Постановою президії Федерації профспілок України від 06.07.2006 N П-5-2 "Про стан умов, безпеки праці, рівень виробничого травматизму й професійної захворюваності в країні та завдання членських організацій ФПУ щодо посилення впливу профспілок на забезпечення здорових і безпечних умов праці" 2007 рік оголошено Роком боротьби профспілок із приховуванням нещасних випадків на виробництві від розслідування та обліку.

На виконання пункту 7.2 цієї постанови управлінням охорони праці та здоров'я апарату ФПУ розроблено Рекомендації щодо підготовки та проведення відповідних заходів. Надсилаємо їх для використання в роботі.

Просимо забезпечити доведення Рекомендацій до профспілкових ланок, включаючи усі первинні профспілкові організації, та організувати роботу щодо широкого інформування роботодавців, їх організацій, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадськості про заходи профспілок в рамках цієї важливої акції.

Ці рекомендації розроблено на виконання пункту 7.2 постанови президії ФПУ від 06.07.2006 N П-5-2 "Про стан умов, безпеки праці, рівень виробничого травматизму й професійної захворюваності в країні та завдання членських організацій ФПУ щодо посилення впливу профспілок на забезпечення здорових і безпечних умов праці", згідно з якою 2007 рік оголошено Роком боротьби профспілок із приховуванням нещасних випадків на виробництві від розслідування та обліку.

Зазначена назва Року є скороченою, оскільки на президії ФПУ йшлося про рішучі дії профспілкових організацій з широкого кола питань, пов'язаних з масовими істотними недоліками в розслідуванні нещасних випадків на виробництві, які, з одного боку, обумовлюють порушення законних прав та інтересів потерпілих (членів сімей загиблих) на соціальний захист, а з іншого боку, є головною причиною незадовільної профілактичної роботи щодо попередження виробничого травматизму і сприяють ухиленню роботодавців та конкретних посадових осіб від відповідальності за завдання шкоди здоров'ю працівників.

Президією ФПУ поставлено завдання протягом 2007 року домогтися істотного посилення впливу профспілкових органів усіх рівнів, їхніх представників з питань охорони праці на забезпечення своєчасного, об'єктивного і якісного розслідування виробничих травм, правильного їх оформлення та обліку - як основи для розв'язання усіх інших проблем, пов'язаних з виробничим травматизмом та його наслідками.

Враховуючи зазначене, робота повинна проводитися комплексно з метою досягнення конкретних результатів за напрямами:

1. Виявлення фактів приховування нещасних випадків на виробництві від розслідування та обліку.

2. Встановлення випадків необгрунтованого, безпідставного звинувачення потерпілих у діях, що нібито призвели до їх травмування.

3. Виявлення фактів незадовільної організації, неглибокого і тенденційного підходу до розслідування, ухилення від фіксації в актах істинних технічних та організаційних причин травмування працівників, відсутності ефективних профілактичних заходів.

4. Визначення потерпілих (родин загиблих), щодо яких порушено права на одержання страхових виплат, інших видів соціальної допомоги, передбачених законом чи колективним договором (угодою), безпідставного зменшення їм одноразової допомоги тощо.

Ці напрями тісно пов'язані між собою, однак форми і методи перевірки за кожним з них мають свої особливості, які викладено в окремих методичних рекомендаціях (надсилаються додатково).

Кожний факт порушення законодавства і чинного порядку розслідування нещасних випадків, виявлений під час перевірки, має супроводжуватися конкретними діями представника профспілки (профспілок) чи профоргану щодо відновлення справедливості. При цьому повинні застосовуватися усі права, надані профспілкам законодавством (підготовка офіційних висновків, внесення подання відповідному роботодавцю або органу державного нагляду за охороною праці, органу управління, прокуратурі тощо; звернення за підтримкою до органів виконавчої влади з одночасною інформацією про це відповідних профорганів і ФПУ; ініціювання розгляду виявлених фактів на засіданнях комісій з питань охорони праці підприємств, в робочих органах і на правлінні Фонду соціального страхування від нещасних випадків та конфліктними комісіями, створеними при цих органах; підготовка позовних заяв і захист прав потерпілих у судах).

Для досягнення результативності оголошеного Року необхідно, щоб ця робота набула системного характеру, здійснювалася регулярно й зі знанням справи.

Слід забезпечити належний рівень підготовки представників профспілок з питань охорони праці, які братимуть участь у перевірках та інших заходах. З цією метою необхідно домогтися безумовного виконання постанови президії ФПУ від 30.06.2005 N П-18-15 про навчання і перевірку знань цієї категорії профспілкових працівників і активістів, а також організувати для них цільовий інструктаж напередодні кожної акції (перевірки), що здійснюватиметься з метою реалізації завдань Року.

Необхідно подбати про визначення в кожному профспілковому органі - від профкому до ФПУ - телефонів довіри, які постійно працювали б протягом Року і були налаштовані на прийом інформації про приховані нещасні випадки на виробництві від потерпілих, будь-якої іншої особи, яка нею володіє і бажає включитися в боротьбу за відновлення законності і порядку. Підключити різні засоби масової інформації, щоб ці телефони були широко відомі, а також щоб хід Року та його результати були доведені до громадськості.

Робота буде результативною лише за умов активного включення до неї усіх профспілкових ланок.

1. Головним завданням профкомів, цехкомів, профгруп, голів і членів комісій з охорони праці, громадських (старших громадських) інспекторів з охорони праці є повсякденна робота щодо недопущення нових фактів приховування або неправильного розслідування нещасних випадків на виробництві.

Ганебні явища, з якими Федерацією профспілок України оголошено боротьбу, зароджуються безпосередньо в трудовому колективі певної дільниці, відділу, цеху, підприємства, де добре відомо про кожний факт травмування або іншого ушкодження здоров'я працівника під час роботи. Отже, від профспілкових працівників і активістів первинних профспілкових ланок, від кожного члена профспілки (включаючи працівників, які одержали виробничу травму) насамперед залежить результативність цієї боротьби. Необхідно домогтися, щоб ситуація колективної поруки у замовчуванні істини з метою захисту так званих "групових інтересів" чи інтересів керівника підрозділу або іншої особи (притаманна окремим трудовим колективам), змінилася на колективну відповідальність за долю кожного потерпілого і за встановлення та усунення реальних причин, які призвели до нещасного випадку.

Голови і члени профспілкових комітетів, їх комісій з питань охорони праці, громадські (старші громадські) інспектори з охорони праці повинні домогтися розслідування в установленому порядку будь-якої травми чи іншого ушкодження здоров'я працівника, про які їм стало відомо (незалежно від джерел інформації). Беручи участь у комісіях з розслідування цих випадків, необхідно наполягати на встановленні фактичних обставин і причин події та ефективних інженерно-технічних і організаційних заходів щодо недопущення подібних випадків у майбутньому, вносити офіційні подання з цих питань голові комісії, роботодавцю, органу державного нагляду за охороною праці тощо, якщо подані представником профспілки пропозиції в проектах документів не враховуються. Перш ніж поставити свій підпис під актами про результати розслідування нещасних випадків за встановленими формами (Н-1, Н-5, НПВ, слід перевірити заповнення усіх пунктів акта, уважно вивірити правильність викладення обставин, причин і профілактичних заходів, за потреби проконсультуватися з технічним інспектором праці або іншим фахівцем вищого профспілкового органу з питань охорони праці та подати особисту думку (що обов'язково додається до акта), порушити перед компетентними органами (державна інспекція охорони праці, територіальне управління і центральний апарат Держпромгірнагляду; обком, ЦК профспілки, територіальне профоб'єднання та ФПУ) питання про усунення недоліків у розслідуванні.