З метою ефективної реалізації конституційної функції прокуратури - підтримання державного обвинувачення в суді, забезпечення якості та ефективності реагування прокурорів на незаконні судові рішення у кримінальних справах, підвищення відповідальності державних обвинувачів і керівників прокуратур за стан цієї роботи, керуючись п. 7 ст. 15 Закону України "Про прокуратуру",

1. Заступникам Генерального прокурора України, керівникам прокуратур усіх рівнів та галузевих підрозділів:

1.1. Відповідно до положень кримінально-процесуального закону забезпечити обов'язкову участь прокурора у судовому розгляді усіх кримінальних справ, за винятком справ приватного обвинувачення, ефективну реалізацію повноважень щодо всебічного, повного, об'єктивного та неупередженого дослідження обставин кожної справи, своєчасне вжиття заходів до реального поновлення порушених прав людини та усунення причин і умов вчинення злочинів.

1.2. Підтримання державного обвинувачення в суді вважати службовим обов'язком кожного керівника прокуратури та його заступника.

1.3. Призначати державних обвинувачів з урахуванням їх кваліфікації, досвіду роботи, характеру, обсягу та складності справи. Доручати державним обвинувачам вивчення кримінальних справ перед затвердженням обвинувального висновку.

1.4. У справах, розслідуваних органами прокуратури, призначати державних обвинувачів з моменту пред'явлення обвинувачення, а в разі оскарження постанов чи дій слідчого або прокурора на стадії досудового слідства - перед розглядом скарг судом.

1.5. У складних, багатоепізодних справах та стосовно кількох обвинувачених за необхідності доручати підтримання державного обвинувачення групі прокурорів, визначаючи її керівника відповідним розпорядженням.

1.6. Допускати заміну державних обвинувачів тільки у виняткових випадках.

У разі незгоди з позицією державного обвинувача призначати іншого обвинувача або особисто підтримувати обвинувачення.

2. Участь у розгляді судами подань про взяття під варту, продовження строків тримання під вартою або виконання оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій забезпечувати прокурорам, які дали згоду на внесення чи самі внесли до суду подання або здійснюють нагляд за досудовим слідством. Цим же прокурорам забезпечувати участь у судовому розгляді скарг на рішення чи дії органу дізнання, слідчого, прокурора.

До судового розгляду таких скарг у справах, які розслідуються прокуратурами обласного рівня та Генеральною прокуратурою України, залучати також працівників підрозділів, на які покладено обов'язок щодо підтримання державного обвинувачення.

Участь у розгляді справ, направлених до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності та їх закриття з нереабілітуючих підстав, а також справ стосовно юридичних осіб про вчинення корупційних правопорушень, і в розгляді всіх справ в апеляційному та касаційному порядку брати працівникам прокуратури, на яких покладено обов'язок щодо підтримання державного обвинувачення.

3. У судах першої інстанції державне обвинувачення, як правило, підтримувати працівникам міських, районних, міжрайонних районних у містах та прирівняних до них спеціалізованих прокуратур, а в складних та резонансних справах про тяжкі та особливо тяжкі злочини - працівникам прокуратур обласного рівня.

3.1. Для підтримання державного обвинувачення у кримінальних справах стосовно неповнолітніх запровадити спеціалізацію. Участь у розгляді судами цих справ доручати прокурорам, які мають достатню кваліфікацію, досвід роботи та високі моральні якості.

3.2. Працівникам спеціалізованих прокуратур з нагляду за додержанням законів у транспортній, природоохоронній та воєнній сферах підтримувати державне обвинувачення чи брати участь у передбачених законом випадках:

- у всіх справах, направлених ними до суду в населеному пункті за місцем розташування прокуратури;

- у справах своєї спеціалізації, визначеної відповідним галузевим наказом, направлених до суду в інші населені пункти.

У справах інших категорій направляти наглядове провадження відповідному територіальному прокурору для забезпечення участі в їх судовому розгляді та подальшого повідомлення про результати судового розгляду справ прокурорів, які направили їх до суду.

3.3. Обов'язок щодо підтримання державного обвинувачення у справах про злочини, вчинені організованими групами та злочинними організаціями, покласти на відділи нагляду за додержанням законів спеціальними підрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, прокуратур обласного рівня або на інших прокурорів за вказівкою керівників цих прокуратур.

3.4. У справах, у яких обвинувальні висновки затверджувалися прокурором вищого рівня або іншим територіальним прокурором, при зміні підсудності державне обвинувачення підтримувати прокурорам за місцем розгляду кримінальної справи, якщо прокурором вищого рівня не буде прийнято інше рішення. У цих випадках своєчасне надіслання відповідному прокурору наглядового провадження є обов'язковим.

Доручення про підтримання державного обвинувачення підлеглим прокурорам давати письмово.

3.5. У справах з обвинувальним висновком, затвердженим Генеральним прокурором України або його заступниками, державних обвинувачів призначати за дорученням керівництва Генеральної прокуратури України.

4. Контроль за якістю підтримання державного обвинувачення чи іншої участі прокурорів у розгляді справ судами покласти на заступників Генерального прокурора України, заступників прокурорів областей та прирівняних до них, які за розподілом обов'язків відповідають за відповідну ділянку роботи, на місцях - на міськрайпрокурорів та прирівняних до них прокурорів спеціалізованих прокуратур.

5. Державним обвинувачам:

5.1. При підготовці до судових процесів ретельно вивчати матеріали справ.

5.2. Участь у судових засіданнях брати обов'язково у форменому одязі.

5.3. При попередньому розгляді справи доповідь прокурора щодо можливості призначення справи до розгляду і його думка щодо клопотань інших учасників процесу повинні бути об'єктивними, ґрунтуватися на матеріалах справи та нормах закону. У разі повернення справи на додаткове розслідування чи її закриття прокурору протягом строку на оскарження судових рішень знайомитися з постановою (ухвалою) суду і за наявності підстав подавати апеляцію.

5.4. Брати активну участь у дослідженні доказів судом, об'єктивно і неупереджено оцінювати їх. Клопотати про виклик до суду додаткових свідків або долучення додаткових доказів, про надання судових доручень, контролювати хід їх виконання. При виконанні своїх процесуальних функцій реагувати на будь-які порушення закону, що обмежують права учасників процесу, шляхом подання до суду мотивованих клопотань і заперечень та висловлення ґрунтовних міркувань з питань, які виникають при розгляді справ.

5.5. При визначенні позиції щодо покарання суворо додержуватися вимог закону про його відповідність і справедливість з урахуванням характеру та ступеня суспільної небезпеки злочину, особи винного, обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, а також особи і поведінки потерпілого. У всіх передбачених законом випадках ставити питання перед судом про призначення додаткового покарання, відшкодування завданих злочином матеріальних збитків та компенсації моральної шкоди.

5.6. При судовому слідстві виявляти обставини і причини, які сприяли вчиненню злочину. За наявності підстав вносити пропозиції суду щодо винесення окремої ухвали.

5.7. Готуючись до судових дебатів, обов'язково складати письмові промови, у яких викладати міркування щодо обсягу обвинувачення, оцінки доказів, застосування кримінального закону, призначення покарання та вирішення інших питань, передбачених ст. 324 КПК України. Заявляти клопотання про долучення текстів промов до матеріалів справи.

5.8. За результатами судового слідства за наявності підстав для зміни в суді пред'явленого обвинувачення обов'язково складати постанову з формулюванням нового обвинувачення і мотивів прийнятого рішення. Нове обвинувачення викладати з урахуванням вимог ст. 132 КПК України щодо місця, часу та інших обставин вчинення злочину з посиланням на відповідні статті Кримінального кодексу.

Якщо дані судового слідства повністю не підтверджують обвинувачення підсудного, відмовлятися від обвинувачення та викладати у постанові мотиви відмови з посиланням залежно від встановленого на п.п. 1, 2 ст. 6 КПК України.

Завчасно доповідати про необхідність зміни в суді пред'явленого обвинувачення чи відмови від нього керівнику прокуратури відповідного рівня або його заступнику, на якого покладено обов'язок щодо організації роботи з підтримання державного обвинувачення в суді. Копію постанови з їхньою відміткою про узгодження позиції долучати до наглядового провадження. У справі, що надійшла з іншої прокуратури, про необхідність прийняття такого рішення заздалегідь повідомляти керівника прокуратури, який затвердив обвинувальний висновок у справі.

5.9. Не пізніше ніж наступного дня після розгляду судом кримінальної справи надавати керівнику прокуратури чи його заступнику, на якого покладено обов'язок щодо організації роботи з підтримання державного обвинувачення в суді, довідку про результати її розгляду для визначення питання про оскарження судового рішення. Копію довідки з рішенням керівника направляти до прокуратури вищого рівня, а прокурорам районів у містах - також і до прокуратури міста з районним поділом.

5.10. Протягом строків на оскарження судових рішень, які не набрали законної сили, знайомитися з ними і матеріалами судового слідства, апеляціями та касаційними скаргами інших учасників процесу, подавати письмові зауваження та заперечення на них. Своєчасно вносити документи прокурорського реагування на кожне незаконне судове рішення.

6. У наглядовому провадженні у справі в ході досудового слідства накопичувати копії опису її матеріалів, прийнятих під час дізнання та досудового слідства процесуальних рішень, копії чи виписки з документів, що містять основні докази, на яких ґрунтується обвинувачення. Прокурорам перевіряти наявність цих матеріалів перед затвердженням обвинувального висновку.