Конференція проведена Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Міністерством архітектури та будівельної політики Автономної Республіки Крим, Державним науково-дослідним інститутом будівельних конструкцій, Академією будівництва України, Інститутом "КримНДІпроект", науково-дослідним інститутом "НДІпроектреконструкція", ВАТ "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву", Інститутом геофізики імені С.І.Суботіна Національної академії наук України, Українською Асоціацією сейсмостійкого будівництва, Кримською академією природоохоронного і курортного будівництва Міністерства освіти і науки України, корпорацією "УкрРОСБУД", Центром науково-технічних послуг "Інжзахист" і ДП "Укрархбудінформ".

В конференції взяли участь фахівці, крім України, з республік: Вірменія, Литва, Казахстан, Російська Федерація, Узбекистан. Крім того, надіслали матеріали на конференцію фахівці з Азербайджану, Молдови, Грузії та Німеччини.

До конференції НДІБК видано Міжвідомчий науково-технічний збірник "Будівельні конструкції" під назвою "Будівництво в сейсмічних районах України" обсягом 800 стор., в якому опубліковано більше 120 статей майже 300 фахівців.

В роботі конференції у різних форматах взяли участь понад 350 спеціалістів.

На конференції було розглянуто такі важливі питання, як:

- проектування та будівництво в сейсмічно небезпечних районах України відповідно до нової редакції ДБН "Будівництво в сейсмічних районах України";

- сейсмічна небезпека в Україні;

- нові дані про ступені сейсмічної небезпеки території України у відповідності з мапами ОСР-2004 ;

- методологія розроблення технічних регламентів та стандартів відповідно до вимог загальнодержавної програми "Адаптації законодавства України до законодавства ЕС";

- теорія сейсмостійкості, методи та результати розрахунків на сейсмостійкість;

- сейсмічне мікрорайонування, сейсмічні впливи на коливання грунтів, основ та фундаментів, взаємодія фундаментів з основою;

- експериментальні методи дослідження сейсмостійкості системи моніторингу, конструктивні та проектні рішення сейсмостійких будівель.

Конференція констатує:

Сейсмічна небезпека території України визначається як глобальною, так і локальною тектонічною активністю, пов'язаною зі складним розподілом напружено-деформованого стану тектонічних структур та техногенним впливом.

Сейсмонебезпечні райони України з інтенсивністю 6-9 балів займають понад 20% її території (близько 120 тис. кв.км), на якій мешкає більше 10 млн. осіб. Регіони із сейсмічною інтенсивністю 7-9 балів складають близько 12% території, що включає майже 800 населених пунктів, у яких мешкає більше 7 млн. осіб.

До сейсмічно небезпечних регіонів відносяться території АР Крим, частина Одеської й Чернівецької областей, Карпатський регіон, Кіровоградська, Вінницька, Тернопільська області й частина Донбасу. Найбільш загрозливими за своїми наслідками для України є осередки зон Вранча, Закарпатська й Кримська сейсмічні зони. За останній час сильні землетруси в зазначених регіонах відбулися в 1940, 1977, 1986 і 1990 роках.

У цілому 40% території України можуть знаходитися під безпосереднім впливом небезпечних сейсмічних подій і до 70% - спільним впливом землетрусів із підтопленням, зсувами, підробками та іншими інженерно-геологічними процесами, що негативно впливають на стійкість споруд.

Зношеність основних фондів і недостатнє фінансування охоронних заходів підвищують тяжкість наслідків зменшення передбачуваності ймовірності виникнення катастроф, пов'язаних із природною геодинамічною активністю й землетрусами.

Роботи, що виконуються в Україні в сфері захисту населення, промислових і житлових будівель і споруд від сейсмічних впливів в основному регламентуються такими документами:

- постановами Кабінету Міністрів України від 11.09.95 N 728 та від 28.06.97 р. N 699 "Про затвердження Положення про національну систему сейсмічних спостережень та підвищення безпеки проживання населення в сейсмонебезпечних районах", "Положення про Міжвідомчу комісію із сейсмічного моніторингу та Програми функціонування і розвитку національної системи сейсмічних спостережень та підвищення безпеки проживання населення в сейсмонебезпечних регіонах";

- "Міжнародною науково-технічною програмою створення системи сейсмологічного моніторингу територій країн-учасниць СНД", ратифікованою постановою Верховною Радою України від 22.02.2000 N 1487-III;

- Будівельними нормами і правилами СНиП II-7-81* "Строительство в сейсмических районах" в редакції 1996 р (із змінами, введеними в Україні в 1997 р.), чинними до лютого 2007 р;

- трьома новими картами сейсмічного районування території України, які введені в дію наказом Мінбуду України від 23.08.2006 р. N 282;

- Державними будівельними нормами "Будівництво в сейсмічних районах України", що затверджені наказом Мінбуду України під шифром ДБН В.1.1-12:2006, що набуває чинності з 1 лютого 2007 року.

Основною концепцією в сфері захисту населення, промислових і житлових будівель і споруд від сейсмічних впливів повинно стати впровадження сейсмостійкого проектування і будівництва на базі об'єктивних знань про кількісні параметри реально існуючої сейсмічної небезпеки на конкретних будівельних майданчиках.

Конференція звертає увагу на те, що в останні роки побудовано багато об'єктів житлово-цивільного призначення без додержання вимог загальноприйнятих будівельних норм і правил. Не ведуться роботи щодо забезпечення сейсмічної безпеки на будівлях і спорудах існуючої забудови. Загальний рівень якості та культури виконання будівельних робіт у сейсмонебезпечних районах помітно знизився. Будівельні організації не завжди розробляють проекти організації робіт (ПОР) та проекти виконання робіт (ПВР), відсутні поопераційні технологічні карти з урахуванням вимог сейсмостійкого будівництва, часто не укладаються договори на ведення авторського нагляду тощо.