Методика з інформаційного наповнення аеронавігаційних карт і схем розроблені з метою реалізації рекомендацій та стандартів до аеронавігаційних карт та схем (далі - Методика), які передбачені документами ІКАО.

Методика спрямована на виконання експлуатаційних вимог до карт, їх функціональних характеристик, технічних вимог загального характеру, технічних вимог до окремих типів карт з урахуванням їх функціонального взаємозв'язку.

Методика встановлює експлуатаційні вимоги, які мають бути застосовані при інформаційному наповненні аеронавігаційних карт і схем в процесі їх підготовки та складання.

Методика включає практичні рекомендації, які направлені на забезпечення інструктивним матеріалом з питань складання аеронавігаційних карт і схем.

За відсутності спеціального застереження у відношенні до кожної конкретної карти, всі описані в даному документі аеронавігаційні карти складаються у відповідності з Стандартами і Рекомендованою практикою ІКАО (Doc 8697-AN/872 ICAO).

Для цілей даної Методики політ розділений на наступні етапи:

Етап 1. Рулювання від місця стоянки повітряного судна до точки зльоту;

Етап 2. Зліт і набір висоти для польоту по маршруту в структурі маршрутів ОПР;

Етап 3. Політ по маршруту в структурі маршрутів ОПР;

Етап 4. Зниження для заходу на посадку;

Етап 5. Захід з метою посадки і відхід на друге коло;

Етап 6. Посадка і рулювання до місця стоянки повітряного судна.

Карта кожного типу містить необхідну інформацію для будь якого етапу польоту з метою забезпечення безпечного і швидкого виконання польоту повітряного судна.

Карта кожного типу містить інформацію, що відповідає призначенню карти, і складається з урахуванням аспектів людського фактора, що забезпечують її оптимальне використання.

Подання інформації є точним, лаконічним, чітким, таким, що виключає двояке трактування, придатним для читання при всіх нормальних умовах виконання польоту.

Подання інформації на карті кожного типу допускає плавний перехід від однієї карти до іншої відповідно до етапу польоту.

Умовні позначення і шрифти, що використовуються на аеронавігаційних картах, відповідають вимогам, які визначені Додатком 4 ІКАО "Аеронавігаційні карти" та Doc 8697 ІКАО "Посібник з аеронавігаційних карт".

Гама кольорів, розміри шрифтів та умовних позначень використовуються для забезпечення легкого читання та розуміння карти.

Географічні координати всіх точок і засобів указуються з точністю, обумовленою положеннями відповідних документів ІКАО і діючими національними регламентуючими документами.

При розробці цієї методики використовувались такі нормативно-правові акти та документи:

- Положення про використання повітряного простору, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. N 401;

- Правила польотів повітряних суден та обслуговування повітряного руху в класифікованому повітряному просторі України, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 16.04.2003 р. N 293 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.05.2003 р. за N 346/7667;

- Правила обслуговування аеронавігаційною інформацією, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 01.07.2004 р. N 564 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 23.07.2004 р. за N 913/9512;

- Doc 8126-AN/872 ІКАО "Керівництво зі служб аеронавігаційної інформації", видання шосте, 2003 рік;

- Doc 8697-AN/889/2 ІКАО "Керівництво з аеронавігаційних карт", видання друге, 1987 рік;

- Додаток 4 ІКАО до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію "Аеронавігаційні карти" , видання десяте, 2001 рік;

- Додаток 6 ІКАО до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію "Експлуатація повітряних суден" , видання восьме, 2001 рік;

- Додаток 15 ІКАО до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію "Служби аеронавігаційної інформації" , видання дванадцяте, 2004 рік.

В Методиці використані посилання на наступні стандарти міжнародного стандарту якості ISO:

19101 - "Географічна інформація: базова модель";

19104 - "Географічна інформація: термінологія";

19108 - "Географічна інформація: схема часу";

19115 - "Географічна інформація: метадані";

19117 - "Географічна інформація: зображення";

19131 - "Географічна інформація: специфікація інформаційного продукту".

В цій Методиці терміни та скорочення мають такі значення:

Абсолютна висота. Відстань по вертикалі від середнього рівня моря (MSL) до рівня, точки або об'єкта, який прийнятий за точку.

Абсолютна висота переходу. Абсолютна висота, на якій або нижче якої положення повітряного судна у вертикальній площині дається у величинах абсолютної висоти.

Абсолютна висота прибуття в район аеродрому (ТАА). Найменша абсолютна висота, яка забезпечить мінімальний запас висоти в 300 м (1000 фут) над всіма об'єктами, які розташовані в створі дуги кола радіусом 46 км (25 м. миль) з центром у контрольній точці початкового етапу заходу на посадку (IAF) або, якщо IAF відсутній, контрольній точці проміжного етапу заходу на посадку (IF), яка обмежена прямими лініями, що з'єднують кінці цієї дуги з IF. Разом значення ТАА, пов'язані з деякою схемою заходу на посадку, розраховані на охоплення зони в 360 град. навколо IF.

Абсолютна висота прольоту перешкод (ОСА) або відносна висота прольоту перешкод (ОСН). Мінімальна абсолютна висота або мінімальна відносна висота над перевищенням відповідного порога ЗПС або у відповідних випадках над перевищенням аеродрому, використовувана для забезпечення дотримання відповідних критеріїв прольоту перешкод.

Примітка 1. Абсолютна висота прольоту перешкод відраховується від середнього рівня моря, а відносна висота прольоту перешкод - від перевищення порога ЗПС або, у випадку неточних заходів на посадку, від перевищення аеродрому або перевищення порога ЗПС, якщо його перевищення більш ніж на 2 м (7 фут) менше перевищення аеродрому. Відносна висота прольоту перешкод для заходу на посадку по колу відраховується від перевищення аеродрому.

Примітка 2. У тих випадках, коли використовуються обидва поняття, для зручності можна застосовувати форму "абсолютна/відносна висота прольоту перешкод" і скорочення "ОСА/Н".

Примітка 3. У відношенні конкретного застосування цього визначення див. п. 1.5 глави 1 розділу 4 частини I тому 1 і п. 5.4 глави 5 розділу 4 частини I тому II PANS-OPS (Doc 8168 ІКАО).

Абсолютна/відносна висота схеми. Задана абсолютна/відносна висота, що витримується при виконанні польоту на мінімальній абсолютній/відносній висоті або вище, установлена для забезпечення стійкого зниження з запропонованим градієнтом/кутом зниження на проміжній/кінцевій ділянці заходу на посадку.

Аспекти людського фактора. Принципи, застосовані до процесів проектування, сертифікації, підготовки кадрів, технічного обслуговування й експлуатаційної діяльності в авіації і націлені на забезпечення безпечної взаємодії між людиною й іншими компонентами системи за допомогою належного обліку можливостей людини.

Аеродром. Ділянка суши або водної поверхні (включаючи розміщені на ній будь-які будинки, споруди та обладнання), призначена повністю або частково для прибуття, відправлення і руху повітряних суден.

Аеронавігаційна карта. Умовне зображення ділянки земної поверхні, її рельєфу і штучних споруд, спеціально призначене для аеронавігації.

База. Люба величина або ряд величин, які можуть служити в якості початку або основи відліку інших величин (ISO 19104).

Бічна смуга безпеки (БСБ). Ділянка, що прилягає до краю штучного покриття і підготовлена таким чином, щоб забезпечити перехід від штучного покриття до прилягаючої поверхні.

Векторіння. Забезпечення навігаційного наведення повітряних суден шляхом вказівки певних курсів на основі використання системи спостереження ОПР.

Вертодром. Аеродром або визначена ділянка поверхні споруди, призначений цілком або частково для прибуття, відправлення і руху вертольотів по цій поверхні.

Відносна висота. Відстань по вертикалі від зазначеного вихідного рівня до рівня, точки або об'єкта, що прийнятий за точку.

Висота відносно еліпсоїда (геодезична висота). Висота відносно поверхні референц-еліпсоїда, виміряна вздовж нормалі до еліпсоїда, проведеної через точку, що розглядається.

Геодезична відстань. Найменша відстань між будь-якими двома точками на математично визначеній еліпсоїдній поверхні.

Геоїд. Еквіпотенційна поверхня в гравітаційному полі Землі, що збігає з незбуреним середнім рівнем моря (MSL) і його продовженням під материками.

Примітка. Геоїд має неправильну форму внаслідок місцевих гравітаційних збурювань (вітрових нагонів, солоності, плинів і т.д.), і напрямок сили ваги являє собою перпендикуляр до поверхні геоїда в будь-якій точці.

Глісада. Профіль зниження, встановлений для вертикального наведення на кінцевому етапі заходу на посадку.

Гола Земля. Поверхня Землі, включаючи скупчення води, вічного льоду і снігу, крім рослинності і штучних споруд.

Горизонталь. Лінія на карті або схемі, що з'єднує точки рівного перевищення.

Григоріанський календар. Загальноприйнятий календар; вперше введений в 1582 році для визначення року, який більш точно порівняно з юліанським календарем відповідає тропічному року (ISO 19108).

Примітка. В григоріанському календарі звичайні роки, які нараховують 365 днів, і високосні роки, які нараховують 366 днів, розділені на 12 послідовних місяців.

Дальність видимості на ЗПС (RVR). Відстань, у межах якої пілот повітряного судна, що знаходиться на осьовій лінії ЗПС, може бачити маркувальні знаки на поверхні ЗПС або вогні, що обмежують ЗПС або позначають її осьову лінію.

Дисплей електронної аеронавігаційної карти. Електронний пристрій, що дозволяє льотним екіпажам в зручний спосіб і вчасно здійснювати планування маршрутів, контроль за маршрутом польоту і навігацію шляхом відображення необхідної інформації.

Експлуатаційні мінімуми аеродрому. Обмеження використання аеродрому для:

а) зльоту, які виражаються у величинах дальності видимості на ЗПС і/або видимості і, за необхідності, параметрами хмарності;

б) посадки при виконанні точних заходів на посадку і посадок, які виражаються у величинах видимості і/або дальності видимості на ЗПС і абсолютній/відносній висоті ухвалення рішення (DA/H), що відповідають експлуатаційній категорії;

в) посадки при виконанні заходів на посадку і посадок з наведенням у вертикальній площині, які виражаються у величинах видимості і/або дальності видимості на ЗПС і абсолютній/відносній висоті ухвалення рішення (DA/H);

г) посадки при виконанні неточних заходів на посадку і посадок, які виражаються у величинах видимості і/або дальності видимості на ЗПС, мінімальної абсолютної/відносної висоти зниження (MDA/H) і, за необхідності, параметрами хмарності.

Елемент. Відвернене поняття, яке означає явище реального світу (ISO 19101).

Ешелон польоту. Поверхня постійного атмосферного тиску, яка віднесена до встановленої величини тиску 1013.2 гектопаскаля (гПа) і віддалена від інших таких поверхонь на величину встановлених інтервалів тиску.

Примітка 1. Барометричний висотомір, градуйований відповідно до стандартної атмосфери:

- при установці на QNH буде показувати абсолютну висоту;

- при установці на QFE буде показувати відносну висоту над опорною точкою QFE;

- при установці на тиск 1013,2 гпа може використовуватись для вказівки ешелонів польоту.

Примітка 2. Терміни "відносна висота" і "абсолютна висота", які використовуються в примітці 1, означають приладові, а не геометричні відносні й абсолютні висоти.

Заборонена зона. Частина повітряного простору, в межах якої забороняються польоти повітряних суден.

Застосування. Маніпулювання даними та їх обробка з врахуванням вимог користувача (ISO 19104).

Зворотна схема. Схема, що дозволяє повітряному судну змінити напрямок на початковій ділянці схеми заходу на посадку за приладами. Цей маневр може включати стандартні розвороти або розвороти на посадкову пряму.

Злітно-посадкова смуга (ЗПС). Визначена прямокутна ділянка сухопутного аеродрому, підготовлена для посадки і зльоту повітряних судів.

Зміщений поріг ЗПС. Поріг, який розташований не в торці ЗПС.

Зображення. Подання інформації людям (ISO 19117).

Зона, вільна від перешкод (OFZ). Повітряний простір над внутрішньою поверхнею заходу на посадку, внутрішніми перехідними поверхнями і поверхнею уходу на друге коло при перерваній посадці, і частиною льотної смуги, обмеженої цими поверхнями, у який не виступає ніяка нерухома перешкода, крім легких за масою і на ламкій основі, необхідних для цілей аеронавігації.

Зона кінцевого етапу заходу на посадку і зльоту (FATO). Установлена зона, над якою виконується кінцевий етап маневру заходу на посадку до режиму висіння або посадки, і з якої починається маневр зльоту. У тих випадках, коли FATO повинна використовуватись вертольотами з льотно-технічними характеристиками класу 1, ця встановлена зона включає наявну зону перерваного зльоту.

Зона обмеження польотів. Частина повітряного простору над сухопутною територією або територіальними водами, де обмежуються польоти повітряних суден.

Зона приземлення. Ділянка ЗПС за її порогом, призначена для першого торкання ЗПС літаками, що приземляються.

Зона приземлення і відриву (TLOF). Площадка, що несе навантаження, на якій вертоліт може виконувати приземлення або відрив.

Ізогона. Лінія на карті або схемі, що з'єднує всі точки з однаковим магнітним схиленням у визначену епоху.

Ізогрива. Лінія на карті або схемі, що з'єднує точки з однаковою кутовою невідповідністю між північним напрямом навігаційної картографічної сітки і північним напрямом магнітного меридіану.

Календар. Система дискретного відліку часу, що забезпечує основу визначення моменту часу з роздільною здатністю в один день (ISO 19108).

Кінцева ділянка заходу на посадку. Ділянка схеми заходу на посадку за приладами, у межах якої виконується вихід у створ ЗПС і зниження для посадки.

Кінцева смуга гальмування (КСГ). Визначена прямокутна ділянка земної поверхні наприкінці розташовуваної довжини розбігу, підготовлена як ділянка, придатна для зупинки повітряного судна у випадку перерваного зльоту.

Кінцевий етап заходу на посадку. Та частина схеми заходу на посадку за приладами, яка починається у встановленій контрольній точці кінцевого етапу заходу на посадку, або при відсутності такої точки:

наприкінці останнього стандартного розвороту, розвороту на посадкову пряму або розвороту на лінію шляху наближення в схемі типу "іподром", якщо така передбачена; або в точці виходу на останню лінію шляху в схемі заходу на посадку; і закінчується в точці району аеродрому, з якої:

1) може бути виконана посадка або

2) початий відхід на друге коло.

Комплект масивів даних. Набір масивів даних, що мають однакову специфікацію продукту (ISO 19115).

Консультативний маршрут. Установлений маршрут у неконтрольованому повітряному просторі, на якому забезпечується консультативне обслуговування повітряного руху.

Контрольна точка аеродрому. Точка, що визначає географічне місце розташування аеродрому.

Контрольна точка (або точка) кінцевого етапу заходу на посадку. Контрольна точка (або точка) схеми заходу на посадку за приладами, в якій починається ділянка кінцевого етапу заходу на посадку.

Контроль з використанням циклічного надлишкового коду (CRC). Математичний алгоритм, що застосовується по відношенню до цифрового відображення даних, який забезпечує визначений рівень захисту від втрати або зміни даних.

Лінія шляху. Проекція траєкторії польоту повітряного судна на поверхню землі, напрямок якої в будь-якій її точці звичайно виражається в градусах кута, що відраховується від північного напрямку (істинного, магнітного або умовного меридіанів).

Льотна смуга (ЛС). Визначена ділянка, що включає ЗПС і кінцеву смугу гальмування, якщо така є, і яка призначена для:

а) зменшення ризику ушкодження повітряних суден, що викотилися за межі ЗПС, і

б) забезпечення безпеки повітряних суден, що пролітають над нею під час зльоту або посадки.

Магнітне схилення. Кут між північним напрямком істинного і магнітного меридіанів.

Примітка. Дана величина показує, яким є кутове схилення щодо північного напрямку істинного меридіана: східним або західним.

Маркувальний знак (маркування). Символ або група символів, що розташовані на поверхні робочої площі для передачі аеронавігаційної інформації.

Маршрут для пересування по повітрю. Установлена траєкторія на поверхні, призначена для пересування вертольотів по повітрю.

Маршрут ОПР. Визначений маршрут, призначений для спрямування потоку руху з метою забезпечення обслуговування повітряного руху.

Примітка 1. Термін "Маршрут ОПР" використовується для позначення у відповідних випадках повітряної траси, консультативного маршруту, контрольованого чи неконтрольованого маршруту, умовного маршруту, маршруту прибуття або вильоту тощо.

Примітка 2. Маршрут ОПР визначається технічними характеристиками маршруту, які включають:

- індекс маршруту ОПР;

- лінію шляху до і від основних точок шляху;

- відстань між основними точками шляху;

- вимоги до надання повідомлень і

- встановлену уповноваженим органом ОПР найменшу безпечну абсолютну висоту

Маршрути прибуття. Зазначені в схемі заходу на посадку за приладами маршрути, за якими повітряні судна після закінчення етапу польоту за маршрутом можуть виходити на контрольну точку початкового етапу заходу на посадку.

Масив даних. Визначений набір даних (ISO 19101).

Метадані. Дані про дані (ISO 19115).

Примітка. Дані, що характеризують або пояснюють інші дані.

Мінімальна абсолютна висота в секторі. Найменша абсолютна висота, яка може бути використана і яка буде забезпечувати мінімальний запас висоти 300 м (1000 фут) над всіма об'єктами, що знаходяться в секторі кола радіусом 46 км (25 морських миль), у центрі якого розташований радіонавігаційний засіб.

Мінімальна абсолютна висота польоту в зоні (АМА). Найменша абсолютна висота, що підлягає використанню в приладових метеорологічних умовах (ПМУ), яка забезпечує мінімальний вертикальний запас 300 м (1000 фут) або у визначеній гірській місцевості 600 м (2000 фут) над усіма перешкодами в зазначеній зоні, округлений (у велику сторону) до найближчих 30 м (100 фут).

Мінімальна абсолютна висота польоту по маршруту (МЕА). Абсолютна висота польоту на ділянці маршруту, яка забезпечує адекватний прийом сигналів відповідних навігаційних засобів і засобів зв'язку ОПР, відповідає структурі повітряного простору і забезпечує необхідний запас висоти над перешкодами.

Мінімальна абсолютна висота прольоту перешкод (МОСА). Мінімальна абсолютна висота польоту на визначеній ділянці, яка забезпечує необхідний запас висоти над перешкодами.

Місцевість. Поверхня Землі з такими природними елементами, як гори, пагорби, хребти, долини, скупчення води, вічного льоду і снігу, крім штучних перешкод.

Примітка. В практичних цілях, в залежності від методу отримання даних, місцевість являє собою безперервну поверхню, яка проходить по голій Землі, верхові покриву або чомусь між ними, і яка також називається "першою відбиваючою поверхнею".

Місце розташування (географічне). Координати (широта і довгота) із прив'язкою до математично визначеного референц-еліпсоїда, які визначають місцезнаходження точки на поверхні Землі.

Місце стоянки (МС). Виділена ділянка на пероні, яка призначена для стоянки повітряного судна.

Місце стоянки вертольота. Місце стоянки повітряного судна, яке призначене для стоянки вертольота і, якщо передбачається виконання рулювання по повітрю, для приземлення і відриву вертольота.

Місце чекання біля ЗПС. Визначене місце, призначене для захисту ЗПС, поверхні обмеження перешкод або чутливої/критичної зони ELS/MLS, у якому повітряні судна, що рулять, і транспортні засоби зупиняються й очікують, якщо від аеродромного диспетчерського пункту не надходить інших указівок.

Небезпечна зона. Частина повітряного простору, в межах якої у визначені періоди часу може провадитись діяльність, яка є небезпечною для польоту повітряних суден.

Небезпечна ділянка. Ділянка на робочій площі аеродрому, де вже мали місце зіткнення або несанкціоновані виїзди на ЗПС або існує потенційний ризик таких випадків і де потрібна підвищена увага пілотів/водіїв.

Необхідні навігаційні характеристики (RNP). Перелік навігаційних характеристик, які необхідні для виконання польотів у межах установленого повітряного простору.

Примітка. Навігаційні характеристики і вимоги визначаються для конкретного типу RNP і/або застосування.

Обслуговування повітряного руху. Комплекс заходів, що забезпечує польотно-інформаційне обслуговування, аварійне сповіщення, диспетчерське обслуговування повітряного руху (районне диспетчерське обслуговування, диспетчерське обслуговування підходу або аеродромне диспетчерське обслуговування).

Ортометрична висота. Висота точки над поверхнею геоїда, яка, як правило, представляє собою перевищення над MSL.

Основна точка. Встановлене географічне місце, яке використовується для визначення маршруту ОПР, траєкторії польоту повітряного судна і для інших цілей навігації й ОПР.

Перевищення. Відстань по вертикалі від середнього рівня моря до точки або рівня земної поверхні або зв'язаного з нею об'єкта.

Перевищення аеродрому. Перевищення найвищої точки посадкової площі.

Перешкода. Всі нерухомі (тимчасові або постійні) і рухомі об'єкти або їх частини, що розміщені в зоні, яка призначена для руху повітряних суден по поверхні, або які піднімаються над визначеною поверхнею, що призначена для забезпечення безпеки повітряних суден у польоті.

Примітка. Термін "перешкода" використовується в даному Документі винятково з метою регламентування нанесення на карту об'єктів, які вважаються потенційною загрозою для безпечного проходу повітряних суден при виконанні того типу польотів, для якого призначена конкретна серія карт.

Перон. Визначена площа сухопутного аеродрому, яка призначена для розміщення повітряних суден з метою посадки або висадки пасажирів, завантаження або вивантаження пошти або вантажів, заправки, стоянки або технічного обслуговування.

Площа маневрування. Частина аеродрому, крім перонів, яка призначена для зльоту, посадки і рулювання повітряних суден.

Повітряна траса. Диспетчерський район або його частина (коридор) у повітряному просторі з чітко визначеними висотою та шириною, які призначені для безпечного виконання польотів повітряними суднами.

Покажчик напрямку посадки. Пристрій для візуальної вказівки встановленого на даний момент напрямку зльоту і посадки.

Покрив. Гола Земля з урахуванням відносної висоти рослинності.

Поріг ЗПС. Початок ділянки ЗПС, який може використовуватись для посадки.

Посадкова площа. Частина робочої площі, призначена для посадки і зльоту повітряних суден.

Початкова ділянка заходу на посадку. Ділянка схеми заходу на посадку за приладами між контрольною точкою початкового етапу заходу на посадку і контрольною точкою проміжного етапу заходу на посадку або, у відповідних випадках, контрольною точкою (або точками) кінцевого етапу заходу на посадку.

Проміжна ділянка заходу на посадку. Ділянка схеми заходу на посадку за приладами відповідно між контрольною точкою проміжного етапу заходу на посадку і контрольною точкою (або точкою) кінцевого етапу заходу на посадку або між кінцем зворотної схеми, схеми типу "іподром" або лінії шляху, яка прокладається методом числення, і контрольною точкою (або точкою) кінцевого етапу заходу на посадку.

Проміжне місце чекання. Визначене місце, яке призначене для цілей керування рухом, в якому повітряні судна, що рулять, і транспортні засоби зупиняються й чекають наступного дозволу продовжити рух, коли такі вказівки поступають від аеродромного диспетчерського пункту.

Пункт передачі повідомлень. Визначений географічний орієнтир, відносно якого може бути повідомлене місце розташування повітряного судна.

Район польотної інформації. Частина повітряного простору у межах якого забезпечуються польотно-інформаційне обслуговування та аварійне сповіщення.

РД для рулювання по повітрю. Встановлена траєкторія на поверхні, яка призначена для рулювання вертольотів по повітрю.

Рельєф. Нерівності земної поверхні, які передані на аеронавігаційних картах горизонталями, тональною гіпсометрією, відмивкою або висотними відмітками.

Рівень. Загальний термін, який відноситься до положення у вертикальній площині повітряного судна, що знаходиться в польоті, і який означає у відповідних випадках відносну висоту, абсолютну висоту або ешелон польоту.

Робоча площа. Частина аеродрому, призначена для зльоту, посадки і рулювання повітряних суден і яка складається із площі маневрування і перону (перонів).

Роздільна здатність. Число одиниць або цифр, що визначає порядок і використання виміряного або розрахованого значення.

Розпізнавальна зона ППО. Спеціально встановлена частина повітряного простору визначених розмірів, у межах якої повітряні судна повинні дотримуватись спеціальних процедур щодо розпізнавання і/або надання доповідей крім тих, які пов'язані з наданням обслуговування повітряного руху (ОПР).

Рульова доріжка (РД). Визначений шлях на сухопутному аеродромі, який установлений для рулювання повітряних суден і призначений для з'єднання однієї частини аеродрому з іншої, у тому числі:

а) Смуга руління повітряного судна на стоянці. Частина перону, яка позначена як рульова доріжка і призначена для забезпечення підходу тільки до місць стоянки повітряних суден.

б) Перонна рульова доріжка. Частина системи рульових доріжок, яка розташована на пероні і призначена для забезпечення маршруту рулювання через перон.

в) Перонна рульова доріжка. Рульова доріжка, яка з'єднана з ЗПС під гострим кутом і яка дозволяє літакам, що виконали посадку, сходити з ЗПС на більш високих швидкостях, чим ті швидкості, що досягаються на інших вивідних рульових доріжках, і тим самим зводити до мінімуму час перебування на ЗПС.

Рулювання. Рух повітряного судна по поверхні аеродрому за рахунок власної тяги, за винятком зльоту і посадки.

Система геодезичних координат. Мінімальний набір параметрів, які необхідні для визначення місця розташування й орієнтації місцевої системи відліку відносно глобальної системи відліку/координат.

Система спостереження ОПР. Загальний термін, під яким розуміються системи ADS-B, ПОРЛ, ВОРЛ або люба інша тотожна наземна система, які дозволяють розпізнати повітряне судно.

Примітка. Тотожною наземною системою є система, яка в результаті проведення порівняльної оцінки або використання іншої методики продемонструвала, що рівень безпеки польотів і характеристик, які вона забезпечує, відповідає аналогічному показнику моноімпульсного ВОРЛ або перевищує його.

Смуга, вільна від перешкод. Визначена прямокутна ділянка земної або водної поверхні, яка знаходиться під контролем відповідного повноважного органа, і яка обрана або підготовлена як придатна ділянка, над якою літак може провадити частину початкового набору висоти до встановленої висоти.

Специфікація інформаційного продукту. Докладний опис масиву даних разом з інформацією про масив даних, який дозволяє його сформувати, поставити іншій стороні і забезпечити його використання іншою стороною (ISO 19131).

Примітка. Специфікація інформаційного продукту забезпечує опис предметної області і специфікацію відображення предметної області в масиві даних. Вона може використовуватись для складання, продажу, кінцевого використання даних або іншої цілі.

Стандартний розворот. Маневр, при якому виконується одворот убік від лінії заданого шляху з наступним розворотом в протилежному напрямку, для того, щоб повітряне судно вийшло на ту ж лінію заданого шляху і йшло по ній у зворотному напрямку.

Примітка 1. Стандартний розворот вважається "лівим" або "правим" у залежності від напрямку початкового одвороту.

Примітка 2. Стандартні розвороти можуть виконуватись в горизонтальному польоті або при зниженні в залежності від конкретних умов.

Схема візуального заходу на посадку. Серія заздалегідь намічених маневрів, які виконуються по візуальним орієнтирам, від контрольної точки початкового етапу заходу на посадку або, у відповідних випадках, від початку встановленого маршруту прибуття до точки, з якої може бути виконані посадка і після якої, якщо посадка не виконана, може бути виконана схема відходу на друге коло.

Схема відходу на друге коло. Порядок, якого слід дотримуватись у випадку неможливості продовження заходу на посадку.

Схема заходу на посадку за приладами. Серія заздалегідь намічених маневрів, які виконуються за пілотажними приладами, при дотриманні встановлених вимог, які передбачають запобігання зіткнення з перешкодами, від контрольної точки початкового етапу заходу на посадку або, у відповідних випадках, від початку встановленого маршруту прибуття до точки, звідки може бути виконана посадка, а якщо посадка не виконана, то до точки, від якої застосовуються критерії прольоту перешкод у зоні чекання або на маршруті.

Схема польоту в зоні чекання. Заздалегідь визначений маневр, який дозволяє повітряному судну залишатись в межах визначеного повітряного простору, чекаючи наступного дозволу.

Схема точного заходу на посадку. Схема заходу на посадку за приладами з використанням інформації про азимут і глісаду, яка видається ILS або PAR.

Техногенне середовище. Всі штучні споруди на поверхні землі, наприклад, міста, залізниці і канали.

Тип RNP. Величина утримування, яка виражена через відстань у морських милях від запланованого місця розташування, в межах якого повітряні судна будуть знаходитись протягом як мінімум 95% загального польотного часу.

Приклад. RNP 4 являє собою навігаційну точність плюс або мінус 7.4 км (4 морські милі) на основі 95-відсоткового рівня утримування.

Тональна гіпсометрія. Послідовна градація кольорів і їхніх відтінків, які застосовуються для відображення ступеня перевищення місцевості.

Точка шляху. Конкретний географічний пункт, який використовується для визначення маршруту зональної навігації або траєкторії польоту повітряного судна, яке застосовує зональну навігацію. Точки шляху позначаються або:

- точка шляху "флай-бай" - точка шляху, яка передбачає попередження розвороту з метою забезпечення виходу на наступну ділянку маршруту або схеми по дотичній; або

- точка шляху "флайовер" - точка шляху, у якій починається розворот з метою виходу на наступну ділянку маршруту або схеми.

Точка виходу на друге коло (MAPt). Точка в схемі заходу на посадку за приладами, в якій або до якої для забезпечення мінімального запасу висоти над перешкодами повинний починатись політ за запропонованою схемою відходу на друге коло.

Точка переключення. Точка, в якій при польоті повітряного судна по ділянці маршруту ОПР, який визначається за допомогою орієнтації на всеспрямовані ОВЧ-радіомаяки, очікується перенос основної навігаційної орієнтації з засобу, що знаходиться за повітряним судном, на наступний засіб, що знаходиться поперед нього.

Примітка. Точки переключення встановлюються для забезпечення оптимального врівноважування сили і якості сигналу між аеронавігаційними засобами на всіх висотах, що використовуються, і для забезпечення загального джерела наведення за азимутом для всіх повітряних суден, які виконують польоти по тому самому відрізку ділянки маршруту.

Точковий вогонь. Світловий сигнал, розміри якого не піддаються сприйняттю.

Точність. Властивість даних, яка визначає, наскільки дані, які представлені, і які виражають визначену величину, відрізняються від істинного значення цієї величини.

Хвиля геоїда. Відстань (позитивне значення або негативне значення) між поверхнею геоїда і поверхнею математично визначеного референц-еліпсоїда.

Примітка. У відношенні еліпсоїда, визначеного у Всесвітній геодезичній системі координат 1984 року (WGS-84), різниця між висотою щодо еліпсоїда WGS-84 і ортометричною висотою геоїда являє собою хвилю геоїда.

Цілісність. Властивість даних з позиції гарантування збереження їх незмінності й повноти на всіх стадіях їх обробки, починаючи від першоджерела і до публікації в остаточному виді, призначеному для безпосереднього використання.

Цифрова модель перевищення (DEM). Подання поверхні місцевості у вигляді безперервного ряду значень перевищень, які відраховуються від загальної бази, для всіх вузлів сітки, що визначена.

Примітка. Цифрова модель місцевості (DTM) іноді також називається DEM.

Якість даних. Ступінь або рівень імовірності того, що надані дані відповідають вимогам користувача даних з точки зору точності, роздільної здатності і цілісності.

4.1. Призначення

Основне призначення даної карти складається для забезпечення льотних екіпажів і інших користувачів повітряного простору інформацією, що допомагає здійснювати наземний рух повітряних суден від місця стоянки до ЗПС і назад, а також забезпечувати необхідними експлуатаційними даними по аеродрому.

4.2. Наявність

Карта аеродрому надається для всіх аеродромів, що регулярно використовуються або надаються для використання міжнародною цивільною авіацією.

4.3. Район картографування і масштаб

Розміри району картографування і масштаб карти повинні забезпечувати чітке відображення всіх елементів і інформації про аеродром, які розміщені на карті.

Обов'язкового масштабу для побудови карти не існує. Робочий масштаб вибирається в кожному конкретному випадку в залежності від розміру території, яка зайнята аеродромними засобами і будівлями, а також робочою площею обраного формату листа карти.

При відображенні на карті схем маркування і світлосигнальних засобів ЗПС, а також рульових доріжок допускається використання розривів у відображенні загальної довжини ЗПС зі збереженням масштабу інших складових її характеристик і елементів.

На карті вказуються лінійний і чисельний масштаби зображення.

4.4. Позначення

На карті вказується назва міста, населеного пункту чи району, який обслуговується даним аеродромом, та найменування даного аеродрому.

Умовні позначення, які застосовуються на карті, мають відповідати позначенням, передбаченим у Додаванні 2 Додатка 4 ІКАО, а також умовним позначенням, опублікованим у розділі GEN 2.3 Збірника аеронавігаційної інформації AIP України.

4.5. Магнітне схилення

Вказуються стрілки істинної і магнітної півночі та магнітне схилення з точністю до найближчого градуса, а також річна зміна магнітного схилення.

4.6. Відомості про аеродром

На карту наносяться:

- географічні координати контрольної точки аеродрому/вертодрому в градусах, хвилинах і секундах;

- перевищення аеродрому/вертодрому та перону (пунктів перевірки висотомірів) з точністю до найближчого метра або фута; а для неточних заходів на посадку - також перевищення й хвиля геоїда для порогів RWY і геометричного центра зони приземлення й відриву;

- перевищення й хвиля геоїда порога RWY, яка обладнана для точного заходу на посадку, геометричного центра зони приземлення й відриву й найвищої точки зони приземлення на RWY, яка обладнана для точного заходу на посадку, з точністю до найближчого напівметра або фута;

- RWY, у тому числі які споруджуються, з позначенням номера, довжини й ширини з точністю до найближчого метра, несучої здатності, зміщених порогів, кінцевих смуг гальмування, смуг, що вільні від перешкод, напрямків RWY з точністю до найближчого значення градуса стосовно магнітного меридіана, типу поверхні й маркування RWY.

Примітка. Несуча здатність може бути зазначена у вигляді таблиці на лицьовому або зворотному боці карти;

- перони з місцями стоянок повітряних суден/вертольотів та, у відповідних випадках, світлосигнальні засоби, маркування та інші засоби візуального наведення й керування, включаючи місце розташування і тип систем візуальної постановки на стоянку, тип поверхні для вертодромів і несучу здатність або обмеження за типами повітряних суден, якщо несуча здатність менше несучої здатності відповідних RWY.

Примітка. Несуча здатність або обмеження за типами повітряних суден можуть бути зазначені у вигляді таблиці на лицьовому або зворотному боці карти;

- географічні координати в градусах, хвилинах і секундах для порогів RWY, геометричного центра зони приземлення і відриву та/або порогів зони кінцевого етапу заходу на посадку і зльоту (за необхідності);

- всі рульові доріжки, TWY для рулювання по повітрю і наземні TWY для вертольотів з позначенням типу поверхні, маршрути для пересування вертольотів по повітрю з позначенням позначень, ширини, світлосигнальних засобів, маркування, включаючи місця очікування біля RWY і вогні лінії "стоп", інші засоби візуального наведення та керування, і несучу здатність або обмеження за типами повітряних суден, якщо несуча здатність менше несучої здатності відповідних RWY.

Примітка. Несуча здатність або обмеження за типами повітряних суден можуть бути зазначені у вигляді таблиці на лицьовому або зворотному боці карти;

- місцеположення небезпечних ділянок з належним нанесенням додаткової інформації, якщо такі ділянки встановлені.

Примітка. Додаткова інформація щодо небезпечних ділянок може наноситись у табличній формі на лицьовому або зворотному боці карти;

- географічні координати в градусах, хвилинах, секундах і сотих частках секунди для точок відповідної осьової лінії TWY і місць стоянки повітряних суден;

- стандартні маршрути для повітряних суден, що рулять, з покажчиками, якщо такі маршрути встановлені;

- границі диспетчерського обслуговування повітряного руху;

- розташування точок спостереження за дальністю видимості на RWY (RVR);

- система вогнів підходу й вогнів RWY;

- місце розташування і тип систем візуальної індикації глісади з номінальним для них кутом (кутами) глісади, мінімальною висотою (висотами) рівня очей пілота над порогом RWY, коли він бачить сигнал (сигнали) "на глісаді", а якщо осьовий напрямок системи не паралельний осьовій лінії RWY, то кутом і напрямком зсуву, тобто вліво або вправо;

- відповідні засоби зв'язку з зазначенням їх каналів, а, за необхідності, адреси підключення;

- перешкоди для рулювання;

- площадки обслуговування повітряних суден і споруди, які призначені для експлуатаційних цілей;

- пункт перевірки VOR і радіочастота даного засобу;

- чітко позначається будь-яка частина зображуваної робочої площі, що постійно непридатна для використання повітряними судами.

Окрім елементів, зазначених вище у п. 4.6, відносно вертодромів на карті зображуються:

- тип вертодрома.

Примітка. Відповідно до визначення в томі II Додатка 14 ІКАО вертодроми бувають трьох типів: вертодром на рівні поверхні, вертодром, що піднятий над поверхнею, і вертопалуба;

- зона приземлення і відриву з позначенням розмірів з точністю до найближчого метра, ухилу, типу поверхні, несучої здатності в тоннах;

- зона кінцевого етапу заходу на посадку і зльоту з позначенням типу, істинного пеленга з точністю до найближчого градуса, номера (якщо передбачається), довжини та ширини з точністю до найближчого метра, ухилу й типу поверхні;

- зона безпеки з позначенням довжини, ширини і типу поверхні;

- смуга, вільна від перешкод, для вертольотів з позначенням довжини й профілю земної поверхні;

- перешкоди з позначенням їхнього типу та максимального перевищення з точністю до (найближчого більшого значення) метра або фута;

- візуальні засоби для схем заходу на посадку, маркування та вогні зони кінцевого етапу заходу на посадку і зльоту, а також зони приземлення й відриву;

- оголошені дистанції для вертодромів (у відповідних випадках з точністю до найближчого метра), включаючи:

* наявну зльотну дистанцію;

* наявну дистанцію перерваного зльоту;

* наявну посадкову дистанцію.

5.1. Призначення

Дана карта містить інформацію, яка допомагає здійснювати наземний рух повітряних суден до і від місць стоянки, а також розміщення на стоянці і постановку на стоянку повітряних суден.

5.2. Наявність

Карта наземного аеродромного руху (ІКАО) надається в тих випадках, коли, через велику кількість інформації, на карті аеродрому/вертодрому (ІКАО) не можна досить чітко вказати необхідні чіткі відомості для наземного руху повітряних суден по рульовим доріжкам до і від місць стоянки.

5.3. Район картографування і масштаб

Район картографування і масштаб вибираються з таким розрахунком, щоб забезпечити чітке відображення всіх елементів на карті.

По можливості на карту наноситься лінійний масштаб.

5.4. Позначення

На карті вказується назва міста або населеного пункту, який обслуговується даним аеродромом, і назва цього аеродрому.

5.5. Магнітне схилення

Вказується стрілка істинної і магнітної півночі.

Позначення магнітного схилення вказується з точністю до найближчого градуса.

Орієнтація карти за істинною північчю не є необхідною.

5.6. Відомості про аеродром

На відповідній карті показується вся інформація, яка розміщена на карті аеродрому/вертодрому (ІКАО) і яка відноситься до зони, що зображується, включаючи:

а) перевищення перону з точністю до найближчого метра або фута;

б) перони з місцями стоянок повітряних суден та у відповідних випадках, несуча здатність або обмеження за типами повітряних суден, світлосигнальні засоби, маркування й інші засоби візуального наведення і керування, включаючи місце розташування і тип систем візуальної постановки на стоянку;

в) географічні координати місць стоянки в градусах, хвилинах, секундах і сотих частках секунди;

г) рульові доріжки з зазначенням позначень, ширини з точністю до найближчого метра, несучої здатності або, за необхідності, обмежень за типами повітряних суден, світлосигнальних засобів, маркування, включаючи місця чекання біля RWY і вогні лінії "стоп", та інші засоби візуального наведення і керування;

д) місцерозташування небезпечних ділянок з належним нанесенням додаткової інформації, якщо такі ділянки встановлені.

Примітка. Додаткова інформація щодо небезпечних ділянок може наноситись у табличній формі на лицьовому або зворотному боці карти;

е) стандартні маршрути для повітряних суден, які рулять, з покажчиками, якщо такі маршрути встановлені;

ж) географічні координати в градусах, хвилинах, секундах і сотих частках секунди для точок відповідної осьової лінії РД;

з) границі диспетчерського обслуговування повітряного руху;

и) відповідні засоби зв'язку з зазначенням їх каналів та, за необхідності, адреси підключення;

к) перешкоди для рулювання;

л) площадки обслуговування повітряних суден і споруди, які призначені для експлуатаційних цілей;

м) пункт перевірки VOR і радіочастота даного засобу;

н) чітко позначається будь-яка частини робочої площі, яка зображується і яка постійно непридатна для використання повітряними судами.

6.1. Призначення

Дана карта містить докладну інформацію, яка допомагає здійснювати наземний рух повітряних суден від рульових доріжок до місць стоянки і назад і розміщення на стоянці/постановку на стоянку повітряних суден.

6.2. Наявність

Карта стоянки/постановки на стоянку повітряних суден (ІКАО) надається у випадках коли, через складну систему аеродромних засобів, таку інформацію не можна досить чітко показати на карті аеродрому/ вертодрому (ІКАО) або на карті наземного аеродромного руху (ІКАО).

6.3. Район картографування і масштаб

Район картографування і масштаб, що обрані, повинні забезпечувати чітке відображення всіх елементів, які розташовані на карті.

По можливості на карту наноситься лінійний масштаб.

6.4. Позначення

На карті вказується назва міста або населеного пункту, який обслуговується даним аеродромом, і назва цього аеродрому.

6.5. Магнітне схилення

Вказується стрілка істинної і магнітної півночі.

Значення магнітного схилення вказується з точністю до найближчого градуса.

Орієнтація карти за істинною північчю не є необхідною.

6.6. Відомості про аеродром

На даній карті вказується аналогічним чином вся інформація, яка міститься на картах аеродрому/вертодрому (ІКАО) і наземного аеродромного руху (ІКАО) і яка відноситься до зони, яка зображується, включаючи:

а) перевищення перону з точністю до найближчого метра або фута;

б) перони з місцями стоянок повітряних суден та у відповідних випадках, несуча здатність або обмеження за типами повітряних суден, світлосигнальні засоби, маркування й інші засоби візуального наведення і керування, включаючи місце розташування і тип систем візуальної постановки на стоянку,

в) географічні координати місць стоянки в градусах, хвилинах, секундах і сотих частках секунди;

г) входи на рульові доріжки з нанесенням позначень, включаючи місця чекання біля ЗПС і вогні лінії "стоп";

д) географічні координати в градусах, хвилинах, секундах і сотих частках секунди для точок відповідної осьової лінії РД;

е) границі диспетчерського обслуговування повітряного руху;

ж) відповідні засоби радіозв'язку з зазначенням їхніх частот;

з) перешкоди для рулювання;

и) площадки обслуговування повітряних суден і споруди, які призначені для експлуатаційних цілей;

к) пункт перевірки VOR і радіочастота даного засобу;

л) будь-яка частина робочої площі, що зображується і яка постійно непридатна для використання повітряними судами.

7.1. Призначення

Карта такого типу разом з відповідною інформацією, опублікованою в AIP, забезпечує експлуатанта інформацією, необхідною для дотримання експлуатаційних обмежень, що зазначені в главі 5 частин I і II и главі 3 частини III Додатка 6 ІКАО.

7.2. Наявність

Карти аеродромних перешкод (ІКАО), тип А (Експлуатаційні обмеження) надаються для всіх аеродромів, які регулярно використовуються міжнародною цивільною авіацією, за винятком тих аеродромів, де відсутні перешкоди в зонах траєкторій набору висоти при зльоті.

Якщо в зв'язку з відсутністю перешкод у зоні траєкторії набору висоти при зльоті необхідність у карті відпадає, про це публікується спеціальне повідомлення в AIP.

7.3. Одиниці виміру

Перевищення вказуються з точністю до напівметра або до фута.

Лінійні розміри вказуються з точністю до напівметра.

7.4. Район картографування і масштаб

Кожна карта повинна мати достатній розмір для нанесення всіх перешкод, що попадають у зону зльоту.

Окремі віддалені перешкоди, через які треба було б занадто збільшити розмір листа, можуть позначатись відповідною умовною позначкою і стрілкою з зазначенням відстані і пеленга від найбільш віддаленого кінця ЗПС і величини їхнього перевищення.

Горизонтальний масштаб вибирається в межах від 1:10000 до 1:15000.

Рекомендується застосовувати горизонтальний масштаб 1:15000.

Вертикальний масштаб вибирається в десять разів крупніше горизонтального масштабу.

Горизонтальний і вертикальний лінійні масштаби позначаються на карті в метрах і футах.

7.5. Формат

На карти наноситься план і профіль кожної ЗПС, а також кінцевої смуги гальмування або кінцевої смуги, вільної від перешкод, зони траєкторії зльоту і перешкод, які примикають до неї.

Профіль кожної ЗПС, кінцевої смуги гальмування, кінцевої смуги, вільної від перешкод, і перешкод у зоні траєкторії зльоту зображується над відповідним планом кожного елемента. Профіль запасної зони траєкторії зльоту включає лінійну проекцію всієї траєкторії зльоту і розташовується над її відповідним планом у формі, яка найбільш зручна для швидкого розуміння інформації. Сітка профілю наноситься по всій площі профілю, за винятком ЗПС. Нульовим значенням для вертикального відліку вважається середній рівень моря. Нульовим значенням для горизонтального відліку вважається кінець ЗПС на протилежній стороні від відповідної зони траєкторії зльоту. Градуювання поділів сітки з зазначенням інтервалів наноситься уздовж основи сітки і на вертикальних полях.

Вертикальне градуювання сітки варто робити з інтервалом, який відповідає 30 м (100 фут) на місцевості, а горизонтальну - 300 м (1000 фут).

На карті також передбачається:

а) таблиця для реєстрації експлуатаційних даних;

б) таблиця для реєстрації поправок і дат їхнього внесення.

7.6. Позначення

На карті вказується назва міста, населеного пункту або району, який обслуговується даним аеродромом, назва аеродрому і позначення ЗПС.

7.7. Магнітне схилення

На карті вказується магнітне схилення з точністю до одного градуса і дата інформації.

7.8. Аеронавігаційні дані

7.8.1. Перешкоди

Об'єкти в зоні траєкторії зльоту, що піднімаються над плоскою поверхнею, яка має нахил 1.2% і має загальний початок із зоною траєкторії зльоту, розглядаються як перешкоди, за винятком випадків, коли такі перешкоди цілком затінені іншими більш високими перешкодами і тому можуть не позначатись на карті. Рухомі об'єкти, такі, як судна, поїзди, автомашини і т.п., що можуть підніматись над площиною з нахилом 1.2%, вважаються перешкодами, але не вважаються перешкодами, що створюють затінення.

Тінню перешкоди вважається пласка поверхня, що починається від горизонтальної лінії, яка проходить через вершину перешкоди перпендикулярно осьовій лінії зони траєкторії зльоту. Ця площина включає в себе всю ширину зони траєкторії зльоту і продовжується до площини, яка має нахил 1.2%, або до наступної більш високої перешкоди, якщо вона знаходиться ближче. Протягом перших 300 м (1000 фут) зони траєкторії зльоту тіньові площини розташовуються горизонтально, а за цією точкою вони мають нахил вгору в 1.2%.

Якщо перешкода, що створює затінення, може бути усунута, то інші об'єкти, які у результаті цього стають перешкодами, мають бути нанесені на карту.

7.8.2. Зона траєкторії зльоту

Зона траєкторії зльоту являє собою чотирикутний простір на поверхні землі, що лежить безпосередньо під траєкторією зльоту і розташований симетрично стосовно неї. Ця зона має наступні характеристики:

а) вона починається наприкінці зони, яка оголошена придатною для зльоту (тобто наприкінці або ЗПС, або кінцевої смуги, що вільна від перешкод, у залежності від обставин);

б) ширина зони траєкторії зльоту у вихідній точці складає 180 м (600 фут) і потім зростає в ступені 0.25D, досягаючи максимальної ширини 1800 м (6000 фут), де величина D являє собою відстань від вихідної точки;

в) вона продовжується до точки, за якою відсутні перешкоди, або до відмітки 10.0 км (5.4 морські милі), в залежності від того, яка з цих відстаней менше.

На RWY, якими користуються повітряні судна з експлуатаційними обмеженнями, що не виключають можливість виконання ними зльоту з градієнтом менше 1.2%, довжина зони траєкторії зльоту збільшується не менше, ніж до 12.0 км (6.5 морські милі), а нахил плоскої поверхні зменшується до 1% або менше.

Якщо визначена топографічним способом площина, що має нахил 1%, не стикається ні з якими перешкодами, ця площина може бути опущена до точки її зіткнення з першою перешкодою.

7.8.3. Оголошені відстані

Для кожного напрямку кожної RWY у відповідному місці на карті вказується наступна інформація:

- розташовувана довжина розбігу;

- розташовувана дистанція перерваного зльоту;

- розташовувана злітна дистанція;

- розташовувана посадкова дистанція.

У тому випадку, коли оголошена відстань не вказується в зв'язку з тим, що RWY використовується тільки в одному напрямку, таку RWY варто позначити як не використовувану для зльоту, посадки або для того й іншого.

7.8.4. Вид у плані та профіль

На виді в плані вказуються:

а) суцільною лінією - контур RWY, включаючи її довжину і ширину, а також магнітний пеленг із точністю до одного градуса і номер RWY;

б) штриховою лінією - смуги, що вільні від перешкод, включаючи їхню довжину і позначення;

в) пунктирною лінією - зони траєкторій зльоту і тонкою переривчастою лінією з короткими і довгими штрихами, що чергуються - осьова лінія RWY;

г) запасні зони траєкторій зльоту. У тих випадках, коли вказуються запасні зони траєкторій зльоту, які розташовані симетрично щодо продовження осьової лінії RWY, передбачаються примітки, у яких пояснюється значення таких зон;

д) перешкоди, включаючи:

е) точне місце розташування кожної перешкоди разом з умовним позначенням, яке характеризує тип цієї перешкоди;

ж) перевищення і позначення кожної перешкоди;

з) границі підвищення перешкод великих розмірів з поясненням у таблиці умовних позначень.

Це не виключає необхідності вказівки критичних висотних відміток у межах зони траєкторії зльоту.

На плані зазначається характер поверхонь ЗПС і кінцевої смуги гальмування.

Кінцеві смуги гальмування позначаються штриховою лінією.

При зображенні кінцевих смуг гальмування вказується довжина кожної кінцевої смуги гальмування.

На профілі позначаються:

а) суцільною лінією - профіль осьової лінії ЗПС і пунктирною лінією - профіль осьової лінії будь-яких відповідних кінцевих смуг гальмування та смуг, що вільні від перешкод;

б) перевищення осьової лінії на кожному кінці ЗПС, на кінцевій смузі гальмування та на початку кожної зони траєкторії зльоту, а також значна зміна ухилу ЗПС і кінцевої смуги гальмування;

в) перешкоди, включаючи:

- кожну перешкоду - суцільною вертикальною лінією, яка починається від відповідної лінії сітки і проходить, принаймні, через наступну лінію сітки до верхньої точки перешкоди;

- позначення кожної перешкоди;

- границі підвищення перешкод великих розмірів з поясненням.

За необхідності на карту може наноситись профіль перешкод, який представляє собою лінію, що з'єднує вершини кожної перешкоди і визначає зону затінення, яка створюється перешкодами.

7.9. Точність

На карті вказується ступінь точності, який досягається.

Горизонтальні розміри, що позначаються на карті, і перевищення RWY, кінцевої смуги гальмування і кінцевої смуги, що вільна від перешкод, указуються з точністю до 0.5 м (1 фут).

При польовій зйомці та при виданні карти варто забезпечувати такий ступінь точності, щоб при знятті даних з карти відхилення в зонах траєкторій зльоту не перевищували наступних максимальних меж:

- горизонтальні відстані: 5 м (15 фут) у початковій точці з наступним збільшенням у пропорції 1:500;

- вертикальні відстані: 0,5 м (1.5 фут) на перших 300 м (1000 фут) з наступним збільшенням у пропорції 1:1000.

Вихідний рівень. У випадку відсутності при зйомці відомостей про дійсний вихідний рівень відліку в вертикальній площині, вказується перевищення вихідного рівня, яке прийняте.

8.1. Призначення

Ця електронна карта відображує дані про місцевість і перешкоди й відповідні аеронавігаційні дані, що необхідні для:

а) надання експлуатантові можливості дотримуватись експлуатаційних обмежень, які зазначені в главі 5 частини I і главі 3 розділу II частини III Додатка 6 ІКАО, шляхом розробки позаштатних процедур для використання у випадку аварійної ситуації при відході на друге коло або зльоті, а також на основі аналізу експлуатаційних обмежень повітряного судна;

б) забезпечення наступних прикладних процесів, що стосуються аеронавігації:

- побудови схем польотів за приладами (включаючи схеми польоту по колу);

- обмеження й усунення аеродромних перешкод;

- отримання вихідних даних для складання інших аеронавігаційних карт.

8.2. Наявність

Карта місцевості й перешкод у районі аеродрому (ІКАО) (електронна) надається для всіх аеродромів, що регулярно використовуються міжнародною цивільною авіацією.

За наявності карти місцевості й перешкод у районі аеродрому (ІКАО) (електронна), карта аеродромних перешкод (ІКАО), тип А (експлуатаційні обмеження) не потрібна.

Інформація, яка передбачена картою місцевості для точного заходу на посадку (ІКАО), може надаватись на карті місцевості та перешкод у районі аеродрому (ІКАО) (електронна). У цьому випадку карта місцевості для точного заходу на посадку (ІКАО) не потрібна.

Карта місцевості й перешкод у районі аеродрому (ІКАО) (електронна) також надається у надрукованому на папері вигляді на запит.

Вимоги, до копії, яка надрукована на папері, зазначені у п. 8.7 цієї Методики.

В якості загальної основи надання даних використовується серія стандартів ИСО 19100, яка стосується географічної інформації.

Використання серії стандартів ИСО 19100, що стосуються географічної інформації, забезпечує обмін даними карти місцевості й перешкод у районі аеродрому (ІКАО) (електронна) між різними користувачами й застосування ними цих даних.

8.3. Позначення

На електронних картах указується назва країни, в якій розташований аеродром, назва міста або населеного пункту, що обслуговується аеродромом, а також найменування аеродрому.

8.4. Район картографування

Кожна карта має достатній розмір для охвату району 2, що зазначений у п. 10.2 Додатка 15 ІКАО.

8.5. Зміст карти

8.5.1. Загальні положення

При розробці комп'ютерних графічних прикладних процесів, які використовуються для зображення елементів на карті, взаємозв'язку елементів, атрибути елементів, вихідна просторова геометрія й відповідні топологічні співвідношення визначаються схемою застосування. Інформація, яка зображується, надається на основі вимог до зображення, що застосовуються відповідно до існуючих стандартів відображення інформації. Вимоги до зображення й правила зображення не є частиною масиву даних. Правила зображення утримуються в каталозі правил зображення, у якому вказуються посилання на вимоги до зображення, які утримуються окремо.

Стандарт 19117 ISO містить визначення схеми, яка описує механізм зображення елементів географічної інформації, а стандарт 19109 ISO - правила, які стосуються схеми застосування. Просторова геометрія й відповідні топологічні співвідношення визначаються в стандарті 19107 ISO.

8.5.2. Елементи місцевості

Елементи місцевості й відповідні атрибути, що зображуються на карті та зв'язані з нею через базу даних, ґрунтуються на масивах електронних даних про місцевість, які відповідають вимогам глави 10 і додавання 8 Додатка 15 ІКАО.

Елементи місцевості, що зображуються, забезпечують реальне загальне відображення місцевості. Це досягається за допомогою методу подання поверхні місцевості у вигляді безперервної послідовності значень її перевищення у всіх вузлах певної сітки, яка також називається цифровою моделлю перевищення (DEM).

Відповідно до глави 10 і додавання 8 Додатка 15 ІКАО DEM для інтервалу між постами (сітка) у районі 2 визначається через 1 сек. дуги (приблизно 30 м).

Додатково до DEM поверхня місцевості повинна зображуватись у вигляді горизонталей.

Для поліпшення DEM необхідно використовувати ортогональне відображення, яке б забезпечувало сполучення елементів на DEM з елементами на відображенні. Це відображення має бути розміщене на окремому рівні електронної карти.

Елементи місцевості, що зображуються на карті, погоджуються з наступними атрибутами в базі (базах) даних:

а) місцями розташування вузлів сітки в горизонтальній площині, які обумовлені географічними координатами й перевищеннями цих вузлів;

б) типом поверхні;

в) значеннями горизонталей, якщо передбачаються;

г) назвами міст, населених пунктів й інших важливих топографічних елементів.

З елементами місцевості, що зображуються, необхідно погодити і інші атрибути, які зазначені в таблиці А 8-3 додавання 8 до Додатка 15 ІКАО і які застосовуються в базі (базах) даних.

8.5.3. Елементи перешкод

Елементи перешкод і відповідні атрибути, що зображуються або зв'язані через базу даних з картою, ґрунтуються на масивах електронних даних про перешкоди, які відповідають вимогам глави 10 і додавання 8 до Додатка 15 ІКАО.

Кожна перешкода зображується за допомогою відповідного умовного знака й покажчика перешкоди.

Елементи перешкод, що зображуються, погоджуються з наступними відповідними атрибутами в базі (базах) даних:

а) місцем розташування в горизонтальній площині, яке визначається географічними координатами, і відповідним перевищенням;

б) типом перешкоди;

в) розміром перешкоди, якщо це необхідно.

З елементом перешкоди, що зображений, необхідно погодити інші атрибути перешкоди, які зазначені в таблиці А8-4 додавання 8 до Додатка 15 ІКАО і розміщені в базі (базах) даних.

8.5.4. Елементи аеродрому

Елементи аеродрому й відповідні атрибути, що зображуються або зв'язані через базу даних з картою, ґрунтуються на даних про аеродром, які відповідають вимогам додавання 5 до тому 1 Додатка 14 ІКАО і додавання 7 до Додатка 15 ІКАО.

Використовуючи відповідні умовні позначення, зображуються наступні елементи аеродрому:

а) контрольна точка аеродрому;

б) ЗПС з цифровим позначенням та, якщо є, кінцеві смуги гальмування і смуги, що вільні від перешкод;

в) рульові доріжки, перони, великі споруди та інші елементи аеродрому, що виділяються.

Елементи аеродрому, що зображуються, погоджуються з наступними відповідними атрибутами в базі (базах) даних:

а) географічними координатами контрольної точки аеродрому;

б) магнітним схиленням аеродрому, роком інформації й щорічною зміною;

в) довжиною й шириною ЗПС, кінцевих смуг гальмування й смуг, що вільні від перешкод;

г) типом поверхні ЗПС і кінцевих смуг гальмування;

д) магнітними пеленгами ЗПС із точністю до найближчого градуса;

е) перевищеннями кожного кінця ЗПС, кінцевих смуг гальмування та смуг, що вільні від перешкод, а також кожної точки значної зміни ухилу ЗПС і кінцевих смуг гальмування;

ж) оголошеними дистанціями для кожного напрямку ЗПС або скороченням NU, якщо ЗПС не використовується в якому-небудь напрямку для зльоту/посадки.

Магнітне схилення може бути через базу даних пов'язане з контрольною точкою аеродрому.

8.5.5. Елементи радіонавігаційних засобів

Елемент кожного радіонавігаційного засобу, який розташований в межах району картографування, зображується відповідним умовним знаком.

Елементи навігаційних засобів, що зображені, можуть бути пов'язані з атрибутами елементів навігаційних засобів у базі (базах) даних.

8.6. Точність і роздільна здатність

Ступінь точності аеронавігаційних даних повинний відповідати додаванню 5 до Додатка 11 ІКАО, а також додаванню 5 до тому 1 і додаванню 1 до тому II Додатка 14 ІКАО. Ступінь точності даних про місцевість і перешкоди відповідає зазначеному в додаванні 8 до Додатка 15 ІКАО.

Роздільна здатність аеронавігаційних даних відповідає зазначеній в додаванні 7 до Додатка 15 ІКАО, а роздільна здатність даних про місцевість і перешкоди відповідає зазначеній в додаванні 8 до Додатка 15 ІКАО.

8.7. Функціональні можливості

Забезпечується можливість змінювати масштаб при розгляді карти. Для поліпшення сприйняття зображення, залежно від масштабу карти, змінюється розмір умовних знаків і тексту.

Інформація на карті прив'язується до географічних координат, при цьому забезпечується можливість визначення місця розташування курсору з точністю, принаймні, до найближчої секунди.

Карта повинна бути сумісною з широко розповсюдженими настільними комп'ютерами, програмним забезпеченням й інформаційними засобами.

Для зчитування інформації карта повинна мати своє власне програмне забезпечення.

Виключається можливість вилучення інформації з карти без дозволу органу, відповідального за поновлення інформації на карті.

У тому випадку, коли внаслідок великого обсягу інформації окремі елементи, що необхідні для забезпечення використання карти, не можуть бути показані з достатньою чіткістю на одному великомасштабному зображенні карти, передбачаються рівні інформації, які обираються користувачем і дозволяють йому комбінувати інформацією відповідно до потреб.

Формат електронної карти з рівнями інформації, які обираються користувачем, є найбільш доцільним методом подання більшості елементів аеродрому.

Передбачається можливість паперового друку карти відповідно до вимог її змісту і в масштабі, який вибраний користувачем.

Надрукований екземпляр може включати окремі аркуші, що не перекриваються, або конкретні обрані райони, виходячи з потреб користувача.

Інформація про атрибути елементів, яка отримується через канал зв'язку з базою даних, може надаватись окремо на аркушах з відповідними поясненнями.

8.8. Специфікація картографічного інформаційного продукту

Комплексний опис масивів даних, які представляють собою карту, надається у вигляді специфікації інформаційного продукту, на основі якої аеронавігаційні користувачі будуть мати можливість оцінювати картографічний інформаційний продукт і визначати, чи відповідає він вимогам для запланованого використання.

Специфікації картографічних інформаційних продуктів включають оглядовий розділ, область специфікації, ідентифікацію інформаційного продукту, відомості про зміст даних, системи відліку, що використовуються, вимоги до якості даних, інформацію про отримання даних, поновлення даних, зображення даних, поставку інформаційного продукту, а також будь-яку додаткову наявну інформацію й метадані.

Стосовно географічної інформації стандарт 19131 ISO визначає вимоги до специфікацій інформаційних продуктів та їхній зміст.

Оглядовий розділ специфікацій картографічних інформаційних продуктів дає короткий опис продукту й містить загальну інформацію про інформаційний продукт. Область специфікації картографічного інформаційного продукту містить відомості про протяжність у просторі (в горизонтальній площині) району картографування. Ідентифікація картографічного інформаційного продукту включає назву продукту, короткий опис його змісту й призначення, а також опис географічного району, який охоплюється картою.

Зміст даних специфікацій картографічних інформаційних продуктів чітко визначає тип охоплення й/або метод зображення й дає їхній короткий опис.

Стандарт 19123 ISO містить опис схеми геометрії охоплення й функцій.

Специфікації картографічних інформаційних продуктів включають інформацію, яка визначає системи відліку, що використовуються. Ця інформація містить відомості про систему відліку в просторі (у горизонтальній і вертикальній площинах) і, за необхідності, систему відліку часу. Специфікації картографічних інформаційних продуктів визначають вимоги до якості даних. Такі вимоги включають відомості про прийнятні однакові рівні якості даних і відповідні заходи забезпечення якості даних. Ці відомості охоплюють всі елементи й піделементи якості даних, навіть якщо буде вказуватись тільки те, що конкретний елемент або піделемент якості даних не застосовується.

Стандарт 19113 ISO містить принципи забезпечення якості географічної інформації, а стандарт 19114 ISO визначає процедури оцінки якості.

Специфікації картографічних інформаційних продуктів включають опис методу отримання даних, що містить загальну інформацію про джерела й процеси отримання картографічних даних, які використані. У специфікаціях картографічних інформаційних продуктів указуються принципи й критерії відновлення карти, що застосовуються, включаючи відомості про частоту поновлення картографічного продукту. Особливу важливість має інформація про поновлені масиви даних про перешкоди, які відносяться до карти, а також відомості про принципи, методи й критерії відновлення даних про перешкоди, які використовуються.

Специфікації картографічних інформаційних продуктів містять інформацію про забезпечення зображення даних на карті. Специфікації інформаційних картографічних продуктів містять також інформацію про порядок поставки інформаційних продуктів, який включає відомості про формати й способи поставки.

Основні елементи картографічних метаданих включаються в специфікації картографічних інформаційних продуктів. Будь-які додаткові елементи метаданих, які повинні надаватись, вказуються в специфікації продукту разом з форматом і порядком кодування метаданих.

Стандарт 19115 ISO визначає вимоги до метаданих, які стосуються географічної інформації.

Специфікації картографічних інформаційних продуктів документально визначають картографічний інформаційний продукт, який реалізований у вигляді масиву даних. Ці масиви даних описуються за допомогою метаданих.

9.1. Призначення

Карта містить докладну інформацію про профіль місцевості в межах заданої ділянки кінцевого етапу заходу на посадку з метою надання льотно-експлуатаційним підприємствам можливості оцінки того, як дана місцевість впливає на визначення висоти ухвалення рішення при використанні радіовисотомірів.

9.2. Наявність

Карта місцевості для точного заходу на посадку (ІКАО) надається для усіх ЗПС, які обладнані для точного заходу на посадку за категоріями II і III, на аеродромах, які використовуються міжнародною цивільною авіацією.

Карта місцевості для точного заходу на посадку (ІКАО) переглядається кожен раз, коли відбуваються будь які істотні зміни.

9.3. Масштаб

Для карти рекомендується використовувати горизонтальний масштаб 1:2500 і вертикальний масштаб 1:500.

Якщо на карті позначається профіль місцевості в межах більше, ніж 900 м (3000 фут) від порога ЗПС, то варто використовувати горизонтальний масштаб 1:5000.

9.4. Позначення

На карті вказується назва держави, в якій розташований аеродром, назва міста, населеного пункту або району, який обслуговується даним аеродромом, найменування аеродрому і позначення ЗПС.

9.5. Інформація про план і профіль

Карта включає:

а) план місцевості в горизонталях з інтервалом 1 м (3 фут) на ділянці 60 м (200 фут) по обидва боки від продовження осьової лінії RWY у тих же межах, що і профіль, причому горизонталі наносяться відносно рівня порога RWY;

б) позначення тих ділянок, де висота місцевості або будь-якого об'єкта місцевості, який позначений на плані, на +-3 м (10 фут) розходиться з профілем осьової лінії RWY і може позначитись на показаннях радіовисотоміра;

в) профіль місцевості в межах 900 м (3000 фут) від порога вздовж продовження осьової лінії RWY.

Якщо місцевість на відстані більше, ніж 900 м (3000 фут) від порога RWY гориста або характеризується іншими особливостями, що мають важливе значення для користувачів картою, профіль місцевості має бути показаний у межах не більше 2000 м (6500 фут) від порога RWY

Висота опорної точки ILS указується з точністю до найближчого напівметра або фута.

10.1. Призначення

Дана карта містить інформацію, яка допомагає льотному екіпажу виконувати політ за приладами на наступних етапах:

а) перехід від польоту по маршруту до етапу заходу на посадку на аеродром;

б) перехід від етапу зльоту/виходу на друге коло до польоту по маршруту;

в) польоти в районах з складними маршрутами ОПР або складною структурою повітряного простору.

10.2. Наявність

Карта району (ІКАО) надається в тих випадках, коли маршрути обслуговування повітряного руху або вимоги до повідомлень про місце розташування є складними і не можуть бути належним чином зазначені на маршрутній карті (ІКАО).

У тих випадках, коли для повітряних суден, які прибувають і які вилітають, встановлюються різні маршрути ОПР і різні вимоги до повідомлень про місце розташування повітряного судна, які неможливо досить чітко відобразити на одній карті, передбачаються окремі карти.

10.3. Район картографування і масштаб

Район, який зображується на кожній карті, включає точки, які чітко визначають маршрути вильоту і прибуття.

Карта складається в масштабі з зазначенням лінійного та чисельного (за необхідності) масштабу.

10.4. Проекція

Для побудови карти використовується рівнокутна поліконічна проекція Ламберта на січному конусі з двома стандартними паралелями перетину. На даній проекції пряма лінія приблизно відповідає ортодромії.

Паралелі і меридіани, а також градуювальні штрихи координатної сітки наносяться уздовж ліній внутрішньої рамки карти з відповідними інтервалами, які обумовлені в залежності від масштабу карти.

10.5. Позначення

На кожній карті вказується назва повітряного простору, що зображується, а також назва аеродрому, на основі якого встановлені схеми польоту.

10.6. Техногенне середовище і топографія

На карту наносяться загальні контури берегових ліній усіх відкритих водних просторів, великих озер і рік, якщо вони не заважають сприйманню іншої, більш властивої для призначення карти, інформації.