Я, Головний державний санітарний лікар України, Бобильова Ольга Олександрівна, розглянувши рішення координаційної комісії Головного санепідуправління МОЗ України по розробці нормативних документів від 19 жовтня 1999 р. N 7 щодо можливості затвердження Державних санітарних правил для морських суден України та керуючись статтею 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення",

1. Затвердити Державні санітарні правила для морських суден України.

2. Міністерствам, комітетам, іншим центральним органам виконавчої влади, керівникам державних, кооперативних, колективних, приватних підприємств, організацій та установ незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності, а також посадовим особам та громадянам України, інвесторам, громадянам інших держав прийняти вказаний документ до керівництва та виконання.

3. Заступникам головного державного санітарного лікаря України, головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, водного, залізничного, повітряного транспорту, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Служби безпеки України, об'єктів, що мають особливий режим роботи, прийняти вказаний документ для здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

4. Інституту гігієни та медичної екології АМН України (А.М.Сердюку) видати цей документ в необхідній кількості.

Контроль за виконанням постанови залишаю за собою.

Державні санітарні правила для морських суден України обов'язкові для всіх підприємств, організацій, які здійснюють проектування, будівництво, експлуатацію і ремонт морських суден незалежно від їх відомчого підпорядкування та форми власності.

Правила є провідним керівним документом для працівників санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України, які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд на водному транспорті.

Ці санітарні правила не можуть бути повністю або частково передруковані, тиражовані і поширені без дозволу Головного державного санітарного лікаря України

ДСП 7.7.4.-057-2000

Державні санітарні правила для морських суден України підготовлені на замовлення Міністерства охорони здоров'я України на зміну "Санитарных правил для морских судов СССР" N 2641-82 Державним підприємством Український науково-дослідний інститут медицини транспорту МОЗ України.

Войтенко А.М. (директор) Державного підприємства Український науково-дослідний інститут медицини транспорту МОЗ України, 65039, м. Одеса, вул. Канатна, 92.

Гуцель Ю.Л., Гіманов М.П., Євстаф'єв В.М., Лісобей В.О., Нетудихатка О.Ю., Сіденко В.П., Стрикаленко Т.В., Стоянов А.П., Тюхтя В.К., Шафран Л.М. за участю фахівців держсанепідслужби на водному транспорті - Коваль О.О., Голубятников М.І., Белобров Є.П., Козловський С.М., Андєєв В.К., Болдеску І.П.

У новій редакції Правил значно розширені та конкретизовані вимоги до суднових приміщень та їх обладнання, систем життєзабезпечення, умов транспортування різних вантажів, побуту моряків та пасажирів.

Рецензії: Південний науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут морського флоту. Південний державний дослідний та проектно-конструкторський інститут розвитку та експлуатації флоту рибного господарства, ЦККБ "Чорноморсуднопроект"; Центральна санепідстанція водного транспорту; Азовська, Чорноморська, Дніпровська басейнові санепідстанції та Миколаївська портова санепідстанція.

1.1. Призначення та застосування Державних санітарних правил для морських суден України

1.1.1. Дані Державні санітарні правила для морських суден (далі - Правила) встановлюють санітарно-гігієнічні і протиепідемічні вимоги до влаштування та упорядкування житлових, побутових, громадських, виробничих та вантажних приміщень; систем забезпечення життєдіяльності екіпажу - при проектуванні, будівництві, переобладнанні та ремонті суден, а також вимоги до утримання суден під час їх експлуатації з метою створення оптимальних умов праці та проживання екіпажу, розташування та обслуговування пасажирів; охорони навколишнього середовища.

1.1.2. Вимоги Правил поширюються на всі морські судна, незалежно від форми власності, зареєстровані на території України, за винятком:

- військових кораблів та суден;

- спортивних суден;

- суден, що не мають приміщень для перебування екіпажу, пасажирів, зберігання продовольчих продуктів та прісної води.

1.1.3. На несамохідні судна, які експлуатуються без екіпажу, Правила поширюються тільки в частині вимог до умов перевезення вантажів та можливих суднових стоків.

1.1.4. При проектуванні та будівництві малих суден (місткістю менше 1000 рег.т.) та маломірних суден (місткістю менше 100 рег.т.) вимоги Правил, крім окремо обумовлених для них пунктів, виконуються в обсязі, погодженому з усіма контролюючими органами.

1.1.5. Дані Правила вводяться в дію через 6 місяців після їх опублікування. З введенням в дію Правил "Санитарные правила для морских судов СССР" N 2641-82 слід вважати такими, що втратили чинність на території України.

1.1.6. Судна, побудовані до введення в дію цих Правил, повинні бути приведені у відповідність до їх вимог у строки, погоджені судновласниками з установами санітарно-епідеміологічної служби на водному транспорті Міністерства охорони здоров'я України.

1.1.7. Судна, будівництво яких виконується за проектами, погодженими до введення в дію цих Правил, приймаються до експлуатації протягом трьох років.

1.2. Відповідальність та контроль за додержанням Правил

1.2.1. Відповідальність за виконання вимог Правил покладається на судновласників та підприємства, що здійснюють проектування, будівництво і ремонт суден.

Під час експлуатації суден відповідальність за виконання вимог Правил цілком покладається на капітана судна.

1.2.2. Контроль за виконанням Правил покладається на установи, органи і заклади санітарно-епідеміологічної служби на водному транспорті Міністерства охорони здоров'я України.

1.2.3. Судновласники та проектні підприємства повинні подавати на погодження з органами, установами та закладами санітарно-епідеміологічної служби на водному транспорті проектну документацію відповідно до Положення про запобіжний санітарний нагляд при проектуванні, будівництві, переобладнанні, ремонті та прийманні до експлуатації суден та інших об'єктів і споруд, прирівняних до них П.7.7.4.017-99.

1.2.4. Результати погодження проектної документації оформляються у вигляді Висновку. Строк дії погодження проекту - 6 років. Продовження будівництва суден за цим проектом після закінчення зазначеного строку може бути дозволене після повторного погодження документації згідно з Положенням про запобіжний санітарний нагляд П.7.7.4.017-99.

1.2.5. Контроль за будівництвом, переобладнанням та ремонтом суден здійснюється органами, установами, закладами санітарно-епідеміологічної служби на водному транспорті порту розташування відповідного суднобудівного чи судноремонтного підприємства.

1.2.6. Оформлення введення до експлуатації судна після завершення будівництва, переобладнання або ремонту здійснюється відповідно до Положення про запобіжний нагляд П.7.7.4.017-99.

1.2.7. На кожному судні повинні бути такі санітарні документи:

а) санітарно-технічний паспорт судна (постійно, до списання судна з експлуатації);

б) суднове санітарне свідоцтво на право плавання, що підлягає заміні:

- для суден I та II категорій - кожні 2 роки;

- для суден III, IV категорій - щороку;

в) рейсовий санітарний журнал (постійно);

г) міжнародне свідоцтво про дератизацію чи свідоцтво про звільнення від дератизації, що підлягає заміні:

- для суден закордонного плавання - через 6 місяців;

- для суден, що виконують рейси в межах територіальних вод - через 1 рік.

1.2.8. Відповідальність за наявність на судні необхідних документів, зберігання та вчасне відновлення строку їх дії покладається на капітана судна.

1.2.9. Відповідальність за оформлення документів у санітарно-карантинному (санітарно-контрольному) відділі порту дозволу на право виходу в море покладається на капітана судна.

Відповідальність за вихід судна із порту без відповідного оформлення документів на вихід в море покладається на капітана порту.

1.3. Категорійність суден

1.3.1. Всі морські судна і прирівняні до них об'єкти за складом і обладнанням суднових приміщень та технічним оснащенням систем життєзабезпечення поділяються на чотири категорії:

I категорія: судна необмеженого району плавання, які здійснюють рейси тривалістю понад 5 діб;

II категорія: судна обмеженого району плавання, які здійснюють рейси в одній кліматичній зоні тривалістю не більше 5 діб;

III категорія: судна, які виконують рейси тривалістю не більше 24 годин;

IV категорія: судна, які виконують рейси тривалістю до 8 годин.

1.3.2. Категорії суден технічного та допоміжного флоту і прирівняних до них об'єктів встановлюються виходячи із конкретних умов їх експлуатації.

1.3.3. Категорійність судна може бути змінена у процесі його експлуатації (після переобладнання) у залежності від зміни його санітарно-технічного стану.

1.3.4. Питання тимчасової зміни категорійності для можливості виконання окремих рейсів більшої тривалості, ніж це передбачено проектом, розглядається санітарно-епідеміологічною установою порту припису судна з урахуванням конкретних умов (пори року, умов поповнення запасів провізії, води тощо).

1.4. Визначення та термінологія

1.4.1. Екіпаж судна - персонал, який здійснює судноводіння, енергетичне забезпечення судна, роботу систем життєзабезпечення та вантажних систем; інший штатний обслуговуючий персонал.

1.4.2. Виробничий (експедиційний та ін.) персонал - персонал, який забезпечує виробничу (експедиційну та ін.) діяльність судна, залежно від його призначення.

1.4.3. Командний склад - персонал, який здійснює керівництво експлуатаційною (експедиційною) діяльністю судна відповідно до Статуту служби на суднах та подібних документів.

1.4.4. Місткість - валова місткість судна відповідно до Правил Регістру.

1.4.5. Мале судно - судно місткістю менше 1000 рег.т.

1.4.6. Маломірне судно - судно місткістю менше 100 рег.т.

1.4.7. Пасажирське судно - судно, яке може перевозити більше 12 пасажирів.

1.4.8. Тривалість рейсу: для екіпажу - час від виходу із порту припису до повернення у порт припису (або зміни екіпажу в іншому порту); для пасажирів - час перебування на судні до приходу у порт призначення.

1.4.9. Автономність плавання - найбільший період часу плавання судна без поповнення запасів (пального, води, провізії).

1.4.10. Судна необмеженого району плавання - судна, які за технічним рівнем обладнання можуть здійснювати плавання в різноманітних кліматичних зонах без погіршення умов праці та проживання екіпажу.

1.4.11. Судна обмеженого району плавання - судна, які за технічним рівнем його обладнання можуть здійснювати плавання тільки в помірній кліматичній зоні.

1.4.12. Робоча зона - обсяг простору висотою 2100 мм над рівнем палуби, на якому знаходяться місця постійного чи тимчасового перебування осіб, зайнятих виконанням виробничих операцій.

1.4.13. Спецодяг - робочий одяг екіпажу, передбачений для виконання робіт, пов'язаних з можливим забрудненням, намоканням, переохолодженням чи перегрівом.

1.4.14. Санодяг - робочий одяг, передбачений для працівників харчоблоку, а також осіб, зайнятих обробкою та вантаженням харчових продуктів,

1.4.15. Найближчий берег - вихідна лінія, від якої, відповідно до міжнародного права, обчислюються територіальні води держави.

1.4.16. Особливий район - море або морський басейн, в якому, відповідно до Конвенції МАРПОЛ 73/78, повинні вживатися окремі обов'язкові заходи та засоби запобігання забрудненню з суден (гирлові порти, Азовське, Чорне, Середземне моря та інші).

1.4.17. Скидання - по відношенню до шкідливих речовин або стоків, що утримують такі речовини, означає будь-який витік, розлив, випорожнення, здійснене у водоймище, незалежно від того, якими обставинами це зумовлено.

1.4.18. Нафта - нафта у будь-якому вигляді: сира нафта, рідке пальне, мастила, нафтові залишки або очищені нафтопродукти.

1.4.19. Сміття - всі види твердих харчових, побутових та експлуатаційних відходів (за винятком відходів, змішаних з нафтою або іншими шкідливими речовинами), які утворюються протягом нормальної експлуатації судна і підлягають постійному чи періодичному віддаленню.

1.4.20. Харчові відходи - вид сміття, що складається з відходів попередньої кулінарної обробки продуктів, невикористаних залишків приготованої страви, які не змішані з нафтою або іншими шкідливими речовинами і підлягають постійному віддаленню з судна.

1.4.21. Необхідно - вимога про безумовне виконання вказівки Правил.

1.4.22. Рекомендується - визначає, що дане рішення оптимальне, але його виконання не є обов'язковим.

1.4.23. Допустимо - означає, що дане рішення можливе, але не є оптимальним і потребує додаткового погодження.

2.1.1. Дані Правила передбачають розподіл суднових приміщень на такі групи:

- житлові - каюти та блок-каюти, призначені для проживання екіпажу та розміщення пасажирів, виробничого і експедиційного персоналу;

- громадські - приміщення для харчування, відпочинку та спортивних занять;

- санітарні - приміщення особистої гігієни та санітарно-побутові приміщення;

- побутового обслуговування - приміщення, призначені для розміщення майстерень побутового обслуговування екіпажу, виробничого персоналу та пасажирів;

- медичного призначення - приміщення для забезпечення медичної допомоги, амбулаторного та стаціонарного лікування, виконання лікувально-профілактичних заходів;

- харчоблок - приміщення обробки харчових продуктів, приготування страв, випікання хліба, кондитерських виробів та ін.;

- суднового постачання - приміщення, призначені для зберігання провізії, солей для мінералізації опрісненої води та виробничо-технологічних цілей, спецій, столового посуду, столової і постільної білизни та ін.;

- адміністративні - приміщення для ведення суднової, вантажної та господарської документації;

- службові - приміщення, призначені для виконання операцій по керуванню судном, забезпечення зв'язку та нагляду за роботою механізмів;

- енергетичні - приміщення, призначені для розміщення головних та допоміжних двигунів, електророзподільного устаткування, помп, сепараторів, майстерень для ремонту обладнання;

- помпові - приміщення для розташування устаткувань та обладнання для виконання вантажних операцій на суднах, призначених для транспортування рідинних вантажів і зріджених газів;

- вантажні - приміщення для розміщення вантажів, що перевозяться.

2.1.2. Розміщення приміщень повинне забезпечувати безпечне та зручне пересування між ними, прохід до рятувальних засобів і засобів боротьби за живучість судна.

2.1.3. Взаємне розташування кают і приміщень, в яких здійснюється трудова діяльність екіпажу, повинне бути таким, щоб члени екіпажу розміщалися ближче до місць постійної праці.

2.1.4. Не дозволяється використовувати для розташування кают, громадських приміщень і приміщень медичного призначення такі, які не ізольовані від впливу високих та низьких температур, проникнення високих рівнів шуму, випаровування, газів, неприємних запахів та завищених рівнів вібрації.

2.1.5. Височина суднових приміщень повинна бути не менше 2000 мм.

2.1.6. Двері всіх приміщень повинні мати напис про їх призначення.

2.1.7. Каюти не повинні мати вихід безпосередньо на відкриті палуби.

2.1.8. Двері кают не повинні розташовуватися поблизу від виходів з приміщень харчоблоку, медичного призначення та санітарних приміщень.

2.1.9. Громадські приміщення, розміщені поряд з каютами, повинні мати достатню звукоізоляцію.

2.1.10. Вхід в громадські приміщення екіпажу та пасажирів слід передбачати із внутрішніх приміщень (коридорів).

2.1.11. Використання синтетичних матеріалів у житлових, громадських, службових приміщеннях, а також у приміщеннях медичного призначення, харчоблоків, провізійних коморах та вантажних приміщеннях, призначених для транспортування харчових вантажів, дозволяється тільки при наявності на це дозволу органів охорони здоров'я держави - виробника матеріалів.

При цьому повинні бути обумовлені межа насичення приміщень (кв.м/куб.м чи кг/куб.м), а також температурні режими та мінімальний обмін повітря в період експлуатації приміщень.

2.1.12. Рівень комфортності приміщень визначається складом, розмірами, номенклатурою їх обладнання, архітектурною композицією та декоративно-оздоблювальними матеріалами.

На вимогу замовника або за погодженням з ним рівень комфортності може бути змінений, але він повинен бути не нижчим за встановлений цими Правилами.

2.2. Житлові приміщення екіпажу

2.2.1. На всіх суднах для розміщення екіпажу повинні передбачатися каюти з індивідуальними спальними місцями (ліжками або канапами-ліжками).

На суднах III та IV категорій, роботу на яких організовано бригадним методом, а екіпаж постійно проживає на березі, для тимчасового перебування вахти, а при необхідності і підвахти, повинні бути відповідно обладнані і мебльовані вартові приміщення для укриття від негоди, для відпочинку, обігріву, зберігання та підігрівання страв.

2.2.2. При розробці загального розташування судна пропонується використовувати типові планувальні рішення, стандартні меблі та обладнання.

2.2.3. Для розміщення екіпажу передбачаються такі типи житлових приміщень:

2.2.4. На всіх суднах місткістю 3000 рег.т. і більше для всього екіпажу повинні передбачатися одномісні каюти з індивідуальним санітарним вузлом.

На суднах місткістю менше 3000 рег.т., а також на пасажирських суднах допускається обладнання для екіпажу двомісних кают.

На суднах всіх категорій для практикантів, тимчасового складу (ремонтні бригади, рятувальні підрозділи, експедиційний склад та ін.) допускається обладнання три- та чотиримісних кают.

2.2.5. Для всіх типів житлових приміщень екіпажу корисний обсяг їх на 1 особу не повинен бути менше 6,0 куб.м.

Примітка. При визначенні корисного обсягу приміщень - від загального обсягу слід відняти простір, займаний шафами, столами, канапами, санітарним вузлом.

2.2.6. Площа житлових приміщень визначається із розрахунку необхідності розміщення меблів та обладнання, передбачених для житлових приміщень, а також функціональних розмірів проходів і відстаней між каютними меблями та обладнанням.

2.2.7. Каюти екіпажу повинні мати таке мінімальне обладнання та інвентар:

- загальні на каюту: письмовий стіл (секретер), полицю для книжок, тримач для графина, кошик для паперів, попільницю, штори на ілюмінатори; в каютах без санітарних вузлів (модулів), крім того, умивальник з подачею холодної та гарячої води, дзеркало, полицю (настінну шафу) для речей туалету, гачки для рушників, штепсельну розетку для електробритви, а також штепсельну розетку для електровентилятора, якщо на судні відсутня система кондиціонування повітря;

- за кількістю жильців: ліжко та килимок до нього, штори до ліжка, два гачки для одягу, стілець, тримач для склянок, шафа з двома відділеннями (двостулкова) з розмірами кожного відділення: ширина - 400 мм, глибина - 600 мм, висота - на висоту приміщення (в шафі повинні бути полиці для білизни, кашкетів та ящик для взуття); у три- та чотиримісних каютах і на суднах III і IV категорій допускається обладнання одностулкової шафи з трьома відділеннями - для кашкетів, одягу та взуття на кожного, хто проживає в каюті.

2.2.8. На суднах місткістю 3000 рег.т. та більше повинні бути передбачені канапи для лежання (перпендикулярно до ліжка) розміром 1900 х 700 мм.

На суднах місткістю до 3000 рег.т., якщо неможливо встановити канапи для лежання, повинні бути передбачені канапи для сидіння. Розмір їх не регламентується.

2.2.9. Каютні ліжка виготовляються із твердого, гладкого матеріалу, їх конструкція повинна забезпечити зручне прибирання та дезінфекцію. Внутрішній розмір ліжка повинен бути не менше 1980 х 800 мм (для суден менше 1000 - 1900 х 700 мм).

2.2.10. Ліжка не повинні розміщуватись під ілюмінаторами та вихідними отворами вентиляції. У головах та в ногах повинне передбачатися огородження для запобігання падінню під час хитавиці.

Ліжка другого ярусу повинні мати знизу пилонепроникне зашиття і пристрій для зручного підйому на них.

Відстань між нижнім і верхнім ліжками, а також між верхнім та підволоком не повинна бути менше 750 мм.

2.2.11. При розміщенні ліжка вздовж борту або зовнішнього простінку температура зашиття ізоляції і температура повітря в каюті не повинні відрізнятися більш ніж на 2 град.C.

2.2.12. Ширина проходу між поздовжньою стороною ліжка та простінком (або меблями) повинна бути не менше 700 мм, а між паралельними ліжками - не менше 900 мм.

2.2.13. Всі каюти повинні бути обладнані світильниками загального, місцевого (настільного, наддзеркального), аварійного та приліжкового освітлення; засобами аварійної сигналізації і внутрішньосудновою трансляцією; розетками для увімкнення настільної лампи, електровентилятора та радіотелевізійної апаратури.

Перелік кают, які повинні бути обладнані додатково телефонним чи сигнальним зв'язком, обумовлюється замовником.

2.2.14. В каютах повинно бути передбачене устаткування для контролю параметрів мікроклімату та пристрої для його регулювання.

2.3. Житлові приміщення пасажирів

2.3.1. Пасажирські судна I, II та III категорій (в залежності від призначення) обладнуються спальними місцями в каютах за кількістю пасажирів, передбачених для перевезення.

Пасажирські судна III і IV категорій обладнуються штатними місцями для сидіння в загальних закритих приміщеннях (салонах).

Судна IV категорії, що використовуються для перевезення пасажирів в літню пору на відкритих палубах, повинні бути обладнані штатними місцями для сидіння на лавках (стільцях) під тентом, який захищає від сонячних променів та негоди. Норма площі палуби на 1 особу не повинна бути менше 1,2 кв.м.

2.3.2. Обладнання та інвентар пасажирських кают залежить від класу місця, призначення судна і визначається замовником.

Мінімальне обладнання для одного каютного пасажира: ліжко, шафа для одягу та білизни, гачки для верхнього одягу, стілець і незалежно від кількості пасажирів в каюті - стіл. Площа каюти повинна дозволяти розташування мінімально необхідного обладнання та забезпечення функціональних відстаней між ним.

2.3.3. На пасажирських суднах I та II категорій, що експлуатуються на внутрішніх лініях, повинні бути передбачені каюти матері та дитини, призначені для розміщення пасажирів з дітьми до п'ятирічного віку.

Кількість місць в каютах матері та дитини слід передбачати з розрахунку 5 місць на кожні 100 пасажирів. Площа каюти повинна бути не менше 1,5 кв.м на одну дитину та 2,8 кв.м на супроводжуючу дитину особу.

Каюти матері та дитини слід розміщувати в місцях, де найменше позначається вплив хитавиці та вплив шуму і вібрації.

Каюти мають бути обладнані одноярусними ліжками для матерів та дитячими ліжками з неметалевою сіткою вздовж боків і матрацом з вологонепроникним покриттям, що миється.

При каютах повинні бути обладнані санвузли з пристосуванням для миття дитячих горшків, прання дитячої білизни та сушильною шафою.

2.3.4. На суднах III та IV категорії, де відсутні каюти матері та дитини, в каютах пасажирів або в загальних пасажирських салонах передбачаються пристосування для підвісних колисок для немовлят з розрахунку не менше 3 на кожні 100 пасажирів.

2.3.5. На пасажирських суднах I та II категорій, крім кают матері та дитини, пропонується обладнувати каюти для денного перебування дітей. Площа дитячих кают повинна бути не менше 1,5 кв.м на кожну дитину. Кількість місць у дитячих каютах визначається замовником.

2.4. Громадські приміщення екіпажу

2.4.1. На суднах I та II категорій для екіпажу повинні бути передбачені відповідним чином обладнані громадські приміщення:

- приміщення для харчування - кают-компанії, їдальні команди, загальні їдальні, вахтові їдальні, чергові приміщення;

- приміщення для колективного відпочинку - салони командного складу, салони команди, загальні салони, салони для ігор, салони для куріння, кінозали;

- приміщення для колективних та індивідуальних занять - бібліотека, читальня, приміщення (клас) для учбових занять, фотокаюта, творча майстерня;

- приміщення для спортивних занять - спортзали, спорткаюти, спортивні майданчики, плавальний басейн.

2.4.2. Необхідність обладнання громадських приміщень на суднах III та IV категорій і їх перелік обумовлюється замовником.

2.4.3. На суднах I та II категорій місткістю менше 1000 рег.т., а також на суднах III і IV категорій дозволяється їдальні і кают-компанії обладнувати таким чином, щоб вони могли бути і місцем для відпочинку. При цьому їх корисна площа повинна бути збільшена з урахуванням можливості розміщення додаткового обладнання.

2.4.4. При плануванні загального розташування громадські приміщення пропонується розташовувати загальною групою в одному районі судна (в одній надбудові) або об'єднувати їх в окремі групи (блок їдалень, спортивний комплекс, комплекс рекреаційних приміщень).

2.4.5. При визначенні місткості (кількості місць для сидіння) їдалень, салонів, кінозалів необхідно враховувати загальну кількість людей, що знаходяться на судні, включаючи практикантів та тимчасовий персонал.

При наявності місць для пасажирів (до 12) для них на вимогу замовника може бути передбачено обладнання окремих їдальні і салону, або салону-їдальні.

В інших випадках пасажири харчуються в кают-компанії або загальній їдальні і користуються громадськими приміщеннями екіпажу, а їх кількість зараховується при визначенні місткості цих приміщень.

2.4.6. Біля входу до їдалень та салонів необхідно передбачати обладнання вішалки для верхнього одягу та головного убору.

2.4.7. Приміщення для харчування

2.4.7.1. На суднах I та II категорій, а також на суднах III та IV категорій, на яких передбачено постійне перебування екіпажу, повинні бути приміщення для харчування.

2.4.7.2. На суднах з екіпажем до 25 чоловік пропонується обладнання загальної їдальні для командного складу і команди.

2.4.7.3. На суднах з більшою кількістю екіпажу та у випадках, обумовлених замовником, обладнуються окремо їдальня (кают-компанія) для командного складу і їдальня для команди.

2.4.7.4. Кают-компанії і їдальні слід розташовувати поруч з камбузом в одному районі судна або в одній надбудові і, по можливості, на одній палубі.

2.4.7.5. При розташуванні їдалень та камбуза на різних палубах необхідно передбачати обладнання підіймача (ліфт) для подачі готових страв із камбуза до буфетних їдалень.

Транспортування готової страви по коридорах та трапах, передбачених для переміщення людей по судну, не дозволяється.

2.4.7.6. Розташування їдалень повинне забезпечувати можливість проходу до них без виходу на відкриту палубу.

2.4.7.7. Кают-компанії та їдальні повинні бути обладнані місцями для сидіння в кількості, достатній для одноразового розміщення не менше 70% від кількості осіб, які харчуються у цьому приміщенні. Площа палуби на одного чоловіка повинна бути не менше 1,0 кв.м, а простір за столом не менше 700 мм.

2.4.7.8. На суднах з кількістю екіпажу 80 чоловік одна із їдалень (звичайно, їдальня команди) може бути обладнана для показу фільмів.

У такому випадку розміри їдальні слід збільшити з урахуванням необхідності розміщення додаткового обладнання та забезпечення місцями для сидіння не менше 2/3 складу всього екіпажу.

2.4.8. Приміщення для відпочинку та занять екіпажу.

2.4.8.1. На всіх суднах I та II категорій повинні бути передбачені приміщення для колективного відпочинку, проведення культурно-масових заходів, учбових занять та індивідуальної творчості.

Необхідність обладнання таких приміщень на суднах III і IV категорій обумовлюється замовником.

2.4.8.2. На суднах місткістю понад 8000 рег.т., а при наявності можливості і на суднах І категорії меншої місткості у доповнення до салонів командного складу та команди слід передбачати обладнання загального салону для відпочинку та салон для куріння.

На суднах, де обладнані загальні приміщення для відпочинку, слід передбачати два салони: салон відпочинку та салон для ігор або у загальному салоні відокремити зони для відпочинку і для ігор.

2.4.8.3. На танкерах, газовозах та суднах, призначених для транспортування чи добування пожежо- та вибухонебезпечних речовин, повинне бути передбачено обладнання салону для куріння.

На решті суден обладнання салонів чи приміщень для куріння - пропонується.

2.4.8.4. На суднах з екіпажем понад 80 чоловік на вимогу замовника або за погодженням з ним може передбачатися обладнання кінозалу.

Місткість кінозалу слід приймати із розрахунку не менше 70% загальної кількості екіпажу. Площа палуби на одне крісло повинна бути не менше 1 кв.м.

2.4.8.5. На суднах з кількістю екіпажу понад 80 чоловік на вимогу замовника можуть бути обладнані приміщення бібліотеки та читальні.

На суднах місткістю менше 3000 рег.т. допускається зберігання книжкового фонду в шафах, розташованих у салонах.

2.4.8.6. На суднах I категорії місткістю понад 15000 рег.т., бурових, науково-дослідних та учбових суднах на вимогу замовника обладнуються приміщення (класи) для проведення учбових занять.

2.4.8.7. На суднах I та II категорій слід передбачати обладнання фотокаюти (фотолабораторії) і творчої майстерні для аматорських занять.

2.4.8.8. В окремих випадках на вимогу замовника можливе обладнання додаткових приміщень (конференц-залів, більярдних, кают психологічного розвантаження і т.п.).

2.4.8.9. На суднах III та IV категорій, на яких не передбачено обладнання кают, повинні бути обладнані чергові приміщення для відпочинку, укриття від негоди, зберігання, приготування страви та приймання їжі.

Чергові приміщення повинні бути обладнані диванами для лежання відповідно до кількості підвахтових, столом, стільцями, шафами чи вішалками для одягу та головних уборів, холодильником, електроплитою, електрокип'ятильником чи чайником, раковиною з підведенням холодної та гарячої води, шафи чи полиці для посуду.

2.4.9. Приміщення для занять спортом

2.4.9.1. На суднах I та II категорій повинні бути обладнані приміщення для занять фізичною культурою та спортом.

Склад приміщень для занять спортом пропонується такий:

2.4.9.2. При розташуванні приміщень для занять спортом необхідно передбачати надійну звукоізольованість їх від кают, салонів та інших приміщень для відпочинку.

2.4.9.3. Спортивні майданчики та відкриті плавальні басейни необхідно розташовувати в районах, захищених від набігаючих потоків повітря на ходу судна, вихлопних газів, задимлення, електромагнітних випромінювань від антен радіотехнічних засобів зв'язку та навігації.

2.4.9.4. Номенклатура обладнання приміщень для занять спортом визначається замовником в залежності від типу, призначення та району плавання судна.

2.4.9.5. Для можливості використання спортивних майданчиків як солярію у складі додаткового обладнання пропонується передбачати дерев'яні лежаки або складані шезлонги із розрахунку 20 - 25% загальної кількості екіпажу.

2.4.9.6. Норми площі та розміри приміщень, що пропонуються для занять спортом, зведені в таблиці 4.

2.5. Громадські приміщення пасажирів

2.5.1. Приміщення для харчування

2.5.1.1. На всіх пасажирських суднах I та II категорій повинні бути передбачені приміщення для харчування.

Склад приміщень визначається згідно з призначенням судна, на вимогу її замовника.

2.5.1.2. Приміщення для приймання їжі пропонується передбачати із розрахунку одночасного обслуговування не менше 50% кількості каютних пасажирів.

2.5.1.3. На пасажирських суднах III та IV категорій, на яких не передбачені ресторани і їдальні, повинні бути влаштовані буфети.

2.5.2. Приміщення для відпочинку

2.5.2.1. На всіх пасажирських суднах повинні бути передбачені прогулянкові палуби для відпочинку пасажирів. Площу прогулянкових палуб пропонується визначати із розрахунку 0,5 кв.м на кожного пасажира.

2.5.2.2. На пасажирських суднах I та II категорій пропонується обладнання на верхній палубі солярію та аерарію із розрахунку користування ними 25% пасажирів. Площа на кожне місце не повинна бути менше 1,2 кв.м.

2.5.2.3. Солярії та аерарії повинні бути забезпечені спеціальними або звичайними плетеними стільцями, шезлонгами чи лежаками.

2.6. Басейни для плавання

2.6.1. На суднах I та II категорій місткістю понад 3000 рег.т. повинні бути обладнані басейни для плавання.

Необхідність обладнання басейнів для пасажирів визначається замовником.

На пасажирських суднах рекомендується обладнання окремих басейнів для дітей.

2.6.2. При обладнанні плавальних басейнів слід передбачати наступні їх розміри:

2.6.3. Басейн повинен бути облицьований або покритий матеріалами, які легко очищаються, миються та дезінфікуються.

2.6.4. Басейни повинні забезпечуватися проточною забортною (або приготованою) водою.

Повна заміна води в басейні повинна здійснюватись протягом 2 годин експлуатації басейну, шляхом постійної подачі свіжої води.

2.6.5. Температура води в басейні повинна бути не нижче 20 град.C, а в басейнах для дітей - не нижче 24 град.C.

2.6.6. Безпосередньо біля басейну повинен передбачатися душ та пристрій для обмивання ніг перед входом в басейн.

2.6.7. У системі трубопроводів для подачі води в басейн повинні бути передбачені відводи та крани для відбору проб води на дослідження, а також термометри для контролю температури води, що подається до басейну.

2.6.8. Біля басейнів рекомендується встановлювати для підвищення фізичного навантаження весловий тренажер та пояс з амортизаторами.

2.7. Сухоповітряна баня-сауна

2.7.1. На суднах I та II категорій на вимогу замовника або за погодженням з ним може бути передбачено обладнання сухоповітряної бані-сауни.

2.7.2. Сухоповітряна баня (сауна) повинна мати приміщення роздягання, душову та парильню.

У приміщенні бані або недалеко від неї також повинен бути туалет загального користування.

2.7.3. Розміри саун повинні визначатися, виходячи із умов одночасного перебування в ній не менше двох чоловік, але не допускається менше 3,5 кв.м.

2.7.4. У парильні повинна передбачатися природна вентиляція, що забезпечуватиме 6 обмінів повітря за годину.

Вентиляцію слід обладнувати заслінкою, яка дозволяє регулювати її продуктивність.

2.7.5. Перебірки, підводок та двері парильні повинні бути теплоізольовані і мати дерев'яні покриття.

Палуба має бути покрита знімними дерев'яними фатами, виготовленими із листяних порід дерева (пропонується із осики). Кріпильні деталі із металу закриваються таким же матеріалом.

2.7.6. Приполок, виступ та лави слід виготовляти із дерев'яних рейок із зазором між ними 5 - 7 мм.

2.7.7. Двері повинні відчинятися назовні і не мати запорів, за винятком засува, що відкривається зсередини і зовні.

2.7.8. Всі прилади регулювання електрокаміном повинні бути розміщені зовні.

2.7.9. Рекомендовані потужності електрокамінів: при площі 3,5 - 5,5 кв.м - 7,5 кВт; при площі 5,0 - 7,0 кв.м - 10 кВт.

2.7.10. Температура в парильні повинна регулюватися за допомогою термостата і бути не більше 115 .

Термостат встановлюється на рівні 1700 мм від рівня палубних ґрат, за межами безпосереднього впливу на нього електрокаміна та вентиляції.

При досягненні температури повітря 120 град.C електрозабезпечення каміна повинне вимикатися автоматично.

Наступне вмикання електрокаміна повинне бути можливим тільки на пульті управління після перевірки термостата.

2.7.11. На пульті управління електрокаміном та в найближчому до сухо-повітряної бані коридорі повинна встановлюватися світлова сигналізація, що вмикається одночасно з вмиканням каміну.

2.8. Санітарні приміщення

2.8.1. Приміщення особистої гігієни - загальні вимоги

2.8.1.1. На суднах всіх категорій повинні бути обладнані (особисті чи загального користування) умивальні, убиральні, душові.

2.8.1.2. Приміщення особистої гігієни повинні розміщуватися тільки у вологонепроникних вигородках і мати вологостійке покриття перегородок та підволоків. Палуба повинна мати гідроізоляцію з керамічним покриттям.

2.8.1.3. Приміщення особистої гігієни, розташовані на різних палубах, рекомендується розміщувати одне над другим.

Розташовувати приміщення загального користування над приміщеннями екіпажу і пасажирів забороняється.

Не дозволяється розташовувати виходи із приміщень особистої гігієни навпроти або суміжно з харчоблоком, їдальнею, рестораном, кают-компанією, каютами.

2.8.1.4. Приміщення особистої гігієни загального користування обладнуються окремо для екіпажу та пасажирів, для чоловіків та жінок. Вони повинні розташовуватися поблизу місць проживання екіпажу та пасажирів.

На суднах IV категорії, в залежності від призначення судна, допускається обладнання одномісних убиралень, загальних для чоловіків та жінок.

2.8.1.5. Умивальні та душові загального користування не можна розташовувати в одному приміщенні з убиральнями.

2.8.1.6. Приміщення умивалень загального користування повинні бути обладнані умивальниками і за їх кількістю: дзеркалами, поличками для туалетних речей, гачками для рушників та одягу.

Умивальники повинні встановлюватися на висоті 800 мм верхньої його кромки від палуби.

Площа умивальних приміщень повинна забезпечувати вільне переміщення тих, хто миється, та зручне користування умивальником, але простір перед умивальником не повинен бути менший 800 х 500 мм.

Відстань від осі умивальника до суміжної бокової перегородки повинна бути не менше 400 мм.

2.8.1.7. Убиральні загального користування з двома і більше унітазами повинні мати окремі кабіни за кількістю унітазів та загальний тамбур.

Убиральні загального користування з одним унітазом тамбура можуть не мати. У кожній кабіні повинні бути: унітаз з сидінням, тримач для туалетного паперу, йорж для чищення унітаза та місткість для його зберігання, гачок для одягу, штормовий поручень.

У чоловічих убиральнях рекомендується встановлювати пісуари.

У тамбурах убиралень або безпосередньо в кабіні у разі відсутності тамбура повинні бути: умивальник, дзеркало, поличка для мила, електрорушник чи гачки для рушників.

Площа кабін убиральні не повинна бути меншою 0,95 кв.м.

2.8.1.8. Унітази та пісуари повинні мати пристрій, що забезпечує їх промивання.

2.8.1.9. В убиральнях для персоналу харчоблоку повинні передбачатися тамбур з умивальником, гачки для особистих рушників та санітарного одягу, поличка для мила і щіток, місткість для дезінфікуючого розчину, дзеркало. На дверях убиральні повинен бути напис: "Тільки для працівників харчоблоку".

2.8.1.10. Душові загального користування повинні складатися з душової кабіни та роздягальні. Між душовою та роздягальнею повинні бути водостійка завіса і комінгс.

Дозволяється обладнувати в одному приміщенні кілька душових кабін, розділених навпіл перегородками з одною загальною роздягальнею. Кількість місць в роздягальні повинна відповідати кількості душових кабін.

Душові повинні бути обладнані душем із змішувачем, поличкою для мила;

роздягальня повинна бути обладнана: лавами, гачками для рушників та одягу, дзеркалом, полицею для білизни і поличкою для мила та лика.

На палубі повинні бути передбачені гумові чи пластикові килимки.

2.8.1.11. Особистий санітарний вузол повинен мати таке обладнання: ванну чи душ, унітаз з сидінням, умивальник, дзеркало, полицю або шафу для туалетних речей, розетку для електробритви, мильницю біля ванни чи душу, гачки для рушників та одягу, відкидну лавку (ослін), водонепроникну завісу біля ванни чи душу, йорж для миття унітазу і місткість для його зберігання, тримач для туалетного паперу, штормові поручні біля унітазу та ванни (душу), гумовий або пластиковий палубний килимок.

2.8.1.12. Мінімальні площі слід передбачати:

- душової секції - 0,8 кв.м;

- душової кабіни - 1,2 кв.м;

- особистого санвузла з душом, умивальником, унітазом - 2,3 кв.м;

- особистого санвузла з ванною, умивальником, унітазом - 4,0 кв.м (відстань між ванною і протилежною перегородкою має бути не менше 700 мм).

2.8.1.13. При наявності в складі екіпажу більше 30 жінок повинні бути обладнані приміщення гігієни жінок. Приміщення гігієни жінок повинне бути обладнане: висхідним душем, умивальником, дзеркалом, гачком для рушника, місткістю з кришкою і педальним пристроєм.

Якщо у складі екіпажу менше ніж 30 жінок, зазначене обладнання може бути розташоване в окремій кабіні жіночої убиральні.

2.8.1.14. Для всіх умивальників та висхідних душів повинна бути підведена холодна та гаряча вода від системи питного водопостачання.

2.8.2. Приміщення особистої гігієни екіпажу

2.8.2.1. Індивідуальними санітарними вузлами повинні бути обладнані всі блок-каюти та одномісні каюти.

На суднах місткістю менше 15000 рег.т. для окремої частини екіпажу допускається обладнання особистих санвузлів суміжних на кожні дві одномісні каюти.

2.8.2.2. У двомісних каютах рекомендується обладнувати особисті санвузли. У три- та чотиримісних каютах обладнувати прикаютні санвузли забороняється.

2.8.2.3. Кількість осіб, які користуються особистим санвузлом, не повинна бути більше двох.

2.8.2.4. Для членів екіпажу, розташованих в каютах без особистих санвузлів, влаштовуються приміщення особистої гігієни загального користування (туалети, душові, умивальні) з розрахунку: один унітаз, умивальник та одне місце в душовій - не більше як на 6 чоловік.

2.8.2.5. При визначенні кількості необхідних приміщень особистої гігієни загального користування не враховуються члени екіпажу, яких розміщують у каютах з індивідуальними санвузлами, санвузли медблоку, харчоблоку, побутових приміщень, а також туалети та умивальники в ходовій рубці, громадських приміщеннях, енергетичному та виробничому комплексах, санвузли для портових робітників.

2.8.2.6. Приміщення особистої гігієни загального користування повинні бути обладнані на кожній палубі, на якій розташовані каюти екіпажу без особистих санвузлів.

2.8.2.7. На суднах I та II категорій поблизу ходового містка повинні обладнуватися приміщення з унітазом і умивальником для вахтового персоналу.

2.8.2.8. На суднах I та II категорій місткістю понад 1600 рег.т. для членів екіпажу, які працюють в енергетичному відділенні, поблизу роздягальні, обладнується душова, умивальня і туалет.

Для суден III та IV категорій у такому місці рекомендується влаштовувати туалет та умивальню.

2.8.2.9. На пасажирських суднах I та II категорій повинен передбачатися туалет для персоналу, який обслуговує ресторани.

2.8.2.10. На вантажних суднах I та II категорій, окрім наливних та суден-газовозів, рекомендується влаштовувати один або два туалети з виходами на відкриту палубу для докерів.

2.8.3. Приміщення особистої гігієни пасажирів

2.8.3.1. Влаштування особистих санвузлів в каютах пасажирів і їх обладнання визначаються замовником.

2.8.3.2. Для пасажирів, каюти яких не мають особистих санвузлів та умивальників, а також для некаютких пасажирів приміщення особистої гігієни загального користування повинні влаштовуватися окремо для чоловіків і жінок з розрахунку:

- душ:

на суднах I та II категорій - один на 20 пасажирів;

на суднах III категорій - допускається для 40 пасажирів;

на суднах IV категорії - влаштування душу рекомендується;

- умивальник:

на суднах I та II категорій - один умивальник на 10 пасажирів;

на суднах III категорії - на 20 пасажирів;

на суднах IV категорії - на 30 пасажирів;

- унітаз: на суднах I та II категорій - один на 15 пасажирів.

2.8.3.3. На пасажирських суднах IV категорії, які здійснюють рейси тривалістю не більше 2 годин, допускається влаштовувати санвузли з одним умивальником і унітазом.

2.8.4. Санітарно-побутові приміщення

2.8.4.1. Пральні, сушильні, прасувальні

2.8.4.2. На кожному судні I та II категорій повинні бути обладнані пральні з сушильнями для прання особистої білизни екіпажу, суднової білизни та спецодягу.

На пасажирських суднах слід передбачати можливість прання білизни пасажирів, для чого виділяються окремі приміщення та відповідне обладнання.

На суднах III та IV категорій це рекомендується і вирішується замовником.

2.8.4.1.2. Склад технологічного обладнання пральні та його продуктивність визначаються кількістю екіпажу, пасажирів і експлуатаційними особливостями судна.

Для прання спецодягу повинні бути встановлені окремі пральні машини. Рекомендується передбачати можливість прання і вручну.

2.8.4.1.3. Розташування пральні та обладнання в ній, а також процес обробки і прання білизни повинні забезпечувати додержання санітарного режиму.

Вхід в пральню не повинен розташовуватись поруч зі входами в житлові, медичні приміщення та приміщення харчоблоку.

2.8.4.1.4. Пральня повинна буги вигороджена металевими перегородками, а також мати водостійке покриття перегородок, підволоку і палуби. Повинен бути забезпечений сталий стік води за рахунок раціонального розташування шпігатів та схилу палуби.

До технологічного обладнання, відповідно до його призначення, повинна бути підведена холодна та гаряча вода.

2.8.4.1.5. Поруч з пральнею повинні бути розташовані приміщення для сушіння і прасування білизни. Набір обладнання, а також його продуктивність визначаються залежно від кількості екіпажу та пасажирів.

2.8.4.1.6. На суднах I та II категорій для прасування особистої білизни та одягу екіпажу повинні передбачатися окремі приміщення прасувальні, обладнані столами, прасувальними дошками, електропрасками.

2.8.4.1.7. На плавучих зачисних станціях повинні передбачатися пральні з набором обладнання, яке забезпечує прання спецодягу після кожної зміни.

2.8.4.1.8. На всіх суднах повинні бути влаштовані сушильні приміщення для штормового та спеціального одягу, обладнані для його розвішування та розміщення взуття.

На суднах IV категорії та малих суднах допускається встановлення сушильних шаф.

2.8.4.1.9. На суднах I категорії необхідно передбачати можливість використання одного із сушильних приміщень як дезінфекційної камери з пароформаліновим устаткуванням.

2.8.4.2. Комори для білизни

2.8.4.2.1. На всіх суднах повинні бути передбачені окремі комори (шафи) для брудної білизни.

Комори (шафи) для брудної білизни влаштовуються поблизу пралень. Зберігання столової та постільної білизни в коморах повинне бути роздільним.

2.8.4.2.2. Брудний та чистий санітарний одяг працівників харчоблоку може зберігатися відповідно з брудною або чистою столовою білизною.

На пасажирських суднах з великою кількістю персоналу харчоблоку рекомендується передбачати окремі приміщення для зберігання чистого та брудного санітарного одягу.

2.8.4.3. Приміщення для спецодягу

2.8.4.3.1. Для зберігання робочого одягу на суднах повинні бути передбачені окремі приміщення з індивідуальними шафами відповідно до кількості членів екіпажу.

У дверцятах шаф необхідно передбачати вентиляційні отвори. На малих суднах допускається установка шаф за межами приміщень, але в місцях, де одяг не буде охолоджуватися.

2.8.4.3.2. На суднах I та II категорій для членів екіпажу, які працюють в енергетичних відділеннях, повинні бути обладнані роздягальні поблизу входу до машинного відділення. В них повинні бути встановлені шафи з розрахунку кількості машинної команди.

Рекомендується також встановлювати шафи для зберігання змінного робочого взуття.

На інших суднах влаштовувати роздягальні рекомендується.

2.8.4.3.3. Для членів екіпажу, які працюють на відкритих палубах, приміщення з шафами для штормового та кліматичного одягу і спецвзуття повинні розташовуватися у зручному для екіпажу місці - поблизу сушильних приміщень, душової, умивальні.

2.8.4.3.4. На нафтоналивних суднах, суднах газо- та хімовозах у приміщеннях для зберігання спецодягу та взуття членів екіпажу, які беруть участь у вантажних операціях, митті, дегазації танків і ремонті вантажних систем, повинна бути обладнана штучна витяжна вентиляція, що забезпечує 15 - 20-кратний обмін повітря за годину.

2.8.4.3.5. Для зберігання санітарного одягу персоналу, який обслуговує пасажирські приміщення, рекомендується обладнувати індивідуальні шафи для спецодягу поблизу місця зберігання інвентарю для прибирання.

2.8.4.4. Перукарні

2.8.4.4.1. На пасажирських суднах I та II категорій при тривалості плавання понад 3 доби повинні передбачатися перукарні для обслуговування пасажирів та екіпажу.

2.8.4.4.2. Площа перукарень повинна визначатися із розрахунку 3 кв.м на одне крісло.

Склад приміщень і обсяг послуг, що надаються перукарнями пасажирам, визначаються замовником.

2.8.4.4.3. На суднах I категорії (окрім пасажирських) рекомендується обладнувати перукарні для екіпажу з мінімальною кількістю необхідного обладнання - для самообслуговування.

2.8.4.4.4. Перукарні, крім спеціального обладнання, повинні мати умивальники (за кількістю крісел) з підведеною холодною та гарячою водою, шафи для чистої та брудної білизни.

2.9. Приміщення медичного призначення

2.9.1. Для надання медичної допомоги екіпажу та пасажирам на суднах слід передбачати приміщення медичного призначення.

2.9.2. В залежності від призначення суден і тривалості плавання можуть передбачатися: санітарна каюта, амбулаторія, лазарет, ізолятор.

2.9.3. З урахуванням специфічних умов експлуатації судна (кількості екіпажу та пасажирів, автономності плавання та ін.) за бажанням замовника номенклатура приміщень медичного призначення може бути розширена.

2.9.4. Приміщення медичного призначення на судні слід розташовувати у районах, що найменше потрапляють під вплив хитавиці, шуму, вібрації, максимально віддалені від енергетичного відділення та ізольовані від приміщень харчоблоку.

До приміщень медичного призначення повинна бути забезпечена безперешкодна доставка хворих на ношах, з можливістю перекладання хворого з них на кушетку, ліжко, операційний стіл.

2.9.5. Число приміщень та кількість ліжок у них повинне бути не менше, ніж це зазначено нижче:

Примітки:

1. На суднах з кількістю екіпажу та пасажирів від 12 до 24 передбачається санітарна каюта.

2. На суднах з кількістю екіпажу від 25 до 40 суднова амбулаторія передбачається при наявності в штаті медичного працівника.

3. Аналогічна вимога зберігається і по відношенню до обладнання приміщень лазаретів.

4. На суднах, що виконують міжнародні рейси, незалежно від категорійності і наявності медичного працівника при кількості екіпажу понад 15 чоловіків передбачається ізолятор.

5. На суднах з кількістю екіпажу та пасажирів понад 900 чоловік на кожні наступні 300 чоловік передбачаються додатково ізолятор і одне ліжко в лазареті.

6. При наявності в лазареті більше двох ліжок - обладнуються чоловіча та жіноча палати.

2.9.6. На суднах IV категорії повинна передбачатися спеціальна шафа для зберігання медикаментів, перев'язувального матеріалу та інструментарію.

2.9.7. На суднах технічного флоту при кількості екіпажу 40 чоловік і більше, навіть при відсутності в штаті суднового медичного працівника, необхідно обладнувати приміщення санітарної каюти та ізолятора на одне ліжко.

2.9.8. На експедиційних та учбових суднах додатковий склад приміщень медичного призначення визначається судновласником за домовленістю з органами чи установами санітарно-епідеміологічної служби.

2.9.9. Прокладання транзитних трубопроводів та електрокабелів через приміщення медичного призначення не допускається.

У разі технічної необхідності дозволяється прокладання трубопроводів та електрокабелів, у тому числі і для медичних приміщень, без шляхових з'єднань, в екранованому виконанні і тільки за зашивкою або в кожусі.

2.9.10. У лазареті та ізоляторі повинен бути забезпечений телефонний зв'язок або сигналізація з каютою лікаря та амбулаторією.

2.9.11. Площа приміщень медичного призначення визначається згідно з габаритами меблів та обладнання, їх розташуванням, а також розмірами проходів, необхідних для вільного проходу з хворим на ношах до ліжка, кушетки, операційного та перев'язочного столу.

2.9.12. Санітарна каюта повинна мати таке обладнання:

- кушетку для обстеження хворого, розмірами не менше 1750 х 600 мм, з покриттям стійким по відношенню до дезінфікуючих речовин;

- медичний стіл з висувними шухлядами, які мають чарунки для медикаментів;

- стільці, один із яких обертовий;

- аптечна шафа для зберігання перев'язувальних матеріалів, медикаментів та інвентарю;

- сухожарова шафа для стерилізації;

- холодильник;

- умивальник з ліктьовим затвором;

- місткість з кришкою та педальним пристроєм.

2.9.13. В амбулаторії повинне бути передбачене таке обладнання:

- кушетка для обстеження хворого (або діагностичний стіл) розмірами не менше 1750 х 600 мм ("під праву руку" та "обличчям до природного освітлення") з покриттям стійким до дезінфікуючих речовин;

- медичний стіл з висувними шухлядами, які мають чарунки для медикаментів;

- стільці, один із яких обертовий;

- аптечна шафа з відділеннями: верхнім - з чарунками для склянок, нижнім - з висувними шухлядами для перев'язувальних матеріалів та медичного інвентарю, а також відділення для медикаментів, яке замикається на ключ;

- сухожарова шафа для стерилізації;

- складний операційно-перев'язувальний стіл;

- умивальник з ліктьовим затвором;

- автоклав (в судновому виконанні);

- холодильник;

- місткість з кришкою та педальним пристроєм.

2.9.14. Лазарет та ізолятор пропонується обладнувати спеціальними ліжками, що мають пристосування проти хитавиці.

Підходи до ліжок повинні бути забезпечені з трьох боків. Розміри ліжок повинні бути не менше 2050 х 850 мм.

Ширина проходів з одного поздовжнього боку ліжка повинна бути не менше 900 мм, а з іншого поздовжнього та одного з торцевих боків - не менше 600 мм.

2.9.15. Лазарет та ізолятор повинні мати окремі санітарні вузли.

У двомісних лазаретах санітарний вузол повинен складатися з ванни з душем, убиральні з умивальником.

Вхід в санвузол ізолятора повинен бути тільки з приміщення ізолятора.

2.9.16. Для зберігання нош повинне бути передбачене постійне штатне місце.

2.10. Приміщення харчоблоку

2.10.1. Загальні вимоги

2.10.1.1. На всіх суднах повинні бути обладнані приміщення харчоблоку, призначені для обробки продуктів, приготування та роздачі готової страви, а також допоміжні приміщення для обладнання і постачання, що забезпечують виконання технологічних процесів приготування страви та організації харчування.

2.10.1.2. Приміщення харчового блоку рекомендується розташовувати загальним комплексом з буфетними та їдальнями.

2.10.1.3. Приміщення харчоблоку не дозволяється розташовувати суміжно з приміщеннями санітарно-гігієнічного та медичного призначення і приміщеннями, в яких можливе виділення різних запахів, пилу та токсичних речовин.

2.10.1.4. Розташування харчоблоку та провізійних комор повинно виключати можливість проходу через них в інші приміщення, які не пов'язані з прийманням і зберіганням провізії та приготуванням страви.

2.10.1.5. Взаємне розташування приміщень харчового блоку повинне відповідати технологічній послідовності обробки продуктів, приготування та роздачі страв.

2.10.1.6. Транспортування продуктів та готових страв через ділянки відкритих палуб і приміщення, призначені для інших цілей, не дозволяється.

2.10.1.7. При розташуванні камбуза та буфетних, камбуза і провізійних комор на різних палубах передбачається обладнання ліфта для подачі готових страв в буфетні їдалень і продуктів на камбуз.

2.10.1.8. Всі приміщення харчоблоку повинні мати ізоляцію, зашивку і палубне покриття, що відповідають їх призначенню, та дозвіл на контакт з харчовими продуктами.

2.10.1.9. Внутрішні поверхні приміщень харчоблоку (палуба, перегородки, підволок) повинні бути покриті матеріалами світлих тонів, що добре піддаються вологому прибиранню та дезінфекції.

2.10.1.10. Через приміщення харчоблоку не повинні проходити магістральні трубопроводи відвідних систем.

Трубопроводи іншого призначення та електрокабелі допускається прокладати в зашивці або кожухах без сполучень. Трубопроводи не повинні бути джерелом додаткового тепловипромінювання.

2.10.1.11. У приміщення харчоблоку повинна бути підведена холодна та гаряча питна вода до харчоварильних котлів, кип'ятильників, тістомісильних машин, мийних ванн, картоплечисток, умивальників.

Крани мийних та виробничих ванн, а також умивальників повинні мати змішувальний пристрій та знімні шланги з душовими насадками.

Відвідні труби від ванн повинні мати на шляху до з'єднання з магістральним відвідним трубопроводом розтин розміром не менше 20 мм.

2.10.1.12. Всі приміщення харчоблоку повинні бути обладнані шпігатною системою для забезпечення надійного відведення води з палуб при виконанні виробничих процесів та прибиранні.

2.10.1.13. Технологічне обладнання в приміщеннях харчоблоку повинно бути розташоване так, щоб забезпечити вільний доступ до нього та відповідну послідовність технологічних процесів.

2.10.1.14. Обладнання харчоблоку має виготовлятися із матеріалів, дозволених до використання для цих цілей.

2.10.1.15. Конструкція обладнання повинна забезпечувати легке розбирання, миття, сушіння та дезінфекцію робочої поверхні.

2.10.1.16. Для збирання відходів у приміщеннях харчового блоку повинні бути передбачені місткості, що закриваються з педальним пристроєм.

Для викидання відходів до сміттєзбірника повинен бути передбачений люк. Для прибирального інвентарю обладнується спеціальна шафа.

2.10.1.17. Для зберігання чистого та використаного санітарного одягу працівників харчоблоку повинні бути встановлені окремі шафи, розташовані поряд з приміщеннями харчоблоку.

2.10.1.18. Склад приміщень харчового блоку та їх обладнання визначаються, виходячи з кількості екіпажу та пасажирів, району та тривалості плавання судна, у відповідності до таких вимог:

2.10.1.19. Незалежно від складу та продуктивності обладнання, що встановлюються у приміщеннях, які залежать від кількості осіб, що обслуговуються, не можуть бути менше зазначених:

2.10.2. Камбуз.

2.10.2.1. На всіх суднах повинні бути обладнані камбузи, розраховані на приготування страви для всього екіпажу, який постійно проживає на судні, та передбаченої кількості пасажирів.

На суднах IV категорії, на яких екіпаж постійно не проживає, повинні передбачатися умови для підігрівання страви і приготування кип'ятку.

2.10.2.2. Склад та продуктивність обладнання камбуза передбачається в залежності від кількості екіпажу та пасажирів:

2.10.2.3. Обладнання на камбузі повинно розташовуватись таким чином, щоб виключити можливість перехрещення потоків сирих та готових харчів, забезпечувати зручне виконання технологічних процесів та прибирання приміщень.

2.10.2.4. Функціональні відстані в приміщенні харчового блоку повинні відповідати наступним вимогам:

Примітка. Відстань між обладнанням та відстань його від перегородок визначається вимогами технічних умов на встановлення та обслуговування цього обладнання.

2.10.3. Обробні

2.10.3.1. Для обробки сирих та готових продуктів передбачаються окремі суцільнометалеві столи з робочою поверхнею із нержавіючої сталі або окремі приміщення.

Склад обробних приміщень та їх обладнання визначаються кількістю екіпажу пасажирів, які постійно харчуються на судні:

2.10.3.2. При кількості осіб, що харчуються на судні, більше 200 чоловік необхідно передбачати окреме приміщення для обробки м'яса, риби, овочів та холодних закусок з відповідним набором і продуктивністю обладнання.

2.10.3.3. У випадках, що передбачають встановлення одного обробного столу, обробка продуктів повинна виконуватися на різних обробних дошках, які мають відповідне маркування, з урахуванням послідовності процесів обробки сирих та варених продуктів.

2.10.4. Хлібопекарня

2.10.4.1. На суднах I та II категорій, з урахуванням тривалості і району плавання, для забезпечення екіпажу і пасажирів хлібом та хлібобулочними виробами повинне бути організоване їх випікання безпосередньо на судні.

2.10.4.2. У залежності від кількості екіпажу та пасажирів випікання хліба може здійснюватись у приміщенні камбуза (при кількості до 40 чоловік) або хлібопекарні, розташованої в окремому приміщенні.

У відповідності до кількості екіпажу та пасажирів хлібопекарня повинна мати таке обладнання:

2.10.4.3. Зберігання випеченого хліба здійснюється:

- на суднах з кількістю екіпажу до 25 чоловік у спеціальній шафі на камбузі;

- на суднах з кількістю екіпажу до 60 чоловік - у видатковій коморі камбуза або коморі для сухої провізії;

- на суднах з кількістю екіпажу 60 і більше чоловік - у видатковій коморі хліба.

2.10.5. Буфетні роздавальні

2.10.5.1. Поряд з кают-компаніями та їдальнями екіпажу на суднах повинні передбачатися буфетні блоки.

В залежності від взаємного розташування кают-компанії та їдальні, а також при кількості екіпажу менше 45 чоловік допускається обладнання загального для них буфетного блоку.

2.10.5.2. Обладнання буфетних в залежності від кількості екіпажу має бути здійснено відповідно до вимог, наведених в таблиці 13.

2.10.5.3. На малих суднах з кількістю екіпажу до 10 чоловік миття посуду допускається на камбузі за умови обладнання там трисекційних ванн.

2.10.5.4. У тому випадку, коли буфетна розташована далеко від камбуза, слід передбачати марміти.

Означення: /+/ - на вимогу замовника або при наявності можливості.

2.10.5.5. Кип'ятильники повинні бути встановлені таким чином, щоб члени екіпажу мали можливість протягом всієї доби одержувати кип'яток не входячи до приміщення харчоблоку.

2.10.6. Сервувальні (роздавальні) на пасажирських суднах

2.10.6.1. Поряд з їдальнями для пасажирів та ресторанами пропонується передбачати сервувальні, обладнані столами, мармітами, охолоджувальними прилавками.

Площа та обладнання сервувальних визначається, виходячи з кількості пасажирів, які постійно обслуговуються, габаритів обладнання, а також необхідних проходів для забезпечення вільного обслуговування.

2.10.6.2. Для зберігання чистого посуду, предметів сервування столів та столової білизни в сервувальних передбачаються шафи або серванти.

2.10.6.3. В їдальнях самообслуговування для чистих і використаних підносів, чистих столових приборів передбачаються окремі столи, які встановлюються біля роздавальної.

2.10.7. Посудомийні

2.10.7.1. На пасажирських суднах, обладнаних спеціально призначеними для пасажирів їдальнями та ресторанами, повинно бути передбачене окреме приміщення для миття посуду.

У приміщенні посудомийної повинно бути два вікна: одне для приймання забрудненого посуду, друге - для видачі чистого посуду.

Розміри приміщень посудомийних визначаються кількістю пасажирів, які обслуговуються та розташуванням обладнання.

2.10.7.2. При обслуговуванні понад 50 чоловік у посудомийних їдалень та ресторанів або посудомийних буфетів встановлюються посудомийні машини.

2.10.7.3. Посудомийні машини повинні встановлюватися відповідно до заводських технічних умов їх експлуатації та діючих правил безпеки.

2.10.7.4. Незалежно від наявності мийних машин, мийні столового посуду повинні бути обладнані п'ятисекційними мийними ваннами: трисекційною - для столового посуду і двосекційною - для скляного посуду та столових приборів. Останні секції (третя та п'ята) мийних ванн повинні бути обладнані металевими сітками-касетами з ручками і гнучким шлангом з душовою насадкою для споліскування вимитого посуду.

2.10.7.5. У посудомийній повинні бути встановлені сушильні шафи або ґратчасті стелажі для сушки посуду та шафа для його зберігання. Передбачають два окремих столи для чистого та брудного посуду. Взаємне розташування столів для посуду, посудомийної машини та мийних ванн повинне забезпечувати поточність руху посуду під час його миття.

2.10.7.6. Для зберігання миючих засобів та інвентарю передбачається встановлення окремої шафи.

2.10.7.7. Для збирання харчових відходів слід передбачати відповідні місткості з педальними кришками.

2.10.8. Кафе, бари, буфети

2.10.8.1. На пасажирських суднах (за специфікацією замовника) обладнуються буфети, кафе, бари, прилавки для продажу води, напоїв, морозива. Вони повинні мати обладнання, яке відповідає їх призначенню.

2.10.8.2. На суднах III та IV категорій і суднах на підводних крилах, що виконують регулярні пасажирські перевезення (при рейсах понад 4 години), на яких не передбачено ресторанів або їдалень, обладнуються буфети із забезпеченням можливості підігрівання страв та приготування закусок, зберігання продуктів, миття посуду, зберігання тари; організовані місця для приймання їжі.

Розміри буфетів та склад обладнання визначаються їх призначенням, кількістю пасажирів, умовами експлуатації.

2.10.8.3. Для зберігання морозива передбачається холодильна шафа, яка забезпечує температуру зберігання не вище -18 град.C.

2.10.8.4. Для виготовлення м'якого морозива передбачається такий набір приміщень з відповідним обладнанням:

- приміщення для зберігання та обробки сировини з холодильною камерою;

- приміщення для відновлення молочної суміші та виготовлення гарнірів з холодильним обладнанням;

- мийна інвентарю та посуду.

Це морозиво не підлягає загартовуванню до низьких температур і відпускається одразу після виходу із фризера.

2.11. Приміщення суднового забезпечення

2.11.1. Провізійні комори

2.11.1.1. На суднах, на яких передбачається виготовлення страви для екіпажу та пасажирів, повинні бути обладнані комори для зберігання запасів провізії.

2.11.1.2. Провізійні комори слід розташовувати в одному відсіку, одним блоком, на одній палубі.

Блок провізійних комор пропонується розташовувати поблизу камбуза і передбачати між ними найкоротше і найзручніше сполучення.

При відсутності можливості розташувати провізійні на одній палубі з камбузом, їх слід обладнувати на суміжних палубах з вертикальним розташуванням, забезпечивши можливість приймання та транспортування провізії за допомогою підіймального пристрою при завантаженні в комори і подаванні на камбуз.

На суднах з кількістю екіпажу більше 25 чоловік при розташуванні комор і камбуза на різних палубах обладнання підіймача для видання провізії до камбуза обов'язкове.

2.11.1.3. Розташування завантажувального пристрою комор повинно виключати транспортування провізії через приміщення приготування страв, шляхів доставки готових страв, а також приміщення загального користування.

2.11.1.4. Трапи, що ведуть до провізійних комор, повинні мати поруччя по обидва боки та нахил від 45 град. до 55 град.

2.11.1.5. Головний прохід до провізійних комор повинен бути ізольованим від інших приміщень.

Ширина головного проходу в блоці провізійних комор повинна забезпечувати вільне перенесення провізії у будь-якій тарі і бути не менше 1000 мм. Забороняється розташовувати вхід до комор поряд або навпроти входу до санітарно-гігієнічних приміщень та приміщень медичного призначення.

2.11.1.6. Охолоджуючі комори повинні бути розташовані в одному блоці з теплоізольованним тамбуром, який може бути використаний для розморожування або охолодження та рубки м'яса і м'ясопродуктів.

Тамбур обладнується відкидним столом, колодою для рубки, умивальником з підведенням холодної та гарячої води, гнучким шлангом для миття комор.

У тамбур виводяться із кожної комори покажчики температури повітря в них.

2.11.1.7. Охолоджуючі комори, а також місткості для зберігання швидкопсувних продуктів повинні бути обшиті зсередини антикорозійним матеріалом, що не потребує фарбування, з обов'язковою герметизацією з'єднань.

Дозволяється пофарбування стійкими емалями білого кольору, що дозволені для таких цілей.

2.11.1.8. У всіх коморах стіни і палуба повинні бути недоступні для проникнення гризунів.

Палуба поверх теплової ізоляції повинна бути покрита керамічною плиткою.

2.11.1.9. В усіх охолоджуючих коморах та тамбурі повинне бути передбачене обладнання палубних шпігатів.

2.11.1.10. Двері провізійних комор повинні відкриватися назовні та мати стопорні пристосування, які утримують двері у відкритому стані.

2.11.1.11. Двері охолоджуючих комор повинні бути забезпечені засувом, який дозволяє відкривати їх з обох сторін, або має бути передбачене обладнання сигналізації - "людина в коморі".

Кнопка сигнального пристрою повинна бути позначена показником, який постійно світиться.

Сигнал-повідомлення цього пристрою повинен бути винесений до місця постійної вахти.

2.11.1.12. Комори повинні бути обладнані відповідно до свого призначення скринями, стелажами, шафами, штангами з гачками із нержавіючої сталі та ін., спиртовими термометрами.

2.11.1.13. Усе обладнання, яке встановлюється в коморах, повинне мати штатне кріплення з урахуванням забезпечення зручності при прибиранні, митті та дезінфекції приміщень.

2.11.1.14. В охолоджуючих коморах стелажі, шафи та інше обладнання повинне розміщуватися на відстані не менше 200 мм від перегородок, на яких розміщені батареї охолоджуючого трубопроводу, і на відстані не менше 50 мм від інших перегородок.

Штанги з гачками для підвішування м'яса та риби повинні розташовуватися на відстані не менше 450 мм від перегородок з батареями і на відстані не менше 300 мм від інших перегородок.

Відстань між паралельними штангами для підвішування м'яса повинна бути 500 мм, а для підвішування копченостей та риби - 400 мм.

2.11.1.15. У неохолоджуючих коморах обладнання може встановлюватись безпосередньо біля борту чи перегородки.

2.11.1.16. Обладнання з висувними шухлядами і холодильні шафи повинні установлюватися впоперек судна.

2.11.1.17. Стелажі повинні бути обладнані закладними брусами для закріплення продуктів і тари "по-походному".

2.11.1.18. У коморах для борошна між штабелями мішків повинні передбачатися проходи.

Кожен штабель повинен мати надійне кріплення "по-походному".

2.11.1.19. Комори для сухої провізії повинні мати вентиляцію. У коморах, в яких продукти зберігаються без спеціального захисного пакування, швидкість руху повітря не повинна перевищувати 0,2 м/с.

2.11.1.20. Охолоджуючі комори рекомендується обладнувати приладами для озонування повітря.

2.11.1.21. Склад, площі, функціональні розміри, обладнання і температурні режими комор визначаються кількістю екіпажу та пасажирів, тривалістю рейсів, призначенням і умовами експлуатації судна; нормами харчування та строками зберігання провізії.

2.11.1.22. Провізійні комори, в залежності від кількості членів екіпажу, пасажирів та тривалості плавання (кількості раціоно-днів: кількість членів екіпажу та пасажирів помножене на автономність) повинні мати склад, зазначений у таблиці 14.

2.11.1.23. На суднах з кількістю раціоно-днів до 50, у разі неможливості обладнання провізійних комор, а також на суднах, поповнення запасів провізії на яких здійснюється в строк до трьох діб, дозволяється зберігати швидкопсувні продукти в холодильних шафах, скринях, на стелажах у видатковій коморі камбуза.

2.11.1.24. На суднах III та IV категорій допускається зберігання овочів, фруктів, квашених та консервованих продуктів в окремій неохолоджуючій коморі, яка не поєднана з коморою сухої провізії.

2.11.1.25. При поєднаному зберіганні м'яса та риби в одному приміщенні для останньої повинне бути передбачене влаштування окремого стелажу.

2.11.1.26. При необхідності зберігання сухої провізії та борошна понад один місяць і експлуатації судна в районах тропіків (незалежно від строків зберігання) повинні бути обладнані охолоджуючі комори з температурним режимом 281 - 283 град.К (4 - 8 - 10 град.C) і відносною вологістю 60 - 75%.

Аналогічні вимоги пред'являються до зберігання хліба.

2.11.1.27. Комори для зберігання білого і чорного хліба повинні бути окремими. Допускається зберігання хліба в окремих шафах, які вентилюються та встановлюються в коморі сухої провізії або у видатковій коморі камбуза.

2.11.1.28. Мінімальна розрахункова площа провізійних комор повинна розраховуватися:

Примітка. Коефіцієнт "C" - коефіцієнт збільшення площі комор на проходи, відстані між обладнанням та перегородками (охолоджуючими батареями).

Величина коефіцієнта вибирається з урахуванням можливостей розміщення комор на судні.

Велике значення слід розглядати як рекомендацію, менше - допустиме.

2.11.1.29. Запас провізії, що не знижується, для суден I категорії передбачається на 5 діб, для суден II категорії - на 3 доби. Для суден III та IV категорій незнижуваний запас провізії не передбачається.

Примітка.

чисельник - для екіпажу;

знаменник - для пасажирів.

2.11.1.30. Площа комори для тари не повинна бути менше 5 кв.м.

2.11.1.31. Температурні режими умов зберігання провізії з урахуванням тривалості строків їх зберігання зазначені в таблиці 17.

2.11.1.32. Встановлювати яке-небудь рефрижераторне обладнання (крім охолоджувальних батарей та повітроохолоджувачів) безпосередньо у приміщеннях провізійних комор категорично забороняється.

2.11.2. Приміщення для зберігання солей мінералізації дистильованої води.

2.11.2.1. На всіх суднах, на яких передбачене приготування питної води із опрісненої забортної, повинні бути передбачені приміщення для зберігання мінеральних солей.

2.11.2.2. Запаси солей для мінералізації опрісненої води повинні передбачається виходячи з розрахунку забезпечення ними всього рейсу.

2.11.2.3. Приміщення для зберігання запасу солей повинне бути сухим, вентилюючим, мати температуру повітря не вище +25 град.C (температури розплавлення хлористого кальцію) і не мати якихось специфічних запахів.

2.11.2.4. Солі повинні зберігатися на стелажах у стандартній упаковці, з вільним простором між ними для забезпечення вентиляції. Зберігати солі навалом не дозволяється.

2.11.2.5. У залежності від категорійності і характеру експлуатації судна допускається зберігання солей у шафах, що вентилюються, у приміщеннях для зберігання запасів сухої провізії.

2.11.2.6. При транспортуванні солей із приміщення для їх зберігання безпосередньо до мінералізаторів необхідно передбачати умови, що запобігають порушенню цілісності упаковок та їх забрудненню.

2.11.3. Приміщення для зберігання миючих та дезінфікуючих засобів.

2.11.3.1. На всіх суднах I категорії, а також пасажирських суднах II категорії для зберігання видаткових запасів миючих та дезінфікуючих засобів передбачається окреме приміщення.

2.11.3.2. Приміщення має бути сухе, достатньо вентильоване (не менше 12 обмінів за годину), з постійним температурним режимом.

2.11.3.3. Приміщення не слід віддаляти на значну відстань від санітарно-побутових, громадських, житлових та приміщень харчового блоку.

2.11.3.4. Площа приміщень повинна забезпечувати зберігання запасів миючих та дезінфікуючих засобів, достатніх для поточних потреб, відповідно до кількості екіпажу і пасажирів, і розрахованих на максимальну автономність плавання, умови експлуатації судна.

2.11.3.5. Приміщення обладнується стелажами та штатними місцями для розміщення та кріплення затарених засобів.

2.11.3.6. Для здійснення зважування та фасування дезінфікуючих і миючих засобів повинне бути передбачене штатне місце з вагами, а персонал - забезпечений респіраторами, захисними рукавицями та халатами.

2.12. Адміністративні приміщення

2.12.1. На всіх суднах місткістю 1000 рег.т. і більше для ведення господарської, технічної, суднової, вантажної документації повинне передбачатися обладнання приміщень адміністративного призначення.

2.12.2. До складу адміністративних приміщень входять приміщення суднової, машинної та вантажної (тальманської) канцелярій.

2.12.3. На суднах місткістю менше 3000 канцелярії можуть бути об'єднані в одну загальносуднову канцелярію.

На вимогу замовника обладнання суднового бюро, що об'єднує суднову та машинну канцелярії, може бути передбачено і на суднах місткістю більше 3000.

2.12.4. Приміщення вантажної канцелярії (тальманської) слід передбачати окремо від суднової та машинної (суднового бюро) з окремим входом з верхньої палуби.

2.12.5. На суднах місткістю 1000 ведення та зберігання суднової та технічної документації за погодженням із замовником може бути допущене в каютах командного складу екіпажу.

У цьому випадку до складу обладнання цих кают повинні бути включені додаткові меблі (шафи, сейфи, полиці) для зберігання документації і при необхідності - збільшені площі кают.

2.12.6. Склад адміністративних приміщень на суднах III та IV категорій встановлюється замовником.

2.12.7. Площі канцелярій не повинні бути менше:

- об'єднаної, на суднах місткістю менше 3000 рег.т. - 6,0 кв.м;

- об'єднаного суднового бюро на суднах місткістю понад 3000 рег.т. - 12,0 кв.м.

2.12.8. На суднах I категорії з кількістю екіпажа більше 80 чоловік може бути передбачено на вимогу замовника влаштування інших адміністративних приміщень (бухгалтерії, диспетчерської, друкарні, телетайпної та ін.).

2.12.9. Характер обладнання адміністративних приміщень визначається їх призначенням та характером.

2.12.10. Мікрокліматичні умови, вентиляція та освітлення в адміністративних приміщеннях повинні відповідати вимогам, викладеним у цих Правилах.

2.13. Службові приміщення

2.13.1. Для виконання робіт по керуванню судном, контролю за механізмами, забезпеченню зв'язку повинні бути передбачені відповідні приміщення (рульова рубка, штурманська, багермейстерська, радіорубка та ін.).

2.13.2. Пости керування судном та його технічними засобами повинні бути забезпечені відповідним обладнанням.

Конструкція та розташування обладнання повинні відповідати діючим ергономічним вимогам.

2.13.3. У рульовій рубці пропонується забезпечувати максимальний круговий огляд, при розташуванні вікон необхідно уникати створення "мертвих просторів" та використовувати нахилене розташування лобових стекол.

Необхідно передбачати обігрівання якомога більшої кількості вікон, використання снігоочисників, пристосувань проти відпотівання, встановлення знімних або підіймаючих світлофільтрів (бажано зеленого кольору).

2.13.4. Рульову рубку рекомендується суміщати зі штурманською. В окремо розташованій рубці в носовій перегородці передбачається вікно з розсувними шторами.

2.13.5. Двері в рульову рубку рекомендується виконувати розсувними зі стопорними пристроями у відчиненому і зачиненому положенні.

2.13.6. При обладнанні рульової рубки рекомендується додержуватися таких ергономічних вимог:

- всі органи керування та індикатори оформляються у вигляді пультів, висота яких з боку оператора повинна бути не менше 1000 мм;

- всі засоби індикації на пульті керування повинні розміщуватись у зоні видимості оператора (вахтового) під кутом не більше 100 град.; індикатори постійного спостереження (головні прилади) необхідно розташовувати у центрі на пульті керування;

- окремо розміщені засоби індикації повинні знаходитись на висоті 800 - 1800 мм;

- поверхня пульта керування повинна бути матовою;

- показники роботи різних суднових систем повинні мати характерний світловий індикатор;

- рекомендується, щоб шкали навігаційних та інших вимірювальних приладів, апаратів керування, у тому числі телефонів і годинників, мали підсвічування червоного або червоно-жовтого кольору, що регулюється, для поліпшення користування приладами у темний період доби;

- органи керування не повинні перекривати шкали приладів, розташованих на пультах;

- штурвал та кнопки індикаторів повинні розташовуватись на висоті 1000 - 1200 мм над палубою рубки;

- рух органу керування кермом повинен відповідати логіці руху судна або напряму змін на індикаторі.

2.13.7. Робоче місце рульового повинне бути обладнане регулюючою по висоті зручною опорою для спини.

Для роботи судноводія у положенні сидячи повинно передбачатися робоче крісло з м'яким сидінням, поруччям та підставкою для ніг.

2.13.8. Приміщення радіорубки не повинні бути суміжними з житловими приміщеннями.

2.13.9. У радіорубці пульт управління з контролюючою апаратурою слід встановлювати безпосередньо у приміщенні радіорубки, а передавачі, фідерні мережі та комутуючі прилади виносити в спеціально екрановане приміщення.

2.13.10. При відсутності дистанційного управління рекомендується розташовувати передавачі таким чином, щоб передні панелі, достатньо ефективно екрановані, знаходились у приміщенні радіорубки, а корпус передавача з фідером розташовувався за екраном.

2.13.11. Для зберігання темпової адаптації під час роботи необхідно передбачати, щоб яскравість контрольних шкал та інших світлових об'єктів не перевершувала яскравості індикаторів.

Світильники повинні бути забезпечені спеціальною арматурою червоного світла.

2.13.12. Генеруюча апаратура радіолокаційних станцій повинна бути розташована в спеціальному, екранованому приміщенні - апаратній, вхідні двері в яке повинні бути заблоковані з генераторами.

2.13.13. При обладнанні суднової друкарні необхідно забезпечити 10-кратний обмін повітря у приміщенні з перевагою відвідної вентиляції над нагнітаючою не менше 3 обмінів за годину.

2.13.14. Освітлення на робочих поверхнях на рівні 0,8 м в горизонтальній площині не повинне бути нижче 300 лк (при люмінісцентному освітленні) і 150 лк (при лампах розжарювання).

2.13.15. На суднах, де для приймання інформації застосовується папір марки ЕХП (електрохімічний), повинні бути обладнані самостійні виробничі приміщення - для розташування факсимільних апаратів, ремонту та налагодження апаратури та архіву (тільки для матеріалів на ЕХП).

2.13.16. Приміщення, призначені для роботи з матеріалами на ЕХП, повинні виконуватися в газонепроникному варіанті.

Приміщення не повинні мати вихід безпосередньо в коридори загального користування. Вихід повинен здійснюватися через тамбур або суміжне приміщення, а аварійний вихід - безпосередньо на відкриту палубу.

2.13.17. У приміщеннях, призначених для прийому інформації на ЕХП, обладнання повинно бути розташовано рівномірно по всій площі і мати вільний доступ. При цьому приймальні апарати повинні розміщуватися окремими рядами в центрі приміщення.

2.13.18. На науково-дослідних, експедиційних, гідрографічних суднах і суднах аналогічного призначення, де обсяг роботи з ЕХП перевищує 3 кв.м на добу, повинні передбачатися окремі приміщення площею не менше 4 кв.м на кожного працюючого. На суднах з обмеженим обсягом роботи з ЕХП (не більше 3 кв.м на добу) може бути передбачене одне приміщення - площею не менше 6 кв.м.

2.13.19. Факсимільні апарати повинні мати місцеву відвідну вентиляцію або повинні бути обладнані спеціальні шафи-сушильні для сушіння матеріалів на ЕХП під час приймання інформації або безпосередньо після приймання. Подальша робота з вологим матеріалом забороняється.

2.13.20. Для зберігання відходів ЕХП у приміщенні апаратної повинен бути передбачений металевий контейнер з герметичною кришкою.

2.13.21. Архіви для зберігання матеріалів на ЕХП повинні бути обладнані закритими шафами (металевими або із матеріалів з синтетичним покриттям).

Розміщення матеріалів на ЕХП на відкритих стелажах забороняється.

2.13.22. У всіх приміщеннях забороняється мати м'який інвентар (завіси, штори, портьєри, чохли та т.п.), матеріал якого має вбираючі властивості.

Вікна (ілюмінатори) приміщень повинні бути обладнані металевими або пластиковими шторами.

2.13.23. Приміщення, передбачені для роботи з ЕХП, повинні бути обладнані автономною вентиляційною системою, ізольованою від загально-суднової, що не допускає надходження викиду в інші приміщення.

2.13.24. Обмін повітря в приміщеннях для роботи з ЕХП повинен бути не менше 10-кратного на годину. Причому витяжний повинен бути більше припливного не менше ніж на 3 обміни за годину.

2.13.25. Перевірка ефективності роботи вентиляції здійснюється щороку у базовому порту.

2.14. Виробничі приміщення

2.14.1. На суднах I та II категорій повинні передбачатися центральні пости управління (ЦПУ) енергетичними відділеннями, пости управління вантажними операціями (ПУВО) і пости управління холодильними установками (ПУХУ).

2.14.2. ЦПУ, ПУВО, ПУХУ повинні розташовуватися в закритих, тепло- та шумоізольованих приміщеннях, обладнаних системою вентиляції і кондиціонування повітря для забезпечення комфортних мікрокліматичних умов у них.

2.14.3. Розміри приміщень ЦПУ, ПУВО, ПУХУ повинні бути достатніми для розташування в них передбаченого обладнання та вахтового персоналу.

2.14.4. Всі органи управління та системи індикації рекомендується групувати на пульті управління за функціональними ознаками і розташовувати таким чином, щоб забезпечити найбільшу зручність роботи з ними та можливість дійового контролю за показниками приладів при найменшому напруженні уваги, зору та слуху, вахтового і достатньому огляді навколишніх обставин.

2.14.5. Пульт управління ЦПУ, ПУВО, ПУХУ повинні відповідати таким вимогам:

- висота пульта управління з боку вахтового повинна бути не менше 1000 мм;

- всі засоби індикації на пульті повинні бути розташовані в зоні видимості вахтового під кутом не більше 100 град.;

- найбільш важливі індикатори управління двигунами слід розташовувати у центрі пульта;

- контрольно-вимірювальні прилади, згруповані на щитах, повинні знаходитись на висоті 800 - 1800 мм; основні та аварійні індикатори у цьому випадку повинні розташовуватись в зоні видимості вахтового під кутом зору 30 град. (у горизонтальній та вертикальній площинах);

- всі контрольно-вимірювальні прилади, згруповані на пульті та окремо розташовані на щитах, повинні розрізнятися, розпізнаватися і виключати багатозначність тлумачення показників приладів;

- ручка реверса повинна бути розташована на висоті 900 - 1200 мм від палуби (настилу) і пересуватися на відстань не більше 550 мм; зусилля на перемикання не повинне бути більше 20 - 50 Н, довжина ручки рекомендується не більше 120 мм, діаметр - 20 - 25 мм;

- поверхня панелей пульта управління повинна бути матовою.

2.14.6. Кількість пристроїв для управління механізмами повинна бути доведена до мінімуму.

Зусилля, необхідне для приведення в дію пристроїв управління, не повинне перевершувати 75 Н, а опір на початку пересування пристрою - 20 Н.

2.14.7. Контрольні та сигнальні пристрої (індикатори), прилади контролю роботи механізмів енергетичного відділення повинні мати відповідне підсвічування, а всі звукові сигнали, крім сирени, повинні дублюватися на світловому табло.

2.14.8. На суднах III категорії, де немає можливості винести пульти управління із енергетичного відділення в ЦПУ і управління механізмами не здійснюється з ходового містка, слід передбачати протишумові кабіни.

2.14.9. Всі можливі джерела хімічного забруднення повітряного середовища енергетичного відділення (сепаратори, фільтрувальне устаткування, опресовування форсунок, миття деталей та ін.) слід розташовувати в окремих приміщеннях (вигородках), обладнаних витяжною вентиляцією.

2.14.10. Подібні вимоги пред'являються і до джерел променистого тепла та шуму (дизель-генератори, компресори, помпи і та ін.).

2.14.11. Всі рухомі механізми та пристосування, які можуть бути небезпечні для людини, повинні бути захищені кожухами, загорожами або іншими запобіжними пристроями.

2.14.12. Ширина проходів між двигунами, що працюють на два окремі гребні вали, повинна бути не менше 1200 мм, а між тими, що працюють на один вал через загальну передачу - не менше 600 мм.

2.14.13. Ширина інших проходів повинна забезпечувати можливість проведення ремонтних робіт: в положенні сидячи - не менше 700 мм, в нахиленому положенні - не менше 800 мм.

2.14.14. В суднових майстернях обладнання має бути зручно розташоване, ширина проходів повинна забезпечувати вільне транспортування приладів, які ремонтуються, переносного обладнання, матеріалів.

2.14.15. Верстати, шафи, стелажі, ящики, полиці та інші речі постійного обладнання повинні бути закріплені так, щоб виключити можливість їх переміщення та вібрації під час роботи.

2.14.16. При виконанні гострильних, ріжучих, токарських, зварювальних та інших видів роботи необхідно передбачати огородження та інші захисні пристосування для обмеження виливу на інші виробничі місця.

2.14.17. Постійний пост газового зварювання повинен бути обладнаний штучною витяжною вентиляцією, яка забезпечуватиме 35 обмінів за годину.

2.14.18. В енергетичних відділеннях суден I категорії повинні бути встановлені раковини з підведенням гарячої та холодної питної води.

2.15. Вантажні приміщення

2.15.1. Вантажні приміщення для морського перевезення на суднах повинні відповідати спеціальним вимогам відповідно до характеру вантажів, що транспортуються.

2.15.2. Розташування і обладнання вантажних приміщень, пристроїв та систем, а також здійснення вантажних операцій, повинні виключати можливість травматизму і токсичного впливу на членів екіпажу, забруднення суднових приміщень житлового, службового і виробничого призначення та зовнішнього середовища.

2.15.3. Конструкція вантажних приміщень повинна передбачати виконання наступних вимог:

- забезпечувати герметичність люкового закриття трюмів та горловин танків;

- забезпечувати можливість очищення (миття) від залишків транспортованих раніше вантажів та їх осушення;

- забезпечувати вантажні танки на суднах, які перевозять легкі та агресивні речовини, повинні мати природну вентиляцію, що забезпечуватиме конденсаторне відведення повітря під час завантаження і перевезення з виведенням його вище житлових надбудов не менш як на 2,5 - 3,0 м;

- вантажні приміщення, призначені для перевезення харчових вантажів (води, молока, вина, харчових масел, жирів та ін.), повинні мати мінімальний судновий набір для забезпечення їх якісного очищення та миття; антикорозійне покриття приміщень повинне бути виконане з матеріалів, які спеціально дозволені для цих цілей; забезпечена подача до них води питної якості та при необхідності підігрів її до 100 град.С; вантажне устаткування (помпи, шланги та ін.) повинні бути розбірними, легко піддаватися очищенню від залишків вантажу і дезінфекції; вантажні шланги повинні мати штатні місця (шафи, ящики) для зберігання; горловини танків повинні здійматися над палубою не менш як на 400 мм;

- забезпечувати на суднах, які перевозять етильовані нафтопродукти, обладнання санпропускників, ізольованих від житлових приміщень, з входом з відкритої палуби; приміщенням для зберігання дегазуючих речовин та індивідуальних засобів захисту;

- всі вантажні танки, за винятком танків ізольованого баласту, повинні обладнуватися горловинами для миття мийними машинками; кількість і розташування горловин повинні забезпечувати достатньо повне миття не менше 90% горизонтальної поверхні і 85% вертикальної поверхні місткостей; горловини повинні мати ущільнення, які запобігають протіканню вантажу та газів;

- всі вантажні танки та кофердами повинні обладнуватися похилими трапами, які забезпечують вільне сполучення між верхньою палубою та дном місткості;

- трюми-танки нафторудовозів, де неможливе обладнання похилих трапів, повинні обладнуватися вертикальними трапами; відстань між проміжними майданчиками не повинна перевищувати 6 м;

- відстійні танки рекомендується виконувати з гладким дном, а танки з найменшим набором - і гладкими або гофрованими перегородками;

- на суднах-контейнеровозах, якщо для сепарації ярусів контейнерів використовуються проміжні контейнерні пристрої, то вони повинні мати механізований привід для їх встановлення та прибирання на штатне місце;

- на суднах з горизонтальним засобом завантаження-розвантаження пульти управління рампами, вантажними підіймачами, закриттям прорізів палуб та перегородок, а також підвісними вантажними палубами повинні розташовуватися так, щоб в усіх випадках оператор мав максимальну можливість спостерігати за циклами роботи устаткування та за сигналами на пульті управління про виконання невидимих йому операцій; штучна витяжна вентиляція вантажних приміщень повинна забезпечувати видалення загазованості приміщень як при вантажних операціях за допомогою автовантажників, так і при вантажних операціях колісної техніки "своїм ходом";

- в охолоджуваних вантажних приміщеннях повітроохолоджуючі прилади повинні бути обладнані постійним устаткуванням для відтаювання снігової "шуби"; до повітроохолоджувачів та їх арматури, електродвигунів вентиляторів і заслінок, до датчиків контролю параметрів повітря повинен бути передбачений зручний доступ для обслуговування та ремонтування; всі внутрішні теплоізольовані і нетеплоізольовані двері та кришки лазів охолоджуючих приміщень повинні відчинятися з обох сторін; приміщення повинні бути обладнані сигналізаційним пристроєм "людина у приміщенні" - світловий та звуковий сигнал - повідомлювач цього пристрою повинен бути винесений у місце постійних вахт; для відведення води із приміщень, де розташовані випарники повітроохолоджувачів, слід передбачати шпігати і їх розташування повинне забезпечувати повне відведення води;

- на суднах, де передбачене озонування повітря вантажних приміщень або встановлення бактерицидних ламп, над входом до них встановлюється світлове табло з написом: "Не входити - у приміщенні озон" або "Не входити - увімкнута бактерицидна лампа" - увімкнення табло повинне бути зблоковане з увімкненням генераторів озону або бактерицидної лампи;

- на суднах, призначених для транспортування тварин, повинні бути приміщення, де тварини могли б вільно лягати та вставати, а також для їх огляду; палуби для розташування тварин повинні бути вологонепроникні і мати стоки для рідких нечистот; для прив'язування великих тварин повинні бути обладнані прив'язі або бар'єри, для дрібних тварин - особливі загони, розгороджені ґратами.

2.16. Захист суднових приміщень від гризунів

2.16.1. З метою запобігання розповсюдження гризунів по судновим приміщенням необхідно передбачати такі заходи:

- усі перегородки, палуби, настили та закриття, що не є водо- та газонепроникними, не повинні мати крізних отворів, щілин діаметром (шириною) більше 12,5 мм;

- трубопроводи, покриті ізоляцією товщиною 12,5 мм і більше, в місцях їх проведення крізь перегородки та палуби, повинні бути надійно захищені від розгризання пацюками ізоляції на відстань не менше 15 см в один і другий бік від отвору для трубопроводів;

- при розміщенні обладнання, проведенні трубопроводів та кабелів, встановленні меблів повинні передбачатися заходи щодо запобігання створенню зручних умов для сховищ гризунів (важкоприступних місць) та їх гніздування;

- усі двері суднових приміщень повинні бути щільно підігнані до дверного прорізу і не мати люків і крізних отворів діаметром (шириною) більше 1,25 см; по зовнішній нижній кромці вони повинні бути покриті листовим металом шириною не менше 15 см;

- зовнішні отвори вентиляційних систем повинні бути закриті сіткою з дроту діаметром 1,0 - 1,25 мм і розміром комірок не більше 12,5 мм;

- передбачати покриття металевими листами дерев'яних поверхонь, які можуть бути погризені пацюками (дерев'яні прилади, кришки, внутрішні стіни і дно скринь для провізії та інше).

Замість листового металу допускається використання суцільнотягнутого металу або дротяної сітки, за винятком вантажних приміщень;

- для всіх швартовних канатів, тросів та ланцюгів повинні бути передбачені протипацюкові щити.

3. Суднові системи життєзабезпечення

3.1. Суднові вентиляції, кондиціонування повітря, опалення

3.1.1. Мікроклімат суднових приміщень

3.1.1.1. Мікрокліматичні умови в суднових приміщеннях характеризуються поєднанням чотирьох параметрів: температури повітря, відносної вологості, швидкості руху повітря в приміщенні і середньої радіаційної температури захисних засобів та обладнання.

У залежності від призначення приміщень нормуються один, два, три або чотири параметри.

3.1.1.2. Для забезпечення мікрокліматичних умов, що нормуються, в суднових приміщеннях передбачаються системи опалення, вентиляції або кондиціонування повітря.

3.1.1.3. При обладнанні суднових приміщень системами вентиляції та опалення мікрокліматичні умови в них повинні відповідати нормативам, визначеним у таблиці 18.

3.1.1.4. У тих випадках, коли при наявності системи вентиляції на виробничих місцях приміщень харчоблоку (з виділенням тепла), посудомийних, майстернях, пральнях, прасувальнях, постах управління машинно-котельних відділень (при відсутності ЦПУ), виробничо-технологічних приміщеннях, лабораторіях та інших, де температура повітря перебільшує 28 град.C, у цих приміщеннях на виробничі місця передбачається подача охолодженого повітря.

Температура потоку охолодженого повітря повинна бути не нижче 22 град.C. При чому різниця між температурою повітря у приміщенні і температурою повітря, що подається, повинна бути не вище 5 град.C.

Швидкість руху повітря у виробничій зоні 0,3 - 0,5 м/сек; у зимовий період року температура повітря, що подається на виробничі місця, повинна бути не нижче 18 град.C.

3.1.1.5. Якщо температура повітря в житлових, громадських, службових приміщеннях, приміщеннях медичного призначення, побутового обслуговування, харчоблоку (без тепловиділень) та ЦПУ, обладнаних системою вентиляції, у літній період року перевищує 25 град.C, то зазначені приміщення повинні бути обладнані системою кондиціонування повітря.

3.1.1.6. Для нормування мікрокліматичних умов в суднових приміщеннях, обладнаних системою кондиціонування повітря, використовується засіб результуючих температур (град.РТ), що обумовлює взаємозалежність всіх чотирьох параметрів.

3.1.1.7. Мікрокліматичні умови в приміщеннях, які обслуговуються системою кондиціонування повітря, повинні відповідати комплексним показникам, вираженим у градусах результуючих температур (град.РТ) та зазначених у таблиці 19.

Окремі параметри мікроклімату, що складають результуючу температуру, приймаються у таких межах:

- відносна вологість 50 +- 10% (Y, %);

- швидкість руху повітря 0,15 м/с (при експлуатації допускається до 0,5 м/с);

- алгебраїчна різниця між температурою повітря приміщення та середньою радіаційною температурою огороджень не повинна перевищувати +4 град.C.

Радіаційна температура (середня температура захисних засобів) визначається з розрахунку теплової ізоляції приміщень.

Температура повітря (конвекційна) приміщень визначається комплексною величиною (град.РТ) за номограмою та передбачуваними величинами відносної вологості та швидкості руху повітря.

Примітка.

1-й район: від 30 град. північної до 30 град. південної широт, райони Тихого, Індійського та Атлантичного океанів, Перська, Оманська, Аденська та Мексиканська затоки;

2-й район: від 30 град. до 45 град. північної та південної широт, райони Тихого, Індійського та Атлантичного океанів, а також південна частина Японського, Жовтого та Середземного морів;

3-й район: від 45 град. до 60 град. північної та південної широт, райони Тихого, Індійського та Атлантичного океанів, а також південна частина Берингового та Охотського морів, північна частина Японського моря та Балтійське, Азовське, Чорне і Каспійське моря;

4-й район: район Тихого і Атлантичного океанів вище 60 град. північної і південної широт, Гренландське море, північна частина Берингового та Охотського морів, моря: Лаптєвих, Чукотське, Карське, Східно-Сибірське, Біле, Норвезьке;

5-й район: не обмежений.

3.1.1.8. Співвідношення головних параметрів мікроклімату для величин результуючих температур, що нормуються, приймається відповідно до показників, наведених у таблиці 20.

3.1.2. Система опалення

3.1.2.1. Для опалення суднових приміщень повинна передбачатися система зимового кондиціонування повітря (повітряне опалення з підвищеною вологістю повітря) або система водяного опалення.

Примітка.

1. Парове опалення допускається у приміщеннях енергетичних відділень, санітарно-гігієнічних приміщеннях, приміщеннях суднового забезпечення та румпельних відділеннях.

2. У системі водяного опалення можуть застосовуватися замість води інші термальні рідини, дозволені для цих цілей у приміщеннях всіх категорій.

3.1.2.2. Температура повітря, що подається у суднові приміщення при повітряному опаленні, не повинна перевищувати 40 град.C.

3.1.2.3. Кратність обміну повітря та найменша норма подачі повітря при зимовому кондиціонуванні повинна відповідати вимогам, зазначеним в п. 3.1.3.2.

3.1.2.4. При обладнанні іншої системи опалення нагрівальні прилади повинні мати пристрій для регулювання температури їх нагрівання.

3.1.2.5. Нагрівальні прилади рекомендується встановлювати біля борту або зовнішньої перегородки.

Забороняється встановлення нагрівальних приладів в головній частині ліжок, а також під ними або під диванами.

3.1.2.6. Прокладання магістральних трубопроводів свіжого пару через каюти, приміщення медичного призначення та громадські приміщення не дозволяється.

3.1.3. Система вентиляції

3.1.3.1. Вентилювання суднових приміщень повинне забезпечуватися за рахунок припливно-витяжної вентиляції з штучним або природним збудженням. На суднах, які не мають постійно діючої електростанції, а також на суднах місткістю до 500 допускається обладнання тільки природної вентиляції.