Позитивні зміни в системі вищої освіти в останні роки набули стабільного характеру. Завдяки підтримці Верховної Ради України, Президента України та Уряду в системі вищої освіти створено умови для забезпечення рівного доступу громадян до якісної вищої освіти, виведення її на рівень потреб національної економіки та світових стандартів, демократизації навчально-виховного процесу, підвищення мобільності студентів та викладачів, інноваційності вищої освіти. Першочерговими для виконання вищими навчальними закладами стали заходи, окреслені рішенням підсумкової колегії Міністерства освіти і науки від 27 лютого 2004 року "Підвищення ефективності вищої освіти і науки як дієвого чинника суспільного розвитку та інтеграції в європейське співтовариство".

Подальші шляхи розвитку вищої освіти знайшли відображення в Указі Президента України від 17 лютого 2004 року "Про заходи щодо вдосконалення системи вищої освіти України", Постанові Верховної Ради України від 4 червня 2004 року N 1755-IV, Рекомендаціях парламентських слухань "Про стан та перспективи розвитку вищої освіти в Україні", Державній програмі розвитку вищої освіти на 2005 - 2007 роки.

Останнім часом Урядом вжито ряд заходів щодо покращання соціального забезпечення викладачів та студентів. У 2003 році підвищено посадові оклади освітянам та науковцям загалом на 32 відсотки, а з 1 березня 2004 року ще на 10,8 відсотків. Збільшено на 10 відсотків розмір стипендії, а студентам, які потребують особливої соціальної допомоги - на 20 відсотків. З 1 липня 2004 року стипендія студентам підвищена більш ніж у двічі. Її розмір тепер складатиме для студентів вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - 30 відсотків, I - II рівнів акредитації - 25 відсотків від встановленого відповідним законом прожиткового мінімуму.

Запроваджено 150 соціальних стипендій Верховної Ради України для підтримки найбільш незахищеної частини студентської молоді. У 2003 році на пільгове кредитування здобуття молоддю вищої освіти з державного бюджету було виділено 15 млн. гривень та 33 млн. гривень на пільговий проїзд громадським транспортом.

Створено умови громадянам для більш рівних можливостей здобути вищу освіту завдяки динамічному зростанню обсягів державного замовлення на підготовку кадрів за усіма освітньо-кваліфікаційними рівнями. За останні шість років обсяги державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою зросли для бакалаврів з 96,4 до 127 тисяч осіб, магістрів - у 3,5 раза. Сьогодні у вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації та форм власності навчається 2437 тисяч осіб. Чисельність студентів з розрахунку на 10 тисяч населення зросла до 512 осіб. Абсолютний приріст контингенту студентів за останній рік становить 166 тисяч осіб.

В структурі контингенту студентів зростають категорії осіб, які потребують соціального захисту і створення комфортних умов для їх навчання та дозвілля, а саме: особи, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, особи з фізичними вадами, діти-сироти та діти, які залишилися без піклування батьків, сільська молодь та інші категорії громадян, які користуються визначеними чинним законодавством пільгами. Значно посилено увагу до проблем навчання осіб з обмеженими фізичними можливостями. Спільним наказом МОН і АПН України затверджено Програму професійної підготовки інвалідів по слуху і зору у вищих навчальних закладах. Створено Раду з освіти інвалідів при Міністерстві освіти і науки й Міністерстві праці та соціальної політики, на яку покладено координацію взаємодії центральних органів виконавчої влади, вищих навчальних закладів та громадських організацій у сфері освіти інвалідів, що направлені на виконання Указу Президента України "Про невідкладні додаткові заходи щодо зміцнення моральності в суспільстві та утвердження здорового способу життя", профілактику ВІЛ/СНІДу в Україні, попередження злочинності та наркоманії.

Позитивні тенденції у вищій освіті характеризуються якісними показниками фахового рівня викладачів вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації. Постійно зростає чисельність науково-педагогічних кадрів з науковими ступенями та вченими званнями. У поточному році навчально-виховний процес забезпечували 7672 доктори наук, 7890 професорів, 44426 кандидатів наук, 32015 доцентів.

Має місце тенденція зростання якості освітньої діяльності через її інноваційність, яка є однією із головних передумов розробки стратегії розвитку вищої освіти в XXI столітті - епоху інформатизації суспільства. Вища освіта є домінуючою у застосуванні обчислювальної техніки. Сьогодні у вищих навчальних закладах сконцентровано 102,8 тисячі персональних комп'ютерів, 479 глобальних та 595 локальних комп'ютерних мереж, 580 каналів зв'язку, з них 28 космічних. Більшість вищих навчальних закладів використовують у навчальному процесі різноманітні види програмних продуктів, таких як: системи автоматизації ведення бухобліку та фінансів, видавничі системи та графічні засоби, системи автоматизованого проектування, системи мультимедіа, геоінформаційні системи тощо. Кількість персональних комп'ютерів у розрахунку на 100 студентів денної форми навчання становить 7 одиниць. Міністерством розроблено Державну програму інформатизації та комп'ютеризації вищих навчальних закладів I - II рівнів акредитації на 2005 - 2008 роки.

Визначено, що пріоритетним напрямом розвитку вищої освіти України є її інтеграція у світовий та європейський освітній простір. У 2003/2004 навчальному році створювалися передумови для приєднання вищої освіти України до Болонського процесу, який передбачає: введення двоциклового навчання, запровадження кредитно-модульної системи, тестовий контроль якості навчання, розширення мобільності студентів. Наказом Міністерства освіти і науки від 23.01.2004 року N 49 затверджено Програму дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004 - 2005 роки, якою визначено участь кожного вищого навчального закладу в зазначеній Програми.

Наказом Міністерства освіти і науки N 48 від 23.01.2004 року затверджено Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців, Перелік регіональних базових вищих навчальних закладів, Перелік вищих навчальних закладів, що заявили про участь в педагогічному експерименті щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Створено Координаційну раду для супроводу та узагальнення результатів педагогічного експерименту.

Особлива відповідальність за організацію науково-методичного супроводження експерименту, підготовку та видання навчально-методичних матеріалів, періодичних видань, збірників з питань впровадження основних положень Болонської декларації покладається на ректорів вищих навчальних закладів - учасників педагогічного експерименту. Вищим навчальним закладам необхідно сформувати громадську думку щодо активної участі науково-педагогічних колективів в роботі по впровадженню Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України, визначити власну стратегію входження вищого навчального закладу в Болонський процес.

Ректорам регіональних базових вищих навчальних закладів необхідно створити пілотні школи по підготовці організаторів з питань впровадження ключових положень Болонського процесу, надавати необхідну практичну допомогу організаторам семінарів з питань кредитно-модульної системи, проводити обмін досвідом тощо.

Необхідно активізувати роботу щодо стандартизації вищої освіти відповідно до вимог Болонського процесу. Робочим групам і науково-методичним комісіям необхідно завершити розробку державних, галузевих стандартів вищої освіти та стандартів вищої освіти вищого навчального закладу. Ректорам вищих навчальних закладів слід розробити та внести пропозиції щодо вдосконалення Переліку напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах на основі вивчення тенденцій розвитку потреб національного та світового ринків праці, аналізу зарубіжного і вітчизняного досвіду.

Важливого значення в 2004/2005 навчальному році набуває створення ефективної системи контролю якості вищої освіти, яка повинна базуватися на оцінюванні знань, умінь та навичок випускників вищих навчальних закладів на рівні вимог Болонського процесу. Слід продовжити роботу по удосконаленню технологій, процедур та правил атестації й акредитації вищих навчальних закладів, посилити міжнародне партнерство, співробітництво у сфері застосування сучасних методик та засобів оцінювання якості вищої освіти.

Важливим питанням діяльності вищого навчального закладу є формування якісного контингенту студентів відповідно до ліцензованих обсягів і державного замовлення. Слід зазначити, що у ряді вищих навчальних закладів має місце практика заповнення місць державного замовлення випускниками закладів довузівської підготовки, що ускладнює доступ молоді до вищої освіти на конкурсній основі, яка не має можливості навчатися у закладах довузівської підготовки. Є випадки прийому абітурієнтів на місця державного замовлення за відсутності самого замовлення.

Міністерство освіти і науки інформує, що державне замовлення на 2005/2006 навчальний рік буде формуватися з урахуванням профілю вищого навчального закладу, ресурсного забезпечення навчального процесу, якості вищої освіти та результативності працевлаштування випускників на підприємствах, організаціях та установах державної та комунальної власності.

Виняткової гостроти набуває проблема забезпечення працевлаштування випускників вищих навчальних закладів як однієї із вимог Болонської декларації. Міністерство освіти і науки орієнтує керівників вищих навчальних закладів на підвищення результативності підготовки фахівців, одним з головних показників якої є працевлаштування. Потребує удосконалення професійно-практична підготовка студентів, технології надання їм сучасних знань, умінь і навичок, що забезпечать випускникам конкурентоспроможність на ринку праці. Слід активізувати соціальне партнерство з роботодавцями, залучати їх до формування змісту вищої освіти, проведення практик, реального дипломного проектування, стажування викладачів. Необхідно створити умови для ефективної роботи служб по сприянню працевлаштуванню випускників, надання їм першого робочого місця. Конче потрібно використовувати всі можливості та відповідні засоби для розширення академічної та професійної мобільності випускників, відстежувати їх просування по кар'єрі, сприяти навчанню протягом усього життя.

Особливому контролю підлягає працевлаштування випускників, які навчались за цільовим направленням згідно з установленою квотою, а саме - направлення в розпорядження Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних та районних держадміністрацій, які видавали ці направлення.

Міністерство освіти і науки при формуванні державного замовлення на підготовку фахівців буде враховувати ефективність працевлаштування випускників як кінцевий результат діяльності вищого навчального закладу. Для реалізації зазначених заходів щодо приєднання України до Болонського процесу центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані вищі навчальні заклади, Міністерству освіти Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій необхідно сконцентрувати увагу на виконанні нормативних документів і забезпечити приведення системи вищої освіти на державному та регіональному рівнях до вимог Болонської декларації.

Керівникам вищих навчальних закладів необхідно забезпечити навчально-виховний процес відповідними фінансовими, матеріальними, кадровими, організаційними та інформаційними ресурсами для досягнення високого рівня якості освітньої діяльності та якості вищої освіти.

Слід здійснити самооцінювання результатів діяльності вищого навчального закладу в 2003/2004 навчальному році через проведення моніторингу якості освітніх послуг та якості вищої освіти за показниками певних напрямів діяльності на рівні структурних підрозділів (інститути, факультети, кафедри, відокремлені структурні підрозділи) та соціологічних досліджень серед учасників навчально-виховного процесу (студенти, викладачі). Результати моніторингу та соціологічних досліджень необхідно покласти в основу порядку денного серпневих нарад педагогічних та науково-педагогічних колективів вищих навчальних закладів, визначивши стратегію розвитку вищого навчального закладу на 2004/2005 навчальний рік. Необхідно створити систему управління стратегією розвитку, вищого навчального закладу, орієнтованого на високу мотивацію учасників (адміністрація, студенти, викладачі) і спрямовану на досягнення позитивних кінцевих результатів. Слід сформувати в колективі соціально-психологічний клімат, що буде сприяти мотивації та відповідальності викладачів за якість викладання, студентів - за якість навчання, забезпечувати лідерство вищого навчального закладу на ринку освітніх послуг та ринку праці. Інформацію про сильні та слабкі сторони вищого навчального закладу на ринку освітніх послуг та ринку праці, скориговану стратегію розвитку на 2004/2005 навчальний рік необхідно подати Міністерству освіти і науки до 1 листопада 2004 року.