Розглянувши проект Галузевої угоди на 2010-2012 роки, правління Укоопспілки та президія ЦК профспілки працівників споживчої кооперації України

1. Схвалити Галузеву угоду між правлінням Укоопспілки та президією ЦК профспілки на 2010-2012 роки, яка спрямована на стабілізацію виробництва, збільшення обсягів діяльності і соціально-економічний захист трудових колективів, працівників системи (додається).

2. Управлінням і відділам Укоопспілки разом з відділами ЦК профспілки, підвідомчими суб'єктами господарювання споживчої кооперації та відповідними профспілковими органами забезпечити виконання положень, передбачених Галузевою угодою на 2010-2012 роки.

3. Правлінням Кримспоживспілки, облспоживспілок, керівникам підприємств (об'єднань) Укоопспілки, Кримському республіканському, обласним і Київському територіальному комітетам профспілки працівників споживчої кооперації:

3.1. Вважати положення Галузевої угоди на 2010-2012 роки як мінімальні гарантії при розробленні та укладенні Кримської республіканської, обласних, районних угод та колективних договорів. Рекомендовані пункти Угоди включати в регіональні (республіканську, обласні, районні) угоди і колдоговори при наявності власних коштів.

3.2. Надіслати правлінню Укоопспілки і ЦК профспілки до 10.04.2010 республіканську, обласні угоди для узагальнення та аналізу.

4. Редакції газети "Вісті..." надрукувати Галузеву угоду на 2010-2012 роки у черговому номері газети.

5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника голови правління Укоопспілки В.М.Горгута і заступника голови ЦК профспілки Г.В.Дордуку.

Галузеву угоду (далі - Угода) укладено на 2010-2012 роки між правлінням Укоопспілки і президією ЦК профспілки (далі - Сторони) відповідно до Закону України "Про колективні договори і угоди" та положень Генеральної угоди.

Галузева угода - це нормативний документ, яким встановлюються основні норми, гарантії, принципи та взаємні зобов'язання Сторін стосовно регулювання на галузевому рівні соціально-економічних та трудових відносин. Вона включає зобов'язання Сторін, які спрямовані на створення умов для підвищення ефективності роботи підприємств і організацій та реалізацію на цій основі професійних, трудових, соціально-економічних гарантій працівників і трудових колективів.

Положення Угоди поширюються на об'єднання, установи, організації, підприємства, в тому числі приватні (асоційовані члени), що знаходяться у сфері дії Сторін, та працівників системи, які перебувають в трудових відносинах.

Норми, положення Галузевої угоди є обов'язковими як мінімальні гарантії для застосування при укладенні угод та колективних договорів. Положення, які мають рекомендаційний характер, можуть включатися в угоди і колективні договори за наявності власних коштів. Положення укладених угод і зобов'язання колективних договорів не можуть погіршувати матеріальне становище працівників порівняно з цією Угодою та не повинні суперечити чинному законодавству. При прийнятті Президентом України, Верховною Радою, Урядом або Генеральною угодою більш високих гарантій для працюючих, ніж передбачених в цій Угоді, вважати їх нормою для виконання.

Сторони розвиватимуть свої взаємовідносини на принципах соціального діалогу, дотримання визначених Угодою зобов'язань і домовленостей.

Сторони зобов'язані вступати в переговори стосовно укладення нової Угоди не пізніше, ніж за три місяці до закінчення строку дії цієї Угоди.

Угода набирає чинності з дня підписання її Сторонами і діє до укладення нової або перегляду цієї Угоди.

Правління Укоопспілки сприяє:

правлінням споживспілок, споживтовариств, керівникам об'єднань, підприємств, організацій та установ (далі - Підприємства).

1.1. Забезпечувати втілення у життя рішень XX з'їзду споживчої кооперації України, зростання економічного потенціалу кооперативних організацій і підприємств, нарощування обсягів діяльності у торгівлі, ресторанному господарстві, заготівлях сільськогосподарської продукції, виробництва товарів народного споживання, надання послуг населенню тощо.

1.2. Забезпечувати виконання комплексних заходів з ефективного використання економічних, трудових, фінансових ресурсів, матеріально-технічної бази, впровадження жорсткого режиму їх економії для підвищення ефективності господарювання та забезпечення беззбиткової роботи.

1.3. Нарощувати власні оборотні кошти, не допускати відволікання їх у прострочену дебіторську заборгованість, надмірні товарні залишки.

1.4. Захищати майнові права та інтереси суб'єктів господарювання, зміцнювати соціальні основи споживчих товариств шляхом залучення в їх члени широких верств населення, розширення їх участі у господарській діяльності - першочергово формуванням фінансових ресурсів та придбанням товарів в кооперативних торговельних підприємствах.

1.5. Проводити широку роз'яснювальну роботу серед сільського населення про цінності і принципи споживчої кооперації. На конкретних прикладах організації торговельного обслуговування членів споживчих товариств доводити до громадян переваги кооперування для поліпшення їх економічного і соціального стану.

1.6. Співпрацювати з центральними і місцевими органами влади щодо підтримки і створення сприятливих умов для розвитку споживчої кооперації та соціального захисту працюючих.

1.7. Приймати програми розвитку споживчої кооперації з обов'язковим включенням заходів щодо вирішення проблем зайнятості, забезпечення випереджаючих темпів зростання продуктивності праці над темпами зростання заробітної плати, збереження робочих місць і створення нових, зменшення плинності кадрів і звільнення з системи кваліфікованих працівників, в тому числі і з ініціативи власника або уповноваженого органу.

1.8. У разі виникнення об'єктивних причин, через які неминучі звільнення працівників з підстав, передбачених пунктом 1 ст. 40 КзпПУ, запроваджувати запобіжні заходи. Звільнення проводити лише за умови попереднього (не менше ніж за 3 місяці) письмового повідомлення відповідного профоргану Підприємства про причини, обсяги скорочень, терміни вивільнення і спеціальності працівників, що підлягають скороченню. Відповідно до статті 42 Кодексу законів про працю України надавати переважне право на залишення на роботі працівникам, які звільняються у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці.

1.9. Не допускати звільнення за скороченням чисельності або штату одночасно двох працівників з однієї сім'ї при стажі роботи у споживчій кооперації не менше десяти років, крім порушників трудової і виробничої дисципліни.

1.10. Надавати працівникам (на їх прохання), які попереджені в установленому порядку про звільнення на підставах, передбачених пунктом 1 статті 40 КЗпП України, можливості здійснювати пошук роботи в робочий час (не менше 2 годин на тиждень) із збереженням заробітної плати.

1.11. Скорочувати непродуктивні втрати робочого часу за рахунок ефективного використання трудових ресурсів та робочих місць. Проводити щороку моніторинг щодо кількості прийнятих працівників на додатково створені робочі місця.

1.12. При тимчасових зменшеннях обсягів діяльності, за згодою працівника, встановлювати неповний робочий день або тиждень з виплатою заробітної плати відповідно до відпрацьованого часу, при необхідності запроваджувати гнучкий режим роботи, скорочувати до мінімуму надурочні роботи. Робота на умовах неповного робочого часу не обмежує надання будь-яких соціально-трудових прав, пільг, встановлених у колективному договорі.

1.13. Розривати строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 статті 23 КЗпПУ) достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 цього Кодексу. Спори про дострокове розірвання трудового договору вирішуються в загальному порядку, встановленому для їх розгляду.

1.14. Визначати у колективних договорах Підприємств обсяги професійного навчання працівників і загальні витрати коштів на ці цілі для забезпечення періодичності підвищення кваліфікації працівників - не рідше ніж один раз на 5 років.

1.15. Платник податку на прибуток підприємств може включати до валових витрат виробництва та обігу звітного періоду витрати на професійну підготовку або перепідготовку за профілем такого платника фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з ним, в українських закладах освіти, за винятком фізичних осіб, пов'язаних з таким платником податку, в розмірі до 3 відсотків фонду оплати праці звітного періоду (Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств") .

1.16. Рекомендувати Підприємствам, за наявності власних коштів, передбачати у колективних договорах:

а) виплату працівникам, звільненим за пунктом 1 ст. 40 КЗпП України, вихідної допомоги у розмірі, що перевищує середній місячний заробіток, з урахуванням їх віку та стажу роботи на підприємстві;

б) надання працівникам, котрі відпрацювали в споживчій кооперації не менше 10 років і яким залишилося 2 роки до пенсійного віку, права на залишення на роботі в разі скорочення чисельності або штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці.

2.1. Самостійно визначати у колективних договорах Підприємств форми, системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження і розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, Генеральною та Галузевою угодами.

Вважати оптимальним співвідношення посадового окладу (тарифної ставки) у середній заробітній платі працівників не менше 70 відсотків.

2.2. Передбачити в угодах і колдоговорах збільшення частки витрат на оплату праці у валових витратах. Формувати фонд оплати праці залежно від результатів господарсько-фінансової діяльності Підприємства. Сприяти забезпеченню зростання реальної заробітної плати з урахуванням зростання обсягів діяльності та продуктивності праці.

2.3. Визначити у колективних договорах ставки (оклади) працівників загальних (наскрізних) професій і посад та відрядні розцінки при застосуванні відрядної форми оплати праці, виходячи із встановлених розрядів робіт, тарифних ставок (окладів) і норм виробітку (норм часу).

2.4. Загальний розмір нарахованої заробітної плати працівника, який виконав місячну (годинну) норму праці, не може бути меншим законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати без відповідних доплат, надбавок, заохочувальних та компенсаційних виплат згідно з Кодексом законів про працю України.

2.5. Норми колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, визначених Генеральною, Галузевою угодами, але не нижче від державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватися лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів Підприємства терміном не більш як шість місяців.

2.6. Мінімальний розмір тарифної ставки робітника I розряду встановлювати вище за вартісну величину прожиткового мінімуму для працездатної особи, а конкретний розмір визначати в колективних договорах залежно від фінансових можливостей.

2.7. Зміна розмірів мінімальних гарантій в оплаті праці, визначених чинним законодавством, для роботодавців не може бути підставою для перегляду в бік збільшення завдань (норм виробітку на годину праці).

2.8. Забезпечити на Підприємствах гласність внутрішніх положень про оплату праці, в тому числі про преміювання, доплати, заохочувальні виплати тощо. Вони повинні бути обов'язковим додатком до колективного договору.

2.9. Встановлювати розмір заробітної плати залежно від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці без обмеження її максимальним розміром. Договірне регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захист визначається Кодексом законів про працю України, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

2.10. Забезпечувати своєчасну і в повному обсязі виплату заробітної плати на Підприємствах. Оплату праці працівників Підприємств здійснювати в першочерговому порядку. Конкретний термін виплати заробітної плати встановлюється колективними договорами. Розглядати кожний факт несвоєчасної чи не в повному обсязі виплати заробітної плати як грубе порушення цієї Угоди з прийняттям конкретних заходів до порушників.

2.11. Установити для застосування на Підприємствах перелік видів і мінімальних розмірів доплат, надбавок до тарифних ставок, окладів і посадових окладів працівників, що мають міжгалузевий характер, згідно з додатком 1.

2.12. Виконувати статті 33, 34 Закону України "Про оплату праці" щодо здійснення індексації заробітної плати та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати відповідно до затвердженого механізму. Відсутність власних коштів не є підставою для невиплати цієї компенсації працівникам.

2.13. У разі виникнення на Підприємствах заборгованості із заробітної плати створювати спільно з профспілковими органами представницькі комісії з метою усунення причин виникнення цих боргів. Щомісяця надавати працівникам витяг з розрахункової відомості (особистого рахунка) із заробітної плати працівника з даними про дату утворення і розміри заборгованості та розміри нарахованої компенсації за затримку виплати заробітної плати.

2.14. Сторони відповідно до своїх повноважень застосовують до керівника Підприємства передбачені законодавством заходи впливу з метою забезпечення ліквідації заборгованості протягом місяця з моменту її виникнення.

2.15. Суб'єкти господарювання не надаватимуть у період до погашення заборгованості із заробітної плати своїм працівникам позик без погодження з профспілковим комітетом, крім випадків, передбачених колективним договором.

2.16. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від Підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

2.17. Доплати працівникам за роботу у важких і шкідливих умовах праці проводити за умовами атестації робочих місць відповідно до робіт та професій, встановлених Примірним переліком, за рахунок власних коштів (додаток 2).

Розміри цих доплат встановлювати у відсотках до тарифної ставки (окладу) залежно від фактичного стану умов праці, зокрема з важкими і шкідливими: до 2-х балів - доплата 4%, від 2,1 до 4 балів - 8%, від 4,1 до 6 балів - 12%.

Встановлювати у колдоговорах робітникам, які працюють у будівництві з важкими, шкідливими та особливо шкідливими умовами праці, підвищений розмір оплати праці у відсотках до тарифної ставки (окладу) згідно з Переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 576.

2.18. При зміні умов оплати праці на Підприємствах у бік підвищення особам, яких попереджено про звільнення на підставі пункту 1 ст. 40 КЗпП України, встановлювати такі ж тарифні ставки (оклади), як і для інших працівників Підприємства.

2.19. Продаж продукції в рахунок заробітної плати проводити винятково лише за письмовою згодою працівника і відповідно до законодавства.

2.20. Проводити оплату часу простою не з вини працівника з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього Підприємства, працівник повинен попередити власника Підприємства або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб. При наявності власних коштів цей розмір може бути вищим. Конкретний розмір обумовлюється в колективних договорах і угодах.

2.21. При невиконанні норм виробітку не з вини працівника здійснювати оплату його праці за фактично виконану роботу. Місячна заробітна плата у цьому разі не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу). При невиконанні норм виробітку з вини працівника оплата провадиться відповідно до виконаної роботи.

2.22. При оцінці виконання норм праці (норм виробітку) враховувати товарне і матеріальне їх забезпечення та умови праці згідно з вимогами законодавства.

2.23. Проводити виплату надбавок на галузевому рівні при наявності власних коштів:

а) за вислугу років працівникам споживчої кооперації щомісячно у відсотках до посадового окладу (або заробітної плати, нарахованої за тарифними ставками, відрядними розцінками) залежно від стажу роботи у споживчій кооперації України у таких розмірах: понад 3 роки - 10%, понад 5 років - 15%, понад 10 років - 20%, понад 15 років - 25%, понад 20 років - 30%, понад 25 років - 40%;

б) персональних надбавок до 50% тарифної ставки (посадового окладу).

2.24. Встановлювати надбавки і доплати до посадових окладів (тарифних ставок) працівникам Підприємств споживчої кооперації, які мають почесні звання, відзнаки, спортивні звання, наукові ступені:

а) надбавки - за почесне звання України, колишнього СРСР, країн СНД та Балтії, автономних республік: "заслужений" - 20 відсотків; за спортивні звання: "Заслужений тренер", "Заслужений майстер спорту" - 20 відсотків; "Майстер спорту міжнародного класу" - 15 відсотків; "Майстер спорту" - 10 відсотків, "Мати-героїня" - 15 відсотків. За наявності двох або більше звань встановлення надбавок до посадових окладів (ставок) працівників здійснюється за одним (вищим) званням. Нагородженим державною нагородою колишнього СРСР, України, відзнаками Президента України - 10 відсотків, почесною відзнакою Центральної спілки споживчих товариств України "Знак пошани" - 10 відсотків, почесними відзнаками ФПУ - 10 відсотків. Надбавка виплачується за одну із профспілкових відзнак;

б) доплати - за науковий ступінь (крім посад у вищих навчальних закладах освіти III і IV рівнів акредитації та наукових організаціях, для яких наявність наукового ступеня передбачена кваліфікаційними вимогами): доктора наук - 25 відсотків, кандидата наук - 15 відсотків.

Встановлення надбавок і доплат до посадових окладів (ставок) працівникам Підприємств споживчої кооперації проводиться, якщо діяльність працівників за профілем співпадає з наявним званням та ступенем.

2.25. Здійснювати оплату праці в надурочний час у подвійному розмірі.

2.26. Забезпечувати на Підприємствах впровадження технічно обґрунтованих норм для всіх категорій працюючих, постійно здійснювати моніторинг у сфері нормування праці. Розробляти, переглядати, доповнювати та затверджувати норми праці відповідно до сучасного рівня техніки, технології виробництва і праці, а також узагальнювати, поширювати передовий досвід з нормування праці у галузі.

3.1. Здійснювати повноваження з охорони праці відповідно до Закону України "Про охорону праці", вживати заходи щодо виконання Державної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

3.2. Подовжити роботу щодо укомплектування служб охорони праці на Підприємствах відповідно до вимог статті 15 Закону України "Про охорону праці", Типового положення про службу охорони праці та Положення про службу охорони праці в системі споживчої кооперації України.

3.3. Поліпшити роботу комісій з питань охорони праці на Підприємствах відповідно до ст. 16 Закону України "Про охорону праці" та Примірного положення "Про комісію з питань охорони праці підприємства в системі споживчої кооперації України".

3.4. Передбачати в бізнес-планах, колективних договорах комплексні заходи з охорони праці, спрямовані на поліпшення умов праці, приведення їх у відповідність до санітарно-гігієнічних правил, норм, з визначенням термінів виконання, необхідних коштів та джерел фінансування.

3.5. Збільшувати витрати на одного працюючого на охорону праці залежно від економічного стану Підприємства в порядку, передбаченому колективним договором.

3.6. Подовжити роботу щодо впровадження у виробництво прогресивних, безпечних технологій, нової техніки з метою створення здорових і безпечних умов праці на робочих місцях.

3.7. Забезпечувати додержання законодавства, галузевих нормативно-правових актів з охорони праці, пожежної безпеки на Підприємствах та своєчасно повідомляти відповідні органи про усунення виявлених порушень. Визнавати право працівника відмовлятися від виконання робіт при наявності загрози його життю і здоров'ю.

3.8. У випадку зупинення робіт органами Держгірпромнагляду, страхових експертів з охорони праці Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, технічних інспекторів з охорони праці Профспілки та інженерів з охорони праці Підприємств не з вини працівника зберігати за ним заробітну плату за період вимушеного простою згідно з чинним законодавством.

3.9. Здійснювати контроль та проводити аналіз стану охорони праці, аварійності та травматизму на Підприємствах. За результатами аналізу разом з профспілковими органами розробляти заходи, спрямовані на їх упередження, та забезпечувати контроль за їх виконанням.

Не менше двох разів на рік на засіданнях господарських та профспілкових органів усіх рівнів розглядати стан умов безпеки праці, виробничого травматизму на Підприємствах системи.

3.10. Виконувати приписи органів Держгірпромнагляду, подання страхових експертів з охорони праці Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та організаційно-технічні заходи, розроблені комісіями або членами комісій з розслідування нещасних випадків на виробництві, поставивши виконання запропонованих заходів у залежність від доцільності перебування на займаних посадах керівників Підприємств та спеціалістів служб охорони праці, якщо це загрожує життю працюючих.

3.11. Вживати заходів щодо своєчасного проведення атестації робочих місць за умовами праці працівників, зайнятих на роботах з важкими і шкідливими умовами праці, для встановлення їх права на пільги і компенсації.

3.12. Сторони рекомендують передбачити в колективних договорах на Підприємствах:

- заохочення працівників Підприємств за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення безпеки і дотриманні законодавчих, нормативних вимог на робочому місці з охорони праці;

- надання громадським інспекторам з охорони праці (представникам Профспілки з охорони праці) вільний від основної роботи час для виконання ними громадських обов'язків щодо питань охорони праці із збереженням їм середнього заробітку.

3.13. Проводити єдину науково-технічну політику в галузі охорони праці, а саме:

а) здійснювати методичне керівництво діяльністю Підприємств з питань охорони праці;

б) організовувати в установленому порядку навчання і перевірку знань з охорони праці працівників споживчої кооперації та представників з охорони праці Профспілки;

в) у разі кадрових змін у постійно діючих атестаційних комісіях споживспілок забезпечити навчання та атестацію з охорони праці нових членів комісій.

3.14. Протягом 2010-2012 років провести перевірку технічного стану наявних санітарно-побутових приміщень і санітарно-технічного обладнання (шафи, крани, душові сітки, унітази тощо) та завершити роботу з доведення санітарно-побутових умов до норм відповідно до БН і П 2.09.04.87 "Адміністративні та побутові будинки".

3.15. Рекомендувати Підприємствам за рахунок власних коштів передбачати в колективних договорах:

а) надання працівнику матеріальної допомоги за травму, яка призвела до втрати працездатності, у таких розмірах:

- до 10 днів - у розмірі 1/4 середньомісячної заробітної плати;

- до 20 днів - у розмірі 1/3 середньомісячної заробітної плати;

- до 30 днів - у розмірі 1/2 середньомісячної заробітної плати;

- більше 30 днів - у розмірі середньомісячної заробітної плати;

б) у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві не з його вини виплату одноразової матеріальної допомоги сім'ї загиблого працівника проводити понад норми законодавства у розмірі 3 середньомісячних заробітних плат та по 1 середньомісячній заробітній платі на кожного утриманця, а також на дитину, яка народилася після його смерті.

При реорганізації, ліквідації та банкрутстві Підприємства виплати, передбачені пунктом 3.15, не проводяться.

3.16. Надавати консультації та безкоштовну правову допомогу працівникам, потерпілим від нещасного випадку на виробництві, і сім'ям загиблих щодо своєчасного, повного відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, а також виплат одноразової допомоги відповідно до Законів України "Про охорону праці", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

3.17. Створювати необхідні умови для проходження працівниками медичних оглядів. За рахунок власних коштів організовувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на роботах з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці, або таких, де є потреба в професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

3.18. Запроваджувати страхування працівників відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", а також інших видів загальнообов'язкового державного соціального страхування для окремих категорій працівників.

3.19. Поновити у 2010 році перелік об'єктів та споруд, що перебувають у небезпечному для життя людей технічному стані та розробити і виконати протягом дії Угоди плани заходів щодо подальшої безпечної їх експлуатації.

4.1. Регулювати трудові відносини відповідно до законодавства України про працю та статутів Підприємств.

4.2. Режим роботи (графіки роботи) працівників Підприємств визначається колективним договором, невід'ємною частиною якого є Правила внутрішнього трудового розпорядку.

4.3. Застосовувати контрактну форму трудового договору лише з керівниками підприємств (крім тих, що займають виборні оплачувані посади), а також з педагогічними і науково-педагогічними працівниками. Передбачати у контрактах з керівниками підприємств їх відповідальність перед власником або уповноваженим ним органом за стан дотримання вимог законодавства з оплати, охорони праці та нормування праці на підприємстві тощо.

4.4. При укладенні колдоговору на Підприємстві:

- (в разі необхідності передбачати застосування підсумкового обліку робочого часу на певний період таким чином, щоб ця величина не перевищувала законодавчо визначену норму робочого часу;

- (визначати конкретні зобов'язання щодо поліпшення стану нормування праці працівників.

4.5. Створювати комісії з трудових спорів на Підприємствах з кількістю працюючих 15 і більше осіб та підвищувати ефективність їх роботи щодо розгляду ними трудових спорів.

4.6. Здійснювати залучення працівників до надурочних робіт згідно з чинним законодавством України. Прохання працівника про звільнення його від надурочних робіт по можливості має задовольнятися.

4.7. Надавати щорічну основну відпустку працівникам не менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про відпустки". За рахунок власних коштів термін відпустки може бути збільшений.

4.8. За працівниками, які користувалися відпусткою більше загальної тривалості, ніж визначено відповідно до законів та інших нормативно-правових актів України, зберігати відпустки раніше встановленої загальної тривалості на весь період їхньої роботи на даному Підприємстві лише на посадах, професіях, роботах, що давали їм право на цю відпустку, та за наявності умов, за якими вона надавалася (п. II Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відпустки" від 02.11.2000 N 2073-III) .

4.9. Надавати щорічні додаткові відпустки:

а) за роботу із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних із негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів, за Списком виробництв, цехів, професій і посад, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Конкретна тривалість відпустки встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестацій робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах (ст. 7 Закону України "Про відпустки") ;

б) за особливий характер праці (ст. 8 Закону України "Про відпустки") :

- (окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або на умовах підвищеного ризику для здоров'я, до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах;

- (працівникам з ненормованим робочим днем - тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою. Орієнтовний перелік робіт, професій і посад працівників з ненормованим робочим днем додається (додаток 3)).

4.10. Надавати щорічні відпустки згідно з порядком, передбаченим ст. 10 Закону України "Про відпустки".

4.11. Надавати щороку додаткову оплачувану відпустку тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів працюючим жінкам, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку. За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

4.12. Надавати працівникам Підприємств, які мають стаж роботи у споживчій кооперації понад 10 років, додаткову оплачувану відпустку тривалістю 7 календарних днів, а, починаючи з 11-го року, збільшувати відпустку на 1 календарний день за кожний наступний рік. Тривалість додаткової оплачуваної відпустки не може перевищувати 14 календарних днів, оплата якої здійснюється за рахунок власних коштів Підприємства. Перенесення додаткової відпустки на наступний рік не допускається. За бажанням працівника додаткова відпустка може бути замінена компенсаційною грошовою виплатою, але не пізніше того року, протягом якого вона повинна бути використана.

4.13. Надавати працівникам додаткові відпустки при збереженні основної заробітної плати: при реєстрації шлюбу - 1 день, при смерті рідних - 3 дні. Оплата здійснюється за рахунок власних коштів, при наявності яких тривалість відпустки може бути збільшена.

4.14. Надавати працівникам відпустку без збереження заробітної плати за сімейними обставинами та з інших причин на термін, обумовлений угодою між працівником та власником Підприємства або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік, а також інші види відпусток, що передбачено статтею 25 Закону України "Про відпустки".

4.15. Надавати працівникам можливість для харчування впродовж зміни на виробництвах, де за умовами роботи перерву неможливо встановити.

4.16. Розраховувати на Підприємстві при укладенні колективного договору норму тривалості робочого часу на рік так, щоб вона не перевищувала норм, які розраховані та визначені відповідно до законодавства.

4.17. Забезпечувати своєчасну підготовку дитячих таборів, пансіонатів, які знаходяться на балансі Підприємств, до літнього оздоровчого сезону.

5.1. Сприяти розвитку фізкультурно-спортивного руху, художньої самодіяльності, поліпшенню роботи з оздоровлення працівників Підприємств і членів їх сімей, для чого:

5.1.1. У відповідності до Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" відраховувати щомісяця кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективними договорами та угодами, але не менше 0,3% від фонду оплати праці.

5.1.2. Для здійснення статутної діяльності проводити відрахування профспілковим органам всіх рівнів (від первинної організації до ЦК профспілки) у розмірі не більше 1,5% від валового доходу, отриманого від оренди, у тих Підприємствах, де мають місце такі фінансові операції.

5.2. Відповідно до пункту 5.2.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Підприємства щокварталу проводять перерахування коштів, або вартість товарів (робіт, послуг) до неприбуткових організацій (профспілкових комітетів), визначених у пункті 7.11 цього Закону, в розмірі, що перевищує 2%, але не більше 5% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року для здійснення благодійної діяльності працівникам та пенсіонерам Підприємств.

5.3. Утримувати, обслуговувати та ремонтувати при необхідності житловий фонд Підприємств споживчої кооперації.

Працівник споживчої кооперації України має право на набуття права власності на квартиру (житловий будинок), кімнату в гуртожитку, що належить Підприємству, в якому він є основним квартиронаймачем. Набуття права власності проводиться за рішенням власника майна у будь-якій формі в порядку, встановленому законодавством України та нормативними актами Укоопспілки, в тому числі шляхом укладення договору купівлі-продажу, дарування та в іншій цивільно-правовій формі.

5.4. За згодою профспілкового органу Підприємства надавати кредити (позики) на індивідуальне, кооперативне будівництво, придбання квартир, інші господарські потреби працівникам Підприємств, які пропрацювали у споживчій кооперації не менше 3 років. Джерелом надання позик є прибуток Підприємства, що залишається після сплати податків, інших обов'язкових платежів і зборів.

5.5. Створити на Підприємствах спеціальний фонд кооперативних виплат.