Міністерство освіти і науки України надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у новому 2002/03 навчальному році. Просимо довести їх до відома вчителів загальноосвітніх навчальних закладів.

Місце соціально-гуманітарних дисциплін у системі загальної середньої освіти визначається передусім тим впливом, що його вони здатні справляти на процес формування особистості. Адже саме особистість - і це засвідчують численні події сьогодення - є визначальним чинником розвитку суспільства у суперечливому, багатовимірному й мінливому світі. Власне, тому особливої важливості набуває потреба створення засобами соціально-гуманітарних дисциплін умов для соціальної адаптації молоді, виховання свідомих громадян-патріотів, толерантних до інших народів і культур, збагачених досвідом загальнолюдських цінностей, здатних до самостійного й відповідального вибору. Відтак виховний та розвивальний потенціал соціально-гуманітарних дисциплін потрібно спрямовувати на вироблення в учнів прикладних компетенцій: особистісно-життєтворчих, соціалізуючих, комунікативних, інтелектуально-інформативних. Така площина трактування мети значно посилює власне методичний бік викладання соціально-гуманітарних дисциплін. Що ж до змістової частини, вона в порівнянні з минулим навчальним роком лишається незмінною: чинними є навчальні програми, опубліковані в пресі та видрукувані окремими брошурами в 2001 році. Історія України та всесвітня історія й надалі викладатимуться як самостійні курси. Не змінилася і кількість годин, передбачених на соціально-гуманітарні дисципліни для кожного класу.

Посилення розвивально-виховного впливу соціально-гуманітарних дисциплін досягається, головним чином, через пильну увагу до практичних умінь учнів, зазначених у програмах. Цій меті покликане слугувати й тематичне оцінювання навчальних досягнень, що витлумачується як оцінювання знань, умінь і навичок, набутих у результаті опрацювання тем. Якісна підготовка до тематичного оцінювання та його раціональне проведення створюють умови для формування в учнів грунтовних знань, сприяють їхній систематичній роботі та свідомому ставленню до навчальної діяльності, забезпечують об'єктивність оцінки. Тематичний контроль має більші можливості для врахування психологічних закономірностей засвоєння навчального матеріалу, зокрема для реалізації послідовних його етапів, що неможливо протягом одного уроку. Тематичне оцінювання дозволяє враховувати також індивідуальний для кожного учня темп засвоєння. Цей вид контролю здатен значно виразніше справляти, у порівнянні з поточним оцінюванням, навчальний ефект. Позатим проведення тематичного оцінювання, що, до речі, передбачено програмою, аж ніяк не означає, що вчитель не може здійснювати, якщо вважає за потрібне, поточне оцінювання. При цьому наголошуємо, що поточне оцінювання є справою кожного конкретного вчителя, і лише він приймає рішення про його доцільність чи, навпаки, недоцільність. Розумне поєднання тематичного й інших форм контролю досягається через використання рівневого підходу. Останній передбачає виконання кожним учнем під час тематичної атестації завдань відповідно до рівня, що його було виявлено впродовж опрацювання теми й зафіксовано поточними оцінками.

Програми, як і раніше, позбавлені жорсткого поурочного поділу і не є поурочним плануванням. Відповідні шрифтові позначення не є обов'язковою схемою поділу на уроки, а стосуються лише змісту. Вчитель на свій розсуд може обирати їх за теми уроків. Теми можуть переставлятися місцями, одначе так, щоб не порушувалась хронологічна канва. Вчитель також має право довільно визначати кількість годин на вивчення тем, але без вилучення одних на користь інших. Обласні, районні та міські методичні кабінети не вповноважені регламентувати розподіл учителем навчальних годин у межах тем.

З метою реалізації завдань, покладених на соціально-гуманітарні дисципліни, й задля забезпечення подальшої гуманізації й демократизації шкільної освіти, варто активніше застосовувати інноваційні методики та технології, віддавати перевагу навчанню в діалозі, відмовлятися від авторитаризму та менторських прийомів. При цьому важливим є врахування особливостей кожного конкретного класу.

Під час вивчення у 5 класі пропедевтичного курсу на широке застосування заслуговують ігрові прийоми. Початковість, елементарність змістової частини "Вступу до історії України" не повинна тлумачитись як його необов'язковість. Адже за розвивальним потенціалом історична пропедевтика не поступається систематичним курсам. Тому на уроки історії в 5-ому класі доречно виділяти за рахунок варіативної частини базового навчального плану додаткову годину. Своєрідність курсу має враховуватись також під час проведення тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів. Позаяк історична пропедевтика націлена на формування початкових уявлень, історичних знань п'ятикласника, що характеризуються як фрагментарні, початкові. Відповідно й навчальні досягнення дітей цієї вікової категорії мають елементарний рівень і більш практичну спрямованість, пов'язану в основному з умінням читати й розуміти адаптований історичний текст. Тому при оцінюванні п'ятикласників варто ширше застосовувати високі бали, надаючи тематичним атестаціям форми вікторин, пізнавальних змагань тощо.

У старших класах з учнями доцільно працювати так, щоб вони не просто засвоїли суму знань, а виробили навички творчого опрацювання інформації, навчилися думати критично і бути "конструктивно критичними". З огляду на те, що учні в результаті навчання історії повинні вміти збирати та аналізувати матеріали, що надходять з різних джерел, відрізняти факт від вимислу, викривати упередженість, необ'єктивність, стереотипи, робити незалежні оцінки, особливу увагу приділяти опрацюванню джерел, знайомити учнів з думками істориків, віддавати перевагу проблемно-пошуковому методові навчання. При цьому учитель не повинен нав'язувати учням своє бачення історичного процесу.

На виконання Указу Президента України "Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами голодомору в Україні" необхідно провести у загальноосвітніх навчальних закладах лекції, уроки пам'яті, залучити учнів до збирання документальних матеріалів, свідчень очевидців голодомору для поповнення фондів краєзнавчих та шкільних музеїв.

Варто приділити особливу увагу вивченню питань, пов'язаних із Великою Вітчизняною війною: організовувати зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни, наскільки можливо - проводити уроки-екскурсії в музеї Великої Вітчизняної війни тощо.

Опрацьовуючи питання співжиття українців з іншими народами, варто, за наявності необхідного історичного матеріалу, більше уваги приділяти висвітленню внеску національних меншин України, в загальноукраїнську історію". Це можливо зробити на уроках з історії рідного краю, під час вивчення курсу історичного краєзнавства, на факультативних заняттях тощо.

Згідно з Типовими навчальними планами на 2001/2002-2004/2005 навчальні роки основи правознавства, як і раніше, вивчатимуться в 9 класі. В 11 класі впроваджуються курси "Людина і суспільство" або "Основи філософії".

Міносвіти і науки України рекомендує 5 програм з правознавства: "Основи правознавства" (за редакцією Усенка І. Б.), та "Основи правознавства" (авт. Котюк І. І.) для учнів 9 класу, "Права людини", "Правознавство для ліцеїв, гімназій, класів з поглибленим вивченням правознавства". Причому остання програма в двох варіантах - автора Ткачової Н. О. та колективу авторів за редакцією Усенка І. Б.

Формуванню в учнів навичок практичного застосування набутих знань в найтиповіших життєвих ситуаціях допоможе курс "Практичне право", який і надалі викладатиметься за рахунок годин варіативної складової базового навчального плану.

Упродовж 2002/03 навчального року буде продовжено апробацію програм і підручників курсу "Ми - громадяни" (9 клас) та "Громадянська освіта" (9 - 11 класи).

Суттєву допомогу для підготовки до уроків з соціально-гуманітарних дисциплін учителям надає журнал "Історія в школах України", засновником якого є Міносвіти і науки України.

Географія як шкільний предмет має бути зорієнтована на формування широкого спектру світоглядних знань, а знання - сприяти соціологізації особистості, підготовці її до життя, раціональної продуктивної, творчої діяльності.

Основним завданням шкільної географічної освіти є:

а) сформувати в учнів цілісне уявлення про Землю як єдину систему, в якій взаємодіють між собою літосфера, атмосфера, гідросфера, біосфера, що складають географічну оболонку, розвивається людське суспільство; усвідомлені потреби захисту природного навколишнього середовища на місцевому, регіональному, національному і міжнародному рівнях; орієнтирів для розуміння процесів і явищ, що відбуваються у природі та суспільстві;

б) реалізувати потужний українознавчий потенціал, закладений у змісті географічних курсів;

в) виробити практичні уміння і навички застосувувати здобуті знання.

Метою навчання географії є ознайомлення з основними здобутками в науці, оволодіння географічною культурою мислення, тобто здатності сприймати і шанувати культурну розмаїтість світу, усвідомлення необхідності захисту навколишнього середовища, щоб запобігти його руйнації.

Для розуміння просторових аспектів життя географія вчить учнів користуватися особливою мовою - мовою карти, з допомогою якої вона закріплює накопичену інформацію і виражає свої ідеї. В усіх класах на уроках географії мають формуватися навички аналізу найпростіших карт і можливості їх використання у повсякденній діяльності. Усі рекомендації щодо вивчення географії у 2001/02 навчальному році залишаються чинними і для 2002/03 року.

Вивчення курсів географії у 2002/03 навчальному році здійснюватиметься за програмою, затвердженою в 2001 р. і надрукованою видавництвом "Педагогічна думка". До кожної теми програми визначено обов'язкові результати навчання - вимоги до знань і вмінь учнів, що виражаються через різні види навчальної діяльності. Порівнюючи результати навчальної діяльності учнів із запропонованими у програмі основними вимогами до їх знань та умінь, вчитель може визначити рівень навчальних досягнень школярів за 12-бальною системою.

Передбачені програмою практичні роботи є обов'язковими для виконання всіма учнями, а їх перевірка та оцінювання здійснюється вчителем на власний розсуд - у всіх учнів чи вибірково. Обов'язковими для оцінювання кожного учня є дві практичні роботи, що заздалегідь визначаються учителем. Програма надає право вчителю творчо підходити до реалізації її змісту. Враховуючи рівень підготовки школярів, їх інтереси і нахили, профіль школи, вчитель може запропонувати власну логіку вивчення матеріалу, з методичним обгрунтуванням доцільності внесених змін. Кількість годин, передбачених для вивчення тем, є орієнтовною і може бути зміненою у межах визначених годин.

Неодмінною умовою виконання навчальної програми з географії є проведення шкільних навчальних екскурсій. Вчитель має право самостійно вносити корективи до термінів організації навчальних екскурсій, визначати їх конкретний зміст та форми проведення з урахуванням місцевих умов, специфіки навчального процесу, профілю навчання, використовуючи при цьому години, відведені для навчальної практики (лист Міністерства освіти і науки України за N 1/9 від 07.03.2001 за N 1/9).

У спеціалізованих класах географічних профілів та у класах з поглибленим вивченням географія вивчається за такими програмами:

Програми факультативів і спецкурсів з географії та основ економіки (К.: ІЗМН, 1997).

Програми з географії для профільних класів (К.: Педагогічна думка, 2001).

Як і в минулому навчальному році, вивчення шкільної географії охоплює такі курси:

5 клас - Рідний край;

6 клас - Загальна географія;

7 клас - Географія материків і океанів;

8 - 9 класи - Географія України;

10 клас - Економічна і соціальна географія світу.

Перелік підручників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в 2002/03 навчальному році буде опубліковано в "Інформаційному збірнику МОН України" N 15, 2002.

Крім підручників, рекомендується використовувати робочі зошити, контурні карти і атласи, хрестоматії, довідники, зошити для практичних робіт, посібники, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.

Під час вивчення географії рідного краю користуються лише тими регіональними підручниками, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.

Курс 5 класу вводить школяра у світ географії, спираючись на краєзнавчий принцип, дає наукові географічні поняття на основі вивчення своєї місцевості. Вчитель повинен наочно допомогти дитині у пізнанні природних явищ, системи розселення, особливостей господарської діяльності людей. Здобуті знання сприятимуть прищепленню учням любові до рідної землі, створять підгрунтя для того, щоб у подальшому перейти до засвоєння наступних географічних курсів.

Після вивчення пропедевтичного курсу "Рідний край", систематизований цикл курсів географії починається у 6 класу із загальної географії. Його основним завданням є вивчення Землі, як планети геосфер.

У курсі 7 класу вивчається загальний огляд природи материків і океанів, розширюються і конкретизуються уявлення про просторову неоднорідність поверхні Землі на різних рівнях; створюються образні уявлення про природу материків і океанів, прояви на їх територіях загальних географічних закономірностей, про країни, населення і його господарську діяльність; показ особливостей природокористування і перетворення природно-територіальних систем в межах материків і океанів.

Курс "Географія України" покликаний сформувати географічний образ своєї країни через розкриття особливостей прояву географічних закономірностей та формування уявлень про природно-територіальні системи та їх зміни в результаті господарської діяльності людини, показ особливостей територіальних перетворень природи у різних регіонах України, розкриття проблем природокористування, формування уявлень про Україну як суб'єкт світового географічного простору, де відбуваються специфічні соціально-економічні процеси, розуміння найважливіших сучасних проблем розвитку України; з'ясування місця країни у світі; розвиток соціально-відповідальної поведінки в українському географічному просторі, виховання за допомогою географічних знань громадянськості і патріотизму; формування практичних вмінь і навичок самостійної роботи з джерелами географічних знань, з різноманітними інформаційними системами.

Курс "Економічна і соціальна географія світу" покликаний сприяти формуванню системи знань про територіальну організацію світового господарства, про світовий географічний простір та загальнопланетарні процеси його розвитку; розуміння географічних аспектів важливих сучасних соціально-економічних проблем людства. Країнознавча частина курсу формує в учнів систему поглядів на світ через знання про становлення і соціально-культурний розвиток окремих країн світу, їхнього етнокультурного різноманіття, розвиває в учнів вміння оцінювати складну систему взаємозв'язків між людьми, територіями і природним середовищем. Доцільним є викладання географії у 10 класі протягом 68 год на рік за рахунок варіативної складової типового навчального плану.

Оцінювання навчальних досягнень в навчальних закладах системи загальної середньої освіти видами оцінювання навчальних досягнень учнів є тематичне і підсумкове, а основною одиницею оцінювання є навчальна тема. Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів є обов'язковим і основним, його результати відображаються у класному журналі в окремій колонці.

Відповідно поточне оцінювання на уроці, на підставі якого раніше виводилася "середньоарифметична" оцінка за чверть, півріччя та рік, не є обов'язковим, хоча і може здійснюватися за бажанням вчителя. При цьому поточне оцінювання, у разі його застосування вчителем, має відігравати заохочувальну, стимулюючу та діагностичну функції.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень учнів підлягають основні результати вивчення теми, що визначаються вчителем на основі вимог навчальної програми і мають бути відомі учням з самого початку її вивчення, слугуючи орієнтиром у процесі роботи над темою.

Перед початком вивчення чергової теми усі учні мають бути ознайомлені з тривалістю її вивчення (кількість занять); кількістю і тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; питаннями, що виносяться на тематичне оцінювання, якщо воно проводиться в усно-письмовій формі, або орієнтовними завданнями (задачами) тощо; терміном і формою проведення тематичного оцінювання; критеріями оцінювання.

Якщо темою передбачено виконання учнями практичних робіт та інших практичних завдань, то їх виконання є обов'язковою передумовою для тематичної атестації. Звісно, якщо мова не йде про тривалу хворобу дитини, яка завадила їй опанувати матеріал.

Тематичне оцінювання може проводитися у різних формах, які визначає вчитель. Головною умовою при виборі вчителем форми тематичного оцінювання є забезпечення ним неупередженого оцінювання.

Кожен, від 1 до 12, виставлений бал вчитель обов'язково повинен аргументовано умотивовувати, доводити до відома учнів та оголошувати перед класом (групою). З метою недопущення перевтоми учнів терміни та кількість тематичних оцінювань визначається заступником директора навчального закладу на підставі пропозицій вчителів-предметників і складається відповідний графік на семестр. Доцільно, щоб під час проведення тематичних оцінювань їх кількість впродовж тижня не перевищувала трьох.

Протягом вивчення значних за обсягом тем дозволяється проводити кілька проміжних тематичних оцінювань. І навпаки, якщо на опанування матеріалу теми передбачено, наприклад, одну - дві навчальні години, об'єднувати їх для проведення тематичного оцінювання.

Підсумкове оцінювання здійснюється наприкінці семестру та навчального року. Підсумкова оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових балів.

Для стимулювання навчальної діяльності учнів безпосередньо під час занять та в період підготовки до них вчитель може за підсумками роботи учня з вивчення окремої теми (за підсумками семестру, року) автоматично оцінити відповідним балом (якщо учень погоджується з ним) його навчальні досягнення з теми (за семестр). При цьому наявність чи кількість поточних оцінок не може бути перешкодою для виставлення тематичної (семестрової, річної оцінки). Учень має право на переатестацію з теми для підвищення атестаційного балу. Якщо ж учень все ж прагне підвищити бал за тему, то він має домовитися про час для цього з вчителем. Зовсім не обов'язково, щоб це був залік, контрольна робота, тестове завдання. Вчитель і учні можуть це зробити в ході бесіди, факультативного заняття, на основі реферативної роботи тощо. Контрольні роботи не повинні домінувати серед форм оцінювання, але одна письмова контрольна робота на семестр має бути обов'язковою.

Державна підсумкова атестація з географії проводиться в 9 класах обов'язково, а в 11 за вибором у формі, визначеній Міністерством освіти і науки України. У 2002/03 навчальному році передбачається запровадження державної підсумкової атестації у письмовій формі за збірником "Завдання для державної підсумкової атестації" (Харків: Гімназія, 2002).

Інформуємо вчителів про можливість взяти участь у Всеукраїнському конкурсі "Вчитель року" в номінації "Географія".

Істотну допомогу у підготовці до уроків з географії вчителям надають журнал "Географія та основи економіки в школі" Міністерство освіти і науки України і газета "Краєзнавство. Географія. Туризм".

Піднесення, що розпочалося в економіці України, вимагає подолання відставання у науково-технічній галузі, змін у якості підготовки робочої сили. Особливу актуальність для країни набуває проблема відродження підприємництва. Виконання цих завдань неможливе без розуміння ролі людського фактору в ринкових умовах.

Дедалі важливішими стають такі людські якості як освіта, кваліфікація, досвід, особистість працівника, його підприємливі здібності, активність, відповідальність, чесність тощо. Основна роль у формуванні кваліфікованого працівника належить освіті.

Підвалини соціальної, психологічної, економічної і підприємницької підготовки нашого населення мають закладатися у шкільному віці, і, насамперед, на уроках економіки. З 2001/02 навчального року предмет "Основи економіки" включено до інваріантної складової Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/02 - 2004/05 навчальні роки (Наказ Міністерства освіти і науки України від 25.04.2001 N 342).

У 2001/02 навчальному році (перший рік масового запровадження економіки) близько 60 % загальноосвітніх навчальних закладів запровадили цей предмет. Найменше охоплення учнів економічною освітою спостерігається у сільській місцевості. Протягом 2002/03 навчального року всі загальноосвітні навчальні заклади мають запровадити вивчення предмета "Основи економіки".

Місце економічних дисциплін у навчальному плані

У 10 - 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів і форм власності обов'язковим є вивчення предмета "Основи економіки". Це вивчення може бути доповнене низкою спецкурсів (факультативних курсів) економічного спрямування, розроблених для учнів початкової, основної і старшої школи, і рекомендованих Міністерством освіти і науки України.

Для учнів старших класів різних напрямів (профілів) навчання пропонуються такі навчальні програми.

У класах суспільно-гуманітарного напряму і в окремих загальноосвітніх школах (за вибором) "Основи економіки" рекомендується вивчати за експериментальною програмою "Основи економіки" за ред. Л.Крупської.

У класах природничо-математичного і технологічного напрямів, а також в окремих загальноосвітніх школах (за вибором) - за програмою "Основи економіки" за ред. І.Радіонової. Додатковою (паралельною) навчальною програмою для цих класів є програма "Економіка" за ред. С.Степаненка.

Класи технологічного напряму поділяються на профільні та з поглибленим вивченням.

У класах з поглибленим вивченням економіки (8 - 11 клас) можна використовувати навчальну програму автора І.Климюка (Журнал "Географія та основи економіки" 2002 р., N 2). Ця програма передбачає вивчення "Основ економіки" на високому рівні теоретичних узагальнень з широким використанням математичного апарату, розв'язуванням завдань підвищеної складності, комп'ютерним моделюванням економічних процесів (ігри MEKOM, RUSE тощо). Для цього використовуються години, передбачені на економіку в 11 класі, а також години варіативної складової навчального плану.

У профільних економічних класах "Основи економіки" можуть вивчатися в 10 класі (не менш як по дві години щотижня) або в 10 - 11 класах. Доцільним для профільних класів і класів з поглибленим вивченням є запровадження певних спецкурсів, що відповідають обраному напряму (наприклад "Основи підприємницької діяльності", "Основи психології спілкування" тощо - для класів з ухилом на підприємницьку діяльність, "Основ маркетингу", "Моделювання економіки і менеджменту" (MEKOM). Набір спецкурсів визначається навчальним закладом. Усі навчальні програми повинні бути затверджені у Міністерстві освіти і науки.

Новації у викладанні

Досвід останніх років підтвердив, що найефективнішими є інтерактивні методи викладання економіки в школі. Їх використання дає змогу наблизити школярів до реальних життєвих ситуацій, отримати не лише пізнавальний ефект, а й емоційне задоволення від процесу навчання.

Серед активних методів навчання останнім часом значна увага приділяється використанню методу "кейсів". Мета цього методу полягає у відпрацюванні навичок розв'язувати проблемні ситуації. Зазвичай, це робота в малих групах. Її можна розраховувати як на урок, так і більш довгий термін (як домашнє завдання тощо).

Відчути практичне значення економічної освіти можна у випадку використання у навчальному процесі методу проектів. Під час роботи за цим методом учні не лише навчаються самі, а й вчаться передавати власні знання і вміння іншим, розвивають у собі такі якості, як громадянська активність, впевненість, наполегливість тощо. Найбільший досвід роботи за методом проектів накопичений у вищій школі завдяки міжнародному проекту "Студенти у вільному підприємництві".

Активні методи навчання вже третій рік відпрацьовують у Львівській області, використовуючи навчальний проект "Ділова активність". Основними завданням цього проекту є розвиток підприємливості і здатності долати труднощів, навчання позитивному спілкуванню і економічному мисленню, формування навичок пристосування до гнучких умов праці і розвиток здатності розпочати власну справу.

Формування економічно грамотної людини не може відбуватися лише за рахунок уроків економіки. З уроків математики учні отримують базові математичні знання, вчаться логічному мисленню. На уроках економічної географії вони вчаться використовувати економічні поняття і закони у конкретних ситуаціях. В історичних і літературних творах відображено багаторічний досвід підприємництва, фінансової і господарської діяльності людства, який можна використати на уроках економіки. Вчителі економіки мають активніше використовувати міжпредметні зв'язки з метою ефективнішого засвоєння учнями процесів, що відбувається у суспільстві, утвердження універсальних людських цінностей і етичних норм.

Під час викладання предмета потрібно намагатися урізноманітнювати засоби навчання, поєднувати традиційні форми навчання з найновішими інтерактивними методами.

Математична освіта є важливою складовою загальноосвітньої підготовки. Місце математики в системі шкільної освіти визначається її роллю в інтелектуальному, соціальному та моральному розвитках особистості, розумінні будови і використання сучасної техніки, нових інформаційних технологій, сприйманні наукових і технічних ідей, формуванні наукової картини світу і сучасного світогляду. Математика є опорним предметом при вивченні суміжних дисциплін (фізики, хімії, інформатики, біології, географії, економіки, креслення), тому без належної математичної підготовки неможлива повноцінна освіта сучасної людини.

Вирішальне значення для системи шкільної освіти має формуючий вплив предмета математики на особистість школярів. Йдеться, насамперед, про розвиток логічного мислення, просторових уявлень і уяви, алгоритмічної і інформаційної культури, уваги, пам'яті, позитивних властивостей особистості і рис характеру, емоційно-вольової сфери.

На сьогодні зміст навчального матеріалу має забезпечувати не екстенсивне, а інтенсивне навчання і самонавчання учнів, перенесення акцентів із перманентного збільшення обсягу інформації, призначеної для засвоєння учнями, на вироблення вмінь її використовувати для досягнення певних цілей, тобто на інтелектуальний розвиток учня.

Знати математику - це вміти її застосовувати. Цей підхід передбачає не лише засвоєння готових знань, а й способів міркувань, що застосовуються в математиці, створення педагогічних ситуацій, що стимулюють самостійні відкриття учнями математичних фактів. З огляду на це навчальний матеріал повинен містити загальні схеми розв'язування задач, загальні підходи до моделювання прикладних ситуацій, відомості про суть задачі, їх склад і структуру.

Відповідно до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/2002 - 2004/2005 навчальні роки, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України "Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/2002 - 2004/2005 навчальні роки" N 342 від 25.04.2001, на вивчення математики у загальноосвітніх навчальних закладах (з 5-денним робочим тижнем) відводиться по 4 години на тиждень у 5, 10, 11 класах та по 4, 5 години - в 6 - 9 класах. Між окремими математичними дисциплінами навчальні години розподіляються так (чисельник дробу - кількість годин у I семестрі, а займенник - у II семестрі навчального року):

У таблиці представлена інваріантна складова навчального плану, яка є мінімально обов'язковою для виконання в загальноосвітніх навчальних закладах. Враховуючи можливості навчальних закладів, кількість годин, відведених на вивчення математики, може бути збільшено за рахунок варіативної складової на 0,5 - 2 години на тиждень.

В 10 - 11(12) класах загальноосвітніх навчальних закладів навчання відбувається за напрямами. Відповідний розподіл годин подано в таблиці.

У класах природничо-математичного напряму на предмети природничого чи математичного циклів передбачено додаткові години (позначені в дужках).

Шкільний курс математики в 2002/03 навчальному році в загальноосвітніх навчальних закладах вивчатиметься за програмами, надрукованими видавництвом "Шкільний світ" (2001), "Навчальна книга" (2002).

Розподіл годин на вивчення окремих розділів, передбачених навчальними програмами для загальноосвітніх класів може бути таким:

(4 год на тиждень, у I семестрі - 64 год, у II семестрі - 76 год, а разом 140 год)

(4 год на тиждень, у I семестрі - 64 год, 5 год на тиждень у II семестрі - 95 год, разом 159 год)

(З год на тиждень, у I семестрі - 48 год, у II семестрі - 57 год, разом 105 год)

(1 год на тиждень, у I семестрі - 16 год, 2 год на тиждень у II семестрі - 38 год, разом 54 год)

(З год на тиждень, у I семестрі - 48 год, 2 год на тиждень у II семестрі - 38 год, разом 86 год)

(2 год на тиждень, у I семестрі - 32 год, у II семестрі - 38 год, разом 70 год)

(З год на тиждень, у I семестрі - 48 год, 2 год на тиждень у II семестрі - 38 год, разом 86 год)

(2 год на тиждень, у I семестрі - 32 год, у II семестрі - 38 год, разом 70 год)

(2 год на тиждень, у I семестрі - 32 год, у II семестрі - 38 год, разом 70 год)

(2 год на тиждень, у I семестрі - 32 год, у II семестрі - 38 год, разом 70 год)

(2 год на тиждень, у I семестрі - 32 год, у II семестрі - 38 год, разом 70 год)

(2 год на тиждень, у I семестрі - 32 год, у II семестрі - 38 год, разом 70 год)

У класах гуманітарного та технологічного напрямів вивчається інтегрований курс "Математика". Зауважимо, що предмет "Математика" в зазначених класах можна ділити на два предмети "Алгебра та початки аналізу" і "Геометрія". В такому випадку учням виставлятимуться бали за навчальні досягнення окремо з кожного предмета. Розподіл годин на вивчення окремих розділів та кількість тематичних оцінювань, передбачених навчальними програмами у класах гуманітарного та технологічного напрямів може бути таким:

(2 год на тиждень. У I семестрі - 32 год, у II семестрі - 38 год, разом 70 год)

(1 год на тиждень, у I семестрі - 16 год, у II семестрі - 19 год, разом 35 год)

(1 год на тиждень у I семестрі - 16 год, 2 год на тиждень у II семестрі - 38 год, разом 54 год)

(2 год на тиждень у I семестрі - 32 год, 1 год на тиждень у II семестрі - 19 год, разом 51 год)

В класах фізико-математичного профілю за навчальним планом на вивчення математики здебільшого відводиться 8 годин на тиждень. Розподіл годин на вивчення окремих розділів та кількість тематичних оцінювань, передбачених навчальними програмами у 8 - 11 класах з поглибленим вивченням математики може бути таким:

(5 год на тиждень, у I семестрі - 80 год, у II семестрі - 95, разом 175 год)

(3 год на тиждень, у I семестрі - 48 год, у II семестрі - 57 год, разом 105 год)