Державний санітарний нагляд за дотриманням санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм державними органами, а також всіма підприємствами, організаціями та установами, службовими особами і громадянами покладається на органи і установи санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров'я від 19 листопада 1992 року.

Вимоги даних санітарних правил і норм обов'язкові для всіх державних і кооперативних дослідно-конструкторських та науково-дослідних організацій України, що розробляють та дають оцінку водоочисним пристроям, організацій та установ, які здійснюють державний контроль за якістю цієї продукції та її безпекою для здоров'я населення.

Особи, винні у порушенні санітарних правил і норм, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законодавством України.

1.1. Дані санітарні правила і норми мають на меті уніфікувати методичну схему гігієнічної оцінки індивідуальних та групових водоочисних пристроїв, призначених для поліпшення якості питної води, що сприятиме якнайшвидшому їх впровадженню у практику водопостачання і гарантуватиме безпеку питного водокористування для здоров'я населення.

1.2. Санітарні правила і норми складені з урахуванням діючих нормативних документів, які регламентують вимоги до якості питної води, до нових матеріалів і реагентів, що рекомендуються для використання у практиці господарсько-питного водопостачання та ін.

1.3. Санітарні правила і норми поширюються на всі види індивідуальних і групових водоочисних пристроїв, що розробляються в Україні або закуповуються за кордоном, незалежно від їх продуктивності, конструктивних особливостей та принципу роботи.

1.4. Правила встановлюють єдині методичні вимоги до проведення гігієнічних досліджень з метою оцінки водоочисних пристроїв, визначають схему і етапність цих досліджень, що виключає невиправдані витрати сил та коштів у разі отримання негативних результатів на проміжних етапах дослідження.

1.5. Водоочисні пристрої повинні забезпечувати в експлуатаційному режимі дотримання нормативних показників якості питної води і вважаються ефективними, якщо її якість після очищення за основними показниками, по відношенню до яких вони проявляють селективну дію, поліпшується не менш ніж на 50 %.

1.6. Державний контроль за дотриманням вимог даних санітарних правил і норм здійснюється установами та закладами державної санепідслужби відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".

1. Основи законодавства України про охорону здоров'я.

2. Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".

3. ГОСТ 27065-86 (СТ СЭВ 5184-85). Качество вод. Термины и определения.

4. Наказ МОЗ України від 20.10.95 р. N 190 "Про проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи щодо розробки, виробництва і застосування продукції, яка може негативно впливати на здоров'я людини".

5. Перечень N 3235-85 материалов и реагентов, разрешенных главным санитарно-эпидемиологическим управлением МЗ СССР для применения в практике хозяйственно-питьевого водоснабжения.

6. Дополнение N 3235-85 к "Перечню материалов и реагентов, разрешенных Главным санитарно-эпидемиологическим управлением МЗ СССР для применения в практике хозяйственно-питьевого водоснабжения".

7. МУ 4259-87. Гигиенический контроль за изделиями из синтетических материалов, предлагаемых для использования в практике хозяйственно-питьевого водоснабжения.

8. Инструкция 4259-87. Санитарно-химические исследования изделий из полимерных материалов, предназначенных для использования в практике хозяйственно-питьевого водоснабжения и водном хозяйстве.

9. СанПиН 4630-88. Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения.

10. ГОСТ 24481-80. Вода питьевая. Отбор проб.

11. ГОСТ 18963-73. Вода питьевая. Методы санитарно-бактериологического анализа.

12. ГОСТ 2874-82. Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством.

13. НРБУ-97. Норми радіаційної безпеки України.

14. МУ. Экспериментальная оценка суммарной мутагенной активности загрязнений воздуха и воды, 1990.

3.1. Водоочисні пристрої - апарати індивідуального або групового користування, призначені для поліпшення якості водопровідної питної води або отримання незначної її кількості з різних джерел некондиційної води. У залежності від методу обробки (сорбція, іонний обмін, зворотний осмос, електродіаліз та інші або їх комбінацій) водоочисні пристрої пом'якшують, опріснюють, знезаражують воду, виводять органічні домішки і задишки дезінфектантів, важкі метали та радіонукліди.

3.2. Некондиційна вода - вода, що не відповідає за одним або кількома показниками встановленим нормам і вимогам.

3.3. Контроль якості води - визначення відповідності показників якості води встановленим нормам і вимогам (згідно з ГОСТ 27066-86).

3.4. Норми якості питної води - встановлені значення показників якості води для питного водокористування (згідно з ГОСТ 27065-86).

3.6. Критерії якості питної води - ознака або комплекс ознак, за якими проводиться оцінка якості води, а саме:

- органолептичні (сприятливі);

- токсикологічні (нешкідливість хімічного складу);

- фізіологічні (повноцінність макро- і мікроелементного складу);

- мікробіологічні (безпека в епідемічному відношенні).

4.1. Розгляд і погодження нормативної документації (ТУ) на нові зразки водоочисних пристроїв, матеріали їх конструктивних елементів, що пропонуються для використання у практиці питного водопостачання, здійснює Міністерство охорони здоров'я на підставі позитивного гігієнічного експертного висновку, який включає результати органолептичних, санітарно-хімічних, санітарно-мікробіологічних і санітарно-токсикологічних досліджень, виконаних в установах і організаціях, яким надано право проводити токсиколого-гігієнічні, медико-біологічні та інші дослідження щодо безпеки продукції для здоров'я людини згідно наказу МОЗ України N 190 від 20 жовтня 1995 р.

4.2. Дозвіл (гігієнічний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи на імпортовану продукцію) на застосування імпортних водоочисних пристроїв видається Міністерством охорони здоров'я України. Для обгрунтування цього висновку в обов'язковому порядку проводиться експертиза та дослідження представлених матеріалів і видаються результати гігієнічної оцінки згідно наказу N 190.

5.1. Зразки водоочисних пристроїв направляють на гігієнічну оцінку в інститути та лабораторії системи Міністерства охорони здоров'я України, що атестовані і мають право на виконання гігієнічних досліджень.

5.2. Для гігієнічної оцінки направляють зразки водоочисних пристроїв, матеріали конструктивних елементів яких увійшли у Перечень N 3235-85 та Дополнение к "Перечню..." N 3235-85, а також дозволені Міністерством охорони здоров'я України на застосування їх в практиці господарсько-питного водопостачання.

5.3. При наявності у водоочисному пристрої одного або кількох невивчених матеріалів повинні бути проведені дослідження з метою попередньої оцінки кожного з цих матеріалів окремо. Вивчення таких матеріалів може бути обмежене санітарно-хімічними і санітарно-мікробіологічними дослідженнями відповідно до МУ 4259-87 та Инструкции 4259-87) за умови, що до цих матеріалів входять речовини, віднесені до IV класу небезпеки згідно СанПиН 4630-88.

При позитивній оцінці матеріалів подальші гігієнічні дослідження водоочисного пристрою проводять відповідно до п. 6.1.

5.4. У разі виявлення у складі матеріалу конструктивного елемента водоочисного пристрою речовин, для яких не встановлені ГДК або ОДР, а також речовин, для яких відсутні методи аналітичного контролю, випробування пристрою не проводяться. У цьому випадку розробник повинен забезпечити проведення необхідних досліджень з обгрунтуванням ГДК або ОДР цих речовин у воді та розробку методів їх визначення на рівні ГДК.

Після отримання таких даних може бути проведена гігієнічна оцінка водоочисного пристрою.

5.5. Одночасно із зразками (не менше 3) водоочисних пристроїв в організацію, що виконує гігієнічну оцінку, повинні бути представлені:

5.5.1. Назва організації - розробника водоочисного пристрою;

5.5.2. Стислий опис водоочисного пристрою, його принципова схема, результати попередніх випробувань, ресурс;

5.5.3. Назва комплектуючих матеріалів, з яких виготовлено водоочисний пристрій (хімічна, торгова, марка), їх процентний вміст у пристрої;

5.5.4. Нормативна документація на виготовлення матеріалів конструктивних елементів водоочисного пристрою (ТУ).

5.5.5. Галузь застосування водоочисного пристрою (конкретне призначення) і умови його експлуатації:

- хімічний та біологічний склад води, що пропускається;

- об'ємна та лінійна швидкості потоку води;

- температура та pH води;

- режим і спеціальні умови експлуатації;

- можливості і способи регенерації матеріалів конструктивних елементів.

5.6. У разі наявності у водоочисному пристрої матеріалів природного походження організація - розробник водоочисного пристрою повинна представити дані про вміст радіонуклідів у цих матеріалах та їх водних витяжках.