Державне казначейство України розглянуло лист <...> щодо надання роз'яснень і надає відповіді до наступних питань.

1. Чи можна здійснювати видатки за КЕКВ 1134 на встановлення дитячого ігрового майданчика (майданчик зроблений з дерев'яних конструкцій) на суму 5000,00 гривень для дитсадка?

Згідно з Інструкцією з обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженою наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 N 64 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 31.07.2000 за N 459/4680 (у редакції наказу Державного казначейства України від 21.02.2005 N 30) (далі - Інструкція N 64), до основних засобів належать матеріальні активи, які використовуються установою багаторазово і безперервно в процесі виконання основних функцій, надання послуг, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року і вартість яких без податку на додану вартість та інших платежів перевищує 1000 гривень за одиницю (комплект).

Строк корисного використання (експлуатації) - очікуваний період часу, протягом якого основні засоби будуть використовуватися установою або з їх використанням будуть виконуватися основні функції та завдання бюджетних установ.

Строк корисної (очікуваної) експлуатації основних засобів установи встановлюється міністерством за відомчою підпорядкованістю або (якщо такі нормативні документи відсутні) установою самостійно в момент придбання активу. У межах одного головного розпорядника бюджетних коштів на однотипні основні засоби встановлюється єдиний строк їх корисної експлуатації.

Відповідно до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Державного казначейства України від 25.11.2008 N 495 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2009 за N 79/16095 (далі - наказ N 495), придбання об'єктів виробничого і невиробничого призначення здійснюється за кодом економічної класифікації видатків 2123 "Інше будівництво (придбання)" (1.2.2 "б").

Враховуючи, що дитячий ігровий майданчик має обліковуватись як один інвентарний об'єкт, який відноситься до основних засобів, видатки мають здійснюватись за кодом 2123 "Інше будівництво (придбання)".

2. Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу: за яким КЕКВ оплачувати та які підтвердні документи надавати до органів Державного казначейства України?

Згідно з Порядком оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. N 1258, витрати оплачують фізичні та юридичні особи, що звертаються до суду з позовними заявами, заявами про відкриття справ окремого провадження, клопотаннями про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, та скаргами (п. 2).

З метою перерахування коштів для оплати витрат у графі платіжного доручення "Призначення платежу" зазначається "Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу", а також найменування суду, до якого особа звертається з позовною заявою, скаргою, заявою про відкриття окремого провадження у справі, клопотанням про видачу дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню (абзац 2 п. 11).

Наказом N 495 передбачено, що за кодом економічної класифікації видатків 1134 "Оплата послуг (крім комунальних)" здійснюються видатки на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів (1.3.4 "с").

Таким чином, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів необхідно здійснювати за вказаним кодом.

3. Реконструкція будівель і споруд: нюанси обліку.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи та незавершене капітальне будівництво бюджетних установ, у тому числі і з реконструкції будівель і споруд, визначає Інструкція.

Так, пунктом 1.6 Інструкції N 64 встановлено, що зміна первісної (відновлювальної) вартості необоротних активів проводиться у разі добудівлі, дообладнання, реконструкції.

Для забезпечення збереження об'єктів архітектурної та містобудівної спадщини можуть проводитися ремонтно-реставраційні роботи.

Листом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.02.99 р. N 7/81 визначено, що ремонтно-реставраційні роботи - це комплекс заходів з відновлення та фізичного збереження пам'яток в існуючому вигляді без зміни їх художньо-історичного вигляду, що включають реставрацію пам'яток архітектури, елементи ремонту, консервації, а також пристосування їх для нового використання.

До ремонтно-реставраційних робіт відносяться: ремонт покрівель та водостоків, заміна зогнилих дерев'яних конструкцій перекриттів, крокв та ін., ремонт вікон та дверей, засклення рам, ремонт печей, поправлення та перетертя штукатурки, відновлення фарбування стін всередині та на фасадах, ремонт водопроводу, каналізації, опалення та інші роботи, що не змінюють древніх існуючих конструкцій, матеріалів, а також деталей пам'ятки, забезпечуючи повну відповідність попередньому вигляду пам'ятки.

До складу ремонтно-реставраційних робіт відносяться також роботи з пристосування пам'яток (реконструкції), які визначаються завданнями сучасного використання, без порушення їх художньо-історичної цінності. До технічних робіт по пристосуванню відносяться: внутрішнє перепланування, сантехнічні та електроосвітлювальні роботи, внутрішній благоустрій, благоустрій території і т.ін.

Отже, віднесення витрат на проведення ремонтно-реставраційних робіт в бухгалтерському обліку відображається відповідно до їх економічної сутності та Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 10.07.2000 р. N 61 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2000 р. за N 497/4718 (в редакції наказу Державного казначейства України від 14.02.2005 р. N 28) (далі - Інструкція N 61).

4. Чи має право виконком міської ради надати безвідсоткову фінансову позичку комунальному підприємству?

Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад визначені у главі 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

При цьому частиною 4 статті 16 Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс) встановлено, що бюджетна установа не має права надавати юридичним чи фізичним особам кредити з бюджету (якщо не встановлено відповідні бюджетні призначення на надання кредитів з бюджету).

Бюджетні призначення місцевих бюджетів встановлюються рішенням про місцевий бюджет на конкретні цілі, пов'язані з реалізацією програм та заходів згідно із статтями 88 - 91 Кодексу (стаття 70 Кодексу).

5. Які підтвердні документи мають надавати одержувачі бюджетних коштів до органів ДКС за результатами проведених закупівель за державні кошти?

Відповідно до частини 4 статті 7 Закону України "Про здійснення державних закупівель" Державне казначейство України до здійснення оплати за договорами про закупівлю перевіряє наявність та відповідність укладеного договору про закупівлю звіту про результати проведення процедури закупівлі та річному плану закупівель, правильність їх оформлення відповідно до законодавства, а також наявність оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів, відомостей про рішення Уповноваженого органу про погодження процедури закупівлі (у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника), оголошення про результати процедури закупівлі, що були опубліковані в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель та відповідних міжнародних виданнях у випадках, передбачених цим Законом.

Одержувачі бюджетних коштів за умови взяття бюджетного зобов'язання, за яким застосовуються процедури закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, подають до Державного казначейства України Реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (далі - Реєстр) на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання та оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують проведення закупівлі та передбачені законодавством у сфері державних закупівель (звіти про результати проведення процедури закупівлі, листи-погодження уповноваженого органу щодо можливості застосування процедури закупівлі, яка потребує погодження тощо) (пункт 2.2 Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженого наказом Державного казначейства від 09.08.2004 р. N 136 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.07.2006 р. за N 811/12685 (далі - Порядок обліку зобов'язань).

6. Облік комп'ютерних програм в бюджетних установах.

Відповідно до статті 420 Цивільного кодексу України до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать комп'ютерні програми.

У розділі 4 "Нематеріальні активи" Інструкції визначено, що нематеріальні активи для взяття на облік повинні бути закінченими та засвідченими відповідними документами (патентом, сертифікатом, ліцензією тощо) у порядку, встановленому чинним законодавством України.

На облік у складі нематеріальних активів беруться придбані права на володіння, користування та розпорядження об'єктом нематеріальних активів після відчуження їх (прав) від колишніх власників та визначення його вартості.

Придбаний об'єкт авторського права на умовах користування ним, без передання прав на володіння або розпорядження, не обліковується у складі нематеріальних активів. Витрати, пов'язані з придбанням (створенням) таких об'єктів, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

Нематеріальні активи відображаються в бухгалтерському обліку та звітності за первісною вартістю (за фактичними витратами на їх придбання та виготовлення), а об'єкти, які переоцінювались, - відновлювальною вартістю.

Відображення у бухгалтерському обліку зазначених операцій здійснюється відповідно до кореспонденції субрахунків, наведеної в Інструкції N 61.

7. Прокат аудіо- та мультимедійної апаратури: порядок обліку.

Відповідно до статті 787 Цивільного кодексу України за договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк.

Плата за прокат речі встановлюється за тарифами наймодавця.

Капітальний і поточний ремонт речі здійснює наймодавець за свій рахунок, якщо він не доведе, що пошкодження речі сталося з вини наймача.

Відображення у бухгалтерському обліку оплати прокату речі здійснюється відповідно до кореспонденції субрахунків, наведеної в Інструкції N 61.

8. Особливості обліку зобов'язань за довгостроковими контрактами.

За довгостроковими контрактами, строк дії яких перевищує один бюджетний рік (довгострокові договори, більше одного року), розпорядники бюджетних коштів подають до Державного казначейства України Реєстр на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання, при цьому суми в Реєстрі проставляються в межах планових показників поточного бюджетного року на підставі даних календарного плану до довгострокового договору (пункт 2.2 Порядку обліку зобов'язань) .

Органи Державного казначейства України обліковують зобов'язання за довгостроковими контрактами в межах планових показників поточного бюджетного року на рахунках позабалансового обліку за групами рахунків 941 "Зобов'язання розпорядників бюджетних коштів за коштами державного бюджету" та 942 "Зобов'язання розпорядників бюджетних коштів за коштами місцевого бюджету" Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 р. N 119 (далі - План рахунків).

9. Які санкції застосовують органи Державного казначейства України у разі порушення бюджетними установами порядку обліку зобов'язань?

До повноважень Державного казначейства України, в частині контролю за дотриманням бюджетного законодавства, належить здійснення контролю за відповідністю взятих бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорта бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі) (пункт 4 частини 1 статті 112 Кодексу) .

Контроль за дотриманням бюджетного законодавства стосовно ведення бухгалтерського обліку належить до повноважень органів Державної контрольно-ревізійної служби (пункт 5 частини 1 статті 113 Кодексу) .

Порушення розпорядниками бюджетних коштів обліку бюджетних зобов'язань відповідно до пункту 21 частини 1 статті 116 Кодексу є порушенням бюджетного законодавства.

У разі здійснення зазначеного порушення відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 117 Кодексу до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу:

- попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства;

- зупинення операцій з бюджетними коштами у порядку, встановленому статтею 120 цього Кодексу.

10. Погашення зобов'язань минулого року, відображення в обліку та звітності.

У міру прийняття рішення розпорядником бюджетних коштів про погашення бюджетних зобов'язань та бюджетних фінансових зобов'язань, які залишились непогашеними на кінець минулого бюджетного періоду, розпорядники бюджетних коштів здійснюють реєстрацію таких бюджетних зобов'язань та бюджетних фінансових зобов'язань у поточному бюджетному періоді шляхом подання Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов'язань і відповідних підтвердних документів (пункт 2.14 Порядку обліку зобов'язань) .

У бухгалтерському обліку бюджетні зобов'язання та бюджетні фінансові зобов'язання, які залишились непогашеними на кінець минулого бюджетного періоду, відображаються на рахунках позабалансового обліку за групами рахунків 941 "Зобов'язання розпорядників бюджетних коштів за коштами державного бюджету" та 942 "Зобов'язання розпорядників бюджетних коштів за коштами місцевого бюджету" Плану рахунків.

Розпорядники бюджетних коштів бюджетну кредиторську заборгованість минулих років відображають у Звіті про заборгованість за бюджетними коштами (форма N 7д, 7м) згідно з вимогами пункту 3.6 Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 05.01.2011 р. N 2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.02.2011 р. за N 144/18882 (далі - Порядок N 2).