1.1. Державний запобіжний санітарний нагляд на водному транспорті на інших морських, річкових, озерних об'єктах і спорудах здійснюють санітарно-епідеміологічні установи Міністерства охорони здоров'я України в особі басейнових та лінійних (портових) санітарно-епідеміологічних станцій.

1.2. Діяльність басейнових та лінійних (портових) санепідстанцій на водному транспорті при впровадженні державного запобіжного нагляду за суднами передбачає:

- нагляд за виконанням вимог діючих санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних норм і правил при розгляді та погодженні проектної документації на будівництво, переобладнання і ремонт суден;

- нагляд за додержанням вимог "Санітарних правил" та інших діючих нормативних документів у процесі будівництва, переобладнання і ремонту суден, а також під час приймально-здавальних випробувань нових, переобладнаних та відремонтованих суден при введенні їх в експлуатацію.

1.3. За дорученням Міністерства охорони здоров'я Український науково-дослідний інститут медицини транспорту (УНДІМТ) виконує на договірних засадах експертизу технічних завдань та проектної документації на будівництво нових суден необмеженого району плавання, а також чинність державного запобіжного санітарною нагляду та арбітражний розгляд суперечних питань з суднової гігієни.

1.4. Міністерства, відомства - судновласники та підвідомчі їм проектні установи в обов'язковому порядку повинні подавати на розгляд і погодження в установи санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України проектну документацію у встановленому положенням обсязі.

1.5. З метою забезпечення суворого та своєчасного контролю за проектуванням, будівництвом, переобладнанням і ремонтом суден установи санітарно-епідеміологічної служби на водному транспорті щорічно повинні одержувати від підприємств-судновласників, проектних установ, суднобудівних заводів плани-графіки проектування, будівництва, переобладнання, ремонту та введення в експлуатацію вбудованих, переобладнаних і відремонтованих суден.

1.6. При здійсненні запобіжного державного санітарного нагляду слід керуватися нормативними документами, затвердженими Міністерством охорони здоров'я України, державними та галузевими стандартами, а також відомчими нормативними документами, погодженими з Міністерством охорони здоров'я України.

2.1. Перелік проектної документації, що підлягає розгляду та погодженню:

2.1.1. Проектна документація на будівництво нових та переобладнання вже експлуатованих суден подається на розгляд та погодження на рівні технічного проекту.

2.1.2. Для суден зарубіжного будівництва (в порядку консультації) дозволяється попередній розгляд в УНДІМТ проектної документації на рівні контрактного проекту.

Але для остаточного його погодження та отримання висновку необхідно подавати технічний проект. Вся проектна документація на судна зарубіжного будівництва приймається на розгляд тільки українською (російською) мовою.

2.1.3. Поданий на розгляд проект повинен мати такі матеріали:

2.1.3.1. Пояснюючу записку з відображенням: технічного завдання та проектування судна, його характерних особливостей; застосованих нових технічних рішень, технологій, матеріалів, переваг судна, що проектується, у порівнянні з суднами аналогічного призначення та категорії (класу).

2.1.3.2. Специфікацію, що містить дані про:

- тип судна, клас відповідно Регістра, призначення, район плавання, головні розміри, класифікацію згідно з "Санітарними правилами", автономність плавання, швидкість, запаси - їх склад, кількість екіпажу, промислового та експедиційного персоналу, пасажиромісткість (для пасажирських та вантажопасажирських суден);

- перелік правил, норм, міжнародних Конвенцій, вимогам яких відповідає судно;

- перелік відступів від вимог "Санітарних правил", норм та міжнародних Конвенцій, допущених у проекті, та їх обгрунтування;

- склад, розміщення, обладнання всіх суднових приміщень;

- для промислових суден - виробничі процеси вилову риби, добування морепродуктів; основні дані технології переробки риби та морепродуктів, проектна продуктивність їх переробки;

- обладнання всіх виробничо-технологічних та складських приміщень для сировини і готової продукції;

- для спеціалізованих суден, призначених для виконання науково-дослідних, розвідувальних робіт, перевезення небезпечних вантажів та зріджених газів, суден - бурових і бурових платформ, суден, призначених для виконання технічних та рятувальних робіт, паромів, агломератовозів, зачисних станцій, водоліїв повинна бути відображена специфіка виробничого призначення;

- дані про механізацію та автоматизацію процесів керування судном і енергетичним обладнанням; виробничих процесів добування та переробки сировини і корисних копалин, вантажно-розвантажувальних операцій; миття та зачистка вантажних приміщень і танків для пального; відомості про виконання вимог щодо ергономіки при проектному відпрацюванні організації виробничих місць, пультів, систем індикації т.і.;

- заходи, передбачені для захисту від шкідливого впливу шуму вібрації, електромагнітного, інфрачервоного та іонізуючого випромінювання, статичної електрики;

- опис суднових систем водопостачання, вентиляції та кондиціонування повітря, опалення, освітлення, збору та очищення господарсько-побутових вод і тих, що містять нафту;

- перелік всіх синтетичних матеріалів, застосованих на судні, із зазначенням їх найменування та призначення, а також дозволу (сертифіката) установ охорони здоров'я держав-виробників про нешкідливість цих матеріалів та можливість їх використання для передбачених проектом цілей;

- табель постачання судна камбузним обладнанням та інвентарем, житлових та громадських приміщень, обладнання санітарно-побутових і санітарно-гігієнічних приміщень, медичного призначення, індивідуальними засобами захисту, дозиметричним обладнанням та приладами залежно від призначення судна та характеру вантажів, що перевозяться.

2.1.3.3. Розрахунки:

- місткості провізних комор (що охолоджуються і не охолоджуються) з врахуванням кількості екіпажу (виробничого та експедиційного складу, курсантів, пасажирів), автономності плавання та передбачених строків поповнення запасів провізії;

- запасів прісної води, з врахуванням характеру їх поповнення та знезараження під час її зберігання;

- системи штучної вентиляції по обслуговуванню груп приміщень для усунення зайвих теплопритоків, забезпечення нормативних обмінів повітря, швидкостей руху повітря на виробничих місцях;

- системи кондиціонування повітря (на літньому та зимовому режимі) для забезпечення оптимальних мікрокліматичних умов у приміщеннях, що обслуговуються, з урахуванням передбачених у проекті граничних літніх та зимових температур і вологості зовнішнього повітря;

- системи природної вентиляції для забезпечення необхідного обміну повітря;

- системи опалення з врахуванням передбачених проектом мінімальних зовнішніх температур;

- очікуваних рівнів шуму (з частотними характеристиками) на постійних виробничих місцях, в житлових, службових, виробничих та пасажирських приміщеннях;

- очікуваних рівнів вібрації, у тому числі низько частотної, на основних виробничих місцях, у приміщеннях медичного призначення, каютах екіпажу та пасажирів;

- очікуваних рівнів напруги електромагнітних полів;

- інтенсивності інфрачервоного випромінювання від поверхні обладнання та огороджень, матеріалів, що використовуються для теплоізоляції;

- насиченість суднових приміщень синтетичними матеріалами;

- стічної системи господарсько-побутових та нафтовміщуючих вод, їх очищення, знешкодження та утилізація;

- накопичення, зберігання та утилізація сміття.

2.1.3.4. Креслення та схеми:

- загального розташування, у двох проекціях, всіх суднових приміщень по кожній палубі та їх обладнання;

- монтаж ізоляції та покриттів;

- монтаж фідерних ліній зв'язку, навігаційних та пошукових приладів, їх каналізування;

- суднових систем: водопостачання, стічної та шпігатної, опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, розміщення світильників;

- миття та зачистки вантажних приміщень і танків для пального;

2.1.3.5. Програму приймально-здавальних випробувань судна.

2.2. Порядок розгляду проектної документації:

2.2.1. Проектна документація на будівництво головних серій та поодиноких суден необмеженого плавання приймається на розгляд установами санітарно-епідеміологічної служби на водному транспорті тільки за наявності експертного висновку УНДІМТ щодо технічного завдання та технічного проекту.

2.2.2. Проектна документація на будівництво суден обмеженого району плавання, переобладнання та модернізацію суден приймається на розгляд та погодження басейновими санітарно-епідеміологічними станціями за місцем приписки головних суден без якихось попередніх обумовлень.

2.2.3. Розгляд проектної документації, що передбачає усунення санітарно-гігієнічних та санітарно-технічних недоліків, виявлених під час експлуатації головного чи серійного судна, здійснюється басейновою санітарно-епідеміологічною станцією за місцем експлуатації судна.

2.2.4. У разі необхідності при розгляді проектної документації установами санітарно-епідеміологічної служби можуть бути залучені фахівці проектної установи - автори проекту, а також представники замовника - судновласники.

2.2.5. Погодження технічного проекту з видачею висновку може бути виконане тільки тоді, коли проект повністю відповідає всім вимогам "Санітарних правил" та інших діючих санітарно-гігієнічних документів. В противному разі складається висновок про відхилення проекту від погодження.

Погодження технічного проекту з обумовленням якихось його сторін забороняється.

2.2.6. Висновок по проекту складається у чотирьох примірниках:

- перший - направляється підприємству, яке подало проект на погодження;

- другий - зберігається у справах установи санітарно-епідеміологічної служби, яка розглядала проект;

- третій - направляється в санітарно-епідеміологічну станцію, яка виконуватиме нагляд за будівництвом, переобладнанням судна;

- четвертий - в УНДІМТ для відома та подальшого узагальнення матеріалів про стан запобіжного санітарного нагляду за будівництвом суден на всій території України.

Примітка:

а) якщо будівництво судна передбачене за погодженими установами санітарно-епідеміологічної служби проектом до закінчення 6-річного строку, останній не підлягає повторному погодженню незалежно від місця будівництва судна;

б) якщо проектне підприємство допустило зміну в типовому проекті, останній повинен розглядатися як індивідуальний і має повторно погоджуватися з усіх розділів.

2.2.7. Висновок про погодження технічного проекту судна мають право підписувати:

Головний державний санітарний лікар України та його заступники;

головний державний санітарний лікар басейну та його заступники, головні санітарні лікарі лінійних дільниць та портів.

2.2.8. Датою надходження на розгляд проектної документації, яка є вихідною для відліку часу видачі Висновку по проекту, слід рахувати дату представлення у повному обсязі матеріалів, передбачених в розділі 2.1.3 Положення.

2.2.9. Строк розгляду проекту та видачі Висновку не повинен перевищувати 15 днів з часу отримання матеріалів.

У разі необхідності одержання експертного висновку УНДІМТ, строк видачі остаточного Висновку не повинен перевищувати одного місяця.

2.2.10. Строк дії погодженого установами санітарно-епідеміологічної служби проекту 6 років.

Після завершення вказаного терміну проектна документація подається на повторне погодження, а будівництво судна за цим проектом може бути продовжене тільки після отримання від установ санітарно-епідеміологічної служби на водному транспорті відповідного дозволу.

2.2.11. Подана на розгляд проектна документація у разі її погодження поверненню не підлягає і зберігається в архіві установи санітарно-епідеміологічної служби 10 років.

2.2.12. Розгляд проектної документації розпочинається з оцінки повноти її змісту відповідно до вимог розділу 2.1.3 Положення.

2.2.13. При розгляді проекту особливу увагу слід звертати на:

2.2.13.1. Склад, розміщення і обладнання житлових приміщень для членів екіпажу, експедиційного, виробничого складу та пасажирів.

Наявність місць для всіх позакаютних пасажирів.

Відповідність нормативним вимогам за площею та кубатурою приміщень на 1 особу.

Взаємне розташування житлових приміщень та громадських і виробничих приміщень.

2.2.13.2. Наявність, склад, розміщення та обладнання громадських приміщень для екіпажу, пасажирів, експедиційного та виробничого складу, відповідність розмірів і обладнання цих приміщень кількості екіпажу, пасажирів та іншого складу.

2.2.13.3. Наявність побутових приміщень (перукарень, майстерень по ремонту взуття та одягу, кіосків тощо).

2.2.13.4. Склад, розташування та обладнання санітарно-побутових приміщень (пралень, сушарень, прасувалень); приміщень для сушки спецодягу, особливо на промислових та експедиційних суднах; комор для зберігання столової та ліжкової білизни, спецодягу, посуду.

2.2.13.5. Склад, розміщення, кількість та обладнання індивідуальних та громадських санітарно-гігієнічних приміщень.

Особливу увагу звернути на розміщення та склад санітарно-гігієнічних приміщень, призначених для персоналу рибопереробних виробництв, працівників харчового блоку, енергетичних відділень, портових робітників.

2.2.13.6. Склад приміщень медичного призначення залежно від типу та призначення судна; розміщення їх на судні з врахуванням мінімального впливу шуму, вібрації, качки та інших шкідливих факторів.

Звертається увага на обладнання спеціалізованих кабінетів (операційних, стоматологічних, рентгенологічних та інших).

Перевіряється наявність натурального освітлення, обладнання санвузлів (ванна, туалет); відповідність розмірів проходів нормам, наявність двох виходів із ізолятора, телефонного чи іншого зв'язку з каютою лікаря.

2.2.13.7. Склад, планування та взаємне розташування приміщень харчового блоку і провізійних комор з врахуванням специфіки судна (вантажне, промислове, експедиційне, вантажно-пасажирське, пасажирське та інші) і особливостей в організації харчування.

Звертається увага на перелік, розміщення та продуктивність технологічного обладнання в приміщеннях харчоблоку, забезпечення послідовності і технологічних процесів обробки продуктів та реалізації готових страв, наявність обладнання для миття посуду; обладнання ліфтів у разі розміщення приміщень харчового блоку, громадських приміщень та провізійних комор на різних палубах.

Перевіряються розрахунки складу та розмірів провізійних комор з урахуванням автономності плавання судна, строків зберігання продуктів та норм їх завантаження.

2.2.13.8. Розміщення, склад та обладнання приміщень енергетичного, рефрижераторного та насосного відділень, розміщення в них машин, механізмів та трубопроводів, забезпечення безпечного та зручного виконання робіт, запобігання утворенню підвищених рівнів шуму, вібрації та газового забруднення повітря.

2.2.13.9. Розміщення, склад та обладнання приміщень керування і технічної експлуатації судна (рульова, штурманська, радіорубка та ін.); оцінюються ергономічні показники пультів керування та систем індикації, забезпечення захисту, в тому числі і житлових приміщень, від впливу електромагнітних полів та випромінювань.

2.2.13.10. Склад, планування та взаєморозташування виробнично-технологічних цехів; виключення можливого впливу мікроклімату кожного із них на мікроклімат житлових, службових та інших приміщень; відсутність проходів у приміщення, що не пов'язані з технологічними процесами обробки риби та інших морепродуктів; розміщення обладнання, яке забезпечує можливість додержання необхідного санітарного режиму цехів; ергономічна раціональність розміщення і обладнання виробничих місць біля конвеєрів; наявність комплексної автоматизації та механізації виробничо-технологічних процесів: обробки морепродуктів, завантаження і розвантаження консервних банок у бланшувателі та автоклави, пакування в тару мороженої продукції та консервів, допоміжних вантажних і транспортувальних операцій; відповідність водопостачання, призначеного для забезпечення технологічних процесів обробки риби та інших морепродуктів, діючим гігієнічним нормативам; можливість санітарної обробки систем приготування і перекачки тузлуку, приймання та зберігання олії, солі і консервантів, медичного та технічного риб'ячого жиру.

2.2.13.11. Склад, планування і розміщення спеціалізованих приміщень та лабораторій суден (науково-дослідних, експедиційних, рятувальних, зачисних станцій т.і.), призначених для виконання специфічних робіт.

2.2.13.12. Розміщення і обладнання ватажних приміщень (трюмів, танків), забезпечення безпечного та зручного завантаження і розвантаження вантажу, виключення можливості забруднення суднових приміщень, палуб, вантажу та навколишнього середовища, забезпечення необхідних умов зберігання вантажу під час транспортування.

Звертається увага на наявність підводів прісної води (питної якості) для миття приміщень, призначених для транспортування харчових вантажів; обладнання шпігатної системи, що забезпечує повний стік промивних вод; наявність обладнання для механізованої зачистки та миття танків.

2.2.13.13. Оцінюється прийнята система водопостачання (єдина, роздільна), перевіряється розрахунок необхідного запасу води згідно з автономністю плавання (категорією), призначення судна, способу поповнення запасу, його обгрунтування та технічне забезпечення; умови зберігання запасу та його кондиціонування під час зберігання.

Перевіряється наявність дозволу Міністерства охорони здоров'я на використання матеріалів для антикорозійного покриття цистерн для зберігання запасів прісної води; методів та обладнання для приготування прісної води із забортної і її знезараження.

2.2.13.14. Розглядається характер проектного виконання стічної та шпігатної систем, а також осушної системи, системи миття вантажних приміщень і танків; систем збирання та віддалення виробничо-технологічних стоків і відходів; рішення утилізації сміття; при наявності установки для очищення та знешкодження стічних вод перевіряється наявність погодження з Міністерством охорони здоров'я на використання її у таких цілях; при відсутності знезаражуючої установки перевіряється розрахунок місткості цистерн для збирання та зберігання стоків згідно з умовами експлуатації судна.

2.2.13.15. При розгляді систем опалення, вентиляції, кондиціонування повітря визначається відповідність прийнятих розрахунків параметрів зовнішнього повітря мікроклімату суднових приміщень, передбачених санітарними нормами, залежно від категорій, району плавання та призначення судна; перевіряється правильність прийнятих схем розподілу повітря в суднових приміщеннях - наявність самостійних систем для приміщень енергетичного відділення, камбуза, приміщень медичного призначення і т.ін., схем подачі та видалення повітря із приміщень відповідно до їх характеру і призначення.

Особливу увагу слід приділяти системам на суднах-газовозах, хімовозах, суднах, які перевозять курні вантажі, універсальних суднах - проектне рішення очищення зовнішнього повітря до подачі в суднові приміщення під час вантажних операцій, зачисних робіт, а також у рейсових умовах.

2.2.13.16. Оцінюючи систему освітлення, перш за все звертається увага на наявність природного освітлення у приміщеннях харчового блоку, медичного призначення, житлових приміщеннях екіпажу, службових та громадських приміщеннях; на прийняту організацію штучного освітлення всіх суднових приміщень, розміщення світильників, відповідність розрахункових рівнів штучного освітлення діючим санітарним нормативам.

2.2.13.17. Перевіряється відповідність розрахунків очікуваних рівнів шуму та вібрації в усіх суднових приміщеннях, для яких ці параметри нормуються санітарними правилами.

Оцінюється комплекс протишумових та противібраційних заходів (наявність дистанційного управління, протишумове ізолювання приміщень, встановлення агрегатів та обладнання, що генерують завищені рівні шуму, на амортизатори, в шумовбираючі кожухи, вигородки), передбачувані індивідуальні засоби захисту, дозиметричні прилади.

2.2.13.18. Перевіряється реалізація заходів захисту екіпажу від електромагнітних полів у ВЧ діапазоні від радіопередавальної апаратури та ЗВЧ-діапазоні від навігаційного, пошукового і аналогічного обладнання; заходів захисту від статичної електрики із радіоактивного випромінювання; заходів щодо зниження допустимих рівнів інфрачервоного випромінювання від нагріваючогося обладнання та огороджень.

2.2.13.19. Перевіряється наявність дозволу Міністерства охорони здоров'я на використання передбачених проектом конструкційних, ізоляційних, опоряджувальних лакофарбових та інших синтетичних матеріалів, розрахунки насичення приміщень полімерними матеріалами (м2/м3 або кг/м3) з урахуванням характеристик та призначення згідно з діючим переліком неметалевих матеріалів, допущених в суднобудівництві, та аналогічних нормативних документів.

Особливу увагу слід звертати на матеріали, передбачені для опоряджування харчоблоку, провізійних комор, ізолювання і покриття трюмів, призначених для перевезення харчового вантажу, покриття цистерн системи водопостачання та танків, призначених для перевезення харчових вантажів наливом.

Матеріали, що контактують з харчовими продуктами, повинні мати дозвіл на їх використання саме для таких цілей.

У разі будівництва суден на зарубіжних корабельнях повинні бути пред'явлені сертифікати державних органів охорони здоров'я держав-виготовлювачів про нешкідливість цих матеріалів та можливість їх використання для передбачених проектом цілей.

3.1. Запобіжний санітарний нагляд за будівництвом, переобладнанням та ремонтом суден здійснюється басейновими та лінійними (портовими) санітарно-епідеміологічними станціями на водному транспорті, а де їх немає - територіальними з метою запобігання можливим порушенням санітарно-гігієнічних норм та правил під час виконання цих робіт, а також контролю за чітким додержанням технічного проекту чи ремонтної відомості.

3.2. З метою раціональної організації запобіжного санітарного нагляду за будівництвом, переобладнанням та ремонтом суден установи санітарно-епідеміологічної служби повинні:

3.2.1. Мати вичерпну інформацію про підприємства, які виконують будівництво та ремонт суден і розміщені на території дії санітарно-епідеміологічної станції.

3.2.2. Мати річні (квартальні) плани-графіки цих підприємств про очікуване виконання суднобудівництва судноремонтних робіт.

3.2.3. На кожне судно, що будується чи переобладнується, санітарно-епідеміологічною станцією, яка здійснює запобіжний нагляд, заповнюється карта санітарного нагляду.

3.2.4. На кожному судні, що підлягає запобіжному нагляду, передусім, перевіряється наявність Висновку установ санітарно-епідеміологічної служби по технічному проекту на будівництво чи переобладнання судна.

У разі необхідності одержання якихось додаткових матеріалів останні запитуються від санітарно-епідеміологічної станції, що погодила проект, або від проектної установи чи суднобудівного підприємства.

3.3. У період здійснення запобіжного санітарного нагляду при обстеженні судна, що будується або переобладнується, представник санітарно-епідеміологічної служби складає акт, який повинен мати такі дані:

3.3.1. Короткий опис загального стану будівництва чи переобладнання судна на час обстеження; відомості про виконання вимог, перелічених у Висновку, виданому при погодженні проекту, а також виконання вимог, пред'явлених під час приймання головного судна серії.

3.3.2. Відповідність виконуваних робіт погодженому проекту та вимогам діючих "Санітарних правил" для суден аналогічного призначення; відхилення чи зміну в проекті з їх гігієнічною оцінкою; заходи щодо усунення виявлених недоліків.

3.3.3. Акт обстеження складається у трьох примірниках:

- перший - подається виконавцю робіт;

- другий - представникові групи нагляду за будівництвом від замовника;

- третій - зберігається у справах санітарно-епідеміологічної станції, що здійснює запобіжний санітарний нагляд.

Акт обстеження підписують: представник санітарно-епідеміологічної служби та представники виконавця і замовника.

3.4. Під час обстеження судна, що будується або переобладнується, представник санітарно-епідеміологічної служби, при необхідності, має право зажадати від виконавця робіт - заводу проектні та інші матеріали стосовно цього об'єкта.

Особливу увагу слід приділяти тим елементам конструкцій, які можуть бути недосяжними для огляду після завершення будівництва; вимагати пред'явлення актів на виконання прихованих робіт (цистерна для зберігання прісної води, цистерни для стічних вод, вентиляційні канали, застосовувані матеріали для шумо- і теплоізолювання тощо).

3.5. У разі виявлення при обстеженні на судні, що будується або переобладнується, відхилень від гігієнічних норм та санітарних правил, невиконання вимог установи санітарно-епідеміологічної служби, пред'явлених при погодженні проекту, складається за встановленою формою акт чи протокол про санітарне порушення.

3.5.1. Керівництву будівництва чи переобладнання судна пред'являється у письмовій формі відповідний припис про усунення порушень, а в разі необхідності вживаються інші заходи адміністративного впливу.

3.5.2. При необхідності головний санітарний лікар басейну чи лінії (порту) має право викликати осіб, що відповідають за виконання робіт, для надання роз'яснення за матеріалами акта обстеження судна.

3.5.3. Будівництво та переобладнання суден повинні виконуватись тільки за погодженням з санепідслужбою проектами і у суворій відповідності з ними. В протилежному випадку будівництво чи переобладнання забороняється і виноситься рішення про їх припинення.

Рішення про припинення будівництва чи переобладнання судна головний державний санітарний лікар басейну (лінії, порту) доводить до відома вищого керівництва суднобудівників (судноремонтників) та замовника, а також вищого органу санітарно-епідеміологічної служби.