Головним управлінням державної служби України розглянуто ваш лист від 11.01.2011 N 01/11 щодо надання роз'яснень з питань проходження державної служби.

У зв'язку з ліквідацією державної установи працівників буде вивільнено у лютому 2011 року відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України. Яким чином слід нараховувати при звільненні компенсацію за невикористану додаткову відпустку за вислугу років у державному органі за 2011 рік - повністю за невикористану відпустку, відповідно до стажу роботи в державному органі, чи пропорційно відпрацьованому у 2011 році часу (тобто аналогічно розрахунку компенсації за невикористану щорічну основну відпустку)?

Статтею 1 Закону України "Про відпустки" встановлено, що державні гарантії та відносини, пов'язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України (КЗпП), іншими законами та нормативно-правовими актами України.

Правовідносини, пов'язані з відпустками державних службовців, регулюються Законом України "Про державну службу" та іншими законодавчими актами, які не суперечать цьому Закону.

Право державних службовців на додаткову оплачувану відпустку передбачено статтею 35 Закону України "Про державну службу". Порядок і умови надання цієї відпустки регулюються зазначеною статтею Закону та постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.94 N 250.

Виникнення у державних службовців права на додаткову оплачувану відпустку та її тривалість знаходяться у прямій залежності від наявності у державного службовця відповідного стажу державної служби.

Тому надання додаткової відпустки певної тривалості, а також виплата грошової компенсації за невикористану відпустку при звільненні державного службовця залежить лише від наявності у державного службовця стажу державної служби, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.94 N 250, що дає право на надання вказаної відпустки, а не від відпрацьованого державним службовцем часу у відповідному робочому році.

Наприклад, якщо державний службовець у лютому 2011 року звільняється відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП, він не використав щорічну додаткову відпустку за стаж державної служби 25 років, право на яку отримав 10.11.2010, то при звільненні йому має бути виплачено компенсацію за 15 календарних днів цієї відпустки.

У разі використання державним службовцем додаткової відпустки за стаж державної служби 25 років у період між 10.11.2010 і датою звільнення, на день звільнення державний службовець не має права на отримання грошової компенсації за неї, оскільки право на наступну таку відпустку він матиме лише після 10.11.2011.

Чи зараховувати до стажу державної служби час служби в лавах Радянської армії у 1984-1986 рр., якщо особу прийнято на державну службу у 2009 році?

Обчислення стажу державної служби здійснюється відповідно до Закону України "Про державну службу", Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.94 N 283 (далі - Порядок), та додатка до нього.

Згідно з пунктом 3 Порядку до стажу державної служби включається час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

При цьому, до стажу державної служби державним службовцям зараховується весь період військової служби (незалежно від займаних посад), яку вони проходили у Збройних Силах та інших військових формуваннях України та колишнього СРСР.

Отже, період служби в Радянській армії у 1984-1986 роках, якщо особу прийнято на державну службу у 2009 році, включається їй до стажу державної служби.

Відповідно до пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 19 травня 1999 р. N 851, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України (КЗпП), державні службовці патронатної служби можуть бути звільнені у разі зміни керівника або складу державного органу (частина друга ст. 30 Закону України "Про державну службу") . У цьому разі в трудовій книжці робиться запис з посиланням на пункт 1 статті 40 КЗпП України. Про наступне звільнення працівник не попереджається. Чи потрібно у такому разі подавати до центру зайнятості звіт про заплановане вивільнення працівників за формою N 4-ПН (план), що передбачено статтею 49-2 КЗпП? Чи можливо з державними службовцями патронатної служби потрібно укладати строкові трудові договори на строк дії повноважень керівника або складу державного органу?

Відповідно до пункту 8 Порядку перебування на державній службі працівників патронатної служби членів Кабінету Міністрів України та голів місцевих державних адміністрацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.99 N 851, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України ( КЗпП) , державні службовці патронатної служби можуть бути звільнені у разі зміни керівника або складу державного органу (частина друга ст. 30 Закону України "Про державну службу") . У цьому разі у трудовій книжці робиться запис з посиланням на пункт 1 статті 40 КЗпП. Про наступне звільнення працівник не попереджається.

Водночас статтею 49-2 КЗпП передбачено, що при звільненні відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

Однак, оскільки відповідно до зазначеної постанови про наступне звільнення державні службовці патронатної служби не попереджаються, до центру зайнятості звіт про заплановане вивільнення працівників за формою N 4-ПН (план) не подається.

Водночас, відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" при вивільненні працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, у т.ч. ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, їх структурні підрозділи та філії, незалежно від форм власності, повинні у десятиденний строк після вивільнення інформувати про це центри зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.