Щодо запровадження та функціонування єдиної системи енергетичного аудиту та менеджменту з енергозбереження в Україні

1. Затвердити Типову методику "Загальні вимоги до організації та проведення енергетичного аудиту".

2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови НАЕР Пашкевича М.О.

Енергетичний аудит є однією з форм реалізації державної політики з енергозбереження, яка полягає в наданні допомоги в підвищенні рівня ефективності використання ПЕР.

Розроблення типової методики щодо загальних вимог до організації та проведення ЕА об'єктів, що споживають ПЕР, охоплює широке коло питань, пов'язаних з організацією проведення енергетичних аудитів об'єктів, що споживають ПЕР, систем електро-, тепло-, водо-, холодопостачання, каналізації, опалення, освітлення, вентиляції, підігріву повітря і кондиціювання, постачання стисненого повітря, обліку і контролювання споживання енергоносіїв, енергетичного менеджменту, а також визначенням пріоритетності впровадження енергоощадних заходів та оцінкою їх впливу на довкілля.

Дана методика дасть змогу енергоаудиторам проводити енергетичні аудити якісно та в визначені замовником терміни.

1.1 Ця методика установлює вимоги до організації робіт та порядку проведення енергетичного аудиту об'єктів, що споживають ПЕР.

1.2 Ця методика визначає:

мету та завдання енергетичного аудиту;

основні етапи проведення енергетичного аудиту;

вимоги до організації робіт з енергетичного аудиту;

вимоги до збирання та аналізу інформації про об'єкт енергетичного аудиту;

вимоги до розробки рекомендацій щодо впровадження енергоощадних заходів, їх техніко-економічного обґрунтування та оцінення їх впливу на навколишнє природне середовище;

вимоги до складання звіту за результатами енергетичного аудиту.

1.3 Методику призначено використовувати юридичними та фізичними особами у їх діяльності в сфері енергозбереження, при організації робіт та проведенні енергетичних аудитів.

У цій методиці наведено посилання на такі нормативні документи:

Закон України "Про енергозбереження";

Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність";

Закон України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти";

Закон України "Про теплопостачання";

ДСТУ 2155-93 Енергозбереження. Методи визначення економічної ефективності заходів енергозбереження;

ДСТУ 2339-94 Енергозбереження. Основні положення;

ДСТУ 2420-94 Енергоощадність. Терміни та визначення;

ДСТУ 2804-94 Енергобаланс промислового підприємства. Загальні положення. Терміни та визначення;

ДСТУ 3008-95 Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення;

ДСТУ 3176-95 (ГОСТ 30341-96) Енергозбереження. Методи визначення балансів енергоспоживання гірничими підприємствами;

ДСТУ 3581-97 (ГОСТ 30517-97). Методи вимірювання та розрахунку теплоти згорання палива;

ДСТУ 3682-98 (ГОСТ 30583-98) Енергозбереження. Методика визначення повної енергоємності продукції, робіт та послуг;

ДСТУ 3755-98 Енергозбереження. Номенклатура показників енергоефективності та порядок їхнього внесення у нормативну документацію;

ДСТУ 4713:2007 Енергозбереження. Енергетичний аудит промислових підприємств. Порядок проведення та вимоги до організації робіт;

ДСТУ 4714:2007 Енергозбереження. Паливно-енергетичні баланси промислових підприємств. Методика побудови та аналізу;

ДСТУ 4715:2007 "Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту промислових підприємств. Склад та зміст робіт на стадіях розроблення та впровадження".

У цій методиці використано терміни, що означають поняття, визначені відповідно до Законів України "Про енергозбереження", "Про метрологію та метрологічну діяльність", "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", ДСТУ 2155, ДСТУ 2420, ДСТУ 2804, ДСТУ 3176 (ГОСТ 30341), ДСТУ 3581, ДСТУ 3682, ДСТУ 3755, ДСТУ 4713, ДСТУ 4714.

У методиці вжито українські терміни розробляння, розподіляння, оцінювання (коли йдеться про незавершену дію, тобто зворотній процес), розроблення, розподілення, оцінення, аналізування, контролювання (коли йдеться про завершену дію, т. зв. подію), розробка, оцінка, аналіз, контроль (коли йдеться про наслідок, результат дії) тощо.

У цій методиці застосовано такі познаки та скорочення:

ЕА - енергетичний аудит;

ЕВЕР - ефективність використання енергетичних ресурсів;

ККД - коефіцієнт корисної дії;

ПЕР - паливно-енергетичні ресурси;

ПЕБ - паливно-енергетичний баланс;

СЕМ - система енергетичного менеджменту.

5.1 Метою проведення ЕА є сприяння керівництву об'єкта, що споживає ПЕР у визначенні стану споживання ПЕР, потенціалу енергозбереження, джерел втрат та обсягу нераціонального використання ПЕР виробничими і допоміжними підрозділами, технологічними процесами та окремими споживачами, у розробленні енергоощадних заходів, їх техніко-економічному оцінюванню та оцінюванню їх впливу на навколишнє природне середовище.

5.2 Завданнями проведення ЕА є:

визначення загального стану об'єкта, що споживає ПЕР, його основних підрозділів та технологічних процесів як споживачів ПЕР;

аналізування балансів споживання ПЕР окремо по кожному виду;

аналізування балансів споживання ПЕР в енергоємних технологічних установках, технологічних процесах та підрозділах;

аналізування втрат ПЕР на об'єктах ЕА;

аналізування витрат коштів на ПЕР у собівартості продукції;

оцінення потенціалу енергозбереження об'єктів ЕА;

оцінення рівня ефективності використання ПЕР;

аналізування енергоємності продукції;

аналізування питомого споживання ПЕР і порівняння з чинними нормами та нормативами, підготовлення пропозицій щодо його зменшення;

оцінення ефективності функціонування СЕМ;

розроблення рекомендацій щодо впровадження енергоощадних заходів з їх техніко-економічним оціненням.

5.3 Основними принципами ЕА є:

компетентність і об'єктивність виконавців ЕА під час виконання ними енергоаудиторської діяльності;

наукова обґрунтованість і легітимність енергоаудиторського висновку;

достовірність, повнота і конфіденційність енергоаудиторської інформації;

врахування досягнень науково-технічного прогресу, норм і правил технічної та екологічної безпеки, вимог регламентів, стандартів, міжнародних вимог;

незалежність енергоаудиторів під час виконання ними енергоаудиторської діяльності;

відповідальність виконавців ЕА за організацію, проведення та якість ЕА.

5.4 Видами ЕА є: первинний, періодичний, позачерговий, локальний, експрес-аудит, специфічний.

5.4.1 Первинний ЕА проводять на передпусковому та передексплуатаційному етапах функціонування об'єкта ЕА, щоб перевірити відповідність монтажу та налагодження вимогам нормативно-правових актів за показниками енергетичної ефективності обладнання, яке споживає ПЕР. За результатами ЕА приймають рішення про пуск або введення в експлуатацію обладнання, яке споживає ПЕР.

5.4.2 Періодичний ЕА проводять через визначений період часу, щоб визначити основні показники, що характеризують ефективність використання ПЕР в умовах підприємства.

5.4.3 Позачерговий ЕА проводять в інтервалі між періодичними ЕА у випадках, коли достовірність результатів попереднього ЕА викликає сумніви, а також у випадках зниження ефективності використання ПЕР.

5.4.4 Локальний ЕА проводять, щоб оцінити ефективність використання за окремими видами ПЕР, вторинних енергоресурсів або за окремими показниками енергоефективності роботи підприємства. В локальний ЕА можуть бути включені енергетичні аудити найбільш енергоємних споживачів згідно з вимогами Замовника.

5.4.5 Експрес-аудит проводять на переддоговірному етапі проведення ЕА, а також за наявності обмеження на обсяг та термін проведення для визначення показників енергоефективності роботи об'єкта, що споживає ПЕР, окремих агрегатів або окремих груп агрегатів.

5.4.6 Специфічний ЕА проводять в разі вирішення спеціальних завдань, пов'язаних з ЕА, в яких зацікавлений Замовник (наприклад, визначення технологічної та аварійної броні об'єкта, визначення споживачів - регуляторів електричної потужності, оцінка ефективності функціонування СЕМ тощо).

5.5 Об'єктами ЕА є:

об'єкти, що споживають ПЕР;

окремі підрозділи об'єкта, що споживає ПЕР;

технологічні процеси основних і допоміжних виробництв;

енергоємні споживачі ПЕР;

об'єкти, що знаходяться на передпусковій або передексплуатаційній стадіях;

системи енергозабезпечення;

будівлі та споруди;

система обліку та контролю використання ПЕР;

система енергетичного менеджменту;

інвестиційні та приватизаційні пропозиції, програми, проекти, кредитні угоди тощо.

5.6 Суб'єктами ЕА є: Замовник та Виконавець енергетичного аудиту.

5.7 Правовою основою ЕА є: закони України "Про енергозбереження", "Про метрологію та метрологічну діяльність", "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", а також інші нормативні акти даного спрямування.

5.8 За формою проведення ЕА може бути добровільним та обов'язковим.

5.8.1 Добровільний ЕА здійснюють стосовно будь-яких об'єктів ЕА на замовлення зацікавленого суб'єкта за згодою керівника чи власника об'єкта ЕА.

5.8.2 Обов'язковий ЕА здійснюють на замовлення та за рахунок коштів зацікавлених органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування щодо об'єктів державної форми власності, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України або уповноважений ним орган.

5.9 Строк проведення ЕА залежить від виду та об'єкта, що споживає ПЕР, розмірів об'єкта, величини споживання ПЕР об'єктом, що споживає ПЕР. Термін проведення ЕА може бути скоригований до узгоджених з Замовником термінів за рахунок збільшення кількості енергоаудиторів або зменшення обсягу робіт.

5.10 Мова енергоаудитора повинна бути чіткою, зрозумілою для спілкування з фахівцями та Замовником під час проведення робіт з ЕА. Мова юридичних документів є державною, а мову звіту про ЕА визначає Замовник.

6.1 Основні етапи енергетичного аудиту

6.1.1 Основними етапами ЕА є:

а) переддоговірний - має передбачати зустріч представника потенційного Виконавця з Замовником, попереднє ознайомлення представника з об'єктом ЕА, відвідування енергоаудиторами об'єкта, що споживає ПЕР, отримання первинної інформації, її аналіз і розробка плану ЕА;

б) організаційно-підготовчий - має передбачати узгодження плану проведення ЕА з Замовником, підписання договору на проведення ЕА, визначення осіб з боку Замовника для участі в проведенні ЕА, підготовка енергоаудиторської групи, формування наказу по об'єкту;

в) збирання інформації - має передбачати ознайомлення з документальною інформацію та проведення вимірювань на об'єкті ЕА;

г) оброблення та аналіз інформації - має передбачати виконання аналізу отриманих результатів, оцінення потенціалу енергозбереження та основних техніко-економічних показників ефективності використання ПЕР, аналізу ефективності функціонування СЕМ;

д) розроблення рекомендацій з енергозбереження - має передбачати розроблення та техніко-економічне оцінення ефективності пріоритетного переліку енергоощадних заходів;

е) складання звіту та висновку - повинен передбачати складання звіту та енергоаудиторського висновку за результатами проведення ЕА;

ж) презентація результатів - має передбачати передачу Замовнику звіту та енергоаудиторського висновку, а також проведення презентації Замовнику основних результатів ЕА.

6.2 Переддоговірний етап

6.2.1 На переддоговірному етапі Замовник направляє потенційному Виконавцю робіт з ЕА лист-замовлення, в якому має бути зазначено мету і завдання проведення ЕА, перелік об'єктів ЕА, а також бажаний термін його проведення.

6.2.2 На цьому етапі Замовник повинен надати потенційному Виконавцю таку інформацію:

галузь промисловості, в якій працює об'єкт, що споживає ПЕР;

юридична адреса та номери контактних телефонів;

коротка історична довідка про об'єкт, що споживає ПЕР;

номенклатура та обсяги виробництва продукції;

щорічне споживання ПЕР за останні 2 - 5 років;

кількість працівників;

загальна площа об'єкта, що споживає ПЕР;

режим роботи об'єкта, що споживає ПЕР;

наявність субспоживачів ПЕР;

наявність обмежень на споживання ПЕР;

система тарифів на ПЕР, що використовує об'єкт, що споживає ПЕР;

характеристика систем обліку та контролю споживання ПЕР;

наявність системи енергетичного менеджменту на об'єкті, що споживає ПЕР;

інформація про ЕА об'єкта, що споживає ПЕР, що були проведені раніше.

Примітка. У разі неможливості з яких-небудь причин надати усю перелічену інформацію Замовник повинен навести причину, з якої він відмовляється у її наданні. Щонайменше Замовник повинен вказати, якою інформацію він володіє, а яка інформація відсутня або потребує збирання.

6.2.3 Потенційний Виконавець надсилає Замовнику лист-відповідь, в якому підтверджує свою згоду з поставленим завданням ЕА. Лист-відповідь повинен містити вимоги щодо відповідальності Виконавця перед Замовником, форми подання звіту Виконавця, а також інші завдання, про які Виконавець вважає за необхідне домовитися до початку проведення ЕА.

6.2.4 Потенційний Виконавець, у разі необхідності, може направити свого представника для оглядового ознайомлення з об'єктом ЕА з метою визначення обсягів роботи безпосередньо на місці або збирання додаткових відомостей і матеріалів, необхідних для проведення попереднього оцінення об'єкта ЕА.

6.2.5 Потенційний Виконавець, одночасно з аналізом матеріалів, одержаних від Замовника, організує збирання та аналіз додаткових відомостей про об'єкт ЕА від незалежних джерел (дані з Інтернету, офіційних статистичних звітів тощо).

6.2.6 Потенційний Виконавець аналізує первинну інформацію про підприємство. Для аналізу первинної інформації необхідно побудувати:

річні графіки споживання ПЕР;

річні графіки питомого споживання ПЕР та енергоємності продукції;

звітні баланси споживання ПЕР;

баланс фінансових витрат на споживані ПЕР.

6.2.7 Потенційний Виконавець, на підставі результатів аналізу матеріалів, що надійшли від Замовника, розробляє план проведення ЕА.

6.2.8 За бажанням Замовника та за окрему плату Виконавець готує попередній звіт. В попередньому звіті повинен бути наведений перелік питань, які повинні бути поглиблено розглянуті під час проведення ЕА, стан споживання ПЕР об'єктом, що споживає ПЕР, вказані основні енергоощадні заходи, впровадження яких забезпечить підвищення рівня ефективності використання ПЕР.

6.2.9 Після розгляду попереднього звіту Замовник ЕА готує свої пропозиції щодо переліку питань, які могли б бути поглиблено розглянуті під час проведення ЕА.

6.2.10 У разі перевищення очікуваної вартості більше ніж 10 тис.грн. проводиться тендер НАЕР на основ тендерної процедури згідно з Порядком організації тендерів на виконання окремих видів робіт з розробкою кошторису. (2)

6.2.10.1 У разі проведення тендера на закупівлю ЕА Замовник надсилає потенційному Виконавцеві лист-запрошення на участь у тендері. У листі-запрошенні має міститися:

юридична адреса об'єкта, що споживає ПЕР, та номери контактних телефонів;

технічне завдання на проведення ЕА;

термін проведення ЕА;

час та місце зустрічі представників потенційних виконавців (у разі проведення такої зустрічі);

термін подання заявок з боку потенційних виконавців;

вимоги до потенційних виконавців (перелік виконаних ЕА, наявний парк вимірювальних приладів тощо);

вимоги до складу заявок потенційних виконавців;

інша інформація, що є суттєвою для визначення загальної вартості робі та термінів її проведення.

6.2.10.2 За необхідності потенційний Виконавець має право уточнювати вимоги, які містяться у листі-замовленні, та задавати Замовнику запитання, що стосуються проведення ЕА.

6.2.10.3 У разі незгоди потенційного Виконавця із вимогами, що містяться у листі-запрошенні, Виконавець має право направити Замовнику альтернативну заявку, в якій викласти свої пропозиції щодо обсягів робіт, термінів проведення тощо. Заявка потенційного Виконавця повинна містити:

юридичну адресу Виконавця та номери контактних телефонів;

дані, які визначені у вимогах до складу заявок потенційних виконавців;

повну вартість ЕА та порядок розрахунків;

терміни проведення ЕА;

іншу інформацію, яку потенційний Виконавець вважає важливою.

Примітка. Якщо Замовником ЕА виступає, державна установа, об'єкт, що споживає ПЕР державної форми власності чи казенний, Виконавець визначається згідно з Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

6.3 Організаційно-підготовчий етап

6.3.1 Організаційно-підготовчий етап починають з проведення попередньої наради представників Замовника та потенційного Виконавця.

6.3.2 Під час попередньої наради Виконавець:

інформує учасників наради про мету та завдання проведення ЕА, план та методики проведення ЕА;

установлює офіційні способи спілкування між енергоаудиторами та персоналом Замовника;

узгоджує дату проведення заключної наради та проміжних нарад (у разі виникнення потреби в їх проведенні);

узгоджує план проведення ЕА підрозділів та виробництв Замовника;

з'ясовує усі незрозумілі питання плану проведення ЕА. За результатами попередньої наради представники Замовника та потенційного Виконавця складають та підписують протокол наради.

6.3.3 Після узгодження плану проведення ЕА Замовник та Виконавець укладають договір на проведення ЕА. Вимоги до складання договору на проведення ЕА наведені в пп. 7.1.1 п. 7.

6.3.4 Згідно з планом проведення ЕА Виконавець та Замовник формують склад енергоаудиторської групи. Замовник визначає відповідальних осіб з боку об'єкта, що споживає ПЕР, за організацію проведення ЕА. До числа відповідальних осіб повинні входити: головний енергетик, керівник служби енергетичного менеджменту (при наявності), заступник директора з питань виробництва, керівник планово-економічного відділу тощо.

6.3.5 До початку проведення ЕА Замовник і Виконавець уточнюють питання розміщення енергоаудиторської групи, забезпечення робочими місцями, взаємодії енергоаудиторів з представниками Замовника, підготовка представників Замовника, залучених до проведення ЕА, підготовки і надання необхідних документів, матеріалів, довідок тощо.

6.3.6 Підготовка працівників об'єкта, що споживає ПЕР, має передбачати ознайомлення з порядком заповнення опитувальних листків, використанням вимірювальної апаратури, правилами проведення вимірювань тощо.

6.3.7 Замовник повинен організувати заняття з питань охорони праці під час проведення ЕА об'єктів Замовника, особливостям підключення вимірювальної апаратури.

6.3.8 По закінченню організаційно-підготовчого етапу Замовник повинен видати наказ по об'єкту, що споживає ПЕР, про проведення ЕА.

6.4 Етап збирання інформації

6.4.1 На етапі збирання інформації має бути передбачено збирання необхідних даних про енергогосподарство об'єкта, що споживає ПЕР, шляхом проведення опитувань, вивчення документів і здійснення необхідних вимірювань.

6.4.2 Для отримання інформації про об'єкт ЕА шляхом проведення опитувань використовується опитувальний лист, форма якого наведена у Додатку Б.

6.4.3 Для доповнення необхідних даних про об'єкт ЕА, що не знайшли відображення в документах, повинно проводитися вимірювання на об'єктах ЕА.

6.4.4 Для проведення вимірювань застосовують стаціонарні та переносні спеціалізовані засоби вимірювальної техніки.

6.4.5 Для проведення вимірювань можуть бути залучені працівники служби головного енергетика та служби енергетичного менеджменту об'єкта, що споживає ПЕР.

6.5 Етап оброблення та аналізу інформації

6.5.1 На етапі оброблення та аналізу інформації про об'єкт ЕА необхідно:

а) визначити:

- втрати ПЕР;

- питомі витрати ПЕР;

- потенціал енергозбереження;

- основні енергоекономічні показники об'єкта, що споживає ПЕР, тощо;

б) побудувати:

- енерготехнологічну схему виробництва;

- карту споживання ПЕР;

- графіки споживання ПЕР за визначені періоди часу (за добу, місяць, квартал, рік тощо);

- графіки динаміки питомого споживання ПЕР;

- аналітичні та синтетичні паливно-енергетичні баланси;

- причинно-наслідкову діаграму чинників, які впливають на ефективність використання ПЕР, тощо;

в) провести аналіз:

- чинників, які впливають на ефективність використання ПЕР;

- балансів споживання ПЕР;

- питомого споживання ПЕР;

- втрат ПЕР;

- чинних норм та нормативів щодо використання ПЕР;

- динаміки та досягнутого рівня ефективності використання ПЕР;

- варіантів забезпечення об'єкта, що споживає ПЕР, по фінансових та екологічних критеріях;

- основних енергоекономічних показників об'єкта, що споживає ПЕР;

- технічних та економічних результатів, досягнутих за рахунок підвищення ефективності використання ПЕР;

- ефективності функціонування СЕМ тощо.

6.5.2 На підставі результатів аналізу документальної інформації про об'єкт ЕА та інформації, отриманої шляхом проведення вимірювань, провадять:

підготовлення попередніх висновків про ефективність використання ПЕР підрозділами об'єкта, що споживає ПЕР, та об'єктом в цілому;

виявлення джерел неефективного використання ПЕР;

розроблення рекомендацій щодо впровадження енергоощадних заходів.

6.6 Етап розроблення рекомендацій щодо впровадження енергоощадних заходів

На цьому етапі необхідно:

визначити технічну суть пропонованих вдосконалень та джерела отримання економії ПЕР;

визначити пріоритет впровадження пропонованих вдосконалень;

визначити всі можливості зменшення витрат, що можуть бути здійснені силами самого Замовника;

розрахувати потенційну річну економію у фізичному та вартісному вираженнях;

визначити перелік обладнання, необхідного для реалізації рекомендацій, оцінити його вартість з урахуванням доставки, монтажу та введення в експлуатацію;

визначити можливі екологічні та інші ефекти від впровадження рекомендацій, які впливають на реальну економічну ефективність;

оцінити загальний економічний ефект з урахуванням всіх згаданих вище особливостей.

6.7 Етап складання звіту з ЕА

6.7.1 На цьому етапі за результатами збирання, оброблення та аналізу інформації згідно з планом проведення ЕА енергоаудиторська група готує звіт з ЕА.

6.7.2 Під час проведення позачергового ЕА складання звіту має закінчуватися підготовкою енергоаудиторського висновку.

6.8 Етап презентації результатів проведення ЕА

6.8.1 На цьому етапі Виконавець представляє результати проведення ЕА керівництву об'єкта, що споживає ПЕР, та персоналу, що відповідає за ефективність використання ПЕР на об'єкті, що споживає ПЕР. Результати проведення ЕА надаються у вигляді резюме обсягом не більше трьох сторінок.

6.8.2 Презентація повинна складатися з двох основних частин:

результати аналізу стану споживання ПЕР на об'єкті, що споживає ПЕР;

перелік запропонованих енергоощадних заходів, результати їх техніко-економічного оцінювання та оцінювання їх впливу на довкілля.

6.8.3 Результати аналізу стану споживання ПЕР на об'єкті, що споживає ПЕР, подаються у вигляді стислої характеристики об'єкта, що споживає ПЕР, щодо ефективності використання ПЕР з обов'язковим наведенням:

величини втрат ПЕР;

балансу споживання ПЕР об'єктом, що споживає ПЕР;

балансу витрат коштів на ПЕР;

основних напрямків економії ПЕР на об'єкті, що споживає ПЕР;

орієнтовної величини технологічно доступного потенціалу енергоощадності у натуральному та грошовому еквіваленті по запропонованих енергоощадних заходах.

6.8.4 Перелік запропонованих енергоощадних заходів подається у вигляді стислого опису кожного з енергоощадних заходів відповідно до пріоритетності їх впровадження. Для кожного з енергоощадних заходів під час презентації необхідно наводити:

опис сутності енергоощадного заходу;

обсяг капіталовкладень, необхідних для впровадження;

орієнтовної величини технологічно доступного потенціалу енергоощадності у натуральному та грошовому еквіваленті;

простий термін окупності.

6.8.5 Презентація повинна закінчуватися підсумком роботи та переліком енергоощадних заходів, сформованим відповідно до порядку доцільності їх впровадження.

6.8.6 Під час презентації бажано використовувати засоби мультимедіа та комп'ютерної техніки.

7.1 Вимоги до складання договору на проведення ЕА

7.1.1 Договір між Замовником і Виконавцем на проведення ЕА є юридичною основою на початок робіт з ЕА.

7.1.2 В договорі повинні бути відображені такі положення:

основа укладання договору;

мета договору;

терміни проведення ЕА;

загальна вартість робіт згідно з договором;

організаційні питання початку і припинення дії договору;

юридичні адреси Замовника і Виконавця.

7.1.3 В додатки до договору включають план проведення ЕА, а також кошторис на проведення ЕА.

7.1.4 Вимоги до складання плану проведення ЕА наведено в пп. 7.2 п. 7.

7.1.5 В кошторисі має бути відображено основні види робіт, витрата людино-годин на окремі види робіт і загальна їх вартість.

7.2 Вимоги до складання плану проведення ЕА та робочих документв

7.2.1 План проведення ЕА повинен містити:

персональний склад енергоаудиторської групи із зазначенням залученого до проведення ЕА персоналу з боку Замовника;

наказ по об'єкту, що споживає ПЕР, про початок проведення ЕА та визначення залученого до проведення ЕА персоналу з боку Замовника;

проведення підготовки персоналу Замовника, залученого до проведення ЕА;

проведення інструктажу з питань охорони праці для енергоаудиторської групи;

графік проведення ЕА (перелік запланованих енергоаудиторських робіт, терміни їх виконання та відповідальних виконавців робіт як з боку Виконавця, так і з боку Замовника);

Примітка. Форма графіку проведення ЕА наведена в Додатку В.

організаційно-технічні заходи, за виконання яких відповідає керівництво об'єкта, що споживає ПЕР, що пов'язані з забезпеченням успішного проведення ЕА.

Примітка. До організаційно-технічних заходів належать: використання наявного на об'єкті, що споживає ПЕР, вимірювального обладнання, забезпечення потреб енергоаудиторської групи у робочих приміщеннях, послугах зв'язку, копіювальній техніці, у засобах техніки безпеки, а також, при потребі, транспортного, побутового та житлового забезпечення роботи енергоаудиторів.

7.2.2 План проведення ЕА повинен готувати керівник енергоаудиторської групи разом з відповідальною особою від Замовника ЕА.

7.2.3 Підготовлений план ЕА узгоджують з Замовником, який може внести в нього необхідні зміни. Коригувати план можна на кожному етапі проведення ЕА. План проведення ЕА має затверджуватися одночасно з підписанням договору на проведення ЕА.

7.2.4 Примірник плану, затверджений керівником енергоаудиторської групи і узгоджений з Замовником, надається Замовнику та кожному з енергоаудиторів, і його виконання є обов'язковим.

7.2.5 Для реалізації плану проведення ЕА і відображення його результатів щодо конкретних розділів плану, у разі необхідності, розробляють форми таких робочих документів:

опитувальні листи (переліки контрольних питань), які використовують для оцінення енергогосподарства (див. Додаток Б);

форми для документування допоміжних даних, які підтверджують висновки енергоаудиторів;

форми для реєстрації спостережень під час проведення ЕА;

протоколи засідань.

7.2.6 Робочі документи необхідно зберігати щонайменше до завершення ЕА.

7.3 Вимоги до підготовки персоналу об'єкта, що споживає ПЕР, залученого до проведення ЕА

7.3.1 Для правильного використання робочих документів, що використовують під час проведення ЕА, енергоаудитори повинні проводити підготовку персоналу об'єкта, що споживає ПЕР, залученого до проведення ЕА.

7.3.2 На окремих об'єктах, де передбачено використати переносні засоби вимірювальної техніки, проводять підготовку персоналу на робочому місці.

7.3.3 Під час проведення підготовки персоналу об'єкта, що споживає ПЕР, необхідно приділяти особливу увагу питанням техніці безпеки під час проведення вимірювань.

Примітка. В деяких випадках з боку Замовника проводиться інструктаж для енергоаудиторів з точки зору специфічних питань техніки безпеки під час проведення обстеження конкретного об'єкта, що споживає ПЕР.

7.4 Вимоги до періодичності проведення ЕА

Періодичність проведення ЕА регламентується чинним на момент проведення ЕА законодавством України та визначається потребами Замовника в кожному конкретному випадку з урахуванням результатів проведення попереднього ЕА.

8.1 Загальні вимоги до збору інформації

8.1.1 Збір інформації про об'єкт ЕА повинен передбачати ознайомлення з документальною інформацією про стан енергогосподарства об'єкта, що споживає ПЕР, проведення необхідних вимірювань, а також застосування засобів фото- та відеографування.

Примітка. Рекомендації щодо порядку проведення ЕА типових об'єктів наведені в Додатку Г.

8.1.2 Інформацію про об'єкт ЕА необхідно збирати і групувати за такими напрямками:

а) система електропостачання;

б) система теплопостачання;

в) система паливопостачання;

г) система постачання стисненим повітрям;

д) система вентиляції, підігріву повітря і кондиціонування;

е) система водопостачання і каналізації;

ж) система холодопостачання;

з) система освітлення;

и) енергоємні споживачі технологічного процесу:

- електротермічні установки;

- електропривод потужністю понад 100 кВт;

- інші споживачі;

к) будинки та споруди;

л) системи обліку та контролю споживання ПЕР;

м) система енергетичного менеджменту;

н) інші системи.

8.1.3 Інформацію, що отримана під час проведення ЕА, треба задокументувати і перевірити порівнянням з інформацією, одержаною з інших джерел інформації.

8.1.4 Інформацію, що отримана під час проведення ЕА, має характеризувати повнота, достатність, періодичність та достовірність.

8.2 Вимоги до документальної інформації

8.2.1 До документальної інформації належить:

форми статистичної звітності підприємства ( форми 1-ТЕП, 4-МТП, 6-ТП, 11-МТП, 23-Н Мінстату України) ;

проектна документація на енергогосподарство об'єкта, що споживає ПЕР;

енергетичний паспорт об'єкта, що споживає ПЕР;

фінансово-економічні дані по об'єкту, що споживає ПЕР;

звітна документація з комерційного і технічного обліку витрати ПЕР;

рахунки від постачальників ПЕР;

графіки споживання ПЕР на протязі години, доби, місяця;

технічна документація на енергоспоживаюче устаткування (паспорти, формуляри, специфікації, технологічні регламенти, режимні карти тощо);

документація щодо ремонтів, налагоджувальних і випробувальних робіт;

норми питомих витрат палива, теплової та електричної енергії на виробництво продукції;

результати опитування та анкетування керівництва і технічного персоналу;

інформація про системи споживання ПЕР;

документація про енергоощадні заходи;

звіти попередніх енергетичних аудитів;

приписи інспекції з енергозбереження;

перспективні програми і проекти реструктуризації об'єкта, що споживає ПЕР, чи модернізації окремих його виробництв тощо.

8.2.2 Документальна інформація про об'єкт, що споживає ПЕР, повинна мати підписи або копії підписів з боку Замовника.

8.2.3 Обсяг документальної інформації повинен визначатися енергоаудиторами залежно від об'єкта ЕА та завдань, які вирішують під час проведення ЕА.

8.3 Вимоги до проведення вимірювань

8.3.1 Вимірювання необхідно проводити, щоб отримати недостатню документальну інформацію або щоб перевірити достовірність наявної документальної інформації. Для здійснення зазначених вимірювань застосовуються наявні на об'єкті, що споживає ПЕР, системи обліку та контролю ПЕР, стаціонарні та переносні засоби контрольно-вимірювальної техніки.

8.3.2 Залежно від завдання, яке вирішують під час проведення ЕА, вимірювання поділяють на:

а) однократні - в разі оцінення рівня енергоефективності окремого об'єкта під час роботи у визначеному режимі;

б) балансові - в разі складання балансу розподілу ПЕР між окремими споживачами, ділянками виробництва, підрозділами об'єкта, що споживає ПЕР;

в) реєстраційні - в разі виявлення змін будь-якого параметра режиму споживання ПЕР.

8.3.3 Під час проведення вимірювань треба максимально використовувати наявні на об'єкті, що споживає ПЕР, системи обліку та контролю ПЕР, засоби вимірювальної техніки служб об'єкта, що споживає ПЕР. Вибір методів та засобів вимірювання тих чи інших фізичних величин здійснюється згідно рекомендації.

8.3.4 Для проведення ЕА необхідно мати мінімальний комплект засобів вимірювальної техніки, до складу якого входять:

а) для електромеханічних вимірювань:

- тестер (мультиметр) та/або прилади відповідного класу точності для вимірювання струму, напруги, потужності, коефіцієнта потужності;

- аналізатор електричних сигналів (осцилограф або інші, у тому числі комп'ютеризовані прилади);

- обладнання для отримання графіків навантажень технологічного устаткування;

- тахометр;

- люксметр;

- секундомір;

б) для вимірювань параметрів теплоти, рідин, повітря, газів:

- газоаналізатор або інше обладнання, що дає можливість аналізувати повноту згоряння палива, а також шкідливі викиди до навколишнього середовища;

- набір термометрів з різними датчиками: повітряними, рідинними (заглибленими), поверхневими (накладними, контактними) тощо;

- манометри;

- трубка Піто;

- витратоміри рідин та газів;

- анемометр;

- гігрометр;

- секундомір.

8.3.5 Залежно від специфіки ЕА комплект засобів вимірювальної техніки може бути доповнений такими приладами:

аналізатором показників якості електроенергії;

приладом для вимірювання опору електроізоляції;

приладом для вимірювання опору заземлення;

мікроомметром для перевірки опору контактів;

кореляційним визначником місць пошкодження трубопроводів;

витокопошукачами та детекторами газів;

тепловізором;

високотемпературним інфрачервоним термометром (пірометром) з верхньою межею 2000 град.C;

товщиноміром для визначення товщини стінок трубопроводів і резервуарів;

витратоміром для стоків;

манометрами і дифманометрами на різні межі вимірювання;

прилади для вимірювання витоків стисненого повітря в трубопроводах;

визначником якості води (солевміст, pH);

динамометрами для вимірювання зусилля і моменту;

автономними приладами для тривалої реєстрації температури повітря;

тепломірами для вимірювання теплового потоку;

устаткованням для вимірювання інфільтрації повітря в приміщеннях;

іншими приладами.

Примітка. Основні характеристики засобів вимірювальної техніки, що використовуються під час проведення ЕА, наведені у Додатку Д.

8.3.6 Всі засоби вимірювальної техніки мають відповідати вимогам метрологічного контролю.

8.3.7 Для оцінювання вірогідності отриманої документальної інформації про об'єкт ЕА необхідно проводити її верифікацію шляхом порівняння її з інформацією, яка отримана за допомогою засобів контрольно-вимірювальної техніки, для цього ж об'єкта.

Примітка. У випадку неможливості проведення вимірювань необхідних параметрів технологічного процесу, верифікація документальної інформації може здійснюватися за допомогою даних, отриманих з довідникової літератури.

8.3.8 Обсяг інформації, отриманої шляхом проведення вимірювань, встановлюють енергоаудитори залежно від об'єкта ЕА та поставлених мети і завдань.

8.4 Вимоги до застосування засобів фото- та відеографування

8.4.1 Для фіксування та графічного відображення стану об'єктів ЕА та/або їх окремих складових щодо ефективності використання ПЕР необхідно застосовувати засоби фото- та відеографування.

8.4.2 В залежності від завдання, що вирішується шляхом використання засобів фотографування, мають застосовуватися орієнтувальний, оглядовий, вузловий та детальний фотознімки.

8.4.2.1 Орієнтувальний знімок слід застосовувати у випадку, коли необхідно зафіксувати взаємне розташування об'єкта ЕА та навколишньої обстановки чи місцевості, а також взаємне розташування окремих складових об'єкта ЕА по відношенню одного до одного. Отримання такого знімку необхідно здійснювати з височини (по можливості з найвищої точки місцевості) шляхом застосування ширококутних об'єктивів або панорамного (кругового (360 град.), секторного (менше 360 град.) та лінійного) фотографування.

8.4.2.2 Оглядовий знімок слід застосовувати у випадку, коли необхідно зафіксувати стан об'єктів ЕА та/або їх окремих складових щодо ефективності використання ПЕР ізольовано від навколишньої обстановки або інших складових об'єкта ЕА.

8.4.2.3 Вузловий знімок слід застосовувати у випадку, коли необхідно зафіксувати стан окремих складових об'єкта ЕА та їх частин щодо ефективності використання ПЕР (наприклад, місця витоків теплоти, місця пошкодження теплоізоляції тощо).

8.4.2.4 Детальний знімок слід застосовувати у випадку, коли необхідно зафіксувати предмети та об'єкти, що мають вплив на ефективність використання ПЕР, на об'єкті ЕА та/або його окремих складових.

8.4.2.5 Вузловий та детальний знімки передбачають застосовування засобів вимірювання (вимірювальної лінійки, рулетки тощо), так як за отриманими фотознімками визначаються дійсні розміри та розташування зображених предметів.

8.4.3 Для фіксації реального стану у динаміці (за часом) об'єктів ЕА та/або їх окремих складових щодо ефективності використання ПЕР необхідно застосовувати відеографування.

9.1 Аналіз інформації про об'єкт ЕА повинен проводитися за такими напрямками:

аналіз чинників, які впливають на ефективність використання ПЕР;

аналіз динаміки та досягнутого рівня ефективності використання ПЕР;

аналіз варіантів забезпечення об'єкта ПЕР за фінансовими та екологічними критеріями;

аналіз паливно-енергетичних балансів та питомих витрат ПЕР;

аналіз чинних норм та нормативів щодо використання ПЕР;

визначення та аналіз основних енергоекономічних показників об'єкта, що споживає ПЕР;

аналіз технічних та економічних результатів, досягнутих за рахунок підвищення ефективності використання ПЕР.

9.2 Під час проведення аналізу інформації про об'єкт ЕА необхідно керуватись такими принципами: конкретність, комплексність, системність, регулярність, об'єктивність, дієвість, економічність, порівнянність, науковість.

9.3 Аналіз інформації про об'єкт ЕА необхідно проводити на основі попередньо розробленої методики, яка буде представляти вказівки або методичні рекомендації щодо виконання аналітичного дослідження.

9.3.1 Методика повинна містити такі положення:

цілі та завдання аналізу;

об'єкти аналізу;

система показників, за допомогою яких буде досліджуватися кожен об'єкт аналізу;

рекомендації щодо послідовності та періодичності проведення аналізу;

опис способів та методики аналізу об'єктів ЕА;

джерела інформації, на підставі якої здійснюється аналіз;

вимоги щодо організації аналізу (які особи та служби будуть проводити окремі частини дослідження тощо);

технічні засоби, які доцільно використати для аналітичної обробки інформації;

порядок оформлення результатів аналізу;

споживачі результатів аналізу.

9.3.2 Розроблення методики аналізу повинно передбачати визначення послідовності (порядку) його виконання. Порядок проведення аналізу ефективності використання ПЕР схематично наведений на рис. 9.1.

9.4 Аналіз документальної інформації та інформації, отриманої шляхом проведення вимірювань, необхідно виконувати згідно з рекомендаціями щодо оброблення статистичного матеріалу, які наведені в (8, 9), а також, в залежності від задачі аналізу, виконувати порівняння:

фактичних показників з плановими;

фактичних показників з нормативними;

фактичних показників з показниками минулих років;

фактичних показників з кращими по галузі;

фактичних показників з середніми;

зіставлення паралельних і динамічних рядів для вивчення взаємозв'язків досліджуваних показників;

зіставлення різних варіантів управлінських рішень;

зіставлення результатів діяльності до та після зміни якого-небудь фактора, що впливає на ефективність використання ПЕР.

9.4.1 Для проведення порівняння необхідно дотримуватися порівнянності порівнюваних показників, що вимагає:

єдність об'ємних, вартісних, якісних, структурних показників;

єдність періодів часу, за які проводиться порівняння;

порівнянність умов виробництва;

порівнянність методики розрахунку показників.

9.4.2 Для приведення показників до порівнянного виду необхідно проводити нейтралізацію впливу вартісного, об'ємного, якісного та структурного факторів шляхом приведення їх до єдиного базису, а також використовувати середні та відносні величини, поправкові коефіцієнти, методи перерахування тощо.

9.5 Для аналізу інформацію необхідно подавати у вигляді таблиць, діаграм та графіків (11), що дасть змогу полегшити проведення порівняння.

Рис. 9.1 Порядок проведення аналізу ефективності використання ПЕР.

9.5.1 Подання інформації у вигляді таблиць дає змогу виконувати одночасне порівняння однакових фізичних величин як в іменованих одиницях, так і у відсотках.

9.5.2 Подання інформації у вигляді діаграм дає змогу виконувати наглядне відображення відсоткового співвідношення споживання ПЕР та витрат коштів на них. В залежності від поставленого завдання, для аналізу можуть застосовуватися такі види діаграм:

а) для порівняння долі споживання декількох енергоносіїв одним об'єктом за певний проміжок часу (або долі споживання одного виду енергоносія декількома об'єктами):

- кругові секторні діаграми (об'ємні та площинні);

- односмугові діаграми (об'ємні та площинні);

- одностовпчикові діаграми (об'ємні та площинні) тощо.

б) для порівняння долі споживання за призначенням (наприклад, на технологію, на освітлення тощо) одного виду енергоносія окремими об'єктами або підприємством в цілому:

- балансові діаграми;

- кругові секторні діаграми (об'ємні та площинні);

- односмугові діаграми (об'ємні та площинні);

- одностовпчикові діаграми (об'ємні та площинні) тощо.

в) для порівняння долі споживання одного виду енергоносія окремими об'єктами або підприємством в цілому з урахуванням втрат енергоносія:

- балансові діаграми;

- кругові секторні діаграми (об'ємні та площинні);

- односмугові діаграми (об'ємні та площинні);

- одностовпчикові діаграми (об'ємні та площинні) тощо.

9.5.3 Подання інформації у вигляді графіків дає змогу виконувати наглядне відображення динаміки споживання ПЕР.

9.6 Залежно від напрямку аналізу слід використовувати такі засоби аналізу інформації:

9.6.1 Для аналізу чинників, які впливають на ефективність використання ПЕР:

причинно-наслідкові діаграми (8, 9);

діаграми Парето (8, 9);

гістограми (8, 9);

методи кореляційного аналізу (8, 9);

індексний метод (11);

балансові діаграми (11);

методи експертної оцінки (функціонально-вартісний аналіз, метод аналізу ієрархій, метод парних порівнянь тощо) (12, 14, 16);

методи регресійного аналізу (10) тощо.

9.6.2 Для аналізу динаміки та досягнутого рівня ефективності використання ПЕР:

методи регресійного аналізу (10);

часові ряди (11);

контрольні карти (8, 9);

діаграми розкиду тощо.

9.6.3 Для аналізу варіантів забезпечення об'єкта ПЕР за фінансовими та екологічними критеріями:

енерго-технологічні схеми технологічного процесу;

карти споживання ПЕР;

деревоподібні діаграми (8, 9);

балансові діаграми (11);

оптимізаційні методи (методи лінійного та нелінійного програмування) тощо.

9.6.4 Для аналізу чинних норм та нормативів щодо використання ПЕР:

розрахунки, макети;

методи порівняльного аналізу (11);

балансові діаграми (11) тощо.

9.6.5 Для аналізу основних енерго-економічних показників підприємства (питомих витрат ПЕР, енергоємності продукції та потенціалу енергозбереження по окремих видах ПЕР і об'єктах):

індексний метод (11);

гістограми (8, 9);

контрольні карти (8, 9);

діаграми розкиду (8, 9);

методи порівняльного аналізу (11) (методи абсолютних та відносних різниць) тощо.

9.6.6 Для аналізу технічних та економічних результатів, досягнутих за рахунок підвищення ефективності використання ПЕР:

індексний метод (11);

методи фінансово-економічного аналізу (термін окупності, внутрішня норма прибутку, чистий приведений прибуток тощо);

методи порівняльного аналізу тощо.

Примітка. Опис основних засобів аналізу інформації про енергоспоживання наведено у Додатку Е.

9.7 Оброблення отриманої інформації мають проводити з використанням наявних пакетів прикладних програм.

9.8 Енерго-економічний та фінансово-економічний аналіз необхідно проводити згідно з ДСТУ 2155.

9.9 Аналіз паливно-енергетичних балансів необхідно проводити згідно з ДСТУ 2804, ДСТУ 3176 (ГОСТ 30341), ДСТУ 4714.

9.10 Аналіз ефективності споживання ПЕР об'єктами ЕА необхідно проводити за показниками, що наведені в ДСТУ 3755.

9.11 Аналіз питомих витрат ПЕР на об'єктах ЕА необхідно проводити згідно з рекомендаціями (7).

9.12 Оцінку потенціалу енергоощадності об'єкта, що споживає ПЕР, проводять в натуральному, відносному і вартісному вираженні.

9.12.1 Оцінка потенціалу енергоощадності в натуральному вираженні здійснюється за допомогою можливої кількості зекономлених ПЕР.

9.12.2 Оцінка потенціалу енергоощадності у відносному вираженні передбачає використання питомої ваги резервів енергоощадності в загальному споживанні ПЕР (тобто частки, що становлять резерви енергоощадності в загальному споживанні ПЕР).

9.12.3 Оцінка потенціалу енергоощадності у вартісному вираженні припускає використання вартісних еквівалентів одиниці резервів енергоощадності (наприклад, тарифів на споживані ПЕР).

9.13 Для оцінки величини загального потенціалу енергоощадності об'єкта, що споживає ПЕР, в деякий момент часу необхідно визначити фізичні значення потенціалів його складових елементів, а саме: сумарні електричний, тепловий та паливний потенціали енергоощадності.

9.13.1 Сумарний електричний потенціал енергоощадності визначається як сума фізичних значень:

сумарного електричного потенціалу енергоощадності загальнозаводської розподільної мережі об'єкта, що споживає ПЕР;

електричного потенціалу енергоощадності кожного цеху об'єкта, що споживає ПЕР;

електричного потенціалу енергоощадності загальноцехової розподільної мережі кожного цеху об'єкта, що споживає ПЕР;

електричного потенціалу енергоощадності всіх відділень кожного цеху;

електричного потенціалу енергоощадності загальних для відділення розподільних мереж кожного відділення кожного цеху;

електричного потенціалу енергоощадності всіх електроприймачів (установок, агрегатів, апаратів), розташованих у кожному відділенні всіх цехів.

9.13.2 Сумарні тепловий та паливний потенціали енергоощадності визначають аналогічно.

9.13.3 Для визначення енергетичного і загального потенціалів енергоощадності в натуральних одиницях виміру необхідно привести часткові потенціали енергоощадності (електричний, тепловий, паливний) до єдиної уніфікованої одиниці - тон умовного палива.

10.1 Обґрунтування та оцінення економічної ефективності впровадження енергоощадних заходів необхідно здійснювати згідно ДСТУ 2155.

10.2 Для обґрунтування та оцінення економічної ефективності впровадження енергоощадних заходів, що потребують значних фінансових інвестицій та залучення коштів банківських установ, необхідно проводити фінансовий аналіз, який базується на визначенні:

прибутку від впровадження запропонованих енергоощадних заходів;

чистого приведеного (дисконтованого) прибутку;

внутрішньої норми прибутковості;

простого періоду окупності.

10.3 Під час оцінення ефективності впровадження енергоощадних заходів необхідно проводити оцінення впливу споживачів ПЕР на довкілля, яке передбачає:

розрахунок зменшення шкідливих викидів в атмосферу за рахунок запропонованих Замовнику енергоощадних заходів окремо по кожному виду ПЕР;

складання узагальненої таблиці зменшення величини шкідливих викидів за рахунок запропонованих Замовнику енергоощадних заходів;

розрахунок зменшення витрат Замовника на сплату податку та штрафів за забруднення довкілля.

10.4 Фінансове оцінення екологічної ефективності енергоощадних заходів необхідно проводити згідно з урахуванням змін, внесених в (5).

11.1 Звіт за результатами проведення ЕА підготовлює енергоаудиторська група. При цьому кожний енергоаудитор подає звіт про стан тих об'єктів ЕА, на яких він проводив ЕА. Звіт підписують усі члени енергоаудиторської групи і затверджує керівник Виконавця.

11.2 Структура та правила оформлення документу "Звіт з енергетичного аудиту" повинні відповідати вимогам ДСТУ 3008 та (3).

11.3 Звіт з ЕА повинен містити такі частини:

а) загальну частину

- титульну сторінку;

- список Виконавців;

- реферат;

- зміст;

- перелік умовних позначень, символів, скорочень та термінів;

- передмову;

б) основну частину

- вступ;

- опис об'єкта, що споживає ПЕР;

- план проведення ЕА;

- аналіз стану споживання ПЕР;

- аналіз стану СЕМ об'єкта, що споживає ПЕР;

- енергоощадні заходи на об'єкті, що споживає ПЕР;

- оцінення економічної ефективності енергоощадних заходів;

- джерела фінансування енергоощадних заходів;

- результати та висновки;

- перелік використаних джерел;

в) додатки.

11.3.1 У розділі "Вступ" наводять:

обгрунтування проведення ЕА;

інформація про те, чи є він частиною загальнодержавної, регіональної чи місцевої програми з енергозбереження;

джерела фінансування проведення ЕА;

наявність звітів з попередніх ЕА на об'єкті, що споживає ПЕР;

відповідальні особи за проведення ЕА;

інформація про субпідрядників;

терміни проведення ЕА тощо.

11.3.2 У розділі "Опис об'єкта, що споживає ПЕР" наводять:

коротка історична довідка про об'єкт, що споживає ПЕР;

основні виробництва об'єкта, що споживає ПЕР;

енерго-технологічна схема процесу виробництва;

опис будівель тощо.

Примітка. Будівлі, процеси і установки повинні бути визначеними в даному розділі під відповідними позначеннями, які будуть використані в наступних розділах.

11.3.3 У розділі "План проведення ЕА" наводять:

перелік запланованих енергоаудиторських робіт (конкретні об'єкти і суть енергетичного обстеження), терміни їх виконання та відповідальних виконавців робіт як з боку Виконавця, так і з боку Замовника;

відомості стосовно збирання інформації (для інформації, отриманої шляхом вимірювань, вказується доцільність та обсяг проведення вимірювань, вимірювальне обладнання, що застосовувалось, терміни вимірювань).

11.3.4 У розділі "Аналіз стану споживання ПЕР" наводять інформацію як про об'єкт, що споживає ПЕР, в цілому, так і про окремі енергоємні підрозділи. До неї належить:

енерго-технологічна схема виробництва;

динаміка споживання ПЕР за минулі терміни часу;

величина фінансових витрат за споживані ПЕР;

величина потенціалу енергозбереження;

паливно-енергетичні баланси;

питомі витрати ПЕР;

карти споживання ПЕР тощо.

11.3.5 У розділі "Аналіз стану СЕМ об'єкта, що споживає ПЕР" наводять пропозиції стосовно впровадження чи вдосконалення діяльності служби енергетичного менеджменту на об'єкті, що споживає ПЕР.

11.3.6 У розділі "Енергоощадні заходи на об'єкті, що споживає ПЕР" наводять перелік та опис запропонованих заходів. На основі запропонованих заходів може бути розроблена програма енергозбереження об'єкта, що споживає ПЕР. Програма енергозбереження розробляється окремим документом і може бути включена у розділ звіту "Додатки".

11.3.7 У розділі "Оцінення економічної ефективності енергоощадних заходів" наводять:

результати проектного аналізу енергоощадних заходів;

пріоритетність впровадження енергоощадних заходів тощо.

11.3.8 У розділі "Джерела фінансування енергоощадних заходів" наводять перелік можливих джерел фінансування енергоощадних заходів.

Примітка. У випадку залучення банківських інвестицій для реалізації довгострокових проектів з енергозбереження зазначається термін реалізації проекту та банківська ставка кредиту.

11.3.9 У розділі "Результати та висновки" наводять:

основні джерела нераціонального використання ПЕР;

перелік чинників, які впливають на ефективність використання ПЕР;

стислі результати проведення ЕА та висновки тощо.

11.3.10 У розділі "Перелік використаних джерел" наводять літературні та інші джерела інформації, що використовувались під час проведення ЕА і складання звіту.

11.3.11 У розділі "Додатки" може бути наведено додаткову інформацію, отриману за період проведення ЕА (наприклад, перелік електричних двигунів, дані вимірювань тощо).

11.4 Енергоаудиторський висновок є окремим документом, який складають у довільній формі, але в ньому повинні бути такі розділи:

заголовок;

вступ;

об'єкт ЕА;

висновок про ефективність використання ПЕР;

дата складання енергоаудиторського висновку;

адреса Виконавця;

підпис та печатку Виконавця.

11.5 Енергоаудиторський висновок необхідно складати обов'язково у разі проведення позачергового ЕА. Для інших видів ЕА складання енергоаудиторського висновку є обов'язковим, якщо це зазначено в договорі на проведення ЕА.

1 Господарський кодекс України

2 Порядок організації та проведення енергетичних обстежень бюджетних установ, організацій та казенних підприємств // Затверджений наказом Державного комітету України з енергозбереження N 78 від 15.09.99 р.

3 Тимчасове положення про порядок проведення енергетичного обстеження підприємств і атестації спеціалізованих організацій на право його проведення // Затверджено наказом Державного комітету України з енергозбереження N 49 від 12.05.97 р.

4 Порядок видачі, оформлення, реєстрації "Енергетичного паспорта підприємства" та оплати послуг при його впровадженні // Затверджений наказом Державного Комітету України з енергозбереження N 89 від 10.11.98 р.

5 Інструкція про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища // Затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України N 162/379 від 19.07.99 р. (зі змінами та доповненнями).

6 МИ 1967-89 ГСИ. Выбор методов и средств измерений при разработке методик выполнения измерений. Общие положения

7 Основні методичні положення з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві // Затверджено наказом Державного комітету України з енергозбереження N 112 від 22.10.2002 р.

8 ISO/TR 10017:2003 Guidance on statistical techniques for ISO 9001:2000 (Настанови щодо використання статистичних процедур в стандарті ISO 9001:2000)

9 ISO/TR 13425:2003 Guidelines for the selection of statistical methods in standardization and specification (Рекомендації щодо вибору статистичних методів в стандартизації та технічних вимогах (специфікації))

10 Рыжова В.В., Кузнецова Л.А. Математические методы в анализе хозяйственной деятельности предприятий. - М.: Финансы, 1970. - 88 с.

11 Чекотковский Э.В. Графический анализ статистических данных в Microsoft Excel 2000. - М.: Издательский дом "Вильямс", 2002. - 464 с.: ил.

12 Справочник по функционально-стоимостному анализу / А.П.Ковалев, Н.К.Моисеева, В.В.Сысун и др.; Под ред. М.Г.Карпунина, Б.И.Майданчика. - М.: Финансы и статистика, 1988. - 431 с.

13 Зайченко Ю.П. Дослідження операцій: Підручник. - 4-те вид., перероб. і доп. _ К.: ЗАТ "ВІПОЛ". 2000. - 688 с.

14 Бешелев С.Д., Гурвич Ф.Г. Математико-статистические методы экспертных оценок. - 2-е изд. - М.: Статистика, 1980. - 263 с.

15 Саати Т.Л. Принятие решений. Метод анализа иерархий. - М.: Радио и связь, 1993

16 Розен В.П., Соловей А.И., Чернявский А.В. Применение метода анализа иерархий при выборе энергоэффективного оборудования и технологий / Праці Міжнародного енергоекологічного конгресу "Енергетика. Екологія. Людина". - С. 166 - 171.