- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Лист
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Л И С Т
Міністерство освіти і науки
Автономної Республіки Крим,
управління освіти і науки
обласних, Київської
та Севастопольської міських
державних адміністрацій
Інститути післядипломної
педагогічної освіти
Загальноосвітні навчальні
заклади
Міністерство освіти і науки України надсилає для практичного використання рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у 2005/2006 навчальному році.
Просимо довести їх до відома вчителів загальноосвітніх навчальних закладів.
Заступник Міністра | В.О.Огнев'юк |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо вивчення базових предметів у 2005/2006 навчальному році
Програма Кабінету Міністрів України
"Назустріч людям" у сфері освіти передбачає поліпшення її якості, створення умов для особистого розвитку та самореалізації кожного громадянина країни. Якість освіти визнана пріоритетним напрямом державної політики в галузі освіти.
В організації навчального процесу в новому навчальному році слід звернути увагу на можливі основні шляхи поліпшення якості змісту освіти, а саме:
- особистісну орієнтацію змісту освіти, яка передбачає розвиток творчих здібностей учнів, індивідуалізацію їх навчання з урахуванням інтересів і нахилів;
- гуманізацію та гуманітаризацію - відображення у змісті освіти на кожному етапі навчання різних аспектів людської культури;
- фундаментальність освіти, що передбачає забезпечення універсальності отриманих знань, вивчення основних теорій, законів, закономірностей, культурно-історичних досягнень людства, можливість використання отриманих знань у життєвих ситуаціях;
- пріоритет збереження здоров'я учнів, приведення змісту освіти та форм навчання у відповідність до вікових особливостей школярів;
- профілізацію та диференціацію змісту освіти як умову вибору учнями рівня та спрямованості навчальних програм;
- забезпечення практичної спрямованості освіти шляхом раціонального поєднання продуктивної і репродуктивної навчальної діяльності учнів;
- забезпечення цілісності уявлень школярів про світ шляхом інтеграції змісту освіти (інтеграція міждисциплінарна та в межах одного предмета).
Оцінювання навчальних досягнень школярів важливе з огляду на те, що навчальна діяльність, врешті-решт, повинна не просто дати дитині суму знань та вмінь, але і сприяти формуванню життєвих навичок та відповідних компетентностей. Не зважаючи на те, що перехід на 12- бальну систему оцінювання відбувся в основному успішно, існують певні труднощі в оцінюванні умінь, навичок, досвіду поведінки учнів у життєвих ситуаціях, емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.
У процесі оцінювання варто виокремити декілька етапів.
Перший, підготовчий, коли вчитель відповідно до мети і завдань уроку визначає завдання щодо встановлення рівня навчальних досягнень школярів. Обов'язковою процедурою на цьому етапі є визначення критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.
Другий етап - етап вибору таких методів та прийомів оцінювання знань, умінь, життєвих навичок учнів, які забезпечать можливість оцінити поступ у досягненнях учня.
На етапі оцінювання відбувається порівняння прийомів оцінювання з метою і завданнями навчальної діяльності та обраними педагогічними стратегіями. Традиційно вважається, що цю роботу виконує лише вчитель, хоча за умови інтерактивного, особистісно зорієнтованого навчання учні беруть активну участь у самостійному оцінюванні власних досягнень. Таким чином досягається підвищення відповідальності учнів за власні успіхи. Цей етап оцінювання допомагає розібратися в помилках, сприяє переорієнтації, зосередження зусиль школярів на вивчення певного матеріалу.
Завершується оцінювання етапом розмірковування, аналізом стану навчальних досягнень учнів, фіксуванням можливих недоліків та прийняттям рішення щодо подальшої організації навчальної діяльності.
Щоб бути максимально ефективним, оцінювання повинно:
- мати планований і безперервний характер;
- бути спрямованим на реалізацію навчальної програми;
- передбачати не лише виміри, але й інтерпретацію й судження щодо рівня навчальних досягнень учнів;
- враховувати соціодемографічні, культурні, гендерні особливості учнів;
- бути справедливим і рівним, створюючи всім учням однакові сприятливі умови для виявлення рівня своїх навчальних досягнень;
- заохочувати учнів до активної участі в навчальному процесі й до самооцінювання, підтримувати бажання до навчання впродовж усього життя;
- бути спрямованим на розвиток і вдосконалення учнів.
У 2005/2006 навчальному році організація навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах буде здійснюватися відповідно до Типових навчальних планів:
для 5-х класів - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 року
N 132, зі змінами, відповідно до наказу МОН України від 09.03.2005 року
N 145 (додаток 2);
для 6-9-х класів - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/2002 - 2004/2005 навчальні роки, затвердженими наказом МОН України від 25.04.2001 р.
N 342 (додаток 3);
для старшої школи - за Типовими навчальними планами для профільного навчання, затвердженими наказом МОН України від 20.05.2003 р.
N 306;
для гімназій, ліцеїв, колегіумів - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/2002 - 2004/2005 навчальні роки, затвердженими наказом МОН України від 25.04.2001 р.
N 342 (крім 5-х класів, для яких робочі навчальні плани розробляються відповідно до наказу МОН України від 23.02.2004 року
N 132, додаток 24);
- для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу: 1 - 5 класи - за Типовими планами спеціалізованих шкіл цих типів, затвердженими наказом МОН України від 13.05.2005 р.
N 291; 6 - 11 класи - за Типовими планами спеціалізованих шкіл цих типів, затвердженими наказом МОН України від 16.07.2001 р.
N 516;
для вечірніх (змінних) загальноосвітніх шкіл - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/2002 - 2004/2005 навчальні роки, затвердженими наказом МОН України від 25.04.2001 р.
N 342, додатки 8, 9.
Вивчення предметів буде здійснюватися за чинними програмами відповідно до Переліку програм, підручників та навчальних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2005/06 навчальному році, надрукованому в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України.
У новому навчальному році шкільна математична освіта спрямована на апробацію змісту допрофільного та профільного навчання. У класах філологічного, суспільно-гуманітарного, технологічного, спортивного, художньо-естетичного профілів вивчається інтегрований курс "Математика" за програмою "Математика. 10-11 класи (для класів гуманітарного напряму)" (К: Навчальна книга, 2003).
Предмет "Математика" у зазначених класах можна ділити на два курси: "Алгебра та початки аналізу" і "Геометрія".
У такому випадку пропонується такий розрахунок годин:
10 клас
"Алгебра та початки аналізу" - 2 години на тиждень у I і II семестрах;
"Геометрія - 1 година на тиждень у I і II семестрах.
11 клас
"Алгебра та початки аналізу" - 1 година на тиждень у I семестрі; 2 години на тиждень у II семестрі;
"Геометрія" - 2 години на тиждень у I семестрі; 1 година на тиждень у II семестрі.
Шкільний курс інформатики у 2005-2006 навчальному році вивчатиметься за програмами, надрукованими у збірнику "Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, пропедевтичних курсів, гуртків. Інформатика" (Запоріжжя: Прем'єр, 2003), та новою навчальною програмою з інформатики для 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів універсального та фізико-математичного профілів, надрукованою у науково-методичному журналі "Комп'ютер у школі та сім'ї" (N 1, 2005 р.).
Нова програма факультативного курсу "Прикладна інформатика" (автори Журавльова Л.А., Бобрик О.О.) призначена для учнів 1-11 класів.
Сукупність компетенцій, передбачених програмою, формується на інтуїтивно-практичній основі з використанням методів викладання, що включають демонстрації, ілюстрації та опанування способів діяльності.
Програма має модульну структуру. Кількість занять у модулях є змінною. До складу кожного модуля входить система контролю і оцінювання.
Кожний модуль містить такі тематичні підрозділи, складність яких поетапно зростає:
Інформаційні технології.
Операції з текстом.
Таблиці.
Бази даних.
Графіка і мультимедіа.
Програмування.
Географічні курси, за винятком 5-го класу, у новому навчальному році вивчаються традиційно.
Одним із пріоритетів географічної освіти є надання молодому поколінню знань про спільну європейську спадщину та формування практичних умінь до життя і навчання в різних країнах Європи, бути мобільними, соціально здібними, здатними до комунікації і захисту своїх прав.
При вивченні географічного положення об'єктів слід звернути увагу на те, що всі вони перебувають у взаємозв'язку, тому важливо не лише мати уявлення про "сусідів" досліджуваної нами території, але й зрозуміти, як вони взаємопов'язані, як впливають на природу, населення і його господарську діяльність. Важливим є визначення географічного положення країн щодо різних міжнародних об'єднань, місць міжнародної напруги, виявлення участі держав, у першу чергу України, та регіонів у міжнародних організаціях та показ впливу різних політичних сил, що перебувають як усередині регіону, так і за його межами, на політичні процеси.
Уже на перших уроках географії у цьому навчальному році варто показати учням роль європейських цінностей у житті українського суспільства, допомогти учням усвідомити поняття "Європейська цивілізація", "індустріальна цивілізація", "демократія", "постіндустріальна (інформаційна епоха)", "глобалізація". Працюючи з поняттям "глобалізація", наголошуємо на об'єктивному характері цього процесу, показуємо як його позитивні, так і негативні риси.
Сьогодні все більше можливостей для ефективного вивчення географії надає застосування на уроках електронних засобів навчання. На сьогодні створено навчально-методичне забезпечення географічних курсів електронними навчальними картографічними посібниками. Серед них "Електронний атлас для школярів "Київ", "Електронний атлас для курсу загальної географії "Наша планета" для 6 класу", "Електронний атлас для курсу "Географія материків і океанів" для 7 класу, "Електронний навчальний курс з географії з картами "Україна та її регіони" для 8-9 класів, "Електронний атлас для курсу "Економічна і соціальна географія світу" для 10-11 класів".
Змістова частина CD-атласів містить карти, тексти-коментарі, ілюстративний матеріал - фотографії та малюнки, відеофрагменти. Для перевірки рівня навчальних досягнень учнів вміщено модуль електронного тестування двох рівнів (самоперевірка знань та тестування під керівництвом учителя).
Кращому засвоєнню знань із курсу "Економічна та соціальна географія світу" сприятиме використання вчителями під час проведення уроків та підготовки до них педагогічного програмного засобу "Інтегрований навчальний комплекс "Економічна та соціальна географія світу", який у цьому навчальному році надійшов до навчальних закладів України.
Курс "Рідний край" має повне навчально-методичне забезпечення у більшості областей країни; він може викладатися за рахунок годин варіативної складової навчального плану.
Чинна програма з біології потребує певного осучаснення змісту, що пов'язане з швидким розвитком різних галузей біологічної науки.
Так, у 6 класі, вивчаючи біологію рослин, крім взаємозв'язку їх функцій і будови, слід звернути увагу учнів на важливу роль рослин у природі та в житті людини; на понятійному рівні, враховуючи вікові особливості учнів, описати напрями сучасних біологічних досліджень у рослинництві: виведення нових сортів, генетично модифіковані рослини тощо. Під час вивчення грибів та бактерій варто розкрити їхню роль у біотехнологічних процесах, розкрити значення цих процесів для забезпечення людства медикаментами, продуктами харчування, іншими ресурсами.
У 7 класі слід акцентувати увагу на поведінкові реакції тієї чи іншої групи тварин, розглянути роль тварин у екологічних системах, їх взаємозв'язки з рослинами та одне з одним, пристосування до умов середовища тощо. Також доцільно розкрити перспективи клонування організмів.
Курс "Біологія людини" (8-9 класи) покликаний не лише познайомити учнів із будовою та функціями власного організму, а й розкрити складні регуляторні (нервові, гуморальні, імунні) процеси, познайомити з психолого-фізіологічними особливостями людини. Одним із завдань шкільного курсу біології в цих класах, є формування умінь зберігати власне здоров'я, надавати допомогу в разі виникнення порушень нормальної життєдіяльності організму, запобігати цим порушенням. Особливої актуальності ці вміння набувають у зв'язку з поширенням епідемії ВІЛ/СНІД, туберкульозу, захворювань, що виникають внаслідок недостатності йоду в організмі.
Навчання біології у 10-11 класах здійснюватиметься залежно від обраного профілю (у т.ч. універсального /безпрофільне навчання/) за програмами: "Біологія. 10-11 класи. Програми для профільних класів загальноосвітніх навчальних закладів" (К: Педагогічна преса, 2004; ж-л "Біологія і хімія в школі" - N 1, 2004).
Важливою складовою навчання біології, формування практичних умінь та навичок є виконання лабораторних та практичних робіт. Чинні програми з біології забезпечують практичне спрямування шкільної біологічної освіти; від 25 до 40% навчального часу в різних класах передбачено на проведення лабораторних та практичних робіт.
Залежно від змісту, обсягу матеріалу, що вивчається, рівня підготовленості класу, наявності обладнання вони можуть проводитися демонстраційно, фронтально або групою. Як правило, вони виконуються на різних етапах уроку й оцінюються вчителем. Бали можуть виставлятися як усім учням класу, так і вибірково. Відпрацювання лабораторних та практичних робіт тими учнями, які були відсутні на уроці, здійснюється на розсуд учителя.
Поруч із традиційним підходом до організації лабораторних і практичних робіт застосовується проблемно-пошуковий підхід. При його застосуванні вчитель знайомить учнів із проблемою і пропонує їм самостійно обрати шляхи її вирішення, обґрунтувати гіпотезу, скласти план дослідження. Такий підхід, безумовно, є більш дієвим, але потребує більше часу і підготовчої роботи вчителя.
Як виняток, окремі роботи можуть бути замінені проведенням демонструвань. При цьому важливо залучити до обговорення отриманих результатів усіх учнів класу.
У вивченні фізики визначальним способом навчальної діяльності є фізичний експеримент. Він представлений у навчальному процесі в таких формах: демонстраційний і фронтальний експеримент, лабораторні роботи, фізичний практикум, експериментальні задачі, пошуково-дослідницькі завдання, що можуть бути запропоновані як на уроці, так і для домашнього виконання, гурткові експериментальні дослідження та інші види позакласного фізичного експерименту.
Особливе місце для формування практичних умінь та навичок належить фронтальним лабораторним роботам і фізичному практикуму.
З огляду на те, що деякі лабораторні роботи спрямовані на спостереження фізичних явищ і процесів, ознайомлення учнів з будовою пристроїв і мають репродуктивний характер, вони можуть оцінюватися за вибором учителя. Наприклад, залежно від мети та завдань роботи можуть не оцінюватися такі лабораторні роботи: "Спостереження суцільного та лінійчатого спектрів", "Спостереження інтерференції та дифракції світла", "Спостереження дії магнітного поля на провідник зі струмом", "Регулювання сили струму реостатом", "Складання електромагніту і випробування його дії", "Вивчення електричного двигуна постійного струму".
З урахуванням реального стану кабінетів фізики, учитель може замінювати окремі лабораторні роботи та роботи фізпрактикуму рівноцінними, використовуючи їх можливі варіанти.
Наведений у навчальній програмі перелік робіт фізичного практикуму тривалістю 1 або 2 години є орієнтовним. Він може бути змінений учителем у межах годин, зазначених програмою. Також дозволяється розділяти практикум на частини і проводити його у різних семестрах з виставленням відповідних тематичних оцінок.
Для мотивації навчальної діяльності учнів під час вивчення нового матеріалу та з метою вдосконалення практичних умінь і навичок (складання схем, проведення вимірювань тощо), залучення їх до активної пізнавальної діяльності, вчитель може доповнювати запропоновані навчальною програмою переліки демонстраційних дослідів, лабораторних робіт, робіт фізичного практикуму додатковими дослідами, короткочасними експериментальними завданнями, збільшувати їх кількість під час виконання фронтальних лабораторних робіт або фізпрактикуму, об'єднувати кілька робіт в одну тощо. Необхідність оцінювання додатково запропонованих робіт визначається вчителем.
За умови, відсутності учня на уроці, на якому відбувалася лабораторна чи інша експериментальна робота, вчителем визначається доцільність її індивідуального виконання, залежно від значення цієї роботи у курсі фізики.
З метою підготовки учнів до виконання фронтальних лабораторних робіт, формування та перевірки їхніх практичних умінь та навичок за допомогою тренажерів, використовуючи для цього інтерактивні моделі лабораторних робіт або відеофрагменти їх виконання, можуть використовуватися програмно-педагогічні засоби "Віртуальна фізична лабораторія, 7-9" та "Віртуальна фізична лабораторія, 10-11" (Квазар-Мікро, 2004). Вони проходять апробацію у загальноосвітніх навчальних закладах.
Водночас, застосування зазначених програмно-педагогічних засобів не може замінити навчальну діяльність учнів під час виконання реального фізичного експерименту.
Найбільш поширеними формами хімічного експерименту в шкільній практиці є такі: демонстраційний експеримент, лабораторні досліди та практичні роботи. Не зважаючи не величезне пізнавальне, розвивальне, виховне значення навчального хімічного експерименту, упродовж останніх років у шкільній практиці спостерігається послаблення уваги вчителів до виконання практичної частини навчальної програми.
Незадовільний стан матеріальної бази переважної більшості кабінетів хімії не сприяє виконанню хімічного експерименту на високому науковому й методичному рівнях. Певні обмеження накладають і вимоги щодо збереження здоров'я дітей, через що обсяг учнівського експерименту дещо скорочено порівняно з попередніми роками. Одним із шляхів виходу з цієї ситуації є осучаснення змісту хімічного експерименту через посилення його практичного (ужиткового) спрямування. Це, у свою чергу, дозволить використати доступні й переважно безпечні реактиви і матеріали; сприятиме створенню близьких до реалій життя проблемних ситуацій, формулювання експериментальних задач, для розв'язування яких учні мобілізують свої знання, уміння, досвід; формуватиме навички екологічно грамотної поведінки в побуті й навколишньому середовищі, розвиватиме здатність реально оцінювати ситуацію. Зміст хімічного екперименту з використанням засобів побутової хімії висвітлено на сторінках часопису "Біологія і хімія у школі".
................Перейти до повного тексту