1.1. Це Положення визначає принципи створення функціональної підсистеми єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру "Безпека об'єктів ядерної енергетики", основні завдання, склад сил і засобів, порядок виконання завдань і взаємодії структурних підрозділів.

1.2. У цьому Положенні наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру (далі - ЄДС НС) - центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організують проведення роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного походження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат;

функціональна підсистема ЄДС НС "Безпека об'єктів ядерної енергетики" (далі - функціональна підсистема) - складова частина ЄДС НС, створюється на базі Державного комітету ядерного регулювання України (далі - Держатомрегулювання), включає його структурні підрозділи та підпорядковані організації з відповідними силами і засобами, які в межах своєї компетенції здійснюють діяльність з нормування, ліцензування та нагляду за забезпеченням безпеки об'єктів ядерної енергетики з метою запобігання ядерним та радіаційним аваріям і реагування у разі їх виникнення;

структурний підрозділ функціональної підсистеми - складова частина функціональної підсистеми;

сили і засоби функціональної підсистеми - Державні регіональні інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Держатомрегулювання та структурні підрозділи Держатомрегулювання, що здійснюють наглядові функції, інформаційні бази структурних підрозділів, призначені або залучені для виконання завдань щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;

надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене ядерною або радіаційною аварією, що призвело (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат;

реагування на надзвичайні ситуації - скоординовані дії структурних підрозділів функціональної підсистеми щодо реалізації планів дій (аварійних планів), уточнених в умовах конкретного виду та рівня надзвичайної ситуації;

запобігання виникненню надзвичайних ситуацій - підготовка та реалізація комплексу правових, політичних, організаційно-технічних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки об'єктів ядерної енергетики, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом'якшення можливих наслідків.

1.3. Основною метою створення функціональної підсистеми є забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, цивільного захисту населення.

1.4. Завдання функціональної підсистеми визначаються відповідно до функцій Держатомрегулювання згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.98 N 1198 "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру", відповідно до Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", а також Положенням про Держатомрегулювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 N 1830.

1.5. До основних завдань функціональної підсистеми відносяться:

розроблення в межах своєї компетенції нормативно-правових актів з питань запобігання надзвичайним ситуаціям та забезпечення захисту населення і територій від їх наслідків;

забезпечення готовності Держатомрегулювання, підпорядкованих йому сил і засобів до дій, спрямованих на запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;

участь у розробленні і реалізації цільових і науково-технічних програм, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям;

міжнародний інформаційний обмін згідно з Конвенцією про оперативне оповіщення про ядерну аварію та у рамках відповідних двосторонніх договорів з іншими країнами;

оперативне повідомлення через засоби масової інформації про радіаційні аварії на території України, а також за її межами у разі можливості транскордонного перенесення радіоактивних речовин.

1.6. Функціональна підсистема складається з постійно діючих структурних підрозділів і має три рівня - загальнодержавний, регіональний та об'єктовий.

2.1. Постійними органами управління функціональної підсистеми є:

на загальнодержавному рівні - Держатомрегулювання, який виконує керівництво функціональною підсистемою згідно з Положенням про нього і відповідно до переліку функцій, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року N 1198 "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру";

на регіональному рівні - Державні регіональні інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Держатомрегулювання, які діють відповідно до положень про них;

на об'єктовому рівні - Державні інспекції з ядерної безпеки на АЕС, які є структурними підрозділами Держатомрегулювання і діють відповідно до положень про них.

2.2. Повсякденне управління функціональною підсистемою на загальнодержавному рівні, в частині, що стосується забезпечення аварійної готовності Держатомрегулювання, здійснюється Інформаційно-кризовим управлінням.

2.3. Виконавчим підрозділом функціональної підсистеми є постійно діючий на загальнодержавному рівні Інформаційно-кризовий центр Держатомрегулювання (далі - ІКЦ).

2.4. Діяльність функціональної підсистеми узгоджується на загальнодержавному рівні Державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, Національною радою з питань безпечної життєдіяльності населення.

3.1. До складу сил і засобів функціональної підсистеми входять:

працівники Інформаційно-кризового управління;

працівники Державних інспекцій з ядерної безпеки на АЕС, Державних регіональних інспекцій з ядерної та радіаційної безпеки Держатомрегулювання, інших структурних підрозділів Держатомрегулювання, залучених до розроблення нормативних актів з питань ядерної та радіаційної безпеки, а також впровадження відповідних механізмів її регулювання;

працівники інших структурних підрозділів Держатомрегулювання та підприємств, що належать до сфери його управління, які залучаються до роботи в ІКЦ у разі загрози або виникненні надзвичайної ситуації;

обладнання ІКЦ, включаючи засоби зв'язку та оповіщення, комп'ютерну та офісну техніку;

система передачі даних з АЕС в режимі реального часу.

3.2. Обов'язки працівників Інформаційно-кризового управління визначаються Положенням про Інформаційно-кризове управління, положеннями про його структурні підрозділи, відповідними посадовими інструкціями.

Обов'язки працівників Державних інспекцій з ядерної безпеки на АЕС та Державних регіональних інспекцій з ядерної та радіаційної безпеки Держатомрегулювання визначаються положеннями про них, відповідними посадовими інструкціями.

3.3. Обов'язки та порядок дій персоналу, який залучається до роботи в ІКЦ у разі загрози або виникнення надзвичайної ситуації, визначається наказом Держатомрегулювання "Про затвердження Списку персоналу ІКЦ" та інструкціями дій персоналу ІКЦ, затвердженими відповідним наказом Держатомрегулювання.

Персонал, який залучається до роботи в ІКЦ у разі загрози або виникнення надзвичайної ситуації, проходить підготовку відповідно до "Положення про підготовку осіб, які беруть участь у заходах з аварійного реагування Держатомрегулювання у разі виникнення або загрози виникнення радіаційної аварії або іншої небезпечної події", затвердженого наказом Держатомрегулювання від 14.06.2007 N 87.

4.1. Порядок збирання та передачі інформації ІКЦ визначається міжнародною Конвенцією про оперативне оповіщення про ядерну аварію, Конвенцією про допомогу в разі ядерної аварії або радіаційної аварійної ситуації та відповідними керівними матеріалами МАГАТЕ; постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 N 1570 "Про визначення компетентних національних органів з питань виконання міжнародних конвенцій у галузі використання ядерної енергії", директивою начальника Цивільної оборони України - Прем'єр-міністра України від 20.10.99 N 28-дск "Про Регламент взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади в межах Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій"; Положенням про порядок розслідування та обліку порушень в роботі атомних електричних станцій (НП 306.2.100-2004), затвердженим наказом Держатомрегулювання від 01.12.2004 N 184; Положенням про Держатомрегулювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 N 1830; Положенням про Інформаційно-кризове управління; відповідними двосторонніми міжурядовими договорами, які передбачають взаємне аварійне сповіщення; процедурами міжнародного обміну оперативною інформацією про ядерні події в рамках міжнародної системи ІНЕС; Інструкцією дій оперативного чергового Держатомрегулювання; інструкціями дій персоналу ІКЦ.

4.2. Інформаційне забезпечення функціональної підсистеми здійснюється:

центром управління в кризових ситуаціях Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі - МНС);

силами і засобами Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій (далі - УІАС НС) із залученням технічних засобів і студійних комплексів Держкомінформу;

Українським гідрометеорологічним центром Державної гідрометеорологічної служби МНС, що надає метеорологічну інформацію, необхідну для оцінки радіаційних наслідків аварій та передачі до кризового центру МАГАТЕ і компетентних органів інших країн відповідно до Конвенції про оперативне оповіщення про ядерну аварію;

силами і засобами ІКЦ;

оперативними службами та кризовими центрами АЕС, експлуатуючою організацією ДП НАЕК "Енергоатом" із залученням засобів зв'язку і передачі даних;

кризовим центром МАГАТЕ та національними компетентними органами та пунктами зв'язку інших країн, з якими укладено відповідні двосторонні міжурядові угоди.

5.1. Залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, органом управління функціональною підсистемою встановлюється один з таких режимів дій функціональної підсистеми:

режим повсякденної діяльності (черговий режим) - при нормальній радіаційній (ядерній) обстановці;

режим підвищеної готовності - при істотному погіршенні радіаційної (ядерної) обстановки (з одержанням прогнозної інформації щодо можливості виникнення надзвичайної ситуації) або при невизначеності ситуації, розвиток якої може привести до надзвичайної ситуації;

режим діяльності у надзвичайній ситуації - при реальній загрозі виникнення надзвичайних ситуацій і реагуванні на них;

режим діяльності у надзвичайному стані - запроваджується в Україні або на окремих її територіях у порядку, визначеному Конституцією України та Законом України "Про правовий режим надзвичайного стану".

5.2. Основні заходи, що реалізуються функціональною підсистемою:

5.2.1. У режимі повсякденної діяльності:

здійснення контролю за реалізацією заходів, спрямованих на запобігання аваріям на ядерних установках, у процесі виробництва та використання джерел іонізуючого випромінювання та на об'єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об'єктах, при перевезенні радіоактивних матеріалів, забезпечення готовності підприємств, установ і організацій до ліквідації наслідків таких аварій;

здійснення контролю за додержанням встановленого порядку подання інформації про випадки порушень у роботі ядерних установок або сховищ призначених для захоронення радіоактивних відходів, організація з'ясування причин таких порушень, а також обставин виникнення ядерних інцидентів і радіаційних аварій;

виконання функцій компетентного національного органу, уповноваженого надсилати аварійне оповіщення та інформацію в разі ядерної аварії або радіаційної аварійної ситуації в Україні і одержувати аварійне оповіщення та інформацію в разі ядерної аварії або радіаційної аварійної ситуації в іншій державі відповідно до Конвенції про оперативне оповіщення про ядерну аварію, інших міжнародних договорів України;

виконання функцій єдиного компетентного національного пункту зв'язку, відповідального за здійснення цілодобового чергування з метою забезпечення одержання в будь-який час аварійного оповіщення та інформації, а також прохання про допомогу в разі ядерної аварії або радіаційної аварійної ситуації відповідно до Конвенції про оперативне оповіщення про ядерну аварію та Конвенції про допомогу в разі ядерної аварії або радіаційної аварійної ситуації, інших міжнародних договорів України;