Заслухавши і обговоривши доповідну записку "Про стан і перспективи розвитку психологічної служби системи освіти України", колегія зазначає, що, починаючи з 1991 р., проведена значна робота по створенню психологічної служби системи освіти України.

Психологічна служба сьогодні вносить вагомий внесок у реформування галузі, впровадження психолого-педагогічних інновацій, реалізацію національних, державних і міжнародних програм. Практичні психологи і соціальні педагоги здійснюють діагностичну, корекційно-розвивальну, реабілітаційну і просвітницьку роботу з усіма учасниками навчально-виховного процесу - учнями, вихованцями, студентами, вчителями, батьками. Така діяльність позитивно впливає на розвиток і формування особистості молодих громадян України.

Колегія У Х В А Л Ю Є:

1. Доповідну записку "Про стан і перспективи психологічної служби системи освіти України" взяти до відома (додається).

2. Українському науково-методичному центру практичної психології і соціальної роботи (Панок В.Г.):

2.1. До 01.09.2004 р. розробити стратегію розвитку психологічної служби системи освіти України.

2.2. Щороку до 30 січня подавати Міністерству освіти і науки України результати моніторингу розвитку психологічної служби системи освіти.

2.3. До 01.01.2005 р. розробити і затвердити в установленому порядку Положення про щорічний конкурс на звання "Кращий працівник психологічної служби системи освіти України", передбачивши дві номінації: "практичний психолог" і "соціальний педагог", та започаткувати щорічне їх проведення, починаючи із 2005/06 навчального року.

2.4. Продовжити розроблення, тиражування і розповсюдження методичних матеріалів для психологів і соціальних педагогів шкіл-інтернатів різного профілю, шкіл соціальної реабілітації, професійно-технічних навчальних закладів з проблем пропаганди здорового способу життя, профілактики наркоманії, протиправної поведінки, ВІЛ/СНІДу, алкоголізму, соціальної реабілітації дітей з мало захищених і проблемних сімей тощо.

2.5. Забезпечити діяльність Центральної психолого-медико-педагогічної консультації, атестацію та підвищення кваліфікації консультантів регіональних ПМПК, розробляти та видавати відповідні методичні матеріали.

2.6. Продовжити експериментальну роботу за темою "Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку учнів загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів", забезпечити широке впровадження її результатів.

2.7. Здійснювати координацію експериментальної роботи за темою "Реформування змісту, форм і методів підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації практичних психологів і соціальних педагогів".

2.8. Починаючи із 2005 року спільно із обласними центрами практичної психології та соціальної роботи розробити програми соціально-психологічного забезпечення пошуку обдарованих дітей та методики розвитку їхніх творчих здібностей.

2.9. До 01.05.2005 р. спільно із департаментом загальної середньої та дошкільної освіти (Полянський П.Б.) розробити і впровадити у практику методику визначення готовності дитини до навчання в школі; технології психологічного забезпечення особистісно-орієнтованого, профільного навчання і професійної орієнтації старшокласників.

2.10. До 01.01.2006 р. організувати розроблення, експериментальну апробацію і впровадження методик і технологій діяльності соціальних педагогів з дітьми, учнями, студентами, педагогами і батьками.

2.11. Вивчити, узагальнити та розповсюдити з метою впровадження досвід роботи Донецького, Одеського, Дніпропетровського, Запорізького, Львівського, Херсонського і Чернігівського обласних центрів практичної психології і соціальної роботи.

2.12. Спільно із Центральним інститутом післядипломної педагогічної освіти АПН України (Олійник В.В.) і обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти розробити і погодити навчальні плани і програми підвищення кваліфікації практичних психологів, соціальних педагогів і керівників (методистів) психологічної служби.

2.13. Починаючи з 2005 року щорічно спільно з Центральним інститутом післядипломної педагогічної освіти, обласними інститутами та обласними центрами практичної психології і соціальної роботи здійснювати планування курсів підвищення кваліфікації з урахуванням розвитку мережі психологічної служби за рахунок бюджету.

3. Міністерству освіти Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити розвиток мережі психологічної служби у регіонах та ліквідувати дефіцит психологічних кадрів, для чого:

3.1. До 01.11.2004 р. розглянути на засіданнях колегій питання про стан і перспективи розвитку психологічних служб регіонів.

3.2. До 01.12.2004 р. розробити та затвердити регіональні програми розвитку психологічної служби, особливу увагу зосередивши на кадровому забезпеченні сільських, малокомплектних і гірських шкіл.

3.3. До 01.09.2005 р. у всіх районах створити районні (міські) центри практичної психології і соціальної роботи або ввести посади методистів методичних кабінетів відділів освіти, які відповідають за психологічну службу, відповідно до нормативів їхньої чисельності.

3.4. Заборонити практику призначення на посади методистів, які відповідають за психологічну службу, осіб без відповідної освіти або довантаження методичною роботою з інших напрямків діяльності.

3.5. До 01.09.2004 р. забезпечити практичними психологами і соціальними педагогами всі дошкільні навчальні заклади компенсуючого типу, спеціальні загальноосвітні школи (школи-інтернати) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, загальноосвітні школи, професійно-технічні училища соціальної реабілітації для дітей, які потребують особливих умов виховання, загальноосвітні школи-інтернати для дітей, які потребують соціальної допомоги.

3.6. ДО 01.01.2005 р. привести у відповідність до нормативів чисельності та ввести до штату дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладів освіти ставки практичних психологів і соціальних педагогів.

3.7. Зобов'язати керівників дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладів до 01.09.2004 р. забезпечити практичним психологам, соціальним педагогам, консультантам психолого-медико-педагогічних консультацій належні умови праці, виділити окремі кабінети з відповідним обладнанням та устаткуванням.

3.8. ДО 31.12.2004 р. проінформувати міністерство про проведену роботу та надіслати регіональні програми розвитку психологічної служби.

4. До 01.10.2004 р. міністру освіти Автономної Республіки Крим (Борисов О.Д.) створити республіканський центр практичної психології і соціальної роботи, начальнику управління освіти і науки Волинської області державної адміністрації (Дзямулич І.В.) вжити заходів щодо збереження і розвитку мережі психологічної служби.

5. Начальникам управлінь освіти і науки Житомирської, Вінницької, Волинської обласних державних адміністрацій (Арешонков В.Ю., Свіржевський М.П., Дзямулич І.В.) створити психолого-медико-педагогічні консультації на постійно діючій основі відповідно до Положення про зональну та центральну психолого-медико-педагогічну консультації.

6. Рекомендувати Академії педагогічних наук України (Мазігон В.М.) до 01.01.2005 року вирішити питання щодо виділення додаткових ставок наукових співробітників для Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи.

7. Контроль за виконанням рішення колегії покласти на заступників міністра Десяткова Т.М., Огнев'юка В.О.

Аналіз діяльності органів управління освітою щодо виконання вимог ст. 21, 22 Закону України "Про освіту", постанови Кабінету Міністрів України "Про перехід загальноосвітніх навчально-виховних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання" від 16.11.2000 року N 1717 та забезпечення переходу на профільне навчання у старшій школі засвідчує, що органи управління освітою різного рівня забезпечують функціонування психологічної служби та соціального патронажу учасників навчально-виховного процесу.

Прийняте у 1993 році "Положення про психологічну службу в системах освіти України", визначило сферу діяльності, права та функціональні обов'язки її ланок, забезпечило у 1994 році впровадження в освітянських закладах України 2852 посад практичних психологів. Водночас лише 471 із зазначеної кількості педагогів (тобто 6,5%) мали фахову вищу психологічну освіту.

Важливим етапом у розвитку психологічної служби стало прийняття Закону України "Про освіту" (1996 р.). Статтею 21 було визначено статус практичних психологів як педагогічних працівників.

Спільним наказом Міністерства освіти України та Академії педагогічних наук України від 7 липня 1998 року N 25/24 створено Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи, як наукову установу Академії педагогічних наук України і як головну організаційну установу міністерства по координації діяльності психологічної служби системи освіти України.

Наказом Міністерства освіти України від 03.05.1999 р. N 127, затверджено та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 грудня 1999 р. за N 922/4215 нову редакцію "Положення про психологічну службу".

Для підготовки фахівців нової спеціальності вперше в СНД на основі концепції підготовки і підвищення кваліфікації практичних психологів був виданий підручник "Основи практичної психології" (Панок В.Г., Київ, Либідь, 1999 р.; друге видання - 2001 р.)

Наказом Міністерства освіти і науки України від 19.10.2001 року N 691 затверджено Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 15.08.200 р. N 386 та від 15.08.2001 р. N 592/33 визначені галузеві завдання щодо створення обласних (районних, міських) центрів практичної психології і соціальної роботи.

У 25 обласних управліннях освіти і науки України створено зазначені центри. Не створений регіональний центр в Автономній Республіки Крим. Повільно іде ця робота у Закарпатській, Кіровоградській, Луганській, Миколаївський та Тернопільській областях.

Спільним наказом Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України від 26.11.2002 р. N 673/79 на базі Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи створено Центральна психолого-медико-педагогічна консультація.

Завдяки співпраці психолого-медико-педагогічних консультацій і центрів практичної психології та соціальної роботи розширюються можливості щодо інтеграції дітей з особливими потребами в суспільство, підвищується ефективність ранньої діагностики відхилень у розвитку дітей та здійснюється цілеспрямована розвивально-корекційна робота безпосередньо у навчальному закладі, де навчається дитина.

Одним із напрямків роботи міністерства, управлінь освіти і науки в регіонах є систематична робота щодо реалізації кадрової політики із забезпечення практичними психологами та соціальними педагогами навчально-виховних закладів, завдяки якій вдалося на кінець 2002/03 навчального року довести чисельність практичних психологів та соціальних педагогів дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів до 7 тис. 836 працівників, що на 17,8% більше ніж 2001/02 навчальному році (6 тис. 651 особа).

Найвищі темпи розвитку психологічної служби системи освіти України в 2002/03 н.р. досягнуто у Миколаївській (49,6%), Луганській (33,5%), Полтавській (23,8%) областях та Автономній Республіки Крим (18,0%).

Проте на 16,3% скоротилася психологічна служба у Волинській області, на 0,3% - в Одеській та Івано-Франківський областях.

Міністерство освіти і науки України своїм листом від 18.08.2003 р. N 1/9-185 рекомендувало органам управління освітою на місцях, навчальним закладам вводити посади із розрахунку 1 психолог на 700 учнів міської чи 300 учнів сільської школи та 1 соціальний педагог на 1 тис. учнів міської чи 500 учнів сільської школи.

Згідно рекомендованих нормативів, станом на 01.04.04 р. загальноосвітні навчальні заклади системи освіти України забезпечені кадрами практичних психологів та соціальних педагогів на 39% від потреб.

На 60-80%, що значно вище середнього показника по Україні, забезпечені кадрами загальноосвітні заклади Запорізької, Київської, Черкаської областей; на 17-26% Вінницької, Закарпатської, Чернівецької областей.

Дефіцит практичних психологів і соціальних педагогів загальноосвітніх навчальних закладів на початок 2003/04 навчального року по Україні становив 12 тисяч фахівців, зокрема у Львівській (887 осіб), Дніпропетровській (875 осіб), Одеській (757 осіб) областях.

Від загальної чисельності сільських шкіл, школи I і II ступеня складають 53%, в якій навчається 25% контингенту сільських дітей, середня наповнюваність цих закладів складає: I ступеня -19 осіб; I-II ступеня - 89 осіб, що значно нижче встановлених нормативів для введення посад практичних психологів та соціальних педагогів. Середня наповнюваність сільських загальноосвітніх навчальних закладів I-II ступеня становить 224 учня. Таким чином, понад 63% (близько 1 мил. 200 тис.) сільських дітей залишаються без психологічного та соціального супроводу.

Ставка психолога в дошкільному навчальному закладі вводиться лише за наявності у ньому 12 груп дітей. Таких дошкільних навчальних закладів в Україні 100 із 15 тисяч.

В професійно-технічних навчальних закладах Міністерства освіти і науки України навчається 12,7 тис. дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також дітей, які відносяться до категорії соціально незахищених, а саме: напівсиріт - 75,8 тис.; з неблагополучних сімей - 19,2 тис.; з малозабезпечених сімей - 109,5 тис.; дітей-інвалідів - 3,5 тисячі.

Соціально незахищені категорії дітей з числа учнів професійно-технічних навчальних закладів становить близько 50 відсотків від загального контингенту, що є вагомим аргументом для введення посад практичного психолога і соціального педагога.

Станом на 01.04.04 р. у професійно-технічних навчальних закладів України спостерігається дефіцит ставок практичних психологів та соціальних педагогів; в АР Крим - 48; у областях Вінницькій - 50, Запорізькій - 64, Луганській - 102, Львівській - 89, Полтавській - 42, Харківській - 70, Хмельницькій - 39 та 57 у м. Києві.

Викладання психологічних дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах відбувається, в основному, за рахунок варіативної частини, а також факультативних курсів. Розроблені навчальні плани, методичні рекомендації, експериментальні підручники і посібники. Заслуговує на увагу досвід роботи Одеської, Запорізької, Донецької, Волинської, Херсонської, Сумської та ряду інших областей. Педагоги відзначають велику зацікавленість підлітків і старшокласників навчальними курсами "Основи психологічних знань", "Психологія спілкування", "Я і МИ", "Світ професій".

Український науково-методичний центр практичної психології та соціальної роботи проводить щорічний моніторинг щодо діяльності психологічної служби системи освіти України, за наслідками видаються аналітичні матеріали.

Так у минулому навчальному році практичними психологами та соціальними педагогами проведено значну роботу щодо соціально-психологічного супроводу учасників навчально-виховного процесу, зокрема:

з дітьми

502 тис. індивідуальних обстежень (в середньому 80-100 обстежень на 1 практичного психолога);

75 тис. групових корекційно-відновлюваних занять (по 10-30 занять на 1 практичного психолога);

80 тис. навчальних занять (із них 19 тис. - курсів за вибором, 42,5 тис. - факультативних занять, 18,4 тис. - гуртків);

з батьками

263,7 тис. консультацій (в середньому 1 тис. на фахівця);

10 тис. ділових ігор та тренінгів;

115 тис. лекцій та просвітницьких занять;

з педагогами

113,8 тис, індивідуальних консультацій;

13 тис, ділових ігор та тренінгів (охоплено близько 200 тис. педагогів);

63 тис. просвітницьких заходів.

Згідно наказів міністерства від 28.09.2001 р. N 665 та від 19.11.2002 р. N 662 Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи здійснює науково-дослідну та експериментальну роботу із теми "Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості учнів загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів". В системі експериментально-дослідної роботи перебуває 36 навчальних закладів, що знадяться на експерименті Всеукраїнського рівня та 9 - на регіональному рівні. В цілому в експерименті задіяні більше 3,5 тисяч класних керівників, вихователів і практичних психологів.

У період з 1994-2004 роки в рамках Всеукраїнського експерименту проведено моніторинг психолого-педагогічного проектування особистісного розвитку школяра та виховання професійно-технічного навчального закладу, в ході якого визначався статус дітей у структурі неформальних стосунків класу. Виявлено, що у "зоні ризику" знаходяться 33% учнів від числа усіх опитаних (26% - "ізольовані", і 7% - "відторгнуті"). Дитина, яка не змогла знайти себе у класі, починає самоутверджуватись "на вулиці" з усіма типовими наслідками: бездоглядність, злочинність, вживання алкоголю та наркотиків, зростає ймовірність суїцидів серед дітей цієї групи.

На профілактичний облік служб у справах неповнолітніх щорічно ставиться близько 40 тис. дітей, які бродяжать та жебракують, схильні до правопорушень, вживають наркотичні речовини та алкогольні напої, з неблагополучних сімей тощо. На профілактичний облік в органах внутрішніх справ виявляється та ставить щорічно від 25 тис. до 30 тис. підлітків.

Сучасний підхід до розв'язання вказаних соціально-педагогічних проблем полягає, у першу чергу, в опорі на цілісні психолого-педагогічні технології, реалізації проектного та особистісного орієнтованого підходів до здійснення корекційно-розвивальної виховної роботи. Досвід застосування такого підходу та експериментальна робота у цьому напрямку дає позитивні результати.