|
N з/п |
Дата надходження звернення |
Автор запитання (прізвище, ім'я та по батькові, адреса, професія, пенсіонер, де навчається) |
Зміст запитання |
Прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка надала відповідь (роз'яснення), зміст даної відповіді (роз'яснення) |
| 1 | 14.05.2008 |
Литвин А.В., Київ |
Щодо права власності на допоміжні приміщення в нежитловому фонді |
Автору надано відповідь листом від 10.06.2008 N 8/5-61 за підписом першого заступника Міністра О.Б.Лотоцького. Враховуючи, що питання статусу допоміжних приміщень у будинках житлового фонду не обумовлено окремими нормами законодавства, а відносини щодо права власності є цивільними відносинами і регулюютьсяЦивільним кодексом України , Мінжитлокомунгосп вважає що для законодавчого врегулювання цього питання слід керуватися нормами Цивільного кодексу України, а також Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" , в якому чітко визначається поняття допоміжне приміщення житлового фонду та право власності на нього, Рішенням Конституційного Суду України від 02.03.2004N 4-рп/2004 "Про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків)". Відповідно до ст. 369 Цивільного кодексу України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. Згода всіх співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена. Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень. Відповідно до ст. 368 Цивільного кодексу України вирішальною ознакою виділення сумісної власності як різновиду права спільної власності є факт відсутності існування в об'єкті власності ідеальних часток кожного із співвласників, які б давали можливість виявити обсяг їх прав за наявності бажання одержати конкретну частину у спільному майні та розпорядитися нею. Спільна сумісна власність як різновид права спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Відповідно до ст. 367 Цивільного кодексу України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на таке майно припиняється |
| 2 | 26.05.2008 |
Логуш Г.Є., м. Бережани, Тернопільська область |
Щодо оплати послуг власниками нежитлових приміщень |
Автору надано відповідь листом від 23.06.2008 N 8/14/3-181 за підписом заступника Міністра А.М.Козленка. Відповідно до ст. 382 Цивільного кодексу України власникам квартир у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку. Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначає Закон України"Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" . Питання визначення розмірів внесків та платежів членами об'єднання, затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту відносяться виключно до компетенції загальних зборів членів об'єднання. Відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань містобудування та житлової політики(Типовий договір відносин власників житлових та нежитлових приміщень та управителя затверджено наказом Держжитлокомунгоспу України від 12.12.2003 N 1155/8476). Відповідно до п. 8.1 зазначеного Типового договору укладання договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов'язковим і не залежить від членства в об'єднанні, за винятком коли власник і управитель є однією й тією ж особою. Також відповідно до п. 2.5 цього Типового договору для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх установлених законом та Статутом об'єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів та звертатись до суду з позовом про звернення стягнення на майно власників приміщень які відмовляються відшкодовувати завдані збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені законодавством та Статутом об'єднання платежі внески, а також відрахування до резервного і ремонтного фондів. Відповідно до п. 5 цього Договору у договорі повинен вказуватися вичерпний перелік послуг та загальна вартість щомісячного платежу. Окрім цього, статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкових територій. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку |
| 3 | 26.05.2008 |
Дмитрієв О.П., м. Одеса |
Щодо порядку надання житлово- комунальних послуг на підставі договору між виконавцем/ виробником та споживачем |
Автору надано відповідь листом від 17.06.2008 N 8/14/3-167 за підписом заступника Міністра А.М.Козленка. Статтею 19 Закону України"Про житлово-комунальні послуги" визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Закон передбачає істотні (обов'язкові) умови договору на надання житлово-комунальних послуг між виконавцем/виробником та споживачем. Істотними умовами договору є ті умови, без погодження яких договір взагалі не вважається укладеним. Крім істотних договір може містити інші умови за згодою сторін. У разі якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті. При укладанні договорів на надання житлово-комунальних послуг сторони не можуть відступати від змісту Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005N 630 , але мають право конкретизувати його умови. При укладанні договорів слід звернути увагу на те що договір, який має бути підписаний із споживачем, не може передбачати менший обсяг прав, обов'язків сторін та якості житлово-комунальних послуг, аніж той, що передбачений Типовим договором . У договорі слід обов'язково визначати права, обов'язки та відповідальність сторін. Закон України "Про житлово-комунальні послуги" чітко визначає, що договір про надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем, а у Законі України "Про теплопостачання" визначено, що балансоутримувач будинку або групи будинків - власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, укладає договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договір про надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами. Відповідно до наказу Держжитлокомунгоспу України від 25.04.2005N 60 виконавця житлово-комунальних послуг визначає орган місцевого самоврядування |
| 4 | 23.05.2008 |
Кравчинський М.Г., м. Олександрія Кіровоградська область |
Про надання роз'яснення щодо питання надання пільг |
Заявнику надано роз'яснення листом від 03.06.2008 N 8/14/3-31 за підписом Міністра О.Ю.Кучеренка. Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" інвалідам війни та членам їх сім'ї, що проживають разом з ними, передбачена 100-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв.метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв.метра на сім'ю. Послуга за користування житлом (квартирна плата) ототожнюється з поняттям послуги з утримання будинку та прибудинкової території. Згідно із Законом України"Про житлово-комунальні послуги" утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством. Типовий перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 560 . Роботи з технічного обслуговування ліфтів є складовою послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. У випадку виведення її в окрему послугу пільги на неї відповідно до чинного законодавства не надаються. З метою врегулювання зазначеного питання Мінжитлокомунгосп звернувся до Міністерства праці та соціальної політики з пропозицією щодо внесення змін до законів України, які регулюють питання надання пільг |
| 5 | 22.05.2008 |
Терещенко В.І., м. Лубни, Полтавська область |
Про надання пільг на позачерговий безплатний капітальний ремонт житла |
Автору надано відповідь листом від 17.06.2008 N 8/14/3-164 за підписом Міністра О.Ю.Кучеренка. Відповідно до п. 8 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" інвалідам війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються пільги на позачерговий безплатний капітальний ремонт власних жилих будинків і квартир і позачерговий поточний ремонт жилих будинків і квартир. Умови та порядок виконання безплатного капітального ремонту жилих будинків (квартир), що перебувають у власності осіб, які користуються відповідними пільгами згідно із зазначеним Законом України, визначені Положенням про порядок проведення безплатного капітального ремонту жилих будинків (квартир) інвалідів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, членів сімей загиблих військовослужбовців та прирівняних до них осіб, затвердженим наказом Держжитлокомунгоспу від 05.08.94 N 73 та зареєстрованим в Мін'юсті України від 12.08.94 N 194/404. Відповідно до зазначеного Положення для вирішення питання про проведення безплатного капітального ремонту власник житла подає заяву до місцевого органу влади і самоврядування за формою згідно з додатком до Положення. Види і обсяги робіт з капітального ремонту будинку (квартири) визначаються спеціальною комісією, яка створюється при місцевому органі влади і самоврядуванні із залученням спеціалістів житлово-експлуатаційних, ремонтно-експлуатаційних ремонтно-будівельних організацій, представників місцевого органу влади, що фінансує виконання ремонтних робіт органу технічної інвентаризації та інших уповноважених осіб, у присутності власника житла (заявника). На основі обстеження будинку (квартири) визначається перелік робіт, які необхідно виконати під час безплатного капітального ремонту з урахуванням строку останнього капітального ремонту та виходячи із тривалості експлуатації елементів будинку, обладнання, комунікацій тощо та їхнього технічного стану. Згідно із вищезазначеним Положенням загальна площа будинку (квартири), що ремонтується безплатно, не повинна перевищувати встановлений розмір - 21 кв.метр на кожного члена сім'ї, що має право на зазначену пільгу. Ремонт решти площі здійснюється на загальних умовах. Перелік робіт з капітального і поточного ремонтів визначено у додатках до Положення. |