На виконання доручення Віце-прем'єр-міністра України - Міністра культури України В. Кириленка від 07.05.2015 № 18926/1-15 Міністерство освіти і науки України розглянуло Ваш лист від 30.04.2015 р. № 02-5/248 щодо застережень до змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 р. № 216, якою відмінено норми обов'язковості працевлаштування та відшкодування вартості навчання випускниками вищих навчальних закладів, які навчалися за державним замовленням. На виконання значеного доручення Віце-прем'єр-міністр України - Міністра культури України В. Кириленка Міністерством проаналізовано листи Мінекономрозвитку та Мінсоцполітики з висловленими застереженнями.

Щодо скасування дії положень постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.96 № 992, якою затверджено Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, то Міністерство освіти і науки України висловлює позицію, що ґрунтується на правових засадах і гарантіях, встановлених Конституцією України і законами України та керується у своїй діяльності принципом верховенства права.

В першу чергу, положення зазначеної постанови 1996 року не відповідають Конституції України, адже обов'язковість відпрацювання або відшкодування вартості навчання випускником знаходиться поза межами правового поля, оскільки порушує конституційне право громадянина на працю, що вільно ним обирається або на яку він вільно погоджується (стаття 43 ) та право на безоплатність вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах (стаття 53 ).

Крім того, серед об'єктивних причин щодо доцільності внесення змін до постанови була невідповідність її положень реаліям сьогодення:

1. В першу чергу, у пункті 14 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року № 992 містилася норма про обов'язковість відшкодування вартості навчання за умови, якщо випускник не відпрацював у державному секторі економіки три роки. Саме тому всі планові перевірки вищих навчальних закладів органами контролю - Державною фінансовою інспекцією України, органами прокуратури закінчувалися нарахуванням мільйонних штрафів за неефективне використання бюджетних коштів.

При цьому, не враховувалися особливості сучасних умов розвитку економіки країни, у тому числі, значне зменшення державного сектору (від 0 відс. до 2 відс., залежно від галузі економіки). Крім того, реаліями сучасності стала недостатність інформації щодо наявності вакантних місць у державних підприємствах, установах та організаціях. Ця об'єктивна реальність спонукала керівництво вищих навчальних закладів працевлаштовувати своїх випускників на підприємства, установи та організації інших форм власності, які теж є платниками податків і вносять вагомий внесок у розвиток економіки країни та й державні потреби не обмежуються лише бюджетним сектором економіки.

2. Перевірка стану працевлаштування випускників та відсутність вакантних місць для їх працевлаштування призводила до негативної практики надання керівниками вищих навчальних закладів недостовірних даних. Адміністрації вищих навчальних закладів примусово зобов'язували випускників самостійно організовувати власне працевлаштування, що призводило до пошуку ними фіктивних роботодавців та надання недостовірних довідок, при цьому, основним методом тиску на випускників була затримка видачі дипломів. Міністерство щороку листами застерігало керівництво вищих навчальних закладів щодо неприпустимості таких дій з боку адміністрацій.

3. Упродовж всього часу носили декларативний характер і положення пункту 32 постанови № 992 щодо соціальних гарантій випускників, зокреманадання їм житла. У зазначеному пункті передбачено забезпечення випускників вищих навчальних закладів житлом згідно із законодавством. Крім того, їм гарантовано право на позачергове одержання житла, якщо випускник не був забезпечений ним протягом трьох років, але при цьому продовжував працювати за призначенням.

Не реалізованим був зміст і пункту 24 постанови щодо надання відпустки випускникові тривалістю 30 календарних днів після закінчення навчального закладу, з виплатою допомоги у розмірі академічної або соціальної стипендії за рахунок коштів замовника. Ця теза суперечить статті 21 Кодексу законів про працю , відповідно до якої випускник стає членом трудового колективу після підписання трудового договору, отже за попередній період виплати роботодавцями в основному не здійснювалися. Не вирішеною була проблема і з компенсуванням витрат, пов'язаних з переїздом випускника і членів його родини за місцем призначення.

4. Одним із вагомих аргументів щодо внесення змін стало прийняття галузевого Закону України "Про вищу освіту" , який не містить умов про обов'язковість трирічного відпрацювання або відшкодування у встановленому порядку до державного бюджету вартості навчання, крім того, у ньому зазначається, що до обов'язків вищого навчального закладу належить сприяння працевлаштуванню своїх випускників.

5. Не стає аргументом у недоцільності прийняття постанови і застереження Профспілки, Мінекономрозвитку та Мінсоцполітики щодо втрати випускниками вищих навчальних закладів такої соціальної пільги як одноразова адресна грошова допомога у п'ятикратному розмірі. Ця допомога виплачується і буде виплачуватися відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2006 р. № 1361 "Про надання одноразової адресної грошової допомоги деяким категоріям випускників вищих навчальних закладів" випускникам вищих навчальних закладів, які здобули освіту за напрямами і спеціальностями педагогічного профілю та уклали угоду на строк не менше як три роки про роботу в загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах.

На виконання зазначеної постанови Кабінету Міністрів України та з метою упорядкування цих виплат щорічно наказом Міністерства затверджується Порядок надання одноразової адресної грошової допомоги. Нарахування допомоги здійснюється у вищому навчальному закладі на підставі поданої випускником заяви про надання допомоги, копії трудової книжки та копії трудового договору.

6. Крім того зазначаємо, що не вступають у протиріччя з Законом України "Про вищу освіту" і закони України: "Про зайнятість населення", "Про сприяння соціальному становленні та розвитку молоді в Україні", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Саме ці закони покликані забезпечити соціальний захист випускників вищих навчальних закладів.

Таким чином, прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 216 від 15 квітня 2015 р. "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. № 992", якою відміняється норма щодо обов'язковості відпрацювання та відшкодування, забезпечує реалізацію основних положень Закону України "Про вищу освіту" та конституційне право випускників на вільний вибір місця подальшої роботи.