Міністерство освіти і науки України надсилає для використання у практичній роботі інструктивно-методичний лист "Організація навчально-виховного процесу у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/02 навчальний рік".

Просимо довести його зміст до відома керівників загальноосвітніх навчальних закладів.

Початкова освіта - це освітній ступінь, що, зберігаючи наступність із дошкільною освітою, забезпечує базис загальноосвітньої підготовки учнів, подальше становлення особистості дитини, її психологічний, соціальний, фізичний розвиток, виховання громадянина України.

Початок шкільного життя є початком особливої навчальної діяльності, яка вимагає від дитини не тільки значного розумового напруження, але й більшої фізичної витривалості, вольових зусиль.

Поряд з функціональною підготовкою за роки здобуття початкової освіти діти мають набути достатнього особистісного досвіду культури спілкування і співпраці у різних видах діяльності, самовираження у творчих видах завдань.

У молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність (уміння вчитися) через оволодіння організаційними, логіко-мовленнєвими, пізнавальними і контрольно-оцінними уміннями й навичками, особистий досвід культури поведінки в соціальному та природному оточенні, співпраці у різних видах діяльності.

Освітніми результатами початкової освіти, відповідно до вимог Державного стандарту початкової освіти, є повноцінні мовленнєві, читацькі, обчислювальні уміння і навички, узагальнені знання про реальний світ у його зв'язках і залежностях, достатньо розвинені мислення, уява, пам'ять, сенсорні вміння, здатність до творчого самовираження, особистісно ціннісного ставлення до праці, мистецтва, власного здоров'я, уміння виконувати не складні творчі завдання.

Відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" і постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 N 1717 "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання з 2001/2002 навчального року функціонує чотирирічна початкова школа.

У перших класах загальноосвітніх навчальних закладів організація навчально-виховного процесу здійснюється за новими навчальними програмами, розробленими та затвердженими відповідно до Державних стандартів початкової загальної освіти та Типових навчальних планів початкової школи з українською мовою та мовами навчання національних меншин (наказ Міністерства освіти і науки України від 28.02.2001 р. N 96 "Про Типові навчальні плани початкової школи з українською мовою та мовами навчання національних меншин"), опублікованих в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України N 6 за 2001 рік та в журналі Початкова школа" N 4 за 2001 рік.

У наступні навчальні роки початкова школа буде поступово переходити на новий зміст навчання: 2 клас - у 2002-2003 навчальному році, 3 клас - у 2003-2004 навчальному році, 4 клас - у 2004-2005 навчальному році.

Організація навчально-виховного процесу у 2-4 (2-3) класах здійснюється відповідно до Типових (перехідних) навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/02-2004/05 навчальні роки (наказ Міністерства освіти і науки України від 25.04.2001 р. N 342 "Про Типові (перехідні) навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/2002-2004/2005 навчальні роки"), опублікованих в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України N 9 за 2001 рік.

Типові навчальні плани початкової школи і Типові (перехідні) навчальні плани зорієнтовані на роботу загальноосвітніх навчальних закладів за 5-денним робочим тижнем.

Відповідно до мов навчання у системі загальної середньої освіти передбачено два варіанти навчальних планів для школи I ступеня: для шкіл з українською мовою навчання (додатки N 1, N 2) і шкіл з навчанням мовами національних меншин (додатки N 3, N 4).

Організація навчально-виховного процесу у початкових класах спеціалізованих шкіл відбувається за Типовими (перехідними) навчальними планами спеціалізованих шкіл, складених на основі Типових навчальних планів початкової школи (наказ Міністерства освіти і науки України від 28.02.2001 р. N 96 та Типових (перехідних) навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/02-2004/05 навчальні роки (наказ Міністерства освіти і науки України від 25.04.2001 р. N 342 (додатки NN 5-10). Цикл профільних предметів сформований на основі інваріантної та варіативної складових змісту освіти, у тому числі за рахунок незначного скорочення часу на галузі "Мови і література" та "Я і Україна".

Типові (перехідні) навчальні плани спеціалізованих шкіл реалізуються в режимі 6-денного навчального тижня. Спеціалізовані школи з поглибленим вивченням іноземних мов можуть працювати також і за 5-денним навчальним тижнем.

Відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад кожна школа незалежно від підпорядкування і форми власності на основі Типових формує свій робочий навчальний план на навчальний рік, конкретизуючи варіативну складову з урахуванням особливостей регіону та індивідуальних освітніх потреб учнів.

При цьому необхідно дотримуватись гранично допустимого навчального навантаження учнів, а також загальної кількості годин, що не повинно перевищувати меж, встановлених Типовими навчальними планами (Типовими (перехідними) навчальними планами).

2001/02 навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах I ступеня розпочинається 1 вересня Днем знань і закінчується, включаючи проведення підсумкового оцінювання і державної підсумкової атестації навчальних досягнень учнів, екскурсій, 31 травня.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою: I семестр - з 1 вересня по 27 грудня (82 робочі дні), II семестр - з 14 січня по 31 травня (93 робочі дні), всього - 175 робочих днів.

Протягом навчального року проводяться канікули, орієнтовно: осінні - з 29 жовтня по 4 листопада, зимові - з 28 грудня по 13 січня, весняні - з 27 по 31 березня.

З урахуванням регіональних особливостей, кліматичних умов за погодженням з місцевими органами управління освітою структура навчального року та графік учнівських канікул можуть змінюватись. При цьому залишається незмінною загальна кількість навчального часу та канікулярних днів, визначених Законом України "Про загальну середню освіту".

Для учнів початкових класів з 27 по 31 травня організовуються навчальні екскурсії в природу, на виробництво, заняття на навчально-дослідних ділянках, суспільно-корисна праця тривалістю не більше 3 годин на день.

Планування роботи у 1 класі з української мови, мови національних меншин, іноземної мови, математики, курсу "Я і Україна", музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання, художньої праці, основ здоров'я і фізичної культури проводиться за Типовими навчальними планами початкової школи з українською мовою та мовами національних меншин і програмами (Київ, видавництво "Педагогічна думка", 2001 рік); у 2-4(2-3) класах - з предметів: українська мова, російська мова, математика, природознавство, трудове навчання, художня праця за програмами для 1-3(1-4) класів для шкіл з українською та російською мовами навчання (Київ, видавництво "Бліц", 1997 рік); з предметів: музика, образотворче мистецтво, фізична культура, основи безпеки життєдіяльності - за окремими програмами (Перелік навчальних програм, підручників та навчальних посібників для основної та старшої школи. Інформаційний збірник Міністерства освіти України, N 12-13, 2000 р.).

При незначній розбіжності у годинах між навчальними планами і програмами вчитель може самостійно вносити корективи до програм, орієнтуючись на навчальний план. При цьому виконання програми здійснюється за рахунок інтенсифікації навчального процесу, за умови дотримання санітарно-гігієнічних вимог щодо тижневого навантаження.

Основна мета і завдання вивчення навчальних предметів, методи і прийоми роботи з учнями на кожному етапі навчання визначено у відповідних навчальних програмах.

Зміст навчальних програм реалізується в підручниках, поданих у Переліку навчальних програм, підручників та навчальних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в початковій школі.

Перелік навчально-наочних посібників і лабораторного обладнання, рекомендований Міністерством освіти і науки України для використання у середніх загальноосвітніх навчальних закладах, опублікований в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки N 10, 2001 р.

Кожен учитель має можливість і право навчати своїх учнів за одним із обраних варіативних підручників та навчальних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України.

Навчання грамоти (читання і письма) відбувається в добукварному, букварному та післябукварному періодах 1-го класу. Кожний навчальний період має свої завдання, визначені у програмі.

У 1 класі навчання грамоти здійснюється за традиційним аналітико-синтетичним методом. Також можуть частково використовуватися й інші методи, зокрема метод цілих слів. Доцільність його застосування пояснюється необхідністю навчати школярів сприймати графічні образи багатьох добре знайомих слів цілісно, швидко впізнавати їх на основі попереднього досвіду.

У навчанні письма особлива увага приділяється технічним навичкам (умінню відтворювати необхідні рухи під час письма у рядку зошита та дотриманню гігієнічних правил), оскільки добре поставлена техніка письма сприятиме швидшому й ефективнішому оволодінню графічною навичкою, плавністю письма. Необхідно формувати координацію дій рухового і зорового аналізаторів, графічні навички письма (правильне, чітке зображення букв, їх поєднання, плавне написання складів, слів, невеликих речень у темпі, відповідному індивідуальним можливостям учня); засвоєння гігієнічних правил, яких слід дотримуватись під час письма.

Особливу увагу доцільно приділити формуванню технічних навичок письма у дітей, які пишуть лівою рукою (визнаних лівшами після відповідної консультації з медиком).

Робота над технікою письма не обмежується періодом навчання грамоти, а продовжується в 2-4 класах. Увага до цього виду роботи необхідна не тільки під час виконання школярами спеціальних вправ у написанні окремих літер, їх елементів, буквосполучень, слів, але і під час виконання інших письмових робіт (списування, письмо під диктовку, по пам'яті та інше).

Головним завданням уроків читання у 1 класі є навчання дітей виділяти на слух звуки на початку, в кінці і в середині одно-, дво- трискладових слів, називати послідовно у словах усі звуки, розуміти, що звуки служать для розрізнення, значень слів, фіксувати звуки в словах умовними значками для голосних і приголосних (твердих і м'яких), будувати звукові моделі складів і слів та добирати склади і слова до поданих моделей, розвивати фонематичний слух, використовуючи на уроках спеціальні корекційно-розвиваючі завдання.

Основна мета початкового курсу української мови - забезпечити розвиток, удосконалення умінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності: навчити дітей читати і писати, сформувати певне коло знань про мову і мовні уміння, забезпечити мотивацію навчання рідної мови.

Визначальним умінням, яке має бути сформоване на початковому етапі навчання мови, є орфографічна і пунктуаційна пильність, уміння вирізняти в тексті особливості графічної форми слова, помічати пунктуаційні знаки у простих випадках, усвідомлювати їх роль у реченні, а також уміння самостійно виправляти допущені помилки, співставляючи написане зі зразком. Це уміння формується у процесі виконання школярами системи відповідних вправ на списування, різних видів навчальних диктантів, у роботі над помилками.

Пріоритетом у навчанні рідної мови в початковій школі є формування комунікативних умінь, розвиток умінь і навичок мовленнєвої діяльності.

Уперше у навчанні, рідної мови запроваджується робота над формуванням аудіативних умінь (слухати, розуміти прослуханий текст) та розвитком діалогічного мовлення школярів. Діалогічне мовлення розвивається шляхом уміння слухати, розуміти співрозмовника, будувати репліки, пов'язані за змістом із реплікою співрозмовника у процесі складання, розігрування діалогів за темами, близькими життєвому досвіду дітей.

Основна мета навчання української мови як державної - забезпечити початковий рівень комунікативнних умінь та елементарних знань з мови й правопису, відповідних мовленнєвих умінь і навичок, а також інтелектуальний розвиток учнів та етнокультурознавчі знання.

У 1 класі шкіл з мовами навчання національних меншин основним завданням уроків української мови є формування, умінь усного мовлення: слухання-розуміння (аудіювання) невеликого за обсягом тексту (казки чи уривків з казки, оповідання, вірша) та говоріння українською мовою.

В основі вмінь спілкуватися українською мовою лежать частково мовленнєві уміння: орфоепічні, граматичні та словниковий запас. Від рівня їх сформованості залежить якість комунікативного мовлення.

Комунікативне спрямування навчального процесу, удосконалення частково мовленнєвих умінь - важливе завдання й для 3-річної школи. Тут паралельно із удосконаленням усного мовлення формується писемне.

Із засвоєнням мовного матеріалу тісно пов'язується робота над удосконаленням мовленнєвих умінь.

Так, у 2 класі 3-річної школи та у 3 класі 4-річної початкової школи під час вивчення розділу "Звуки і букви" основна увага має надаватися не звуко-буквеному розбору, як на уроках рідної мови, а удосконаленню умінь літературної вимови звуків та позначення їх буквами української мови: і, и, е, є, ї. При цьому слід пам'ятати, що це - не каліграфічні хвилинки, а система вправ, спрямована на формування умінь вживати зазначені букви під час письма українською мовою. Цей процес є досить складним і довготривалим, оскільки учням доводиться переборювати навички буквеного позначення подібних в обох мовах звуків, сформованих під час письма російською мовою. Орієнтиром в цьому є вправи, подані у підручнику. Їх слід використовувати також і для вивчення інших розділів програми (на початку року) аж доки не сформуються належні графічні уміння.

Інші розділи програми також сприяють формуванню мовленнєвих практичних навичок, насамперед, збагаченню словникового запасу, удосконаленню орфоепічних умінь і на їх основі - орфографічних.

У 4 класі 4-річної та у 3 класі З-річної початкової школи основним є завдання удосконалення граматичних умінь. З метою перевірки рівня сформованості граматичних умінь доцільно використовувати не диктанти (тут усі граматичні форми проговорює вчитель), а творчі вправи на побудову словосполучень, речень, текстів з опорних слів, поданих у початковій формі, списування з дописуванням закінчень у словах тексту тощо.

Частково мовленнєві уміння мають знайти своє застосування у мовленні учнів, зокрема, комунікативному. З цією метою важливо організувати роботу в парах і групах, в процесі якої учні вчилися б спілкуватися між собою. У роботі над текстом - складанням розповідей також слід орієнтуватися на слухача чи читача (комунікативний аспект навчання).

Типовими навчальними планами передбачено вивчення іноземної мови з 2-го класу.

Метою вивчення іноземної мови у початковій школі є опанування учнями мовленнєвими уміннями у чотирьох видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, говорінні, читанні, письмі), передбаченими навчальною програмою.

Курс "Я і Україна" покликаний формувати у школярів почуття патріотизму, поваги до Української держави; системи уявлень і понять про навколишній світ та про місце в ньому людини як соціальної і біологічної істоти; про об'єкти і явища природи і суспільства; закономірні взаємозв'язки і залежності; набуття громадянського досвіду; ознайомлення дітей з природою та навчання їх гармонійним відносинам з нею; створення теоретичної бази для інтелектуального розвитку молодших школярів.

Цей курс може реалізовуватися варіативно: наскрізним інтегрованим курсом або окремими предметами. За вибором навчального закладу та за наявності відповідного навчально-метадичного забезпечення у початкових класах можуть вивчатись інтегровані курси "Я і Україна" (1-4 кл.), "Ознайомлення з навколишнім" (1-2 кл.) та "Природознавство" (3-4 кл.), "Довкілля" (1-4 кл.).

Вивчення математики спрямоване на розвиток обчислювальних умінь, пізнавальних здібностей молодших школярів - пам'яті, логічного мислення, уяви, математичної мови.

Арифметичний матеріал є основою інтеграції всіх змістових ліній курсу. Поурочне вивчення програмового змісту планує учитель керуючись обраним підручником та методичними рекомендаціями до нього. Відповідно до вікових особливостей молодших школярів серед інших методів на уроках математики використовуються ігрові ситуації та дидактичні ігри. Засвоєння знань, формування математичних умінь і навичок відбувається з обов'язковим виконанням практичних дій школярів, тому практичну роботу не можна замінювати демонстраціями навчального матеріалу. На уроках математики слід поєднувати різні форми навчально-пізнавальної діяльності учнів: фронтальні, групові, індивідуальні, парами.

Поєднання елементів гри та наочності покладено в основу створення засобів навчання з математики, зокрема, видано альбоми з математики для 1 класу, годинниковий циферблат, демонстраційні таблиці з письма цифр.

Пропедевтичний курс з інформатики, за умови належного технічного забезпечення, може здійснюватися на окремих уроках за рахунок годин варіативної складової плану, або інтегруватись з предметом "Матиматика".

Викладання предмета "Трудове навчання" може проводитися за програмами "Трудове навчання" або "Художня праця".

Вчителі, які обирають програму з художньої праці, мають змогу інтегрувати цей курс з образотворчим мистецтвом. За умови інтеграції з образотворчим мистецтвом, години розподіляються таким чином: 3 год. у 1 класі і по 2 год. у всіх інших класах. Заняття проводяться окремо, наприклад: в 1 класі одна година планується у понеділок - художня праця, у четвер - одна година - образотворче мистецтво, одна година - художня праця. Образотворча змістова лінія у програмі з художньої праці не дається.

Художня праця може інтегруватися з іншими навчальними предметами. Оптимальною умовою такої інтеграції є тематичний день художньої праці. При цьому загальна кількість годин інваріантної частини зберігається, дотримується гранично допустиме навантаження учнів.

Спільним у меті програм з художньої праці і трудового навчання є орієнтація на творчу працю, конструктивний підхід до художньо-трудової діяльності, що реалізується завдяки методу проектів.

Мета і завдання реалізуються в структурованому змісті, основними лініями якого є: "природа", "людина", "техніка", "умовні знаки", "художнє довкілля".

Державний стандарт початкової освіти в частині освітньої галузі "Мистецтво" передбачає вивчення мистецтв, серед яких домінуючими залишаються "Музика" та "Образотворче мистецтво". Доцільним є взаємозв'язок цієї освітньої галузі з іншими гуманітарними предметами. Таке поєднання дасть змогу розширити асоціативні уявлення, збагатити світовідчуття, забезпечити сенсорний, емоційний та інтелектуальний розвиток учнів.

У Типовому навчальному плані початкової школи, предмет "Основи здоров'я і фізична культура" введено до інваріантної частини, яка може реалізуватися інтегрованим курсом "Основи здоров'я і фізична культура", а також через зміст окремих предметів.

Основна мета інтегрованого курсу "Основи здоров'я і фізична культура" - підвищення ефективності системи фізичного виховання у школі, збереження і зміцнення здоров'я, розвиток основних фізичних якостей та рухових здібностей, підвищення рівня фізичної підготовленості учнів.

Метою інтегрованого курсу "Основи здоров'я" є формування в учнів свідомого ставлення до власного здоров'я, оволодіння основами здорового способу життя, навичками безпечної для здоров'я поведінки.

Курс "Основи здоров'я" змістовно і мотиваційне пов'язаний із змістом інших предметів (фізична культура, природознавство, навколишній світ, читання).

У разі реалізації освітньої галузі "Основи здоров'я і фізична культура" через окремі предмети у 1 класі відбувається викладання одногодинного інтегрованого курсу "Основи здоров'я і предмета "Фізична культура" - 2 години на тиждень.

Зміст курсу може реалізовуватись через інтегрований курс, що передбачає 2-годинний курс фізичної культури та 1 годину на курс "Основи здоров'я", який може вести класовод-учитель початкових класів або вчитель фізичної культури.

У 2-4(2-3) класах продовжується викладання 2-годинного курсу фізичної культури та 0,5 год відводиться на предмет "Основи безпеки життєдіяльності".

Предмети за вибором визначаються дирекцією школи в межах гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтересів та потреб учнів, а також можливостей закладу щодо навчально-методичного та кадрового забезпечення.

Значну роль в організації навчально-виховного процесу відіграє психологічний супровід учнів початкової школи. Особливо важливим є:

знайомство з дітьми, які вступають до 1 класу;

діагностика особливостей пізнавальних процесів та мотивації дітей, а пізніше - рівня їх адаптованості в шкільних умовах;

проведення практичних занять, спрямованих на адаптацію дітей до умов шкільного навчання та шкільного життя на початку навчального року;

індивідуальні консультації батьків, які проводяться протягом всього періоду навчання у початковій школі;

індивідуальні консультації вчителів;

проведення зібрань з обговорення процесу адаптації дітей до шкільного життя з залученням вчителів, заступника директора, психолога, працівників дошкільного закладу, який відвідували діти;

робота з дітьми над подоланням проблем, що з'явились під час навчання.

Знайомство вчителя з майбутнім учнем доцільно проводити, починаючи з травня поточного року, з метою формування позитивного ставлення до школи, шкільного життя. Бесіда з дитиною має тривати не більше 15-20 хвилин і повинна проводитись в присутності батьків, її одночасно можна проводити з 2-3 дітьми.

Рекомендується проведення підготовчих адаптаційних занять з майбутніми першокласниками, які не відвідували дошкільний заклад.

Недопустимою є перевірка у майбутніх першокласників перед вступом до школи знань, умінь і навичок, проведення вступних, відборів, тестувань у формі іспитів. Проведення діагностичного педагогічного обстеження допускається лише після зарахування дитини до загальноосвітнього навчального закладу з метою визначення рівня розвитку дитини вчітелем-класоводом та психологом.

Результати діагностичного обстеження не можуть бути підставою для відмови у прийомі дитини до школи.

Як засвідчує вивчення стану, продовжується, особливо у великих містах, неправомірне зарахування дітей до 1-го класу загальноосвітніх навчальних закладів на конкурсній основі, встановлення плати батьків за освітні послуги, які надаються в межах Державного стандарту початкової освіти, що фінансується державою.

Учителі іноді не враховують існуючу відмінність дитини шестирічного і семирічного віку життя і організовують навчання у 4-річній початковій школі як у 3-річній, що негативно впливає на здоров'я дітей, розвиток їх інтересу до навчальної діяльності. Навчання першокласників повинно бути побудовано з урахуванням особливостей організації діяльності дітей шостого і сьомого року життя. Особливої уваги вимагають перші дні перебування дітей у школі. Необхідно пам'ятати, що такі якості окремих дітей, як неуважність, непосидючість, відволікання, невміння керувати своєю поведінкою, пов'язані з особливостями їх психіки, важливо не робити дітям різких зауважень, не обривати їх, намагатися фіксувати увагу на позитивних проявах учня.

У процесі навчання важливо враховувати індивідуальні особливості дитини. На початку навчання учитель повинен надати кожній дитині можливість працювати у властивому їй темпі, повинен знати, що багато дітей в цьому віці виконують завдання тільки за допомогою дорослого. Вимоги до виконання шкільних норм поведінки вводяться поступово у формі побажань. З боку вчителя недопустимими є прояви роздратування, різкі зауваження. Особливої уваги вимагають діти з низьким рівнем активності. Головне завдання учителя - заохочувати будь-який прояв ініціативи, бажання висловитися, відповісти на питання, попрацювати біля дошки тощо.

У 1 класі діти вчаться організовувати свою діяльність: планувати свої дії, змінювати умови роботи (прибрати підручник чи зошит, скласти касу букв, закрити книгу та ін.). Під час організації діяльності з розв'язання навчального завдання необхідно вчити дітей планувати свої дії. Особливо ефективно використати для цього уроки художньої праці, коли діти аналізують зразок майбутнього виробу, виділяючи порядок дій. Важливо спонукати дітей проговорювати свої дії, їх послідовність, самостійно здійснювати контроль: порівнювати свою роботу зі зразком, знаходити помилки, встановлювати їх причини, вносити виправлення.

Структура уроку у 1 класі повинна включати різні види діяльності, пов'язані темою.

Для першокласників актуальними є види діяльності, якими вони займались в дошкільному дитинстві. Тому слід активно включати гру в навчальний процес, яка має особливе значення для формування уміння вчитися основної діяльності, якою займається тепер дитина. Принципово важливо обирати в навчальній діяльності два види ігр - рольові та ігри з правилами (дидактичні, рухливі, настільно-друковані). Дидактичні ігри повинні бути присутніми на кожному уроці, а рухливі та настільно-друковані - заповнювати перерви і динамічні паузи.

Платні послуги у загальноосвітніх закладах можуть надаватися лише в межах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.97 р. N 38, "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами" та Інструктивним листом про порядок надання платних послуг державними навчальними закладами (наказ Міністерства освіти, Міністерства фінансів, Міністерства економіки України від 27 жовтня 1997 року N 383/239/131. Це можуть бути платні послуги за гуртки (факультативи) іноземних мов, комп'ютерної підготовки, гри на музичних інструментах, хореографії образотворчого мистецтва тощо а також різні форми позаурочної зайнятості учнів понад обсяги, встановлені навчальними планами.

Початок занять рекомендується розпочинати не раніше 8 год і не пізніше 9 год. У школах, які працюють у дві зміни, учні 1-2 та випускних класів навчаються лише у першу зміну. Учні 3-4 класів можуть навчатися у першу зміну або підзміну з початком занять не пізніше 12 години. Починати заняття як в першу, так і в другу зміну слід в один і той же час протягом навчального року.

Навчання у загальноосвітніх навчальних закладах з поглибленим вивченням предметів організовується в одну зміну.

Відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" тривалість уроку у першому класі становить 35 хвилин, у 2-4(2-3) - 40 хвилин.

Розклад уроків складається з урахуванням інваріантної та варіативної частин робочого навчального плану. При його складанні необхідно враховувати динаміку розумової працездатності учнів протягом дня і тижня.

З огляду на те, що найвища активність розумової діяльності у дітей шкільного віку припадає на період з 9-ї до 11-ї години при складанні розкладу необхідно враховувати, що уроки мови, математики, читання рекомендується проводити першими або другими. Уроки з образотворчого мистецтва, ознайомлення з навколишнім, трудового навчання, художньої праці варто проводити після-динамічної паузи (перерви), а уроки з руховим компонентом - останніми. Неоднаковою є розумова активність учнів протягом навчального тижня. Її рівень зростає до середини і є низьким на початку і наприкінці тижня. Тому найбільше навчальне навантаження протягом тижня повинно припадати на вівторок та середу.

Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також доцільне чергування протягом дня і тижня предметів природно-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання, художньої праці, фізичної культури.

П'ятиденний навчальний тиждень для першокласників передбачає додатковий розвантажувальний день - четвер. У цей день не проводяться уроки з математики, можуть проводити екскурсії з ознайомлення з навколишнім, уроки мистецтва та фізкультури.

Тривалість перерв для учнів 1 класу повинна становити не менше 15 хв, для учнів 2-4 класів - 10 хв. Подовжена перерва (після 2-го уроку) становить 30 хв. Замість однієї великої перерви можна після 2-го і 3-го уроків улаштувати дві перерви по 20 хв. кожна. Подовжені перерви між навчальними заняттями (уроками) доцільно використовувати для організації цікавого та активного відпочинку учнів, перебування на свіжому повітрі, харчування.

При визначенні доцільності, характеру, змісту та обсягу домашніх завдань слід враховувати індивідуальні особливості учнів та педагогічні умови.

У 1-му класі домашні завдання не задаються. Обсяг домашніх завдань має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували: у 2-му класі чотирирічної початкової школи 45 хв, у 3(2) класі - 1 години 10 хв, 4(3) класах - 1 год 30 хв. Домашні завдання не рекомендується задавати на вихідні та святкові дні (якщо один і той же предмет у розкладі перед і після вихідного чи святкового днів).

У 1-му та у 2-му класах дається вербальна (словесна) оцінка знань, умінь і навичок учнів з навчальних предметів. Не рекомендується використання будь-якої знакової символіки, яка заміняє оцінку (зірочки, сонечко, хмарки і т. д.).

Не оцінюються: темп роботи учня; його особистісні якості, індивідуальність розвитку психічних процесів (пам'яті, уваги, сприймання та ін.).

Протягом I півріччя у класі контрольні роботи не проводяться. Підсумкові контрольні роботи можна провести в кінці навчального року (у другій половині квітня); в один день проводиться не більше однієї контрольної роботи. Дається лише словесна пояснювальна оцінка.

У період апробації нової системи вимірників навчальних досягнень учнів учитель може за рішенням педради загальноосвітнього навчального закладу здійснювати бальне оцінювання, починаючи з II семестра 2 класу.

У 3-4 класах рівень навчальних досягнень учнів оцінюється за 12-бальною шкалою.

Безбальна система вимірників навчальних досягнень учнів залишається у 3 та 4 класах з таких предметів: художня праця, трудове навчання, образотворче мистецтво, музика, основи здоров'я і фізична культура.

Знання учнів початкових класів з предметів, курсів варіативної частини (шкільний компонент) навчального плану оцінюються шляхом заліку (зараховано) у кінці кожного семестру.

Ведення щоденників рекомендується розпочинати у 2-му класі трирічної (у 3-му чотирирічної) початкової школи під керівництвом учителя-класовода. Записи вчителів у щоденниках мають бути коректні і сприяти співпраці з батьками.

Записи у класному журналі здійснюються вчителем відповідно до вимог ведення ділової документації і мовного режиму школи.

При використанні у навчальному процесі в загальноосвітніх навчальних закладах технічних засобів навчання (ТЗН) встановлюється така тривалість їх безперервного застосування:

діафільми - 1-2-і класи - 7-15 хвилин, 3-4-і класи - 15-20 хвилин;

кінофільми - 1-2-і класи - 15-20 хвилин, 3-4-і класи - 15-20 хвилин;

телепередачі - 1-2-і класи - 15 хвилин, 3-4-і класи - 20 хвилин.

Застосування кінофільмів, діафільмів, телепередач, їх фрагментів здійснюється відповідно до методичних рекомендацій щодо їх проведення.

Протягом тижня кількість уроків із застосуванням ТЗН для учнів початкової школи не повинна перевищувати 3-4.

При організації навчально-виховного процесу у загальноосвітньому навчальному закладі I ступеня слід дотримуватись Державних санітарних правил і норм устаткування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПІН, 2001 р.) та Державних санітарних правил і норм улаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп'ютерах (ДСанПІН, 2001 р.).

Метою організації груп продовженого дня є організація позанавчальної діяльності дітей відповідно до їх інтересів і побажань, надання кваліфікованої допомоги учням у виконанні навчальних завдань, усуненні прогалин у знаннях, створення сприятливих умов для задоволення різноманітних інтересів учнів, організація дозвілля вихованців, проведення позакласної, позаурочної роботи, попередження дитячої бездоглядності та безпритульності.

Групи продовженого дня можуть комплектуватися:

з учнів одного класу (клас-група);

з учнів двох або декількох паралельних класів;

з учнів різних класів (різновікова група). Це найскладніша форма об'єднання, як допускається у малокомплектних школах.

Зарахування дітей до групи продовженого дня проводиться за наказом директора загальноосвітнього навчального закладу на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють.

Заяви на зарахування дітей до групи продовженого дня приймаються, як правило, до 5 вересня поточного навчального року.

Відрахування учнів з груп продовженого дня проводиться за наказом директора на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють.

Групи продовженого дня створюються за умови наявності відповідних приміщень, можливості забезпечення дітей повноцінним харчування та денним відпочинком.

Для роботи груп продовженого дня використовуються навчальні кабінети, спортивний і актовий зали, бібліотека, читальний зал та інші навчальні приміщення. Порядок їх використання і відповідальність за збереження обладнання встановлюється директором загальноосвітнього навчального закладу.

Режим дня у групах продовженого дня розробляється відповідно до Державних санітарних правил і норм утримання, устаткування загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, розглядається радою навчального закладу і затверджується наказом директора школи.

Режим дня для першокласників не передбачає у другій половині дня години для самопідготовки, проводяться заняття чи заходи виховного характеру, за інтересами, організовується денний відпочинок.

Вихователь групи продовженого дня відповідає за стан і організацію навчально-виховного процесу в закріпленій групі, забезпечує охорону життя та здоров'я дітей.

Для учнів груп продовженого дня може організовуватися гаряче харчування, відповідно до встановлених норм, як за кошти бюджету так і за кошти батьків (лист Міносвіти і науки України від 27.06.2001 р. N 1/9-245).

У канікулярний період продовжується робота групи продовженого дня для тієї частини учнів, яка цього потребує.

Примітки:

1. Вивчення іноземної мови або мови національної меншини розпочинається з 2-го (в окремих випадках з 1-го класу) класу поступово за наявності відповідного навчально-методичного забезпечення. У наступних класах вивчення цього предмета запроваджується послідовно у наступні 2-3 роки. За відсутності зазначених вище умов ці години переводяться на варіативну складову.

2. Навчальні плани початкової школи на 2002/2003 і наступні навчальні роки складаються на основі Типового навчального плану, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 28.02.2001 р. N 96 та цього варіанта.