони будуть включені до складу РСМД, мають бути узгодженими з програмним забезпеченням РСМД.

6.4 Метрологічне забезпечення.

6.4.1 Апаратура й обладнання, що входять до складу систем і комплексів, повинні відповідати чинним нормативним документам, технічним умовам, проектній документації, документації заводів-виробників, а також за потреби мати сертифікат відповідності, виданий у державній Системі сертифікації УкрСЕПРО, якщо відповідна продукція є у Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 01.02.2005 № 28, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 04.05.2005 за № 466/10746.

ЗВТ, які використовуються в АСЕКМ, повинні бути занесені до покажчика державного реєстру України засобів вимірювальної техніки.

Нестандартні ЗВТ, що виготовляються індивідуально на підставі технічних завдань, повинні пройти державну метрологічну атестацію у державних науково-технічних центрах стандартизації, метрології та сертифікації.

6.4.2 Методики з проведення дистанційних автоматизованих вимірів з використанням автоматизованих ЗВТ повинні бути атестованими або допущеними до застосування відповідною метрологічною службою в складі документації на ЗВТ або окремо.

6.4.3 Результати вимірювань концентрації забруднюючих речовин у викидах стаціонарних джерел порівнюються зі значеннями, встановленими пунктом 1.3 Нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.06.2006 № 309;

6.4.4 Для забезпечення єдності і заданої точності вимірювань, можливості програмного забезпечення мають бути сумісними з метрологічними характеристиками ЗВТ.

7.1 Загальні вимоги до вибору аналізаторів і сигналізаторів системи

7.1.1 Для контролю заданих параметрів у АСЕКМ допускається застосовувати автоматичні аналізатори і сигналізатори різного принципу дії.

7.1.2 Вибір конкретних аналізаторів і сигналізаторів та типів датчиків до них здійснюється на етапах розроблення технічного завдання на проектування та при проектуванні АСЕКМ на підставі паспортів, технологічних регламентів роботи обладнання, характеристик викидів (скидів) на ОПЕН тощо.

7.1.3 Автоматичні аналізатори і сигналізатори повинні мати необхідну чутливість, експлуатаційну надійність, захищеність від перешкод та можливість виконання калібрування.

7.1.4 При встановленні аналізаторів і сигналізаторів має забезпечуватись їх захист від шкідливого зовнішнього впливу та несанкціонованого доступу сторонніх осіб.

7.2 Приймально-контрольна апаратура

7.2.1 Контрольні та комунікаційні програмно-технічні засоби створюються на базі універсальних комунікаційних модулів та виконують функції приймання сигналів від датчиків, ідентифікації датчика, від якого надійшла інформація, попереднього оброблення даних, їх передавання та збереження.

7.2.2 Універсальні комунікаційні модулі повинні здійснювати контроль працездатності аналізаторів, сигналізаторів і каналів зв'язку, у тому числі за рахунок проведення дистанційного тестування.

7.3 Вимоги до пункту контролю та моніторингу

7.3.1 ПКМ складається з таких частин:

програмно-технічний комплекс, який призначений для прийому та перевірки даних щодо стану параметрів, які контролюються, накопичення даних, оброблення інформації, формування у заданому вигляді повідомлень про перевищення нормативних значень параметрів, що контролюються, передачу накопичених даних на ЄАС ДЕІ і до центру РСМД та реєстрації цих повідомлень;

комунікаційне обладнання, яке являє собою універсальні модемні пристрої, що використовуються для передачі і приймання даних від датчиків на ПКМ, передачі інформації у автоматичному режимі з ПКМ визначеним у проектному завданні респондентам;

канали зв'язку між ПКМ та універсальними комунікаційними модулями ЄАС ДЕІ та центру РСМД.

7.3.2 У якості інформаційного каналу між комунікаційними модулями об'єктів та ПКМ можуть бути використані наявні чи особливі види зв'язку.

7.3.3 Приміщення ПКМ повинно бути обмеженим для доступу сторонніх осіб та мати:

природне, штучне та аварійне освітлення, що вмикається автоматично;

природну вентиляцію, а у разі необхідності - кондиціонери;

телефонний зв'язок та інші засоби зв'язку, що обумовлені місцевими умовами;

систему резервного живлення електрообладнання;

первинні засоби пожежогасіння;

протипожежну сигналізацію;

охоронну сигналізацію (при необхідності).

7.3.4 Передача інформації в автоматичних режимах від ПКМ до визначених у проектному завданні респондентам має бути забезпечена не менше ніж двома незалежними каналами зв'язку.

7.3.5 Програмне забезпечення ПКМ повинно передбачати виконання наступних функцій:

приймання, оброблення, реєстрацію, зберігання й передавання первинної оперативної інформації, що надходить від автоматичних аналізаторів і сигналізаторів, та даних періодичного тестування щодо визначення їх робочого стану;

періодичне дистанційне тестування функціонування каналів зв'язку та обладнання, що встановлене на об'єктах контролю ОПЕН;

надання інформації про об'єкти контролю ОПЕН та їх місцезнаходження;

виключення можливості коригування черговим персоналом або іншими особами інформації, що надійшла на ПКМ.

7.3.6 Програмне забезпечення ПКМ у разі необхідності повинно передбачати можливість позачергового отримання інформації з аналізаторів і сигналізаторів за запитом чергового оператора АСЕКМ.

7.3.7 Програмне забезпечення ПКМ має бути захищене від можливих помилкових дій персоналу.

7.4 Енергопостачання

7.4.1 Енергопостачання АСЕКМ ОПЕН, електричні пристрої складових АСЕКМ повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.32-01 "Правила будови електроустановок, електроустаткування спеціальних установок", затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 р. № 272, та НАПБ А.01.001-2004 "Правила пожежної безпеки", затвердженим наказом МНС України від 19.10.2004 р. № 126.

7.4.2 Електричні пристрої складових АСЕКМ повинні відповідати класу вибухонебезпечної або пожежонебезпечної зони їх розміщення згідно з ДНАОП 0.00-1.32-01 "Правила будови електроустановок, електроустаткування спеціальних установок", затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 № 272, та Правилам пожежної безпеки (НАПБ А.01.001-2004), затвердженим наказом МНС України від 19.10.2004 р. № 126.

7.4.3 У якості резервного джерела живлення можуть застосовуватись джерела безперервного живлення. Ємність акумуляторних батарей джерел безперервного живлення повинна забезпечувати роботу системи у термін, який визначається у технічному завданні на АСЕКМ.

8.1 Порядок проведення автоматизованого контролю і моніторингу АСЕКМ повинен забезпечувати виконання системою функцій, що визначені у пункті 3.2.2 цих Правил.

8.2 При проведенні автоматизованого контролю і моніторингу АСЕКМ здійснюються наступні операції:

безперервний вимір датчиками ЗВТ параметрів, що контролюються, і за якими ведуться постійні спостереження;

періодичний збір, оброблення та накопичення в універсальних комунікаційних модулях даних щодо параметрів, що контролюються, і за якими ведуться постійні спостереження;

визначення перевищень заданих порогових значень параметрів, що контролюються, і за якими ведуться постійні спостереження, формування при цьому сигналу перевищення;

періодична передача накопиченої інформації під час проведення регламентованих чергових сеансів зв'язку з визначеними у проектному завданні респондентами здійснюється за визначеним протоколом;

організація позачергових (екстрених) сеансів зв'язку для передачі сигналів та даних про небезпечну екологічну ситуацію (дата, час, параметр, значення якого перевищило ГДК, причину формування сигналу перевищення та інше);

контроль функціонування роботи АСЕКМ та формування аварійних сигналів при аварійності всієї системи або її складових частин.

8.3 Черговий оператор АСЕКМ повинен:

повідомляти відповідні служби ОПЕН щодо фактів виникнення сигналу перевищення затверджених нормативів забруднюючих речовин, які контролюються;

направляти до визначених у проектному завданні респондентів повідомлення, які підтверджують сигнали перевищення граничних значень параметрів, які контролюються;

увести в дію резервні пристрої у випадку несправності основного пристрою для забезпечення безперервного контролю роботи АСЕКМ.

9.1 Монтаж АСЕКМ виконується на підставі затвердженої проектної документації та чинних будівельних норм і правил СНіП 3.05.07.

9.2 Впровадження АСЕКМ здійснюється у відповідності до вимог ГОСТ 34.601-90 Автоматизовані системи. Стадії створення.

9.3 Внесення змін до АСЕКМ не допускається здійснювати без коригування проектної документації.

9.4 Перед початком монтажу системи організація, що здійснює відповідні роботи, зобов'язана письмово повідомити про це територіальні органи виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.

9.5 Приймання до експлуатації АСЕКМ здійснюється комісією, до складу якої мають входити:

керівник об'єкта або уповноважена ним особа;

представник територіальних органів виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища;

представник проектної організації;

представник монтажної організації;

представник організації, що розробляла програмне забезпечення;

представник організації, що виконувала пусконалагоджувальні роботи.

9.6 Експлуатація та технічне обслуговування виконуються згідно з Регламентом створення та функціонування АСЕКМ ОПЕН.

1.1 Терміни та їх визначення вжито у цьому Регламенті створення та функціонування автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку (далі - Регламент), у такому значенні:

Автоматизована система екологічного контролю і моніторингу (АСЕКМ) - сукупність приладів та елементів, призначених для виконання заданої функції (контроль за параметрами повітряного і/або водного середовища, оповіщення персоналу, передача сигналів на пульт централізованого спостереження тощо).

Локальна система екологічного моніторингу - комплекс спеціальних інженерно-технічних та організаційних засобів, якими обладнуються приміщення, території, споруди, джерела антропогенного впливу на довкілля, які відносяться до об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Оператор АСЕКМ - штатний співробітник АСЕКМ, який розміщується на пункті контролю та моніторингу АСЕКМ і виконує функції нагляду за її роботою, підтримки її у працездатному стані, контролю прийому даних від сигналізаторів (аналізаторів) та видання необхідної інформації респондентам.

Пункт контролю та моніторингу - комплекс комунікаційних та програмно-технічних засобів, що розташовані у спеціальному приміщенні і призначені для приймання, накопичення даних, оброблення інформації і подання у заданому вигляді повідомлень про стан параметрів, які контролюються, реєстрації цих повідомлень та передачі їх визначеним респондентам.

Реальний масштаб часу - масштаб часу, що забезпечує обслуговування процесу управління впливом на об'єкт контролю (моніторингу) з метою попередження (зниження) забруднення навколишнього природного середовища.

Регіональна система моніторингу довкілля - це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки. Вона реалізує завдання моніторингу в межах адміністративно-територіального регіону.

1.2 У цьому Регламенті наведені скорочення мають такі значення:

АСЕКМ - автоматизована система екологічного контролю і моніторингу.

ГДК - граничнодопустимі концентрації.

ГДС - граничнодопустимий скид.

ДКР - дослідно-конструкторська робота.

ДСМД - Державна система моніторингу довкілля.

ДЕІ - Державна екологічна інспекція.

ЗВТ - засоби вимірювальної техніки.

ЗР - забруднюючи речовини.

НДР - науково-дослідна робота.

НЕС - небезпечна екологічна ситуація.

НПС - навколишнє природне середовище.

ПК - персональний комп'ютер.

ПКМ - пункт контролю та моніторингу.

ОПЕН - об'єкт, що становить підвищену екологічну небезпеку.

РСМД - регіональна система моніторингу довкілля.

СПЗ - спеціалізоване програмне забезпечення.

ТЗ - технічне завдання.

У Регламенті застосовуються також терміни і визначення, які передбачені національним стандартом ДСТУ 2156-93. Безпечність промислових підприємств. Терміни та визначення.

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища";

Закон України "Про охорону атмосферного повітря";

Закон України "Про захист населення й територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру";

Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність";

Закон України "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання";

Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель";

Водний кодекс України ;

Постанова Кабінету Міністрів України від 20.06.95 № 440 "Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів";

Постанова Кабінету Міністрів України від 27.07.95 № 554 "Про перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку";

Постанова Кабінету Міністрів України від 20.07.96 № 815 "Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод";

Постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.98 № 391 "Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля";

Постанова Кабінету Міністрів України від 03.08.98 № 1198 "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру";

Постанова Кабінету Міністрів України від 09.03.99 № 343 "Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря";

Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.99 № 465 "Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами";

Постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2001 № 1655 "Про затвердження Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря";

Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки";

Постанова Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 р. № 1243 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів";

ГОСТ 34.601-90. "Автоматизированные системы. Стадии создания";

ДСТУ 2156-93 Безпечність промислових підприємств. Терміни та визначення;

ДСТУ Б А.2.4-10-95 (ГОСТ 21.110-95) СПДБ. Правила виконання специфікації обладнання, виробів і матеріалів;

ГОСТ 27384-2002 "Вода. Нормы погрешности измерений показателей состава и свойств";

РД 211.0.8.107-05 "Методичні рекомендації з питань створення систем моніторингу довкілля регіонального рівня", затверджені наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16.12.2005 № 467;

Єдине міжвідомче керівництво по організації та здійсненню державного моніторингу вод, затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 485 від 24.12.2001;

Нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, затверджені наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.06.2006 № 309 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01.08.2006 за № 912/12786); Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 01.02.2005 № 28 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.05.2005 за № 466/10746);

"Строительные нормы и правила. Системы автоматизации" СНиП 3.05.07-85;

ПУЭ "Правила устройства електроустановок".

А.2.4 "Система проектної документації необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт" (СПДС).

ДНАОП 1.1.10-1.01-97 "Правила безпечної експлуатації електроустановок".

ДНАОП 0.00-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів".

ДНАОП 0.00-1.32-01 "Правила будови електроустановок, електроустаткування спеціальних установок".

Правила пожежної безпеки в Україні (НАПБ А.01.001-2004).

3.1 Регламент створення та функціонування автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, створений на підставі Правил створення та експлуатації автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Регламент призначений для забезпечення єдиного підходу до: розроблення технічного завдання та проектної документації автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку; організації її експлуатації; методології збирання, накопичення і аналізування даних вимірювання параметрів, які контролюються.

3.2 Регламент розповсюджується на АСЕКМ ОПЕН суб'єктів господарювання, які мають бажання оснастити підприємства такими системами, під час їх створення, розширення, реконструкції та технічного переоснащення, а також на системи, що знаходяться в експлуатації.

4.1 На кожному ОПЕН до прийняття рішення щодо створення АСЕКМ необхідно провести попереднє обстеження та обґрунтувати необхідність її створення. Попереднє обстеження має бути здійснено на підставі сумісного рішення керівництва підприємства, керівництва ДЕІ і відповідних територіальних органів та спеціальних підрозділів центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища України.

При попередньому обстеженні ОПЕН представниками ОПЕН, керівництва ДЕІ і відповідних територіальних органів та спеціальних підрозділів центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища України слід визначати та оцінити:

вплив ОПЕН на навколишнє природне середовище;

перелік об'єктів контролю і моніторингу, що знаходяться на ОПЕН;

параметри (обсяги викидів, ЗР тощо) стаціонарних джерел викидів та скидів;

типові умови функціонування ОПЕН.

4.2 Вплив ОПЕН на навколишнє природне середовище визначається на підставі даних, отриманих на теперішній час та накопичених за попередній період протягом 3 - 5 років.

4.3 Об'єктами контролю і моніторингу на ОПЕН можуть бути: стаціонарні джерела організованих викидів; скиди зворотних вод; атмосферне повітря та поверхневі води у зоні можливого впливу ОПЕН.

4.4 Параметрами стаціонарних джерел викидів та скидів, які досліджуються при попередньому обстеженні, є вміст забруднюючих речовин та їх обсяги.

4.5 Типові умови функціонування ОПЕН визначаються щодо:

розподілення по площині ОПЕН джерел організованих викидів в атмосферне повітря та скидів зворотних вод (ОПЕН із зосередженими або з розсіяними по значній площині джерелами викидів, скидів);

режиму викидів, скидів;

розташування ОПЕН по відношенню до населених міст різного типу (великих, середніх та малих населених пунктів);

особливості кліматичних умов та рельєфу місцевості в районі розташування ОПЕН.

4.6 АСЕКМ ОПЕН застосовуються за наявності або можливості настання одного або декількох наступних умов:

постійних або разових перевищень на підприємстві нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, що встановлені наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.06.2006 № 309 "Про затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел";

перевищень граничнодопустимих концентрації (ГДК) та орієнтовно безпечних рівнів діяння (ОБРД) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць (списки ГДК № 1, 2, 3; списки ОБРД № 1, 3, 4, які затверджуються наказами Міністерства охорони здоров'я) в зоні можливого впливу ОПЕН по тих забруднюючих речовинах, що присутні у викидах підприємства;

постійних або разових перевищень значень показників вмісту забруднюючих речовин у скидах зворотних вод підприємства у водні об'єкти, що затверджені нормативами граничнодопустимих скидів;

наявності у встановлених контрольних пунктах водних об'єктів, до яких здійснюється скид зворотних вод підприємства, значень максимально разового вмісту одної або декількох забруднюючих речовин у концентраціях, що визначені у додатку 2 до НД "Єдине міжвідомче керівництво по організації та здійсненню державного моніторингу вод", як "рівні високого забруднення" та "рівні екстремально високого забруднення";

попадання у природне середовище забруднюючих речовин, що становлять небезпеку для довкілля і визначені у постанові Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки" як високотоксичні та токсичні речовини.

4.7 На підставі аналізу зібраних даних та умов функціонування ОПЕН при попередньому обстеженні визначається доцільність та черговість створення АСЕКМ, проводиться попереднє визначення типу та складу системи, які надалі уточнюються на стадії розроблення технічного завдання на створення АСЕКМ ОПЕН.

5.1 Визначення умов створення та функціонування АСЕКМ

Визначення умов створення та функціонування АСЕКМ ОПЕН виконується при передпроектному обстеженні ОПЕН. При цьому слід проводити дослідження:

кліматичних факторів, у яких будуть експлуатуватись технічні засоби АСЕКМ ОПЕН;

наявності та надійності джерел енергопостачання;

наявності та параметрів контурів заземлення;

наявності необхідних приміщень;

наявності каналів зв'язку від об'єктів контролю і моніторингу;

кількість і технічний стан існуючих контрольно-вимірювальних пристроїв або систем, які можуть бути використані у складі АСЕКМ ОПЕН;

наявність обслуговуючого технічного персоналу необхідної кваліфікації, який може бути залученим до експлуатації АСЕКМ.

Підготовка, аналізування та оформлення вихідних даних для формування технічних вимог до АСЕКМ виконується при передпроектному обстеженні з урахуванням результатів попереднього обстеження ОПЕН.

5.2 Підготовка вихідних даних для формування технічних вимог

5.2.1 Визначення переліку об'єктів контролю і моніторингу на ОПЕН

Перелік об'єктів для включення до АСЕКМ визначається шляхом аналізу інформації щодо стану та параметрів основних стаціонарних джерел екологічної небезпеки на підприємствах, яка існує у звітах підприємств, а також при огляді їх конструктивних та технологічних особливостей.