Розглянувши проект Галузевої угоди на 2007-2009 роки, правління Укоопспілки та президія ЦК профспілки працівників споживчої кооперації України

1. Схвалити Галузеву угоду між правлінням Укоопспілки та президією ЦК профспілки на 2007-2009 роки, яка спрямована на стабілізацію виробництва, збільшення обсягів діяльності і соціально-економічний захист трудових колективів, працівників системи (додається).

2. Управлінням і відділам Укоопспілки разом з відділами ЦК профспілки забезпечити виконання положень, передбачених Галузевою угодою на 2007-2009 роки.

3. Правлінням Кримспоживспілки, облспоживспілкам, керівникам підприємств (об'єднань) Укоопспілки, Кримському республіканському, обласним і Київському територіальному комітетам профспілки працівників споживчої кооперації України:

3.1. Вважати положення Галузевої угоди на 2007-2009 роки як мінімальні гарантії при розробленні та укладенні Кримської республіканської, обласних, районних угод та колективних договорів. Рекомендовані пункти Угоди включати в регіональні (обласні, районні) угоди і колдоговори при наявності власних коштів.

3.2. Надіслати правлінню Укоопспілки і ЦК профспілки до 15.03.07 обласні (республіканську) угоди для узагальнення і аналізу.

4. Редакції газети "Вісті..." надрукувати Галузеву угоду на 2007-2009 роки у черговому номері газети.

5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на першого заступника голови правління Укоопспілки М.В.Людвічука і заступника голови ЦК профспілки Г.В.Дордуку.

Галузеву угоду (далі - Угода) укладено на 2007-2009 роки відповідно до Генеральної угоди, Закону України "Про колективні договори і угоди" між правлінням Укоопспілки та президією ЦК профспілки (далі - Сторони), від імені яких уповноваженими представниками проведені колективні переговори.

Сторони в період дії Угоди спрямовуватимуть взаємно скоординовані зусилля на вирішення першочергових завдань у соціально-трудовій сфері, підвищення рівня продуктивної зайнятості працюючих, належне матеріальне забезпечення, подальший розвиток соціального діалогу, досягнення ефективної роботи підприємств і організацій системи.

Сторони розвиватимуть свої взаємовідносини на базі соціального партнерства, колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин, дотримання визначених Угодою зобов'язань і домовленостей.

Положення Угоди діють безпосередньо, поширюються на всі підприємства, установи, організації, в тому числі приватні, які ввійшли до складу на правах асоційованих членів, що знаходяться у сфері дії Сторін, і є обов'язковими як мінімальні гарантії для застосування при укладенні угод на регіональних рівнях (республіканському, обласному, районному) та колективних договорів. Положення, які мають рекомендаційний характер, можуть включатися в регіональні угоди і колективні договори як обов'язкові при наявності власних коштів. При прийнятті Президентом України, Верховною Радою, Урядом або в Генеральній угоді більш високих гарантій для працюючих, від передбачених у цій Угоді, вважати їх нормою для виконання.

Угода набирає чинності з дати підписання її Сторонами і діє до укладення нової або перегляду цієї Угоди.

Правління Укоопспілки З О Б О В' Я З У Є Т Ь С Я:

разом з правліннями споживспілок, споживтовариств, керівниками об'єднань, підприємств, організацій та установ (далі - Підприємств).

1.1.1. Збільшувати обсяги в усіх галузях діяльності шляхом розширення форм торговельної, заготівельної діяльності, надання послуг населенню, збільшення власного виробництва товарів народного споживання. Підвищувати мотивацію до праці працівників.

1.1.2. Забезпечити виконання комплексних заходів з ефективного використання економічних, трудових і фінансових ресурсів, в тому числі щодо зниження дебіторської і кредиторської заборгованості, недопущення непродуктивних втрат для забезпечення прибуткової роботи Підприємств.

1.1.3. Щокварталу за участю профспілкових органів підбивати підсумки господарсько-фінансової діяльності Підприємств для вироблення конкретних заходів щодо усунення недоліків та поліпшення їх роботи.

1.1.4. Подовжити роботу з підвищення конкурентоспроможності товаровиробників споживчої кооперації у зв'язку з підготовкою до вступу України до СОТ.

1.1.5. Вивчати та запроваджувати передовий досвід роботи Підприємств споживчої кооперації.

1.1.6. Включати до складу комісій з реструктуризації (реорганізації, продажу, ліквідації) суб'єктів господарювання, списання та відчуження їх майна представників профспілкових органів для представлення прав і інтересів працівників під час здійснення цих процедур.

1.1.7. Кошти, отримані від продажу цілісних майнових комплексів, основних засобів, першочергово спрямовувати на розрахунок із заробітної плати з працівниками, модернізацію і розвиток матеріально-технічної бази Підприємств.

1.1.8. Подавати на запит профспілкових організацій інформацію про виконання взятих суб'єктами господарської діяльності зобов'язань за договорами купівлі-продажу об'єктів, зокрема стосовно забезпечення зайнятості, оплати та створення відповідних умов праці, з інших питань соціально-трудових відносин.

1.1.9. Співпрацювати з центральними і місцевими органами влади щодо підтримки та створення сприятливих умов для розвитку споживчої кооперації.

1.2.1. Передбачати у програмах розвитку споживчої кооперації заходи з вирішення проблем зайнятості, збереження, створення нових робочих місць і бронювання місць для інвалідів, багатодітних жінок. Постійно працювати над зменшенням чисельності працівників, які звільняються з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

1.2.2. У разі виникнення об'єктивних причин, через які неминучі масові звільнення працівників з підстав, передбачених пунктом 1 ст. 40 КзпПУ, запроваджувати запобіжні заходи. Звільнення проводити лише за умови попереднього (не менш ніж за 3 місяці) письмового повідомлення відповідного профоргану Підприємства про причини і обсяги скорочень, терміни вивільнення, спеціальності працівників, що підлягають скороченню. Надавати переважне право на залишення на роботі при звільненні працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці відповідно до статті 42 Кодексу законів про працю України.

1.2.3. Не допускати звільнення за скороченням чисельності або штату одночасно двох працівників з однієї сім'ї при стажі роботи у споживчій кооперації не менше десяти років, крім порушників трудової і виробничої дисципліни.

1.2.4. Надавати працівникам (на їхнє прохання), які попереджені в установленому порядку про звільнення на підставах, передбачених пунктом 1 статті 40 КЗпП України, можливості здійснювати пошук роботи в робочий час (не менше 2 годин на тиждень) із збереженням заробітної плати.

1.2.5. Скорочувати непродуктивні втрати робочого часу за рахунок ефективного використання трудових ресурсів та робочих місць.

1.2.6. При тимчасових зменшеннях обсягів діяльності, за згодою працівника, встановлювати неповний робочий день або тиждень з виплатою заробітної плати відповідно до відпрацьованого часу, при необхідності запроваджувати гнучкий режим роботи, скорочувати до мінімуму надурочні роботи.

1.2.7. Розривати строковий трудовий договір (пункти 2 і З статті 23) достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 цього кодексу. Спори про дострокове розірвання трудового договору вирішуються в загальному порядку, встановленому для розгляду трудових спорів.

1.2.8. Визначати у колективних договорах Підприємств обсяги професійного та профспілкового навчання працівників і загальні витрати коштів на такі цілі для забезпечення періодичності підвищення кваліфікації працівників - не рідше, ніж один раз на 5 років.

1.2.9. Платник податку на прибуток підприємств може включати до валових витрат виробництва та обігу звітного періоду витрати на професійну підготовку або перепідготовку за профілем такого платника фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з ним, в українських закладах освіти, за винятком фізичних осіб, пов'язаних з таким платником податку, в розмірі до 2 відсотків фонду оплати праці звітного періоду (постанова Кабінету Міністрів України від 24.12.97 N 1461).

1.2.10. Проводити в установлений термін атестацію керівників, спеціалістів, робітників масових професій Підприємств з основних питань їх діяльності та керування відповідно до чинного законодавства.

1.2.11. Рекомендувати Підприємствам при наявності власних коштів передбачати у колективних договорах:

а) виплату працівникам, звільненим за пунктом 1 ст. 40 КЗпП України, вихідної допомоги у розмірі, що перевищує середній місячний заробіток, з урахуванням їхнього віку та стажу роботи на підприємстві;

б) надання працівникам, котрі відпрацювали в споживчій кооперації не менше 10 років і яким залишилося 2 роки до пенсійного віку, права на залишення на роботі в разі скорочення чисельності або штату працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці до набуття ними права виходу на пенсію.

2.1. Самостійно визначати у колективних договорах форми, системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження і розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат Підприємствами з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, Генеральною та Галузевою угодами.

Вважати оптимальним співвідношення посадового окладу (тарифної ставки) у середній заробітній платі працівників не менше 70 відсотків.

2.2. Передбачити в угодах і колдоговорах:

- встановлення частки основної заробітної плати у середньому на рівні, не менш ніж досягнуто на 1 січня 2007 року;

- збільшення частки витрат на оплату праці у валових витратах та випереджаюче зростання тарифної ставки робітника І розряду відносно темпів зростання середньої заробітної плати для забезпечення підвищення на Підприємствах заробітної плати працівникам, у яких вона нижча за прожитковий мінімум.

2.3. Визначити у колективних договорах ставки (оклади) працівників загальних (наскрізних) професій і посад.

2.4. Загальний розмір нарахованої заробітної плати працівника, який виконав місячну (годинну) норму праці, не може бути меншим законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати без відповідних доплат, надбавок, заохочувальних та компенсаційних виплат згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 18.11.04 N 2190-IV.

2.5. Встановити мінімальну тарифну ставку робітника І розряду у розмірі не менше 120 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Залежно від фінансового становища Підприємства тарифна ставка робітника I розряду в колективному договорі (угоді) може встановлюватися у більш високому розмірі.

На окремих Підприємствах, які з об'єктивних фінансово-економічних причин не можуть виконати цю норму Угоди, колективним договором може встановлюватися на період не більш ніж шість місяців з дати його підписання інший розмір мінімальної тарифної ставки робітника I розряду, який не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

2.6. Формувати фонд оплати праці залежно від результатів господарсько-фінансової діяльності Підприємства. Сприяти забезпеченню зростання реальної заробітної плати з урахуванням зростання обсягів діяльності та продуктивності праці.

2.7. Встановлювати розмір заробітної плати залежно від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці без обмеження її максимальним розміром. Договірне регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захист визначається Кодексом Законів про працю України, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

2.8. Забезпечувати своєчасну і в повному обсязі виплату заробітної плати на Підприємствах. Оплату праці працівників Підприємств здійснювати в першочерговому порядку.

2.9. Установити для застосування на Підприємствах перелік видів і мінімальних розмірів доплат, надбавок до тарифних ставок, окладів і посадових окладів працівників, що мають міжгалузевий характер, згідно з додатком 1.

2.10. Виконувати ст. 33, 34 Закону України "Про оплату праці" щодо здійснення індексації заробітної плати та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати відповідно до затвердженого механізму. Відсутність власних коштів не є підставою для невиплати цієї компенсації працівникам.

2.11. Рекомендувати Підприємствам створити резервний фонд для забезпечення своєчасної виплати заробітної плати працівникам у випадках нестабільної роботи (банкрутства). Відрахування в цей фонд проводити у відсотках від прибутку після його оподаткування залежно від потреб.

2.12. У разі виникнення заборгованості із заробітної плати на Підприємствах створювати спільно з профспілковими органами представницькі комісії з метою усунення причин виникнення цих боргів. Щомісяця надавати працівникам витяг з розрахункової відомості (особистого рахунку) із заробітної плати працівника з даними про дату утворення і розміри заборгованості та розміри нарахованої компенсації за затримку виплати заробітної плати.

Сторони відповідно до своїх повноважень застосовують до керівника підприємства передбачені законодавством заходи впливу з метою забезпечення ліквідації заборгованості протягом місяця з моменту її виникнення.

2.13. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від Підприємства, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

2.14. Не приймати рішень для зміни раніше узгоджених та встановлення нових умов оплати праці працівникам без погодження з відповідним профспілковим органом.

2.15. Доплати працівникам за роботу у важких і шкідливих та особливо важких і особливо шкідливих умовах праці проводити за умовами атестації робочих місць відповідно до робіт та професій, встановлених Примірним переліком за рахунок власних коштів (додаток 2).

Розміри цих доплат встановлювати у балах залежно від ступеня шкідливості факторів виробничого середовища і важкості робіт, зокрема з важкими і шкідливими умовами праці до 2-х балів - доплата 4%, від 2,1 до 4 балів - 8%, від 4,1 до 6 балів - 12%; з особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці від 6,1 до 8 балів - 16%, від 8,1 до 10 балів - 20%, більше 10 балів - 24%.

2.16. При зміні умов оплати праці на Підприємствах у бік підвищення особам, яких попереджено про звільнення на підставі пункту 1 ст. 40 КЗпП України, встановлювати такі ж тарифні ставки (оклади), як і для інших працівників Підприємства.

2.17. Продаж продукції в рахунок заробітної плати проводити у виняткових випадках тільки за письмовою згодою працівника і відповідно до законодавства.

2.18. Проводити оплату часу простою не з вини працівника з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього Підприємства, працівник повинен попередити власника Підприємства або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб. При наявності власних коштів цей розмір може бути вищим. Конкретний розмір обумовлюється в колективних договорах і угодах.

2.19. При невиконанні норм виробітку не з вини працівника здійснювати оплату його праці за фактично виконану роботу. Місячна заробітна плата у цьому разі не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу). При невиконанні норм виробітку з вини працівника оплата проводиться відповідно до виконаної роботи.

2.20. При оцінці виконання норм праці (норм виробітку) враховувати товарне і матеріальне їх забезпечення та умови праці згідно з вимогами законодавства.

2.21. Проводити виплату надбавок на галузевому рівні при наявності власних коштів:

а) за вислугу років працівникам споживчої кооперації щомісячно у відсотках до посадового окладу (або заробітної плати, нарахованої за тарифними ставками, відрядними розцінками) залежно від стажу роботи у споживчій кооперації України у таких розмірах: понад 3 роки - 10%, понад 5 років - 15%, понад 10 років - 20%, понад 15 років - 25%, понад 20 років - 30%, понад 25 років - 40%;

б) персональних надбавок до 50% тарифної ставки (посадового окладу).

2.22. Встановлювати надбавки і доплати до посадових окладів (тарифних ставок) працівникам Підприємств споживчої кооперації, які мають почесні звання, спортивні звання, наукові ступені:

а) надбавки - за почесне звання України колишнього СРСР, країн СНД та Балтії, автономних республік: "заслужений" - на 20 відсотків; за спортивні звання: "Заслужений тренер", "Заслужений майстер спорту" - на 20 відсотків; "Майстер спорту міжнародного класу"

- на 15 відсотків; "Майстер спорту" - 10 відсотків. За наявності двох або більше звань встановлення надбавок до посадових окладів (ставок) працівників здійснюється за одним (вищим) званням; нагородженим почесною відзнакою Центральної спілки споживчих товариств України "Знак пошани" - на 10 відсотків;

б) доплати - за науковий ступінь (крім посад у вищих закладах освіти III і IV рівнів акредитації та наукових організаціях, для яких наявність наукового ступеня передбачена кваліфікаційними вимогами): доктора наук - на 25 відсотків, кандидата наук - на 15 відсотків.

Встановлення надбавок і доплат до посадових окладів (ставок) працівникам Підприємств споживчої кооперації проводиться, якщо діяльність працівників за профілем співпадає з наявним званням та ступенем.

2.23. Здійснювати оплату праці в надурочний час у подвійному розмірі.

2.24. Подовжити роботу щодо впровадження в споживчій кооперації основних положень Концепції дальшого реформування оплати праці в Україні.

2.25. Забезпечувати на Підприємствах гласність положень про оплату праці, які є обов'язковими додатками до колективних договорів.

2.26. Забезпечувати на Підприємствах впровадження технічно-обгрунтованих норм для всіх категорій працюючих, постійно здійснювати моніторинг у сфері нормування праці. Розробляти, переглядати, доповнювати та затверджувати норми праці відповідно до сучасного рівня техніки, технології виробництва і праці, а також узагальнювати та поширювати передовий досвід з нормування праці у галузі.

2.27. Спрямовувати кошти Підприємств, що вивільняються в результаті зменшення податкового навантаження на ці Підприємства, на підвищення заробітної плати з встановленням частки цієї суми у колективному договорі.

2.28. Забезпечувати збільшення частки працівників, які отримують заробітну плату вищу прожиткового мінімуму, не менш як на 10 відсоткових пунктів щороку.

3.1.1. Укомплектувати служби охорони праці, їх кількісний склад, ознайомити спеціалістів з функціональними обов'язками. Рівень заробітної плати та підпорядкованість спеціалістів служб охорони праці привести у відповідність з вимогами ст. 15 Закону України "Про охорону праці", Типовим положенням про службу охорони праці та Положенням про службу охорони праці в системі споживчої кооперації України.

3.1.2. Працювати над забезпеченням належних умов праці працюючих на Підприємствах відповідно до вимог Закону України "Про охорону праці".

3.1.3. Створити комісії з питань охорони праці на Підприємствах відповідно до ст. 16 Закону України "Про охорону праці" та Примірного положення "Про комісію з питань охорони праці підприємства в системі споживчої кооперації України".

3.1.4. Передбачати в колективних договорах комплексні заходи з охорони праці з визначенням термінів виконання, необхідних коштів та джерел фінансування.

3.1.5. Збільшувати витрати на одного працюючого на охорону праці залежно від економічного стану Підприємства в порядку, передбаченому колективним договором.

3.1.6. Впроваджувати у виробництво безпечні технології, нову техніку з метою створення здорових і безпечних умов праці на робочих місцях.

3.1.7. Забезпечувати додержання законодавства про охорону праці на Підприємствах та своєчасно повідомляти відповідні органи про усунення виявлених порушень. Визнавати право працівника відмовлятися від виконання робіт при наявності загрози його життю і здоров'ю.

3.1.8. У випадку зупинення робіт органами Держгірпромнагляду, експертами з умов праці Міністерства праці та соціальної політики України, страховими експертами з охорони праці Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, технічними інспекторами з охорони праці профспілки та інженерів з охорони праці Підприємств не з вини працівника зберігати за ним заробітну плату за період вимушеного простою згідно з чинним законодавством.

3.1.9. Здійснювати контроль та проводити аналіз стану охорони праці, аварійності та травматизму на Підприємствах. За результатами аналізу разом з профспілковими органами розробляти заходи, спрямовані на поліпшення умов та охорону праці.

Не менше двох разів на рік на засіданнях господарських та профспілкових органів усіх рівнів розглядати стан умов безпеки праці, виробничого травматизму на Підприємствах системи.

3.1.10. Виконувати приписи органів Держгірпромнагляду, експертів з умов праці Міністерства праці та соціальної політики України і подання страхових експертів з охорони праці Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та організаційно-технічні заходи, розроблені комісіями або членами комісії з розслідування нещасних випадків на виробництві, поставивши виконання запропонованих заходів у залежність від доцільності перебування на займаних посадах керівників Підприємств та спеціалістів служб охорони праці, якщо це загрожує життю працюючих. Вести журнал перевірки їх виконання.

3.1.11. З метою поліпшення стану охорони праці на Підприємствах узагальнювати та аналізувати причини виникнення нещасних випадків на виробництві.

3.1.12. Проводити єдину науково-технічну політику в галузі охорони праці, а саме:

а) продовжити виконання Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2006-2011 роки;

б) здійснювати методичне керівництво діяльністю Підприємств з питань охорони праці та розробляти необхідні нормативні акти;

в) організовувати в установленому порядку навчання і перевірку знань з охорони праці працівників споживчої кооперації та представників з охорони праці профспілки;

г) у разі кадрових змін у постійно діючих атестаційних комісіях споживспілок забезпечити навчання та атестацію з охорони праці нових членів комісій у ДП "Головний навчально-методичний центр" у м. Києві.

3.1.13. Протягом 2007 року провести перевірку технічного стану наявних санітарно-побутових приміщень і санітарно-технічних приладів (шафи, крани, душові сітки, унітази тощо) та забезпечити ними працюючих відповідно до БН і П 2.09.04.87 "Адміністративні та побутові будинки".

3.1.14. Передбачити в колективних договорах Підприємств за рахунок власних коштів:

а) надання працівнику матеріальної допомоги за травму, яка призвела до втрати працездатності, у таких розмірах:

- до 10 днів - у розмірі 1/4 середньомісячної заробітної плати;

- до 20 днів - у розмірі 1/3 середньомісячної заробітної плати;

- до 30 днів - у розмірі 1/2 середньомісячної заробітної плати;

- більше 30 днів - у розмірі середньомісячної заробітної плати.

б) у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві виплату одноразової матеріальної допомоги сім'ї загиблого працівника проводити понад норми законодавства у розмірі 3 середньомісячних заробітних плат та по 1 середньомісячній заробітній платі на кожного утриманця, а також на його дитину, яка народилася після його смерті. При невиконанні потерпілим вимог законодавчих та нормативних актів з охорони праці ця одноразова матеріальна допомога Підприємством не виплачується. При реорганізації, ліквідації та банкрутстві Підприємства виплати, передбачені пунктом 3.1.14, не проводяться.

3.1.15. Надавати консультації та безкоштовну правову допомогу працівникам, потерпілим від нещасного випадку на виробництві, і сім'ям загиблих щодо своєчасного і повного відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, а також виплат одноразової допомоги відповідно до Законів України "Про охорону праці" та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

3.1.16. Погоджувати в обов'язковому порядку з відповідними комітетами профспілки та профспілковими комітетами нормативні акти, рішення з питань охорони праці, які приймаються суб'єктами господарювання.

3.1.17. Своєчасно проводити атестацію робочих місць за умовами праці працівників, зайнятих на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, для встановлення їхнього права на пільги і компенсації, а також для розроблення заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників.

3.1.18. Здійснювати обов'язкове страхування від нещасних випадків водіїв та робітників, що працюють на роботах і об'єктах підвищеної небезпеки.

3.1.19. Поновити в 2007 році перелік об'єктів та споруд, що перебувають у небезпечному для життя людей технічному стані, розробити та виконати протягом дії Угоди плани заходів щодо подальшої безпечної їх експлуатації.

3.2.1. Регулювати трудові відносини відповідно до законодавства України про працю та статутів Підприємств.

3.2.2. Застосовувати контрактну форму трудового договору лише з керівниками підприємств (крім тих, що займають виборні оплачувані посади), а також з педагогічними і науково-педагогічними працівниками. Передбачати у контрактах з керівниками підприємств їхню відповідальність перед власником або уповноваженим ним органом за стан дотримання вимог законодавства з оплати, охорони праці та нормування праці на підприємстві.

3.2.3. Здійснювати контроль за додержанням законодавства про працю на Підприємствах.

3.2.4. Узгоджувати з відповідними профспілковими комітетами графіки чергування працівників у вихідні та святкові дні.

3.2.5. При укладенні колдоговору на Підприємстві: - в разі необхідності передбачати застосування підсумкового обліку робочого часу на певний період таким чином, щоб ця величина не перевищувала законодавчо визначену норму робочого часу;

- визначати конкретні зобов'язання щодо поліпшення стану нормування праці працівників.

3.2.6. Створювати комісії з трудових спорів на Підприємствах з кількістю працюючих 15 і більше осіб та підвищувати ефективність їх роботи щодо розгляду ними трудових спорів.

3.2.7. У правилах внутрішнього трудового розпорядку, які є додатком до колективного договору, визначати режим роботи (графіки роботи), тривалість робочого часу та відпочинку працівників Підприємств.

3.2.8. Здійснювати залучення працівників до надурочних робіт відповідно до законодавства.

3.2.9. Надавати щорічні відпустки згідно з порядком, передбаченим ст. 10 Закону України "Про відпустки".

3.2.10. Надавати щорічну основну відпустку працівникам не менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про відпустки". За рахунок власних коштів термін відпустки може бути збільшений.

3.2.11. За працівниками, які користувалися відпусткою більше загальної тривалості, ніж визначено відповідно до законів та інших нормативно-правових актів України, зберігати відпустки раніше встановленої загальної тривалості на весь період їхньої роботи на даному Підприємстві лише на посадах, професіях, роботах, що давали їм право на цю відпустку, та за наявності умов, за якими вона надавалася (п. II Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відпустки" від 02.11.2000 N 2073-III).

3.2.12. Надавати щорічні додаткові відпустки:

а) за особливий характер праці:

- окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або за умов підвищеного ризику для здоров'я, до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах;

- працівникам з ненормованим робочим днем - тривалістю до 7 календарних днів згідно зі списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою. Орієнтовний перелік робіт, професій і посад працівників з ненормованим робочим днем додається (додаток 3);

б) за роботу із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних із негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів, за Списком виробництв, цехів, професій і посад, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Конкретна тривалість відпустки встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестацій робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах.

3.2.13. Надавати щороку додаткову оплачувану відпустку тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів працюючим жінкам, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку. За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 14 календарних днів.

3.2.14. Надавати працівникам Підприємств, які мають стаж роботи у споживчій кооперації понад 10 років, додаткову оплачувану відпустку тривалістю 7 календарних днів, а, починаючи з 11-го року, збільшувати відпустку на 1 календарний день за кожний наступний рік. Тривалість додаткової оплачуваної відпустки не може перевищувати 14 календарних днів, оплата якої здійснюється за рахунок власних коштів Підприємства та за умови його рентабельної роботи. Перенесення додаткової відпустки на наступний рік не допускається. За бажанням працівника додаткова відпустка може бути замінена компенсаційною грошовою виплатою, але не пізніше того року, протягом якого вона повинна бути використана.

3.2.15. Надавати працівникам додаткові відпустки при збереженні основної заробітної плати: при реєстрації шлюбу - 1 день, при смерті рідних - 3 дні. Оплата здійснюється за рахунок власних коштів.

3.2.16. Надавати працівникам відпустку без збереження заробітної плати за сімейними обставинами та з інших причин на термін, обумовлений угодою між працівником та власником Підприємства або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік, а також відпустки, передбачені статтею 25 Закону України "Про відпустки".

3.2.17. Забезпечувати своєчасну підготовку дитячих таборів, пансіонатів, які знаходяться на балансі Підприємств до літнього оздоровчого сезону.

4.1. Відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективними договорами та угодами, але не менше 0,3% від фонду оплати праці з віднесенням цих сум на валові витрати.

4.2. Відповідно до пункту 5.2.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Підприємствами щокварталу проводити перерахування коштів, або вартість товарів (робіт, послуг) до неприбуткових організацій (профспілкових комітетів), визначених у пункті 7.11 цього закону, в розмірі не менше 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року для здійснення благодійної діяльності для працівників та пенсіонерів Підприємств. Ці перерахування включаються до валових витрат.

4.3. Проводити відрахування профспілковим органам Підприємств у розмірі 3% від прибутку, отриманого від продажу основних засобів та 1,5% надходжень, отриманих від оренди для здійснення статутної діяльності.

4.4. Надавати профспілковим органам усіх рівнів безплатно необхідні приміщення з усім обладнанням, опаленням, освітленням, прибиранням, охороною для роботи самого комітету і проведення зборів працівників, а також транспорт і засоби зв'язку.

4.5. Надавати працівникам Підприємств, обраним до профспілкових органів, гарантії для здійснення їхніх повноважень згідно зі ст. 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

4.6. Утримувати, обслуговувати та ремонтувати при необхідності житловий фонд Підприємств споживчої кооперації.

4.7. При наявності власних коштів і за згодою профспілкового органу Підприємства надавати кредити (позички) на індивідуальне, кооперативне будівництво, придбання квартир, інші господарські потреби працівникам Підприємств, які пропрацювали у споживчій кооперації не менше 10 років.

4.8. Створити на Підприємствах за рахунок прибутку Фонд соціального захисту.

4.9. Передбачити при укладенні угод і колективних договорів зобов'язання щодо соціального захисту ветеранів праці та пенсіонерів.