На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року N 560 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій"

1. Затвердити Порядок встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації (додається).

2. Управлінню експлуатації житлового фонду (В.М.Кірюшин) разом з Юридичним управлінням (Ляшенко О.І.) подати цей наказ у встановленому порядку до Міністерства юстиції для державної реєстрації.

3. Управлінню експлуатації житлового фонду (В.М.Кірюшин) довести цей наказ до відома Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Г.Г.Махова.

1.1. Порядок встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації (далі - Порядок) визначає механізм встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації у житлових будинках.

Дія цього Порядку поширюється на суб'єктів господарювання всіх форм власності, які виконують роботи з технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації.

1.2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

базовий ліфт - ліфт пасажирський з автоматичними розсувними дверима на 9 зупинок, швидкістю руху до 1 м/сек, вантажопідйомністю до 400 кг, редукторний, двошвидкісний, з релейною системою керування, диспетчеризований за системою об'єднаної диспетчерської системи, за умови, що диспетчерський персонал утримується замовником, режим роботи цілодобовий, апарати вибору напрямку руху - поверхові перемикачі;

пасажирський ліфт - ліфт, призначений для підіймання й спускання людей (далі - ліфт);

базова ціна технічного обслуговування ліфта (далі - базова ціна) - середньомісячна вартість послуг із забезпечення робочого стану та безпечної експлуатації ліфтів у розрахунку на один базовий ліфт;

базова ціна технічного обслуговування обладнання системи диспетчеризації - середньомісячна вартість послуг із забезпечення справного та безпечного стану окремого обладнання системи диспетчеризації, яке підключене до неї, у розрахунку на одиницю обладнання; за базове прийнято обладнання системи диспетчеризації, у якій використовуються релейні комутувальні елементи (реле), наприклад багатопровідні об'єднані диспетчерські системи типу "Комфорт";

об'єднана диспетчерська система (далі - ОДС) - система контролю та управління інженерним обладнанням житлових будинків та споруд, яка передбачає двосторонній гучномовний зв'язок диспетчера з пасажирами в кабіні ліфта, з мешканцями у під'їздах будинків, з технічним персоналом у приміщеннях (машинні приміщення ліфтів, теплові пункти, бойлерні, ремонтні дільниці);

диспетчерська система зв'язку (далі - ДСЗ) - система контролю та управління ліфтовим обладнанням, яка передбачає двосторонній гучномовний зв'язок диспетчера з пасажирами в кабіні ліфта, з мешканцями у під'їздах будинків;

диспетчеризований ліфт - ліфт, який підключено до системи диспетчеризації;

недиспетчеризований ліфт - ліфт, який не підключено до системи диспетчеризації.

2.1. Вартість технічного обслуговування ліфтів у житлових будинках за місяць визначається як добуток від ціни технічного обслуговування базового ліфта на коефіцієнти складності, що враховують кількість поверхів, типи ліфтів, термін експлуатації ліфтів, форми їх обслуговування, умови експлуатації ліфтів, наявність системи диспетчеризації та параметри, наведені в додатках 1-4 до цього Порядку.

2.2. Розрахунок вартості технічного обслуговування ліфтів у житлових будинках виконується на кожний ліфт окремо.

2.3. Вартість технічного обслуговування ліфтів не включає суми витрат на:

роботи з поточного та капітального ремонту, передбачені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 N 150 "Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд", зареєстрованим Міністерством юстиції України 21 серпня 2004 року за N 1046/9645;

будівельні та електромонтажні роботи, передбачені зазначеним наказом;

роботи, пов'язані із заміною чи доробкою вузлів та електричних схем, які не відповідають вимогам безпечної експлуатації ліфта;

роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварій, навмисного пошкодження, порушень правил експлуатації та норм енергопостачання, крадіжок обладнання;

експертні обстеження та повні періодичні планові та позачергові технічні огляди.

2.4. Розрахунок базової ціни здійснює спеціалізована ліфтова організація, яка отримала в установленому законодавством порядку дозвіл на виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів.

2.5. Базова ціна обслуговування одного базового ліфта включає планову виробничу собівартість, адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати, фінансові витрати, що пов'язані з технічним обслуговуванням ліфтів у розрахунку на один базовий ліфт та розрахункову суму прибутку.

2.6. До виробничої собівартості технічного обслуговування ліфтів уключаються:

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці;

інші прямі витрати;

змінні загальновиробничі витрати та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

2.6.1. Прямі матеріальні витрати включають вартість комплектувальних виробів, запасних частин, вартість інших матеріальних ресурсів, що безпосередньо використовуються для забезпечення технологічних процесів з технічного обслуговування ліфтів.

Прямі матеріальні витрати розраховуються на підставі нормативної потреби в них та відповідних поточних цін.

Планову потребу в матеріальних ресурсах визначає спеціалізована ліфтова організація, виходячи з терміну експлуатації, технічного стану ліфтів та норм витрат матеріалів на обслуговування одного базового ліфта, які встановлюються підприємством, з урахуванням нормальних рівнів використання матеріальних цінностей, виробничих потужностей, упровадження прогресивних норм витрат, здійснення контролю за рівнем витрат на виробництво, виявлення резервів зниження собівартості продукції, оперативного керівництва виробництвом.

Нормальна потужність - це очікуваний середній обсяг послуг, що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох років з урахуванням запланованого обсягу технічного обслуговування ліфтів.

2.6.2. Прямі витрати на оплату праці розраховуються, виходячи з обсягів робіт з технічного обслуговування ліфтів, з урахуванням витрат на оплату праці, що склалися на момент формування базової ціни, відрядних розцінок, тарифних ставок (окладів), що встановлюються залежно від результатів праці, її кількості, якості, стимулювальних і компенсувальних виплат, систем преміювання робітників за виробничі результати.

До складу прямих витрат на оплату праці включаються витрати на основну, додаткову заробітну плату робітникам, безпосередньо зайнятим технічним обслуговуванням ліфтів, та лінійному персоналові (начальникам дільниць, виконавцям робіт, майстрам) у разі включення його до складу бригад, зайнятих технічним обслуговуванням ліфтів, нараховані згідно з формами і системами оплати праці, що застосовуються на підприємстві відповідно до законодавства.

Витрати на оплату праці робітників, які виконують роботи, безпосередньо пов'язані з технологічними процесами технічного обслуговування ліфтів, визначаються виходячи з обсягів та середнього розряду робіт з технічного обслуговування ліфтів.

Витрати на додаткову заробітну плату робітників складаються з доплат та надбавок до тарифних ставок (посадових окладів), передбачених законодавством, гарантійних, компенсаційних виплат та премій, пов'язаних з виконанням виробничих завдань і функцій, оплати відпусток та інших виплат, передбачених законодавством.

Прямі витрати на оплату праці визначаються на основі розрахунку цих витрат на один базовий ліфт.

2.6.3. До складу інших прямих витрат включаються інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до певного виду робіт:

відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування для виробничого персоналу, що визначаються відповідно до встановлених законодавством норм за кожним видом страхових внесків і відрахувань;

амортизація основних засобів та інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення.

Сума амортизаційних відрахувань розраховується за визначеним підприємством методом з урахуванням руху основних засобів, інших необоротних матеріальних та нематеріальних активів у плановому періоді.

2.6.4. До змінних загальновиробничих витрат належать витрати, що змінюються прямо пропорційно до зміни обсягу діяльності і розподіляються на один базовий ліфт з використанням бази розподілу (суми прямих витрат на оплату праці). До таких витрат включаються:

витрати на обслуговування й управління виробництвом - на оплату праці апарату управління дільницями, що визначаються, виходячи з чисельності персоналу за штатним розписом, тарифно-кваліфікаційного складу апарату управління дільниць і встановлених на підприємстві тарифних ставок (окладів) (основна і додаткова заробітна плата, гарантійні та компенсаційні виплати персоналу дільниць, передбачені законодавством; відрахування на соціальне страхування, оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць у межах норм, передбачених законодавством, витрати з підготовки та перепідготовки кадрів);

амортизація основних засобів та інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальновиробничого призначення;

витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень, у тому числі приміщень для розміщення персоналу управління цехами, дільницями;

витрати на охорону праці, техніку безпеки;

витрати, пов'язані з отриманням дозволів, ліцензій, на виконання робіт, у тому числі з підвищеною небезпекою;

витрати на здійснення технологічного контролю за роботою ліфтів та якістю робіт;

витрати на послуги зв'язку;

витрати на пожежну і сторожову охорону цеху, дільниці;

податки і збори (обов'язкові платежі), передбачені законодавством.

До постійних розподілених загальновиробничих витрат належать витрати, які залишаються незмінними при зміні обсягу діяльності і можуть бути розподілені на один базовий ліфт з використанням бази розподілу - суми прямих витрат на оплату праці.

Планові загальновиробничі витрати розраховуються на основі інформації про структуру організації управління дільницями, їх штатні розклади; норми амортизаційних відрахувань; розрахунок витрат на охорону праці; розрахунок витрат на професійну підготовку та перепідготовку кадрів; норми податків, зборів та інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством; інші розрахунки згідно номенклатури статей загальновиробничих витрат.

2.7. До адміністративних витрат належать загальногосподарські витрати, пов'язані з обслуговуванням та управлінням підприємством, до складу яких входять:

витрати на утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу, що визначаються, виходячи з чисельності персоналу за штатним розписом і встановлених на підприємстві тарифних ставок (окладів) (основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, доплати, премії, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, відрахування на обов'язкові соціальні заходи; витрати на службові відрядження у межах норм, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 N 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів"; витрати з підготовки та перепідготовки кадрів відповідно до законодавства);

витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання та водовідведення, вивезення сміття, охорона);

витрати на врегулювання спорів у судових органах;

витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів загальногосподарського використання;

витрати на податки і збори (обов'язкові платежі), крім тих, що включаються до виробничої собівартості (податок на землю, зайняту адміністративними приміщеннями; податок з власників транспортних засобів на автомобілі, які використовуються апаратом управління підприємства та перебувають на балансі підприємства; інші податки і збори (обов'язкові платежі), передбачені законодавством);

витрати на оплату розрахунково-касового обслуговування банків.

2.7.1. Адміністративні витрати визначаються на плановий період у цілому для підприємства на підставі кошторису адміністративних витрат. Базою розподілу адміністративних витрат є виробнича собівартість одного базового ліфта.

2.8. До витрат на збут належать витрати, пов'язані з наданням послуг з технічного обслуговування ліфтів, зокрема:

витрати на оплату праці працівників підрозділів підприємства, що забезпечують збут;

витрати на утримання, ремонт та експлуатацію основних засобів.

Витрати на збут визначаються на підставі результатів аналізу фактичного рівня витрат за попередні роки з урахуванням змін, що передбачаються у плановому періоді. Базою розподілу витрат на збут є виробнича собівартість одного базового ліфта.

2.9. Планування інших витрат на операційну діяльність здійснюється на основі їх економічного обґрунтування і розподіляється з використанням бази розподілу - виробничої собівартості одного базового ліфта.

2.10 До складу інших витрат на операційну діяльність для розрахунку базової ціни не включаються:

суми безнадійної дебіторської заборгованості;

суми штрафів, пені, неустойки, пов'язаних з порушенням договірних зобов'язань та норм законодавства;

нестачі та втрати від псування цінностей, спричинені безвідповідальністю працівників підприємства, яка встановлена керівництвом підприємства;

витрати, пов'язані з купівлею-продажем іноземної валюти, та втрати від операційної курсової різниці;

спонсорські та благодійні внески, інші види допомоги неприбутковим, громадським або іншим організаціям;

собівартість реалізованих виробничих запасів;

оплата консалтингових та аудиторських послуг.

2.11. До фінансових витрат належать витрати на проценти (за користування кредитами отриманими, за облігаціями випущеними, за фінансовою орендою тощо).

Планові фінансові витрати визначаються відповідно до укладених кредитних угод на залучення позикових ресурсів для здійснення виробничої діяльності підприємства.

Фінансові витрати розподіляються пропорційно до кількості ліфтів, що перебувають на технічному обслуговуванні підприємства.

2.12. Витрати, пов'язані із сплатою податку на прибуток підприємств.

2.12.1. У розрахунок базової ціни на технічне обслуговування ліфтів включаються планові витрати з податку на прибуток від звичайної діяльності, виходячи з суми планового облікового прибутку.

2.12.2. Плановий прибуток визначається з урахуванням програми розвитку технічного обслуговування ліфтів та середньогалузевого рівня рентабельності. Ця програма передбачає здійснення заходів, пов'язаних з удосконаленням технології, ресурсозбереженням, зміцненням екологічної безпеки і надійності роботи ліфтів, та необхідні кошти (з виділенням тієї частини, що фінансується з прибутку) і затверджується органами місцевого самоврядування.

До зазначеної програми додаються техніко-економічні розрахунки або бізнес-плани, якими підтверджується ефективність передбачуваних вкладень та визначаються джерела інвестиційних ресурсів і строк реалізації проектів.

2.13. Податок на додану вартість (далі - ПДВ) включається до ціни реалізації технічного обслуговування ліфтів в установленому законодавством порядку.

2.14. Розрахунок базової ціни складається з визначення розміру кожної окремої статті калькулювання планових витрат підприємства з технічного обслуговування ліфтів у грошовому виразі на один базовий ліфт.

Цб = ВС + Ва + Вз + Фв + ІОв + П,

де Цб - ціна базова;

ВС - виробнича собівартість;

Ва - адміністративні витрати у розрахунку на один базовий ліфт;

Вз - витрати на збут продукції у розрахунку на один базовий ліфт;

ІОв - інші операційні витрати у розрахунку на один базовий ліфт;

Фв - фінансові витрати у розрахунку на один базовий ліфт;

П - сума прибутку, яка розраховується для формування базової ціни, що визначається відповідно до підпункту 2.12.2 цього Порядку;

ВС = М + ОП + І + ЗВ,

де М - прямі матеріальні витрати;

ОП - прямі витрати на оплату праці;

І - інші прямі витрати;

ЗВ - змінні і постійні розподілені загальновиробничі витрати.

2.15. Вартість технічного обслуговування ліфтів ураховує усереднені умови техобслуговування відповідних типів ліфтів. Вартість технічного обслуговування ліфтів приводиться до середньомісячної.

2.16. Коефіцієнти, що впливають на ціну обслуговування, наведені в додатках 1, 2, 3, 4 до цього Порядку.

2.17. Розрахунок вартості технічного обслуговування ліфта здійснюється залежно від його типу, форми обслуговування та інших параметрів відповідно до пункту 2.1.

2.17.1. Диспетчеризовані ліфти (об'єднана диспетчерська система):

Вто = Цбаз. * Кформи * Ктип. * [(1 + (Nповерхів - 9) * * 0,05 + (Nдод.двер. * 0,025) + (Sкм. - 0,5) * 0,02 + + Ктерм.експл. * (1 - Nмод Х 0,2) + Кінтенс. + Кперешк.)].

2.17.2. Диспетчеризовані ліфти (диспетчерська система зв'язку):

Вто = Цбаз. * Кформи * Ктип * Кдсз. * [(1 + (Nповерхів - 9) * * 0,05 + (Nдод.двер. * 0,025) + (Sкм. - 0,5) * 0,02 + + Ктерм.експл. * (1 - Nмод * 0,2) + Кінтенс.+ Кперешк.)].

2.17.3. Недиспетчеризовані ліфти:

Вто = Цбаз. * Кформи * Ктип * Кнед. * [(1 + (Nповерхів - 9) * * 0,05 + (Nдод.двер. * 0,025) + (Sкм. - 0,5) * 0,02 + + Ктерм.експл. * (1 - Nмод * 0,2) + Кінтенс. + Кперешк.)],

де Вто - вартість технічного обслуговування ліфта;

Цбаз. - ціна базова;

Кформи - коефіцієнт форми обслуговування;

Ктип. - коефіцієнт типу ліфта;

Кдсз. - коефіцієнт, що враховує витрати на утримання диспетчерського персоналу спеціалізованої ліфтової організації;

Кнед. 1,47 - коефіцієнт, що враховує збільшення витрат на технічний огляд недиспетчеризованих ліфтів за формами обслуговування - повного та часткового N 1, наведеними в додатку 3 до цього Порядку;

Nповерхів - кількість поверхів будинку;

9 - кількість поверхів будинку, що враховується для розрахунку вартості обслуговування базового ліфта;

0,05 - коефіцієнт, що враховує надбавку (знижку) за кожний поверх;

Nдод.двер. - кількість додаткових дверей шахти та кабіни ліфта (при прохідних кабінах);

0,025 - коефіцієнт, що враховує надбавку за кожні з дверей ліфта;

Sкм. - віддаленість ліфта від опорного пункту в кілометрах;

0,5 - віддаленість від опорного пункту в кілометрах, понад яку застосовується коефіцієнт віддаленості;

0,02 - коефіцієнт, що враховує надбавку за кожний кілометр понад 0,5 км;

К терм.експл. - коефіцієнт, що враховує надбавку за термін експлуатації ліфта;

N - кількість пакетів модернізації ліфта;

0,2 - коефіцієнт, що враховує виконання одного пакета модернізації, - за кожну модернізацію;

Кінтенс. - коефіцієнт, що враховує інтенсивність роботи ліфта;

Кперешк. - коефіцієнт, що враховує наявність перешкод.

Приклад розрахунку вартості технічного обслуговування одного ліфта на місяць наведено в додатку 7 до цього Порядку.

2.18. З метою стимулювання скорочення питомих матеріальних та трудових витрат, фінансових ресурсів на технічне обслуговування ліфтів кошти, отримані внаслідок реалізації заходів ресурсозбереження, підприємство використовує на відновлення активів, реновацію та розвиток власного виробництва.

3.1. Вартість технічного обслуговування обладнання систем диспетчеризації складається з вартості технічного обслуговування відповідного обладнання, підключеного до цих систем, та враховує витрати, пов'язані з виконанням механічних, електромонтажних, кабельних, налагоджувальних та електровимірювальних робіт, необхідних для підтримання технічного та естетичного стану систем диспетчеризації (далі - СД).

3.2. Вартість технічного обслуговування обладнання СД визначається як добуток ціни технічного обслуговування базового обладнання СД, коефіцієнтів складності та термінів експлуатації диспетчерських систем, наведених у додатках 5, 6 до цього Порядку:

Вт.о.обладн. СД = Цбаз. * Ксклад. * (1 + Ктерм.експ.)

Вартість технічного обслуговування базового обладнання однієї СД визначається аналогічно до визначення базової ціни технічного обслуговування одного базового ліфта.

Приклад розрахунку вартості технічного обслуговування систем диспетчеризації наведено в додатку 8 до цього Порядку.

3.3. Ціна технічного обслуговування базового обладнання СД не враховує вартості виконання загальнобудівельних робіт, пов'язаних з ремонтом приміщень диспетчерського пункту та обладнання зовнішнього контуру заземлення, вартості заміни, модернізації морально застарілого та фізично зношеного обладнання систем диспетчеризації, повну або часткову заміну основних вузлів та деталей після закінчення встановленого терміну експлуатації або на вимогу власника. Роботи, пов'язані з відновленням технічного стану, заміною чи модернізацією обладнання систем диспетчеризації, виконуються на підставі кошторисів.

3.4. З метою стимулювання скорочення питомих матеріальних та трудових витрат, фінансових ресурсів на технічне обслуговування систем диспетчеризації кошти, отримані внаслідок реалізації заходів ресурсозбереження, підприємство використовує на відновлення активів, реновацію та розвиток власного виробництва.