1.1. Завданням прокурорів-криміналістів є практичне забезпечення оперативності та якості досудового слідства, впровадження у слідчу практику сучасних наукових рекомендацій та передового досвіду в розкритті та розслідуванні злочинів, підвищення професійних знань і ділової кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників.

1.2. При здійсненні повноважень прокурори-криміналісти керуються Конституцією України, Законом України "Про прокуратуру", Кримінально-процесуальним кодексом України, іншими законами, Регламентом Генеральної прокуратури України, цим Положенням, наказами, розпорядженнями і вказівками Генерального прокурора України.

1.3. Поняття "прокурор-криміналіст" охоплюється визначенням: "прокурори управлінь і відділів прокуратур, які діють у межах своєї компетенції", передбаченим пунктом 6 статті 32 КПК України та статтею 56 Закону України "Про прокуратуру".

1.4. Управління криміналістики, відділи криміналістики, старші прокурори-криміналісти та прокурори-криміналісти перебувають у структурі Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України, відповідних управлінь (відділів) прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військових прокуратур регіонів та Військово-Морських Сил України.

1.5. Прокурори-криміналісти безпосередньо підпорядковуються: у Генеральній прокуратурі України - начальнику управління криміналістики, а також начальнику Головного слідчого управління, відповідному заступнику Генерального прокурора України; у прокуратурах обласного рівня - начальнику відділу криміналістики, а також відповідному заступнику прокурора області.

1.6. На посади прокурорів-криміналістів у Генеральній прокуратурі України призначаються прокурорсько-слідчі працівники, які мають стаж слідчої роботи в органах прокуратури неменше 5 років, у прокуратурах обласного рівня - не менше 3 років, а також необхідні ділові та моральні якості.

1.7. Начальники відділів криміналістики прокуратур обласного рівня призначаються, перемішуються та звільняються з посад наказом прокурора області за попереднім погодженням з відповідними підрозділами Генеральної прокуратури України.

1.8. Забороняється доручати прокурорам-криміналістам виконання постійних чи окремих завдань, а також наділяти їх повноваженнями, що не передбачені дим Положенням.

2.1. На прокурорів-криміналістів безпосередньо покладається:

а) вивчення матеріалів слідчої практики; облік та аналіз підслідних органам прокуратури нерозкритих тяжких та особливо тяжких злочинів, а також злочинів, розслідування яких представляє особливу складність;

б) розробка спільно з іншими підрозділами заходів щодо забезпечення належного рівня слідчої та оперативно-розшукової діяльності; надання пропозицій щодо організаційно-практичних заходів, спрямованих на усунення недоліків і вдосконалення прокурорсько-слідчої діяльності;

в) упровадження у слідчу практику сучасних можливостей криміналістики, наукових методів і передового досвіду щодо організації, тактики і методики розкриття та розслідування злочинів; надання практичної допомоги слідчим органів прокуратури у якісному та всебічному проведенні оглядів місць подій, інших важливих слідчих дій, призначенні складних судових експертиз;

г) забезпечення ефективної взаємодії слідчих органів прокуратури із судово-експертними та криміналістичними службами інших правоохоронних і державних органів, науково-дослідними інститутами з питань застосування сучасних можливостей експертних досліджень;

д) підтримання ділового співробітництва із слідчо-оперативними підрозділами інших правоохоронних органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю;

є) взаємодія з управлінням (відділом) нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури, організаційно-методичним відділом Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України, відповідними управліннями (відділами) підпорядкованих прокуратур в організації та здійсненні нагляду і контролю за станом досудового слідства, законністю, повнотою та об'єктивністю процесуальних рішень у кримінальних справах;

ж) організація роботи з підвищення професійного рівня прокурорсько-слідчих працівників; проведення навчально-методичних та практичних семінарів, конференцій із залученням представників наукових та експертних установ; підготовка науково-методичних рекомендацій, вивчення та розповсюдження позитивного досвіду розслідування та розкриття злочинів; стажування прокурорсько-слідчих працівників;

з) контроль за використанням криміналістичної техніки та можливостей судових експертиз у розслідуванні та розкритті злочинів; розробка та реалізація спільно з іншими підрозділами організаційних та практичних заходів щодо підвищення ефективності цієї роботи; проведення цільових перевірок схоронності, використання та функціонування криміналістичної техніки та пересувних криміналістичних лабораторій; визначення й обґрунтування потреб підпорядкованих прокуратур у забезпеченні новою криміналістичною технікою та навчально-методичною літературою з питань прокурорсько-слідчої роботи.

2.2. На виконання вказівок та доручень керівників органів прокуратури прокурори-криміналісти відповідно до статті 227 КПК України: