Відповідно до Закону України "Про затвердження Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки" та на виконання Рішення Колегії Міністерства охорони здоров'я України від 31.07.09 N 7 "Про підсумки діяльності галузі охорони здоров'я України у 2008 році, завдання та перспективи її розвитку",

1. Затвердити Стратегію інформаційно-профілактичної діяльності щодо протидії поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу серед населення (далі - Стратегія), що додається.

2. Затвердити форму звіту про виконання Стратегії (далі - Форма звіту) та інструкцію до заповнення Форми звіту, що додаються.

3. Комітету з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним хворобам:

3.1. Довести наказ до відома голів рад з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу при Раді Міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та рекомендувати забезпечити виконання Стратегії при плануванні та проведенні інформаційно-просвітницької роботи щодо протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу серед населення;

3.2. Забезпечити контроль за реалізацією Стратегії та наданням звітів щодо її реалізації.

4. Директору Українського центру профілактики і боротьби зі СНІДом МОЗ, Міністру охорони здоров'я АР Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:

4.1. Забезпечити виконання Стратегії при плануванні та проведенні інформаційно-просвітницької роботи щодо протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу серед населення та надання звітності щодо її реалізації;

4.2. Подавати інформацію щодо виконання Стратегії згідно з Формою звіту до Комітету з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним хворобам щоквартально до 10 числа місяця наступного за звітним.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Бідного В.Г.

Проблема ВІЛ/СНІДу в Україні, не зважаючи на всі зусилля державних, неурядових та міжнародних організацій, залишається надзвичайно актуальною та гострою.

Погіршення ситуації із захворюваністю на ВіЛ-інфекцію та зростання кількості хворих на СНІД обумовлено низкою соціально-економічних та медичних причин. Провідними є погіршення соціально-економічної ситуації, недосконала система інформування та просвіти населення з питань запобігання ВІЛ-інфекції, прогалини в системі статевого виховання, недостатнє фінансування заходів профілактики та лікування, невідповідність наявної інфраструктури медичної та соціальної допомоги темпам поширення епідемії.

Україна визнала проблему ВІЛ/СНІДу пріоритетним напрямком в охороні здоров'я та соціального розвитку. Уряд країни, взявши на себе низку стратегічних зобов'язань, спільно з міжнародними і неурядовими організаціями докладає багато зусиль для їх виконання та подолання епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу. Відповідно до Закону України "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення", держава Україна взяла на себе зобов'язання регулярного та повного інформування населення, в тому числі через засоби масової інформації, про причини інфікування, шляхи передачі ВІЛ-інфекції, заходи іа засоби профілактики, необхідні для запобігання інфікування ВІЛ та поширенню епідемії.

Однак, масштаби епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу в країні не уповільнюються, що в першу чергу свідчить про недостатню ефективність профілактичних заходів.

Загальна оціночна кількість ВІЛ-інфікованих громадян України, згідно з даними міжнародних експертів, на кінець 2008 року становила 340 тис. осіб. За умови зберігання подібної тенденції поширення ВІЛ-інфекції в Україні, існує ризик, що в 2014 році 479-820 тис. людей житиме з ВІЛ додатково буде втрачено ще 300-500 тис. осіб, внаслідок чого загальна кількість населення в 2014 році може скоротитися до 43,9-43,7 млн. чоловік.

Актуальність розробки Стратегії зумовлена необхідністю створення ефективної цілісної системи інформаційного забезпечення профілактичної роботи та підвищення рівня поінформованості з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу серед загального населення та окремих цільових груп, що передбачено виконанням відповідних завдань Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки.

Мета даної Стратегії полягає у розробці системи інформаційно-профілактичної діяльності щодо інформування населення про ризики та шляхи інфікування ВІЛ задля попередження нових випадків ВІЛ-інфекції/СНІДу серед населення України, популяризації безпечної поведінки в контексті запобігання поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу, формування толерантного ставлення до ВІЛ-позитивних людей.

ВІЛ-інфекція/СНІД - це епідемія інформаційної ери. Саме інформаційні інструменти та технології є досить дієвою зброєю у боротьбі з епідемією, що дозволяє формувати у молоді поведінку, яка виключає ризики поведінки щодо інфікування ВІЛ, сприяє здоровому способу життя, протистоїть стигмі та дискримінації, як основним факторам, що сприяють поширенню ВІЛ/СНІДу.

Засоби комунікації завдяки своїй поширеності, доступності, наявності інфраструктури мають змогу ефективно забезпечити поширення інформації про ВІЛ-інфекцію/СНІД серед достатньо широкої аудиторії. Тому комунікативно-інформаційні технології є важливою стратегічною частиною профілактики поширення ВІЛ/СНІДу, покликаною впливати на індивідуальну та суспільну поведінку.

В той час, коли лікування, догляд та підтримка для людей, яких вже торкнулася епідемія, є критичними, колективні зусилля насамперед повинні бути спрямовані на запобігання нових випадків інфікування ВІЛ. З цього виплаває необхідність об'єднання зусиль державного та недержавного секторів, приватного сектору, місцевих громад, міжнародних організацій, які працюють у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні. Інформаційно-профілактична діяльність ґрунтується на цілях та пріоритетах, які викладені у Загальнодержавній програмі забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки.

Головним координуючим органом щодо здійснення інформаційно-профілактичної діяльності з протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу серед населення є Комітет з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним хворобам МОЗ України.

Інформаційна діяльність сама по собі не є достатньою для реалізації ефективної стратегії з профілактики поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу. Проте здійснення ефективних інформаційно-профілактичних програм є запорукою того, щоб профілактичні заходи досягли успіху. Здебільшого, інформаційно-профілактична діяльність спрямована на досягнення таких цілей:

- популяризація здорового способу життя, духовності та моральності;

- інформування громадськості про ризики інфікування ВІЛ, засоби захисту від інфікування ВІЛ;

- популяризація та мотивація до безпечної поведінки в контексті запобігання поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу;

- інформування про наявні в країні послуги медичного, соціального правового та ін. спрямування, які надаються населенню;

- формування толерантного ставлення до людей, які живуть з ВІЛ.

Інформаційно-профілактичні програми повинні доносити до цільових аудиторій повідомлення та стратегії, що базуються на перевірених останніх даних та враховують потреби конкретної цільової аудиторії.

Комунікацію у сфері охорони здоров'я можна визначити як мультидисціплінарну діяльність, що може підвищити рівень знань, ставлення, погляди, поведінку окремих індивідів та спільнот.

Інформаційно-профілактична програма являє собою донесення певних повідомлень за допомогою одного чи декількох комунікаційних каналів з використанням тих чи інших інформаційних матеріалів (засобів).

1. Елементи ефективної інформаційно-профілактичної програми:

Інформація про орган управління (відповідальну особу) з чітко визначеними повноваженнями, що керує та відповідає за реалізацію програми.

Заходи, які плануються таким чином, аби вони відповідали потребам та особливостям цільових аудиторій.

Заходи та діяльність повинні мати постійний характер та бути достатніми для охоплення певної цільової групи (наприклад, жінок, молоді, підлітків тощо).

Завдання програми мають бути такими, що можуть бути оцінені.

Моніторинг та оцінка: врахування прогресу на шляху до досягнення мети програми.

Робочий план.

Ефективне використання людських та фінансових ресурсів.

Компоненти персоніфікованої комунікації (консультативні послуги, телефонне консультування, виставки, Інтернет).

2. Добре спланована й реалізована інформаційно-профілактична програма дозволить:

Підвищити рівень рівень поінформованості та знань серед населення.

Спростувати міфи та стереотипи.

Вплинути на ставлення та соціальні норми.

Підтримати зміни у знанні, ставленні та поглядах у бажаному напрямі (зокрема, у напрямі формування безпечної поведінки та толерантного ставлення до людей, які живуть з ВІЛ).

Запропонувати позитивні моделі поведінки та способи їх реалізації.

Підвищити мотивацію до користування тими чи іншими послугами та засобами.

У комунікаційній програмі мають використовуватися різнопланові підходи для мотивації та залучення людей та громад. Однак використання методів комунікації у сфері охорони здоров'я не є достатнім для гарантування змін. Плани щодо досягнення змін у поведінці мають поєднувати інформацію з іншими заходами профілактичної роботи. Лише у цьому разі ефективна комунікація може призвести до змін. Тобто комунікація має виступати невід'ємною частиною загальної профілактичної стратегії із запобігання поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу.

При здійсненні інформаційно-профілактичної роботи слід керуватися Конституцією України, Законом України "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення", Законом України "Про інформацію", Законом України "Про телебачення і радіомовлення", Законом України "Про рекламу", Законом України "Про засоби масової інформації (пресу) в Україні", Законом України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", Законом України "Про державні цільові програми", Законом України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", Законом України "Про затвердження Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки", відповідними Указами Президента України, Постановами Кабінету Міністрів України, Положенням про Державний комітет телебачення та радіомовлення України, нормативними акти місцевих органів влади. Крім того, при впровадженні Стратегії враховуються положення Декларації про прихильність справі боротьби з ВІЛ/СНІДом "Глобальна криза - глобальні дії" (прийнята резолюцією S-26/2 спеціальної сесії Генеральної Асамблеї від 27 червня 2001 року).

1. Принцип цілісності - визначає єдину цілісну Стратегію, що обумовлює основні стратегічні напрямки та конкретні дії.

2. Принцип системності - планування та здійснення діяльності на основі системного аналізу впливу інформаційного супроводу населення на актуальну соціальну та епідемічну ситуацію щодо ВІЛ/СНІДу в Україні.

3. Принцип доступності - адаптація інформаційних матеріалів та використання потоків їх передачі для загального населення та окремих цільових груп населення (споживачів ін'єкційних наркотиків, працівників комерційного сексу, чоловіків, що мають секс з чоловіками, тощо) з урахуванням вікових, гендерних, культурних, релігійних та інших особливостей набувачів інформації.

4. Принцип багатоаспектності - поєднання різних аспектів інформаційно-профілактичної діяльності:

- інформативний (забезпечення достовірною інформацією про ВІЛ/СНІД);

- соціальний (вплив на формування мотивації до вибору моделі безпечної поведінки стосовно ризиків, пов'язаних з ВІЛ/СНІД);

- психологічний (вплив на формування особистісних ресурсів бути здатним зробити позитивний вибір у складній життєвій ситуації, пов'язаній з ВІЛ-інфекцію/СНІДом;

- просвітницький (сприяння формуванню базової системи знань про ВІЛ-інфекції/СНІД).

5. Принцип адекватності - відповідність інформаційно-профілактичної роботи епідемічній та реальній соціально-економічний ситуації в країні.

6. Принцип легітимності - відповідність інформаційно-профілактичної діяльності - нормативно-правовим актам України та нормам і принципам міжнародного права.

7. Принцип комплексності - узгоджена взаємодія щодо інформаційно-профілактичної роботи на міжвідомчому та міжсекторальному рівнях.

8. Принцип толерантності - інформаційно-профілактична діяльність не повинна жодним чином за будь-яких обставин допускати дискримінацію та стигматизацію людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом, та представників уразливих щодо інфікування груп населення.

1. Формування пріоритетних напрямків інформування населення щодо ВІЛ-інфекції/СНІДу на основі базисних принципів інформаційно-профілактичної діяльності.

2. Розбудова співпраці та оптимізації взаємовідносин з медіа-партнерами та іншими комунікаційними інституціями.

3. Здійснення міжвідомчої взаємодії щодо інформаційно-профілактичної роботи з протидії ВІЛ/СНІДу у межах законодавства України.

4. Оптимізація процесу співпраці державних установ з недержавними та міжнародними організаціями щодо інформаційно-профілактичного супроводу населення.

5. Визначення критеріїв створення мінімального базового об'єму інформаційного пакету для загального населення щодо ВІЛ-інфекції/СНІДу.

6. Визначення основ моніторингу інформаційного впливу щодо ВІЛ/СНІДу на загальне населення та окремі цільові групи з метою оцінки рівня поінформованості.

7. Створення системи оцінки та поширення інноваційних технологій інформаційного забезпечення населення з питань профілактики ВІЛ/СНІДу.

8. Оптимізація використання фінансових та кадрових ресурсів в області інформування про ВІЛ/СНІД за рахунок об'єднання зусиль усіх зацікавлених структур, у тому числі недержавних організацій, бізнес-структур та міжнародних організацій.

1. Розроблення переліку концептуальних напрямків інформування населення для побудови системи інформаційного впливу на населення щодо профілактики ВІЛ/СНІДу.

2. Узгодження напрямків розвитку регіональних інфраструктур залучених до інформаційно-профілактичної роботи серед населення та механізмів їх взаємодії на національному та регіональному рівнях.

3. Визначення та використання потенціалу засобів комунікації інформації щодо ВІЛ/СНІДу на загальнодержавному та регіональних рівнях.

4. Розроблення та впровадження шляхів та принципів оптимізації взаємовідносин з медіа-партнерами та іншими комунікаційними інституціями, способів їх стимулювання до участі у інформаційно-профілактичному процесі.

5. Впровадження інформаційно-просвітницьких кампаній, розроблених у рамках даної Стратегії, направлених на загальне населення та уразливі щодо інфікування ВІЛ групи населення.

6. Удосконалення форм та методів інформаційно-профілактичної діяльності з урахуванням інноваційних комунікаційних підходів та технологій.

7. Проведення аналізу ефективності впровадження інформаційно-просвітницьких кампаній, які реалізуються у рамках даної Стратегії та визначення шляхів їх удосконалення на майбутнє.

8. Аналіз ефективності та удосконалення співпраці державних установ, недержавних та міжнародних організацій у компоненті інформаційно-профілактичного впливу на загальне населення та цільові уразливі щодо інфікування ВІЛ групи населення.

9. Впровадження єдиного національного інформаційного бренду при проведенні інформаційної кампанії з метою здійснення скоординованого та постійного впливу на загальне населення та окремі цільові групи щодо профілактики поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу.

10. Розробка мінімального базового об'єму інформаційного пакету для загального населення щодо профілактики поширення ВІЛ/СНІДу, створення та впровадження єдиної уніфікованої системи експертизи, тестування інформаційних матеріалів.

11. Розробка та впровадження інструменту для здійснення моніторингу й оцінки ефективності інформаційного впливу щодо ВІЛ/СНІДу на рівень поінформованості населення та поведінкових установок.

12. Розробка та впровадження єдиної системи індикаторів для здійснення якісного та кількісного аналізу ефективності здійснюваної інформаційно-профілактичної роботи щодо ВІЛ/СНІДу.

13. Активне залучення наявних та потенційних фінансових, кадрових ресурсів для проведення інформаційно-профілактичної роботи з протидії ВІЛ/СНІДу.

14. Ефективне використання ресурсного забезпечення інформаційно-профілактичної діяльності.

15. Сприяння підвищенню кваліфікації фахівців, які залучені до інформаційно-профілактичної діяльності.

Реалізація Стратегії сприятиме зниженню темпів поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні. Зокрема, впровадження принципів та положень цієї Стратегії дозволить:

1. Підвищити рівень поінформованості населення про ризики та шляхи інфікування ВІЛ з метою попередження нових випадків ВІЛ-інфекції/СНІДу серед населення України.

2. Підвищити рівень застосування безпечної поведінки в контексті запобігання поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу.

3. Забезпечити толерантне ставлення суспільства до людей, які живуть з ВІЛ.

4. Удосконалити систему інформаційного впливу на населення на основі визначених концептуальних напрямків інформування щодо профілактики поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу.

5. Підвищити ефективність роботи регіональних інфраструктур, залучених до інформаційно-профілактичної роботи шляхом покращення механізмів їх взаємодії.

6. Забезпечити систематичний інформаційний вплив з питань профілактики поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу на загальне населення та цільові уразливі щодо інфікування ВІЛ групи населення шляхом організації широкомасштабних медіакампаній та ефективному використанню потенціалу засобів комунікації.

7. Створити і підтримувати медіапартнерство у протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу.

8. Створити банк даних інноваційних форм, методів та технологій проведення інформаційно-профілактичної роботи.

9. Удосконалити систему міжвідомчої та міжсекторальної взаємодії у компоненті інформаційно-профілактичного впливу на загальне населення та уразливі щодо інфікування ВІЛ групи населення.

10. Продемонструвати загальнодержавну значимість проблеми поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу та ефективної взаємодії всіх партнерів, які працюють у сфері протидії поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні шляхом впровадженняї єдиного інформаційного бренду "Не дай СНІДу шанс".

11. Запровадити єдину систему моніторингу та оцінки інформаційно-профілактичної роботи щодо профілактики поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні.

12. Залучити та забезпечити ефективне використання ресурсного (фінансового, кадрового) потенціалу інформаційно-профілактичної діяльності.

Фінансування реалізації заходів, які відбуватимуться в рамках даної Стратегії, здійснюватиметься в межах коштів, передбачених для реалізації Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки із державного бюджету, місцевих бюджетів, а також шляхом залучення коштів від міжнародних організацій, установ, урядів іноземних держав, фізичних та юридичних осіб тощо.