1.1. Ця Примірна інструкція розроблена на основі Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 13.01.97 N 5, визначає обов'язки акумуляторників, установлює вимоги безпеки під час виконання робіт з обслуговування, ремонту та зарядження кислотних і лужних акумуляторних батарей.

На основі цієї Примірної інструкції на підприємствах в залежності від наявної виробничої бази і технології розробляється і затверджується відповідно до встановленого порядку інструкція з охорони праці для акумуляторника конкретного підприємства.

1.2. Для виконання акумуляторних робіт власник зобов'язаний призначити акумуляторників, які пройшли навчання за спеціальною програмою, затвердженою Міністерством освіти або міністерствами (відомствами) і погодженою з Держнаглядохоронпраці України, та які мають посвідчення на право виконання даних робіт.

1.3. Навчання та атестація акумуляторників проводиться в порядку, визначеному для працівників, що виконують роботи з підвищеною небезпекою.

1.4. Для виконання акумуляторних робіт допускаються робітники, яким виповнилося 18 років. До виконання акумуляторних робіт не допускаються жінки.

1.5. Перед призначенням на роботу і щорічно в строки, встановлені власником, акумуляторники повинні проходити медичний огляд для визначення відповідності їх фізичного стану вимогам, що ставляться до цієї професії (цього виду робіт). Особи, які мають медичні протипоказання, до виконання даного виду робіт не допускаються.

1.6. Допуск до роботи акумуляторників (акумуляторних робіт) оформляється наказом по підприємству.

1.7. Перед допуском до роботи акумуляторник проходить вступний та первинний інструктаж з охорони праці, перевірку знань вимог безпеки під час виконання акумуляторних робіт, а також стажування з відповідним оформленням у спеціальних журналах.

Акумуляторнику повинна видаватися під розписку інструкція з охорони праці під час виконання цих робіт або вивішуватися на його робочому місці.

Повторний інструктаж проводиться не рідше одного разу на три місяці.

1.8. Періодична перевірка знань з охорони праці акумуляторників проводиться комісією підприємства кожні 12 місяців.

У разі, коли на підприємстві відсутня така комісія, періодичну перевірку знань акумуляторників проводять в комісіях споріднених підприємств.

1.9. Позачергова перевірка знань проводиться в таких випадках:

- у разі переходу з одного підприємства на інше;

- на вимогу працівників органу державного управління або нагляду за охороною праці;

- у разі перерви в роботі за спеціальністю більше одного року.

1.10. Перевірка знань проводиться за відповідною програмою з урахуванням вимог інструкції з охорони праці акумуляторника конкретного підприємства.

1.11. Допущений до самостійної роботи акумуляторник повинен знати:

- технологію (технологічну карту) обслуговування і ремонту акумуляторних батарей;

- будову і принципи роботи акумуляторних батарей різних типів і ємностей;

- будову і правила безпечної експлуатації обладнання, пристроїв, приладів та інструменту, що використовується під час виконання акумуляторних робіт;

- фізичні і хімічні властивості кислот, лугів, свинцю, мастик, що застосовуються під час ремонту акумуляторних батарей, та способи подання першої допомоги від дії цих речовин;

- безпечні прийоми робіт під час проведення акумуляторних робіт;

- що під час зарядження акумуляторних батарей виділяється водень, який в суміші з повітрям може досягнути вибухонебезпечної концентрації ("гримучий газ");

- норми напруги під час зарядження і розрядження батарей;

- методи і порядок нейтралізації дії шкідливих речовин у разі попадання їх на тіло.

1.12. Акумуляторник зобов'язаний:

- знати і виконувати вимоги цієї інструкції і нормативних актів про охорону праці, пожежної безпеки, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

- додержуватися зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;

- співробітничати з власником у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, що створює загрозу його життю чи здоров'ю або оточуючих його людей та навколишньому середовищу, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу.

1.13. Акумуляторник повинен пам'ятати, що під час виконання робіт з обслуговування, ремонту і зарядження акумуляторних батарей внаслідок невиконання вимог безпеки можуть мати місце такі небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

- термічні фактори (вибухи під час зарядження батарей; опіки кислотою, електролітом, розплавленим свинцем або мастикою);

- ураження електричним струмом;

- наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин (пари кислот, лугу, аерозолю свинцю тощо).

1.14. Ремонт та зарядження акумуляторних батарей на підприємстві повинні проводитись в окремих приміщеннях, спеціально обладнаних і укомплектованих необхідним для цієї мети обладнанням, пристосуваннями, інструментами.

Розміщення постів, а також розстановка обладнання в акумуляторному відділенні повинна забезпечувати технологічну послідовність операцій, а також безпечну роботу акумуляторника.

1.15. На вхідних дверях в акумуляторну дільницю повинні бути встановлені такі знаки безпеки: "Вхід заборонено" і "Палити заборонено", а на дверях зарядного відділення - "Користуватися відкритим вогнем заборонено".

1.16. Обладнання (стенд для розбирання і складання акумуляторних батарей, стенд для зливу електроліту, підставка для плавлення свинцю і мастики, установка приготування і шафи для зберігання електроліту, стенд для відновлення і виготовлення деталей, обладнання для зарядження акумуляторів тощо), під час роботи на якому виділяються шкідливі речовини, повинно бути обладнано місцевою вентиляцією (відсмоктувачами).

1.17. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинен перевірятися у визначені терміни і не повинен перевищувати встановлених гранично-допустимих концентрацій: свинцю і його неорганічних сполук - 0,01/0,005 мг/куб.м, сірчаної кислоти - 1 мг/куб.м, лугів їдких (розчини в перерахунку на NaOH) - 0,5 мг/куб.м, водню миш'якового - 0,1 мг/куб.м.

1.18. Ці шкідливі речовини є небезпечними внаслідок отруйної дії свинцю і його сполук, подразнювальної дії сірчаної кислоти на слизисту оболонку і дихальні шляхи, опіків, що завдаються сірчаною кислотою під час попадання її на шкіру.

1.19. Технологічна оснастка (пристрої, пристосування та інструмент), що застосовується для обслуговування і ремонту акумуляторних батарей, повинна відповідати виду робіт, бути справною і підлягає щомісячно контролю та вибраковуванню.

1.20. Акумуляторники, зайняті ремонтом і зарядженням акумуляторів та приготуванням електроліту, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту з такими термінами носіння: костюм бавовняний з кислототривким просоченням - 12 міс., чоботи гумові - 12 міс., рукавиці гумові - чергові, фартух прогумований - черговий, окуляри захисні - до зносу та іншими засобами індивідуального захисту згідно з колективним договором.

1.21. Температура, вологість і швидкість повітря в робочих приміщеннях дільниці повинні відповідати допустимим нормам: в холодний період року - відповідно 15-21 град.С, 75%, не більше 0,4 м/с, а в теплий період року відповідно - 16-27 град.С, 75%, 0,2-0,5 м/с.

1.22. В приміщеннях (робочій зоні) обслуговування та ремонту акумуляторних батарей повинна бути освітленість не менше 200 лк (у разі застосування люмінесцентних ламп) в системі комбінованого освітлення.

1.23. Все електрообладнання (корпуси електричних машин, апаратів, шафи випрямних пристроїв тощо) повинно мати надійне захисне заземлення або занулення.

1.24. Перебуваючи на території підприємства і у виробничих приміщеннях, акумуляторник повинен ходити по пішохідних доріжках, бути уважним до руху транспорту, не перебігати дорогу близько від транспорту, що рухається, не їздити в кузовах самоскидів, причепів, на підніжках автомобілів тощо.

Переходити через оглядові канави треба по перехідних містках, не дозволяється їх перестрибувати.

1.25. Акумуляторник повинен виконувати тільки ту роботу, яка доручена його безпосереднім керівником (бригадиром, майстром, начальником дільниці), не передоручати її виконання іншій особі, а також виконувати вимоги правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, режим праці і відпочинку.

Не дозволяється наступати на електричні кабелі, знаходитись під піднятим вантажем, підходити до відкритих люків, наближатися до місць проведення вантажно-розвантажувальних і будівельних робіт тощо.

1.26. Акумуляторник, навчений та атестований в установленому порядку згідно з нормативними документами, несе особисту відповідальність за порушення вимог, викладених у цій Примірній інструкції, згідно з чинним законодавством України.

2.1. Перед тим як стати до роботи, акумуляторник повинен:

2.1.1. Перевірити справність і одягнути костюм бавовняний з кислотним просоченням, напівчоботи і фартух гумовий, підготувати гумові рукавиці та захисні окуляри. Фартух (нижній його край) повинен бути нижче верхнього краю халяв напівчобіт.

2.1.2. Уважно оглянути робоче місце, привести його в порядок, прибрати всі предмети, що заважають роботі.

2.1.3. Перевірити справність інструментів і пристосувань, розташувати їх і матеріали у зручному і безпечному для користування порядку.

2.1.4. Перевірити і переконатись у справності:

- технологічного обладнання, пристроїв, приладів, транспортних засобів, стелажів, укриття шинопроводів і електролітних шлангів;

- переносного ручного світильника, який повинен бути у вибухозахисному виконанні;

- роботи загальнообмінної і місцевої вентиляції.

- освітлення робочого місця (зони).

2.2. У разі виявлення під час огляду устаткування, приладів, пристроїв, систем (освітлення, вентиляції тощо) несправностей чи недоліків, які перешкоджають безпечній роботі, і неможливості їх усунення своїми силами акумуляторник, не приступаючи до роботи, повинен доповісти про це майстру (бригадиру) та в інші служби в установленому на підприємстві порядку.

2.3. Акумуляторник не повинен приступати до роботи за відсутності вентиляції, освітлення на робочому місці, а також передбачених технологічною документацією устаткування, приладів, інструментів.

3.1. Виконання робіт з технічного обслуговування, ремонту та зарядженню кислотних і лужних акумуляторних батарей на підприємстві необхідно проводити в окремих приміщеннях, в кожному із яких повинні бути три поєднані між собою відділення, ізольовані від інших виробництв: одне - для ремонту, друге - для зарядження, третє - для зберігання кислоти (лугу) і приготування електроліту.

Приміщення для зберігання і приготування електроліту повинні бути обладнані витяжними шафами.

3.2. Робота на акумуляторній дільниці повинна проводитися тільки за працюючої загальної припливно-витяжної і місцевої вентиляціях.

3.3. Приплив повітря із вентиляційних каналів не повинен бути направленим безпосередньо на поверхню електроліту акумуляторів.

3.4. Під час кожного технічного обслуговування акумулятора необхідно прочистити вентиляційні отвори в його пробках або кришках.

3.5. Перед розбиранням акумуляторної батареї необхідно злити електроліт.

3.6. У разі використання для ремонту акумуляторів газових пальників, що працюють на пропан-бутані, балони з ним повинні знаходитися поза приміщенням у спеціальній шафі.

3.7. Подача пропан-бутану від балонів до пальників повинна здійснюватися через рідинний запобіжний затвор.

3.8. Зберігання і транспортування балонів повинно здійснюватися з навернутими на вентилі ковпаками.

3.9. Балони повинні бути чистими і мати добре видимий напис найменування газу.

3.10. Забороняється повністю витрачати газ з балонів. Залишковий тиск повинен складати 0,1-0,3 МПа (1-3 кгс/кв.см).

3.11. До роботи з газовим пальником акумуляторник допускається після проходження навчання правилам безпечного його застосування.

3.12. Для переміщення акумуляторних батарей по території та в приміщеннях підприємства необхідно користуватися спеціальними візками, платформа яких виключає можливість падіння батарей.

3.13. Під час перенесення вручну малогабаритних акумуляторних батарей необхідно використовувати пристрої (захвати) і дотримуватися застережних заходів, щоб уникнути обливання електролітом.

3.14. Розбирання пластин акумуляторних батарей повинно проводитися тільки після їх промивання.

3.15. Травити і паяти необхідно тільки біля відсмоктувача витяжної вентиляції.

3.16. Під час плавлення свинцю окисли, що утворюються на його поверхні, необхідно видаляти сухим металевим черпаком в ящик із кришкою, яка щільно закривається. Відкривати кришку слід тільки під час скидання окислу.

Під час відливання свинцевих деталей охолоджувати їх водою забороняється, оскільки вода, що потрапляє в розплавлений свинець, інтенсивно випаровується і захоплює з собою частинки свинцю, які у разі потрапляння на шкіру можуть спричинити опіки.

Під час приготування свинцево-сурм'яного сплаву для відливання деталей необхідно засипати його поверхню деревним вугіллям для зменшення виділення пари свинцю.

3.17. Заливати розплавлений свинець слід сухим черпаком у сухі і прогріті форми.

3.18. Для захисту тіла від можливих опіків під час роботи з розплавленим свинцем, під час виконання паяльних робіт, під час приготування заливної мастики і роботи з нею акумуляторник повинен одягати передбачені засоби індивідуального захисту.

3.19. Вирівнювати полум'ям пальника залиту мастикою поверхню акумуляторних батарей не дозволяється.

3.20. Готувати кислотний електроліт необхідно в спеціальних посудинах із спеціальних матеріалів (керамічних, фаянсових тощо). Не дозволяється для приготування електроліту користуватися скляною посудиною, оскільки вона від розігрівання може лопнути.

3.21. Для змішування кислоти з водою необхідно спочатку налити в ємність дистильовану воду, а потім до неї лити кислоту тонким струменем, періодично перемішуючи розчин скляною або ебонітовою паличкою.

Забороняється наливати в ємність спочатку кислоту, а потім воду, оскільки при цьому станеться закипання і бурхливе розбризкування гарячої кислоти, що призведе до важких опіків.

3.22. Під час приготування, заливання та доливання кислотного електроліту в батареї необхідно обов'язково користуватися захисними окулярами і гумовими рукавицями.

3.23. Перед приготуванням лужного електроліту і під час роботи з ним необхідно одягати захисні окуляри, гумові рукавиці. Брати сухий луг необхідно щипцями або пінцетом. Дроблення сухого їдкого лугу слід проводити із застосуванням спеціального совка і мішковини. Для розчинення лугу слід використовувати тільки холодну воду.

3.24. Переливати кислоту із бутлів в ємність слід тільки за допомогою спеціальних пристроїв (качалок, сифонів тощо).

Забороняється переливати кислоту вручну.

3.25. Під час роботи біля баку з електролітом не дозволяється перемішувати його шляхом вдування повітря через гумовий шланг.

3.26. Проводити зміну електроліту або доливання його в акумулятори слід за допомогою спеціального обладнання, гумової груші, скляного кухля тощо.

3.27. Бутлі з кислотою і електролітом необхідно переносити на спеціальних ношах або перевозити на візках, міцно закріпивши їх, що виключає падіння бутлів, і тільки в спеціальних обрешітках. Перед підійманням бутлів слід переконатися в справності обрешітки, звернувши особливу увагу на міцність кріплення її днища.

3.28. Відчиняти скляні бутлі з кислотою, лугом необхідно обережно, без застосування великих зусиль; перед відчиненням попередньо прогріти горловину бутлів ганчіркою, змоченою в гарячій воді.

3.29. Під час зберігання і транспортування бутлів пробки на них повинні бути щільно закриті.

Кислоту і рідкий луг слід зберігати тільки в окремих приміщеннях, що провітрюються, в бутлях з обрешітками, встановленими на підлозі в один ряд. Порожні бутлі зберігати в аналогічних умовах.

Всі посудини з кислотою, лугом та електролітом повинні мати відповідні написи з зазначенням вмісту.

Не допускається зберігати кислоту в металевій посудині.

3.30. Акумуляторні батареї, що встановлюються для зарядження, повинні з'єднуватись між собою тільки проводами з наконечниками, які щільно прилягають до клем батарей і виключають можливість іскріння. З'єднувати наконечники акумуляторних батарей дротом "закруткою" забороняється, оскільки іскра, утворена внаслідок поганого контакту, може викликати вибух газів, що виділилися під час зарядження батарей.

3.31. Приєднання акумуляторних батарей до зарядного пристрою і від'єднання їх повинно проводитися тільки за виключеного зарядного обладнання.

Приєднання батарей до зарядного пристрою і з'єднання акумуляторів між собою слід виконувати в гумових рукавицях.

3.32. Не дозволяється торкатися руками без гумових рукавиць до струмоведучих частин (клем, контактів, електропроводів). У разі необхідності застосування інструменту, користуватися тільки інструментом з ізольованими рукоятками.

3.33. Перед постановкою акумуляторних батарей на зарядження необхідно прочистити вентиляційні отвори і вивернути пробки, щоб не допустити накопичення всередині елементів великої кількості "гримучого газу", що призводить до розриву кришок акумуляторів.

Зарядження акумуляторних батарей необхідно проводити в окремому відділенні тільки за працюючої витяжної вентиляції, яка відсмоктує небезпечні та вибухонебезпечні речовини і гази від місць зарядження батарей.

За одночасного зарядження не більше 10 батарей, як виняток, дозволяється здійснювати їх зарядження в приміщеннях для ремонту, у витяжних шафах з індивідуальною витяжкою, включення якої зблоковано із зарядним пристроєм.

3.34. Припливно-витяжна вентиляція зарядної повинна включатися акумуляторником перед початком зарядження батарей і відключатися після повного видалення газів, але не раніш, як через 1,5 години після закінчення зарядження.