Україна належить до числа держав, де стан виробничого травматизму в кілька разів вищий, ніж в економічно розвинених країнах. Так, у розрахунку на 100 тис. працюючих рівень ризику загибелі та травмування працівників на виробництві в Україні порівняно з Німеччиною вищий у 2 рази, а з Японією - у 3 рази.

Серед чинників, які зумовлюють високий рівень виробничого травматизму, слід відмітити такі: як ослаблення механізму державного регулювання у сфері охорони праці; старіння основних фондів; фінансування працедавцями заходів з охорони праці за залишковим принципом тощо.

За останні чотири роки в Україні на виробництві травмується близько 18-21 тис. працівників щороку, з яких майже 1-1,4 тис. із смертельним наслідком. Як наслідок, лише у 2007 році з бюджету Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань було надано соціальних послуг і виплачено страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) на суму близько 2,7 млрд. гривень. Крім того, втрати робочого часу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, пов'язаною з виробничим травматизмом, у 2007 році складали 706 тис. людино-днів.

передбачає, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці (стаття 43).

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності визначені Законом України "Про охорону праці" (далі - Закон).

Аналіз норм Закону свідчить, що охорона праці - це комплексний процес, у якому задіяні роботодавці, працівники та держава.

Законом передбачено комплексне розв'язання завдань охорони праці на основі відповідної загальнодержавної, галузевих та регіональних програм (стаття 4). Відповідно до статті 32 Закону, загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на затвердження Верховною Радою України подає Уряд, а розробляє її спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Слід вказати, що у 2001 році Урядом затверджені - Національна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001-2005 роки (далі - Національна програма) та Програма розвитку виробництва засобів індивідуального захисту працівників на 2001-2004 роки.

Фінансування заходів даних програм передбачалося за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань і лише 4 заходи Національної програми - коштами держбюджету, за участю Держгірпромнагляду. В цей же час, Держгірпромнагляд мав організаційно забезпечувати виконання даних програм.

У зв'язку з невиконанням вищеназваних державних програм у передбачені терміни (Фонд соціального страхування від нещасних випадків недофінансував виконання ряду укладених раніше договорів), Уряд у 2007 році продовжив строк їх виконання до кінця 2008 року та передбачив, що фінансування робіт за раніше укладеними договорами, здійснюється за рахунок коштів вищеназваного Фонду. Тобто, фактично ці державні програми діють лише в частині невиконаних раніше заходів.

У 2006 році Уряд схвалив Концепцію Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2006-2011 роки і доручив МНС (на той час до складу МНС, як урядовий орган державного управління, входив Державний департамент промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду) у двомісячний строк розробити проект відповідної Загальнодержавної програми та подати його на розгляд Уряду.

Результати аудиту свідчать, що ні МНС (Міністр - Балога В.І.) ні, в подальшому, Держгірпромнагляд (Голова - Сторчак С.О.), не забезпечили виконання розпорядження Уряду. Проект Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2006-2011 роки понад два роки перебуває на стадії розробки.

Як наслідок, на сьогодні в Україні фактично відсутній цілісний документ програмного характеру у питаннях охорони праці, відповідно, проблеми у цій сфері належним чином не розв'язуються.

Необхідно зазначити, що рішення Уряду про передачу Держгірпромнагляду функцій зі створення системи УТАС (та бюджетних призначень на ці цілі) суперечить нормам Закону України "Про охорону праці" та Положення про Держгірпромнагляд, в частині визначеного ними статусу Держгірпромнагляду, як спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, що здійснює державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці.

Крім того, статтею 33 Закону реалізацію галузевих програм поліпшення стану безпеки віднесено до повноважень відповідних галузевих міністерств. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці здійснює контроль за виконанням функцій державного управління охороною праці міністерствами.

Водночас, результати аудиту свідчать, що наслідком такого рішення Уряду також стало неефективне використання Держгірпромнаглядом бюджетних коштів, передбачених на ці цілі.

Аналізом також встановлено, що Програма підвищення безпеки праці на вугледобувних та шахтобудівних підприємствах в частині визначення державного замовника, фінансового забезпечення виконання її заходів за джерелами та розбивкою по роках, звітування про виконання заходів, не відповідає вимогам Закону України "Про державні цільові програми". Зокрема, обсяги фінансування Програмою не визначені взагалі, в тому числі і на заходи щодо застосування автоматизованих систем проти аварійного захисту вугільних шахт. Лише вказано, що витрати здійснюватимуться за рахунок видатків держбюджету, передбачених Мінвуглепрому на відповідні цілі, а також за рахунок інших надходжень відповідно до законодавства.

Тобто, визначити на підставі Програми, в якому обсязі має щороку фінансуватися створення системи УТАС, не можливо.

Слід вказати, що прийнятим у квітні 2007 року Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" доручалося Уряду у шестимісячний термін з дня опублікування Закону затвердити критерії розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності (високий, середній та незначний) та визначення періодичності здійснення заходів державного нагляду.

Згідно з частиною 2 статті 5 цього Закону, такі критерії визначає відповідний орган державного нагляду (контролю) у віднесеній до його відання сфері, тобто Держгірпромнагляд.

Незважаючи на те, що з часу опублікування даного Закону пройшло маже 15 місяців, Кабінетом Міністрів України та Держгірпромнаглядом не забезпечено виконання його вимог щодо затвердження відповідних критеріїв. Як наслідок, діє норма вищевказаного Закону - періодичність проведення планових перевірок становить лише один раз на п'ять років. Це негативно відображається на можливості здійснювати державний нагляд за станом охорони праці на підприємствах з високою небезпекою виробничого травматизму.

Стан промислової безпеки та охорони праці, в першу чергу, характеризується рівнем виробничого травматизму, в тому числі травматизму зі смертельним наслідком.

За інформацією Держгірпромнагляду, в останні роки загальна кількість випадків травмування працівників на виробництві в Україні зменшується. Справді, абсолютні показники кількості травмованих на виробництві зменшуються. Якщо у 2005 році на виробництві було травмовано 20 817 осіб, в 2006 році - 18 992, то у 2007 році - 18 192 особи. Тобто, у вказаному періоді виробничий травматизм знижався на рівні 4-12 відс. щорічно.

Проте, якщо розглядати стан виробничого травматизму, виходячи з відношення кількості травмованих до загальної кількості працівників (з розрахунку на 100 тис. працюючих), як більш об'єктивного критерію для оцінки фактичного стану справ, то можна побачити, що ситуація з виробничим травматизмом в Україні не поліпшується, дані про стан травматизму в Україні у 2005-2007 роках наведені у таблиці N 1.

Наведені у таблиці N 1 дані свідчать, що в останні роки відбувається значне скорочення чисельності працюючих в народному господарстві країни. У 2005 році середньоспискова чисельність працівників, зайнятих на підконтрольних Держгірпромнагляду підприємствах (підприємства, установи, організації всіх форм власності і видів економічної діяльності та фізичні особи, які використовують найману працю) складала 19 754,9 тис. осіб, у 2006 році - 18 407,8 тис. осіб, а у 2007 році - 16 766,5 тис. осіб. Виходячи з цих показників, стан виробничого травматизму залишається приблизно на одному рівні.

В той же час в останні роки спостерігається тенденція до збільшення виробничого травматизму зі смертельним наслідком. В розрахунку на 100 тис. працюючих кількість смертельно травмованих зросла з 5,5 осіб - у 2005 році, до 7 осіб у 2007 році.

Наведене свідчить про незадовільний стан справ у сфері промислової безпеки та охорони праці, високий травматизм та смертність.

У 2005 році працівниками Держгірпромнагляду було проведено 230,5 тис. комплексних, цільових і оперативних перевірок, у 2006 році - 234,9 тис, а у 2007 році вже 237,1 тисяч. Водночас, результати аудиту свідчать, що на стан виробничого травматизму зростання кількості проведених Держгірпромнаглядом перевірок суттєвим чином не впливає.

За результатами проведених Держгірпромнаглядом перевірок виявляється значна кількість порушень нормативних актів про охорону праці. Зокрема, у 2005 році виявлено - 2441,4 тис. порушень, у 2006 році - 2467,0 тис. порушень, у 2007 році - 2464,1 тис. порушень. Тобто, в середньому, за одну перевірку виявляється більше 10 порушень. Наведене свідчить про масове недотримання суб'єктами господарювання вимог нормативних актів з питань охорони праці.

В цей же час, за даними Держгірпромнагляду, відсоток усунутих суб'єктами господарювання порушень, які виявляються державними інспекторами Держгірпромнагляду, становив 59,4 відс. - у 2005 році, 26,5 відс. - у 2006 році та 17,5 відс. - у 2007 році. Тобто, у 2005 році усувалось кожне 2-е порушення з виявлених, а у 2007 році - лише кожне 6-е порушення.

Найбільш незадовільний стан з усуненням виявлених Держгірпромнаглядом порушень в Донецькій області. У 2007 році суб'єктами господарювання цього регіону усунуто лише кожне 13-е із виявлених порушень нормативних актів про охорону праці.

Слід зазначити, що в Держгірпромнагляді відсутня система послідуючого контролю за виконанням наданих державними інспекторами приписів (розпоряджень) про встановлені порушення в галузі охорони праці. Як наслідок, Держгірпромнагляд не володіє реальною інформацією про стан реагування на їх приписи.

Поновлення роботи зупинених об'єктів здійснюється, в основному, відповідно до листів перевірених підприємств, установ, організацій. Повторні перевірки щодо усунення недоліків з питань охорони праці здійснюються вкрай рідко. Зокрема, у 9 інспекціях (2 в м. Києві і 7 в м. Харкові) встановлено факти відсутності як повторних перевірок, так і інформації від підприємств (установ, організацій) щодо усунення встановлених порушень.

Окремі територіальні управління, зокрема, по АР Крим і по Київській області там. Києву, взагалі не відстежують стан усунення порушень після проведених ними перевірок. Наведені факти свідчать про бездіяльність керівництва цих теруправлінь та керівництва Держгірпромнагляду в цілому.

Наприклад, згідно з актом перевірки N 145 від 05.12.2007, проведеної держінспектором державної інспекції теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву на ТОВ "Екобудмонтаж", заборонено виконання будівельно-монтажних робіт та експлуатацію баштового крану. Приписом запропоновано розробити план заходів щодо усунення порушень та інформувати Інспектора письмово. На даний час інформація про усунення порушень не надходила, Інспекція не володіє даними щодо виконання будівельно-монтажних робіт та експлуатації баштового крану.

Також, приписом N 32 від 19.03.2007 держінспектором Харківської державної інспекції опломбовано сім верстатів, які належать Харківській дирекції УДППЗ "Укрпошта" до усунення порушень, які створюють загрозу життю працівників. Листів щодо усунення встановлених порушень до цього часу від УДППЗ "Укрпошта", до Інспекції не надходило. Повторна перевірка стану справ з охорони праці на цьому підприємстві не проводилася. Тобто, через півтора роки після перевірки невідомо, працюють верстати, чи ні.

Таким чином, спостерігається вкрай негативна тенденція, яка свідчить як про ігнорування суб'єктами господарювання вимог нормативних актів з питань охорони праці, так і про неспроможність Держгірпромнагляду забезпечити виконання суб'єктами господарювання нормативних актів з питань охорони праці.

Більше того, окремі суб'єкти господарювання грубо порушують вимоги чинного законодавства та не виконують приписи державних інспекторів.

Наприклад, за результатами перевірок стану промислової безпеки на ДП "Орджонікідзевугілля" інспекторами Держгірпромнагляду по Донецькій області було виявлено низку недоліків. Як наслідок, було заборонено виконання робіт на шахті ім. Карла Маркса в м. Єнакієвому. Однак, керівництвом шахти (директор Лучкай О.В.) було самовільно відновлено роботи, внаслідок чого 8 червня 2008 року на шахті ім. Карла Маркса стався вибух і 42 гірняків травмовано, з них 11 смертельно, 2 працівники зникли безвісті.