В акушерському відділенні ЦРЛ Уманського району Черкаської області 4 січня 2002 року о 23.35 у роділлі Сальмі С.В. народилася дівчинка шляхом операції кесарського розтину (маса 1350,0 г, зріст 41 см) в зв'язку з передчасним відшаруванням нормально розміщеної плаценти в терміні вагітності 29 - 30 тижнів.

Стан дитини при народженні був дуже важкий, відзначені поодинокі поверхневі вдохи, серцебиття 18-20 скорочень за хвилину, ціаноз шкіри, атонія м'язів.

У зв'язку з відсутністю ефекту від проведених реанімаційних заходів о 23.55 4 січня 2002 року лікарем акушером-гінекологом Дрозденко З.І. констатовано факт смерті дитини, про що були повідомлені родичі та черговий медичний персонал. Дитина до 9 години 5 січня 2002 року знаходилась у палаті новонароджених, далі за направленням чергового лікаря акушера-гінеколога Попової В.Ф.

вона була доставлена у патолого-анатомічне відділення. Лікар-патологоанатом, оглядаючи дитину, констатував поодинокі дихальні рухи і повернув дитину до палати новонароджених. 5 січня 2002 о 10.00 було проведено консиліум лікарів ЦРЛ, прийнято рішення щодо обсягу реанімаційних заходів. Однак реанімаційні заходи були неефективними, 6 січня о 5.30 дитина померла.

У процесі службового розслідування випадку смерті дитини, згідно заключення комісії МОЗ, враховуючи ступінь морфологічної незрілості та характер поширення патологічних змін в легенях (субтотальний ателектаз), можна вважати проблематичною можливість адаптації новонародженого до позаутробного життя і сумнівною його життєздатність.

Водночас виявлено серйозні недоліки в організації медичної допомоги новонародженій дівчинці, зокрема порушення вимог наказу МОЗ України від 19.02.96 N 31 "Про затвердження інструкції про визначення критеріїв живонародженості, мертвонародженості та перинатального періоду". Лікарі-акушери-гінекологи некваліфіковано провели оцінку критеріїв живонародженості дитини. Дитину було визнано мертвою, хоча це могло бути обумовлено тяжкою гіпоксією плоду та можливою дією наркозу, який проводився роділлі під час операції кесаревого розтину, окрім того, глибокою недоношеністю плоду. На пологи до жінки з групи високого ризику перинатальної патології не був викликаний лікар-неонатолог для надання медичної допомоги новонародженій дитині. Консиліум лікарів ЦРЛ скликано з дуже великим запізненням, не запрошено консультантів обласного центру.

Комісією управління охорони здоров'я Черкаської облдержадміністрації не повністю враховано всі обставини випадку смерті дитини, тому зроблені неадекватні висновки.

Беручи це до уваги,

1. Врахувати, що наказом головного лікаря Уманської ЦРЛ Черкаської області від 14 січня 2002 року N 8/к "Про недоліки в роботі пологового відділення Уманської ЦРЛ", наказом від 21 січня 2002 року N 13к-8 "Про додаткові заходи, пов'язані зі смертю новонародженої дитини Уманської ЦРЛ", наказом від 13 лютого 2002 року N 30/к "Про переведення на іншу посаду" на винних фахівців накладено дисциплінарні стягнення: звільнено із займаної посади чергового лікаря акушера-гінеколога Попову В.Ф.; звільнено з посади за сумісництвом в пологовому відділенні дільничного лікаря акушер-гінеколога Дрозденко З.І.; оголошена догана заступнику головного лікаря з лікувальної роботи Заєць П.К., завідуючій акушерсько-гінекологічного відділення Мельничук С.А.; вирішено питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності головного лікаря Уманської ЦРЛ Батюк М.В. за недостатній контроль за організацією роботи пологового відділення.