Статус Рішення див.

Рада глав урядів Співдружності Незалежних Держав вирішила:

1. Затвердити Міждержавну науково-технологічну програму створення системи сейсмологічного моніторингу територій держав-учасниць СНД (додається).

2. Доручити урядам держав-учасниць Співдружності розробити та вжити заходів по реалізації зазначеної Міждержавної програми.

3. Це Рішення набуває чинності з дня здачі на зберігання депозитарію третього повідомлення про виконання державами, що його підписали, внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття ним чинності.

Для держав, що виконали необхідні внутрішньодержавні процедури пізніше, Рішення набуває чинності з дня здачі на зберігання депозитарію повідомлень про виконання зазначених процедур.

Вчинено в місті Москві 25 листопада 1998 року в одному дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається у Виконавчому Секретаріаті Співдружності Незалежних Держав, який надішле кожній державі, що підписала це Рішення, її завірену копію.

Міждержавна науково-технологічна програма створення системи сейсмологічного моніторингу територій держав-учасниць СНД (МНТП ССМ) (далі - Програма) є підсумком серії документів, що визначають мету, завдання, основи методології і зміст робіт по створенню Міждержавної системи сейсмологічного моніторингу сейсмонебезпечних регіонів держав-учасниць СНД (МССМ). Поряд з Програмою ці документи містять у собі Доктрину і Концепцію Міждержавної системи сейсмологічного моніторингу території держав-учасниць СНД, підготовлені в 1995 і 1996 рр., а також матеріали, що відносяться до Російської Федеральної цільової програми (ФЦП) "Федеральна система сейсмологічних спостережень і прогнозу землетрусів (ФССС РФ)" і до національних програм розвитку сейсмічних мереж держав-учасниць СНД. Доктрина і Концепція присвячені обгрунтуванню необхідності створення МССМ, розкривають основну мету і завдання робіт, дають стислу характеристику основ їхньої методології і змісту робіт, запланованих на 1998-2001 рр. У наведеній нижче Програмі систематизовані основні заходи, спрямовані на реалізацію Доктрини і Концепції МССМ, визначені терміни робіт і необхідні обсяги фінансування.

Окремі розділи запропонованої Програми можуть бути розвинуті й конкретизовані як по змісту заходів, так і по етапах їхнього виконання. Ця робота повинна проводитися за участю робочих груп по сейсмологічній апаратурі, інформаційних системах, методології оцінки сейсмічної небезпеки і прогнозу землетрусів при Експертній раді по сейсмології і сейсмостійкому будівництву при Міждержавній раді з надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, що включають представників держав-учасниць СНД. Склад учасників спільних робіт по Програмі визначений попередньо і лише на рівні окремих відомств, насамперед національних академій наук, що підтримали Доктрину і Концепцію МССМ і підтвердили свою згоду на участь у роботах по створенню МССМ. Серед них геофізичні й сейсмологічні інститути національних академій наук Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, Республіки Білорусь, Грузії, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, Російської Федерації, Республіки Таджикистан, Туркменистану, Республіки Узбекистан і України, а також національні відомства ряду країн з надзвичайних ситуацій.

Актуальність проблеми створення МССМ пояснюється наступними чинниками.

Землетруси за своїми руйнівними наслідками і числу людських жертв займають одне з перших місць серед природних катастроф. У ряді країн їхні наслідки можуть відчуватися протягом декількох десятиліть і поглинати суттєву частину національного бюджету. Значній сейсмічній небезпеці підвладні й обширні території практично всіх держав-учасниць СНД, які у тектонічному відношенні являють собою арену геодинамічної взаємодії трьох великих літосферних плит - Євразійської, Аравійської та Індостанської.

Ця Програма відображає конструктивний принцип подальшого розвитку взаємодій вчених і фахівців в галузі сейсмологічних спостережень і прогнозу сейсмічної небезпеки як на міждержавному рівні, так і на рівні заінтересованих організацій, і реалізує в систематизованому вигляді вже частково розроблені положення. Вона визначає основні заходи щодо створення МССМ.

Головна мета розробки Міждержавної системи сейсмологічного моніторингу сейсмонебезпечних регіонів полягає в:

уніфікації апаратурно-методичного оснащення національних спостережних мереж для моніторингу сейсмічної активності та прогнозу землетрусів;

інтеграції інформаційного забезпечення для адекватної оцінки сейсмічної небезпеки і вжиття заходів для попередження руйнівних наслідків сильних землетрусів;

розвитку методологічних основ і надійних методів прогнозування землетрусів і оцінки сейсмічного риску.

Основні завдання по проблемі, що розглядається, містять у собі наступні розділи:

розробка методології оцінки довгострокової сейсмічної небезпеки і створення карти загального динамічного сейсмічного районування території держав-учасниць СНД і суміжних регіонів як основи для розробки національних нормативних документів для забезпечення сейсмостійкого будівництва і раціонального землекористування;

розробка методології моніторингу, прогнозу і оцінки небезпеки виникнення техногенних землетрусів для районів промислової розробки родовищ корисних копалин і великого гідротехнічного будівництва;

розробка методів прогнозування землетрусів і забезпечення сейсмічної безпеки населення, оцінки потенційних втрат і збитків від можливих землетрусів;

оптимізація мережі сейсмометричних обсерваторій і станцій, оснащення їх однотипною вимірювальною апаратурою, створення інтегрованої міждержавної системи сейсмологічних спостережень;

організація спільних епіцентральних експедицій для слідкування за розвитком сейсмогеодинамічних процесів у вогнищевих зонах і вивчення наслідків сильних землетрусів.

Відповідно до основних завдань робіт з проблеми, що розглядається, а також з метою реалізації положень Доктрини і Концепції створення МССМ ця Програма поділяється на чотири підпрограми (Додаток 1):

Підпрограма I. Створення загального апаратурнометодичного простору для моніторингу сейсмічної активності та прогнозу землетрусів.

Підпрограма II. Створення загального інформаційного простору для забезпечення прогнозу сейсмічної небезпеки.

Підпрограма III. Створення загального науково-методологічного простору для розробки надійних методів оцінки сейсмічної небезпеки і прогнозу землетрусів.

Підпрограма IV. Науково-організаційні заходи.

Реалізація МНТП ССМ здійснюється під егідою урядів держав-учасниць СНД і Міждержавного економічного Комітету Економічного союзу (МЕК) при організуючій ролі Міждержавного Комітету з науково-технологічного розвитку (МК НТР). Безпосередню координацію дій учасників Програми здійснює Міждержавна рада з надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру (МДР з НС).

Експертна рада по сейсмології і сейсмостійкому будівництву при МДР з НС періодично інформує МК НТР про хід реалізації Програми. Зазначені відомості враховуються в його щорічних доповідях МЕК для внесення пропозицій, спрямованих на усунення виявлених недоліків і причин можливого відставання від графіків і планів заходів по реалізації Програми як в цілому, так і її національних (держав-учасниць СНД) розділів.

Загальне керівництво розробкою Програми здійснював академік Російської академії наук (РАН) В.Н. Страхов. Ним же проведене остаточне редагування Програми, підготовленої співробітниками Об'єднаного інституту фізики Землі (ОІФЗ) РАН док. фіз.-мат. наук М.В. Невским, член-кор. РАН Г.А. Соболєвим, директором Геофізичної служби РАН О.Є. Старовойтом, член-кор. Академії наук Республіки Узбекистан (АН РУ) В.І. Уломовим і зав. лабораторією ОІФЗ РАН Т.П. Бєлоусовим. Поряд з ними в розробці МНТП ССМ брали участь члени Експертної ради при МДР з НС член-корр. Академії природничих наук Російської Федерації (АПН РФ) М.А. Шахраманьян і канд. тех. наук Г.М. Нігметов. Великий внесок у підготовку Програми зробили члени Робочої групи по формуванню і реалізації МНТП ССМ - представники держав-учасниць СНД: начальник Дослідно-методичної геофізичної експедиції Академії наук Азербайджанської Республіки (ДМГЕ АН АР), доктор геол.-мін. наук А.Г.Гасанов, Генеральний директор Національної Служби Сейсмічного Захисту Республіки Вірменія, доктор техн. наук С.Ю. Баласанян, зав. лаб. Інституту геологічних наук Національної академії наук Білорусі, канд. фіз.-мат. наук А.Г. Аронов, директор Інституту геофізики Академії наук Грузії (АН Г), член-кор. АН Г Т.Л. Челідзе, директор Інституту сейсмології Міністерства науки Академії наук (МН-АН) Республіки Казахстан, член-кор. Академії наук Республіки Казахстан (АН РК) А.К. Курскєєв, директор Інституту сейсмології Національної академії наук Киргизької Республіки (НАН КР), член-кор. НАН КР А.Т. Турдукулов, директор Інституту геофізики і геології Академії наук Республіки Молдова (АН РМ), академік АН РМ А.В. Друмя, директор Інституту сейсмології і сейсмостійкого будівництва Академії наук Республіки Таджикистан (АН РТ), академік АН РТ С.Х. Негматуллаєв, директор Інституту сейсмології Національної академії наук Туркменистану (НАНТ), член-кор. НАНТ Т.А. Аширов, директор Інституту сейсмології Академії наук Республіки Узбекистан (АН РУ), член-кор. АН РУ К.Н. Абдуллабеков, заст. директора Інституту геофізики Національної академії наук України (НАНУ), член-кор. НАН У О.М. Харітонов. При розробці Програми суттєва допомога була надана представниками МЕК і МК НТР.

Коротке обгрунтування робіт по реалізації МНТП ССМ і її основних підпрограм містять наступні розділи цього документа.

В останні роки у системі сейсмологічних спостережень на територіях держав-учасниць СНД склався дуже тривожний стан. Через відсутність необхідного фінансування, морально застаріле обладнання і втрати кваліфікованих кадрів спостережна мережа в більшості держав-учасниць СНД, що складається із сотень стаціонарних сейсмічних станцій, стала швидко занепадати. В той час як кількість сейсмологічних обсерваторій у різних країнах світу продовжує зростати і удосконалюватися, забезпечуючи інформацією фундаментальні сейсмологічні і прикладні дослідження з розв'язання завдань сейсмостійкого будівництва і охорони навколишнього середовища, сейсмічні станції у надзвичайно сейсмоактивних регіонах держав-учасниць СНД одна за одною припиняють свою роботу. Пов'язані з цим негативні наслідки важко переоцінити, а найсвіжіший приклад цього - закриття сейсмічних станцій на Сахаліні незадовго до катастрофічного Нафтогорського землетрусу 1995 року.

Аналіз спостережної сейсмології в державах-учасницях СНД показує, що для досягнення сучасного рівня робіт у цій області і забезпечення сейсмічної безпеки населення, що проживає в зонах сильних землетрусів, першочерговим завданням є створення Міждержавної системи сейсмологічного моніторингу і прогнозу сейсмічної небезпеки, а також сучасних національних сейсмічних мереж на базі новітніх досягнень сейсмометрії, комп'ютерної технології і телекомунікаційних систем зв'язку. Ця робота повинна виконуватися по наступних напрямках:

технічне переоснащення сейсмічних станцій сучасним цифровим устаткуванням для проведення спостережень і передачі даних по каналах зв'язку;

створення оптимальних спостережних сейсмічних мереж;

створення мережі інформаційно-обробних центрів, оснащених сучасними засобами обчислювальної техніки і зв'язку;

створення й удосконалення методичного, математичного і програмного забезпечення функціонування сейсмічних мереж;

організація скоординованого спільного функціонування і розвитку МССМ, а також прогнозу сейсмічної небезпеки з метою забезпечення сейсмічної безпеки, захисту територій і об'єктів держав-учасниць СНД від впливу сильних землетрусів.

При розгортанні робіт з технічного переоснащення сейсмічних станцій, створення інформаційно-обробних центрів, організації телекомунікаційних систем для обміну даними принциповим є створення уніфікованих комплексів технічних засобів.

Основними завданнями МССМ на територіях держав-учасниць СНД є:

організація і проведення безперервних телесейсмічних, регіональних і локальних спостережень за сейсмічною обстановкою на територіях держав-учасниць СНД;

створення і ведення національних банків даних сейсмологічних спостережень і прогнозу сейсмічної небезпеки на територіях держав-учасниць СНД із забезпеченням оперативного взаємного обміну даними про характер сейсмічної активності на відповідних територіях;

оперативне забезпечення урядових органів держав-учасниць СНД і органів виконавчої влади територій, розташованих у сейсмонебезпечних районах, інформацією про місце, час та інтенсивність землетрусів з магнітудою М>3,5 - на відповідній території і з магнітудою М>5,0 - за кордоном;

регулярне видання національних сейсмологічних бюлетенів каталогів землетрусів і зведеного каталогу МССМ;

забезпечення наукових досліджень, що проводяться у національних академіях наук, даними сейсмологічних спостережень для розв'язання фундаментальних задач геофізики;

забезпечення участі держав-учасниць СНД у міждержавних сейсмологічних проектах і в глобальній системі сейсмологічних спостережень.

Для вирішення поставлених завдань необхідно провести роботи по розвитку і технічній модернізації сейсмічних станцій, центрів збору та обробки даних і ввести в експлуатацію телекомунікаційні системи передачі інформації.

Сейсмологічні спостереження повинні бути організовані в мережі трьох рівнів: міждержавному (телесейсмічному), національному (регіональному) і локальному.

До складу сейсмічної мережі (незалежно від рівня) входять наступні компоненти: сейсмічні станції, центр збору й обробки даних, канали передачі даних. Мережі всіх трьох рівнів повинні бути між собою пов'язані і доповнювати одна одну. Так, деякі сейсмічні станції телесейсмічної мережі можуть одночасно бути станціями регіональної мережі, а дані станцій регіональної мережі можуть оброблятися в центрі обробки даних телесейсмічної мережі тощо.

Локальні спостереження проводяться на територіях розміром порядку 100 х 100 км2, охоплюють частіше за все прогностичні полігони і забезпечують вивчення сейсмічності, починаючи з магнітуди порядку М=2,0 і вище.

Регіональні мережі Росії розташовуються головним чином у сейсмоактивних регіонах типу Камчатки, Сахаліну, Північного Кавказу, Байкалу та ін. Вони охоплюють території площею приблизно 1000 х 1000 км2 і реєструють землетруси з магнітудою 3,0 і більше. В інших державах-учасницях СНД сейсмічна мережа регіонального рівня фактично є національною сейсмічною мережею, до складу якої входять, крім регіональної, локальні групи сейсмічних станцій.

Телесейсмічна мережа веде спостереження на всіх територіях держав-учасниць СНД з магнітудного рівня 4,0 і більше. Вона забезпечує моніторинг сейсмічності держав-учасниць СНД і входить у систему глобальних сейсмічних спостережень, завдяки чому може розглядатися як Міждержавна телесейсмічна мережа держав-учасниць СНД.

Принципи функціонування МССМ базуються на визначенні:

режимів функціонування складових спостережних мереж і системи в цілому, а також умов зміни цих режимів;

уніфікованого порядку збору та обробки інформації в мережах сейсмологічних спостережень і у системі в цілому, основних положень забезпечення доступності результатів спостережень і їх вільного розповсюдження;

особливостей функціонування системи в умовах сильного землетрусу, що відбувся, і сейсмічної небезпеки регіонів за даними середньострокового і короткострокового прогнозів землетрусів.

Технічне та інформаційне забезпечення функціонування мереж сейсмологічних спостережень у складі МССМ є рівноправними за пріоритетами розвитку. При цьому створення засобів і методів інформаційного забезпечення може проводитися з деяким випередженням.

До технічного забезпечення відноситься:

устаткування сейсмічних станцій спостережних мереж;

засоби обробки результатів спостереження і передачі даних на станціях;

устаткування інформаційно-обробних центрів спостережних мереж засобами збору і передачі даних для реалізації їхнього спільного функціонування в складі МССМ.

Принциповим напрямком розвитку технічного забезпечення вважається переоснащення станцій і обробних центрів стандартним уніфікованим цифровим обладнанням і засобами міжкомп'ютерного зв'язку.

До інформаційного забезпечення відносяться:

інформаційно-комунікаційна система МССМ;

формати даних, повідомлень, донесень, запитів;

загальнотехнічне і загальносистемне програмне забезпечення для реалізації обміну даними в МССМ і функціонування банку даних. Розвиток інформаційного і технічного забезпечення спільного функціонування спостережних мереж МССМ повинно здійснюватися шляхом прийняття погоджених рішень про уніфікацію та стандартизацію технічних і програмних засобів, протоколів обміну і форматів даних.

Міждержавний інформаційно-обробний центр сейсмологічних служб держав-учасниць СНД (МІОЦ СС) створюється з метою забезпечення взаємодії МССМ з національними центрами сейсмічних даних держав-учасниць СНД, з національними сейсмічними службами і міжнародними центрами даних інших країн, з Центром управління в кризових ситуаціях (ЦУКС) Міністерства з надзвичайних ситуацій і ліквідації наслідків стихійного лиха Російської Федерації (МНС РФ). Центр буде створений на базі інформаційно-обробного центру Геофізичної служби РАН в місті Обнінську (ІОЦ ГС РАН).

МІОЦ СС для виконання поставлених перед ним завдань:

веде службу термінових повідомлень про сильні землетруси: оперативно забезпечує національні центри сейсмічних даних держав-учасниць СНД і державні органи Росії інформацією про місце, час та інтенсивність землетрусів з магнітудою 3,5 і більше на територіях держав-учасниць СНД і з магнітудою 5,0 і більше за кордоном. Створює базу даних служби термінових донесень, яка містить основні характеристики землетрусів, що відбулися (час, координати та глибину вогнища, магнітуду, інтенсивність у балах в епіцентральній зоні й навколишніх областях), та інформацію про його наслідки (руйнування та пошкодження будинків, об'єктів, споруд, соціальні наслідки та інше). Інформація, що поступає в банк даних, постійно коректується і доповнюється в процесі її одержання від сейсмічних станцій і національних центрів даних;

створює і веде Міждержавний банк сейсмологічних даних, забезпечує прямий доступ до інформації про характер сейсмічної активності та сейсмічної небезпеки на територіях держав-учасниць СНД і тенденції їхнього розвитку. Основною інформацією Міждержавного банку даних є оперативні та узагальнені сейсмологічні бюлетені й каталоги телесейсмічної мережі. Поповнення банку даних інформацією відбувається безперервно;

оперативно забезпечуює держави-учасниці СНД інформацією про наслідки землетрусів, що відбулися;

видає сейсмологічні бюлетені та каталоги землетрусів телесейсмічної мережі та забезпечує їх регулярне розповсюдження в державах-учасницях СНД;

за погодженням з національними сейсмологічними центрами бере участь у модернізації технічного оснащення національних сейсмічних мереж;

забезпечує наукові дослідження, що проводяться в державах-учасницях СНД, даними сейсмологічних спостережень для розв'язання фундаментальних і прикладних задач наук про Землю;

бере участь у функціонуванні Глобальної системи сейсмологічних спостережень телесейсмічною мережею станцій;

виконує зобов'язання по міжнародному обміну даними телесейсмічної мережі з закордонними сейсмологічними центрами.

Технічні засоби МІОЦ СС, виходячи із своїх можливостей, повинні забезпечувати:

збір та передачу даних з 50-60 станцій телесейсмічної мережі;

збір та передачу даних з 10-12 національних сейсмологічних центрів;

збір даних з телесейсмічних станцій повинен забезпечуватися в режимі реального часу, з регіональних центрів - в режимі погодженого регламенту з можливістю доступу з МІОЦ СС у національні центри і на телесейсмічні станції в будь-який час;

безперервну та оперативну взаємодію баз даних МІОЦ СС і національних центрів даних держав-учасниць СНД по обміну даними в режимах реального часу і погодженого регламенту;

добування необхідної додаткової інформації з баз даних закордонних (крім держав-учасниць СНД) сейсмологічних центрів за запитом або методом прямого доступу по міжкомп'юторному зв'язку і забезпечення обміну даними з цими країнами;

створення Міждержавного банку сейсмологічної інформації, постійне його розширення і поповнення сейсмологічними даними;

обробку даних у режимі служби термінових донесень і передачу зведень з результатами термінової обробки в національні центри даних держав-учасниць СНД та інші організації за погодженим переліком;

виконання заявок держав-учасниць СНД на надання їм сейсмологічних даних.

Надзвичайно висока сейсмічна небезпека властива практично всій території Північної Євразії, в межах якої розташовані і держави-учасниці СНД, які постійно відчувають руйнівні впливи і загрозу сильних землетрусів. Дуже рідко сейсмоактивні регіони, які простягаються на тисячі кілометрів, розташовуються в межах однієї і тієї ж держави. Кожен з таких регіонів звичайно характеризується єдністю сейсмогеодинамічного розвитку, що проявляється, зокрема, у певній упорядкованості геоструктур, вогнищ землетрусів, міграційних процесів і сейсмічної активізації. Отже, для адекватного вивчення структури сейсмічності й динаміки сейсмічних процесів у кожному з регіонів, а також для виявлення внутрішнього і міжрегіональних сейсмогеодинамічних зв'язків, необхідне широке міжнародне співробітництво.

Першою і найважливішою ланкою в оцінці довгострокової сейсмічної небезпеки і сейсмічного риску є сейсмічне районування (СР). Дослідження в цій галузі мають на меті ідентифікацію сейсмогенеруючих зон, визначення параметрів їхнього сейсмічного режиму, а у підсумку - розрахунок створюваного ними сейсмічного ефекту на земній поверхні. Дослідження базуються на детальному і комплексному вивченні глибинної структури земної кори і всієї літосфери, сучасної геодинаміки, сейсмотектоніки, регіональної сейсмічності та інженерної сейсмології. Вони об'єднують широке коло фахівців в галузі сейсмології та інших наук про Землю з інженерами-проектувальниками і будівельниками різних спеціалізацій.

Залежно від завдань, ступеня детальності й масштабу досліджень сейсмічне районування може бути загальним (ЗСР, масштаб 1:5000000 - 1:2500000), детальним (ДСР, масштаб 1:500000 -1:100000) і мікросейсмічним (МСР, масштаб 1:50000 і більше). Однак першорядним та опорним для всіх наступних побудов є ЗСР, основане на регіональних та міжрегіональних сейсмологічних і геолого-геофізичних дослідженнях, які сприяють виявленню планетарних сейсмогеодинамічних взаємодій літосферних плит і великих блоків земної кори сейсмоактивних регіонів.

Проблема створення повноцінних карт СР актуальна для всіх без винятку держав-учасниць СНД, сейсмоактивні регіони яких постійно піддаються сейсмічній загрозі. На основі нормативних карт СР здійснюються сейсмостійке будівництво, раціональне землекористування і довгострокове соціально-економічне планування на державному рівні, оцінюється сейсмічна уразливість народного господарства і можливі збитки від руйнівних наслідків сильних землетрусів. Водночас надійність карт сейсмічного районування безпосередньо залежить від якості і ступеня достовірності вихідних сейсмологічних і сейсмотектонічних матеріалів і прийнятої методології оцінки сейсмічної небезпеки.

Внаслідок цілого ряду об'єктивних і суб'єктивних причин, у тому числі методологічних і технічних недоліків минулих досліджень, остання нормативна карта загального сейсмічного районування території колишнього СРСР 1978 року (ЗСР-78) не витримала навіть відносно короткого випробування часом. Протягом останнього десятиліття практично щорічно виникали руйнівні 8-9- і навіть 9-10-бальні землетруси в зонах, небезпечність яких на карті ЗСР-78 виявилася заниженою щонайменше на 2-3 бала. До їх числа відносяться Спітакський землетрус 1988 року у Вірменії, Зайсанський 1990 року - в Казахстані, Рача-Джавський 1991 року - в Грузії, Суусамирський 1992 року - в Киргизстані, Коряцький 1991 року і Нафтогорський 1995 року - в Росії. Як показали подальші дослідження, карта ЗСР-78 насправді і не була загальною, оскільки складалася фрагментарно в різних регіонах і республіках, за різнотипною методикою і на основі розрізнених сейсмологічних і сейсмогеологічних матеріалів. До числа головних вад цієї карти, поряд з методологічними і методичними недоробками, варто віднести насамперед велику неоднорідність використовуваних при її побудові вхідних даних, що виникла в результаті нерівномірної і недостатньої вивченості сейсмонебезпечних регіонів країни і пов'язаних з ними суміжних закордонних сейсмоактивних територій.

В результаті комплексних досліджень, проведених у 1991- 1996 рр. по проблемі "Сейсмічність і сейсмічне районування Північної Євразії" при фінансовій підтримці Міністерства науки і технологій Росії і за участю сейсмологічних і геолого-геофізичних організацій Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Росії, Таджикистану, Туркменистану, Узбекистану та України, отримано уніфікований вихідний сейсмологічний і сейсмогеологічний матеріал по всій території Північної Євразії, що дозволяє з принципово нових позицій підійти до вивчення структури регіональної сейсмічності й оцінки сейсмічної небезпеки в кожній з держав. Створено сейсмотектонічні та сейсмогеодинамічні моделі зон виникнення вогнищ землетрусів на території всієї Північної Євразії, виявлені певні закономірності просторово-часового та енергетичного розвитку регіональних геодинамічних процесів, запропоновано нові методичні підходи до сейсмологічної параметризації вогнищевих зон і до розрахунку сейсмічного ефекту, створюваного ними на земній поверхні. Зокрема, виявлено структурно-динамічну єдність геофізичного середовища і сейсмічних процесів, що відбуваються в ньому, яка полягає в тому, що розломно-блокова структура літосфери і сукупність вогнищ землетрусів мають одну і ту ж або дуже близьку фрактальну розмірність, про що свідчать просторові і часові розподіли цих об'єктів.

Досвід цього співробітництва сейсмологів держав-учасниць СНД буде використаний при реалізації МНТП ССМ.

Відповідно до двостадійного підходу, що розвивається, до оцінки сейсмічної небезпеки на першій, сейсмотектонічній, стадії виявляються зони виникнення вогнищ землетрусів (зони ВВЗ), а на другій, інженерній, розраховується створюваний ними сейсмічний ефект на земній поверхні. Двостадійна модель і ймовірнісний підхід до картування сейсмічної небезпеки знайшли широке застосування у світовій сейсмології, особливо після відомої публікації К. А. Корнелла (США) у 1968 році. Водночас, незважаючи на високу конструктивність запропонованої ним методології, значний розвиток одержала головним чином друга стадія досліджень з сейсмічного районування - розрахунок імовірності сейсмічного ефекту на земній поверхні. Перша ж стадія - ідентифікація і сейсмологічна параметризація вогнищевих зон, яка відноситься до глибинних сейсмогеодинамічних процесів і до компетенції сейсмологів та геофізиків, залишилася менш змістовною і значною мірою суб'єктивною.

В основу досліджень, що проводяться в останні роки колективом сейсмологів держав-учасниць СНД, також покладено принцип двостадійності, який базується на створенні двох взаємозв'язаних прогнозних моделей - моделі вогнищевих зон (МВЗ) і моделі сейсмічного ефекту (МСЕ). Однак конструювання і фізичний зміст кожної з моделей істотно відрізняються від попередніх підходів. Так, вогнища великих (з М>7,0) землетрусів подаються не у вигляді абстрактних точок, а у формі протяжних і орієнтованих сейсмогенеруючих структур, які відображають їхню реальну природу. Замість застарілих оцінок енергетичних класів (К) землетрусів тепер використовуються сучасні визначення сейсмічних моментів (Мо) і моментних магнітуд (Мw), застосування яких робить більш фізичними і надійними оцінки повторюваності великих сейсмічних подій. Значно підвищена роль геологічної будови і міцнісних властивостей середовища та сейсмічних вогнищ. В основу розроблюваних моделей прогнозної сейсмічності покладена природна ієрархічність і фрактальність геологічних структур, геодинамічних процесів і, відповідно, вогнищ землетрусів. Поряд з принципово новими кількісними параметрами і детерміністськими побудовами всюди вводяться ймовірнісні оцінки, які характеризують ступінь невизначеності тих чи інших побудов.