1.1. Галузеву угоду (далі - Угода) укладено на 2006-2008 роки з метою удосконалення колективно-договірного регулювання трудових відносин у галузі, посилення соціально-економічних гарантій працівників, узгодження інтересів працівників та роботодавців між Сторонами:

- Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України (далі -Мінбуд України) з однієї сторони;

- Профспілкою працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України (далі Профспілка) з іншої сторони.

1.2. Угода поширюється на працівників, які уклали трудові договори з організаціями, господарськими товариствами та підприємствами (далі - Підприємство) незалежно від форм власності і господарювання, що знаходяться у сфері дії Сторін, а також працівників виконавчих апаратів Сторін.

1.3. Сторони визнають Угоду як чинний акт соціального партнерства, що визначає узгоджені позиції і дії Сторін, метою яких є регулювання соціально-економічних і трудових відносин, сприяння стабілізації виробництва і посилення соціального захисту працівників галузі.

1.4. Сторони визначають, що Угода встановлює для працівників галузі обов'язкові для врахування на всіх рівнях колективних переговорів мінімальні гарантії в оплаті праці, пільги, інші зобов'язання, що регулюють взаємовідносини між Сторонами.

На Підприємствах, де колективний договір не укладений або передбачає виплати, гарантії і пільги менші, ніж передбачені Угодою, норми Угоди є нормами прямої дії і застосовуються без додаткових договорів, узгоджень, рішень і умов.

Угода не обмежує прав Підприємств встановлювати у колективних договорах додаткові трудові та соціально-побутові гарантії і пільги за наявності власних коштів.

1.5. Угода не може погіршувати становище працівників порівняно з нормами законодавства і Генеральної угоди при укладенні колективних та індивідуальних трудових договорів.

1.6. Нові законодавчі та нормативно-правові акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та умови Генеральної угоди, що забезпечують більш високі гарантії, ніж передбачені цією Угодою, мають пріоритет перед відповідними положеннями Угоди.

1.7. Кожне Підприємство незалежно від форм власності і господарювання обов'язково укладає колективний договір з профспілковим комітетом, де він є. Сторони приймають необхідні заходи щодо укладення на підприємствах колективних договорів на новий строк чи внесення змін або доповнень до чинних колективних договорів з урахуванням умов і положень цієї Угоди та Генеральної угоди.

1.8. Керівники Підприємств незалежно від форм власності і господарювання при укладенні колективних договорів передбачають заходи для забезпечення періодичності підвищення кваліфікації працівників не рідше, ніж один раз на п'ять років.

1.9. Договори, укладені колективно або індивідуально, у тому числі при наймі на роботу, вважаються недійсними в частині, в якій вони погіршують становище працівників порівняно з вимогами норм законодавства України та цієї Угоди.

1.10. Прийняті Угодою зобов'язання та домовленості є обов'язковими для виконання Сторонами.

1.11. Сторони, що уклали Угоду, не можуть в односторонньому порядку припинити виконання взятих на себе зобов'язань. Зміни і доповнення до Угоди протягом строку її дії можуть вноситися тільки за взаємною згодою Сторін.

1.12. Угода набуває чинності з дня підписання, діє до укладення і підписання нової Угоди та зберігає чинність у випадку зміни складу, структури або найменування однієї із Сторін.

1.13. Сторони визнають право підприємств, установ та організацій, що не перебувають у сфері їх дії і не брали участь у переговорах, на приєднання до цієї Угоди протягом строку її дії у разі взяття на себе зобов'язань щодо її виконання на рівних із Сторонами умовах.

1.14. Мінбуд України у місячний термін після реєстрації Галузевої угоди у Міністерстві праці та соціальної політики України надсилає копії Угоди до підприємств, що знаходяться у сфері його дії (управління), та розміщує її на офіційній веб-сторінці.

1.15. Сторони домовились протягом строку дії Угоди вживати заходів щодо запобігання виникненню трудових спорів (конфліктів) на підприємствах, а у разі їх виникнення - сприяти вирішенню без зупинки виробництва шляхом застосування примирних процедур.

Мінбуд зобов'язується:

2.1. Спільно з керівниками Підприємств забезпечувати формування стратегії та прогнозування розвитку галузі для найбільш ефективного її функціонування, нарощування виробничого, науково-технічного та економічного потенціалу, підвищення ефективності виробництва та запобігання скороченню його обсягів.

2.2. Рекомендувати керівникам Підприємств застосовувати Правила визначення вартості будівництва (із змінами) для визначення вартості будівництва та проведення взаєморозрахунків при виконанні робіт за рахунок усіх джерел фінансування.

2.3. Відповідно до законодавства забезпечувати у 2006-2008 роках проведення галузевих і міжгалузевих науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, розробку галузевих нормативних документів з питань нормування та охорони праці, впровадження заходів щодо освоєння нових видів продукції (робіт, послуг).

2.4. Захищати і представляти інтереси Підприємств у вищих органах державної влади, готувати проекти документів про внесення (у разі необхідності) змін до чинного законодавства з питань розвитку галузі, оплати праці, надання пільг працівникам, посилення їх соціального захисту.

2.5. Регулярно проводити консультації, переговори з питань колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин.

2.6. Забезпечувати контроль за дотриманням конституційних прав і гарантій працівників Підприємств у сфері соціально-трудових відносин з метою забезпечення ефективної та безперебійної роботи Підприємств та соціальної справедливості в питаннях оплати праці працівників Підприємств, законодавства про оплату праці, колективних договорів, цієї Угоди і у разі їх порушення ставити питання щодо притягнення до відповідальності винних посадових осіб згідно з законодавством.

2.7. Вживати дієвих заходів щодо погашення заборгованості із виплати заробітної плати працівників до 1 січня 2007 року на всіх Підприємствах незалежно від форм власності та господарювання. Підприємства не допускають виникнення заборгованості із заробітної плати.

Сторони домовилися:

2.8. Здійснювати організацію оплати праці на Підприємствах відповідно до Закону України "Про оплату праці", Кодексу законів про працю України, нормативно-правових актів з питань оплати праці, Генеральної угоди, цієї Угоди, регіональних угод.

2.9. Спільно з керівниками Підприємств здійснювати заходи щодо підвищення рівня нормування праці, застосування прогресивних норм і нормативів, використання дійових стимулів для впровадження технічно обґрунтованих норм.

Рекомендувати Підприємствам під час укладення колективних договорів передбачати розділ з питань нормування праці.

2.10. Включати до контрактів з керівниками Підприємств умову про їх персональну відповідальність щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати працівникам.

2.11. Встановлювати мінімальний гарантований розмір тарифної ставки (окладу) працівника, який виконує просту і некваліфіковану роботу, за повністю виконану місячну норму праці на рівні мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством.

Рекомендувати Підприємствам за умови відповідних фінансових можливостей встановлювати мінімальний розмір тарифної ставки (окладу) на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вважати оптимальним співвідношення посадового окладу (тарифної ставки) у середній заробітній платі працівників не менше 70 відсотків до 1 січня 2007 року, не допускаючи зменшення загального розміру заробітної плати працівників, що існує станом на день підписання Угоди.

Передбачати у колективних договорах:

- встановлення частки посадового окладу (тарифної ставки) у середній заробітній платі на рівні, не меншому досягнутого на 1 січня поточного року;

- збільшення частки витрат на оплату праці у валових витратах на виробництво мінімум до 20 відсотків.

2.12. Встановлювати тарифні ставки, посадові оклади з урахуванням міжгалузевих співвідношень в оплаті праці через коефіцієнти, що визначають кількість мінімальних розмірів тарифних ставок (окладів) у тарифній ставці (посадовому окладі) із збереженням міжкваліфікаційних та посадових співвідношень між рівнями посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців і тарифних ставок робітників згідно з додатками 1, 2.

2.13. Підприємствам встановлювати у колективному договорі для працівників виробництв, цехів, дільниць та інших підрозділів, які виконують роботу (надають послуги), не властиву основній діяльності галузі, умови оплати праці, які визначені Угодами цих галузей, до яких ці підрозділи належать за характером виробництва (послуг), що надаються.

2.14. Підприємствам встановлювати доплати і надбавки до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах згідно з додатком 3, а розміри мінімальних тарифних ставок (окладів) для працівників наскрізних професій згідно з додатком 4.

Підвищена оплата праці працівників, зайнятих на роботах з важкими, шкідливими та особливо шкідливими умовами праці встановлюється відповідно до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 576.

2.15. Підприємствам відповідно до законодавства самостійно встановлювати у колективних договорах форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, не нижче передбачених нормами цієї Угоди.

2.16. Підприємствам самостійно визначати розміри винагороди, у тому числі за результатами роботи за рік, за вислугу років, одноразової матеріальної допомоги, інші винагороди та умови їх виплати, які відображаються у колективному договорі.

2.17. Підприємствам у випадках зупинки виробництва не з вини працівників час простою оплачувати відповідно до норм, передбачених законодавством та колективним договором Підприємства, у розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

2.18. Сприяти формуванню фонду оплати праці на Підприємствах з урахуванням обсягів виробничої діяльності, продуктивності праці та індексу зростання цін.

Збільшувати фонд оплати праці за умови підвищення ефективності виробництва, продуктивності праці, рівня якості робіт та послуг.

2.19. Домагатися внесення до колективних договорів конкретних зобов'язань власників Підприємств (роботодавців) щодо обсягів і строків погашення заборгованості із виплати заробітної плати працівникам та здійснювати контроль за їх виконанням, зокрема в частині складання графіків погашення заборгованості і своєчасної виплати заробітної плати працівникам.

Підприємствам усіх форм власності передбачати у колективних договорах умови виплати заробітної плати працівникам не рідше ніж двічі на місяць.

У разі порушення термінів виплати заробітної плати працівникам нараховувати і виплачувати компенсацію відповідно до законодавства.

Забезпечувати проведення індексації заробітної плати працівників згідно з законодавством.

2.20. Передбачати під час укладення колективних договорів:

- складання щомісячних графіків погашення заборгованості із виплати заробітної плати працівникам та забезпечення контролю за їх виконанням;

- створення спільних представницьких комісій з метою усунення причин виникнення боргів із виплати заробітної плати працівникам.

2.21. До колективних договорів включати умови остаточних розрахунків з працівниками, що звільняються з Підприємства.

У разі несвоєчасного розрахунку з вини Підприємства працівникові виплачувати його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

2.22. Підприємствам не надавати до погашення заборгованості із виплати заробітної плати працівникам позик без погодження з профспілковим комітетом, крім випадків, передбачених колективним договором.

2.23. Покласти персональну відповідальність за своєчасну виплату поточної заробітної плати працівникам і виконання графіків погашення заборгованості із заробітної плати на керівників Підприємств згідно з законодавством.

Розглядати подання профспілкових організацій щодо розірвання контрактів з керівниками Підприємств, які не забезпечують своєчасну виплату заробітної плати працівникам.

2.24. Підприємствам проводити зміни форм, систем оплати праці, преміювання, встановлення і скасування надбавок та доплат працівникам за погодженням з профспілковою організацією.

2.25. Підприємствам забезпечувати умови для роботи первинної профспілкової організації і щомісячно перераховувати на банківський (поточний) рахунок відповідного профспілкового комітету та територіальної організації профспілки після виплати працівникам заробітної плати утримані на підставі особистих письмових заяв членів профспілки членські внески.

2.26. Підприємствам при перегляді розмірів оплати праці підвищувати тарифні ставки (посадові оклади) працівникам, включаючи попереджених про наступне звільнення згідно з пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.

2.27. Спільно з керівниками Підприємств профспілковим комітетам здійснювати контроль за дотриманням законодавчих та нормативно-правових актів з питань оплати і охорони праці, умов колективних договорів та у разі порушення чи невиконання зобов'язань ставити питання про притягнення до відповідальності винних посадових осіб згідно з законодавством.

Сторонам щорічно обмінюватися інформацією з зазначених зобов'язань.

2.28. Профспілковим комітетам спільно з правовими інспекторами праці вищих профспілкових органів та з залученням фахівців спеціально уповноваженого державного органу з нагляду за додержанням законодавства про працю проводити на Підприємствах перевірки з питань дотримання роботодавцем законодавства про оплату праці.

Підприємствам не перешкоджати таким перевіркам за умови попереднього попередження про їх проведення.

2.29. Підприємствам щомісячно відраховувати профспілковим комітетам кошти на культурно-масову роботу в розмірах, передбачених колективним договором, але не менше ніж 0,5 відсотка фонду оплати праці.

Підприємствам у бюджетній сфері щомісячно відраховувати профспілковим комітетам кошти на культурно-масову роботу в розмірах, передбачених колективним договором, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці, за рахунок виділення додаткових бюджетних асигнувань.

Сторони домовилися:

3.1. Здійснювати контроль щодо створення працівникам Підприємств здорових і безпечних умов праці, забезпечення працюючих засобами індивідуального і колективного захисту.

3.2. На Підприємствах з чисельністю працюючих 50 осіб і більше створити службу з охорони праці з підпорядкуванням першому керівникові (роботодавцеві) та забезпечити її комплектування з дотриманням вимог Закону України "Про охорону праці" та Типового положення про службу охорони праці щодо посад працівників і оплати їх праці.

На Підприємствах поновити роботу трьохступеневого контролю по охороні праці.

3.3. Брати участь у розробці і погодженні державних та галузевих нормативних актів з питань охорони праці та атестації робочих місць.

3.4. Організовувати проведення інструктажів і навчання, перевірку знань працівників з питань охорони праці, пожежної та радіаційної безпеки згідно з вимогами законодавства та нормативних актів України.

3.5. При укладенні колективних договорів встановлювати розмір одноразової допомоги на лікування потерпілим від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у разі тимчасової непрацездатності згідно з законодавством.

3.6. Сприяти забезпеченню громадського контролю за створенням безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві.

3.7. Забезпечувати участь представників Профспілки у розслідуванні кожного нещасного випадку на виробництві та у розробці заходів щодо їх попередження, протидіяти необґрунтованому звинуваченню потерпілих чи приховуванню виробничого характеру травм, отриманих на Підприємстві.

3.8. Проводити на Підприємствах облік і аналіз випадків виробничого травматизму, професійних захворювань і аварій, які підлягають спеціальному розслідуванню згідно з нормативно-правовими актами, що регулюють ці питання.

3.9. Підприємствам систематично проводити наради з питань запобігання травматизму на виробництві, професійних захворювань та поширення позитивного досвіду з охорони праці в галузі.

3.10. Підприємствам забезпечувати технічним інспекторам праці (відповідальним за охорону праці) обласних організацій чи апарату ЦК профспілки право безперешкодно відвідувати та оглядати робочі місця працівників, які є членами Профспілки в будь-який час роботи Підприємства.

3.11. Сприяти своєчасному проведенню атестації робочих місць на відповідність їх нормативно-правовим актам з питань охорони праці.

У разі ухилення керівника Підприємства від проведення атестації робочих місць або затримки в її проведенні понад шість місяців ставити питання про притягнення його до відповідальності згідно з законодавством.

3.12. Надавати консультації та безоплатну правову допомогу потерпілим і сім'ям загиблих з питань своєчасного і повного відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю працівників на виробництві, а також виплат одноразової допомоги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

3.13. Стримуватися від проведення на території Підприємств зустрічей та інших заходів, пов'язаних з вживанням алкоголю в робочий час; безумовно дотримуватись вимог пункту 7 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України щодо звільнення працівників, які з'явились на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного і токсичного сп'яніння.

Сторони домовилися:

4.1. Трудові відносини у сфері праці та відпочинку будувати на засадах дотримання державних гарантій і договірного регулювання.

4.2. Контрактну форму трудового договору застосовувати лише у випадках, передбачених законами України.

4.3. Не допускати встановлення працівникам за ініціативою роботодавця неповного робочого часу менше, ніж 32 години на тиждень.

Граничний термін неповного робочого часу на Підприємствах не повинен перевищувати три місяці на рік.

Рекомендувати Підприємствам під час укладення колективних договорів розглядати питання нарахування страхових внесків до Пенсійного фонду України на всіх штатних працівників у розмірі, не нижчому від внеску, розрахованого від мінімальної заробітної плати в країні, при встановленні на Підприємствах режиму роботи з неповним робочим часом.

У разі встановлення на Підприємствах режиму роботи з неповним робочим часом не допускати примушення працівників до надання заяв на встановлення для них неповного робочого часу.

4.4. Здійснювати контроль на Підприємствах усіх форм власності за дотриманням законодавства щодо режиму робочого часу і часу відпочинку.

Підприємствам змінювати режим робочого часу тільки у встановленому законодавством порядку з обов'язковим попереднім погодженням з профспілковим комітетом.

4.5. Підприємствам надавати працівникам щорічну основну та додаткову відпустки у порядку та тривалістю, встановлених законодавством.

Колективним договором може бути передбачена можливість надання за рахунок прибутку Підприємства додаткових порівняно з законодавством днів відпусток для деяких категорій працівників.

4.6. Підприємствам надавати працівникам з ненормованим робочим днем додаткову відпустку до 7 календарних днів як компенсацію за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складності і самостійність у роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад встановлену тривалість робочого часу.

Список професій і посад працівників, для яких може застосовуватися ненормований робочий день, та конкретний термін відпустки визначаються у колективному чи трудовому договорі.

Орієнтовний перелік робіт, професій і посад працівників з ненормованим робочим днем наведено у додатку 5.

4.7. Щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці надаються за Списками виробництв, цехів, професій і посад, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 N 1290 (додатки N 1 і N 2 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.2003 N 679.

Конкретна тривалість щорічних додаткових відпусток за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці і часу зайнятості працівників у цих умовах.

4.8. Підприємствам за результатами атестації робочих місць встановлювати скорочений робочий день для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 N 163).

4.9. Рекомендувати Підприємствам під час укладення колективних договорів розглядати питання можливості встановлення для працюючих жінок, які мають дітей шкільного та дошкільного віку, 38-годинного робочого тижня.

4.10. Підприємствам з чисельністю працюючих 15 осіб і більше спільно з профспілковими комітетами створювати комісії з трудових спорів та сприяти підвищенню ефективності розгляду ними трудових спорів.

4.11. Підприємствам визначати порядок встановлення за згодою працівника і власника неповного робочого дня або неповного робочого тижня у колективному договорі відповідно до Кодексу законів про працю України.

4.12. Підприємствам у разі потреби організації роботи працівників у вихідні, святкові чи неробочі дні погоджувати графіки роботи з профспілковим комітетом, а оплату цим працівникам проводити відповідно до законодавства.

4.13. Підприємствам не допускати примушення працівників до:

- переходу на роботу з неповним робочим часом за відсутності змін в організації праці та виробництва;

- подання заяв про надання відпустки без збереження заробітної плати.

5.1. Питання соціального розвитку Підприємства, надання працюючим соціальних гарантій, пільг та компенсацій понад передбачених законодавством за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні Підприємства, вирішується за участю профспілкового комітету.

Перелік цих гарантій, пільг та компенсацій включається до колективного договору.

5.2. Підприємства у разі банкрутства або ліквідації гарантують працівникам виплату компенсацій відповідно до законодавства.

5.3. Підприємства не допускають зміну форми власності, перепрофілювання чи ліквідації об'єктів соціально-культурного призначення без погодження з профспілковим комітетом.

Підприємства забезпечують належне фінансування та господарське утримання об'єктів соціально-культурного призначення (у частині будівництва, капітального і поточного ремонтів, експлуатації та обладнання будівель), що знаходяться на їх балансі (у їх власності).

5.4. Підприємства здійснюють заходи з розширення страхування життя і здоров'я працівників.

Сторони домовилися:

6.1. Надавати Підприємствам допомогу у збереженні та створенні нових робочих місць.

6.2. У разі виникнення об'єктивних причин, що зумовлюють звільнення більше, як три відсотки працівників з ініціативи Підприємства, проводити звільнення лише за умови попереднього (не пізніше ніж за три місяці) письмового повідомлення профспілкового комітету чи територіальної (Кримської республіканської, обласної, міської) організації профспілки про причини, обсяги і терміни звільнення працівників із зазначенням їх статі, спеціальності та кваліфікації, а також проведення спільних консультацій щодо організації заходів, спрямованих на сприяння працевлаштуванню вивільнюваних працівників.

6.3. Підприємство може бути ліквідовано лише у випадках, передбачених законодавством України.

У разі ліквідації Підприємства власникові або уповноваженому ним органу спільно з профспілковим комітетом:

- розробляти та затверджувати комплексні заходи щодо соціально-економічного захисту вивільнюваних працівників;

- створювати наглядову комісію з питань дотримання законодавства та соціального захисту.

6.4. У разі вивільнення працівників Підприємствам здійснювати заходи зі сприяння їх працевлаштуванню, організовувати підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів.

6.5. При зниженні обсягів виробництва з метою збереження робочих місць і кваліфікованих працівників Підприємствам за рахунок власних коштів встановлювати за згодою працівників неповний робочий день або неповний робочий тиждень з оплатою за відпрацьований час на умовах, передбачених колективним договором, але не менше двох третин тарифної ставки (посадового окладу).

6.6. Підприємствам передбачати у колективному договорі:

- заходи зі збереження ефективно діючих і створення нових робочих місць, професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації вивільнюваних працівників протягом періоду до настання строку припинення з ними трудового договору, створення страхових фондів на випадок безробіття;

- здійснення підготовки кадрів у навчальних закладах на договірних умовах, професійного навчання персоналу Підприємства безпосередньо на виробництві;

- проведення з профспілковими органами взаємних консультацій з питань забезпечення зайнятості працівників, які вивільняються, наданням їм пільг і компенсацій відповідно до вимог законодавства;

- зобов'язання щодо соціального захисту ветеранів праці та людей похилого віку.

6.7. Підприємствам зберігати за працівниками, які направляються на перекваліфікацію з відривом від виробництва, пов'язану зі скороченням чисельності або штату працівників, середню заробітну плату на встановлений період навчання.

7.1. Права Профспілки визначаються Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", іншими законами та нормативно-правовими актами, Генеральною угодою, Статутом Профспілки, колективним договором Підприємства та цією Угодою.

7.2. Підприємство не перешкоджає діяльності Профспілки, створює належні умови для її діяльності, безкоштовно надає необхідне для діяльності приміщення як для роботи, так і проведення зборів, засоби зв'язку, транспорт.

7.3. Підприємство на умовах, передбачених колективним договором, надає членам виборних профспілкових органів, громадським інспекторам по охороні праці, не звільненим від своїх виробничих службових обов'язків, вільний від роботи час із збереженням середньої заробітної плати для виконання ними громадських обов'язків в інтересах колективу, але не менше ніж дві години на тиждень.

7.4. Підприємство забезпечує працівникам, звільненим з роботи у зв'язку з обранням їх до складу виборних профспілкових органів, після закінчення терміну їх повноважень попередню роботу (посаду) або за згодою працівника іншу рівноцінну роботу (посаду).

7.5. Підприємство не допускає звільнення виборних профспілкових працівників протягом одного року після закінчення чи припинення терміну їх повноважень, крім випадків, передбачених законодавством.

7.6. Підприємство за рахунок власних коштів поширює виплати премій, пільг і гарантій, що передбачені колективним договором, на виборних і штатних профспілкових працівників, а також перераховує і сплачує страхові внески до Пенсійного фонду України на всі ці виплати, премії і доплати.

7.7. Підприємство забезпечує участь представників Профспілки у нарадах і засіданнях з питань, що стосуються трудових і соціально-економічних інтересів працівників.

7.8. Конфліктні ситуації і спірні питання, що виникають на Підприємстві, вирішуються шляхом переговорів, компромісних рішень згідно із Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

7.9. З метою підвищення рівня правової підготовки сторін колективних договорів (угод) та ефективного контролю за їх виконанням Сторони беруть участь у навчанні для представників власників і профспілок.

Профспілка:

8.1. Зобов'язується здійснювати заходи щодо недопущення виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) і організації страйків з питань, передбачених цією Угодою, за умови її виконання.

8.2. Відповідно до законодавства та цієї Угоди постійно захищає правові, економічні і професійні інтереси працівників галузі, надає членам профспілки безкоштовні консультації та юридичну допомогу.

8.3. Здійснює громадський контроль за дотриманням законодавства з питань охорони праці через виборні органи, громадських і технічних інспекторів праці профспілки, постійно інформує Президію ЦК профспілки про стан охорони праці і вносить відповідні подання щодо усунення недоліків у цій роботі.

8.4. Відстоює інтереси трудових колективів при проведенні приватизації об'єктів соціально-культурного призначення і житла Підприємства.