Ця Методика визначає і узагальнює підхід до шляхів розв'язання проблем реструктуризації підприємств після внесення їх до Реєстру неплатоспроможних підприємств та організацій. Проведення Агентством заходів з реструктуризації та фінансового оздоровлення підприємств потребують у кожному конкретному випадку пошуку індивідуальних шляхів розв'язання завдань щодо виходу підприємства з кризового стану.

Реструктуризація підприємства - це здійснення організаційно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, його управління, форм власності, організаційно-правових форм, здатність привести підприємство до фінансового оздоровлення, збільшення обсягу випуску конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва.

Метою проведення реструктуризації є створення повноцінних суб'єктів підприємницької діяльності, здатних ефективно функціонувати в умовах переходу до ринкової економіки і виробляти конкурентоспроможну продукцію, що відповідає вимогам товарних ринків.

2.1. Реструктуризація підприємства здійснюється Агентством після занесення його до Реєстру неплатоспроможних підприємств та організацій і проведення поглибленого аналізу фінансово-господарської діяльності спеціалістами, які роблять висновки щодо шляхів оздоровлення і пропонують концепцію господарської діяльності підприємства.

Порядок реструктуризації представлено на схемі 1.

Схема 1. Оздоровлення підприємства шляхом реструктуризації

2.2. Виходячи з того, що період фінансового оздоровлення підприємства має бути не більше 1,5 - 2 років, концепція розвитку підприємства розробляється залежно від умов господарської діяльності підприємства і повинна в своїй структурі мати такі необхідні розділи: організаційний, виробничий, інвестиційний, економічний, зовнішньоекономічної діяльності, управління персоналом, соціальний і екологічний.

2.3. Розробка концепції реструктуризації підприємства повинна бути чітко визначена та сформульована і включати такі питання:

- аналіз зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на господарську діяльність підприємства;

- вибір варіанта (виду) реструктуризації підприємства;

- опис стратегічного розвитку підприємства;

- оцінка можливостей для подолання труднощів у період реструктуризації;

- розробка бізнес-плану для реструктуризованого підприємства.

2.4. Вибір варіанта або виду реструктуризації підприємства полягає в тому, що з кількох представлених варіантів визначається остаточний, який буде повністю відповідати вимогам і пріоритетам розвитку підприємства в даній галузі виробництва, високій технологічності виробництва і конкурентоспроможності продукції. Науково-технічна рада Агентства (далі - НТР) може ухвалити декілька варіантів, але з визначенням їх черговості.

2.5. Реструктуризація підприємства може здійснюватись шляхом:

- об'єднання (злиття) підприємств з утворенням нової юридичної особи;

- виділення окремих структурних підрозділів для подальшої приватизації;

- виділення окремих структурних підрозділів з утворенням на їх базі нових юридичних осіб;

- створення державної холдингової компанії з дочірніми підприємствами;

- передачі виділених структурних підрозділів до сфери управління іншого органу управління;

- ліквідації підприємства;

- перепрофілювання підприємства.

Основні схеми реструктуризації та порядок її проведення представлені в додатку N 1.

2.6. Оцінка можливостей для подолання труднощів у період реструктуризації базується на співставленні оцінки фактичної ситуації і можливостей підприємства після проведення реструктуризації з таких питань:

- вибір варіанта (схеми) реструктуризації з оцінкою можливості виділення і самостійного існування окремих підрозділів виробництва;

- необхідність інвестицій для досягнення високого рівня конкурентоспроможності;

- оцінка заходів, які дозволяють підвищити продуктивність засобами, не пов'язаними з інвестиціями.

2.7. Для вибору варіанта реструктуризації необхідно вибрати критерії оцінки підрозділів основного підприємства, з допомогою яких зробити оцінку можливостей реорганізації окремих підрозділів у самостійні підприємства. Такими є:

а) ступінь освоєння нових ринків - характеризує швидкість, з якою підрозділ може змінити структуру збуту продукції і подолати бар'єри вступу до нових ринків. Слід враховувати, що олігопольні ринки та ринки з високим ступенем вкладення капіталу в продукцію мають повільний ступінь освоєння;

б) рівень специфічних виробничих знань і технологій - характеризує, в якій мірі застосовуються науково-технічні знання для підрозділу, який повинен відмовитись від всього спектра, раніше виготовленої продукції.

Поняття специфічні виробничі знання і технології включає до себе науково-технічні знання як у загальновизнаному чистому вигляді (технології "ноу-хау", патенти), так і специфічні систематизовані знання, придбані в процесі роботи на даному виробництві (загальний рівень технічної освіти робітників, інноваційні процеси). Чим вище рівень знань, які можуть бути передані, тим легше підрозділ може освоїти нові технології і види продукції.

Вищезгадані два критерії лягли в основу віднесення підрозділів до однієї з категорій підприємств, які будуть реорганізовані і представлені на схемі 2 "Визначення категорії підприємств (підрозділів), які входять до складу об'єднання або великого підприємства під час реструктуризації".

2.8. Підрозділи основного підприємства вносяться відповідно до категорії у графу 3 таблиці 1 і потім розглядаються кожний окремо реорганізації в самостійне підприємство.

Схема 2. Визначення категорії підприємств (підрозділів),

які входять до складу об'єднання або великого підприємства під час, реструктуризації

2.9. Концепція розвитку підприємств дає відповідь на питання про те, якими шляхами буде проводитись реструктуризація: приєднання, розподіл, виділення зі складу об'єднання, реорганізація тощо.

Залежно від вибраного способу реструктуризації Агентство приймає рішення і видає наказ про її проведення, який є підставою для початку проведення реструктуризації.

У додатку N 2 до цього розділу пропонуються відповідні варіанти зразків таких наказів.

2.10. Аналіз умов функціонування структурних підрозділів у складі підприємства дає змогу визначити форму і способи його реструктуризації.

При перетворенні структурних підрозділів підприємства у самостійні юридичні особи, підприємство готує розподільчий баланс, розробляє їх статути і рекомендує кандидатури керівників цих підприємств.

2.11. Розробку заходів щодо реструктуризації або ліквідації підприємства необхідно проводити відповідно до "Положення про порядок поділу підприємств і об'єднань та відокремлення від них структурних підрозділів і одиниць", затвердженого наказом Мінекономіки, Мінстату, Антимонопольного комітету України від 20.04.94 р. N 43/79/5 та розпоряджень АМКУ від 09.12.94 р. N 15-р (у редакції від 25.10.95 р. N 32-р, статей 34, 35, 36 Закону України "Про підприємства в Україні" та статті 37 Цивільного кодексу України) .

Порядок ліквідації викладено в спільному листі, підготовленому Мінстатом, Мін'юстом і Мінекономіки України від 16.07.1996 р. N 17-3-5/93, "Роз'яснення з питань діючого законодавства щодо послідовності здійснення скасування державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, їх ліквідації та виключення з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України".

3.1. Робота щодо розробки проектів реструктуризації здійснюється керівником підприємства за консультативною і методологічною допомогою спеціалістів Агентства. Доопрацювання і затвердження плану реструктуризації проводиться в Агентстві за участю керівника підприємства.

3.2. Для забезпечення своєчасної розробки плану реструктуризації доцільно розробити план-графік проведення робіт з визначенням термінів виконання та відповідальних виконавців. Графік затверджується Головою Агентства. Приблизний план-графік представлено в додатку N 3.

3.3. Відповідно до визначених шляхів реорганізації підприємства, впливу передбачених результатів реструктуризації на розвиток пріоритетних напрямків економіки та необхідних розмірів фінансування Агентство проводить такі заходи:

- готує розпорядження або наказ щодо проведення реструктуризації підприємства і способу реструктуризації;

- готує проект рішення уряду про проведення необхідних конкретних заходів (пропозиції до Кабінету Міністрів України щодо подальшого використання об'єктів соцкультпобуту);

- приймає рішення про передачу майна від одного внесеного до Реєстру підприємства іншим підприємствам;

- приймає рішення щодо ліквідації окремих суб'єктів підприємницької діяльності під час проведення реструктуризації;

- готує розпорядження (наказ) про роздержавлення майна підприємства.

4.1. При розробці плану реструктуризації підприємства особлива роль належить плануванню маркетингової діяльності. При цьому враховується основна стратегічна мета реструктуризації - завоювання підприємством найбільш оптимальної частки на ринку продукції.

4.2. Планування маркетингової діяльності проводиться на основі поглибленого аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства і передбачає:

- прогнозування попиту на продукцію (послуги);

- розрахунки можливої конкурентоспроможності товарів, ціноутворення;

- забезпечення відповідності якості товарів вимогам ринку;

- розроблення нових, модернізація існуючих, зняття з виробництва застарілих видів продукції;

- розрахунки прогнозних обсягів виробництва та визначення номенклатури;

- планування каналів розподілу і збуту продукції (мережа посередників, реклама, транспортування тощо);

- вивчення відповідних показників конкурентів.

4.3. Висновки з проведеного аналізу маркетингової діяльності повинні лягти в основу плану маркетингової діяльності бізнес-плану підприємства.

5.1. Проект реструктуризації має визначити:

- економічне обгрунтування необхідності проведення реструктуризації;

- пропозиції щодо форм і методів реструктуризації;

- шляхи вирішення фінансових, соціальних та інших питань, пов'язаних із реструктуризацією;

- витрати на проведення реструктуризації та джерела їх фінансування;

- конкретні заходи, спрямовані на реалізацію проекту.

5.2. При проведенні реструктуризації шляхом реорганізації державного підприємства і перетворення його структурних підрозділів (одиниць) у самостійні господарюючі суб'єкти необхідно попередньо визначити, чи:

- підрозділ (одиниця) є технологічно відособленим;

- підрозділ (одиниця) є частиною цілісного майнового комплексу;

- підрозділи (одиниці) підприємства самостійно виробляють товари;

- підрозділи (одиниці) займаються діяльністю, яка не є профілюючою для даного підприємства;

- підприємство займає монопольне становище на ринку.

Аналіз умов функціонування структурних підрозділів у складі підприємства дасть змогу визначити форми і методи його реорганізації.

5.3. При виборі форм і методів реструктуризації особливу увагу необхідно звертати на збереження підрозділів, які беруть участь у забезпеченні найважливіших державних і суспільних потреб, їх значення у вирішенні соціально-економічних питань регіону.

5.4. Реструктуризацію підприємств можуть забезпечити оптимально підібрані організаційно-економічні заходи:

- заміна керівництва підприємства;

- часткова або повна приватизація;

- часткове закриття;

- проведення процедури банкрутства;

- поділ великих підприємств на частини;

- відокремлення від підприємств непрофільних структурних підрозділів;

- виділення казенних підприємств, або спецвиробництв;

- звільнення підприємств від об'єктів соцкультпобуту;

- продаж (або надання в оренду) частини основних фондів підприємства;

- конверсія, диверсифікація;

- поліпшення якості товарів (робіт, послуг), що випускаються;

- підвищення ефективності маркетингу;

- зменшення витрат на виробництво;

- впровадження нових прогресивних форм і методів управління;

- скорочення чисельності зайнятих на підприємстві із забезпеченням соціальних пільг при звільненні;

- тимчасова зупинка капітального будівництва та продаж об'єктів незавершеного будівництва;

- продаж зайвого устаткування, матеріалів і складових готових виробів тощо;

- відстрочка або списання боргів;

- пошук інвестицій та інвесторів;

- залучення кредитів.

Ці заходи можуть здійснюватись як поодинці, так і комплексно.

5.5. Вибір тих чи інших форм і методів виходу підприємства з кризи залежить від очікуваних результатів їх застосування (потенційна прибутковість), потрібних для цього коштів і можливостей їх придбання, терміну одержання результатів. Реалізація вибраного заходу повинна забезпечити задовільний фінансовий стан підприємства на поточний період і перспективу. При цьому необхідно враховувати соціальні та екологічні наслідки від впровадження заходу.

5.6. Найважливішою умовою для прийняття рішення про вибір конкретного заходу є наявність техніко-економічного обгрунтування доцільності його здійснення, для розробки якого можна використовувати "Методичні рекомендації з підготовки інвестиційних проектів, до реалізації яких залучатимуться іноземні інвестиції", затверджені колегією Мінекономіки та Мінфіну України від 19 грудня 1994 року.

5.7. Обов'язковою і необхідною складовою частиною проекту з реструктуризації підприємства є наявність бізнес-планів нових реорганізованих підприємств. Для розробки бізнес-планів можна використовувати різні вже існуючі методики або "Типовий бізнес-план", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.94 р. N 645 з урахуванням особливостей реструктуризації.

5.8. При перетворенні структурних підрозділів (одиниць) у самостійні підприємства робоча група готує розподільні баланси нових підприємств (юридичних осіб), розробляє їх статути і рекомендує кандидатури керівників цих підприємств. Крім того, обов'язково підлягають опрацюванню у вигляді пропозицій питання:

- закриття окремих виробництв;

- консервації оборонних потужностей;

- забезпечення необхідного рівня мобілізаційної готовності;

- соціального захисту працівників підприємства та їх працевлаштування;

- передачі до комунальної власності об'єктів соціальної інфраструктури відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 19.02.96 р. N 222 та N 1443 від 02.12.96 р.;

- реструктуризації дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства.

5.9. При виборі форм і методів перебудови необхідно визначити суму фінансових коштів, яка дасть змогу її реалізувати та розробити механізм фінансування реструктуризації. Слід звернути увагу на затрати, пов'язані з вивільненням робітників.

5.10. Розроблені проекти реструктуризації та бізнес-плани підприємств аналізуються і узгоджуються в управліннях Агентства "Листом узгодження" (додаток). Перевага надається проектам, які повністю відповідають першочерговим вимогам щодо забезпечення виходу із кризи, фінансової стабільності подальшого функціонування, оборотності коштів, якщо їх буде надано. Узгоджений план реструктуризації затверджує Голова Агентства.

5.11. Термін узгодження плану реструктуризації в управліннях не повинен перевищувати 10 днів.

6.1. Ефективність проекту реструктуризації забезпечується тими заходами, які покладені в їх основу і повинні дати очікувані результати в організації та управлінні підприємством, зростанні обсягів виробництва, поліпшенні економічного і екологічного стану підприємства тощо.

6.2. Переваги вибраних організаційних форм і методів реструктуризації підприємства.

У цьому розділі слід показати, які переваги має підприємство в результаті зміни організаційно-правової форми відокремлення окремих структурних підрозділів у нові самостійні суб'єкти підприємницької діяльності, яка можливість адаптації підприємства до ринкових умов і проведення приватизації.

6.3. Зростання обсягів виробництва.

Прогнозується щорічне зростання обсягів виробництва продукції (робіт, послуг) за рахунок:

- модернізації устаткування;

- поліпшення якості і конкурентоспроможності продукції;

- розширення асортименту продукції (робіт, послуг);

- організації нових підприємницьких структур.

6.4. Поліпшення економічного стану підприємства.

Реалізація заходів щодо реструктуризації підприємства забезпечить подолання кризового стану та створить необхідні умови для поліпшення його економічного стану, зокрема таких факторів як:

- зростання фондовіддачі за рахунок розширення існуючих і створення нових виробництв, відокремлення надлишкових основних фондів;