Національна академія медичних наук України розглянула лист Секретаріату Кабінету Міністрів України від 23.12.2011 № 14646/2-11 стосовно листа головного редактора журналу "Все про охорону праці" щодо ратифікації Конвенції МОП № 161 1985 року про служби гігієни праці (ратифікованої Законом України від 10.03.2010 № 1954-VI ) та надає інформацію на поставлені запитання.

1. Яким нормативним актом визначена політика стосовно служб гігієни праці? Коли вона переглядалась останній раз?

Політика стосовно служб гігієни праці визначена наступними законодавчими актами:

• Конституція України (стаття 43);

• Основи законодавства про охорону здоров'я ;

• Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" ;

• Закон України "Про охорону праці" ;

• Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" .

Основні принципи державної політики в галузі охорони і гігієни праці визначені статтею 4 Закону України "Про охорону праці". Це пріоритетне забезпечення збереження життя і здоров'я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення безпечних і здорових умов праці; адаптація трудових процесів до спроможностей працівника з урахуванням стану його здоров я і психологічного стану.

Відповідно до статті 1 цього Закону "охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності".

Статтею 38 зазначеного Закону до органів державного нагляду за охороною праці віднесено спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" "вимоги безпеки для здоров'я і життя людини - розроблені на основі медичної науки критерії, показники, гранично допустимі межі, санітарно-епідеміологічні нормативи, правила, норми, регламенти тощо (медичні вимоги щодо безпеки для здоров'я і життя людини), розроблення, обґрунтування, контроль і нагляд за якими відноситься виключно до медичної професійної компетенції". Статтями 9 - 14, 15, 17, 22, 26, 33 цього Закону передбачені інші питання, що стосуються збереження здоров'я та безпеки працівників.

Для виконання цих функцій та обов'язків у державі створена та ефективно працює система профілактичних заходів, починаючи з наукового визначення професійних ризиків та розробки гігієнічних нормативів факторів виробничого середовища та трудового процесу (фізичні, хімічні, біологічні фактори, важкість та напруженість праці), яка здійснюється науковими установами АМН та МОЗ Україні, а гігієнічне регламентування (встановлення гігієнічних нормативів) - Комітетом з питань гігієнічного регламентування МОЗ України, результати якого впроваджуються закладами державної санітарно-епідеміологічної служби.

2. Чи створено служби гігієни праці в державному секторі? Якщо ні, то яким документом затверджений план створення таких служб?

Проведений аналіз досвіду застосування норм національного законодавства із зазначеної проблеми свідчить, що створення служб гігієни праці державними органами в Україні не передбачено, оскільки протягом багатьох років функціонує розгалужена система державної санітарно-епідеміологічної служби України та система організації першої та невідкладної медичної допомоги в лікувально-профілактичних закладах охорони здоров'я.

Проведений аналіз досвіду застосування норм національного законодавства із зазначеної проблеми свідчить, що на початку 90 років минулого століття була зруйнована традиційна система медичного забезпечення працівників підприємств із шкідливими та небезпечними умовами праці. З 1991 року кількість медико-санітарних частин, заводських лікарень, поліклінік; кількість ліжок, лікарів, цехових лікарів зменшилась у 3 - 11 разів, що не могло не позначитися на стані здоров'я працюючого населення країни (високі рівні професійної захворюваності та пов'язаною з нею інвалідності, непоодинокі випадки раптової смерті на робочому місці).

3. Яким документом в Україні визначено Положення про служби гігієни праці?