Відповідно до вимог Законів України "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про міліцію", нормативних актів Міністерства освіти і науки України, які регламентують організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою, та з метою вдосконалення порядку підготовки фахівців у вищих навчальних закладах МВС України

1. Затвердити Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України (додається).

2. Керівникам вищих навчальних закладів МВС України:

2.1. Забезпечити організацію навчального процесу відповідно до вимог Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України (далі - Положення).

2.2. Про проведену роботу щороку до 1 липня інформувати Департамент освіти та науки МВС України.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Вербенського М.Г.

4. Наказ надіслати за належністю.

Соціально-економічні й політичні зміни в сучасному українському суспільстві охоплюють усі сфери життєдіяльності, включаючи й вищу освіту. Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній і науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог. Однією з передумов входження України до єдиної Європейської зони вищої освіти є реалізація системою вищої освіти України ідей Болонського процесу.

Визначальними критеріями освіти в рамках Болонського процесу є: якість підготовки фахівців; зміцнення довіри між суб'єктами освіти; відповідність європейському ринку праці; мобільність; сумісність кваліфікації на етапі підготовки у вищому навчальному закладі та після його закінчення; посилення конкурентоспроможності Європейської системи освіти.

Основним завданням ВНЗ МВС України у контексті реформування вітчизняної системи вищої освіти є запровадження передбаченої Болонською декларацією системи академічних кредитів, аналогічній TCTS (найбільш поширеній у європейських університетах системі взаємного зарахування (трансферу) та накопичення кредитів). Важливим моментом запровадження цієї системи є можливість ураховувати не тільки навчальне навантаження, а й інші досягнення курсанта, студента (слухача).

Це Положення регламентує навчальні, методичні та організаційні аспекти діяльності системи ВНЗ МВС України та спрямоване на самореалізацію особистості, забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих фахівцях для органів внутрішніх справ та інших галузей правової системи України.

1.1. Основні терміни, поняття та їх визначення

У цьому Положенні терміни та поняття вживаються у такому значенні:

кредит - одиниця виміру трудомісткості вивчення дисципліни; уніфікована одиниця виміру виконаної курсантом, студентом (слухачем) сукупної аудиторної та самостійної навчальної роботи, що становить 1/60 від його загального річного навчального навантаження. Система кредитів передбачає взаємне зарахування останніх, так само, як і їх накопичення;

рейтинг - це комплексний показник якості навчання курсанта, студента (слухача) та його розвитку, що є інструментом інтегрованого оцінювання досягнень курсантів, студентів (слухачів) з усіх навчальних дисциплін;

бакалавр - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні й спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці (діяльності), достатнього для виконання завдань та обов'язків певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності; перша ступінь вищої освіти в єдиному Європейському освітньому просторі. Для отримання освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" необхідно навчатися у ВНЗ 3-4 роки; у процесі навчання випускник повинен, як правило, набрати 240 академічних кредитів ECTS;

модуль - це цілісна, чітко структурована змістова частина системи навчальних елементів навчальної дисципліни, яка повинна бути засвоєна курсантом, студентом (слухачем);

Європейська кредитно-трансферна система (ECTS - European Credit Transfer System) - забезпечує прозорість системи підготовки фахівців з вищою освітою і сприяє накопиченню та трансферу (перезарахуванню) кредитів;

порівняльна шкала оцінювання ECTS - європейська система оцінювання успішності засвоєння курсантом, студентом (слухачем) кредитних модулів, яка передбачає семибальну шкалу (A, B, C, D, E, FX, F) і подвійне (описове та статистичне) визначення цих оцінок;

інформаційний пакет - пакет документів, який містить загальну інформацію про вищий навчальний заклад і відповідний інститут (факультет); відомості про кваліфікацію, яку набуває випускник; відомості про організацію навчального процесу; повний перелік пропонованих нормативних та вибіркових навчальних дисциплін, їх коротку анотацію; назву напрямів, спеціальностей (спеціалізацій); відомості про форми та умови проведення контрольних заходів і систему оцінювання якості освіти тощо;

кваліфікація - здатність особи виконувати завдання та обов'язки в процесі здійснення відповідної професійної діяльності; кваліфікація вимагає отримання певного освітньо-кваліфікаційного рівня та визначається через назву професії;

кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) - це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій і залікових одиниць (залікових кредитів), охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань і вмінь та навчальної діяльності курсанта, студента (слухача) у процесі як аудиторної, так і самостійної роботи;

магістр - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту;

модульна технологія навчання - це одна з сучасних педагогічних технологій, яка передбачає модульну (блочну) побудову навчального матеріалу та його засвоєння шляхом послідовного й ґрунтовного опрацювання навчальних модулів, мотивацію навчання на основі визначення цілей, значну самостійну навчально-пізнавальну діяльність курсанта, студента (слухача), різноманітні форми діагностики рівня його знань і вмінь;

навчальний триместр (семестр) - складова частина навчального часу курсанта (студента, слухача), що закінчується підсумковим контролем;

програма навчальної дисципліни - це складова стандарту вищої освіти, яка визначає роль і місце навчальної дисципліни в підготовці фахівців, мету й основні завдання її вивчення, розкриває механізм реалізації мети, змістові модулі та інформаційний обсяг навчальної дисципліни, рівень сформованості вмінь і знань, перелік рекомендованих підручників, інших дидактичних та методичних матеріалів, критерії оцінювання успішності навчання, форми та засоби діагностики засвоєння змістових модулів;

рейтинговий показник - це числова величина, яка дорівнює відсотковому співвідношенню суми балів з усіх модулів з кожної дисципліни до суми максимально можливих балів;

рейтинг (рейтингова оцінка) - це оцінка досягнень курсанта, студента (слухача) за багатобальною шкалою за результатами виконання ним визначеної сукупності навчальних завдань;

рейтингова система оцінювання - система, в основу якої покладено поопераційний контроль і накопичення рейтингових балів за різнобічну навчально-пізнавальну діяльність курсанта, студента (слухача) з певного кредитного модуля навчальної дисципліни.

1.2. Основні засади організації навчального процесу у ВНЗ МВС України

1.2.1. Навчальний процес у ВНЗ МВС України (далі - навчальний процес) - це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньо-кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти та нормативних вимог до професійної кваліфікації посад Міністерства внутрішніх справ України.

Навчальний процес здійснюється відомчими вищими навчальними закладами державної форми власності відповідно до чинного законодавства України.

1.2.2. Метою навчального процесу є підготовка фахівців для потреб системи МВС України, а також інших галузей правової системи держави шляхом забезпечення умов, необхідних для отримання особою вищої освіти.

Вища освіта в системі МВС України покликана сформувати в особи в процесі навчання систему професійних, світоглядних і громадянських якостей, обумовлену цілями та потребами особи й суспільства.

1.2.3. Навчальний процес та його організація ґрунтується на принципах:

- поваги до кожної людини, забезпечення її прав і свобод, зокрема, права на освіту;

- неухильної відповідності Конституції України, чинному законодавству, що регламентує освітню та правоохоронну діяльність;

- науковості, гуманізму, демократизму;

- ступеневості, наступності, нерозривності;

- органічної єдності навчальної, методичної, науково-дослідницької та виховної роботи;

- гуманізації освіти як невід'ємної складової суспільної діяльності;

- нерозривної єдності форм і змісту навчання та потреб правоохоронної діяльності;

- незалежності від утручання будь-яких політичних партій, інших громадських та релігійних організацій.

1.2.4. Навчальний процес організується відповідно до форм навчання:

- денної;

- екстернату;

- заочної (дистанційної).

Терміни навчання за відповідними формами визначаються освітньо-професійними програмами підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня.

1.2.5. Метою впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (далі - КМСОНП) є:

- адаптація навчального процесу до вимог Європейського освітнього простору;

- стимулювання систематичної роботи курсантів, студентів (слухачів) протягом усього періоду навчання та підвищення якості їх знань;

- створення сприятливого психологічного режиму співпраці викладача з курсантом, студентом (слухачем) протягом навчання у вищому навчальному закладі;

- формування у курсантів, студентів (слухачів) навичок до самоосвіти, освіти протягом всього життя;

- створення здорової конкуренції в навчанні;

- підвищення об'єктивності оцінювання знань курсантів, студентів (слухачів);

- виявлення та розвиток творчих здібностей курсантів, студентів (слухачів).

1.2.6. Особливістю КМСОНП є планування навчального процесу в кредитних модулях, що має забезпечити досягнення сумісності програм підготовки та навчання курсантів, студентів (слухачів), можливості студентської мобільності, полегшує міжнародне академічне визнання дипломів і кваліфікацій.

1.2.7. Ключовими елементами КМСОНП є залікові кредити як міра трудомісткості та якості навчальної роботи курсанта, студента (слухача).

1.2.8. Система залікових кредитів є основою:

- індивідуально-орієнтованої організації навчального процесу, визначення послідовності засвоєння певних дисциплін;

- формування та постійного розвитку навчальних планів, програм;

- розширення академічних свобод усіх учасників навчального процесу.

1.2.9. Навчальний час курсанта, студента (слухача) визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для здійснення програми підготовки на певному освітньо-кваліфікаційному рівні.

Обліковими одиницями навчального часу курсанта, студента (слухача) є академічна година, навчальний день, тиждень, триместр, семестр, рік.

Академічна година - це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин (далі - пара).

Навчальний день - складова частина навчального часу курсанта, студента (слухача) тривалістю не більше 9 академічних годин.

Навчальний тиждень - складова частина навчального часу курсанта, студента (слухача) тривалістю не більше 54 академічних годин.

Навчальний триместр - складова частина навчального часу курсанта, студента (слухача), що закінчується підсумковим контролем. Тривалість триместру визначається навчальним планом.

Навчальний семестр - складова частина навчального часу курсанта, студента (слухача), яка закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом.

Навчальний рік складається з навчальних днів і днів проведення рубіжного (модульного) і підсумкового контролю, навчальних (ознайомчих) практик, стажування, державної атестації та канікул (включає 52 тижні).

1.2.10. ECTS - система базується на врахуванні трудомісткості (навчального навантаження) курсанта, студента (слухача) протягом одного навчального року, що складає не менше 60 кредитів.

Згідно з визначеними Міністерством освіти і науки України нормами, один кредит ECTS (кр.) складає 36 академічних годин. ECTS-кредит є одиницею виміру трудомісткості навчальної роботи та визначає обсяг змісту програми підготовки, який курсант, студент (слухач) може засвоїти за 36 годин навчальної роботи. Навчальний рік містить 40 навчальних тижнів. Загальна трудомісткість навчання для одержання ступеня бакалавра, що нормативно триває 4 роки, складає не менше 240 кредитів.

1.2.11. Трудомісткість навчального навантаження курсанта, студента (слухача) в термінах ECTS включає час, витрачений на відвідування аудиторних занять, практичну підготовку, самостійну роботу (підготовку до занять та контрольних заходів, виконання індивідуальних завдань, підготовку дипломної роботи), а також на підсумковий контроль. Залікові кредити є способом визначення кількісних результатів навчання курсанта, студента (слухача).

КМСОНП передбачає обов'язкове планування змісту самостійної роботи курсантів, студентів (слухачів), диференціацію її обсягу за формами навчальних занять та індивідуальних завдань, принципову можливість диференціації співвідношення між годинами аудиторної та самостійної роботи з навчальних дисциплін залежно від педагогічної методики, що застосовується викладачем, регулярний контроль виконання завдань для самостійної та індивідуально-дослідницької роботи.

1.3. Учасники навчального процесу у ВНЗ МВС України

1.3.1. Основними учасниками навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах МВС України є:

- науково-педагогічні (педагогічні) та наукові працівники;

- особи, які навчаються у ВНЗ: курсанти, студенти (слухачі);

- працівники ВНЗ (старші лаборанти, начальники (завідувачі) навчальними лабораторіями, викладачі-методисти, начальники полігонів, тирів та інші).

1.3.2. В умовах упровадження КМСОНП особливе місце у структурі вищого навчального закладу посідають координатори ECTS.

Координатором ECTS від університету є, як правило, перший проректор з навчальної та методичної роботи, який відповідає за виконання вищим навчальним закладом норм ECTS. До загальних обов'язків координатора належить сприяння поширенню та практичному втіленню ECTS і надання підтримки координаторам від факультетів (інститутів), координація їх роботи.

Координатори ECTS від інституту (факультету) - начальники (директори, декани) інститутів (факультетів) забезпечують організацію навчального процесу та взаємодію між курсантами, студентами (слухачами) та викладацьким складом кафедр і займаються переважно практичними й навчальними аспектами реалізації ECTS. Вони інформують курсантів, студентів (слухачів) про ECTS, пояснюють процедуру визнання освіти й оформлення документів та ін.

Координатори від інституту (факультету) координують та контролюють програми підготовки, відповідають за підготовку інформаційних пакетів за базовими бакалаврськими програмами та програмами професійного спрямування, готують звіти та аналізують програми підготовки фахівців за кредитно-модульною системою навчання, уносять пропозиції щодо вдосконалення організації зазначеної роботи.

Координаторами навчального процесу з кожної навчальної дисципліни є провідні викладачі, як правило, професори або доценти, які контролюють та коригують виконання курсантами, студентами (слухачами) програми підготовки з відповідної дисципліни.

2.1. Нормативна база

2.1.1. Навчальний процес здійснюється на підставі вимог Конституції України, Законів України "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про міліцію", державних стандартів вищої освіти, нормативних актів МОН і МВС та інших нормативно-правових актів України з питань освіти.

2.1.2. Організація навчального процесу за кредитно-модульною системою регламентується наказами Міністерства освіти і науки України:

- від 23.01.2004 N 48 "Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу";

- від 23.01.2004 N 49 "Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки";

- від 20.10.2004 N 812 "Про особливості впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу";

- від 30.12.2005 N 774 "Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу",

а також:

- від 02.06.93 N 161 "Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах";

- від 31.07.98 N 285 "Про порядок розробки складових нормативного та навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців з вищою освітою" та іншими.

2.2. Організаційно-методичне забезпечення КМСОН

2.2.1. Організаційно-методичне забезпечення КМСОН передбачає розроблення та використання документів, регламентованих чинною нормативною базою щодо вищої освіти, до яких належать:

- освітньо-кваліфікаційна характеристика;

- освітньо-професійна програма;

- засоби діагностики знань;

- діаграма структури програми навчання;

- навчальний план;

- робочий навчальний план;

- програми навчальних дисциплін;

- робочі програми дисциплін.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика (далі - ОКХ) та освітньо-професійна програма (далі - ОПП), а також засоби діагностики знань (далі - ЗДЗ) складаються з нормативної (галузевий компонент) та варіативної (компонент вищого навчального закладу МВС України) частин.

Нормативні частини ОКХ, ОПП та ЗДЗ розробляються відповідними методичними комісіями, затвердженими МОН.

Варіативні частини ОКХ, ОПП та ЗДЗ розробляються МВС (замовником) і ВНЗ МВС України. Варіативна частина ОПП включає дисципліни за вибором курсанта, студента (слухача).

Розроблення нормативної та варіативної частин здійснюється відповідно до вимог наказу МОН від 31.07.98 N 285 "Про порядок розробки складових нормативного та навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців з вищою освітою".

2.2.2. Освітньо-кваліфікаційна характеристика

2.2.2.1. ОКХ - державний нормативний документ, у якому узагальнюється зміст освіти, тобто відображаються цілі вищої освіти та професійної підготовки, визначаються місце фахівця у структурі галузей правової системи держави та вимоги до його компетентності, інших соціально важливих якостей, система виробничих функцій і типових завдань діяльності й умінь для їх реалізації;

2.2.2.2. Структура та зміст ОКХ повинні відповідати методології суб'єктно-діяльнісного підходу та наступним основним вимогам:

- ОКХ має статус основного нормативного документа, що узагальнює зміст освіти та відображає цілі підготовки;

- структура варіативної частини ОКХ розробляється вищими навчальними закладами й узгоджується з МВС України, повинна складатися з системи типових професійних та соціально-виробничих завдань, умінь і здатностей, які зазначені в "Довіднику типових професійно-кваліфікаційних характеристик основних посад працівників МВС України".

2.2.3. Освітньо-професійна програма

2.2.3.1. ОПП - державний нормативний документ, у якому узагальнюється зміст навчання, установлюються вимоги до змісту, обсягу та рівня освітньої й професійної підготовки фахівця за певною спеціальністю певного освітньо-кваліфікаційного рівня.

2.2.3.2. ОПП є складовою стандартів вищої освіти та використовується при:

- розробленні відповідних навчальних планів та програм навчальних дисциплін;

- розробленні засобів діагностики відповідного рівня освітньо-професійної підготовки;

- визначенні змісту навчання як бази для оволодіння наступним освітньо-кваліфікаційним рівнем або іншими спеціальностями;

- визначенні змісту навчання в системі спеціалізації.

2.2.3.3. ОПП складається з нормативної та варіативної частин, які мають однакову структуру та включають такі основні складові:

- загальні об'єкти професійної діяльності;

- загальні види професійної діяльності;

- розподіл змісту освітньо-професійної програми та навчального часу за циклами підготовки;

- перелік навчальних дисциплін;

- змістові модулі, що входять до навчальних дисциплін;

- блоки змістових модулів, що виносяться на державну атестацію.

2.2.4. Засоби діагностики знань

ЗДЗ, як складова стандарту, використовуються при:

- визначенні рівня кваліфікації та рівня освітньої підготовки випускників ВНЗ;

- державних атестації та акредитації ВНЗ, атестації науково-педагогічних кадрів, сертифікації фахівців і ВНЗ;

- визначенні ефективності методик підготовки та навчання;

- професійній орієнтації та професійному відборі.

2.2.5. Діаграма структури програми навчання

2.2.5.1. Діаграма структури програми навчання (далі - ДСПН) - документ, який визначає природно-логічні відносини передування між кредитними модулями програми навчання; ДСПН вносить певні обмеження послідовності засвоєння кредитних модулів при складанні індивідуальних навчальних планів курсантів, слухачів (студентів).

2.2.5.2. ДСПН є необхідною умовою впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу, також складовою інформаційного пакета інституту (факультету) та забезпечує можливість реалізації послідовності вивчення навчальних дисциплін (кредитних модулів).

ДСПН, навчальний та робочий навчальний плани розробляються за базовою бакалаврською або магістерською програмою та за певною програмою професійного спрямування.

2.2.5.3. На першому етапі складання ДСПН зміст навчання за певною програмою розподіляється на кредитні модулі.

2.2.5.4. Під час складання ДСПН необхідно врахувати, що нормативний термін навчання за програмою підготовки бакалавра за денною формою навчання становить 4 роки. Нормативні модулі (нормативна складова) є загальними в межах певної базової бакалаврської програми. Орієнтовний обсяг нормативної складової - 140-145 кредитів (до 60 +- 5% від загальної кількості кредитів).