Відповідно до статті 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", з метою науково-методичного забезпечення державного санітарно-епідеміологічного нагляду

Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1.2. Методичні вказівки визначають вимоги до відбору та первинної обробки проб з метою оцінки відповідності продуктів харчування і харчової сировини нормам радіаційної безпеки.

1.3. Методичні вказівки розроблені для закладів державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України, а також можуть використовуватися іншими організаціями, що здійснюють радіаційний контроль продовольчої сировини та продуктів харчування.

Активність радіонукліда - співвідношення числа d самовільних перетворень ядер даного радіонукліда, що відбуваються за інтервал часу dt, до цього інтервалу часу:

A = d / dt

Одиниця активності - бекерель (Бк) - одне ядерне перетворення в секунду.

Вибірка - сукупність одиниць продукції з партії, відібраних для контролю.

Коефіцієнт концентрування - відношення питомої активності лічильного зразка, отриманого в результаті підготовки проби, до питомої активності самої проби.

Ліміт річної ефективної (чи еквівалентної) дози - величина ефективної (чи еквівалентної) дози від індустріальних джерел опромінення, яка не повинна перевищуватися за рік.

Лічильний зразок - визначена кількість речовини, яка отримана з точкової чи об'єднаної (середньої) проби відповідно до встановленої методики і призначена для вимірів її радіаційних параметрів за допомогою засобів вимірювальної техніки відповідно до регламентованої методики виконання вимірів.

Мінімально вимірювана активність (питома) - мінімальна питома активність лічильного зразка при виміри якої на даній радіометричній установці за одну годину відносна статистична похибка дорівнює 40% (Р = 0,95).

Об'єм вибірки - число одиниць транспортної чи споживчої тари з продукцією, що складають вибірку.

Одиниця продукції - визначена у встановленому порядку кількість штучної чи нештучної продукції (маса продукції в бочці, ящику, банці, флязі, цистерні та іншій тарі).

Партія - надійно ідентифікована кількість однорідного харчового продукту одного найменування, розфасованого в однорідну тару, призначеного до одноразової здачі, відвантаження, чи продажу або та, що зберігається в одній ємності.

Питома (об'ємна) активність радіонукліда - відношення активності радіонукліда в радіоактивному зразку до маси (об'єму) зразка.

Проба - кількість непоштучної продукції, відібрана з контрольованої сукупності для прийняття рішення.

Проба об'єднана - сукупність точкових проб, призначена для складання середньої проби.

Проба середня - частина об'єднаної проби, яка призначена для проведення дослідження.

Проба точкова - мінімальна кількість продукції, відібраної з одного місця за один прийом від продукту даної партії для формування об'єднаної проби.

Радіаційний контроль - радіаційні виміри (дослідження), що виконуються для визначення ступеня дотримання радіаційної безпеки і вимог чинних нормативів.

Радіометрична установка - технічний засіб (радіометр, спектрометр) для виміру активності (питомої активності) радіонуклідів у лічильному зразку.

Рівень контрольний - чисельні значення контрольованих величин (дози, потужності дози, радіоактивного забруднення, тощо), що встановлені підприємствами, за погодженням з установами СЕС України, з метою закріплення досягнутого рівня радіаційної безпеки та забезпечення подальшого зниження опромінення персоналу і населення.

Споживча тара - упаковка для розміщення продукції, що надходить до споживача, яка не представляє собою самостійну транспортну одиницю (пляшка, банка, пакет, стакан, брикет та ін.).

Транспортна (пакувальна) тара - упаковка для розміщення продукції, що представляє собою самостійну транспортну одиницю (фляга, ящик, бочка, цистерна й ін.).

Харчовий продукт (їжа) - будь-яка речовина або продукт (сирий, включаючи сільськогосподарську продукцію, необроблений, напівоброблений або оброблений), призначений для споживання людини. Харчовий продукт включає напій, жувальну гумку та будь-яку іншу речовину, включаючи воду, які навмисно включено до харчового продукту під час виробництва, підготовки або обробки.

3.1. Відповідно до вимог Закону України "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання" вміст радіонуклідів у продуктах харчування, продовольчій сировині та питній воді не повинен перевищувати затверджених в установленому порядку допустимих рівнів.

3.2. Лабораторні дослідження (випробування) харчових продуктів для оцінки їх радіаційної безпеки виконуються з метою державного моніторингу, планового контролю та нагляду, а також при здійсненні державної санітарно-епідеміологічної експертизи імпортованої та вітчизняної харчової продукції, атестованими в установленому порядку лабораторіями державної санітарно-епідеміологічної служби України.

3.4. Радіаційний контроль харчових продуктів здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання" , а також Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.10.2000 N 247 , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.01.2001 за N 4/5195 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 14.03.2006 N 120 , зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31.03.2006 за N 362/12236).

3.8. Порядок проведення радіаційного контролю продуктів харчування включає наступні етапи:

- відбір проб;

- підготовка лічильних зразків;

- розрахунок результатів вимірювання та похибок дослідження;

- гігієнічна оцінка радіаційної безпеки продуктів харчування згідно з ГН 6.6.1.1-130-2006.

- прилади повинні бути занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) України, а також мати свідоцтво про Державну метрологічну повірку, видане Держспоживстандартом України;

3.12. Результати вимірювань питомої активності радіонуклідів у пробах повинні містити числові значення з оцінкою довірчої (Р = 0,95) похибки визначення параметра. Радіаційно-гігієнічна оцінка безпеки харчового продукту проводиться за результатами вимірів з використанням показника відповідності.

4. Порядок відбору проб 4.1. Загальні вимоги

4.1.1. Першим етапом радіаційного контролю харчових продуктів є відбір проб, який при оптимальних витратах часу та коштів має найбільш об'єктивно забезпечити радіаційну характеристику досліджуваної партії продуктів харчування.

4.1.2. Перед відбором проб у разі потреби доцільно провести дозиметричний контроль потужності дози гамма-випромінювання. У випадку перевищення фонового рівня результати радіаційного контролю відображаються в акті відбору проб.

4.1.3. Порядок відбору проб розроблений відповідно до нормативних документів, наведених у додатку 1.

4.1.4. Порядок відбору проб харчових продуктів за радіаційним фактором включає: встановлення однорідної партії, визначення числа середніх проб, відбір точкових проб, формування з них об'єднаної проби і відбір з неї середньої проби, яка й підлягає лабораторному дослідженню.

Об'єм точкових проб і їх кількість залежать від необхідної величини об'єднаної проби: при розфасовці в дрібну споживчу тару (пляшки, пакети та ін.) ці фасування розглядаються як точкові проби. З точкових проб шляхом перемішування готується об'єднана проба, маса (об'єм) якої повинна бути достатньою для величини середньої проби. Кількість об'єднаних проб залежить від обсягу партії.

Відбір середніх проб твердих і сипучих продуктів проводять методом квартування, рідких - після ретельного перемішування. Величина середньої проби повинна бути достатньою для проведення одного дослідження.

Кількість середніх проб, що відбираються на дослідження, залежить від величини партії конкретного продукту. При їх відборі керуються нормами, наведеними в п.4.2., якщо інше не оговорено окремо.

Порядок відбору проб харчових продуктів, не перерахованих у даних вказівках , аналогічний до порядку, приведеному в п.4.3.

4.2. Норми відбору кількості середніх проб

Кількість середніх проб, що відбираються на дослідження, залежить від величини (маси, об'єму) партії продукту, що досліджується. Відбір проб здійснюється відповідно до встановлених норм (таблиці 1, 2).

Примітка. на кожні повні чи неповні 10 т понад 20 т відбирають по 3 середні проби.

Примітка. на кожні повні чи неповні 10000 штук понад 50000 відбирають додатково по 15 штук.

З точкових проб штучних продуктів методом квадратів формують об'єднану пробу, об'єм (маса) якої повинний бути достатнім для середньої проби, але не більш як трикратна її кількість.

4.3. Порядок відбору проб

4.3.1. Відбір проб молока і молочних продуктів.

4.3.1.1. Молоко.

Перед відбором проб молоко в цистернах, флягах та інших ємностях ретельно перемішують. Після перемішування з кожної ємності відбирають точкові проби в кількості не менше трьох. Об'єм точкової проби 0,1-0,5 л.

При фасуванні молока у флягах до вибірки включають 5% загальної кількості фляг, але не менше трьох.

При відборі проб молока, розфасованого в споживчу тару (пакети, пачки, пляшки), як точкову пробу відбирають наступну кількість одиниць фасувань:

- від партії до 100 одиниць - 2 фасування;

- від 101 до 200 одиниць - 3 фасування;

- від 201 до 500 одиниць - 4 фасування;

- від 501 до 1000 одиниць - 5 фасувань.

У будь-якому випадку об'єм точкової проби повинний бути не менше 2 літрів.

З точкових проб формують об'єднану пробу, з якої відбирають середню пробу об'ємом не менше 2,0 л, яку направляють на лабораторні дослідження.

4.3.1.2. Вершки, молочні продукти, морозиво.

Точкові проби вершків, молочних продуктів (кефір, ряжанка, йогурт тощо), морозива тощо із фляг та інших ємностей відбирають пробовідбірником чи щупом після ретельного перемішування. З точкових проб формують об'єднану пробу, яку нагрівають до 20 град.С, і відбирають середню пробу. Норми відбору відповідають нормам відбору молока (п.4.3.1.1.).

Порядок відбору точкових проб фасованої продукції аналогічний відбору проб молока (п.4.3.1.1.), але не менше 1,0 л.

Відбір проб продуктів, розфасованих у дрібну тару (0,2 л (кг) і менше) проводять за пунктом п.4.3.10.

4.3.1.3. Сметана.

Від сметани, розфасованої у велику тару, до вибірки відбирають і розкривають 10% усієї кількості одиниць пакувань. При наявності менше 10 одиниць пакувань розкривають тільки одну. Після розкриття сметану ретельно перемішують. Об'єм точкової проби 0,05-0,1 л. Точкові проби об'єднують в одній чистій посудині, формуючи об'єднану пробу.

Перед відбором середньої проби сметану перемішують, і якщо вона має густу консистенцію, нагрівають на водяній бані до 30-35 град.С, після чого охолоджують до 20 град.С.

Відбір сметани, розфасованої в споживчу тару, здійснюється за п.4.3.1.1. Відбір середньої проби не менше 1,0 кг.

4.3.1.4. Сир і вироби з сиру.

При пакуванні у велику тару розкривають 10% від загальної кількості пакувань. З кожного розкритого пакування відбирають три точкові проби, вагою 0,05-0,1 кг: одну з центра, дві - на відстані 3-5 см від бічної стінки тари.

Точкові проби переносять у чисту суху тару, перемішують і з об'єднаної проби відбирають середню пробу масою не менше 1,0 кг.

При відборі проб, розфасованих у споживчу тару (пачки, брикети, туби та ін.), об'єм вибірки проводять відповідно до табл.3.

Від кожного пакування відбирають точкові проби в кількості, достатній для формування об'єднаної проби.

Об'єднану пробу ретельно розтирають до одержання однорідної консистенції і відбирають середню пробу, масою не менше 1,0 кг.

4.3.1.5. Молочні консерви.

Перед відбором проб консервовані згущені молочні продукти перемішують і при необхідності нагрівають до 28 град.С для одержання однорідної маси.

При пакуванні у велику тару (фляги, бочки, цистерни) розкривають 3% від загального числа пакувань, але не менше 2-х одиниць. Точкові проби, об'ємом не менше 1,0 кг відбирають з різних місць пакувань за п.4.3.1.1.

При розфасовці в дрібну чи велику бляшану чи пластикову тару, запаковану в ящики, до вибірки включають 3% ящиків, але не менше трьох. Точкові проби відбирають з 5% від усіх банок, але не менше однієї. З об'єднаної проби відбирають середню пробу масою не менше 1,0 кг.

4.3.1.6. Сухі молочні продукти.

Відбір точкових проб з великої тари роблять щупом для зернових продуктів з різних місць і різної глибини. Середню пробу формують після перемішування методом квартування масою не менше 1,0 кг.

Відбір проб продукції, розфасованої в дрібну тару, здійснюють за п.4.3.1.5. Величина середньої проби не менше 1,0 кг.

4.3.1.7. Масло вершкове.

Для відбору проб відбирають і розкривають 3% усієї кількості пакувань, але не менше двох. Точкові проби відбирають щупом, нагрітим до 38 град.С. З точкових проб формують об'єднану пробу, поміщають у водяну баню з температурою 30 град.С. Ретельно перемішують до розм'якшення і відбирають середню пробу масою не менше 1,0 кг.

При пакуванні в розфасовану тару відбирають 3% упаковок. З кожного брикету відбирають точкову пробу, об'єм якої буде достатній для формування об'єднаної проби. Пробу обробляють, як і у випадку великих пакувань і відбирають середню пробу масою не менше 1,0 кг.

4.3.1.8. Сири тверді.

Для відбору проб твердих, м'яких та інших видів сирів від партії відбирають і розкривають наступну кількість одиниць транспортних пакувань (табл. 4).

Від кожної одиниці транспортного пакування відбирають один круг, голівку чи брусок від яких беруть точкові проби. Точкові проби відбирають сирним щупом, а при відсутності його - ножем, розрізаючи брусок сиру на 4 частини, і відбирають проби від кожної чверті в необхідній кількості. Маса точкової проби 0,05-0,1 кг.

Від плавленого сиру, запакованого у велику тару, відбирають і розкривають 10% усієї кількості пакувань, з кожної контрольованої одиниці беруть, у залежності від величини об'єднаної проби, 3-5 брикетів чи один батон ковбасного сиру.

Відібрані точкові проби ретельно протирають через тертку, перемішують, формуючи об'єднану пробу, з якої відбирають середню пробу, величиною не менше 1,0 кг.

4.3.1.9. Молочний цукор, казеїн харчовий.

При відборі проб до вибірки від партії відбирають і розкривають кількість пакувань зазначених у табл. 5.

З кожного контрольного пакування за п.4.3.1.6. відбирають проби продукту. Величина середньої проби 1,0 кг.

4.3.2. Відбір проб м'яса і м'ясних продуктів.

Відбір проб м'яса і м'ясних продуктів здійснюється на м'ясокомбінатах, промислових холодильних камерах та в місцях реалізації.

На м'ясокомбінатах та промислових холодильних камерах від кожної однорідної партії до вибірки включають 10% туш великої рогатої худоби, 5% туш овець і свиней і 2% заморожених чи охолоджених блоків м'яса і субпродуктів, але не менше трьох.

Точкові проби відбирають від кожної включеної у вибірку м'ясної туші чи її частини цілим шматком масою не менше 0,2 кг із наступних місць: біля місця зарізу, напроти 4-5-го шийних хребців, в області лопатки, в області стегна і товстих частин м'язів. Проби від заморожених і охолоджених блоків м'яса і субпродуктів відбирають також цілими шматками масою не менше 0,2 кг.

З отриманих точкових проб формують об'єднану пробу масою не менше 2,0 кг, пропускають через м'ясорубку чи нарізають маленькими шматочками. Потім відбирають середню пробу не менше 1,0 кг.

Відбір проб готової продукції, напівфабрикатів, копчених і ковбасних виробів роблять з вибірки пакувальних одиниць (ящики, коробки та ін.), що складає 10% від усієї партії, але не менше двох. Точкові проби масою 0,05-0,1 кг відбирають довільно. Проби перемішують і з об'єднаної проби відбирають середню пробу масою не менше 1,0 кг.

Відбір проб штучної продукції, розфасованої в споживчу тару, проводять за п.4.3.10.

Відбір проб м'яса кроликів проводять аналогічно до п.4.3.3. з тією різницею, що від кожного транспортного пакування відбирають не більш одного екземпляра кролика.

4.3.3. Відбір проб птиці, яєць, яєчного порошку.

Тушки птиці відбирають від партії, що надійшла на реалізацію, методом випадкової вибірки. Число проб залежить від кількості транспортних пакувань у партії (табл. 6).

Проби курей відбирають тушками і напівтушками, гусей й індичок - четвертою частиною тушки. При відборі проб на фермі об'єм вибірки складає не менше трьох тушок для курей, качок і не менше трьох напівтушок гусей й індичок.

Для дослідження курячих яєць від партії яєць роблять вибірку пакувальних одиниць (коробка) відповідно до табл. 7.

При пакуванні яєць в іншу тару чи при відборі від партії яєць як штучний продукт норми відбору регламентуються в п.4.2.

Для дослідження яєчного порошку від партії відбирають вибірку пакувальних одиниць (мішки, ящики й ін.) відповідно до табл.8.

З різних місць кожної відібраної у вибірку пакувальної одиниці відбирають щупом не менше трьох точкових проб, кожна масою не менше 0,3 кг. З об'єднаної проби відбирають середню пробу, масою не менше 1,0 кг.

5.3.4. Відбір проб риби і рибних продуктів.

Проби риби відбирають з різних місць партії методом випадкової вибірки. У вибірку включають 10% пакувань (бочки, ящики й ін.). З різних місць кожного розкритого пакування відбирають по три точкових проби, з якої формують об'єднану і середню проби. Для контролю живої, свіжої охолодженої партії риби відбирають 1-2% за масою. Кожен вид риби досліджують окремо.

Точкові проби від дрібних екземплярів риб відбирають цілими тушками: 6 риб при масі одного екземпляра 0,1-0,5 кг, 3 риби при масі екземпляра 0,5-1,0 кг. При масі більш 1 кг із трьох риб відбирають проби біля приголовка, середньої і прихвостової частин. Маса об'єднань і середньої проби не менше 1,0 кг.

Підготовка до аналізу середньої проби проводиться за ГОСТом 7631-85.

Рибу очищають від луски, морожену - розморожують. Середню пробу дрібної риби масою до 1,0 кг використовують для аналізу без оброблення, рибу масою більш 1,0 кг і м'ясо морських ссавців після видалення шкури і кісток розробляють на шматки масою не більш 0,2 кг.

Відбір проб сушеної і в'яленої риби проводять аналогічним методом.

Відбір проб консервованої рибної продукції проводять за п.4.3.10.

5.3.5. Відбір меду.

Перед відбором проб натурального меду від кожної партії проводять вибірку пакувальних одиниць (табл. 9).

Від кожного пакування відбирають точкові проби. Зразки рідкого меду беруть пробовідбірником, занурюючи його на всю глибину пакування, щільний - щупом для масла з різних шарів.

Закристалізований мед відбирають конічним щупом, занурюючи його під нахилом. При дослідженні стільникового меду з однієї стільникової рамки вирізують частину стільника площею 25 кв.см. Якщо стільниковий мед кусковий, пробу відбирають у тих же розмірах від кожного пакування. Після видалення воскових кришечок зразки поміщають на сітчастий фільтр із розміром отворів не більш 1 мм, вкладений у склянку, і підігрівають у термостаті при температурі 40-45 град.С. Маса точкової проби до 0,1 кг.

Усі точкові проби меду об'єднують, перемішують, закристалізований мед підігрівають до температури 40-45 град.С, після чого відбирають середню пробу масою не менше 1,0 кг.

4.3.6. Жири тваринні, маргарин і рослинна олія.

Від кожної партії продукту складають вибірку пакувальних одиниць (бочки, ящики та ін.), що складає 7% від усієї партії, але не менше 3 пакувань.

Точкові проби жирів відбирають щупом на всю глибину упакування, поміщають в одну ємність, формують об'єднану пробу, підігрівають до температури 40-45 град.С, ретельно перемішують і відбирають середню пробу.

Точкові проби рослинної олії відбирають за п.п.4.3.1.-4.3.2. З об'єднаної проби беруть середню пробу масою не менше 1,0 кг.

З партії жиру, маргарину, рослинної олії, розфасованої в споживчу тару ємністю не більш 1,0 кг (л) (пачки, банки, пляшки та ін.) відбирають 1 одиницю продукції з кожних 100 шт.

З точкових проб твердих жирів після перемішування формують об'єднану пробу за п.2.2.1.7, з якої відбирають середню пробу.

Точкові проби рідких рослинних олій об'єднують і після перемішування відбирають середню пробу.

Маса середньої проби не менше 1,0 кг (л).

4.3.7. Відбір кісток.

При відборі проб кісток від туш тварин на м'ясокомбінатах і в місцях реалізації продукції у вибірку включають 10% туш (півтуш, четвертин) великої рогатої худоби і 5% (півтуш) овець і свиней.

При транспортуванні харчових кісток у ящиках (мішках) у вибірку включають 10% транспортних одиниць пакувань. Проби відбирають із трьох різних шарів кожного пакування.

Точковими пробами є передні ребра тварин чи шийні хребці, що найбільш вірогідно характеризують середню питому активність скелета тварини.

Точкові проби кісток подрібнюють, ретельно перемішують і з отриманої об'єднаної проби відбирають середню пробу масою не менше 1,0 кг.

4.3.8. Відбір плодоовочевої продукції.

4.3.8.1. Коренеплоди.

Від партії коренеплодів (буряк, картопля, морква, цибуля та ін.), запакованих у мішки, ящики та іншу тару, до вибірки включають 2-5% пакувань, але не менше трьох. Від кожного пакування відбираються точкові проби з різних шарів цілими екземплярами по 5-10 шт., ретельно чистячи від землі.

З не запакованих у тару коренеплодів відбирають по 10-15 проб з різних шарів кожного бурту (насипу). Величина кожної проби 5-10 коренів, приблизно рівної маси. Точкові проби перемішують, формують об'єднану пробу і відбирають середню пробу масою не менше 3,0 кг.

4.3.8.2. Овочі, фрукти, ягоди і баштанні культури.

Відбір проб овочів і фруктів (помідори, огірки, баклажани, яблука та ін.) здійснюють за п.4.3.8.1.

Відбір консервованих продуктів за п.4.3.10.

З невеликих партій продуктів рослинництва (ягоди, зелень та ін.) точкові проби відбирають у 4-5 місцях. Маса об'єднаної проби не повинна перевищувати триразової кількості, необхідного для виміру. З об'єднаної проби відбирають середню пробу, масою не менше 1,0 кг.

При відборі проб баштанних культур, гарбуза та інших великих овочів кожна одиниця продукції розглядається як точкова проба. Точкові проби відбирають методом випадкової вибірки в 3-4 місцях. З об'єднаної проби відбирають середню пробу масою не менше 3,0 кг.

4.3.9. Відбір проб борошна, круп, макаронних виробів, бобових культур, горіхів, цукру, кондитерських виробів.

Об'єм проб продукції з мішків залежить від кількості мішків у партії і визначається відповідно до норм відбору проб рослинництва (табл. 10).