Заслухавши та обговоривши доповідь Міністра В.Г.Кременя "Підвищення ефективності вищої освіти і науки як дієвого чинника суспільного розвитку та інтеграції в європейське співтовариство", колегія відзначає, що в останні роки позитивні зміни в системі вищої освіти і науки набули стабільного характеру.

Діяльність Міністерства освіти і науки, центральних органів виконавчої влади, вищих навчальних закладів була спрямована на реалізацію Програми діяльності Уряду щодо підвищення освітнього рівня населення та забезпечення доступності освіти.

Освіта і наука в минулому році повністю і своєчасно отримали фінансування. Впродовж року підвищено заробітну плату освітянам і науковцям загалом на 32 відсотки. Указом Президента України більш як вдвічі збільшено розмір студентських стипендій.

З Державного бюджету виділено 15 млн. гривень на кредитування здобуття вищої освіти, 33 млн. гривень - на проїзд громадським транспортом, майже 4,2 тис. особам надано соціальні послуги.

Уперше на 100 відсотків забезпечено видання підручників, повністю отримано кошти на комп'ютеризацію сільської школи.

Поступово реалізується одне із головних завдань, що визначене Національною доктриною розвитку освіти, - це розширення доступу до вищої освіти.

За останні 6 років державне замовлення на підготовку бакалаврів зросло з 96,4 до 127,0 тисяч (на 24 відсотки), а обсяги підготовки магістрів - у 3,5 рази.

Показник чисельності студентів на 10 тисяч населення досяг значення 512, а контингент лише за один рік зріс на 166 тисяч і становить 2 млн. 430 тисяч.

Розширюється доступ сільської молоді до вищої освіти. У 2003 році студентами стали 109,8 тис. жителів сільської місцевості, що майже на 7 тис. осіб більше ніж у 2002 році.

Посилено увагу до проблем навчання осіб з фізичними вадами. Зокрема, спільним наказом МОН і АПН України затверджено Програму професійної підготовки інвалідів по слуху і зору у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації.

Проведено експеримент щодо зовнішнього тестування випускників середніх загальноосвітніх навчальних закладів та їх зараховування до вищих навчальних закладів.

Помітною подією в системі підготовки молодших спеціалістів стала Всеукраїнська нарада керівників вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації (грудень 2003 р.), де розглянуто актуальні проблеми підготовки молодших спеціалістів.

Поглиблюється співпраця міністерства та його структурних підрозділів з профільними комітетами Верховної Ради України, особливо з Комітетом з питань освіти і науки, завдяки чому внесено зміни до пенсійного забезпечення та соціального захисту наукового працівника, підготовлено поправки до Закону "Про вищу освіту", проект Закону "Про освіту дорослих" та ін.

Зросла участь громадських об'єднань, асоціацій та рад керівників вищих навчальних закладів у процесах реформування вищої освіти. Міністерством підписано договір про співпрацю з Українською асоціацією студентського самоврядування.

Вищими навчальними закладами зроблено значний поступ у забезпеченні навчального процесу науково-методичною літературою, запровадженні новітніх технологій навчання. Затверджено Концепцію та Програму розвитку дистанційної освіти. Створено умови для проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу, в якому беруть участь 59 вищих навчальних закладів. Затверджено Програму проведення педагогічного експерименту, тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців, Перелік регіональних базових вищих навчальних закладів, склад координаційної ради МОН для супроводу та узагальнення результатів педагогічного експерименту.

У системі вищої освіти активізувалася її наукова складова. Посилено увагу до фундаментальної науки, підготовлено проект Указу Президента України щодо підтримки і розвитку фундаментальної науки.

Поліпшено співпрацю між науковими установами ПАН України, галузевих академій та вищими навчальними закладами: укладено понад 100 договорів про співробітництво; майже 1200 висококваліфікованих наукових працівників Академії залучено до викладання в системі освіти; функціонують 7 наукових установ подвійного підпорядкування, спільні філії факультетів, кафедр, лабораторій, науково-навчальні комплекси та центри.

Успішно розвиваються технологічні парки, як новітня форма реалізації інноваційної моделі розвитку економіки України. Обсяг випуску інноваційної наукоємної продукції в рамках виконання інвестиційних та інноваційних проектів технологічних парків у 2001-2003 роках склав понад 1,3 млрд. гривень. До Державного бюджету та державних цільових фондів за цей же період було перераховано 52,5 млн. гривень.

Технопарки стають об'єктами міжнародної співпраці. Наприклад, створення українського технопарку в Китаї сприяло підписанню близько 10 угод з українськими організаціями і 70 угод про наміри щодо співпраці між китайськими структурами і нашими науковими підрозділами.

Активізувалася міжнародна діяльність, вона стає динамічнішою і досконалішою. На сьогодні така співпраця здійснюється з іноземними партнерами із 60 країн світу на основі 128 угод різного рівня.

У рамках програми Європейського Союзу ТЕМПУС реалізовано 126 проектів із загальним бюджетом понад 27 мільйонів євро. Зараз вищі навчальні заклади України здійснюють ще 14 подібних проектів.

Є тенденція до збільшення кількості іноземців, які здобувають в Україні вищу освіту (понад 27 тисяч представників з більш ніж 110 країн світу). На підготовчі факультети і відділення у цьому навчальному році залучено 4,2 тис. іноземців, що на 600 осіб більше, ніж у минулому році.

Водночас, не всі складні проблеми розвитку вищої освіти і науки знайшли своє вирішення.

Насамперед, це недостатній рівень співпраці вищих навчальних закладів з роботодавцями. Попит фахівців на ринку праці ще не став визначальним критерієм оцінки ефективності діяльності вищого навчального закладу, що негативно позначилося на формуванні переліку кваліфікацій, обсягів підготовки фахівців, оновленні змісту вищої освіти, забезпеченні належного рівня професійно-практичної підготовки студентів, зміцненні матеріально-технічної бази вищого навчального закладу тощо.

Потребує вдосконалення Перелік напрямів підготовки і спеціальностей та приведення його у відповідність до тенденцій розвитку освіти і економіки у міжнародному контексті.

У вищих навчальних закладах ще повільно запроваджуються новітні форми організації навчального процесу та технології навчання. Майже в третині перевірених вищих навчальних закладів Вінницької, Луганської та Сумської областей тижневе аудиторне навантаження студента становить 34-36 годин, а в Хмельницькому інституті регіонального управління і права перевищує навіть 36 годин.

Порушення провадження освітньої діяльності виявлено у 80 з 100 перевірених відокремлених структурних підрозділів АРК, Вінницької, Донецької, Київської, Луганської, Полтавської, Хмельницької областей. За останній рік припинена освітня діяльність в 32 структурних підрозділах та окремих навчальних закладах.

Незважаючи на посилення з боку міністерства уваги до вступної кампанії, окремі вищі навчальні заклади не дотримуються Умов прийому студентів.

Порушуються терміни проведення вступних випробувань і зарахування у Броварському вищому училищі фізичної культури. Коледжі Української академії зовнішньої торгівлі. У Миколаївській філії Одеського національного університету імені Іллі Мечникова прийом на бакалавра здійснюється на базі 9-го класу. В Європейському університеті фінансів та інформаційних систем менеджменту і бізнесу, незважаючи на заборону, мала місце практика одночасного навчання учнів за програмою середньої освіти в школі і у вечірній час за програмою вищої освіти.

Є випадки порушення ліцензованих обсягів прийому в Київському університеті туризму, економіки і права та Мелітопольському училищі культури.

Мають місце факти організації різного роду довузівської підготовки, без відповідних ліцензій, необгрунтоване виділення цільових місць прийому тощо.

Незадовільною є робота апеляційних комісій. Численні письмові та телефонні звернення, перевірки на місцях засвідчують про формальний характер їх роботи.

На ефективності вищої освіти і науки негативно позначаються роздрібненість мережі вищих навчальних закладів та їх підпорядкування 20 центральним органам виконавчої влади.

Не врегульованими відповідно до потреб сьогодення залишаються питання автономії вищих навчальних закладів різних типів, зокрема, національних.

Вищі навчальні заклади ще недостатньо використовують власний науковий ресурс для підвищення якості освіти і науки.

У 2003 році з 262 проектів державних науково-технічних програм вищими навчальними закладами виконувалося лише 49 (19 відсотків). У проектах за державним замовленням частка проектів вищих навчальних закладів становила менше третини, а Державного фонду фундаментальних досліджень - лише 40 відсотків. І це за умови, що у вищих навчальних закладах зосереджено половину кандидатів та докторів наук.

Не в повній мірі задіяні вищими навчальними закладами можливості співпраці з Українським науково-технологічним центром. У 2003 році з 224 пропозицій, поданих на розгляд Експертно-технічної комісії МОН, від вищих навчальних закладів надійшло лише близько 40 (18 відсотків).

Викликає занепокоєння кадрова ситуація у вищій школі. Так, в Одеському національному морському університеті. Харківському державному університеті будівництва і архітектури. Запорізькій державній інженерній академії. Київському національному університеті будівництва і архітектури. Одеській державній академії будівництва і архітектури, Чернігівському державному технологічному університеті, Горлівському державному педагогічному інституті іноземних мов та багатьох інших середній вік професорів становить 64 - 68, доцентів - 56 - 58 років. У цих навчальних закладах за останні роки аспірантура і докторантура працює з низькою ефективністю. 33-х тисяч випускників аспірантури вчасно захистили дисертації лише 500.

Як результат, на розгляд Атестаційної колегії подаються кандидатури, які не відповідають вимогам Порядку присудження та присвоєння науково-педагогічним працівникам вчених звань доцента і професора. А в деяких закладах посади професора займають особи, які не мають звання доцента.

Не в повній мірі відповідає вимогам нинішньої ситуації в молодіжному середовищі рівень організації виховної роботи зі студентською молоддю.

Вищі навчальні заклади ще недостатньо використовують виховні можливості фізичної культури і спорту. Середній показник охоплення студентів фізкультурно-оздоровчою та спортивно-масовою роботою у 119 перевірених вищих навчальних закладах складає лише 15,3 відсотка. Найнижчі показники роботи із студентами Полтавської, Чернігівської, Івано-Франківської і Київської областей.

Вимагають поліпшення соціально-побутові умови студентів. Є випадки, коли гуртожитки використовуються не за призначенням: житлові приміщення передані в оренду різним організаціям, а також заселені як сім'ями працівників навчального закладу, так і працівниками інших установ.

На сьогодні 40 відсотків будівель гуртожитків вищих навчальних закладів потребують комплексного капітального ремонту, а значна кількість меблів морально застаріла і фізично зношена.

Ще не в кожному навчальному закладі приділяється належна увага студентським сім'ям.

Незважаючи на вжиті заходи, у вищих навчальних закладах проявляються ще окремі випадки хабарництва, посадових зловживань та правопорушень.

У багатьох вищих навчальних закладах укорінилася практика незаконних щорічних підвищень плати за навчання, встановлення плати за освітні послуги, яка не передбачена відповідними дозвільними документами (проходження практики, перескладання семестрових екзаменів тощо).

Окремі викладачі намагаються перетворити самостійну роботу студентів на додаткові платні послуги, практикують обов'язкове придбання студентами підручників власного виробництва тощо.

Мають місце факти, коли при вищих навчальних закладах практикується створення різноманітних фондів, а потім здійснюється тиск на студентів щодо внесення благодійних внесків під час вступних екзаменів та їх навчання.

Враховуючи викладене, та з метою підвищення ефективності вищої освіти і науки як дієвого чинника суспільного розвитку та інтеграції в європейське співтовариство, колегія У Х В А Л Ю Є:

1. Прийняти за основу подальшої діяльності завдання, визначені у доповіді Міністра освіти і науки В.Г. Кременя, що спрямовані на реалізацію Указів Президента України "Про заходи щодо вдосконалення системи вищої освіти України", "Про державні програми з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004-2007 роки". Програми діяльності Уряду та Національної доктрини розвитку освіти.

2. Створити до 15 березня цього року міжвідомчу робочу групу для підготовки проектів документів, визначених Указом Президента України від 17 лютого 2004 року N 199 "Про заходи щодо вдосконалення системи вищої освіти України".

3. Міністерству освіти і науки України, центральним і місцевим органам виконавчої влади, яким підпорядковані вищі навчальні заклади, Міністерству освіти Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, ректорам і директорам вищих навчальних закладів та закладів післядипломної освіти з метою подальшої розбудови національної вищої освіти і науки, адаптації їх до умов ринкової економіки та інтеграції в європейський освітньо-науковий простір, вжити заходів щодо:

- підвищення ефективності функціонування мережі вищих навчальних закладів з врахуванням потреб особистості регіонів і держави;

- посилення соціального партнерства з роботодавцями для підвищення якості професійно-практичної підготовки та результативності працевлаштування випускників;

- приведення переліку напрямів підготовки, спеціальностей, змісту освіти у відповідність до тенденцій розвитку освіти і економіки у міжнародному контексті;

- запровадження новітніх форм і технологій організації навчального процесу;

- забезпечення виконання заходів, спрямованих на інтеграцію вищої освіти і науки в європейський освітньо-науковий простір, шляхом приєднання до Болонського процесу;

- поліпшення якісного складу педагогічних, наукових і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів, створення умов для підтримки обдарованих студентів;

- напрацювання ефективних механізмів економічної та господарської діяльності вищих навчальних закладів, розширення їх автономії щодо використання коштів і формування штатів.

4. Міністерству освіти Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:

4.1. Проаналізувати стан та перспективи розвитку вищої освіти в регіоні і до 20 квітня цього року подати міністерству пропозиції до проекту Державної програми розвитку вищої освіти на 2005-2007 роки.

4.2. Докорінно переглянути методи співпраці з вищими навчальними закладами регіону щодо працевлаштування молодих спеціалістів та вжити додаткових заходів щодо забезпечення освітніх установ регіону педагогічними кадрами.