1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Лист


АМЕРИКАНСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА ПАЛАТА В УКРАЇНІ
Л И С Т
27.01.2010 N 10-10
Голові Державної податкової
адміністрації України
Пану
Буряку Сергію Васильовичу
Копія: Заступнику Голови
Державної податкової
адміністрації України
Пану Лекарю Сергію Івановичу
Щодо питання оподаткування заробітної плати фізичних осіб - нерезидентів
Вельмишановний Сергію Васильовичу!
Від імені Ради Директорів Американської Торгівельної Палати в Україні (Палата) та компаній - Членів Палати засвідчуємо Вам свою глибоку повагу та бажаємо успіхів.
Наша організація є однією з найактивніших та найвпливовіших громадських асоціацій та успішно працює в Україні з 1992 року. Одним з головних завдань нашої асоціації є представництво інтересів іноземних та вітчизняних інвесторів, що працюють в країні, а також сприяння появі нових інвесторів на цьому ринку. Серед компаній та організацій - Членів Палати є представники більш ніж 50 країн світу, включно з країнами Північної Америки, Європи, Азії, Російської Федерації, України тощо, та які є лідерами у відповідних сферах діяльності. Ці компанії надають робочі місця сотням тисяч громадян України та відкривають їм можливості професійного розвитку, що базується на міжнародній практиці. Палата активно працює у складі Ради Інвесторів при Кабінеті Міністрів, громадських рад та колегій при міністерствах та інших державних установах України.
При Палаті працює Комітет з питань оподаткування, який на своєму засіданні обговорював питання оподаткування заробітної плати фізичних осіб - нерезидентів і підготував конкретні пропозиції з цього питання.
При підготовці цього листа Палата провела консультації з представниками українського бізнесу та опрацювала результати проведених опитувань щодо оподаткування фізичних осіб нерезидентів - найманих працівників (в опитуванні взяли участь більше 60 провідних компаній).
Як відомо, проблема полягає у трактуванні положень Закону України "Про оподаткування доходів фізичних осіб" N 889 від 22 травня 2003 року, із змінами та доповненнями ("Закон") щодо ставки податку, яка має застосовуватись до заробітної плати фізичних осіб - нерезидент (які, як правило, є іноземними громадянами), що працюють в Україні, а також щодо встановлення та підтвердження податкового статусу резидента.
В цьому листі ми висловлюємо спільну позицію членів Палати щодо наступних проблем:
1. Проблема ставки податку
Протягом більше 5 років (починаючи з 2004 року) Державна податкова адміністрація України ("ДПАУ") займала позицію, що заробітна плата, яка виплачується українським працедавцем (резидентом) на користь фізичної особи - нерезидента (які як правило є іноземними громадянами) оподатковується за ставкою 15% (Наказ ДПАУ N 50 від 29 січня 2004 року).
Однак в середині 2009 року ДПАУ змінила правила, встановлені нею в 2004 році, змінивши своє тлумачення положень Закону. Згідно до нової позиції ДПАУ до заробітної плати працівників-нерезидентів (до моменту отримання Повідомлення працедавця про самостійне визначення фізичною особою - іноземцем резидентського статусу ("Повідомлення") застосовується подвійна ставки податку на доход, тобто ставка 30%. Наказ ДПАУ N 50 було скасовано 18 грудня 2009 року та 23 грудня 2009 року вийшов оглядовий лист N 28593/7/17-0717, яким нові правила й були встановлені.
Таким чином, ДПАУ кардинально змінила тлумачення норм діючого законодавства з вкрай важливого для бізнесу питання (оскільки відповідальність за правильність нарахування податку на доходи та штрафні санкції в розмірі 200% несуть саме працедавці), незважаючи на те, що відповідні норми Закону не змінювалися. Крім того, таку зміну було здійснено без проведення попередніх консультацій з представниками українського бізнесу. Більше того, до компаній-працедавців фізичних осіб - нерезидентів, які не виконують нововведені вимоги, податкові органи застосовують штрафні санкції у розмірі 200% донарахованого податку та такі штрафні санкції застосовуються щодо минулих періодів, коли Наказ ДПАУ N 50 ще був чинним.
Члени Палати розцінюють такі дії ДПАУ як неприйнятні, непрозорі та такі, що створюють ризики, які неможливо передбачити та що відштовхують іноземні компанії від здійснення інвестицій в Україну. У зв'язку з цим, члени Палати звертаються до ДПАУ за наступними пропозиціями:
1) Скасувати оглядовий лист ДПАУ N 28593/7/17-0717 від 23 грудня 2009 року та поновити дію Наказу ДПАУ N 50 (тобто, вернутися до первісної позиції ДПАУ з цього питання).
2) В разі прийняття змін з боку ДПАУ та податкових органів з питань тлумачення норм українського податкового законодавства, що впливають на права чи обов'язки платників податків, застосовувати нові правила гри лише до майбутніх податкових періодів, а в разі якщо такі зміни в тлумаченні податкового законодавства є суттєвими, просимо проводити попередні консультації з платниками податків щодо таких змін.
3) Щодо існуючих перевірок платників податків за минулі періоди з питань оподаткування заробітної плати фізичних осіб - нерезидентів, що сплачується працедавцями - резидентами, та донарахування податковими органами податку на доходи виходячи із ставки податку 30% та нарахування 200% штрафних санкцій - скасувати відповідні нарахування та штрафні санкції в процедурі адміністративної апеляції.
2. Проблема визначення та підтвердження статусу податкового резидента
Визначення статусу податкового резидента України є іншою актуальною проблемою, оскільки: (i) деякі види доходів фізичних осіб, що є нерезидентами, оподатковуються за іншою ставкою, ніж доходи резидентів (наприклад, доходи із українських джерел, що виплачуються на користь фізичних осіб - нерезидентів іншими нерезидентами, за загальним правилом підлягають оподаткуванню в Україні за ставкою 30%, а не за ставкою 15%), (ii) резиденти, що здійснюють виплату доходу із українських джерел на користь іноземних громадян та є податковими агентами, підпадають під високі штрафні санкції в разі застосування невірної ставки податку на доход - 200%), та (iii) у випадку із іноземними громадянами, що працюють чи проживають в Україні, так само як і у випадку із українськими громадянами, що працюють чи проживають за межами України, часто важко чітко визначити податковим резидентом якої країни він чи вона є за існуючими критеріями статті 1.20 Закону; наприклад, якщо фізична особа має місце проживання в Україні та в іноземній державі, а також має місце постійного проживання в Україні та в іноземній державі, а також має тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) як в Україні так і в іноземній державі (тобто центр життєвих інтересів не можна визначити).

................
Перейти до повного тексту