7.3. Авіаційний транспорт.

Нормативний документ поширюється та установлює вимоги на роботи з проектування, реконструкції, ремонту та експлуатації аеровокзалів цивільної авіації.

1. Державні санітарні правила і норми для аеровокзалів цивільної авіації розроблені:

Державне підприємство Український науково-дослідний інститут медицини транспорту, м. Одеса, д.м.н. А.М.Войтенко, к.м.н. В.М.Євстаф'єв.

Український науковий гігієнічний центр, м. Київ, д.м.н. В.Я.Акименко.

Державна санітарно-епідеміологічна служба цивільної авіації України, м. Київ, О.І.Бевз, В.І.Зелений.

2. Введено в дію вперше.

3. ДСанПіН 7.7.3. розроблено на виконання і у відповідності з Законом України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", Законом України "Про транспорт", "Повітряним Кодексом України".

4. Державні санітарні правила і норми, гігієнічні нормативи /санітарні норми/ - обов'язкові для виконання нормативні документи, що визначають критерії безпеки та /або/ нешкідливості для людини факторів навколишнього середовища і вимоги щодо забезпечення оптимальних чи допустимих умов життєдіяльності людини /підстава Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"/.

5. З введенням в дію цих ДСанПіН втрачають чинність: "Санитарно-гигиенические требования к аэровокзалам гражданской авиации" МГА, 1985 г.;

"Методические указания по осуществлению текущего санитарно-гигиенического надзора за аэровокзалами аэропортов гражданской авиации" МГА, 1987 г.

Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" затв. Постановою Верховної Ради України від 24.02.1994 р.

Закон України "Про транспорт" затв. Постановою Верховної Ради України від 10.11.1994 р.

Повітряний Кодекс України зат. Постановою Верховної Ради України від 04.05.1993 р.

О совершенствовании системы медицинских осмотров трудящихся и водителей индивидуальных транспортных средств. М. МЗ СССР, Приказ от 29.09.1989 г. нр. 555.

Положення про медичний огляд працівників певних категорій. Затв. наказом МОЗ України нр. 45 від 31.03.1994 р., Київ, 1994 р.

Санитарные правила для железнодорожных вокзалов. СП/МПС, М. утв. 27.03.1984 г.

Санитарные правила устройства и содержания общественных уборных. СП 983-72, М. МЗ СССР, 1972 г.

Санитарные правила устройства, оборудования й содержания парикмахерских. СП 981-72, М. МЗ СССР, 1972 г.

Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения. СП 4630-88, М. МЗ СССР, утв. 04.07.1988 г.

Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів. СП/МОЗ України, затв. 19.06.1996 р., Київ, 1996.

Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань. СП 239 МОЗ України, 1996 р.

Санитарные правила содержания территории населенных мест. СП 42-128-4690-88, М. МЗ СССР, 1988 г.

Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки. СП 3077-84, М. МЗ СССР, 1984 г.

Санитарные нормы допустимых уровней шума на рабочих местах. СН 3223-86, М. МЗ. СССР, 1986 г.

Норми редіаційної безпеки України. НРБУ-97, МОЗ України, Київ, 1997 р.

Санитарно-гигиенические требования к аэровокзалам гражданской авиации. М., МГА СССР, 1985 г.

ГОСТ 12.1.003-88 Шум общие требования безопасности. Комитет стандартизации метрологии СССР, М. 1988 г.

ГОСТ 12.1.005-88 Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. Комитет стандартизации и метрологии СССР, М. 1988 г.

Электромагнитные излучения СВЧ. Предельно допустимые уровни облучения. Требования безопасности. Отраслевый стандарт. М. МГА, 1983 г.

Пособие по проектированию аэровокзальных комплексов аэропортов. /СНиП 11-85-80 Вокзалы/ М. МГА, 1988 г.

Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. ДБН В.1.4-0.01-97, ДБН В.14-0.02-97, ДБН В.1.4-2.01-97. Держкоммістобудування України, Київ, 1997 р.

Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Радіаційний контроль будівельних матеріалів та об'єктів будівництва. Посібник до ДБН В.1.4-2.01-97. Держкоммістобудування України, Київ, 1997 р.

СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания. Госстрой СССР, М. 1987 г.

СНиП 2.08.02-89 Общественные здания и сооружения. Госстрой СССР, М. 1989 г.

СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий. Госстрой СССР, М. 1985 г.

СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование. Госстрой СССР, М. 1991 г.

Временный предельно-допустимый уровень для населення плотности потока импульсно-прерывистой электромагнитной энергии 10 см диапазона, излучаемой обзорными радиолокаторами аэропортов N 2561-82, МЗ CCCP, M. 1982 г.

1.1. Ці санітарні правила і норми поширюються на діючі, реконструйовані та ті, що будуються аеровокзали цивільної авіації, пасажирські павільони, прилеглі або функціонально пов'язані з будівлями аеровокзалів. Правила визначають санітарні вимоги щодо їх улаштування, обладнання, утримання і обов'язкові для виконання працівниками цивільної авіації, громадянами сфери обслуговування, незалежно від підпорядкування і форми власності, та пасажирами в частині, що їх стосується.

1.2. Усі нормативні положення по улаштуванню і обладнанню приміщень, які будуються та реконструюються, належить приймати у відповідності з діючими будівельними нормами і правилами /БНіП/ і галузевими нормативними актами: "Пособие по проектированию аэровокзальных комплексов аэропортов" і інш.

1.3. Відведення ділянки для розміщення будівель аеровокзалів /терміналів/, проекти будівництва нових, розширення, реконструкція та капітальний ремонт діючих, а також прийняття в експлуатацію побудованих і реконструйованих аеровокзалів, підлягають обов'язковому погодженню з органами державного санітарного нагляду МОЗ України.

1.4. Поділ аеровокзалів визначається їх пропускною спроможністю:

- малі - до 400 пасажирів на годину;

- середні - до 1200 пасажирів на годину;

- великі - до 2000 пасажирів на годину;

- надвеликі - більше 2000 пасажирів на годину.

1.5. Приміщення аеровокзалів поділяються на такі групи:

- приміщення основного призначення /вестибюлі, накопичувачі, операційні, касові, розподільчі зали чекання, зали спецконтролю, приміщення реєстрації, кімнати матері і дитини, приміщення приймання, зберігання і видачі багажу/;

- приміщення додаткового обслуговування пасажирів/ міжнародного сектора, відділень зв'язку, транспортних агентств, підприємств громадського харчування, приміщення побутового обслуговування, перукарні, медичного пункту;

- службові приміщення /приміщення служб та адміністрації аеровокзалу, диспетчерські приміщення, транспортної міліції, військового коменданта, митного і прикордонного контролю, санітарно-карантинного /СКП/ і ветеринарного пунктів;

- допоміжні приміщення /побутові приміщення персоналу, кімнати для паління, убиральні, складські приміщення, приміщення для зберігання інвентаря і обладнання і т.інш./;

- технічні приміщення /пункти централізованого керування системами інженерного обладнання, насосні і бойлерні, венткамери, приміщення для кондиціонерів, трансформаторні підстанції тощо/.

1.6. Аеровокзали, які були побудовані до введення у дію цих ДСанПіН, повинні бути приведені відповідно з їх вимогами відносно систем водопостачання, каналізації, вентиляції, кондиціонування повітря, а такої рівнів шуму, вібрації, впливу іонізуючого випромінювання, електромагнітних полів /ЕМП/ у терміни узгоджені з установами санітарно-епідеміологічної служби.

1.7. Відповідальність за виконання і дотримання вимог цих ДСанПіН покладається на адміністрацію аеровокзалів.

1.8. Контроль за виконанням вимог цих ДСанПіН покладається на установи державного санітарного нагляду МОЗ України.

2.1. Площа приміщень основного і додаткового обслуговування пасажирів, службових, допоміжних і технічних приміщень повинна відповідати вимогам "Пособия по проектированию аэровокзальных комплексов аэропортов".

2.2. Операційні, розподільчі зали, зали чекання повинні мати зручний зв'язок з медичним пунктом, кімнатою матері і дитини, торговими залами ресторанів, кафе, буфетів.

2.3. Елементи інтер'єру залів чекання /канапи, крісла і інш./ повинні розміщуватись з забезпеченням ширини проходу між ними не менше 1,8 м для забезпечення здійснення прибирання засобами малої механізації.

2.4. Білетні і багажні каси повинні облаштовуватись у вигляді індивідуальних кабін, ізольованих від пасажирських залів.

2.5. Відкривання вікон і вітражів у приміщеннях аеровокзалу повинно здійснюватись усередину приміщення для зручності очистки скла і рам.

2.6. Медичний пункт аеровокзалу повинен бути обладнаний таким інвентарем:

- дожидальня - кушеткою, стільцями, вішалкою для одежі;

- приймальна /оглядова/ - робочим столом, кушеткою, стільцями, шафами, раковиною для миття рук;

- процедурна-перев'язочна - кушеткою, стільцями, медичним столом, медичною шафою, холодильником, раковиною для миття рук;

- санітарний вузол - раковиною для миття рук.

Приміщення медичних пунктів надвеликих аеровокзалів повинні бути, окрім перерахованого, забезпечені таким інвентарем:

- кімната тимчасового перебуванням хворого - кушеткою, стільцями, вішалкою для одежі;

- ізолятор - кушеткою, стільцями, вішалкою для одежі, мати окремий санітарний вузол;

- окремі кладові для зберігання чистої і використаної білизни - шафами;

- кладова для зберігання носилок і колясок;

- санітарний вузол для персоналу - раковиною для миття рук, вішалкою.

2.7. Медичний пункт повинен розміщуватись на 1-му поверсі будівлі аеровокзалу і мати окремі входи з пасажирського залу та з перону.

2.8. Приміщення кімнати матері і дитини повинні бути обладнані таким інвентарем:

- приймальна - робочим столом, канапою, стільцями, шафою для спецодягу персоналу, медичною шафою, шафою для чистої білизни, раковиною для миття рук, сповивальним столиком;

- окремі спальні кімнати для дітей ясельного і дошкільного віку - дитячими ліжками, приліжковими тумбочками, сповивальними столиками, стільцями дитячими, кріслами для матерів;

- гардеробна - індивідуальними шафами для одежі і ручної кладі, розрахованими на повну чисельність місць;

- ігрова - дитячими столами і стільцями, шафами для іграшок;

- кімната для вживання і зберігання харчів - столами, стільцями, холодильником /передбачається окремий холодильник для зберігання продуктів дитячого асортименту/, електроплиткою закритого типу, раковиною для миття рук;

- санітарний вузол - предметами туалету: емальованими тазами, дитячими ванночками і горщиками, засобами для прання і сушки білизни, дезинфекційними засобами, шафою для брудної білизни, раковиною з гарячою і холодною водою;

- душові санвузлів кімнати матері і дитини у великих і надвеликих аеровокзалах - вішалкою, підлоговою решіткою.

Проектування санвузлів кімнати матері і дитини повинно здійснюватись відповідно до вимог будівельних норм і правил /БНіП/ "Дитячі ясла-сади. Норми проектування".

2.9. У малих та середніх аеровокзалах замість кімнати матері і дитини припускається улаштування кімнати для пасажирів з дітьми, обладнаної 1-2 дитячими ліжками, сповивальним столиком, канапами, кріслами.

2.10. Санітарно-карантинні пункти /СКП/ належить розташовувати в приміщенні не менш як з 3-х кімнат, з площею кожної не менш 8 кв.м у пасажирському залі міжнародного аеровокзалу, не вище 2-го поверху з можливістю виходу на перон.

2.11. Для обслуговуючого персоналу аеровокзалу повинні бути передбачені побутові приміщення у відповідності до вимог БНіП "Адміністративні та побутові будівлі".

2.12. Улаштування, обладнання і утримання ресторанів, кафе, буфетів, розмішених в аеровокзалах, повинні відповідати вимогам "Санітарних правил для підприємств громадського харчування".

2.1З. Обладнання і утримання перукарень повинно відповідати вимогам "Санітарних правил улаштування, обладнання і утримання перукарень".

2.14. Убиральні загального користування, згідно "Санітарних правил улаштування і утримання громадських убиралень" повинні обладнуватись унітазами в індивідуальних кабінах, пісуарами для чоловіків, вбудованими шафами для прибирального інвентаря і дезинфікуючих засобів, раковинами, дзеркалами, пристроями для рукосушіння, електророзетками з маркіровкою, вішалками для одежі.

2.15. Кімнати для паління належить розміщувати, як правило, суміжно з санітарними вузлами, вони повинні мати урни для збирання недопалків і обладнані витяжною вентиляцією.

2.16. Приміщення основного призначення, додаткового обслуговування та допоміжні приміщення аеровокзалів повинні обладнуватись з урахуванням обслуговування пасажирів-інвалідів.

2.17. В бойлерній, камерах кондиціонування повітря, вентиляційних камерах і інших приміщеннях, де мають місце джерела шуму і вібрацій, необхідно передбачати спеціальні заходи по звукоізоляції у відповідності до вимог діючих БНіП та державних стандартів України /ДСТУ/.

3.1. Забезпечення належного рівня санітарного стану приміщень повинно здійснюватись у відповідності з "Графіком і технологією прибирання аеровокзалу", який затверджується керівництвом авіапідприємства і погоджується установами державного санітарного нагляду. Цей документ розроблюється з урахуванням конкретних умов експлуатації на основі "Типової схеми-графіка та технології прибирання аеровокзалу" /табл. 1/.

Примітки:

1. Вологе прибирання підлоги в залах основного обслуговування пасажирів, накопичувачах рекомендується виконувати з допомогою засобів малої механізації /підлогомийні машини, пилососи і т.інш./.

2. Для дезинфекції повинні використовуватись дезинфікуючі засоби дозволені для використання в Україні згідно "Переліку..." затв. Головним державним санітарним лікарем України.

3. Додаткове прибирання з дезинфекцією виконується при необхідності, яка визначається установами дежсаннагляду.

4. Для прибирання приміщень виділяються пилососи, щітки, швабри, віники, ганчір'я, відра. Прибиральний інвентар повинен мати відповідну маркіровку і використовуватись лише за призначенням. Найбільш радикальною слід визнати централізовану вакуумну систему пилозбирання та пилоочистки.

3.2. Для збирання сміття, аеровокзал може обладнуватись спеціальним приміщенням.

3.3. Біля входу в приміщення аеровокзалу повинно бути улаштування для очистки взуття від бруду.

4.1. Системи водопостачання і каналізації будівлі аеровокзалу повинні бути виконані у відповідності з вимогами діючих БНіП.

4.2. Якість води, яка використовується для пиття і побутових потреб, повинна відповідати вимогам державного стандарту /ДСТ/ "Вода питна". Мережа технічного водопроводу повинна мати розпізнавальні позначки у місцях водорозбору.

4.3. Використання для пиття і побутових потреб води з мережі технічного водопроводу і гарячої води з системи водяного опалення забороняється.

4.4. Забезпечення пасажирів і працівників цивільної авіації питною водою здійснюється шляхом обладнання водорозбірних кранів. В залах чекання необхідно передбачати, за погодженням з органами державного санітарного нагляду МОЗ України, улаштування питного водозабезпечення.

4.5. Усі матеріали, які використовуються в системі водопостачання аеровокзалу, повинні мати позитивний гігієнічний висновок МОЗ України на використання у господарсько-питному водопостачанні.

4.6. Норми витрати води, в залежності від типу аеровокзалу, належить врахувати у відповідності з вимогами табл. 2/СНиП 11-85-80/.

Примітки:

1. Норму водокористування для підприємств громадського харчування і душових, враховувати додатково.

2. Витрату води на механізоване прибирання пасажирських приміщень належить враховувати додатково з розрахунку 2-х прибирань на добу і норм витрати води на одне прибирання: 2 л/кв.м у т.ч. гарячої 1,2 л/кв.м.

4.7. Умови відведення, очистки та скидання стічних вод у водойми повинні відповідати вимогам "Правил охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами".

4.8. Вибір місця для розташування громадської убиральні, поза будівлею аеровокзалу, її облаштування і обладнання повинно обов'язково погодуватись з установами державного санепіднагляду МОЗ України.

4.9. З будівлі аеровокзалу в сторону суміжної території, для поливання, миття і вологого прибирання, повинна передбачатись можливість під'єднання до мережі водопроводу.

5.1. Рівні напруженості і щільності потоку електромагнітної енергії в приміщеннях аеровокзалів не повинні перевищувати вимог встановлених "Державними санітарними нормами і правилами захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань" затв. МОЗ України.

5.2. Допустимі рівні електромагнітних випромінювань від зовнішніх внутрішніх джерел не повинні перевищувати значень приведених в табл. / СП 239 від 01.08.96 р./.

Примітка. * див. значення наведені у додатку 3 "Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань".

5.3. Допустимий рівень ефективної сумарної питомої активності природних радіонуклідів в будівельних матеріалах /Аеф/, які використовуються для будинків I групи, не повинен перевищувати 370 беккерелів на кілограм /ДБН В.1.4-1.01-97/.