Керуючись абзацом тринадцятим пункту 7 частини сьомої, частинами восьмою - дванадцятою статті 17, частинами першою та другою статті 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

1. Схвалити пропозиції виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України щодо внесення змін до деяких законів України щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасної випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатного (щодо впорядкування страхових виплат та порядку надання соціальних послуг потерпілим від нещасного випадку на виробництві), що додаються.

2. Виконавчій дирекції Фонду надіслати зазначені пропозиції Міністерству праці та соціальної політики України для подання їх в установленому порядку до Кабінету Міністрі України та Верховної Ради України.

3. Виконавчій дирекції Фонду забезпечити супроводження зазначених пропозицій під час погодження з центральними органами виконавчої влади та соціальними партнерами і подання Кабінету Міністрів України.

1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону

Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - базовий Закон) прийнятий 23 вересня 1999 р. Після цього з 1 січня 2006 р. впроваджено Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Тому є потреба приведення базового Закону у відповідність з принципами загальнообов'язкового державного пенсійного страхування такими, як диференціація розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу), з якого сплачувалися внески; обов'язковості фінансування за рахунок коштів Пенсійного фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій.

Відповідно до вимог абзацу другого преамбули базового Закону страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Завданнями страхування від нещасного випадку є:

1) проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці;

2) відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;

3) відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обов'язків, надання їм соціальних послуг у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у разі їх смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей (у редакції Закону України від 23 лютого 2007 року N 717-V).

У Фонді сьогодні, нажаль, переважають пасивні форми реалізації завдань страхування від нещасного випадку. Про це свідчить, що понад 2 млрд.грн., або 85,3% усіх видатків у 2006 р. було спрямовано тільки на страхові виплати потерпілим. У той же час на здійснення активних дій по недопущенню виникнення страхових випадків, тобто на проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів та відновлення здоров'я і працездатності потерпілих на виробництві було спрямовано відповідно тільки по 0,3% і 4,7%.

За результатами аудиту Рахункової палати України у 2004 і 2006 рр. вказано на невжиття Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд) заходів в частині видів і умов призначення матеріального забезпечення, що не сприяє ефективному використанню страхових коштів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Зокрема, відмічено як неефективне використання коштів - здійснення страхових виплат потерпілим, які досягли непрацездатного віку та яким встановлена довічна втрата професійної працездатності. Частка таких осіб у загальній кількості потерпілих у 2006 р. становила понад 53%. В результаті за період 2002-2006 рр. за взаємозаліками, що проводяться між фондами, Фондом переплачено Пенсійному фонду України понад 145 млн. гривень.

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо загальнообов'язкового державного соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (щодо впорядкування взаємовідносин із страхувальником, страхових виплат та порядку надання соціальних послуг потерпілим від нещасного випадку на виробництві)" підготовлено з метою приведення у відповідність до принципів реформування пенсійної системи, впорядкування існуючої системи страхових виплат, розширення можливостей Фонду щодо надання соціальних послуг потерпілим від нещасного випадку на виробництві для їх найскорішого повернення до трудової діяльності; забезпечення виконання норм статті 47 базового Закону щодо порядку переведення страхувальника до більш високого класу ризику професійного травматизму.

2. Цілі і завдання прийняття Закону

Цілями та завданням законопроекту є:

приведення норм базового Закону у відповідність до завдань страхування від нещасного випадку та принципів загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

посилення державних гарантій та упорядкування страхових виплат потерпілим та членам їх сімей;

посилення фінансової складової завдання страхування від нещасного випадку щодо проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці;

усунення правових неузгодженостей та приведення норм цього Закону у відповідність з нормами чинного законодавства;

більш ефективне використання наявного фінансового ресурсу системи загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту Закону

Законопроект передбачає:

1) призначення та виплата пенсій по інвалідності від трудового каліцтва чи професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок зазначених причин (сьогодні її максимальний розмір складає 150 грн.), здійснюватиметься за єдиними правилами, передбаченими Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу (мінімальний розмір якої становить 410 грн.), а особам, що не матимуть такого стажу, призначатиметься соціальна пенсія (284,69 грн. на місяць).

Поряд з цим таким потерпілим за висновками МСЕК впродовж їх життя надаватимуться соціально-медичні послуги за рахунок коштів Фонду;

2) замість пенсії у зв'язку з втратою годувальника Фондом призначатимуться непрацездатним членам сім'ї померлого щомісячні страхові виплати у зв'язку з втратою годувальника. Така виплата здійснюватиметься одночасно з пенсійними виплатами, що певним чином збільшуватиме фінансове забезпечення цих осіб;

3) щомісячні страхові виплати призначатимуться застрахованій особі, якщо органом МСЕК встановлено ступінь втрати нею професійної працездатності, і вона продовжує трудову діяльність. Передбачається, що їх розміри значно збільшаться (на 30%-50%), враховуючи те, що на пенсії, що призначаються за правилами загальнообов'язкового державного пенсійного страхування не розповсюджуються існуючі обмеження на страхові виплати із коштів Фонду;

4) Фонд сплачуватиме за потерпілого внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за такими ставками збору:

за працюючих осіб, які отримують від Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України щомісячну страхову виплату втраченого заробітку, в розмірі 4% від суми нарахованої щомісячної страхової виплати втраченого заробітку;

за платників збору фізичних осіб - 2% від суми сплаченої щомісячної страхової виплати втраченого заробітку.

Це дозволятиме посилити гарантії щодо страхового пенсійного стажу кожному потерпілому та матиме безумовний вплив на більш високий рівень їх пенсійного забезпечення. Такі взаємовідносини Фонду із Пенсійним фондом України будуть більш прозорими, економічно та соціально ефективними;

5) продовжуватиметься виплата раніше призначених щомісячних страхових виплат та пенсій, а їх розміри не зменшуватимуться;

6) спрощується порядок призначення соціальних виплат, зокрема суттєво скорочується перелік випадків, коли страхові виплати призначаються потерпілому тільки за рішенням суду;