| 29.07.2010 N 12/20-7-1054 |
| Міністр | Ю.Є.Хіврич |
|
N з/п |
Дата надходження звернення |
Автор запитання (прізвище, ім'я та по батькові, адреса, професія, пенсіонер, де навчається) |
Зміст запитання |
Прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка надала відповідь (роз'яснення), зміст даної відповіді (роз'яснення) |
| 1. | 23.06.2010 |
Ветчинкін Ю.Н. вул. Володарського, 59, м. Луганськ, 91055 |
Щодо питання реформування житлово-комунального господарства |
Автору надано відповідь листом від 21.07.2010 N 07/15-7830 за підписом заступника Міністра Шаповаленка В.Г. Міністерство з питань житлово-комунального господарства розглянуло листа і повідомляє. Основні напрями реформування житлово-комунального господарства визначені Законом України "Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009 - 2014 роки" (із змінами). Мета цієї Програми полягає у здійсненні державної політики з реформування житлово-комунального господарства, підвищення ефективності та надійності його функціонування, забезпечення сталого розвитку для задоволення потреб населення і господарського комплексу в житлово-комунальних послугах відповідно до встановлених нормативів і національних стандартів. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.06.2006 N 363-р затверджено комплекс першочергових заходів щодо реформування житлово-комунального господарства, згідно з яким здійснюється удосконалення системи управління у сфері утримання житлового фонду за такими напрямами: - утворення керуючих житловим фондом кампаній та служб єдиного замовника - замовників житлово-комунальних послуг; - залучення на конкурсних засадах підприємств різних форм власності до обслуговування житлового фонду; - формування інституту власника житла шляхом створення об'єднань співвласників багатоквартирного будинку та призначення управителів. Державна політика реформування житлово-комунального господарства повинна забезпечити доступ усіх верств населення до житлово-комунальних послуг, які відповідають вимогам державних стандартів, та беззбитковість функціонування підприємств галузі. Порядок використання у 2010 році коштів Стабілізаційного фонду для реалізації Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009 - 2014 роки та Загальнодержавної програми "Питна вода України" на 2006 - 2020 роки затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2010N 461 . Згідно з пунктами 2 та 3 зазначеного Порядку головним розпорядником бюджетних коштів є Мінжитлокомунгосп. Мінжитлокомунгосп спрямовує бюджетні кошти на безповоротній основі структурним підрозділам з питань житлово-комунального господарства Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій як розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня та суб'єктам господарювання державної або комунальної форми власності як одержувачам бюджетних коштів. Бюджетні кошти спрямовуються на реалізацію: 1) погашення бюджетної кредиторської заборгованості за виконані роботи, що виникла у 2007 - 2009 роках, за бюджетними програмами "Ремонт і реконструкція теплових мереж та котелень","Загальнодержавна програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства" та "Відшкодування відсоткової ставки по кредитах, спрямованих на реалізацію проектів з енергозбереження в житлово-комунальному господарстві" - у сумі 41350 тис. гривень; 2) реконструкції та капітального ремонту житлових будинків із застосуванням енергозберігаючих технологій і обладнання (ремонт або заміна ліфтів, які перебувають в аварійному стані) - у сумі 45000 тис. гривень; 3) реконструкції централізованих систем водопостачання і водовідведення з використанням енергоощадного обладнання та технологій - у сумі 184760 тис. гривень, з яких 30000 тис. гривень - на реалізацію проектів з енергозбереження на насосних станціях, розміщених на магістральних водоводах (водогонах) та каналах, що здійснюють транспортування води (крім насосних станцій першого підйому та тих, що здійснюють подачу води у розподільчі мережі); 4) енергозбереження, розвитку та реконструкції систем теплопостачання - у сумі 178000 тис. гривень; 5) благоустрою територій районних центрів та малих міст (переоснащення мереж зовнішнього освітлення вулиць) - у сумі 50000 тис. гривень; 6) забезпечення оснащення наявного житлового фонду будинковими засобами обліку та регулювання споживання теплової енергії - у сумі 80000 тис. гривень; 7) надання державної підтримки для реалізації інвестиційних проектів: з технічного переоснащення та капітального ремонту житлових будинків (зданих в експлуатацію до 1 січня 1989 р.), в яких утворюються нові або вже функціонують об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, - у сумі 110000 тис. гривень; з технічного переоснащення житлових будинків, в яких утворюються нові або вже функціонують об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, - у сумі 20000 тис. гривень; з технічного переоснащення та капітального ремонту ліфтів у житлових будинках, в яких утворюються нові або вже функціонують об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, - у сумі 45000 тис. гривень; 8) часткового погашення відсотків за кредитами, лізинговими платежами - у сумі 25050 тис. гривень; 9) забезпечення широкої громадської підтримки державної політики реформування і розвитку житлово-комунального господарства - у сумі 3000 тис. гривень; 10) реалізації пілотних проектів у сфері житлово-комунального господарства, спрямованих на удосконалення системи управління житловим фондом, скорочення питомих показників використання енергетичних і матеріальних ресурсів, у тому числі щодо впровадження використання альтернативних джерел енергії та видів палива, - у сумі 135000 тис. гривень, з яких до 10 відсотків - на виготовлення проектно-кошторисної документації (стадія "робочий проект"); 11) стимулювання реалізації інвестиційних проектів за окремими рішеннями Кабінету Міністрів України - у сумі 50000 тис. гривень. Відповідно до Закону України "Про органи самоорганізації населення" орган самоорганізації населення є однією з форм участі членів територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах у вирішенні окремих питань місцевого значення. Для забезпечення участі населення у вирішенні питань із задоволення соціальних, культурних, побутових, житлово-комунальних послуг, проведення у житлових будинках ремонтних робіт тощо створюються, за підтримки органів місцевого самоврядування, органи самоорганізації населення: будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети районів у містах, сільські, селищні комітети та об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. Основна діяльність об'єднання співвласників багатоквартирного будинку полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Правові та організаційні умови діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку визначено нормами Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" , постанови Кабінету Міністрів України "Про реалізацію Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 11.10.2002 N 1521 . Важливим моментом у реформуванні житлово-комунального господарства є забезпечення прозорості надходжень і витрат коштів на утримання кожного будинку. З цією метою впроваджується їх побудинковий облік, завдяки цьому споживач зможе отримувати повну інформацію щодо витрачання коштів у конкретному будинку. З метою розмежування функцій замовника і виконавця послуг запроваджується на місцях служба єдиного замовника. Законом України "Про житлово-комунальні послуги" врегульовано права і обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Взаємовідносини між виконавцем послуг та споживачем регулюються виключно на договірних засадах. Споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Згідно із вищезгаданим Законом споживач має право на отримання у встановленому законодавством порядку необхідної інформації про перелік послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання тощо. Згідно із Типовим договором споживач, зокрема, має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, завданої його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання послуг або їх ненадання. У разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред'явленої претензії. Враховуючи те, що 85% громадян України набули право власності на житло, актуальним для багатьох з них є врегулювання питання використання приватних приміщень для здійснення діяльності, не забороненої законодавством. Відсутність такого врегулювання значно звужує право громадян на розпорядження власністю, що не допускається Конституцією України . Для вирішення цієї проблеми Урядом розроблено проект нової редакції Житлового кодексу України. Необхідність його прийняття, в першу чергу, зумовлена зміною соціально-політичного устрою у державі, переходом України до ринкової економіки та сучасних світових норм і стандартів, у тому числі і в житловій галузі. Нині цей проект прийнято Верховною Радою у другому читанні. Відповідно до Законів України "Про місцеві державні адміністрації" та "Про місцеве самоврядування в Україні" здійснення контролю за використанням та утриманням нерухомого майна усіх форм власності, управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації покладено на органи місцевого самоврядування і державні адміністрації, які і повинні здійснювати заходи з реалізації основних напрямів реформування житлово-комунального господарства |
| 2. | 06.07.2010 |
Андрійчук П.В. Пр. Привокзальний, 7, кв. 1 м. Вінниця, 21012 |
Щодо порядку проведення відчуження частини будинку садибного типу |
Автору надано відповідь листом від 20.07.2010 N 07/15-7740 року за підписом заступника Міністра Шаповаленка В.Г. Міністерство з питань житлово-комунального господарства розглянуло листа і повідомляє. Бюро технічної інвентаризації виконують технічну інвентаризацію новозбудованих (реконструйованих) та наявних об'єктів нерухомості згідно з вимогами та положеннями Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 N 127 , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 за N 582/5773 (із змінами), за замовленням власників та за їх рахунок. У разі виявлення змін фахівцями БТІ вносяться відповідні виправлення та доповнення до інвентаризаційних документів щодо складу, технічного стану, власників будинку тощо на дату проведення технічної інвентаризації. Відповідно до вимог статті 183Цивільного кодексу України один будинок (жилий, нежилий) є неподільною річчю. Тобто один будинок не може бути поділено між співвласниками. Згідно із ст. 364 зазначеного Кодексу співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Договір про виділ у натурі частки нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Таким чином, із спільного майна (одного будинку) можливо здійснювати виділ частки, що є у спільній частковій власності. При цьому право часткової власності на будинок не припиняється, нова адреса не надається. Згідно із ст. 358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою. Відповідно до розділу 10Інструкції поточні інвентаризаційно-оцінювальні роботи виконуються в присутності співвласників і завершуються їх підписами. Тому, якщо співвласник відмовляється від проведення поточної технічної інвентаризації будинку з подальшим виділом часток це питання може бути вирішено тільки в судовому порядку |
| 3. | 15.06.2010 |
Мирошниченко О.М. вул. Фрунзе, буд. 54, кв. 8, м. Бахчисарай, Автономна Республіка Крим, 98404 |
Щодо оплати за послугу з технічного обслуговування ліфта мешканцями другого поверху будинку |
Автору надано відповідь листом від 12.07.2010 N 23/3608 за підписом М.М.Чорного. Відповідно до п. 2 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009N 529 (далі - Порядок), послуги надаються відповідно до затвердженого (погодженого) рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід'ємною частиною договору про надання послуг. Витрати з технічного обслуговування ліфтів обчислюються відповідно до Порядку встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації , затвердженого центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Відповідно до п. 11 Порядку витрати з технічного обслуговування ліфтів розраховуються з урахуванням сумарної загальної площі квартир, нежитлових приміщень у житловому будинку (крім квартир першого поверху та нежитлових приміщень у житловому будинку, що не мають окремих виходів безпосередньо на сходові клітки). Таким чином, тариф на послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, складовою якого є стаття витрат з технічного обслуговування ліфтів, повинен розраховуватися відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 N 529 і затверджуватися (погоджуватися) рішенням органу місцевого самоврядування після перевірки його економічної обґрунтованості. Також повідомляємо, що ст. 360Цивільного кодексу України визначено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном. Відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.92N 572 , власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і мають сплачувати свою частку витрат у загальних витратах на утримання будинку (житла) та прибудинкової території. Утримання житла - це комплекс робіт, спрямованих на створення необхідних умов для проживання людей і забезпечення збереження житлових будівель та технічного обладнання. Таким чином, мешканці платять не за користування ліфтом, а за утримання та обслуговування одного із елементів загального майна багатоквартирного будинку. Така ж схема встановлена щодо всіх будівельних та інженерних конструкцій, систем будинку (система димовидалення та пожежогасіння, сміттєпровід, сходові клітини, покрівля, тощо). Тобто ліфт - це частина будинку, така ж сама, як сходові клітини, сміттєпровід, горище, підвал, і мешканці платять за те, що ліфт працює. Таким чином, мешканці несуть витрати у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку та прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Разом з тим повідомляємо, що відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживачі послуг мають повне право сплачувати лише ті послуги, які фактично надавались. Проте для того, щоб реалізувати це право, споживачам необхідно документально оформити ненадання або надання не в повному обсязі житлових послуг згідно з договором. Для цього слід викликати представника виконавця послуг для складення та підписання акта-претензії із зазначенням у ньому строків, виду порушення, кількісних і якісних показників послуг тощо. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця послуги і скріпляється їх підписами. У разі неприбуття виконавця у визначений договором строк або необґрунтованої відмови від підписання акт-претензія є дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або надає споживачеві обґрунтовану відмову у задоволенні його претензій. У разі відмови від задоволення претензії спори між сторонами розв'язуються шляхом переговорів або у судовому порядку |
| 4. | 03.06.2010 |
Трачук А.О. вул. Р.Скалецького, буд. 32-а, кв. 52, м. Вінниця, 21018 |
Щодо стягнення абонплати за опалення в будинках, де встановлено будинковий засіб обліку теплової енергії |
Автору надано відповідь листом від 02.07.2010 N 7/10-6895 за підписом заступника Міністра з питань житлово-комунального господарства Романюк О.П. Щодо нарахування абонентської плати в міжопалювальний період Відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлення цін/тарифів на виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також встановлення норм їх споживання та контроль за їх додержанням, дотримання законодавства щодо захисту прав споживачів у зазначених питаннях належить до повноважень органів місцевого самоврядування. Механізм формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії підприємствами сфери теплопостачання та надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води визначено Порядком, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 рокуN 955 (далі - Порядок). Пунктом 39 Порядку передбачено, що підприємства застосовують двоставкові тарифи на надання послуг з централізованого опалення затверджені в установленому порядку. Нарахування абонентської плати в міжопалювальний період в будинках, у яких встановлено будинковий тепловий лічильник, є правомірним з таких міркувань. Теплопостачальні підприємства несуть витрати з надання послуг протягом всього року, зокрема, в міжопалювальний період підприємствами проводяться в установленому порядку ремонтні та профілактичні роботи, пов'язані з необхідністю надання послуг з централізованого постачання гарячої води, а також підтримання в робочому стані обладнання та теплових мереж, підготовки до нового опалювального сезону. В опалювальний період, крім зазначених витрат, підприємство несе витрати, пов'язані з наданням послуг з централізованого опалення. Зважаючи на вищевикладене, двоставковий тариф складається із двох частин, які називаються умовно-змінна та умовно-постійна. Умовно-постійна частина - складова двоставкового тарифу, яка включає витрати підприємства, пов'язані з необхідністю підтримання в робочому стані джерел теплової енергії, теплових мереж і теплоспоживальних установок. Такі витрати підприємство несе протягом усього року. Умовно-змінна частина - складова двоставкового тарифу, яка включає витрати, безпосередньо пов'язані з обсягами споживання теплової енергії, послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води. Водночас слід зазначити, що висновки щодо розрахунків економічно обґрунтованих планованих витрат, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням теплової енергії та наданням послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води надаються Державною інспекцією з контролю за цінами або її територіальними органами в порядку встановленому Мінекономіки. Контрольно-ревізійними службами, Антимонопольним комітетом, ціновими інспекціями в областях на постійній основі здійснюються перевірки правильності формування та застосування тарифів. Дія двоставковкових тарифів обумовлена відповідно до рішення органів місцевого самоврядування про їх введення. Щодо повірки квартирних засобів обліку води. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 N 630 затверджені Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила). Відповідно до пункту 8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Пункт 9 Правил передбачає, що періодична повірка та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводиться за рахунок виконавця. Витрати, що понесені підприємством (виконавцем), мають бути відшкодовані споживачами через тариф (ціну) на відповідні послуги. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 N 529 затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд прибудинкових територій і Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Додатком до Порядку, що затверджений вищезазначеною постановою, визначено Типовий перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій , до якого віднесено і періодичну повірку, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки. Відповідно до пункту 24 Порядку витрати з проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, визначаються відповідно до укладених договорів між виконавцем та субпідрядником, який виконує зазначені послуги, у розрахунку на один квартирний засіб обліку води та теплової енергії і нараховуються щомісяця споживачеві у складі послуги залежно від кількості таких засобів обліку шляхом додавання плати за проведення їх періодичної повірки, обслуговування і ремонту, у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, до загальної вартості послуг. Розмір плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт одного засобу обліку води та теплової енергії, у тому числі його демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, визначається згідно з кошторисом, затверджується (погоджується) органами місцевого самоврядування і розподіляється за місяцями міжповірочного інтервалу, що встановлюється Держспоживстандартом для відповідного засобу обліку води та теплової енергії. Враховуючи вищевикладене, послуга з періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії повинна включатися до складу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (відповідно - витрати з періодичної повірки, обслуговування і ремонту таких засобів обліку включаються до складу тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій). У разі невключення зазначених витрат до складу тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій споживач, після закінчення строку міжповірочного інтервалу, має відшкодувати виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії відповідно до вищезазначених норм законодавства та укладеного договору |
| 5. | 25.06.2010 |
Дехтярьов І.Д. вул. Булгакова, буд. 4, кв. 92, м. Київ, 03134 |
Щодо роз'яснення стосовно права пільги при оплаті за комунальні послуги |
Автору надано відповідь листом від 07.07.2010 N 7/10-7103 за підписом Міністра з питань житлово-комунального господарства Хіврича Ю.Є. Право громадян України на отримання пільг визначається законами України. Відповідно до статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни надається 25-відсоткова знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією тощо) у межах середніх норм споживання. Згідно із Законом України "Про житлово-комунальні послуги" до комунальних послуг відносяться централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів. Послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (квартирна плата) не належать до комунальних послуг. Таким чином, Законом України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни надання пільг з оплати послуг на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (квартирну плату) не передбачено. Щодо плати за користування тепловою енергією Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1996 рокуN 879 "Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати" встановлено, що громадянам, які відповідно до законодавства мають пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг, з 1 серпня 1996 р. зазначені пільги надаються в межах таких норм: плати за користування тепловою енергією для опалення житла - 21 кв. метр опалюваної площі на одну особу і додатково 10,5 кв. метрів на сім'ю. Щодо плати за послуги з водопостачання та водовідведення Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005N 630 , передбачено, що пільги з оплати послуг з водопостачання та водовідведення, у разі встановлення у квартирі лічильника, надаються на частку, отриману після розподілу показань лічильника (фактичне споживання води) пропорційно до кількості мешканців квартири, але не вище нормативів споживання, визначених законодавством. Прийняття зазначеною постановою такої норми було мотивовано тим, що гаряча та холодна вода, на відміну від електричної енергії та газу, використовується кожним з мешканців переважно для особистих потреб, тому пільги повинні поширюватись лише на ту кількість спожитої води, що припадає на пільговиків. Решта повинна оплачуватися на загальних підставах, адже її використали особи, які права на пільги не мають. Принагідно роз'яснюємо розрахунок плати на прикладі послуг з холодного водопостачання та водовідведення (у разі встановлення у квартирі лічильника холодної води). Вихідні дані: сім'я складається із 2-х осіб (з них 2 особи пільговики - діти війни). Із копії рахунку на сплату за житлово-комунальні послуги за квітень 2010 року сім'єю із 2-х осіб було спожито 2 куб.м холодної води, тариф на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення разом складає 2,87 грн. за 1 куб.м (тариф встановлюється органами місцевого самоврядування). 1. Розраховуємо кількість води, яка припадає на 1 особу: 2 куб.м: 2 (особи) = 1 куб.м. 2. Розраховуємо плату за послуги з водопостачання та водовідведення для члена сім'ї, який має право на пільги (25-відсоткову знижку): 2,87 грн. х 1 куб.м х 0,75 = 2,15 грн. (для 1 особи пільговика - дитини війни). Звертаємо Вашу увагу на те, що 0, 5 - це є коефіцієнт, отриманий внаслідок 25-відсоткової знижки відповідно до законодавства, а саме плату за зазначені послуги зменшено на 25-відсотків (100% - 25%). Тобто 75 - відсотків розрахованої суми платить за зазначені послуги 1 особа пільговик - дитина війни. 3. Разом плата для 2-х осіб за послуги з холодного водопостачання та водовідведення складе 4,30 грн. (2,15 грн. + 2,15 грн.), або 2,87 грн. х 1 куб.м х 2 (особи) х 0,75 = 4,30 грн. (для 2-х осіб пільговиків - дітей війни.). Таким чином, знижка плати для 1 особи пільговика - дитини війни складе 25-відсотків від вартості кількості води, яка припадає на 1 особу. Для 2 осіб пільговиків - дітей війни знижка плати також складає 25% від частки, отриманої після розподілу показань лічильника (фактичне споживання води) пропорційно до кількості мешканців квартири. У наведеному розрахунку послуг з холодного водопостачання та водовідведення для 2-х осіб складає 2 куб.м (холодна вода та водовідведення) за вартістю 1 куб.м - 2,87 грн. Згідно з таким розрахунком здійснюється і розрахунок плати за послуги з гарячого водопостачання (у разі встановлення у квартирі лічильника гарячої води). Плата за послуги з гарячого та холодного водопостачання і водовідведення у разі відсутності засобів обліку води розраховується відповідно до норм споживання комунальних послуг для населення. Крім того повідомляємо, що згідно зі ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" затвердження норм споживання та якості житлово-комунальних послуг, контроль за їх дотриманням належить до повноважень органів місцевого самоврядування |