З метою вдосконалення порядку розроблення та видання норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки та приведення цього порядку у відповідність до наказу Міністерства юстиції України від 25 листопада 2002 р. N 102/5 "Про затвердження Порядку проведення державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та включення їх до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2002 р. за N 915/7203,

1. Затвердити Порядок розроблення та видання норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки Державним комітетом ядерного регулювання України (додається).

2. Скасувати наказ від 10.07.2002 р. N 83 "Про затвердження Порядку розроблення та видання норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки Державним комітетом ядерного регулювання України".

3. Відділу діловодства та контролю виконання (Шморгун Т.М.) довести цей наказ до відома всіх структурних підрозділів Держатомрегулювання та підприємств, що знаходяться у сфері його управління.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови О.М.Ревякіна.

Порядок розроблення та видання норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки Державним комітетом ядерного регулювання України (далі - Порядок) розроблено відповідно до Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", постанов Кабінету Міністрів України від 08.02.97 N 163 "Про затвердження Порядку розроблення та затвердження норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки", від 28.12.92 N 731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", наказу Міністерства юстиції України від 25.11.2002 N 102/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.11.2002 за N 915/7203, "Про затвердження Порядку проведення державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та включення їх до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів", постанови колегії Міністерства юстиції України від 27.03.98 N 3 "Рекомендації з питань підготовки, державної реєстрації та обліку відомчих нормативно-правових актів".

Порядок розроблений з метою визначення процедур підготовки та видання норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки, технічних регламентів, що встановлюють технічні вимоги до продукції, процесів та послуг, розроблення яких віднесено до компетенції Держатомрегулювання згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. N 288 "Про затвердження переліків центральних органів виконавчої влади, на які покладаються функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності та розроблення технічних регламентів" (далі - нормативно-правові акти).

Порядок визначає процедури розроблення, погодження, затвердження, подання на державну реєстрацію нормативно-правових актів, їх тиражування, обліку, зберігання, перегляду, внесення змін і скасування, та є обов'язковим для структурних підрозділів Держатомрегулювання, підприємств, які йому підпорядковані, а також підприємств, установ та організацій, що розробляють нормативно-правові акти на договірних засадах з Держатомрегулювання.

Порядок не застосовується при підготовці нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, розробка яких здійснюється згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2000 р. N 915 "Про затвердження Тимчасового реґламенту Кабінету Міністрів України".

1.1. Нормативно-правові акти розробляються з метою імплементації законодавчих актів на підставі аналізу практики застосування законодавства України, нормативно-правових актів з ядерної та радіаційної безпеки, у тому числі успадкованих від колишнього СРСР, з урахуванням експлуатаційного досвіду в галузі ядерної енергетики, сучасних досягнень науки та техніки, пропозицій міністерств, відомств та підприємств України, відповідних документів міжнародних організацій, а також регулюючих, керівних документів та іншої відповідної інформації, яку надано регулюючими органами інших країн.

1.2. Нормативно-правові акти повинні відповідати законодавчим актам України, раніше прийнятим нормативно-правовим актам Держатомрегулювання, інших центральних органів виконавчої влади у межах їх компетенції, якщо проектом нового акта не передбачено їх скасування або внесення змін.

1.3. Нормативно-правові акти затверджуються наказом Держатомрегулювання. Спільні нормативно-правові акти затверджуються спільними розпорядчими документами Держатомрегулювання та інших органів виконавчої влади. У випадках, зазначених у п. 1.4, нормативно-правові акти та накази, якими вони затверджені, підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України (далі - Мін'юст).

1.4. На державну реєстрацію подаються акти, розраховані на невизначене коло осіб, підприємств, установ, організацій і неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту, які містять одну чи більше правових норм (правил поведінки), що:

а) зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті чи інші права, свободи та інтереси громадян, проголошені та гарантовані Конституцією та законами України, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації;

б) мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших органів виконавчої влади, а також підприємств, установ і організацій, що не належать до сфери управління Держатомрегулювання.

1.5. На державну реєстрацію не подаються нормативно-правові акти:

а) які мають рекомендаційний характер;

б) дію яких обмежено одноразовим застосуванням;

в) нормативно-технічного характеру (вимоги до форми звітності, оформлення документації тощо).

2.1. Нормативно-правові акти розробляються згідно з річним планом нормативного регулювання Держатомрегулювання, підготовка якого здійснюється на підставі довгострокової програми з розробки нормативно-правових актів (далі - програма), а також відповідних доручень Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

Планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів здійснюється відповідно до статті 7 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Заходи з підготовки Держатомрегулюванням проектів регуляторних актів включаються до річного Плану нормативного регулювання Державного комітету ядерного регулювання України окремим розділом під назвою "Розробка проектів регуляторних актів" та формується на основі затвердженого плану діяльності Кабінету Міністрів України з підготовки проектів регуляторних актів.

Плани на наступний календарний рік затверджуються не пізніше 15 грудня поточного року та оприлюднюються не пізніше, як у десятиденний строк після їх затвердження.

2.2. Порядок підготовки річного плану нормативного регулювання, який входить до складу річного Комплексного плану діяльності Держатомрегулювання, наданий у Положенні про планування та звітність, затвердженого наказом Держатомрегулювання від 05.08.2002 N 89.

Пропозиції структурних підрозділів Держатомрегулювання щодо включення робіт з підготовки нормативно-правових актів до річного Плану нормативного регулювання мають бути подані до 10 грудня до Юридичного управління. Зміни та доповнення до Плану нормативного регулювання вносяться наказом Держатомрегулювання. Наказ про внесення змін та доповнень до Плану нормативного регулювання готує відповідний структурний підрозділ з обґрунтуванням щодо доцільності внесення змін.

2.3. Розробка програми здійснюється Юридичним управлінням на підставі пропозицій структурних підрозділів Держатомрегулювання, підприємств і організацій, що знаходяться у сфері його управління, з урахуванням пропозицій міністерств, відомств та підприємств України.

У пропозиціях мають бути зазначені: назва нормативно-правового акта, обгрунтування необхідності його розробки, терміни початку та закінчення виконання робіт, виконавець роботи, орієнтовна вартість та джерело фінансування роботи.

2.4. Проект програми направляється на розгляд структурним підрозділам Держатомрегулювання, підприємствам та організаціям, що знаходяться у сфері його управління, зацікавленим міністерствам, відомствам та підприємствам (у разі необхідності).

2.5. Юридичне управління виносить проект програми, доопрацьований з урахуванням наданих зауважень та пропозицій, на розгляд колегії Держатомрегулювання. Колегія Держатомрегулювання розглядає програму та приймає рішення щодо її схвалення, або повертає її на доопрацювання.

2.6. Програма та річний план нормативного регулювання доводяться до структурних підрозділів Держатомрегулювання, підприємств та організацій, що знаходяться у сфері його управління, для інформації, виконання та укладення договорів з організаціями - виконавцями роботи.

2.7. План нормативного регулювання та зміни до нього оприлюднюються шляхом розміщення на веб-сайті Держатомрегулювання.

3.1. Розробка нормативно-правових актів згідно з річним планом нормативного регулювання Держатомрегулювання здійснюється його структурними підрозділами чи на договірних засадах іншими організаціями, що спеціалізуються за відповідними видами діяльності у сфері використання ядерної енергії, мають достатній науково-технічний потенціал і досвід проведення таких робіт (далі - організація - виконавець роботи).

Для підготовки найбільш важливих та складних проектів (за потреби) створюється робоча група.

Для проектів нормативно-правових актів, що розробляються іншими організаціями, у плані нормативного регулювання зазначається структурний підрозділ Держатомрегулювання, на який покладається відповідальність за організацію та координацію робіт при розробці таких нормативно-правових актів (далі - структурний підрозділ, відповідальний за виконання роботи).

3.2. З метою впорядкування організації робіт з розробки нормативно-правових актів (планування, координації і контролю виконання робіт) встановлюються етапи роботи.

Послідовність етапів роботи з переліком звітних матеріалів (основного та супровідних документів), які мають бути надані у кінці кожного етапу, наведено у наступній таблиці:

3.3. Під час укладання договору на розробку нормативно-правового акта, розгляду договірних матеріалів та контролю виконання робіт функції структурних підрозділів Держатомрегулювання, його посадових осіб та організації - виконавця роботи розподіляються згідно з Положенням про порядок укладення договорів на виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та контролю за їх виконанням, затвердженого наказом Держатомрегулювання від 17.06.2002 N 75.

3.4. Додатково до функцій, зазначених у п. 3.3, суб'єкти, що приймають участь у розробці нормативно-правового акта, виконують:

Юридичне управління:

а) під час розроблення нормативно-правового акта веде його справу з розробки, до якої включаються:

- витяг з плану нормативного регулювання Держатомрегулювання, згідно з яким проводиться розроблення проекту;

- технічне завдання на розробку нормативно-правового акта;

- 1-ша редакція нормативно-правового акта та пояснювальна записка до нього, що направлялися на відгук;

- реєстр розсилки на відгук або копії документів про розсилку;

- зведення відгуків на 1-шу редакцію нормативно-правового акта;

- довідка про розбіжності за результатами опрацювання відгуків;

- остаточна редакція нормативно-правового акта;

- пояснювальна записка до остаточної редакції нормативно-правового акта;

- матеріали розгляду проекту нормативно-правового акта на робочих нарадах;

б) на етапі підготовки остаточної редакції нормативно-правового акта та проекту наказу (перед візуванням проекту наказу) надає йому позначення згідно з галузевим нормативним документом, що встановлює основні положення системи нормативно-правового регулювання ядерної та радіаційної безпеки. Позначення документа надається в Юридичному управлінні, про що робиться відповідний запис у реєстраційному журналі;

в) зберігає справу нормативно-правового акта по закінченні робіт;

г) під час державної реєстрації нормативно-правового акта (разом з структурним підрозділом, відповідальним за виконання роботи, та організацією - виконавцем роботи) взаємодіє з Мін'юстом для вирішення спірних питань.

Структурний підрозділ, відповідальний за виконання роботи:

а) вирішує робочі питання, що виникають у ході розроблення, організовує робочі наради з обговорення спірних питань або надає пропозиції щодо організації таких нарад відповідно до компетенції;

б) організовує погодження остаточної редакції нормативно-правового акта центральними органами виконавчої влади (за необхідності);

в) організовує затвердження нормативно-правового акта;

г) організовує здійснення державної реєстрації нормативно-правового акта;

д) здійснює підготовку нормативно-правового акта до тиражування.

Організація - виконавець роботи:

а) організовує розгляд 1-ї редакції нормативно-правового акта;

б) на всіх етапах розроблення:

- готує реєстр розсилки на відгук, супровідні листи про розсилку на відгук та погодження розроблених проектів;

- доопрацьовує проект нормативно-правового акта за результатами аналізу відгуків;

- готує зведення відгуків, довідку розбіжностей за результатами опрацювання відгуків;

в) здійснює підготовку нормативно-правового акта до затвердження та державної реєстрації; готує проект розпорядчого документа про затвердження нормативно-правового акта та інші документи, що надсилаються до Мін'юсту; доопрацьовує нормативно-правовий акт у відповідності з зауваженнями, які надані фахівцями Мін'юсту;

г) супроводжує державну реєстрацію нормативно-правового акта.

4.1. Першим етапом створення нормативно-правового акта є розроблення технічного завдання.

4.2. Метою розроблення технічного завдання є визначення кола питань, які слід вирішити у нормативно-правовому акті, зокрема структури, місця майбутнього документа у системі нормативного регулювання ядерної та радіаційної безпеки та встановлення необхідних організаційних вимог до розроблення проекту.

4.3. До технічного завдання додаються:

а) перелік органів виконавчої влади, організацій та підприємств, яким проект має бути надісланий на відгук;

б) перелік органів виконавчої влади, якими проект має бути погоджений;

в) у разі спільного нормативно-правового акта - перелік органів виконавчої влади, які його затверджують.

4.4. Форма та зміст технічного завдання на створення нормативно-правового акта надані у додатку 1 цього Порядку.

4.5. Організація - виконавець роботи може подати до Держатомрегулювання разом з пропозицією на розробку нормативно-правового акта підготовлений проект документа, який може бути прийнятий як 1-ша редакція нормативно-правового акта. У цьому випадку на 1-му етапі робіт з розробки нормативно-правового акта виконуються відповідні об'єми робіт та надаються звітні матеріали за перші два етапи, зазначені у п. 3.2 цього Порядку.

4.6. У випадку особливої складності нормативно-правового акта, що має розроблятися, наприклад, при розробці деяких технічних регламентів, що встановлюють технічні вимоги до продукції, процесів та послуг, першим етапом його підготовки припускається проведення необхідних робіт (науково-дослідних та дослідно-конструкторських). Результатом проведення цих робіт має бути або розробка технічного завдання на створення нормативно-правового акта, або висновок щодо недоцільності його розробки. Це зазначається у технічному завданні з обґрунтуванням необхідності проведення таких робіт.

4.7. Термін розгляду технічного завдання у структурному підрозділі не повинен перевищувати 3-х днів.

5.1. Одночасно з розробкою проекту нормативно-правового акта виконавець готує пояснювальну записку до нього відповідно додатку 6 до цього Порядку.

У разі, якщо при розробленні проекту виявиться необхідність перегляду, зміни або скасування пов'язаних з ним чинних нормативно-правових актів, виконавець готує обґрунтовану пропозицію про їх перегляд, зміну або скасування, що зазначається у пояснювальній записці.

Підготовка проектів регуляторних актів здійснюється відповідно до статей 8 та 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 р. N 767 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо підготовки обґрунтування проектів регуляторних актів". Стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу відповідно до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 року N 308.

5.2. Підготовлений проект нормативно-правового акта та пояснювальна записка надсилаються виконавцем на відгук до Держатомрегулювання, іншим органам виконавчої влади, організаціям та підприємствам відповідно переліку, що надається до технічного завдання.

Термін розгляду проекту нормативно-правового акта у структурних підрозділах Держатомрегулювання, які беруть участь у розгляді звітних матеріалів, не повинен перевищувати 1 тиждень. У разі особливої складності та великого об'єму проекту нормативно-правового акта термін розгляду може бути продовжений, за узгодженням з структурним підрозділом, що відповідає за виконання роботи, але не повинен перевищувати 2-х тижнів.

5.3. Виконавець складає зведення одержаних відгуків та, за необхідності, довідку про розбіжності до проекту.

5.4. При наявності суттєвих розбіжностей до 1-ї редакції нормативно-правового акта виконавець організовує погоджувальну нараду для їх розгляду за участю представників органів виконавчої влади, організацій та підприємств, що надали відповідні зауваження. Рішення погоджувальної наради оформлюється протоколом, що підписується учасниками наради.

5.5. Суттєві розбіжності до проекту нормативно-правового акта, що не були усунуті на вищезазначеній погоджувальній нараді, виносяться виконавцем на розгляд робочої комісії з нормативного регулювання Держатомрегулювання, яка дає рекомендації щодо:

а) прийняття 1-ї редакції;

б) відхилення прийняття 1-ї редакції та повернення її виконавцю на доопрацювання;

в) зупинення робіт зі створення нормативно-правового акта.

5.6. До звітних матеріалів 2-го етапу належать: 1-ша редакція нормативно-правового акта та пояснювальна записка, зведення відгуків, довідка про розбіжності до проекту (за наявності розбіжностей), протокол погоджувальної наради та рекомендації робочої комісії з нормативного регулювання (у разі їх проведення).

6.1. Виконавець доопрацьовує 1-шу редакцію нормативно-правового акта, пояснювальну записку за результатами відгуків, що надійшли від зацікавлених органів виконавчої влади, підприємств та організацій, рішень, прийнятих на погоджувальній нараді, а також рекомендацій робочої комісії з нормативного регулювання та подає до Держатомрегулювання на розгляд.

За відсутності зауважень до проекту здійснюється його внутрішнє та, за необхідності, зовнішнє погодження органами виконавчої влади, перелік яких додається до технічного завдання, відповідно до порядку, зазначеному у розділі 8.

У разі наявності зауважень, що надійшли у процесі погодження, проект та пояснювальна записка знов доопрацьовуються виконавцем, після чого погодження здійснюється вищезазначеним порядком.

6.2. До звітних матеріалів 3-го етапу належать: остаточна редакція нормативно-правового акта (проект, що пройшов внутрішнє та, за необхідності, зовнішнє погодження), пояснювальна записка та документи, що підтверджують погодження проекту (завізований проект наказу та аркуші погодження - за необхідністю).

6.3. Остаточна редакція проекту регуляторного акта оприлюднюється на веб-сайті Держатомрегулювання з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань відповідно до статті 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

При цьому розробник проекту регуляторного акта встановлює строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, який повинен бути не менше місяця і не більше трьох місяців з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.

Розробник проекту регуляторного акта забезпечує підготовку повідомлення про оприлюднення проектів регуляторних актів та надає його до Юридичного управління за 5 днів до оприлюднення проекту.

Юридичне управління надає повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта, проект остаточної редакції та відповідний аналіз регуляторного впливу до відділу взаємодії із засобами масової інформації та зв'язків з громадськістю для оприлюднення на веб-сайті Держатомрегулювання України з метою одержання зауважень і пропозицій.

Відділ взаємодії із засобами масової інформації та зв'язків з громадськістю розміщує повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з зазначенням електронної адреси (proekt@hq.snrc.gov.ua) та строку, протягом якого будуть прийматися зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань та проект регуляторного акта з відповідним аналізом регуляторного впливу на веб-сайті Держатомрегулювання. Одночасно, відділ взаємодії із засобами масової інформації та зв'язків з громадськістю надсилає повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта та проект регуляторного акта з відповідними аналізами регуляторного впливу на електронну адресу Ради підприємців України (business-rada@kmu.gov.ua) для розміщення їх на єдиному веб-сайті "Проекти регуляторних актів" (www.rp.org.ua).

7.1. Структура нормативно-правового акта складається з:

а) назви та класифікаційних позначень, які розміщуються на титульному аркуші;

б) інформаційних даних про організацію - виконавця роботи та фахівців, які брали участь у розробленні, з зазначенням їх прізвища, ім'я та по батькові, посади, наукового ступеню. Інформаційні дані розміщуються на зворотному боці титульного аркуша;

в) змісту нормативно-правового акта (у разі потреби). Необхідність введення змісту визначається об'ємом та складністю структури нормативно-правового акта: якщо основна частина нормативно-правового акта містить більш ніж п'ять розділів, які поділяються на підрозділи, вводять зміст. Зміст розміщується на другому аркуші після назви;

г) термінів та визначень (у разі потреби). Необхідність введення цього розділу з'являється при наявності у тексті термінів, які використовуються у різних значеннях та потребують їх конкретизації для даного документа. Цей розділ розміщується на окремому аркуші після змісту. Рекомендується до українських термінів додавати у дужках їх російський еквівалент, а також англійський (за наявності), загальноприйнятий у документах МАГАТЕ або інших міжнародних організацій.

У разі, якщо терміни використовуються у загальноприйнятих значеннях, у останньому пункті Загальних положень надається посилання на відповідні джерела (законодавчі та інші нормативно-правові акти);

д) умовних позначень та скорочень (у разі потреби). Необхідність цього розділу визначається кількістю позначень: більш ніж п'ять позначень потребують його введення. Такий розділ розміщується на окремому аркуші після термінів та визначень.

Нумерація аркушів, на яких розміщені титульний аркуш, інформаційні дані, зміст, терміни та визначення, умовні позначення та скорочення виконується римськими цифрами.

е) вступної частини (у разі потреби);

ж) основної частини;

з) додатків (у разі потреби).

7.2. Текст нормативно-правового акта викладається державною мовою, однозначною, чіткою та зрозумілою термінологією. Текст повинен містити аргументовану інформацію, викладену стисло, зрозуміло та об'єктивно, без повторень та вживання слів і зворотів, що не несуть змістовного навантаження. Не допускається вживання зворотів розмовної мови та її експресивних форм, іноземних слів та термінів (понять) при наявності рівнозначних слів (понять) і термінів українською мовою, нечітких словосполучень, загальних міркувань, гасел, закликів.

Нумерація всіх аркушів, починаючи зі вступу та закінчуючи додатками, виконується арабськими цифрами у порядку розміщення їх за текстом.

Редактор, формат та шрифти підготовки тексту акта мають відповідати вимогам п. 8.8.3 (останній абзац) цього Порядку.

7.3. Назва

Назва нормативно-правового акта повинна відповідати його вмісту, бути короткою та викладатися у вигляді одного речення. Позначення нормативно-правовому акта надається згідно з п. 3.4 (функції Юридичного управління) "б" цього Порядку.

7.4. Вступ

Нормативно-правовий акт, як правило, починається з вступної частини, яка звичайно не має назви та містить мету, підстави для прийняття акта та визначає сферу його дії. Приклад форми першої сторінки нормативно-правового акта, що підготовлений для затвердження та державної реєстрації, наведено у додатку 2.

Вступна частина не повинна повторювати тексти інших частин акта, а також містити положення нормативного характеру.

7.5. Основна частина

Основна частина нормативно-правового акта в залежності від його змісту та обсягу складається з розділів та підрозділів, які мають заголовки.

Основна частина починається з розділу "Загальні положення", де викладаються загальні нормативні положення та правові норми, які становлять регулюючу основу застосування норм, правил, вимог та умов, встановлених цим нормативно-правовим актом, та фундаментальні комплексні підходи до вирішення зазначених питань.

В наступних розділах основної частини, які повинні бути органічно пов'язані з "Загальними положеннями", розміщуються конкретні положення, що мають нормативний характер, правові норми, що встановлюють критерії, вимоги та умови здійснення зазначеного виду діяльності.

Розділи нормативно-правового акта становлять найбільші, відносно самостійні і нерозривно пов'язані складові частини та можуть поділяються на підрозділи.

Підрозділи нормативно-правового акта - це відносно відокремлені складові частини нормативно-правового акта або його розділів, які за своїм обсягом і змістом повинні бути підпорядковані розділам або нормативно-правовому акта у цілому і не можуть виходити за їх межі. У разі потреби підрозділи поділяють на пункти.

Пункти підрозділу нормативного акта є його структурними одиницями, які розкривають або конкретизують положення в певній сфері та містять завершені нормативні положення.

Розділи та підрозділи нумеруються відповідно однією чи двома арабськими цифрами та складаються із пунктів, які нумеруються у розділах двома, а у підрозділах - трьома цифрами.

Пункти можна поділяти на абзаци. В окремих випадках, у разі необхідності, абзаци у складі окремого пункту, починаючи з другого, можуть бути пронумеровані з використанням маленьких літер українського алфавіту. Якщо абзаци не пронумеровані, то при визначенні порядкового номеру абзацу враховується кожна правова норма, написана з абзацу.

7.6. Кожний пункт, як правило, містить одну правову норму. Декілька пов'язаних між собою правових норм доцільно вміщувати до одного пункту в тих випадках, коли це необхідно для їх правильного розуміння та застосування. Кожний самостійний пункт документа повинен мати повний та закінчений зміст.

Викладати правові норми у примітках не допускається.

7.7. Посилання на інші пункти нормативно-правового акта, що розробляється, а також на раніше видані нормативно-правові акти, робиться за текстом документа лише у тих випадках, коли необхідно показати їх взаємний зв'язок або уникнути повторення. Посилання на інші нормативно-правові акти надається у вигляді його номера у переліку документів, що розміщується у відповідному додатку.

7.8. Назви організацій та інших суб'єктів, в тому числі скорочені назви, вказуються у точній відповідності з їх офіційним найменуванням, передбаченим у засновницьких документах, рішеннях про їх утворення та інших нормативно-правових актах.

7.9. Додатки

Додатки можуть містити інформацію, що пояснює чи доповнює зміст нормативно-правового акта. Про наявність додатків зазначається у тексті нормативно-правового акта. У додатках можуть розміщуватися наведені в документі переліки (осіб, органів, нормативно-правових актів, нормативних та інших документів, на які є посилання за текстом документа, нормативно-правових актів, які підлягають визнанню такими, що втратили чинність, або до яких необхідно внести зміни та доповнення, обладнання тощо), таблиці, графіки, карти, зразки документів, бланків, схем.

Дані про нормативно-правовий акт, розміщений у додатку, на який є посилання за текстом документа, повинні містити його найменування, дату та номер акта, назву органа, що видав акт, а також дату та номер державної реєстрації.

Додатки позначаються грифом:

Додатки оформлюються на стандартних аркушах, гриф розміщується у правому верхньому куті. У разі кількох додатків, на них зазначаються порядкові номери. Знак "N" перед цифровим позначенням не ставиться, наприклад: додаток 1, додаток 2.

У відповідних пунктах документа на ці додатки робиться посилання.

7.10. Для подання на внутрішнє та зовнішнє погодження та затвердження нормативно-правовий акт оформлюється у відповідності до вимог Мін'юсту, викладених у розділі 8 цього Порядку.

7.11. Для подання на тиражування нормативно-правовий акт оформлюється у повному обсязі, а саме зі всіма структурними елементами відповідно до п. 7.1 цього Порядку.

8.1. Для визначення доцільності прийняття нормативно-правового акта, його відповідності та взаємозв'язку з законодавчими та чинними нормативно-правовими актами здійснюється внутрішнє (структурними підрозділами Держатомрегулювання) та зовнішнє (центральними органами виконавчої влади) погодження. Довідковий перелік центральних органів виконавчої влади, підприємств та організацій, що залучаються Держатомрегулювання до розгляду та погодження нормативно-правових актів з ядерної та радіаційної безпеки, наданий у додатку 7.

8.2. Остаточна редакція найбільш важливих нормативно-правових актів до розсилки на погодження за рішенням Голови Держатомрегулювання може бути винесена на розгляд Колегії.

8.3. Підготовка проекту наказу про затвердження нормативно-правового акта здійснюється згідно з Інструкцією з діловодства у Державному комітеті ядерного регулювання України, яка введена в дію наказом Держатомрегулювання від 27.08.2001 N 63. В процесі підготовки проекту наказу про затвердження нормативно-правового акта управління, відповідальне за розробку нормативно-правового акта, звертається до Юридичного управління за присвоєнням класифікаційного позначення акта.

8.4. Внутрішнє погодження проекту нормативно-правового акта

8.4.1. Після підготовки остаточної редакції нормативно-правового акта та проекту наказу починається стадія їх внутрішнього погодження.

Паперові (або електронні) копії проектів нормативно-правового акта та наказу з супровідним листом (за підписом начальника структурного підрозділу, відповідального за виконання роботи) та пояснювальною запискою (зміст Пояснювальної записки надано у додатку 6) надсилаються структурним підрозділом, відповідальним за виконання роботи, на розгляд до структурних підрозділів, до компетенції яких відносяться питання, що регламентуються у цьому проекті нормативно-правового акта.

Термін внутрішнього погодження проекту нормативно-правового акта у структурних підрозділах Держатомрегулювання, які беруть участь у розгляді проекту, не повинен перевищувати 1 тиждень. У разі особливої складності та великого об'єму проекту нормативно-правового акта термін погодження може бути продовжений, за узгодженням з структурним підрозділом, що відповідає за виконання роботи, але не повинен перевищувати 2-х тижнів.

8.4.2. Наказ про затвердження нормативно-правового акта, що розробляється структурним підрозділом Держатомрегулювання, візується на зворотній сторінці заступником Голови, до компетенції якого відноситься дане питання, начальником структурного підрозділу, що готує акт, начальниками юридичного управління та юридичного відділу.

У разі розробки нормативно-правового акта іншими організаціями - виконавцями роботи наказ візується заступником Голови, до компетенції якого відноситься дане питання, начальником структурного підрозділу, відповідального за виконання роботи, начальниками всіх структурних підрозділів, в які проект був направлений на розгляд, начальниками юридичного управління та юридичного відділу.

Віза складається з найменування посади, підпису, ініціалів та прізвища особи, яка візує акт.

8.5. Зовнішнє погодження проекту нормативно-правового акта.

8.5.1. Проекти нормативно-правового акта та наказу, які пройшли внутрішнє візування, у разі необхідності, направляються на розгляд із супровідним листом та пояснювальною запискою до заінтересованих центральних органів виконавчої влади для погодження.

8.5.2. Процедурні питання погодження проекту регуляторного акта врегульовані статтею 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Для погодження до спеціально уповноваженого органу подаються:

- проект регуляторного акта;

- аналіз регуляторного впливу цього проекту;

- копія оприлюдненого повідомлення про оприлюднення проекту з метою одержання зауважень і пропозицій.

8.5.3. Зовнішнє погодження оформлюється грифом, який ставиться нижче підпису на лицьовому боці останнього аркушу наказу і включає в себе слово "ПОГОДЖЕНО", найменування посади особи, з якою погоджується документ (включаючи найменування установи), особистий підпис, ініціали, прізвище та дату погодження, а також засвідчення гербовою печаткою.

8.5.4. У разі, коли зміст нормативно-правового акта стосується більш ніж трьох установ, складається "Аркуш погодження", про що робиться відмітка у наказі на місці грифу погодження, наприклад: Аркуш погодження додається.

Аркуш погодження оформлюється згідно п. 4.5.11 Інструкції з діловодства у Державному комітеті ядерного регулювання України, затвердженої наказом Держатомрегулювання від 27.08.2001 р. N 63.

8.5.5. У разі наявності зауважень та пропозицій до проекту нормативно-правового акта виконавець, відповідно до отриманих письмових відгуків, готує їх зведення та довідку про розбіжності. Форми зведення відгуків і довідки про розбіжності надано у додатках 8 та 9.

8.5.6. Виконавець доопрацьовує проекти наказу та нормативно-правового акта з урахуванням наданих зауважень та пропозицій. З метою усунення розбіжностей виконавець організовує та проводить наради для детального обговорення варіантів рішень із спірних позицій та оцінок за участю представників заінтересованих органів, які мають зауваження. Рішення наради оформляються протоколом, який підписується всіма учасниками наради.

8.5.7. Після доопрацювання проекти нормативно-правового акта та наказу направляються на погодження до зацікавлених органів у вищезазначеному порядку.

8.6. Після отримання від усіх причетних органів виконавчої влади погодження остаточної редакції нормативно-правового акта він затверджується та вводиться в дію у встановленому порядку.

8.6.1. При затвердженні нормативно-правового акта визначається дата введення його в дію з урахуванням необхідного терміну для проведення підготовчих заходів для впровадження цього акта.

8.6.2. Дату введення в дію нормативно-правового акта, в якому є посилання на щойно затверджені документи, має бути зазначено не раніше дати введення в дію цих документів.

8.7. Процедури затвердження спільного нормативно-правового акта

8.7.1. Організація - виконавець роботи готує проект спільного наказу про затвердження нормативно-правового акта, погоджує його зі співавторами, зокрема дату реєстрації наказу (дата реєстрації спільного документа має бути єдиною), організовує опрацювання наказу (підписи, гербову печатку і відповідний номер) у кожного співавтора. Номер наказу складається із порядкових номерів органів, що видають акт, і проставляється через дріб.

8.7.2. Оформлений оригінал нормативно-правового акта (1 примірник) надсилається кожному співавтору.

8.8. Державна реєстрація нормативно-правового акта

8.8.1. Погоджений та затверджений нормативно-правовий акт, що підлягає державній реєстрації відповідно до чинного законодавства, подається до Мін'юсту не пізніше 5-денного терміну після його прийняття.

8.8.2. Нормативно-правовий акт, що подається на державну реєстрацію, має відповідати техніко-юридичним вимогам, мовним і термінологічним стандартам, узгоджуватися з раніше прийнятими актами, викладатися згідно з правописом та мати на першій сторінці у верхньому правому кутку під номером акта і грифом затвердження вільне місце (6 х 10 см) для запису про державну реєстрацію нормативно-правового акта (приклад форми 1-ї сторінки нормативно-правового акта, що подається на державну реєстрацію, надано у додатку 2).

8.8.3. Разом з нормативно-правовим актом та супровідним листом до нього до реєструючого органу подається наказ про затвердження акта. На зворотному боці наказу розміщуються відомості про офіційне внутрішнє погодження нормативного акта із заінтересованими структурними підрозділами Держатомрегулювання, у тому числі з юридичним відділом.

У супровідному листі обов'язково вказуються прізвище виконавця та номер його телефону.

Нормативно-правовий акт та додатки до нього повинні підписуватись керівником структурного підрозділу Держатомрегулювання на лицьовому боці останнього аркуша нормативно-правового акта та додатків.

Крім того, подається також дискета із текстами нормативно-правового акта українською та російською мовами (разом із наказом та додатками до нормативно-правового акта), яка повертається Держатомрегулювання після державної реєстрації цього акта. Відповідальність за якість інформації на електронних носіях несе Держатомрегулювання.

Тексти актів повинні бути підготовлені в редакторі WORD, формат RTF, з використанням шрифту: Times New Roman, розмір 14.

8.8.4. Нормативно-правові акти подаються на державну реєстрацію у 4 примірниках: оригінал та три засвідчені в установленому законодавством порядку (з них дві українською мовою та одна копія в перекладі на російську мову) копії наказу, затвердженого ним нормативно-правового акта та додатків до нього.

Копії українською мовою засвідчуються на останньому аркуші нормативно-правового акта у правому нижньому куті за встановленою формою:

Засвідчення копії в перекладі здійснюється таким чином:

8.8.5. Спільно прийнятий нормативно-правовий акт подається на реєстрацію органом, підпис якого стоїть першим. При цьому оригінал нормативного акта подається в кількості примірників, що дорівнює кількості органів, які прийняли нормативний акт.

8.8.6. Разом з нормативно-правовим актом та супровідним листом до нього до реєструючого органу подаються:

а) пояснювальна записка, у якій зазначаються підстава та мета розроблення нормативного акта, визначається його місце у відповідній сфері правового регулювання, міститься аналіз причин, наводяться факти і цифрові дані, що обґрунтовують необхідність його прийняття, відображаються фінансово-економічні розрахунки та пропозиції щодо джерел покриття витрат (якщо реалізація акта не потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів, то про це окремо повідомляється в записці), прогнозуються очікувані соціально-економічні результати реалізації акта.

Загальний обсяг пояснювальної записки не повинен перевищувати чотирьох сторінок. До неї може додаватися викладений в стислій формі інформаційно-довідковий матеріал (таблиці, схеми, діаграми тощо), який є необхідним для обґрунтування суті нормативного акта;

б) відомості про чинні акти з питання, що належить до сфери правового регулювання виданого акта, інформація про строки приведення їх у відповідність до нормативно-правового акта, поданого на державну реєстрацію, а також про акти, що втрачають чинність у зв'язку з прийняттям цього акта;

в) відомості про офіційне погодження акта із заінтересованими органами незалежно від того, чи є таке погодження обов'язковим згідно з законодавством;

г) довідка про відповідність нормативно-правового акта основним положенням законодавства Європейського Союзу, якщо цей акт за предметом правового регулювання належить до пріоритетних сфер адаптації законодавства України, за формою згідно з додатком 10 до пункту 16 розділу VI Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2000 N 915, із зазначенням відомостей, визначених пунктом 29 розділу VI цього Тимчасового реґламенту;

ґ) інформаційно-аналітичні матеріали з публічного обговорення проектів нормативних актів (у разі необхідності);

д) завірена копія рішення Держпідприємництва чи його територіального органу про погодження проекту регуляторного акта або копія рішення Урядового комітету економічного розвитку та з питань європейської інтеграції чи завірена копія рішення апеляційної регуляторної комісії про задоволення скарги головного розробника проекту регуляторного акта щодо відмови у погодженні проекту регуляторного акта (для регуляторних актів).

Супровідний лист, пояснювальна записка, довідка про відповідність нормативно-правового акта основним положенням законодавства Європейського Союзу, інформаційно-аналітичні матеріали з публічного обговорення проектів нормативних актів підписуються Головою Держатомрегулювання, а в разі відсутності керівника - особою, яка його заміщає.

8.8.7. При виявленні порушень законодавства та інших недоліків, нормативно-правовий акт, після висловлених фахівцями Мін'юсту зауважень, на прохання виконавця, може бути повернутий на доопрацювання. Термін доопрацювання визначається Мін'юстом за погодженням з виконавцем.

8.8.8. Після доопрацювання нормативно-правовий акт знову подається на державну реєстрацію з обов'язковим зазначенням, що даний акт подається після доопрацювання, зазначаються невраховані зауваження та мотиви їх відхилення. Приклади листів Держатомрегулювання до Мін'юсту щодо доопрацювання наказу та його надання після доопрацювання на державну реєстрацію наведено у додатках 10 та 11.

8.8.9. Уповноважена особа Держатомрегулювання отримує оригінал нормативно-правового акта із супровідним листом наступного дня після його державної реєстрації в Мін'юсті та ставить підпис у державному реєстрі про отримання зареєстрованого акта.