З метою вдосконалення процедури розроблення та видання норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки та на виконання п. 4.12 Плану нормативного регулювання Державного комітету ядерного регулювання України на 2002 рік

1. Затвердити Порядок розроблення та видання норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки Державним комітетом ядерного регулювання України (далі - Порядок).

2. Визнати таким, що втратив чинність, керівний нормативний документ "Нормативные документи по ядерной и радиационной безопасности. Порядок разработки" (КНД 306.101-93), затверджений постановою Держатомнагляду України від 24.11.93 р. N 1.

3. Управлінню планування, координації та розвитку (Рябцев В.Є) внести зміни до Додатку 1 Положення про планування та звітність, затверджене наказом Держатомрегулювання від 8 травня 2002 року N 63: у формі Плану нормативного регулювання Держатомрегулювання на 20xx рік після пункту 5-ого "Виконавець" додати пункт 6-ий "Підрозділ, відповідальний за виконання роботи".

4. Відділу діловодства та контролю виконання (Шморгун Т.М) довести цей наказ до відома всіх структурних підрозділів Держатомрегулювання та підприємств, що знаходяться у сфері його управління.

5. Покласти відповідальність за дотриманням вимог зазначеного Порядку на начальників структурних підрозділів Держатомрегулювання.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови О.Миколайчук.

Порядок розроблення та видання норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки Державним комітетом ядерного регулювання України (далі - Порядок) розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Порядок розроблення та затвердження норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки" від 08.02.97 р. N 163, постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 28.12.92 р. N 731, постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліків центральних органів виконавчої влади, на які покладаються функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності та розроблення технічних регламентів" від 13.03.02 р. N 288, "Рекомендацій з питань підготовки, державної реєстрації та обліку відомчих нормативно-правових актів", затверджених постановою колегії Міністерства юстиції України від 27.03.98 р. N 3.

Порядок розроблений з метою організації роботи з питань підготовки та видання норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки (далі - нормативно-правових актів), що розробляються відповідно до планів нормативного регулювання Держатомрегулювання. Порядок поширюється на розроблення та видання технічних регламентів, віднесених до компетенції Держатомрегулювання згідно с постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліків центральних органів виконавчої влади, на які покладаються функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності та розроблення технічних регламентів" від 13.03.02 р. N 288.

Порядок визначає процедури розроблення, погодження, затвердження, подання на державну реєстрацію нормативно-правових актів, їх тиражування, обліку, зберігання, перегляду, внесення змін і скасування, та є обов'язковим для структурних підрозділів Держатомрегулювання, підприємств, які йому підпорядковані, а також підприємств, установ та організацій, що розробляють нормативно-правові акти на договірних засадах з Держатомрегулюванням.

Порядок не застосовується при підготовці нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, розробка яких здійснюється згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України" від 5 червня 2000 р. N 915.

1.1. Нормативно-правові акти розробляються на виконання законодавчих актів, на підставі аналізу практики застосування законодавства України, нормативно-правових актів, у тому числі успадкованих від колишнього СРСР, з урахуванням експлуатаційного досвіду в галузі ядерної енергетиці, сучасних досягнень науки та техніки, пропозицій міністерств, відомств та підприємств України, відповідних документів міжнародних організацій, а також регулюючих, керівних документів та іншої відповідної інформації, яку надано регулюючими органами інших країн.

1.2. Нормативно-правові акти повинні відповідати законодавчим актам України, раніше прийнятим нормативно-правовим актам Держатомрегулювання, інших центральних органів виконавчої влади у межах їх компетенції, якщо проектом нового акту не передбачено їх скасування або внесення змін.

1.3. Нормативно-правові акти затверджуються наказом Держатомрегулювання. У випадках, зазначених у п.1.4., наказ про затвердження нормативно-правового акта підлягає державній реєстрації.

1.4. Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, в яких є одна чи більше норм, що:

а) зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті чи інші права, свободи й інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно - правовий механізм їх реалізації;

б) мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших органів виконавчої влади, а також підприємств, установ і організацій, що не належать до сфери управління Держатомрегулювання.

1.5. На державну реєстрацію не подаються нормативно-правові акти:

а) які мають рекомендаційний характер;

б) дію яких обмежено одноразовим застосуванням.

2.1. Нормативно-правові акти розробляються згідно річним планам нормативного регулювання Держатомрегулювання, підготовка яких здійснюється на підставі довгострокових програм з розробки нормативно-правових актів (далі - програма), а також відповідних доручень Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

2.2. Порядок підготовки річного плану нормативного регулювання, який входять до складу річного Комплексного плану діяльності Держатомрегулювання, наданий у "Положенні про планування та звітність", затвердженому наказом Держатомрегулювання від 08.05.02 N 63.

2.3. Розробка програм здійснюється Нормативно-правовим управлінням на підставі пропозицій структурних підрозділів Держатомрегулювання, підприємств і організацій, що знаходяться у сфері його управління, з урахуванням пропозицій та заявок міністерств, відомств та підприємств України.

У пропозиціях мають бути вказані: назва нормативно-правового акту, обгрунтування необхідності його розробки, терміни початку та закінчення виконання робіт, виконавець роботи, орієнтовна вартість та джерело фінансування роботи.

2.4. Проект програми направляється на розгляд структурним підрозділам Держатомрегулювання, а також на відгук міністерствам, відомствам та підприємствам. При відсутності у зазначений термін відгуків до проекту програми вважається, що зауважень та пропозицій до програми немає.

2.5. Нормативно-правове управління виносить проект програми, доопрацьований з урахуванням зауважень та пропозицій, на розгляд колегії Держатомрегулювання у двохмісячний термін після її розробки. Колегія Держатомрегулювання у п'ятнадцятиденний термін розглядає програму та приймає рішення щодо її схвалення, при цьому надає рекомендації затвердити програму, або повертає її на доопрацювання.

2.6 Затверджену програму робіт Держатомрегулювання доводить у місячний термін до зацікавлених міністерств, відомств та підприємств для включення розробки нормативно-правових актів в їх перспективні та річні плани робіт з зазначенням необхідного фінансування.

Програми робіт та річні плани нормативного регулювання доводяться до структурних підрозділів та ТК 79 для виконання робіт та укладення договорів з організаціями - виконавцями роботи.

3.1. Розробка нормативно-правових актів згідно річним планам нормативного регулювання Держатомрегулювання здійснюється його структурними підрозділами чи іншими організаціями, що спеціалізуються за відповідними видами діяльності у сфері використання ядерної енергії, мають достатній науково-технічний потенціал і досвід проведення таких робіт (далі - організація - виконавець роботи). Останні виконують роботи на договірних засадах.

Для проектів нормативно-правових актів, що розробляються іншими організаціями, у плані нормативного регулювання Держатомрегулювання зазначається його структурний підрозділ, на який покладається відповідальність за організацію та координацію робіт при розробці таких нормативно-правових актів (далі - структурний підрозділ, відповідальний за виконання роботи).

3.2. З метою впорядкування планування, координації і контролю робіт з розробки нормативно-правових актів встановлюються етапи роботи.

Послідовність етапів роботи з переліком звітних матеріалів (основних та супровідних документів), які мають бути надані у кінці кожного етапу, наведено у таблиці.

3.3. Під час укладання договору на розробку нормативно-правового акта, розгляду договірних матеріалів та контролю виконання робіт функції структурних підрозділів Держатомрегулювання, його посадових осіб та організації - виконавця роботи розподіляються згідно "Положенню про порядок укладення договорів на виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та контролю за їх виконанням", затвердженого наказом Держатомрегулювання від 17.06.02 N 75.

Додатково до цих функцій при розробленні нормативно-правових актів

Нормативно-правове управління:

а) під час розроблення нормативно-правового акта веде його справу з розробки, до якої включаються:

- витяг з плану нормативного регулювання Держатомрегулювання або іншого документу, згідно якому проводиться розроблення проекту;

- технічне завдання на розробку нормативно-правового акта;

- 1-ша редакція нормативно-правового акта та пояснювальна записка до нього, що направлялися на відгук;

- реєстр розсилки на відгук або копії документів про розсилку;

- зведення відгуків на 1-шу редакцію нормативно-правового акта;

- довідка про розбіжності за результатами опрацювання відгуків;

- остаточна редакція нормативно-правового акта;

- матеріали розгляду проекту нормативно-правового акта на робочих нарадах;

б) по закінченні робіт з підготовки нормативно-правового акта надає йому позначення відповідно єдиному класифікатору системи нормативного регулювання ядерної та радіаційної безпеки та зберігає справу нормативно-правового акта;

в) під час державної реєстрації нормативно-правового акта (разом з структурним підрозділом, відповідальним за виконання роботи, та організацією - виконавцем роботи) взаємодіє з Мін'юстом для вирішення спірних питань.

Структурний підрозділ, відповідальний за виконання роботи:

а) вирішує робочі питання, що виникають у ході розроблення, організовує робочі наради з обговорення спірних питань або надає пропозиції щодо організації таких нарад відповідно до компетенції;

б) організовує погодження остаточної редакції нормативно-правового акта центральними органами виконавчої влади (за необхідності);

в) організовує затвердження нормативно-правового акта;

г) організовує здійснення державної реєстрації нормативно-правового акта.

Організація - виконавець роботи:

а) організовує розгляд 1-ої редакції нормативно-правового акта;

б) на всіх етапах розроблення:

- готує реєстр розсилки на відгук, супровідні листи про розсилку на відгук та погодження розроблених проектів;

- доопрацьовує проект нормативно-правового акта за результатами розгляду;

- готує зведення відгуків, довідку розбіжностей за результатами опрацювання відгуків;

в) здійснює підготовку нормативно-правового акта до затвердження та державної реєстрації; готує проект розпорядчого документу про затвердження нормативно-правового акта та інші документи, що надсилаються до Мін'юсту; доопрацьовує нормативно-правовий акт у відповідності з зауваженнями, які висловлені фахівцями Мін'юсту;

г) супроводжує державну реєстрацію нормативно-правового акта.

4.1. Першим етапом створення нормативно-правового акта є розроблення технічного завдання.

4.2. Метою розроблення технічного завдання є визначення кола питань, які слід вирішити у нормативно-правовому акті, його форми, місця майбутнього документу у системі нормативного регулювання ядерної та радіаційної безпеки та встановлення необхідних організаційних вимог до розроблення проекту.

4.3. До технічного завдання додаються:

а) перелік органів виконавчої влади, організацій та підприємств, яким проект має бути надісланий на відгук;

б) перелік органів виконавчої влади, якими має бути погоджений проект;

в) у разі спільного нормативно-правового акта - перелік органів виконавчої влади, які затверджують нормативно-правовий акт.

4.4. Форма та зміст технічного завдання на створення нормативно-правового акта надані у Додатку 1 цього Порядку.

4.5. Організація-виконавець роботи може подати до Держатомрегулювання разом з пропозицією на розробку нормативно-правового акта підготовлений проект документу, який може бути прийнятий як 1-ша редакція нормативно-правового акта. У цьому випадку припускається суміщення 1-го та 2-го етапів розробки.

У випадку особливої складності нормативно-правового акта, що має розроблятися, першим етапом його підготовки припускається проведення необхідних робіт (науково-дослідних та дослідно-конструкторських). Це зазначається у технічному завданні з обгрунтуванням необхідності проведення таких робіт.

5.1. Одночасно з розробкою проекту нормативно-правового акта виконавець готує пояснювальну записку до нього відповідно Додатку 7 цього Порядку.

У разі, якщо при розробленні проекту виявиться необхідність перегляду, зміни або скасування пов'язаних з ним чинних нормативно-правових актів, виконавець готує обгрунтовану пропозицію про їх перегляд, зміну або скасування, що зазначається у пояснювальній записці.

5.2. Підготовлений проект нормативно-правового акта та пояснювальна записка надсилаються виконавцем на відгук органам виконавчої влади, організаціям та підприємствам відповідно переліку, що надається до технічного завдання.

5.3. Виконавець згідно одержаним відгукам складає зведення відгуків та при необхідності довідку про розбіжності до проекту.

5.4. При наявності суттєвих розбіжностей до 1-ої редакції нормативно-правового акта виконавець організовує погоджувальну нараду для їх розгляду за участю представників органів виконавчої влади, організацій та підприємств, що надали відповідні зауваження. Рішення погоджувальної наради оформлюється протоколом, що підписується учасниками наради.

5.5. Суттєві розбіжності до проекту нормативно-правового акта, що не були усунути на вищезазначеної погоджувальній нараді, виносяться виконавцем на розгляд робочої комісії з нормативного регулювання Держатомрегулювання, яка дає рекомендації прийняти 1-шу редакцію та перейти до стадії розробки остаточної редакції чи повернути її виконавцю для доопрацювання.

5.6. До звітних матеріалів 2-ого етапу належать: 1-ша редакція нормативно-правового акта та пояснювальна записка до нього, зведення відгуків, при необхідності довідка про розбіжності до проекту, протокол погоджувальної наради та рекомендації робочої комісії з нормативного регулювання.

6.1. На основі відгуків та рішень, прийнятих на погоджувальній нараді, виконавець доопрацьовує 1-шу редакцію та пояснювальну записку та подає Держатомрегулюванню на розгляд.

За відсутністю зауважень до проекту здійснюється його внутрішнє та, за необхідністю, зовнішнє погодження органами виконавчої влади, перелік яких додається до технічного завдання, у відповідності з порядком, зазначеним у розділі 8 цього Порядку.

У разі наявності зауважень проект та пояснювальна записка знов доопрацьовуються виконавцем після чого погодження здійснюється вищезазначеним порядком.

6.2. До звітних матеріалів 3-го етапу належать: остаточна редакція нормативно-правового акта (проект, що пройшов внутрішнє та при необхідності зовнішнє погодження), пояснювальна записка та документи, що підтверджують погодження проекту.

7.1. Структура нормативно-правового акта складається з:

а) назви та класифікаційних позначень, які розміщуються на титульному аркуші;

б) інформаційних даних про організацію-виконавця роботи та фахівців, які брали участь у розробленні, з зазначенням їх прізвища, ім'я та по батькові, посади, наукового ступеню. Інформаційні дані розміщуються на зворотному боці титульного аркуша;

в) змісту нормативно-правового акта (у разі потреби). Необхідність введення змісту визначається об'ємом та складністю структури нормативно-правового акта: якщо основна частина нормативно-правового акта містить більш ніж п'ять розділів, які поділяються на підрозділи, для полегшення користування ним має бути введено зміст. Зміст розміщується на другому аркуші після назви;

г) термінів та визначень (у разі потреби). Необхідність введення цього розділу з'являється при наявності у тексті термінів, які використовуються у різних значеннях та потребують їх конкретизації для даного документу. Цей розділ розміщується на окремому аркуші перед вступною частиною;

д) умовних позначень та скорочень (у разі потреби). Необхідність цього розділу визначається кількістю позначень: більш ніж п'ять позначень потребують його введення. Такий розділ розміщується на окремому аркуші після термінів та визначень;

е) вступної частини (у разі потреби);

ж) основної частини;

з) переліку чинних нормативно-правових актів, на які є посилання за текстом;.

к) додатків (у разі потреби).

Рекомендована послідовність розміщення розділів в структурі нормативно-правового акта надана у Додатку 6.

7.2. Текст нормативно-правового акта викладається державною мовою, однозначною, чіткою та зрозумілою термінологією. Текст повинен містити аргументовану інформацію, викладену стисло, зрозуміло та об'єктивно, без повторень та вживання слів і зворотів, що не несуть змістовного навантаження. Не допускається вживання зворотів розмовної мови та її експресивних форм, іноземних слів та термінів (понять) при наявності рівнозначних слів (понять) і термінів українською мовою, нечітких словосполучень, загальних міркувань, гасел, закликів.

7.3. Назва нормативно-правового акта повинна відповідати його вмісту, бути короткою та викладатися у вигляді одного речення. Позначення нормативно-правовому акту надаються за класифікаційним принципом, який визначено у галузевому нормативному акті, що встановлює основні положення системи нормативно-правового регулювання ядерної та радіаційної безпеки. Форма титульного аркуша проекту нормативно-правового акта та оригіналу нормативно-правового акта, що підготовлено до тиражування, надано у Додатках 2 та 3. У Додатку 4 наведено приклад форми зворотного боку титульного аркушу, де розміщено інформацію про виконавців нормативно-правового акта.

7.4. Нормативно-правовий акт, як правило, починається з вступної частини, яка звичайно не має назви та містить мету, підстави для прийняття акта та визначає сферу його дії. Приклад форми першої сторінки нормативно-правового акта розміщено у Додатку 5.

Вступна частина не повинна повторювати тексти інших частин акту. Положення, що мають нормативний характер, до вступної частини не включаються.

7.5. Основна частина нормативно-правового акта в залежності від його змісту та обсягу складається з розділів та підрозділів, які, як правило, мають заголовки.

Основна частина починається з розділу "Загальні положення", де викладаються загальні нормативні положення та правові норми, які становлять регулюючу основу застосування норм основної частини, та фундаментальні, комплексні підходи до вирішення зазначених питань.

В наступних розділах основної частини, які повинні бути органічно пов'язані з "Загальними положеннями", розміщуються конкретні положення, що мають нормативний характер, правові норми, що встановлюють критерії, вимоги та умови здійснення зазначеного виду діяльності.

Розділи нормативно-правового акта становлять найбільші, відносно самостійні і нерозривно пов'язані складові частини, які поділяються на підрозділи.

Підрозділи нормативно-правового акта - це відносно відокремлені складові частини нормативно-правового акта або його розділів, які за своїм обсягом і змістом повинні бути підпорядковані розділам або нормативно-правовому акту у цілому і не можуть виходити за їх межі. У разі потреби підрозділи можуть поділятися на пункти.

Пункти підрозділу нормативного акту є його структурними одиницями, які розкривають або конкретизують положення в певній сфері та містять завершені нормативні положення.

Розділи та підрозділи нумеруються відповідно однією чи двома арабськими цифрами та складаються із пунктів, які нумеруються у розділах двома, а у підрозділах - трьома цифрами.

Пункти можна поділяти на абзаци. В окремих випадках, у разі необхідності, абзаци у складі окремого пункту, починаючи з другого, можуть бути пронумеровані з використанням маленьких літер українського алфавіту. Якщо абзаци не пронумеровані, то при визначенні порядкового номеру абзацу враховується кожна правова норма, написана з абзацу.

7.6. Кожний пункт повинен містити, як правило, одну правову норму. Декілька пов'язаних між собою правових норм доцільно вміщувати до одного пункту в тих випадках, коли це необхідно для їх правильного розуміння та застосування. Кожний самостійний пункт документа повинен мати повний та закінчений зміст.

Викладати правові норми у примітках не допускається.

7.7. Посилання на інші пункти нормативно-правового акта, що розробляється, а також на раніше видані нормативно-правові акти, робиться за текстом документа лише у тих випадках, коли необхідно показати їх взаємний зв'язок або уникнути повторення. Посилання на інші нормативно-правові акти надається у вигляді його номера за списком переліку.

7.8. Наведені в документі переліки (осіб, органів, нормативно-правових актів, нормативних та інших документів, обладнання тощо), таблиці, графіки, карти, зразки документів, бланків, схем, як правило, розміщуються у додатках. У відповідних пунктах документу на ці додатки робляться посилання.

7.9. Назви організацій та інших суб'єктів, в тому числі скорочені назви, вказуються у точній відповідності з їх офіційним найменуванням, передбаченим у засновницьких документах, рішеннях про їх утворення та інших нормативно-правових актах.

8.1. Для визначення доцільності прийняття нормативно-правового акту, його відповідності та взаємозв'язку з законодавчими та чинними нормативно-правовими актами здійснюється внутрішнє (структурними підрозділами Держатомрегулювання) та зовнішнє (центральними органами виконавчої влади) погодження. Довідковий перелік центральних органів виконавчої влади, підприємств та організацій, що залучаються Держатомрегулюванням до розгляду та погодження нормативно-правових актів з ядерної та радіаційної безпеки, наданий у Додатку 8.

8.2. Остаточні редакції найбільш важливих нормативно-правових актів до розсилки на погодження за рішенням Голови можуть бути винесені на розгляд Колегії.

8.3. Підготовка проекту наказу про затвердження та введення в дію нормативно-правового акта здійснюється згідно з "Інструкцією з діловодства у Державному комітеті ядерного регулювання України", яка введена в дію наказом Держатомрегулювання від 27.08.01 р. N 63.

8.4. Внутрішнє погодження проекту нормативно-правового акта

8.4.1. Після підготовки остаточної редакції проекту нормативно-правового акта та проекту наказу починається стадія внутрішнього погодження проектів.

Паперові або електронні копії проектів нормативно-правового акта та наказу з супровідним листом за підписом заступника Голови та пояснювальною запискою (зміст Пояснювальної записки надано у Додатку 7) надсилаються структурним підрозділом, відповідальним за виконання робіт, на розгляд до НПУ та інших структурних підрозділів, до компетенції яких відносяться питання, що регламентуються у цьому проекті нормативно-правового акта.

8.4.2. Наказ про затвердження та введення в дію нормативно-правового акту, що розробляється структурним підрозділом Держатоирегулювання, візується заступником Голови, до компетенції якого відноситься дане питання, виконавцем роботи, начальником структурного підрозділу Держатомрегулювання, що готує акт, начальниками УПКР та юридичного відділу. У разі розробки нормативно-правового акта іншими організаціями - виконавцями роботи наказ візується заступником Голови, до компетенції якого відноситься дане питання, начальником структурного підрозділу, відповідального за виконання роботи, начальниками всіх структурних підрозділів, в які проект був направлений на розгляд, та начальниками УПКР та юридичного відділу. Віза складається з найменування посади, підпису, ініціалів та прізвища особи, яка візує акт.

8.5. Зовнішнє погодження проекту нормативно-правового акта.

8.5.1. Копії проектів нормативно-правового акта та наказу, які пройшли внутрішнє візування, у разі необхідності, направляються на розгляд із супровідним листом та пояснювальною запискою до заінтересованих центральних органів виконавчої влади для отримання відгуків або погодження.

8.5.2. Проекти нормативно-правових актів, предметом яких є врегулювання підприємницької діяльності (регуляторні акти), підлягають погодженню з Держпідприємництвом згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.2000 р. N 1182 "Про затвердження Положення про порядок підготовки проектів регуляторних актів".

8.5.3. У разі наявності зауважень та пропозицій до проекту нормативно-правового акта виконавець, відповідно до отриманих письмових відгуків, готує їх зведення та довідку про розбіжності. Форми зведення відгуків і довідки про розбіжності надано у Додатках 9 та 10.

8.5.4. Виконавець доопрацьовує проекти, вживаючи вичерпні заходи для усунення розбіжностей. З цією метою виконавець організовує та проводить наради для детального обговорення варіантів рішень із спірних позицій та оцінок за участю представників заінтересованих органів, які мають зауваження. Рішення наради оформляються протоколом, який підписується всіма учасниками наради.

8.5.5. Після доопрацювання проекти нормативно-правового акта та наказу направляються на погодження до зацікавлених органів.

8.6. Після отримання від усіх причетних органів виконавчої влади листів про погодження остаточної редакції нормативно-правового акта в установленому порядку готується наказ про затвердження.

8.7. Процедури затвердження спільного нормативно-правового акта

8.7.1. Організація - виконавець роботи готує проект спільного наказу про затвердження нормативно-правового акта, погоджує його зі співавторами, зокрема дату реєстрації наказу (дата реєстрації спільного документу має бути єдиною), організовує опрацювання наказу (підписи, гербову печатку і відповідний номер) у кожного співавтора.

8.7.2. Оформлений належним чином нормативно-правовий акт надсилається по одному примірнику оригіналу кожному співавтору.

8.8. Державна реєстрація нормативно-правового акта

8.8.1. Погоджений та затверджений нормативно-правовий акт, що підлягає державній реєстрації, подається до Міністерства юстиції України у п'ятиденний термін після його затвердження разом з супровідним листом за підписом Голови Держатомрегулювання.

8.8.2 Супровідний лист повинен містити такі дані:

а) підстави для видання нормативно-правового акта чи окремих його норм;

б) відомості про чинні нормативно-правові акти з цього питання, інформацію про строки приведення їх у відповідність з нормативно-правовим актом, поданим на державну реєстрацію, а також про скасування актів, що втрачають чинність у зв'язку з прийняттям цього акта;

в) відомості про офіційне погодження акта із зацікавленими органами виконавчої влади незалежно від того, чи є таке погодження обов'язковим.

На лицьовому боці супровідного листа повинна бути відмітка про безпосереднього виконавця документа, яка складається з його імені, по батькові, прізвища і номера службового телефону.

8.8.3. До супровідного листа, що надсилається Міністерству юстиції України, додається оригінал нормативно-правового акта разом з розпорядчим документом, 3 (три) їх завірені копії (одна з них російською мовою), пояснювальна записка, а також дискета із записами зазначених текстів нормативно-правового акта та розпорядчого документа, яка повертається після державної реєстрації нормативно-правового акта, та протокол розбіжностей, якщо в цьому є потреба.

8.8.4. Копії українською мовою засвідчуються на останньому аркуші нормативно-правового акта у правому нижньому куті за встановленою формою:

Засвідчення копії в перекладі здійснюється таким чином:

Засвідчуються 3 копії розпорядчого документу та додатка, кожна окремо.

8.8.5. Разом з нормативно-правовим актом до Міністерства юстиції України подаються:

а) законодавчі акти, які використовувалися під час його розробки;

б) акти, що втрачають чинність у зв'язку з його прийняттям, а також акти, на які містяться посилання у тексті.

8.8.6. Нормативно-правовий акт, що подається на державну реєстрацію, має відповідати вимогам законодавства, не суперечити раніше прийнятим чинним актам, якщо одночасно не скасовується та не вноситься змін в ці акти.

8.8.7. При виявленні порушень законодавства та інших недоліків, нормативно-правовий акт, після висловлених фахівцями Мін'юсту зауважень, на прохання виконавця, може бути повернутий на доопрацювання. Термін доопрацювання визначається Мін'юстом за погодженням з виконавцем.

8.8.8. Після доопрацювання нормативно-правовий акт знову подається на державну реєстрацію з обов'язковим зазначенням, що даний акт подається після доопрацювання, зазначаються невраховані зауваження та мотиви їх відхилення. Приклади листів Держатомрегулювання до Мін'юсту щодо доопрацювання наказу та надання наказу після доопрацювання наведено у Додатках 11 та 12.

9.1. Юридичний облік здійснюється Нормативно-правовим управлінням за допомогою картотеки та електронно-обчислювальної техніки.

9.2. Нормативно-правові акти систематизуються за єдиним класифікатором системи нормативного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.

9.3. На кожен нормативно-правовий акт заповнюється облікова картка. В ній зазначається найменування акта, дата та номер акта, орган, який видав акт, наявність грифу обмеження доступу до документа. При записах допускаються загальноприйняті скорочення. Заповнені належним чином облікові картки поміщуються у картотеку. Місце картки у картотеці визначається індексом акта. Облікові картки розміщуються у хронологічному порядку. Розділи, підрозділи та пункти класифікатора у картотеці виділяються спеціальними розділовими картками (їх роблять вище облікових). На розділових картках зазначаються індекс та найменування відповідного розділу, підрозділу, пункту класифікатора. Індекси зазначають також і на картотечних ящиках.

9.4. Примірники нормативно-правових актів, що надходять до НПУ, є контрольними. На них ставиться індекс, наданий при юридичному обліку. Ці примірники групуються залежно від року їх видання у хронологічному порядку. Згруповані за календарний рік нормативно-правові акти брошуруються у комплекти, аркуші яких нумеруються. Комплект повинен містити повні тексти з усіма додатками.

До комплектів складаються описи актів, які в них містяться. В них зазначаються найменування актів, дати їх прийняття та номери сторінок, на яких ці акти розміщені. Описи розміщуються на початку комплекту.

9.5. У випадку внесення змін або скасування чинного нормативного акту НПУ робить відповідні відмітки у обліковій картці. Після скасування нормативно-правових актів їх примірники та облікові картки не рекомендується вилучати з картотеки, оскільки вони можуть бути використані у нормотворчої діяльності. Облікові картки з відповідними відмітками (перекреслені по діагоналі) зберігаються окремо у спеціальній картотеці.