Відповідно до пунктів 2.1 і 2.4 Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад , затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20 лютого 2002 року № 114, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 травня 2002 року за № 428/6716, у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 23 листопада 2009 року № 1054, враховуючи листи управлінь освіти і науки Миколаївської, Черкаської, Херсонської, Івано-Франківської обласних державних адміністрацій та головного управління освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради, висновки комісії з педагогіки та методики початкового навчання Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 10.11.2011 (протокол № 13) та з метою здійснення експериментального дослідження, спрямованого на побудову дидактико-методичної системи розвитку дитячої творчості у межах навчально-виховного процесу дошкільного та загальноосвітнього навчального закладу,

1. Затвердити як такі, що додаються:

1.1. Заявку на проведення дослідно-експериментальної роботи на тему: "Дидактико-методична система розвитку дитячої творчості у межах навчально-виховного процесу дошкільного та загальноосвітнього навчального закладу" на базі навчальних закладів згідно з додатком.

1.2. Програму дослідно-експериментальної роботи на тему: "Дидактико-методична система розвитку дитячої творчості у межах навчально-виховного процесу дошкільного та загальноосвітнього навчального закладу" на 2012 - 2017 роки.

2. Надати статус експериментальних дошкільним та загальноосвітнім навчальним закладам всеукраїнського рівня згідно з додатком.

3. Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (Удод О.А.), КВНЗ "Херсонська академія неперервної освіти" Херсонської обласної ради (Зубко А.М.), Миколаївському (Старєва А.М.), Черкаському (Чепурна Н.М.) обласним інститутам післядипломної педагогічної освіти та Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка (Войцехівський М.Ф.):

3.1. забезпечити надання науково-методичної допомоги педагогічним колективам дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів щодо проведення дослідно-експериментальної роботи;

3.2. заслухати у липні 2013 року звіт про завершення діагностично-концептуального етапу дослідно-експериментальної роботи.

4. Управлінням освіти і науки Миколаївської (Мельніченко В.В.), Черкаської (Шарапа І.Д.), Херсонської (Яценко А.А.), Івано-Франківської (Микула Н.П.) обласних державних адміністрацій та Головному управлінню освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Горюнова В.З.) здійснювати координацію науково-дослідної роботи на місцях, надавати організаційну та науково-методичну допомогу педагогічним колективам навчальних закладів, зазначених у додатку.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Актуальність дослідження. Провідною метою освіти сьогодення є виховання особистості учня-діяча, учня, який буде спроможний у своїй подальшій життєдіяльності створювати матеріальні й духовні цінності, змінювати на краще суспільне життя й себе, аналізувати й оцінювати наслідки цих змін, доводити цінність власних думок іншим людям. Такий учень має володіти певними знаннями, уміннями, якостями. Розкриємо їх зміст.

Знання мають бути чіткою системою взаємопов'язаних компонентів, тобто інструментом пізнання об'єктивного світу. Для здійснення процесу пізнання учневі необхідно окрім системи упорядкованих знань володіти інтелектуально-творчими уміннями. На нашу думку, інтелектуально-творчі уміння учня - це здатність успішно здійснювати загальні розумові дії (аналіз, синтез, порівняння, аналогія, класифікація й систематизація понять і фактів), встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, застосовуючи систематизовані знання з шкільних дисциплін у процесі творення власних продуктів пізнавальної діяльності. До інтелектуально-творчих умінь особистості дитини ми відносимо:

1) уміння планувати свої дії на декілька кроків вперед;

2) уміння розмірковувати;

3) уміння довести власну думку;

4) уміння створювати власні "продукти", а саме: казки, вірші, художні, музичні твори тощо, використовуючи навчальний матеріал.

Для того щоб навчити кожну дитину створювати власні "продукти" творчості, важливо вчителеві передбачити самоаналіз учнем власного процесу мислення, в основі якого - уміння віднаходити помилки, усвідомлювати та виправляти їх. Для досягнення успіху у соціумі дитина має бути здатна конструктивно взаємодіяти з іншими. В основі такої здатності лежать комунікативні уміння та емоційно-вольові якості.

Ефективність розвитку дитячої творчості значною мірою залежить від сформованості культури мислення особистості, основними складовими якої є вміння мислити і конструктивно взаємодіяти з іншими, та інтелектуальної культури вчителя. На формування культури мислення учня та інтелектуальної культури вчителя було спрямовано експериментальне дослідження Всеукраїнського рівня, яке було здійснено у 2006 - 2011 роках. Експериментальною роботою було охоплено 65 загальноосвітніх навчальних закладів України, 7 вищих педагогічних навчальних закладів та 3 інститути післядипломної педагогічної освіти. Професійна підготовка майбутнього вчителя початкової школи та система післядипломної педагогічної освіти в експериментальних навчальних закладах була спрямована на забезпечення його готовності до формування культури мислення молодшого школяра.

Експериментальне дослідження, яке спрямовано на побудову дидактико-методичної системи розвитку дитячої творчості у межах навчально-виховного процесу дошкільного та загальноосвітнього навчального закладу, є продовженням експериментальної роботи на тему: "Формування інтелектуальної культури особистості у межах навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу" (наказ Міністерства освіти і науки України від 06.04.2006 № 271 "Про проведення експериментальної роботи з проблеми формування інтелектуальної культури особистості у межах навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу").

Дане експериментальне дослідження охоплюватиме дошкільну, початкову та середню ланки освіти: діти від 5-ти років (старша група дошкільного навчального закладу) до 14-ти років (9 клас загальноосвітнього навчального закладу), професійну підготовку майбутнього вихователя дошкільного навчального закладу та вчителя початкової школи (ОКР "бакалавр") та систему післядипломної педагогічної освіти. Прогнозуємо, що дидактико-методична система розвитку дитячої творчості у межах навчально-виховного процесу дошкільного та загальноосвітнього навчального закладу, яка охоплюватиме мету, зміст, форми, методи та засоби навчання, допоможе вихователю та вчителю сформувати пізнавально активну, реально й творчо мислячу, відкриту до спілкування, самокритичну особистість.

Виходячи з вищезазначеного, доходимо висновку, що тема даного дослідження є актуальною для освіти сьогодення.

Тема дослідження: дидактико-методична система розвитку дитячої творчості у межах навчально-виховного процесу дошкільного та загальноосвітнього навчального закладу.

Мета дослідження полягає у розробці, науковому обґрунтуванні та експериментальній перевірці дидактико-методичної системи розвитку дитячої творчості у межах навчально-виховного процесу дошкільного та загальноосвітнього навчального закладу.

Для досягнення мети було визначено основні завдання дослідження:

1. Вивчити та проаналізувати стан розробки проблеми розвитку дитячої творчості у межах навчально-виховного процесу дошкільного та загальноосвітнього навчального закладу у психолого-педагогічній та методичній літературі.

2. Розробити та науково обґрунтувати зміст та структуру творчої особистості, готовності вихователя та вчителя до розвитку дитячої творчості.

3. Розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити технологію побудови навчання як цілісного творчого процесу, яка є дидактичним та організаційно-методичним інструментарієм розвитку навчальної, літературної, художньої, музичної та інших видів дитячої творчості.

4. Вивчити та проаналізувати динаміку готовності вихователя дошкільного навчального закладу, вчителя початкової школи, вчителя, який викладає дисципліни гуманітарного та природничо-математичного циклів, до розвитку дитячої творчості.

Об'єкт дослідження - навчально-виховний процес у дошкільному та загальноосвітньому навчальному закладі, професійна підготовка вихователя дошкільного навчального закладу, вчителя початкової школи, вчителя, який викладає дисципліни гуманітарного та природничо-математичного циклів, до розвитку дитячої творчості у системі вищої та післядипломної педагогічної освіти.

Предмет дослідження - мета, зміст, форми, методи, засоби навчання у дошкільному та загальноосвітньому навчальному закладі щодо розвитку дитячої творчості.

Гіпотеза дослідження: процес формування творчої особистості у межах навчально-виховного середовища дошкільного та загальноосвітнього навчального закладу набуває ефективності за умови його використання як системи, що охоплює мету, зміст, форми, методи та засоби творчої діяльності дітей.

• логічний аналіз психолого-педагогічної, методичної та філософської літератури з метою з'ясування стану досліджуваної проблеми;

• спостереження, анкетування, тестування, бесіди;

• психолого-педагогічний експеримент: констатувальний, формувальний, контрольний;

• психологічний аналіз процесу і продуктів творчої діяльності учнів;

• статистична обробка даних, отриманих в процесі експериментально-дослідної роботи.

1. Суб'єктна парадигма освіти.

Основний зміст суб'єктної парадигми - визнання неповторності та унікальності психічної організації кожної дитини, її творчих можливостей та необмежених потенцій до саморозвитку.

Саме в суб'єктній парадигмі освіта розуміється нами як розширення можливостей вибору власного життєвого шляху кожним учасником навчального процесу - замість адаптивно-дисциплінарної моделі засвоєння суми знань, умінь та навиків розв'язується задача побудови образу світу дитини в спільній діяльності із вчителем та однокласниками; основною педагогічною метою стає збереження здоров'я дитини, розвиток пізнавальної мотивації; формування міцних знань у вигляді гнучких систем, придатних для застосування в різних життєвих ситуаціях. Особливу цінність набуває конкретно-почуттєвий життєвий досвід дитини. Практична освіта розглядає такий тип взаємодії між учителем і учнями, який будується на проблемних ситуаціях реального життя, готує дітей до застосування набутих знань для дії в неочікуваних, нестандартних ситуаціях.

2. Ситуація розмірковування та ситуація успіху є домінуючими у навчально-виховному процесі дошкільного та загальноосвітнього навчального закладу.

3. В основі навчально-виховного процесу - конструктивна взаємодія між вчителем та учнями. Специфіка конструктивної взаємодії в підсистемах "учитель-клас", "учитель-учень" полягає в тому, що основна увага вчителя спрямовується не на результат засвоєння певних знань, а на процес його досягнення. Зміст наукових понять під час конструктивної взаємодії з вчителем не стільки укорінюється у свідомість кожного учня, скільки узгоджується зі змістом, який притаманний учневі у момент його засвоєння. Його суб'єктивний зміст може збігатися, а може й розходитись із заданим, але він завжди у фокусі уваги вчителя.

4. Навчання - цілісний творчий процес у формі, наближеній до ділової гри, з елементами змагання, театрального дійства.

5. Провідною метою навчання є розвиток поняттєвого мислення, яке є підґрунтям розвитку творчого мислення та дивергентного.

6. Вчитель не тільки навчає, а й вчиться сам в процесі навчання учнів.

Термін проведення експериментального дослідження: 2012 - 2017 роки

1. Розробка технології побудови навчання як цілісного творчого процесу, а саме її складових: концептуальної (психолого-педагогічні умови, принципи навчання); змістової (навчальні посібники, дидактичні матеріали, спрямовані на розвиток поняттєвого, творчого, дивергентного мислення, на розвиток літературної, художньої, музичної та інших видів творчості); процесуальної (інтерактивні методи навчання, педагогічні можливості їх впровадження на заняттях у дошкільному та загальноосвітньому навчальному закладі); діагностичної (діагностичні методики щодо виявлення стану сформованості творчої особистості, готовності вихователя та вчителя до розвитку дитячої творчості).

2. Сформованість творчої особистості, готовності вихователя та вчителя до розвитку дитячої творчості.

3. Розробка програми курсу "Технологія побудови навчання як цілісного творчого процесу" та відповідного навчального посібника для студентів педагогічних навчальних закладів, які навчаються за спеціальністю "Початкове навчання" (ОКР "спеціаліст").