З метою забезпечення всебічного розвитку усіх галузей науки і техніки, запобігання дублювання тематики наукових досліджень і розробок, ефективного використання бюджетних коштів та на виконання вимог Положення про проведення конкурсного відбору Міністерством освіти і науки України наукових проектів, які виконуються підвідомчими вищими навчальними закладами III - IV рівнів акредитації (далі - ВНЗ) та науковими установами (далі - НУ) Міністерства за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, затвердженого наказом МОН від 01.06.2006 N 423 (зареєстровано у Мін'юсті 10 листопада 2006 року за N 1196/13070),

1. Затвердити паспорти секцій за фаховими напрямами наукової ради МОН щодо їх наукових напрямів (додатки 1 - 22).

2. Департаменту науково-технологічного розвитку (Свіженко В.О.) довести даний наказ до підпорядкованих МОН ВНЗ та НУ для врахування в роботі.

3. Проректорам із наукової роботи ВНЗ та директорам НУ забезпечити подання до міністерства проектів наукових досліджень і розробок на щорічний конкурсний відбір відповідно до наукових напрямів, передбачених паспортами секцій за фаховими напрямами наукової ради МОН.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Стріху М.В.

Для участі в конкурсному відборі до секції 1 "Математика" приймаються наукові проекти фундаментального і прикладного спрямування.

До фундаментальних проектів секції належать теоретичні і експериментальні дослідження, результати яких полягають у відкритті нових або уточненні відомих теоретичних закономірностей і є важливими для розвитку математичної науки, а також є вихідними положеннями для розвитку нових концепцій, принципів і методів синтезу наукових знань у конкретних галузях науки.

До прикладних проектів секції належать оригінальні дослідження і розробки, які здійснюються для отримання нових знань, створення елементів нових алгоритмів, технологій і призначені, головним чином, для досягнення конкретної практичної мети чи завдання. Прикладні дослідження визначають можливі шляхи використання результатів фундаментальних досліджень, нові методи розв'язання проблем, сформульованих раніше. Прикладні розробки базуються, як правило, на попередніх прикладних дослідженнях і результатом їх є проект конкретних нових розробок.

Секція 1 "Математика" включає наступні напрями наукових досліджень:

1. Наукові проблеми теорії функцій і функціонального аналізу.

1.1. Дійсний аналіз:

- функції однієї і багатьох змінних;

- берівська класифікація;

- інтеграли Лебега, Рімана, Стілтьєса;

- спеціальні функції, ряди та їх сумовність.

1.2. Теорія наближення і функціональних просторів.

1.3. Комплексний аналіз:

- геометрична теорія функцій;

- цілі та мероморфні функції;

- теорія потенціалу;

- гармонійні та субгармонійні функції;

- теорія функцій багатьох комплексних змінних;

- аналітичні простори та комплексні многовиди;

- спеціальні функції та гіпергеометричні функції.

1.4. Функціональний аналіз:

- топологічні лінійні простори;

- нормовані і банахові простори;

- банахові гратки;

- гільбертові та функціональні простори;

- міра та інтегрування;

- топологічні та нормовані алгебри;

- банахові алгебри;

- нелінійний функціональний аналіз, аналіз Фур'є;

- абстрактний гармонійний аналіз.

1.5. Теорія операторів:

- лінійні оператори;

- напівгрупи операторів;

- інтегро-диференціальні та псевдодиференціальні оператори;

- нелінійні оператори;

- операторні алгебри;

- інтегральні перетворення;

- інтегральні рівняння.

1.6. Варіаційне числення і оптимізація.

2. Наукові проблеми теорії диференціальних рівнянь.

2.1. Звичайні диференціальні рівняння:

- загальна теорія;

- граничні задачі;

- якісна теорія;

- теорія стійкості;

- асимптотична теорія;

- диференціальні оператори диференціальні рівняння в комплексних областях.

2.2. Рівняння в частинних похідних:

- якісна теорія;

- узагальнені розв'язки;

- рівняння вищого порядку і системи;

- рівняння і системи еліптичного, параболічного та гіперболічного типу;

- спектральна теорія для рівнянь у частинних похідних.

2.3. Різницеві і функціональні рівняння.

2.4. Динамічні системи та ергодична теорія:

- ергодична теорія;

- топологічна динаміка;

- комплексні динамічні системи;

- теорія біфуркацій;

- стохастична динаміка;

- гамільтонові системи;

- дисипативні системи.

3. Наукові проблеми математичної фізики:

3.1. Групові, диференціально-геометричні та алгебраїчні методи в задачах теорії диференціальних рівнянь та математичної фізики.

3.2. Спектральна теорія операторів математичної фізики.

3.3. Рівняння математичної фізики:

- рівняння гідродинаміки;

- солітони;

- рівняння типу Кортевега-де Фріза;

- рівняння квантової механіки.

4. Наукові проблеми геометрії і топології.

4.1. Геометрія:

- метрична геометрія;

- опукла та дискретна геометрія;

- диференціальна геометрія та геометрія в цілому;

- симплектична та контактна геометрія.

4.2. Топологія:

- загальна топологія;

- алгебраїчна топологія;

- теорія гомотопій;

- теорія гомологій та розшарування;

- топологічні многовиди;

- диференціальна топологія;

- нескінченновимірні многовиди;

- аналіз на многовидах.

5. Наукові проблеми теорії ймовірностей і математичної статистики.

5.1. Теорія ймовірностей та випадкові процеси:

- ймовірнісні розподіли;

- випадкові процеси;

- стохастичний аналіз;

- процеси Маркова.

5.2. Статистика:

- описова статистика;

- точкові та інтервальні оцінки;

- перевірка гіпотез;

- регресійний аналіз;

- мультиваріантний аналіз;

- дисперсійний аналіз.

6. Наукові проблеми алгебри, теорії чисел та дискретної математики.

6.1. Загальні алгебраїчні системи:

- порядкові структури;

- гратки;

- многовиди.

6.2. Теорія груп:

- скінченні групи;

- зображення груп;

- структура і класифікація;

- лінійні алгебраїчні групи;

- групоїди;

- топологічні групи;

- групи Лі.

6.3. Теорія категорій та гомологічна алгебра:

- категорії і функтори;

- теорії;

- гомологічна алгебра.

6.4. Теорія чисел:

- діофантові рівняння;

- лінійні алгебраїчні групи;

- автоморфні форми;

- діофантова геометрія;

- геометрія чисел;

- діофантові апроксимації;

- аналітична теорія;

- алгебраїчна теорія чисел.

6.5. Теорія кілець, полів і алгебр:

- розширення полів;

- диференціальна алгебра;

- топологічні поля;

- комутативні кільця;

- теорія модулів та ідеалів;

- гомологічні методи;

- топологічні кільця і модулі;

- теорія зображень кілець і алгебр;

- неасоціативні кільця і алгебри;

- алгебри і супералгебри Лі, K-теорія.

6.6. Алгебраїчна геометрія:

- біраціональна геометрія;

- теорія когомологій;

- криві;

- поверхні і многовиди;

- схеми та алгебраїчні групи.

6.7. Лінійна і полілінійна алгебра, теорія матриць.

6.8. Теорія категорій та гомологічна алгебра.

6.9. Теорія множин і математична логіка:

- теорія множин;

- теорія доведень і конструктивна математика;

- теорія моделей;

- нестандартний аналіз;

- комбінаторика;

- теорія графів.

7. Наукові проблеми обчислювальної математики, математичного моделювання та прикладної математики.

7.1. Обчислювальна математика:

- метод Монте-Карло;

- числова апроксимація;

- обчислювальна геометрія;

- обчислювальні методи лінійної алгебри;

- інтервальний аналіз;

- алгоритми математичного програмування;

- оптимізація та метод скінченних різниць;

- метод скінченних елементів.

7.2. Математичні проблеми інформатики:

- математичні проблеми архітектури комп'ютерів;

- бази даних, аналіз алгоритмів;

- алгоритмічна теорія інформації;

- формальні мови і автомати;

- застосування методів дискретної математики;

- штучний інтелект.

7.3. Операційне числення та математичне програмування:

- опукле програмування;

- нелінійне програмування;

- динамічне програмування.

7.4. Математичні проблеми теорії ігор, економіки та соціальних наук:

- теорія ігор;

- математична економіка;

- економетрика;

- часові ряди;

- математична соціологія;

- математичні проблеми лінгвістики.

7.5. Математичні проблеми біології:

- біостатистика;

- нейронні мережі;

- генетика і популяційна динаміка;

- епідеміологія.

7.6. Теорія систем та контролю.

8. Математичні проблеми механіки.

8.1. Механіка тіл і систем:

- динаміка твердого тіла і систем твердих тіл;

- динаміка систем частинок;

- небесна механіка;

- лагранжова і гамільтонова механіка;

- класична теорія поля.

8.2. Механіка деформівних тіл:

- теорія пружності і пластичності;

- проблеми рівноваги;

- динаміка;

- тонкі плівки.

8.3. Гідро- і аеродинаміка:

- нестискувані в'язкі і нев'язкі рідини;

- гідродинамічна стійкість;

- турбулентність;

- динаміка стискуваних газів і рідин.

8.4. Термодинаміка, теплоперенос:

- термодинаміка континуумів;

- метод скінченних елементів;

- оптимізація.

8.5. Статистична механіка:

- рівноважна статистична механіка;

- динаміка і нерівновага;

- застосування до фізичних систем.

Для участі в конкурсному відборі до секції 2 "Інформатика та кібернетика" приймаються наукові проекти фундаментального і прикладного спрямування.

До фундаментальних проектів секції належать теоретичні і експериментальні дослідження, результати яких формують відкриття нових або уточнення відомих закономірностей розвитку природи, суспільства й техніки і є вихідними положеннями для розвитку нових концепцій, принципів і методів синтезу наукових знань у конкретних галузях науки.

До прикладних проектів секції належать оригінальні дослідження і розробки, які здійснюються для отримання нових знань, створення елементів нової техніки, технологій і призначені, головним чином, для досягнення конкретної практичної мети чи завдання. Прикладні дослідження визначають можливі шляхи використання результатів фундаментальних досліджень, нові методи розв'язання проблем, сформульованих раніше. Прикладні розробки базуються, як правило, на результатах попередніх прикладних досліджень і результатом їх є проект конкретного нового елементу нової техніки, технології або дослідний зразок.

Секція 2 "Інформатика і кібернетика" включає наступні напрями наукових досліджень:

1. Теоретичні основи інформатики і кібернетики - галузь науки, яка розробляє математичні основи створення комп'ютерних систем і їх застосування для розв'язування складних інформаційних проблем, а також розробляє та вивчає загальні математичні моделі предметних областей, орієнтованих на їх відображення в комп'ютерному світі.

1.1. Теорія комп'ютерних систем і мереж.

1.2. Теорія автоматів і дискретних систем.

1.3. Теорія алгоритмів і обчислень, теорія складності.

1.4. Математичні основи комп'ютерної математики та логіки. Логіки програмування.

1.5. Формальні мови та їх дефініції. Семантика мов програмування.

1.6. Формальні перетворення й оптимізація алгоритмів і програм.

1.7. Формальні методи аналізу та синтезу програмних систем.

1.8. Математичні моделі паралельних і розподілених обчислень, реактивні системи.

1.9. Теорія агентів і середовищ.

1.10. Математичні основи інтелектуальних систем опрацювання інформації; експертні системи; математичні проблеми розуміння природної мови.

1.11. Теоретичні основи баз знань і даних.

1.12. Теоретичні основи розпізнавання образів.

1.13. Математичне програмування та дослідження операцій.

2. Математичне моделювання та обчислювальні методи - галузь науки, яка охоплює наукові роботи, спрямовані на розвиток математичного моделювання й обчислювальних методів як інструментальних комп'ютерних засобів наукових досліджень.

2.1. Створення, дослідження та теоретичне обґрунтування коректності класів математичних моделей (дискретних, неперервних, із зосередженими або розподіленими параметрами, статичних, динамічних, логіко-динамічних, ймовірнісних, статистичних та ін.) зокрема в умовах недостовірних неповних даних, моделювання процесів в умовах невизначеності та ризику.

2.2. Удосконалення математичного моделювання та методів чисельного аналізу.

2.3. Розроблення методів ідентифікації параметрів математичних моделей.

2.4. Розроблення методів і алгоритмів розв'язування дискретних задач: дослідження існування розв'язків, визначення їх стійкості, збіжності до розв'язків математичних задач; дослідження умов збереження фізичного змісту розв'язками дискретних моделей.

2.5. Створення інтелектуального інтерфейсу (бази знань, керівної програми, графічних методів, інформаційного забезпечення засобів доступу) для чисельного моделювання об'єктів і процесів у наукових дослідженнях.

2.6. Комп'ютерні аспекти обчислювальних алгоритмів (загальна теорія похибок, опрацювання даних, апроксимація та мінімізація функцій, прискорення збіжності, рекурентні співвідношення).

2.7. Методи й алгоритми паралельних обчислень.

3. Математичне та програмне забезпечення обчислювальних машин і систем - галузь науки, яка розробляє теоретико-математичні основи побудови програмного та апаратного забезпечення комп'ютерних систем, які охоплюють наукові дослідження, спрямовані на розвиток теоретичних основ математичного та програмного забезпечення обчислювальних машин і систем, розроблення алгоритмів і програм, програмних комплексів, автоматизованих експертних і промислових систем опрацювання інформації.

3.1. Моделі програм і систем; мови специфікації програм; мови програмування і їх дефініції; формалізми подання синтаксису та семантики програм.

3.2. Мовні процесори.

3.3. Моделі та методи доказового програмування; методи синтезу програм.

3.4. Алгоритмічні алгебри та програмні логіки.

3.5. Методи організації ефективних обчислень на ЕОМ, комплексах і мережах.

3.6. Моделі баз даних і знань, математичне забезпечення подання, ефективного зберігання та пошуку інформації в базах даних і знань.

3.7. Методи та засоби вимірювання, оцінювання якості та оптимізації програм, тестування та верифікації програм.

3.8. Операційні системи та оболонки.

3.9. Математичне та програмне забезпечення багатопроцесорних комплексів і мереж.

3.10. Інтелектуальні прикладні програмні системи, експертні системи, інтелектуальні системи підтримки прийняття рішень.

3.11. Інформаційно-пошукові системи.

3.12. Методологія розроблення програмних систем.

3.13. Загальносистемне програмування.

3.14. Середовища моделювання та програмування.

4. Системний аналіз та теорія оптимальних рішень - галузь науки, яка вивчає математичні методи аналізу та синтезу складних систем на основі системного підходу, містить методи прийняття рішень в умовах невизначеності, а також розв'язання багатокритеріальних задач, охоплює наукові дослідження, спрямовані на розвиток системного аналізу та теорії оптимальних рішень.

4.1. Розроблення методів структурування, моделювання, аналізу та синтезу.

4.2. Проектування складних і конфліктних систем.

4.3. Розроблення основ прийняття рішень при керуванні об'єктами різної природи в умовах невизначеності та векторних критеріальних оцінок.

4.4. Методи проектування експертних систем, орієнтованих на розв'язання неформалізованих слабкоструктурованих задач.

4.5. Аналіз і синтез детермінованих і стохастичних систем.

4.6. Статистична теорія прийняття рішень.

4.7. Теорія розпізнавання та класифікації.

4.8. Прийняття оптимальних рішень.

4.9. Прийняття рішень у конфліктно-керованих ситуаціях.

4.10. Теорія багатозначних відображень.

4.11. Розроблення методів опуклого та неопуклого аналізу.

4.12. Розроблення методів знаходження оптимальних керувань.

4.13. Оптимізація систем.

5. Системи та процеси керування - галузь науки, яка охоплює наукові основи розроблення і дослідження методів оптимізації та моделювання керованих процесів, а також завдання аналізу й проектування конкретних систем керування технічними, технологічними, економічними, екологічними та соціальними процесами.

5.1. Аналіз і синтез систем керування технічними, технологічними, економічними, екологічними та соціальними процесами, зокрема з невизначеністю.

5.2. Моделювання, оптимізація та адаптація керованих процесів як слабко формалізованих (на підставі самонавчання, розпізнавання тощо), так і відносно добре вивчених (процесів керування рухомими об'єктами різного призначення).

5.3. Розроблення алгоритмічного та інформаційного забезпечення систем і процесів керування й систем підтримання прийняття рішень на підставі процедур оптимізації та адаптації.

5.4. Розроблення програмно-технічних засобів, які забезпечують створення і впровадження систем керування, моделюючих комплексів, пакетів прикладних програм.

6. Комп'ютерні системи та компоненти - галузь науки, яка охоплює проблеми створення ефективного інструментального забезпечення інформаційних технологій: організацію принципово нових і вдосконалення існуючих комп'ютеризованих та комп'ютерних систем і мереж, їх апаратних і програмних засобів, розподілених комп'ютерних систем, методів та засобів реалізації комунікацій в них; розробку наукових фізико-технологічних, логічних, алгоритмічних, мовно-програмних основ побудови та автоматизації проектування апаратних та програмних засобів; науково-технічні дослідження та розробки в галузі первинних і вторинних системних перетворень інформації, аналогових, гібридних та цифрових компонентів комп'ютерних систем, методів та засобів опрацювання знань та природномовних інформаційних об'єктів; створення алгоритмічного, апаратно-програмного, контрольно-діагностичного та інформаційно-вимірювального забезпечення процесів утворення, збору зберігання, захисту, обробки, передачі, вводу, виводу та перетворення інформації у комп'ютерних та інформаційно-вимірювальних системах і мережах; визначення, вимірювання та оцінку параметрів комп'ютерних систем, мереж та їх компонентів.

Створення та вдосконаленні теоретичної та програмно-технічної бази засобів комп'ютерних систем, мереж та їх компонентів, що мають високі функціональні, структурні та експлуатаційні якості і забезпечують зростання ефективності їх використання у всіх сферах діяльності, здійснюється шляхом здійснення досліджень.

6.1. Теоретичні основи створення і вдосконалення високоефективних технічних і програмних компонентів комп'ютерних систем та мереж загального та спеціального призначення, розподілених систем та їх компонентів відповідно до різних ієрархічних рівнів їх організації та умов експлуатації.

6.2. Методи й засоби забезпечення ефективності, надійності, контролю, діагностики, визначення параметрів, відлагодження, випробування, а також проектування високоефективних, надійних, придатних для контролю та діагностики комп'ютерних систем та мереж, їх пристроїв та компонентів.

6.3. Теоретичні основи, методи та технології системного та прикладного програмування, створення операційних систем для комп'ютерних систем та мереж загального та спеціального призначення, паралельних комп'ютерних систем і мереж, технічних та програмних засобів взаємодії людини з комп'ютерними системами та мережами, мережних технологій обробки інформації.

6.4. Дослідження та розробки нових високоефективних архітектур комп'ютерних систем і мереж загального і спеціального призначення, топологічної організації розподілених систем та комунікаційних технологій в них.

6.5. Теоретичні засади, методологічні, алгоритмічні та програмно-апаратні засоби опрацювання інформації, представленої формалізованими знаннями та природномовними об'єктами.

6.6. Теоретичні основи, методи і апаратно-програмні засоби комп'ютерної криптографії, розподілу доступу та захисту інформації в комп'ютерних системах та мережах.

6.7. Розробка та дослідження методів та технологій автоматизованого проектування технічних та програмних засобів комп'ютерних систем і мереж, мов описання, моделей та структурно-алгоритмічної організації систем та мереж для різних ієрархічних рівнів їх подання, створення інтелектуалізованих систем аналізу і синтезу апаратних та програмних засобів комп'ютерних та інформаційно-вимірювальних систем, комп'ютерних мереж та їх компонентів.

6.8. Теоретичні основи аналізу, синтезу, інтелектуалізації, підвищення ефективності, оптимізації та застосування інформаційно-вимірювальних систем, орієнтованих на різні предметні області, а також комп'ютеризованих систем діагностування та контролю параметрів процесів і середовищ, систем для вимірювання параметрів випадкових процесів та полів, систем ідентифікації сигналів, систем автоматичного контролю технологічних процесів тощо.

7. Інформаційні технології - галузь науки, яка охоплює теоретичні і методологічні основи та інструментальні засоби створення і використання інформаційних технологій у різних галузях людської діяльності; розроблення критеріїв оцінювання і методів забезпечення якості, надійності, відмовостійкості, живучості інформаційних технологій і систем, а також принципів оптимізації та моделей і методів прийняття рішень за умов невизначеності при створенні автоматизованих систем різноманітного призначення; дослідження закономірностей побудови інформаційних комунікацій та розроблення теоретичних і прикладних засад побудови і впровадження інтелектуальних інформаційних технологій для створення новітніх систем накопичування, переробки, збереження інформації та систем управління.

7.1. Розроблення наукових і методологічних основ створення і застосування інформаційних технологій та інформаційних систем для автоматизованого перероблення інформації і управління.

7.2. Розроблення інформаційних технологій для аналізу та синтезу структурних, інформаційних і функціональних моделей об'єктів і процесів, що автоматизуються.

7.3. Розроблення моделей і методів автоматизації виконання функцій та завдань виробничого і організаційного управління в звичайних і багаторівневих структурах на основі створення та використання нових інформаційних технологій.

7.4. Дослідження та побудова інформаційних технологій для розроблення і впровадження баз і сховищ даних, баз знань і систем комп'ютерної підтримки рішень в автоматизованих системах і мережах.

7.5. Створення інформаційних технологій з метою дослідження, розроблення і впровадження комунікаційних протоколів та інструментальних засобів для побудови універсальних та спеціалізованих комп'ютерних систем і мереж, включаючи системи комп'ютеризації освіти.

7.6. Розроблення теоретичних і прикладних основ побудови інформаційних технологій для автоматизації функціональних завдань керування, аналізу і оцінювання ефективності автоматизованих систем перероблення інформації та управління.

7.7. Створення інформаційних технологій для системного аналізу дослідження, розроблення архітектури та методів побудови багаторівневих, територіально розосереджених комп'ютерних систем і мереж із розподіленими базами даних та знань, зокрема комерційного призначення.

7.8. Побудова інформаційних технологій для ефективного розроблення програмного забезпечення комп'ютерних мереж і систем розподіленого оброблення даних.

7.9. Створення інформаційних технологій для розроблення моделей і методів контролю, класифікації, кодування та забезпечення достовірності інформації, а також для математичного моделювання похибок у трактах обміну даними в інформаційних телекомунікаційних мережах.

7.10. Моделювання предметних галузей інформаційних систем (аналітичне, імітаційне, інфологічне, об'єктно-орієнтоване, тощо) на підґрунті створення і застосування відповідних інформаційних технологій.

7.11. Розроблення інформаційно-пошукових і експертних систем оброблення інформації для прийняття рішень, а також знання орієнтованих систем підтримання рішень в умовах ризику та невизначеності як інтелектуальних інформаційних технологій.

7.12. Розроблення інформаційних технологій для побудови і впровадження: автоматизованих систем технічного діагностування, геоінформаційних систем різного призначення та комп'ютерних систем електронного бізнесу.

7.13. Створення інформаційних технологій для розроблення моделей, методів та інструментальних засобів автоматизації інформаційно-пошукових і телекомунікаційних систем, мереж і засобів інформаційного забезпечення бібліотек, музеїв та архівів (електронні каталоги, автоматизовані робочі місця, комп'ютерна бібліографія, системи автоматизованого імпорту документів тощо).

7.14. Розроблення й дослідження моделей і методів оцінювання якості і підвищення надійності, функціональної безпеки і живучості інформаційних та інформаційно-управляючих систем, а також інформаційних технологій для створення гарантоздатних автоматизованих систем перероблення інформації та управління критичного застосування.

7.15. Дослідження, розроблення і впровадження Інтернет-технологій для побудови сервіс-орієнтованих систем, а також для організації та реалізації систем розподіленої обробки інформації.

8. Автоматизація процесів керування - галузь науки, яка охоплює всі стадії життєвого циклу автоматизованих систем керування процесами в організаційно-технічних об'єктах, включаючи розроблення, дослідження, експлуатацію та утилізацію. Наукова та практична значущість розв'язання проблем, притаманних даній спеціальності, полягає у створенні й удосконаленні засобів технологічного, інформаційного та математичного забезпечення, які гарантують високі якісні та кількісні показники процесів в організаційно-технічних об'єктах і комплексах і, як наслідок, підвищення продуктивності, надійності, ритмічності, конкурентноспроможності останніх в різних галузях народного господарства.

8.1. Методи створення автоматизованих систем керування процесами та комплексами різного призначення.

8.2. Формалізація завдань керування складними організаційно-технічними об'єктами та комплексами, розроблення критеріїв оцінювання якості їхнього функціонування.

8.3. Моделювання об'єктів та систем керування (статичні та динамічні, стохастичні та імітаційні, логіко-динамічні тощо моделі).

8.4. Інформаційне та програмне забезпечення автоматизованих систем керування організаційно-технічними об'єктами та комплексами.

8.5. Ідентифікація та контроль параметрів об'єктів керування в різних галузях народного господарства.

8.6. Діагностування та забезпечення надійності автоматизованих систем керування.

8.7. Системи інтелектуальної підтримки прийняття рішень в умовах невизначеності при керуванні організаційно-технічними об'єктами і комплексами різного призначення.

8.9. Розробка методів моделювання і планування, математичного, алгоритмічного і програмного забезпечення задач аналізу/синтезу складних розподілених у просторі гнучких інтегрованих систем, що відрізняються фізичними принципами реалізації, конструктивною та технологічною базами виконання, складом функціональних засобів і устаткування, технічним призначенням і методами керування на різних рівнях ієрархічної структури.

9. Системи автоматизації проектувальних робіт - галузь науки, яка охоплює методичне, математичне, лінгвістичне, програмне, інформаційне, технічне забезпечення систем автоматизації проектування, основою яких є розроблення математичних методів, алгоритмів, програмних комплексів й апаратних засобів для створення ефективних систем автоматизованого проектування складних технічних об'єктів та їх елементів різної фізичної природи.

9.1. Теоретичні основи й методологія створення систем автоматизованого проектування, зокрема формалізація об'єктів, цілей та критеріїв проектування. Алгоритмізація завдань проектування, проблемна адаптація систем автоматизованого проектування.

9.2. Технологія реалізації систем автоматизованого проектування як складної організаційної, технічної та програмної системи на базі основних загальносистемних принципів включення, системної єдності, розвитку, комплексності, інформаційної єдності сумісності, інваріантності.

9.3. Математичне моделювання й аналіз технічних об'єктів у систем автоматизованого проектування, зокрема методи ідентифікації об'єктів, декомпозиція та макромоделювання, чисельно-аналітичні методи аналізу об'єктів на мікро- та макрорівнях, моделювання логічних і функціональних схем дискретних пристроїв.

9.4. Синтез описів технічних об'єктів у систем автоматизованого проектування, зокрема: методи структурного аналізу та параметричної оптимізації, методи синтезу технічних розв'язань, компонування та розміщення структурних елементів, трасування комунікацій, синтез логічних схем.

9.5. Машинна графіка в завданнях проектування та виготовлення конструкторсько-технологічної інформації.

9.6. Пакети прикладних програм автоматизованого проектування.

9.7. Системи підтримки прийняття проектних рішень, експертні системи в систем автоматизованого проектування.

9.8. Автоматизовані місця проектувальників та інтерактивні графічні системи.

10. Системи захисту інформації - галузь науки, яка досліджує теоретичні, науково-технічні і технологічні проблеми, пов'язані з організацією, створенням методів і засобів забезпечення захисту інформації при її зберіганні, обробленні та передачі з використанням сучасних математичних методів, інформаційних технологій і технічних засобів.

10.1. Теоретичні, методологічні, технічні, технологічні та організаційні основи створення комплексних систем захисту інформації, зокрема інформації, що зберігається, оброблюється і передається в комп'ютерних системах і мережах.

10.2. Організація, архітектура, методологія проектування, технологія функціонування систем захисту інформації.

10.3. Шифри, шифросистеми, криптографічні протоколи та способи вибору систем криптозахисту, адекватних прийнятій політиці безпеки інформації.

10.4. Методологія криптографічного аналізу та побудови оцінок криптографічної стійкості шифросистем, методи викриття механізмів криптоперетворень, зокрема дешифрування.

10.5. Математичні моделі інформаційних структур, що потребують захисту, шифрів, шифросистем і криптографічних протоколів.

10.6. Математичні та обчислювальні методи розрахунку надійності криптосистем, прогнозування оцінок криптографічної стійкості, вирішення задач криптографічного аналізу та синтезу шифросистем і криптографічних протоколів.

10.7. Технічні канали витоку інформації та їх моделі, нові технології та засоби захисту інформації від витоку технічними каналами.

10.8. Моделювання процесів нападу на інформацію та її захисту.

10.9. Методи та засоби вимірювання й обчислення параметрів небезпечних сигналів.

11. Системи та засоби штучного інтелекту - галузь науки, яка займається теоретичними дослідженнями, розробленням і застосуванням алгоритмічних та програмно-апаратних систем і комплексів з елементами штучного інтелекту та моделюванням інтелектуальної діяльності людини.

11.1. Розроблення теоретичних засад створення та застосування систем штучного інтелекту різноманітного призначення.

11.2. Теоретичні засади та прикладні проблеми створення інтелектуалізованих робототехнічних систем.

11.3. Моделювання інтелектуальної діяльності людини та його застосування в системах штучного інтелекту.

11.4. Створення засобів і систем інтелектуалізації комп'ютерних інтерфейсів.

11.5. Розроблення алгоритмів і програмно-апаратних засобів для систем комп'ютерного розпізнавання та відтворення (синтезу) мовних і зорових образів.

11.6. Дослідження процесів формування образів і моделювання принципів їх відтворення на підставі формальних логік.

11.7. Розроблення інтелектуальних систем керування автономними роботами та робототехнічними комплексами.

11.8. Розроблення сенсорних інтелектуальних систем розпізнавання.

11.9. Створення й застосування високоінтелектуальних мультита гіпермедійних технологій і засобів для систем штучного інтелекту.

11.10. Створення навчальних програм і віртуальних середовищ з елементами штучного інтелекту.

11.11. Створення математичних моделей на принципах нечіткої логіки для застосування в системах штучного інтелекту.

11.12. Розроблення принципів, методів й архітектурних розв'язань побудови баз знань і технологія їх експертування (експертні та багатоагентні системи).

11.13. Комп'ютерна лінгвістика та лексикографічні системи.

11.14. Аналіз, синтез і моделювання нейронних мереж, розроблення методів їх проектування, оптимізації та навчання.

11.15. Розроблення технологій застосування нейрокомп'ютерів, прикладні системи на основі нейронних мереж.

12. Управління проектами і програмами - галузь науки, яка досліджує зв'язки та закономірності, що виникають у процесі управління людськими, матеріальними, інформаційними й іншими ресурсами впродовж життєвого циклу проекту як керованої організаційно-технічної системи з ознаками унікальності та тимчасовості й орієнтованої на досягнення визначеного корисного результату розвитку завдяки отриманню продукту проекту. Розглядаються проекти в різних галузях діяльності, в тому числі проекти інформатизації.

12.1. Методологія управління проектами та програмами.

12.2. Програми та портфелі проектів.

12.3. Фази життєвого циклу проекту.

12.4. Процеси управління проектами та програмами.

12.5. Елементи управління проектами та програмами: управління ресурсами (людськими, матеріальними тощо), інтеграцією, інформаційними зв'язками, змістом, часом, закупівлями, вартістю, якістю, ризиками тощо.

12.6. Проектно-орієнтовані організації й офіси з управління проектами та програмами.

12.7. Управління знаннями у проектах і програмах.

13. Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці - галузь науки, яка досліджує методологічні, теоретичні, науково-методичні і прикладні проблеми, аналізу, функціонування і розвитку соціально-економічних систем і процесів на засадах розробки і застосування методів математичного моделювання, інформаційних систем і технологій.

13.1. Теоретико-методологічні проблеми математичного моделювання соціально-економічних систем.

13.2. Моделі та методи дослідження проблем економічної теорії.

13.3. Моделі та методи програмно-цільового управління економічними системами і процесами.

13.4. Моделювання процесів управління соціально-економічними системами.

13.5. Моделювання процесів суспільного відтворення, економічного зростання; прогнозування тенденцій і показників розвитку економічних систем і процесів.

13.6. Математичні моделі економічної динаміки.

13.7. Моделювання балансових пропорцій і показників економіки; математичні моделі та методи формування балансів для різних рівнів управління економікою.

13.8. Системний аналіз економічних процесів.

13.9. Моделювання реструктуризаційних процесів в економіці.

13.10. Моделі і методи формування раціональних організаційно-економічних структур і систем управління в економіці.

13.11. Моделювання процесів ефективного використання виробничого потенціалу.

13.12. Моделювання в окремих сферах суспільної діяльності.

13.13. Аналіз, оцінка, моделювання та оптимізація ризику в економіці.

13.14. Системи підтримки прийняття рішень, методи штучного інтелекту в економіці.

13.15. Моделі, методи та інформаційні технології функціонування систем моніторингу в економіці.

13.16. Теоретико-методологічні проблеми інформатизації суспільства, побудованого на знаннях.

13.17. Впровадження нових комп'ютерних технологій оброблення статистичної інформації.

13.18. Формування інтегрованих інформаційних баз даних за результатами статистичних спостережень.

13.19. Гіпертекстові, мультимедійні та геоінформаційні технології в соціально-економічних системах.

13.20. Економічні й організаційні проблеми інформаційної діяльності, створення інформаційного простору об'єкта.

13.21. Безпека та надійність інформаційних систем.

13.22. Економічна ефективність розроблення, впровадження та функціонування інформаційних систем і технологій.

13.23. Методи системного аналізу, оптимізації, управління в інформаційних системах.

13.24. Інструментальні засоби проектування та створення управлінських інформаційних систем.

Для участі в конкурсному відборі до секції 3 "Загальна фізика" приймаються наукові проекти фундаментального і прикладного спрямування.

До фундаментальних проектів секції належать теоретичні і експериментальні дослідження, результати яких формують відкриття нових або уточнення відомих фізичних закономірностей розвитку природи і є вихідними положеннями для розвитку нових концепцій, принципів і методів отримання наукових знань у конкретних галузях науки.

До прикладних проектів секції належать оригінальні дослідження і розробки, які здійснюються для отримання нових знань, створення елементів нової техніки, технологій і призначені, головним чином, для досягнення конкретної практичної мети чи завдання. Прикладні дослідження визначають можливі шляхи використання результатів фундаментальних досліджень, нові методи розв'язання проблем, сформульованих раніше. Прикладні розробки базуються, як правило, на результатах попередніх фундаментальних та прикладних досліджень і результатом їх є розробка конкретного нового елементу нової техніки, технології, методики або дослідний зразок.

Секція 3 "Загальна фізика" включає наступні напрями наукових досліджень:

1. Теоретична фізика - галузь науки, що здійснює теоретичні дослідження, які дають нові результати (передбачають нові фізичні ефекти), розроблення та застосування нових фізичних теорій і методів теоретичної фізики для виявлення й опису фізичних законів і конкретних фізичних явищ.

1.1. Класична та квантова теорія поля.

1.2. Статистична фізика, статистична теорія квантових систем, нерівноважна статистична фізика.

1.3. Теорія багаточастинкових систем.

1.4. Теорія гравітації.

1.5. Релятивістська астрофізика та космологія.

1.6. Квантова теорія розсіяння.

1.7. Теорія твердого тіла.

1.8. Фізика конденсованих середовищ.

1.9. Теорія низьковимірних систем.

1.10. Теорія класичних і квантових рідин.

1.11. Фізика поверхонь.

1.12. Теорія фазових переходів і критичних явищ.

1.13. Теорія невпорядкованих систем.

1.14. Класичні та квантові системи.

1.15. Теорія рідких кристалів.

1.16. Теорії магнетизму та сегнетоелектрики.

1.17. Фізика пластичності та міцності.

1.18. Теорія надпровідності.

1.19. Теорія плазми та плазмоподібних середовищ.

1.20. Теорія нелінійних процесів в активних середовищах.

2. Теоретичні та експериментальні дослідження фізичних проблем приладів, елементів та систем фізичної та функціональної електроніки, включаючи фізичні явища, що використовуються у перетворювачах фізичних величин, пристроях реєстрації та відображення інформації: взаємодії вільних носіїв заряду з електромагнітними полями в джерелах випромінювання, підсилювачах та перетворювальних приладах, фізичні явища, які відбуваються за участю електронів та іонів у вакуумі, газах, твердих тілах і на поверхні, зокрема явища електронної емісії, фізичні основи створення нових електронних, напівпровідникових і квантових генераторів і підсилювачів електромагнітних хвиль і коливань, пристроїв на основі взаємодії електромагнітних, акустичних та спінових хвиль.

2.1. Лінійна та нелінійна взаємодія електронів, іонів і молекул з електромагнітними полями (експериментальні дослідження, мікроскопічна та макроскопічна теорії); лазери оптичного, інфрачервоного та субміліметрового діапазонів.

2.2. Збудження електромагнітних хвиль і коливань у резонаторах із потоками електронів.

2.3. Регулярні коливання в джерелах електромагнітного випромінювання, детекторах і підсилювачах і дослідження їх у стані динамічного хаосу.

2.4. Електронна й іонна емісії з твердих тіл і рідин; фізичні явища на поверхні, що визначають емісійні властивості твердих тіл і рідин.

2.5. Елементарні та колективні процеси розсіювання, іонізації, збудження в газах і газових розрядах.

2.6. Фізика іонних пучків.

2.7. Зіткнення заряджених і нейтральних частинок із поверхнями твердих тіл.

2.8. Фізичні основи методів дослідження, що ґрунтуються на використанні електронної та іонної емісії.

2.9. Електронна й іонна оптика.

2.10. Фізичні процеси в акусто-, опто-, магніто-, кріо-, мікро- та наноелектронних приладах.

2.11. Застосування результатів наукових досліджень у галузі фізичної електроніки.

3. Експериментальні та теоретичні дослідження проблем лазерної фізики та оптики. Вивчення випромінювання світла, його поширення в середовищах різної природи, поглинання в середовищі, а також заломлення та відбивання на межі поділу, взаємодії кількох світлових потоків, утворення когерентних джерел світла, оптичного запису інформації. Дослідження використовують широко відомі або оригінальні методи.

3.1. Електромагнітна природа світла.

3.2. Інтерференція світла та дифракція світла, формування оптичного зображення, Фур'є-оптика, оптика розсіювального середовища.

3.3. Променева оптика.

3.4. Характеристики оптичних приладів та оптичні методи вимірювань, оптоелектроніка.

3.5. Оптичний запис інформації. Фотохімічна дія світла. Процеси запису оптичної інформації. Оптичні основи голографії. Динамічна голографія. Лазерна фотохімія та біохімія.

3.6. Тонкоплівкові середовища для голографії й оптичного запису інформації.

3.7. Кристалооптика. Оптика тонких шарів.

3.8. Молекулярна оптика.

3.9. Квантова та статистична оптика.

3.10. Оптика квантових переходів.

3.11. Оптична спектроскопія (атомна та молекулярна спектроскопія, спектроскопія твердого тіла, люмінесценція, оптичні властивості надпровідників).

3.12. Фізика лазерів. Активні середовища для лазерів. Резонатори.

3.13. Оптика ультракоротких імпульсів, нелінійна оптика, взаємодія лазерного випромінювання з речовиною, фізичні аспекти використання лазерів. Голографічні дифракційні елементи. Методи та процеси керування параметрами лазерного випромінювання.

3.14. Нелінійні оптичні явища у фоторефрактивних матеріалах і рідких кристалах.

3.15. Нелінійна лазерна спектроскопія надвисокої роздільної здатності.

4. Експериментальні та теоретичні дослідження проблем акустики. Фундаментальні дослідження процесів поширення пружних коливань і хвиль, їх взаємодія з речовиною, перетворення акустичної енергії на інші форми енергії й навпаки, а також різноманітні застосування.

4.1. Теорія дифракції і поширення хвиль.

4.2. Теорія випромінювання звуку.

4.3. Взаємодія звукових хвиль із пружними тілами.

4.5. Опрацювання акустичних сигналів, акустична діагностика.

4.6. Обернені задачі розсіювання, реконструкції джерел звуку.

4.7. Шуми обтікання, генерація звуку в потоці рідини і газу.

4.8. Гідроакустика.

4.9. Поширення звукових хвиль у живих тканинах.

5. Теоретичні та експериментальні дослідження фізичних властивостей конденсованих середовищ, рідин, твердих тіл, твердих та рідких кристалів, аморфних речовин, металів, сплавів, композитних та шаруватих структур.

5.1. Експериментальне та теоретичне дослідження кристалічної будови речовин.

5.2. Дослідження електронних та фононних спектрів твердих тіл.

5.3. Явища електро- та теплопереносу в конденсованих середовищах, процеси розсіяння електронів та фононів.

5.4. Вивчення впливу зовнішніх чинників (температури, механічних напружень, статичних електричних і магнітних полів, електромагнітного поля, радіаційного опромінення) на фізичні властивості твердих тіл і встановлення особливостей кінетичних і релаксаційних процесів, зумовлених цим впливом.

5.5. Термодинаміка та фазові перетворення у твердих тілах. Атомна структура та фазові переходи в адсорбованих шарах на поверхні твердих тіл та у плівках.

5.6. Експериментальне та теоретичне вивчення нелінійних дисипативних структур. Властивості твердотільної плазми.

5.7. Взаємодія твердих тіл з потоками частинок іонізуючого та потужного електромагнітного опромінення. Дефектоутворення, радіаційні дефекти, електронно-стимульовані реакції дефектів, метастабільність.

5.8. Дефекти кристалічної будови, еволюція дефектної структури під впливом зовнішніх чинників, взаємодія дефектів, вплив дефектної структури на фізико-механічні та кінетичні властивості твердих тіл.

5.9. Експериментальні та теоретичні методи аналізу дефектної структури, математичне моделювання, розрахунки параметрів структури та фізико-механічних властивостей твердих тіл.

5.10. Домішки та їхні агрегати, їхня динаміка та перебудова, сегрегаційні явища, дифузійні явища у твердих тілах та на їхній поверхні.

5.11. Екстремальні властивості та структурні стани, нанокристали, квазікристали, аморфізація.

5.12. Фізичні основи міцності та пластичності твердих тіл.

5.13. Фізичні властивості низьковимірних систем. Фізичні основи цілеспрямованого формування складу та структури матеріалів у компактному та низьковимірних станах, що мають нові корисні властивості.

5.14. Змішані кристали та невпорядковані тверді тіла. Фізика твердих розчинів неметалічних речовин, зокрема напівмагнітних кристалів.

5.15. Високочастотні та резонансні явища у твердих тілах. Вплив дефектної структури, домішкових атомів і зовнішніх полів на високочастотні, резонансні і осциляційні явища у твердих тілах.

5.16. Твердотільні аспекти фізичних процесів у біоматеріалах і в біологічних структурах.

5.17. Дослідження особливості поверхонь Фермі в металах та напівпровідниках.

5.18. Явища у контактах. Тунельні ефекти.

5.19. Квантові ефекти у провідності.

5.20. Електрохімічні процеси в електролітах.

5.21. Мас- та оже-спектроскопія речовини.

5.22. Методи електронної, магніто силової та тунельної мікроскопії у дослідженні фізичних властивостей твердого тіла.

5.23. Оптичні та рентгенографічні дослідження будови твердих тіл та композитних матеріалів.

5.24. Фізика класичних і квантових рідин.

5.25. Фізика рідких кристалів.

6. Експериментальне та теоретичне дослідження питань фізики низьких температур. Властивості макроскопічних систем при низьких температурах, коли на фізичних явищах позначається вплив квантових ефектів; розробка фізичних засад, методів досягнення та вимірювання низьких температур.

6.1. Кінетичні та рівноважні властивості металів і сплавів при низьких температурах.

6.2. Низькотемпературні фазові переходи, зокрема надпровідність і надплинність.

6.3. Низькотемпературні квантові ефекти в напівпровідниках і діелектриках.

6.4. Низькотемпературний магнетизм.

6.5. Властивості квантових газів і квантових рідин.

6.6. Властивості квантових кристалів і кріокристалів.

6.7. Властивості невпорядкованих систем при низьких температурах.

6.8. Фізичні засади, методи одержання та вимірювання низьких і наднизьких температур.

7. Теоретичні та експериментальні дослідження магнітних систем. Магнітні властивості пара- та діамагнітних речовин, феромагнітних систем, взаємодії магнітних матеріалів зі спін-поляризованими струмами та магнітними полями.

7.1. Магнітні властивості електронів провідності в металах: діамагнетизм Ландау та парамагнетизм Паулі.

7.2. Діамагнетизм. Магнітні властивості надпровідників.

7.3. Властивості речовин в парамагнітному стані. Суперпарамагнетики.

7.4. Методи ЯМР, ПМР та ФМР у дослідженні матеріалів з різними магнітними властивостями.

7.5. Гальвано- і термомагнітні явища у металах та напівпровідниках.

7.6. Магнітооптичні та магніторезистивні явища.

7.7. Феро- та антиферомагнетизм провідників та діелектриків. Процеси намагнічування феромагнетиків.

7.8. Фізика магнітних доменних структур. Магноніка, спін-хвильова оптика просторово-неоднорідних феромагнетиків.

7.9. Спінтроніка. Спін-поляризований транспорт.

7.10. Дослідження властивостей низькорозмірних магнітних систем та магнітних нанокомпозитів.

7.11. Магнітовпорядковані стани, їх структура та властивості: феромагнетизм, антиферомагнетизм, феримагнетизм.

7.12. Магнітні фазові переходи в магнітних речовинах.

7.13. Магнітні властивості мезоскопічних систем.

7.14. Фізичні основи створення нових магнітних матеріалів.

8. Експериментальне та теоретичне дослідження питань теплофізики та молекулярної фізики. Вивчення залежності статичних і динамічних властивостей конденсованих середовищ від їх молекулярної будови.

8.1. Міжмолекулярна взаємодія та молекулярна структура речовини в конденсованому стані.

8.2. Рівноважні та кінетичні властивості речовини в конденсованому стані.

8.3. Термодинаміка. Розроблення методів термодинаміки на основі апарата статистичної фізики. Теплофізичні властивості речовини: теплоємність і теплопровідність гомогенних і гетерогенних (полімерні та композитні матеріали) середовищ.

8.4. Використання теплофізичних процесів в енергозберігаючих екологічно чистих технологіях.

8.5. Фізика рідин і газів. Кінетика фазових переходів. Випарювання та конденсація. Складні рідини. Магнітні рідини.

8.6. Фізика систем заряджених і полярних частинок. Термодинамічні, структурні, електрофізичні властивості розчинів і розплавів електролітів. Гідродинаміка та нерівноважні властивості.

8.7. Поверхневі явища.

8.8. Методи дослідження дисперсних систем. Процеси перенесення в дисперсних системах. Дисперговане паливо.

8.9. Тепломасообмін в хімічно активних середовищах і двофазних потоках, хмарах, туманах. Термодифузіофорез.

8.10. Фізика асоціативних комплексів. Асоціативні рідини та їх статистичний опис. Фізичні аспекти хімічних реакцій у рідинах і розчинах.

9. Теоретичне та експериментальне дослідження структури, фазових перетворень, фізичних (оптичних, електричних, магнітних, акустичних, фотоелектричних) властивостей молекулярних і рідких кристалів. Визначення впливу на них зовнішніх фізичних полів.

9.1. Оптичні, фотоелектричні, електричні, магнітні, акустичні, термодинамічні та статистичні властивості молекулярних і рідких кристалів.

9.2. Дефекти, структурні властивості та рідкі домішки в молекулярних і рідких кристалах.

9.3. Контакти рідких кристалів із твердими тілами та молекулярних кристалів із металами та напівпровідниками.

9.4. Нелінійні дисипативні структури в рідких кристалах.

9.5. Структура та поліморфізм молекулярних кристалів.

9.6. Рідкокристалічні вкраплення в інших структурах, вкраплення інших фаз у рідкі кристали.

9.7. Фізичні властивості та динаміка фононів у молекулярних кристалах з водневими зв'язками.

9.8. Іонно-молекулярні кристали з водневими зв'язками.

9.9. Електронна структура, коливальні та вібронні збудження в молекулярних кристалах.

10. Теоретичні, експериментальні та методологічні дослідження фізики хімічних процесів (зокрема горіння та вибуху) у молекулярних системах, що перебувають у різних агрегатних станах, і впливу на них зовнішніми збуреннями; використання результатів хіміко-фізичних досліджень для синтезу нових матеріалів, виготовлення джерел енергії тощо.

10.1. Будова речовини. Основи квантової теорії багатоелектронних систем. Електронна будова молекул. Типи хімічного зв'язку в молекулах, міжмолекулярна взаємодія.

10.2. Хімічна радіоспектроскопія. Хімічна термодинаміка та рівновага. Термічний розпад молекул. Бімолекулярні процеси, що протікають через проміжний стан. Прямі бімолекулярні процеси.

10.3. Обмін енергії при молекулярних зіткненнях, зокрема за наявності хімічних реакцій.

10.4. Взаємодія електронів з атомами та молекулами.

10.5. Фізичні основи хімічних процесів. Кінетика хімічних реакцій у газах, розчинах і твердому тілі. Метод квазістаціонарних концентрацій, обмежена стадія процесів. Ефект клітини. Спінові ефекти та вплив магнітного поля на хімічні реакції. Тунельні ефекти в хімічних реакціях. Фізико-хімія фотопроцесів, фотоніка, фототехнологія.

10.6. Фотохімічні та радіаційно-хімічні процеси. Механізми гомогенного та гетерогенного каталізу. Автокаталітичні реакції.

10.7. Ланцюгові реакції. Розгалужені ланцюгові реакції. Реакції з енергетичним розгалуженням. Хімічні лазери.

10.8. Фізика та хімія горіння й вибуху. Тепловий вибух, запалювання, горінню конденсованих і гетерогенних систем, зокрема дисперсних, факельне горіння, поширення полум'я та межа горіння в дисперсних системах. Горіння в реакторах. Структура полум'я та кінетика хімічних реакцій у полум'ї та функціональних матеріалів.

10.9. Електрофізичні аспекти процесів горіння гетерогенних систем.

10.10. Фізичні основи пожежовибухобезпеки.

11. Експериментальне та теоретичне дослідження питань фізики поверхні; вивчення атомної й електронної структури меж між конденсованим середовищем і вакуумом або меж між різними фазами та фізичних явищ на них.

11.1. Атомна структура ідеальних і реальних поверхонь, приповерхневих шарів і тонких плівок. Міжатомна взаємодія в низьковимірних системах і її вплив на поверхневі властивості.

11.2. Електронні властивості поверхонь і приповерхневих шарів.

11.3. Поверхневі дефекти та динаміка поверхневої решітки.

11.4. Оптичні, електричні та магнітні властивості поверхонь.

11.5. Термодинаміка поверхні, механізм і кінетика поверхневих фазових переходів.

11.6. Фізичні аспекти емісійних і адсорбційних явищ, адгезії та каталізу.

11.7. Поверхневе масоперенесення: дифузія, змочування, розтікання.

11.8. Властивості тонких плівок і низьковимірних об'єктів, обумовлених впливом міжфазних меж.

11.9. Розсіювання атомних частинок і електромагнітного випромінювання двовимірними кристалами і реальною поверхневою решіткою.

11.10. Фізичні основи методів спрямованого змінення поверхневих властивостей, створення захисного покриття, тонких плівок і епітаксіальних структур.

12. Експериментальне та теоретичне дослідження питань фізики полімерів. Вивчення фізичних та молекулярних властивостей одно- і багатокомпонентних полімерних речовин (сумішей, сплавів композиційних матеріалів).

12.1. Вивчення молекулярної структури полімерів фізичними методами (ЯМР, спектроскопія, мас-спектральний аналіз, рентгеноструктурний аналіз, методи, що ґрунтуються на розсіянні світла, нейтронів і т.ін., електронна мікроскопія тощо).

12.2. Встановлення особливостей субмолекулярної структури полімерів, яка виникає внаслідок фізичних перетворень у простих і складних полімерних системах.

12.3. Дослідження в'язкопружних, реологічних, міцнісних властивостей полімерних тіл і композицій на їх основі.

12.4. Термодинамічні властивості полімерних тіл, термодинаміка та кінетика фазових перетворень в аморфних і кристалічних полімерах, а також у полімерних сітках, розчинах і в сумішах полімерів.

12.5. Теоретичне й експериментальне дослідження критичних явищ у твердих полімерах, розчинах і сумішах.

12.6. Встановлення закономірностей релаксаційної поведінки полімерів (механічна, діелектрична, ЯМР-релаксація) у зв'язку з молекулярною і субмолекулярною структурою.

12.7. Вивчення процесів кристалізації та фазових перетворень в аморфних, кристалічних полімерах, полімерних сітках і сумішах полімерів.

12.8. Аналіз поверхневих явищ у полімерних системах, зокрема вивчення фізичної поведінки полімерів на межі поділу фаз полімер - тверде тіло, рідина - повітря, рідина - рідина; дослідження адсорбції, структури адсорбційних шарів і моношарів, структури тонких плівок.

12.9. Вивчення взаємозв'язку між структурою та фізичними властивостями композиційних матеріалів й умовами їх переробки у вироби.

12.10. Вплив зв'язувальних модифікаторів і домішок на фізичні характеристики (зокрема адгезію та механічну міцність) полімерів.

13. Теоретичні та експериментальні дослідження фізичних властивостей надпровідних систем: надпровідників першого та другого роду, високотемпературних надпровідників, надпровідні нанокомпозити. З'ясування можливостей практичного використання.

13.1. Особливості надпровідного фазового переходу першого роду. Лондоновський та піппардовський надпровідники.

13.2. Особливості надпровідного фазового переходу другого роду. Високотемпературна надпровідність.

13.3. Фізичні властивості нанокомпозитів на основі надпровідників та феромагнетиків.

13.4. Тунельні ефекти у контактах Джозефсона.

13.5. Властивості надпровідників першого і другого родів у магнітному полі.

13.6. Флуктуаційні явища та фазові перетворення.

13.7. Змішаний стан і вихорні структури.

13.8. Макроскопічні квантові когерентні явища.

13.9. Тунельна та мікроконтактна спектроскопія надпровідників.

13.10. Надпровідна електроніка.

14. Теоретичне та експериментальне вивчення утворення та властивості просторово неоднорідних (дисперсних) систем, міжфазних взаємодій, вплив на дисперсні системи фізичних полів.

14.1. Вивчення фізичних процесів утворення дисперсних систем, їх стабільності та процесів руйнування.

14.2. Утворення контактів між частинками дисперсних фаз і просторових структур.

14.3. Розмінні ефекти в колоїдних системах: мезоскопічні, високодисперсні та грубо-дисперсні системи. Структура, електронні та термодинамічні властивості мезоскопічних частинок. Вплив зовнішніх полів.

14.4. Фізика міжфазних областей: тверде тіло - рідке середовище (газ), рідке середовище - газ. Термодинамічний і статистичний опис процесів адсорбції та міжфазних взаємодій. Фізична адсорбція та хемосорбція на твердій поверхні та міжфазних межах, утворення адсорбційних шарів.

14.5. Дослідження поверхневих сил, поверхневих і електроповерхневих явищ, утворення поверхневих плівок. Поверхневий натяг. Флуктуюючі поверхні.

14.6. Макрокінетика дисперсних систем. Далекосяжні поверхневі сили та міжчастинкова взаємодія в колоїдних системах. Умови стабільності (агрегативної та седиментаційної) у вільнодисперсних системах. Структурування у зв'язанодисперсних системах. Фізично-хімічна механіка та плинність колоїдних систем. Рідини в пористих структурах.

14.7. Утворення нової фази та фазові переходи в колоїдних системах. Самоасоційовані системи. Міцелоутворення. Опис фазових переходів в рідких кристалах. Вплив зовнішніх полів.

14.8. Моделювання природних процесів у біологічних і мінеральних об'єктах, які зумовлені дією поверхневих сил.

14.9. Вивчення структури поруватих тіл і мембран, а також мембранних процесів, іонний обмін, розділення іонів.

14.10. Розроблення основ і конкретних застосувань фізико-хімічної механіки твердих тіл і дисперсних структур колоїдно-хімічного матеріалознавства.

15. Астрофізика та небесна механіка. Вивчення руху небесних тіл і їх систем (галактики, планетні системи, зоряні скупчення тощо), визначення їх точного положення та власного руху, розробка систем відліку та шкали часу в астрономічних дослідженнях.

15.1. Системи відліку в астрономії.

15.2. Методи та засоби визначення точних положень, власних рухів і паралаксів небесних тіл.

15.3. Фундаментальні системи положень і власних рухів.

15.4. Зв'язок координатних систем.

15.5. Поширення фундаментальної координатної системи на слабкі об'єкти та нові області електромагнітного випромінювання.

15.6. Астрометричні каталоги та їх систематичні похибки.

15.7. Орієнтація Землі в просторі.

15.8. Шкали часу.

15.9. Фундаментальні сталі астрономії.

15.10. Аналітичні та якісні методи небесної механіки.

15.11. Гравітаційні потенціали, методи вимірювання гравітаційних полів.

15.12. Задачі вимірювання орбіт. Рух супутників планет.

15.13. Динаміка Землі та планет. Планетні системи.

15.14. Будова галактики за астрометричними спостереженнями.

15.15. Подвійні та кратні системи, близькі зорі.

Для участі в конкурсному відборі до секції 4 "Ядерна фізика, радіофізика та астрономія" приймаються наукові проекти фундаментального і прикладного спрямування.

До фундаментальних проектів секції належать теоретичні і експериментальні дослідження, результати яких відображають процес творчої діяльності з отримання нових знань про природу, формують відкриття об'єктивних законів світу і передбачення тенденцій його розвитку, спрямовані на отримання нових або уточнення відомих фізичних закономірностей розвитку природи, включаючи живу матерію, є вихідними положеннями для розвитку нових теорій, концепцій, принципів і методів отримання наукових знань у конкретних галузях науки.

До прикладних проектів секції належать оригінальні дослідження і розробки, які здійснюються для отримання нових знань, створення елементів нової техніки, технологій і спрямовані, головним чином, на досягнення конкретної практичної мети. Прикладні розробки базуються, як правило, на результатах попередніх фундаментальних та прикладних досліджень і результатом їх є розробка конкретного нового елементу нової техніки, технології, методики або дослідний зразок.

Секція 4 "Ядерна фізика, радіофізика та астрономія" включає наступні напрями наукових досліджень:

1. Експериментальне й теоретичне дослідження структури та властивостей атомних ядер і елементарних частинок, процесів радіоактивного розпаду та механізмів ядерних реакцій; проведення прикладних ядерно-фізичних досліджень.

1.1. Структура ядер і механізмів взаємодії в ядерних реакціях.

1.2. Ядерні реакції за участю елементарних частинок, малонуклонних систем і важких іонів.

1.3. Поділ ядер гамма-квантами, нейтронами та зарядженими частинками.

1.4. Поляризаційні явища в ядерних перетвореннях.

1.5. Фізика елементарних частинок.

1.6. Вивчення ядерної структури методами бета- і гамма-спектроскопії.

1.7. Нейтронні дослідження, оцінка ядерних даних та одержання нових ядерних констант для конструкційних матеріалів ядерних реакторів.

1.8. Дослідження ядерно-атомних процесів і поведінки ядер у зовнішніх полях, проходження заряджених частинок і гамма-квантів через середовище.

1.9. Прикладні та суміжні ядерно-фізичні дослідження, розроблення фізичних основ методів неруйнівного контролю, дослідження радіоактивного забруднення природних об'єктів.

2. Експериментальні та теоретичні вивчення процесів генерації, випромінювання, підсилення, обробки, каналізації, розповсюдження, дифракції та розсіювання електромагнітних хвиль, лінійної та нелінійної взаємодії та керування параметрами електромагнітних хвиль, генерованих радіотехнічними засобами, у вільному просторі, у хвилеводах та резонаторах різноманітної конфігурації, в детермінованих, випадкових, природних і штучних середовищах, у тому числі біологічних.

2.1. Теорія електромагнітних хвиль та коливань.

2.2. Дифракція, інтерференція, розсіювання, поляризація хвиль.

2.3. Хвилевидна електродинаміка.

2.4. Розповсюдження хвиль в багатошарових та неоднорідних структурах і надрешітках.

2.5. Поля та хвилі у відкритих системах.

2.6. Радіо- та квазіоптика.

2.7. Стаціонарні та нестаціонарні випадкові процеси та сигнали.

2.8. Фізичні основи систем зв'язку, управління, радіоастрономії, радіонавігації та радіолокації.

2.9. Взаємодія електромагнітного поля з речовиною.

2.10. Радіоспектроскопія.

2.11. Нелінійні та параметричні явища при взаємодії електромагнітного випромінювання з матеріальними середовищами, у тому числі й з біологічними.

2.12. Електромагнітні хвилі в іоносфері, навколоземному космічному просторі.

2.13. Електромагнітні хвилі в активних середовищах квантових, вакуумних, електронних та напівпровідникових генераторів і підсилювачів.

2.14. Дослідження та математичне моделювання в електродинамічних системах та середовищах, у тому числі у біологічних.

2.15. Радіофізичні методи дистанційного зондування оточуючого середовища та неконтактні вимірювання.

2.16. Теорія та практика приймання та обробки сигналів; зворотні задачі теорії електромагнітного поля.

2.17. Радіофізичні методи в екології, астрономії, біології та медицині.

2.18. Дослідження ефектів взаємодії та розповсюдження електромагнітних полів різних діапазонів в біологічних середовищах.

3. Теоретичні та експериментальні дослідження взаємодії вільних носіїв заряду з електромагнітними полями в джерелах випромінювання та підсилювачах, фізичних явищ, які відбуваються за участю електронів та іонів у вакуумі, газах, твердих тілах та на поверхні, зокрема явищ електронної емісії, фізичні основи створення нових електронних, напівпровідникових та квантових генераторів і підсилювачів електромагнітних хвиль та коливань.

3.1. Лінійна та нелінійна взаємодія електронів, іонів та молекул з електромагнітними полями (експериментальні дослідження, мікроскопічна та макроскопічна теорії); лазери оптичного, інфрачервоного та субміліметрового діапазонів.

3.2. Збудження електромагнітних хвиль та коливань в резонаторах з потоками електронів.

3.3. Регулярні коливання в джерелах електромагнітного випромінювання, детекторах і підсилювачах та дослідження їх в стані динамічного хаосу.

3.4. Електронна та іонна емісія з твердих тіл і рідин; фізичні явища на поверхні, що визначають емісійні властивості твердих тіл і рідин.

3.5. Елементарні та колективні процеси розсіювання, іонізації, збудження в газах і газових розрядах.

3.6. Фізика іонних пучків.

3.7. Зіткнення заряджених і нейтральних частинок з поверхнями твердих тіл.

3.8. Фізичні основи методів дослідження, що базуються на використанні електронної та іонної емісії.

3.9. Електронна та іонна оптика.

3.10. Мікро- та наноелктроніка.

3.11. Застосування результатів наукових досліджень в області фізичної та біомедичної електроніки.

4. Теоретичні та експериментальні дослідження фізичних процесів, що протікають у біологічних системах різного рівня організації, а також при впливі на ці системи електромагнітного випромінювання різного частотного діапазону та різних фізичних факторів. Постановка фізико-математичних проблем, що відносяться до медико-біологічних систем, та розв'язання їх методами експериментальної, теоретичної фізики, ядерної фізики й радіофізики та математичного моделювання.

4.1. Молекулярні механізми взаємодії акустичних та електромагнітних хвиль різного частотного діапазону з біологічними об'єктами. Вивчення фізичної природи взаємодії біооб'єктів з електричними, магнітними полями та електромагнітними хвилями різних діапазонів.

4.2. Фотобіофізика; дослідження фізичних основ фотосинтезу. Молекулярні механізми рецепції світла, фізико-біологічні моделі зорового сприймання.

4.3. Радіаційна біофізика, фізичні ефекти при взаємодії іонізуючої радіації з біологічними об'єктами різного рівня організації.

4.4. Створення, розробка і удосконалення теоретичних та експериментальних фізичних й електродинамічних методів дослідження структури, уявлення та виявлення нових фізичних властивостей біологічних структур та взаємодії біологічних об'єктів різного рівня організації та методів медико-біологічних досліджень і діагностики.

4.5. Розробка теоретичних моделей біологічних явищ на основі фізичних і радіофізичних методів.

4.6. Дослідження фізичних властивостей молекул біологічного походження фізичними, радіофізичними методами та методами ядерної фізики. Квантово-механічний аналіз електронної структури біомолекул.

4.7. Дослідження структурної організації та фізичних властивостей біологічних мембран. Вивчення фізичних механізмів міжклітинних взаємодій та рецепції. Фізико-хімічні особливості та фізико-математичні моделі біофізичних та біоенергетичних процесів в біологічних середовищах.

4.8. Кріобіофізика, дослідження фізичних механізмів впливу низьких температур на біомолекули та клітини.

4.9. Кінетичні явища в біологічних системах. Електродинамічні моделі біологічних систем. Автохвильові процеси в біологічних об'єктах. Флуктуаційні моделі самоорганізації біологічних систем.

4.10. Дослідження термодинамічних закономірностей біологічних систем. Особливості термодинаміки відкритих нерівноважних систем. Дисипативні структури біологічного походження. Стаціонарні стани нерівноважних систем.

5. Теоретичні, модельні та експериментальні дослідження фізичних явищ, спрямованих на розв'язання проблем: створення нової та вдосконалення існуючої радіоелектронної техніки та радіотехнічних комплексів і систем для народного господарства, які сприяли б науково-технічному прогресу у різних галузях, та охороні навколишнього середовища; створення новітньої радіофізичної та радіоелектронної елементної бази та створення новітнього наукового приладобудування для добування нових знань в галузі природничих наук; створення інформаційно-керуючих систем, методів і методик дослідження; фізики процесів самоорганізації та динаміки ієрархічних систем.

5.1. Дослідження фізичних процесів генерації та перетворення електромагнітного поля в приладах та системах, що охоплюють діапазон від радіохвиль до рентгенівських променів.

5.2. Створення та розробка нових приладів, інформаційно-керуючих систем та апаратурних комплексів в галузі фізичних, геофізичних та медико-біологічних досліджень.

5.3. Фізичні основи технології нових видів матеріалів (магнітодіелектриків, напівпровідників, плазми тощо) для розробки нових приладів (елементів) різного призначення.

5.4. Фізика процесів в приладах, установках, апаратурних комплексах і в інформаційно-керуючих системах.

5.5. Фізика контактних та об'ємних явищ та твердотільних приладів на їх основі.

5.6. Нові методи і методики експериментальних досліджень в галузі фізики.

5.7. Розробка нових приладів та пристроїв для вивчення фізичних явищ і процесів у різних середовищах, у тому числі у біологічних.

5.8. Фізичні процеси, зокрема електромагнітні, оптоелектронні, термоелектричні, фотоелектричні та інші, в приладах та системах медико-біологічного призначення.

5.9. Електронне приладобудування, в тому числі квантове.

5.10. Дослідження фізичних процесів самоорганізації та динаміки ієрархічних систем.

5.11. Розробка нових принципів і методів фізичних вимірювань.

5.12. Розробка та створення систем та апаратурних комплексів для біотелеметрії та телемедицини.

5.13. Розробка методів математичної обробки експериментальних результатів.

5.14. Моделювання фізичних явищ і процесів у різних середовищах, у тому числі у біологічних.

6. Експериментальні та теоретичні вивчення будови зір і навколозоряних оболонок, міжзоряного середовища, корпускулярного та електромагнітного (радіо-, теплового, оптичного, рентгенівського та гамма-) випромінювання планет, Сонця, зірок та галактик, руху зоряних систем, розробка космогонічних моделей.

6.1. Елементарні частинки і поля в астрофізиці.

6.2. Моделі Всесвіту. Походження елементів.

6.3. Космічна електродинаміка, газо- і магнітодинаміка. Утворення зір та галактик.

6.4. Внутрішня будова зір. Атмосфери зір. Навколозоряні оболонки.

6.5. Змінні зорі. Подвійні та кратні зорі. Зоряні скупчення, асоціації.

6.6. Міжзоряне середовище. Молекули в міжзоряному середовищі.

6.7. Кінематика та динаміка зоряних систем.

6.8. Будова і еволюція галактик.

6.9. Галактики (квазари, сейферти та інші типи галактик), скупчення галактик. Метагалактика.

6.10. Теплове радіовипромінювання.

6.11. Космічні промені, радіовипромінювання решток наднових.

6.12. Радіовипромінювання Місяця, планет та інших тіл сонячної системи.

6.13. Радіовипромінювання Сонця.

6.14. Радіоджерела в Галактиці, будова Галактики за радіоданими. Дискретні та протяжні джерела радіовипромінювання. Радіогалактики.

Секція розглядає проекти фундаментального і прикладного спрямування.

До фундаментальних відносять теоретичні та експериментальні дослідження, результати яких складають відкриття нових або уточнення відомих закономірностей розвитку природи і техніки і є науковим фундаментом для розвитку нових принципів, методів і засобів синтезу наукових знань у галузі електроніки, радіотехніки і телекомунікацій.

До прикладних відносять оригінальні дослідження і розробки, спрямовані на створення елементів нової техніки і технологій, призначених для досягнення конкретних практичних результатів у створенні приладів, пристроїв і систем та методів їх розробки на основі результатів фундаментальних досліджень у галузі електроніки радіотехніки і телекомунікацій.

Напрями наукових досліджень і розробок:

1. Науково-технічні проблеми електроніки.

1.1. Матеріали радіоелектроніки:

- провідникові матеріали;

- напівпровідникові матеріали;

- діелектричні матеріали;

- надпровідні матеріали;

- радіопоглинальні матеріали;

- радіовідбивні матеріали.

1.2. Радіоелектронні прилади:

- електромеханічні прилади;

- електровакуумні прилади;

- твердотільні прилади;

- акустоелектронні прилади;

- оптоелектронні прилади;

- мікроелектронні прилади;

- наноелектронні прилади;

- квантові прилади;

- функційна електроніка;

- пасивні електронні компоненти.

До тематичних напрямів, що розглядаються секцією, також належать розробка фізичних основ, принципів, методів та систем оптичної реєстрації інформації, створення технологій довгострокового зберігання цифрової інформації, створення систем відтворення звуку та зображень, систем реєстрації інформації неруйнівними та томографічними методами, методи розрахунку та дослідження напружено-деформованого стану, у тому числі при наявності дефектів різного походження, методи оцінки технічного стану та залишкового ресурсу конструкцій тривалої експлуатації, механіка композитних матеріалів, включаючи нанокомпозити; механіка взаємодії полів різного походження в матеріалах і елементах конструкцій; коливання механічних систем та хвильові процеси; закономірності взаємодії тіл з рідиною при надзвукових швидкостях руху; механіка взаємодії деформівних тіл, рідин і газу; механіка взаємодії твердого тіла з іонізованим середовищем та електромагнітним полем; механізми генерації звуку при швидкісному обтіканні перешкод потоками рідини і газу; виявлення закономірностей турбулентних течій стисливої і нестисливої рідини при наявності гідродинамічної кавітації та відриву потоку; закономірності гіперзвукових течій в'язкого газу при наявності фізико-хімічних перетворень у потоці, що набігає, та на поверхні тіл; закономірності течій та методи досліджень в молекулярній газовій динаміці; фундаментальні взаємодії та мікроскопічна будова речовини; властивості кристалів в екстремальних умовах, нелінійна та сингулярна оптика, фізика плівок, поверхонь і гетероструктур, спінтроніка; терагерцева електроніка та електроніка метаматеріалів, фізика рідких кристалів і біоколоїдів, фізика турбулентної та запорошеної плазми, керамічні, композиційні монокристалічні і плівкові матеріали різного функціонального призначення; інженерія поверхні, проблеми синтезу матеріалів при екстремальних параметрах температури і тиску; функціональні матеріали для водневої енергетики; теоретичне прогнозування структури та властивостей нових неорганічних речовин та матеріалів; ядерна фізика, фізика елементарних частинок і високих енергій, фізика прискорювачів, фізика плазми та керований термоядерний синтез; радіаційна фізика, фізика радіаційних явищ і радіаційних технологій; сучасні біотехнології та нанотехнології; молекулярно-біологічні, клітинні основи функціонування живих систем; розробка математичних моделей та аналітико-числових методів дослідження і оптимізації механічної поведінки тіл з урахуванням впливу полів різної фізичної природи та дефектів структури матеріалів.

2. Науково-технічні проблеми радіотехніки.

2.1. Теорія кіл, сигналів та процесів у радіотехніці і електроніці:

- теорія зосереджених електромагнітних кіл;

- теорія розподілених електромагнітних кіл;

- технічна електродинаміка;

- прилади та пристрої надвисоких частот;

- квантово-молекулярні пристрої;

- поширення і поглинання електромагнітних хвиль;

- поширення і поглинання акустичних хвиль.

2.2. Схемотехніка радіоелектронних пристроїв:

- пристрої аналогового оброблення сигналів;

- пристрої цифрового оброблення сигналів;

- пристрої квантового оброблення сигналів;

- одноелектронна і одноквантова радіотехніка;

- радіопередавальні пристрої;

- радіоприймальні пристрої;

- пристрої записування і відтворення інформації;

- пристрої електроживлення,

- радіоавтоматика і радіотехнічні системи.

- радіовимірювання,

- конструювання радіоелектронних засобів.

До тематичних напрямів, що розглядаються секцією, також належать розробка математичних методів та систем моделювання об'єктів та процесів, розробка числових, числово-аналітичних методів та алгоритмів обчислювальної математики, розробка обчислювальних алгоритмів і процедур з метою вирішення практичних задач радіотехніки, вивчення комп'ютерних аспектів обчислювальних алгоритмів, розробка теорії похибок, визначення складності, збіжності, стійкості, створення теорії обчислювального експерименту; розробка перспективних засобів обробки інформації та кібернетичних систем. Розробка програмно-алгоритмічних комплексів та систем для моделювання процесів керування, пошуку та перехоплення рухомих цілей; розробка та обґрунтування експоненційно збіжних методів для розв'язання абстрактних квазілінійних диференціальних рівнянь, числових методів розв'язування нелінійних інтегральних рівнянь та багатовимірних спектральних задач; застосування групових, диференціально-геометричних та алгебраїчних методів до задач теорії диференціальних рівнянь та математичної фізики; дослідження логіко-алгебраїчних, автоматних, комбінаторних, еволюційних та числових методів розпізнавання, аналізу, синтезу, моделювання ідентифікації керуючих систем; розробка математичних методів керування нелінійними динамічними процесами, створення систем керування процесами в умовах невизначеності, розв'язання ігрових задач динаміки; інтелектуальних відеоприладів та систем реального часу, високопродуктивних пристроїв та комплексів цифрової обробки сигналів; розробка фізичних основ, принципів, методів та систем оптичної реєстрації інформації, вивчення і публікація пам'яток вітчизняної історико-культурної, наукової та науково-технічної спадщини; теоретичні проблеми охорони та збереження історико-культурної спадщини, розвитку пам'яткоохоронної, музейної та заповідної справи в галузі електроніки, радіотехніки і телекомунікацій; вивчення біографій науковців, історії наукових та науково-технічних шкіл в галузі електроніки, електротехніки, радіотехніки та телекомунікацій.

3. Науково-технічні проблеми телекомунікацій.

3.1. Теоретичні основи передавання і обробки інформації:

- теорія і техніка передавання інформації;

- теорія і техніка приймання інформації;

- завадостійкість і радіопротидія;

- широкосмугові сигнали;

- статистичний аналіз інформаційних систем;

- автоматизація розпізнавання повідомлень;

- квантова інформатика;

- безпека інформаційних і комунікаційних систем;

- системи технічного захисту інформації.

3.2. Системи і мережі:

- телекомунікаційні системи та мережі;

- квантові телекомунікаційні системи;

- гідро- та сейсмоакустичні системи;

- оптоволоконні телекомунікаційні системи;

- автоматизація проектування телекомунікаційних систем.

3.3. Міждисциплінарні проблеми:

- радіоекологія;

- історія електроніки, радіотехніки і телекомунікацій;

- проблеми освіти в галузі.

До тематичних напрямів, що розглядаються секцією, також належать створення технологій переходу телекомунікаційних систем на IP-основу і до мереж NGN; науково-технічне забезпечення процесів конвергенції в телекомунікаціях, поширенню ідеології мережних технологій на бездротовий доступ, розвиток стільникових систем широкосмугового радіодоступу; створення засобів обміну даними між суперкомп'ютерами, розробка інфраструктури суперкомп'ютерних обчислень, розробка та створення розподільних обчислювально-комунікаційних мереж - GRID-мереж, розв'язання проблем програмування у семантичних веб-середовищах Інтернет, дослідження та розробка методів захисту інформації в комп'ютерних системах і мережах, створення систем відтворення звуку та зображень з раритетних носіїв інформації, систем реєстрації інформації неруйнівними та томографічними методами, розробка методів та інформаційних технологій розв'язання задач комп'ютерної криптографії та стеганографії, розробка методів підвищення продуктивності систем асиметричної криптографії, розробка ефективних криптографічних протоколів, розробка нових інформаційних технологій на основі вимірювань електричних, магнітних і оптичних сигналів та їх просторово-часовий аналіз, розробка засобів та систем екстрадіагностики стану біологічних об'єктів, розробка базових компонентів та комплексів керування складними системами; прогнозування та моделювання розвитку технологічних інноваційних процесів, вивчення пам'яток вітчизняної наукової спадщини, історія вітчизняної і світової філософської думки, взаємодія природничо-наукового та соціогуманітарного пізнання, проблеми якості освіти, змісту форми і технологій вищої освіти, інтеграція соціогуманітарних природничих і технічних наук, проблеми наукової інформації, розвиток словниково-енциклопедичної справи в галузі електроніки, радіотехніки і телекомунікацій, формування електронних наукових та освітніх інформаційних ресурсів; вивчення і публікація пам'яток вітчизняної історико-культурної, наукової та науково-технічної спадщини; теоретичні проблеми охорони та збереження історико-культурної спадщини, розвитку пам'яткоохоронної, музейної та заповідної справи в галузі електроніки, радіотехніки і телекомунікацій; вивчення біографій науковців, історії наукових та науково-технічних шкіл в галузі електроніки, електротехніки, радіотехніки та телекомунікацій.

Для участі в конкурсному відборі до секції 6 "Фізико-технічні проблеми матеріалознавства" приймаються наукові проекти фундаментального і прикладного спрямування.

До фундаментальних проектів секції належать теоретичні і експериментальні дослідження, результати яких формують відкриття нових або уточнення відомих закономірностей розвитку природи, суспільства й техніки і є вихідними положеннями для розвитку нових концепцій, принципів і методів синтезу наукових знань у конкретних галузях науки.

До прикладних проектів секції належать оригінальні дослідження і розробки, які здійснюються для отримання нових знань, створення елементів нових матеріалів, технологій і призначені, головним чином, для досягнення конкретної практичної мети чи завдання. Прикладні дослідження визначають можливі шляхи використання результатів фундаментальних досліджень, нові методи розв'язання проблем, сформульованих раніше. Прикладні розробки базуються, як правило, на результатах попередніх прикладних досліджень і результатом їх є технологія, матеріал тощо.

Секція 6 "Фізико-технічні проблеми матеріалознавства" включає наступні напрями наукових досліджень:

1. Фундаментальні, прикладні та експериментальні дослідження для розв'язання комплексної проблеми підвищення якості та властивостей матеріалів.

1.1. Структурні та фазові перетворення, що відбуваються при різноманітній дії на метал (термічній, деформаційній, магнітній, радіаційній, комбінованій та ін.).

1.2. Підвищення властивостей матеріалів (фізико-механічних, корозійно-електрохімічних, технологічних та експлуатаційних) за рахунок вдосконалення їх складу, структури або отримання метастабільного стану, здатного до самоорганізації під впливом зовнішніх чинників.

2. Металеві матеріали.

2.1. Металеві матеріали на основі чорних та кольорових металів (конструкційні, інструментальні, спеціального призначення, у тому числі монокристалічні, що отримані за допомогою механічного легування, інтелектуальні, аморфні та ін.) з оптимальним рівнем властивостей або новими властивостями, більш економічні та екологічно чисті, ніж відомі (діагностика та моніторинг деградації їх властивостей, матеріалознавчі проблеми їх ресурсу).

3. Неметалеві матеріали.

Полімери, пластмаси, плівкові матеріали, гума, клеї, герметики лакофарбові матеріали, скло, кераміка, металокераміка та інші матеріали різного функціонального призначення.

4. Матеріали і вироби з порошків.

4.1. Конструкційні, інструментальні, триботехнічні матеріали із спеціальними властивостями.

4.2. Способи виробництва, подрібнення, спікання порошків та додаткова обробка порошкових матеріалів.

5. Композиційні й армовані матеріали.

5.1. Композиційні й армовані матеріали з металевою, неметалевою матрицею та наповнювачами різної природи, форми і розмірів (дисперсійно зміцнені, волокнисті, шаруваті та інші матеріали, у тому числі природного походження).

5.2. Способи виробництва, обробки та удосконалення властивостей композиційних матеріалів.

6. Наплавлювальні матеріали, а також матеріали, що наносяться на поверхню виробів різними технологічними способами.

6.1. Наплавлювальні матеріали суцільного перетину, порошкові та спечені, зокрема для електродугового наплавлення, що відновлює форму, розміри та підвищує експлуатаційні властивості виробів.

6.2. Матеріали, що наносяться на поверхню виробів різними технологічними способами, зокрема металізацією із розплавів, електроіскровим легуванням, напиленням тощо.

7. Наноструктурні (нанодисперсні, нанокристалічні) матеріали.

7.1. Проблеми синтезу матеріалів за екстремальних параметрів (температури і тиску).

7.2. Визначення функціональних властивостей наноматеріалів.

7.3. Шляхи підвищення експлуатаційних властивостей наноматеріалів та удосконалення технологій їх одержання.

8. Водневе матеріалознавство.

8.1. Металогідридні процеси синтезу та обробки матеріалів.

8.2. Функціональні матеріали для водневої енергетики.

9. Удосконалення способів об'ємного зміцнення матеріалів.

9.1. Термічна, термомеханічна, деформаційно-термічна, термоциклічна обробки.

9.2. Поєднання термічної та термомеханічної обробки з додатковою дією магнітного, електричного або радіаційного полів.

10. Інженерія поверхні.

10.1. Процеси модифікування і зміцнення поверхневих шарів конструкційних та інструментальних матеріалів способами хіміко-термічної обробки.

10.2. Зміцнення і легування поверхні виробів з використанням лазерного, електронно-променевого, плазмового, іонно-плазмового та інших дій на метал.

10.3. Науково-технічні проблеми дослідження процесів і закономірностей структуроутворення у поверхневих шарах конструкційних, інструментальних та функціональних матеріалів під час синтезування поверхневих шарів методами інженерії поверхня, зокрема:

- розробка наукової концепції керування властивостями поверхні конструкційних та інструментальних матеріалів за рахунок оптимізації кількісних параметрів структури поверхні;

- удосконалення існуючих та розробка нових методів хіміко-термічної обробки для підвищення міцності та зносостійкості деталей машин та елементів конструкцій приладобудування, машинобудування та енергетики;

- розробка ефективних науково-конструкторських рішень щодо формування поверхневих шарів різного функціонального призначення методами інженерії поверхні;

- дослідження впливу висококонцентрованих потоків енергії на формування структури, фазового складу та напруженого стану поверхневих шарів;

- дослідження процесу структуроутворення під час поверхневого лазерного легування конструкційних та інструментальних матеріалів;

- розробка і дослідження ефективних науково-технологічних рішень технічних рішень для створення на поверхні готових виробів покриттів лазерним легуванням;

- розроблення і дослідження ефективних методів плазмової та іонно-плазмової обробки для формування покриттів різного функціонального призначення;

- удосконалення існуючих та розробка нових методів іонної імплантації для формування покриттів різного функціонального призначення;

- експериментальні підтвердження та розвиток теоретичних уявлень про явища поверхневої сегрегації та самоорганізації поверхні залежно від фізико-хімічних явищ, що відбуваються у поверхневих шарах.

10.4. Фундаментальні, прикладні та експериментальні дослідження трансформації структури, фазового складу та напруженого стану поверхневих шарів під час поверхневої пластичної деформації (ППД), зокрема:

- удосконалення існуючих та розробка нових методів ППД для підвищення міцності та зносостійкості готових металовиробів;

- розроблення нових та удосконалення існуючих методів комбінованої обробки (ППД і модифікування поверхні легувальними елементами) для цілеспрямованої зміни характеристик міцності, пластичності та корозійної стійкості поверхневих шарів;

- розроблення нових та удосконалення відомих методів визначення рівня залишкових мікронапружень у поверхневих шарах металовиробів.

10.5. Дослідження механізму та кінетики фазових перетворень при комбінованій хіміко-термічній та термічній обробці, зокрема:

- встановлення закономірностей формування структури поверхнево-легованих деталей машин та інструменту на стадії охолодження із рідинно-металевого стану та в результаті фазових перетворень;

- встановлення кореляційних залежностей між дифузійними та сегрегаційними процесами на зовнішніх та внутрішніх поверхнях розділу;

- розроблення нових методів прогнозування параметрів формування наперед заданого типу градієнтної структури на поверхні готових виробів.

10.6. Встановлення закономірностей впливу деградації структури поверхневих шарів на властивості конструкційних та інструментальних матеріалів у процесі експлуатації виробів:

- методи визначення експлуатаційних характеристик та ідентифікація параметрів структури поверхневих шарів деталей машин елементів конструкцій та інструменту для моніторингу їх працездатності;

- розроблення методів діагностики стану поверхні готових металовиробів для проведення своєчасного ремонту або відновлення їх працездатності;

- розробка ефективних науково-конструкторських рішень для здійснення моніторингу за динамікою деградації структури та властивостей поверхневих шарів деталей машин та елементів конструкцій;

- розроблення оціночних методів розрахунку залишкового ресурсу працездатності металоконструкцій;

- розроблення оціночних методів визначення адгезії та несучої спроможності поверхневих шарів-покриттів, сформованих різними методами інженерії поверхні;

- обґрунтування вимог до стану поверхні інструменту, деталей машин та елементів конструкцій, що володітимуть оптимальною працездатністю за умов експлуатації.

11. Комп'ютерне матеріалознавство.

11.1. Моделювання процесів синтезу та обробки матеріалів, їх взаємодії з середовищем, зокрема:

- розробка методів комп'ютерного моделювання кількісної та якісної оцінки впливу структурних складових сплавів на працездатність деталей машин та інструменту залежно від параметрів зовнішнього впливу;

- розробка комп'ютерних моделей тестування експлуатаційної надійності конструкційних та інструментальних матеріалів за характеристиками параметрів їх структури;

- розробка методики використання феноменологічних підходів для оцінки ієрархії дефектів та структурно-енергетичного стану поверхні під час системного моделювання параметрів структури, що відповідають за одержання заданих властивостей сплавів;

- розробка методів комп'ютерного моделювання довговічності реальних металовиробів.

11.2. Теоретичне прогнозування структури та властивостей нових речовин та матеріалів, зокрема:

- вирішення задач передбачення і прогнозування часових послідовностей розвитку деструктивних процесів у поверхневих шарах конструкційних та інструментальних матеріалів під час їхньої взаємодії з робочими середовищами;

- використання методів комп'ютерного матеріалознавства для створення інваріантних імітаційних моделей, що здатні ідентифікувати кількісні параметри структури матеріалів.

Для участі в конкурсному відборі до секції 7 "Енергетика та енергозбереження" приймаються наукові проекти фундаментального і прикладного спрямування.

До фундаментальних проектів секції належать теоретичні і експериментальні дослідження, результати яких формують відкриття нових або уточнення відомих закономірностей розвитку природи й техніки і є вихідними положеннями для розвитку нових концепцій, принципів і методів синтезу наукових знань в конкретних галузях науки.

До прикладних проектів секції належать оригінальні дослідження і розробки, які здійснюються для отримання нових знань, створення елементів нової техніки, технологій і призначені, головним чином, для досягнення конкретної практичної мети чи завдання. Прикладні дослідження визначають можливі шляхи використання результатів фундаментальних досліджень, нові методи розв'язання проблем, сформульованих раніше. Прикладні розробки базуються, як правило, на результатах попередніх прикладних досліджень і результатом їх є проект конкретного нового елементу нової техніки, технології або дослідний зразок.

Секція 7 "Енергетика та енергозбереження" включає наступні напрями наукових досліджень:

1. Науково-технічні проблеми дослідження електротехнічних комплексів та систем, проектування, виробництво, випробування, експлуатація, вивчення процесів у складних електротехнічних, електротехнологічних установках і системах, систем керування ними засобів підвищення енергетичної ефективності та продуктивності, їх математичне і фізичне моделювання, дослідження можливості поліпшення параметрів і характеристик з метою забезпечення оптимального проектування та більш ефективної роботи в різних галузях господарства.

1.1. Електромеханічні системи. Регульований електропривід, структури та системи керування ним. Електромашиновентильні комплекси. Електромехатронні, робототехнічні системи. Електротехнологічні комплекси. Взаємозв'язок характеристик джерел електроживлення з параметрами, якістю та інтенсивністю електротехнологічних процесів. Електрофізичні установки.

1.2. Системи електропостачання потужних технологічних і технічних комплексів та обладнання промислових підприємств. Компенсація реактивної потужності й електромагнітна сумісність електротехнічного обладнання. Автономні системи електроживлення стаціонарних і рухомих об'єктів.

1.3. Автоматизація електротехнічних комплексів. Електротехнічні комплекси та системи для створення магнітного поля із заданою просторово-часовою структурою.

1.4. Обґрунтування, розроблення і дослідження електротехнологій, електрообладнання та систем керування ними в агропромисловому комплексі, зокрема методів і засобів математичного та фізичного моделювання; методів і засобів підвищення якості електроенергії, надійності й ефективності систем електропостачання, енергоресурсозбереження та раціонального використання електроенергії.

2. Науково-технічні проблеми дослідження електричних машин й апаратів, процесів електромагнітного й електромеханічного перетворення енергії, розвиток теорії та методів проектування, технології виготовлення, випробування, експлуатації електричних машин постійного та змінного струму, трансформаторів, інших електромеханічних перетворювачів, електричних апаратів і пристроїв для керування енергетичними потоками в електричних колах або таких що використовують електричну енергію для керування енергетичними потоками в гідравлічних, пневматичних системах для створення нових і вдосконалення наявних машин, апаратів, перспективних малозатратних технологій.

2.1. Теорія та методи досліджень електричних машин і апаратів. Моделювання, дослідження, оптимізація електричних машин у різних режимах роботи.

2.2. Нові методи проектування, конструювання, діагностики, прогнозу, технічного обслуговування та захисту, надійність, економічність, підвищений ресурс експлуатації, екологічність електричних машин і апаратів, інтелектуальні системи забезпечення їх високоефективного функціонування.

2.3. Нові прогресивні типи електричних машин і апаратів, спеціальні деталі та і створюються з урахуванням досліджень у галузі фізики, хімії, нових технологій і матеріалів. Методи випробування електричних машин і апаратів.

3. Науково-технічні проблеми світлотехніки та джерел світла.

3.1. Теоретичні й експериментальні дослідження в галузі фізіологічної оптики та колориметрії, фотометрії та спектрографії, методів генерації оптичного випромінювання як основи техніки освітлення.

3.2. Розроблення й дослідження джерел випромінювання і технології їх виробництва, освітлювальних та опромінювальних приладів та установок. Розроблення й дослідження методів управління джерелами світла, освітлювальними, опромінювальними й технологічними установками.

4. Науково-технічні проблеми дослідження енергетичних систем та комплексів, загальних проблем створення, функціонування, управління та розвитку енергетичних та енерготехнологічніх комплексів і систем, розробка методів їх дослідження, включаючи електро- і теплоенергетичні системи і комплекси, локальні і регіональні системи енергетики, паливно-енергетичний комплекс країни та його підсистеми, а також організаційні, техніко-економічні, екологічні, технічні і технологічні аспекти виробництва, перетворення, транспортування і використання енергії, спрямовані на підвищення енергоефективності і енергоощадності.

4.1. Дослідження загальних властивостей, техніко-економічних закономірностей та тенденцій розвитку енергетичних систем і комплексів. Системні дослідження та оптимізація технологічних систем, паливно-енергетичних балансів, екологічних та комплексних проблем паливно-енергетичного комплексу.

4.2. Розробка методів та засобів економіко-математичного моделювання та оптимізація енергетичних систем і комплексів. Розробка ефективних методів економічного регулювання та державного управління функціонуванням та розвитком енергетичних комплексів і систем.

4.3. Комплексне вирішення проблем енергоощадності. Енергетичний менеджмент. Розробка стратегії енергозбереження, методів та засобів підвищення ефективності використання енергоресурсів.

4.4. Розробка найраціональнішого використання ресурсів, спрямованого на реформування енергетичної галузі, зокрема розробка і реалізація декількох тісно ідеологічно та технологічно узгоджених проектів, пов'язаних з реконструкцією і розвитком діючих енергетичних мереж, припускаючи можливість появи в їх структурі незалежних виробників енергії.

4.5. Розроблення та оптимізація використання альтернативних джерел енергії, враховуючи специфіку окремих регіонів.

5. Науково-технічні проблеми дослідження теоретичної електротехніки.

5.1. Основні поняття і закони теорії електромагнітного поля та теорії електричних і магнітних кіл. Енергія і механічне проявлення електричного і магнітного полів. Основні поняття і закони теорії електричних кіл.

5.2. Теорія лінійних електричних кіл. Основні властивості та параметри електричних кіл при синусоїдних струмах. Методи розрахунку електричних кіл при усталених постійному та синусоїдному струмах. Резонансні явища і частотні характеристики. Розрахунок трифазних кіл. Обертове магнітне поле. Метод симетричних складових. Розрахунок електричних кіл при несинусоїдальних періодичних електрорушійних силах, напруги та струмах. Вищі гармоніки в однофазних та трифазних колах.

5.3. Розрахунок перехідних процесів в електричних колах із зосередженими параметрами. Представлення неперіодичних функцій часу за допомогою інтеграла Фур'є. Розрахунок перехідних процесів методом частотних характеристик. Зв'язок перетворення Фур'є з перетворенням Лапласа. Поняття про комплексну частоту.

5.4. Розрахунок електричних кіл при дії імпульсних ЕРС та ЕРС довільної форми. Поняття про імпульсні ЕРС та імпульсні системи. Перехідні та імпульсні характеристики електричних кіл. Розрахунок кіл при дії ЕРС довільної форми - інтеграл Дюамеля. Випадкові процеси в електричних колах.

5.5. Електричні кола з розподіленими параметрами при усталених режимах. Рівняння лінії з розподіленими параметрами. Умови для неспотвореної лінії. Перехідні процеси в колах з розподіленими параметрами. Походження та характер хвиль в лініях з розподіленими параметрами.

5.6. Нелінійні електричні і магнітні кола. Властивості та елементи нелінійних кіл. Симетричні і несиметричні характеристики нелінійних елементів. Інерційні та безінерційні елементи з нелінійним опором. Керовані нелінійні елементи. Нелінійні властивості феромагнітних матеріалів. Конденсатори з нелінійною характеристикою. Джерела ЕРС та джерела струму з нелінійними характеристиками.

5.7. Розрахунок нелінійних електричних і магнітних кіл при постійному струмі. Періодичні процеси в електричних і магнітних колах з інерційними нелінійними елементами. Метод еквівалентних синусоїд. Явище ферорезонансу при послідовному та паралельному з'єднаннях котушки з феромагнітним осереддям і конденсатора.

5.8. Елементи теорії коливань і методи розрахунку перехідних процесів в нелінійних електричних колах. Стійкість режимів в колах з індуктивністю і нелінійним опором. Стійкість режимів в колах з ємністю і нелінійним опором. Збудження автоколивань в нелінійній системі зі зворотним зв'язком. Релаксаційні коливання. Частотні властивості нелінійних кіл.

5.9. Теорія електромагнітного поля. Рівняння електромагнітного поля. Повна система рівнянь електромагнітного поля. Граничні умови на поверхні розподілення двох середовищ з різними електричними і магнітними властивостями.

5.10. Електростатичне поле. Рівняння Пуассона та Лапласа. Граничні умови на поверхні провідників та діелектриків. Методи розрахунку електричного поля в неоднорідному середовищі. Розрахунок електричної ємності. Ємність двопровідної лінії з урахуванням впливу землі. Ємність трифазної лінії передачі.

5.11. Електричне поле постійних та змінних струмів. Магнітне поле постійних та змінних струмів. Електромагнітне поле в діелектриках та провідних середовищах. Явище поверхневого ефекту. Ефект близькості. Пласка електромагнітна хвиля в діелектриках і провідних середовищах. Вектор Пойнтінга. Нерівномірних розподіл змінного магнітного потоку та електричного струму. Електромагнітне екранування.

6. Науково-технічні проблеми дослідження, проектування, експлуатації електричних станцій, мереж і систем.

6.1. Режими роботи та процеси в електроенергетичному та електротехнічному обладнанні електричних станцій, електроенергетичних систем.

6.2. Питання стійкості, живучості, технічної та екологічної сумісності, надійності.

6.3. Аналіз та оптимізація режимів роботи.

6.4. Моделювання та синтез, інформаційні технології в проектуванні, експлуатації та випробуваннях електроенергетичних систем, мереж та їх обладнання.

6.5. Електроенергозбереження, якість електричної енергії в електричних системах та мережах.

6.5. Створення нового та удосконалення існуючого обладнання електроенергетичних об'єктів, їх інформаційно-керуючих систем.

6.6. Створення інтегрованих систем електропостачання на базі Smart-технологій. Розроблення технічних засобів інтеграції розосередженої генерації в централізовані системи енергопостачання створення нових пристроїв захисту і автоматизації інтегрованих систем, інформаційного та програмного забезпечення для керування їх режимами.

7. Науково-технічні проблеми технічної теплофізики та промислової теплоенергетики, теоретичні й експериментальні дослідження механізмів, закономірностей тепломасоперенесення, розвиток теорії та методів дослідження проблем тепломасообміну, процесів отримання, перетворення, передачі та використання теплової енергії палив і теплоносіїв різних типів в енергетичних установках, тепломасообмінних технологічних процесах та апаратах, розроблення методів їх розрахунку, конструювання й інтенсифікації.

7.1. Створення нових, удосконалення наявних методів аналізу, розрахунку й інтенсифікації тепломасообміну в одно- та багатофазних середовищах, у теплових і гідродинамічних процесах в установках для виробництва й використання теплової енергії, технологічних пристроях і апаратах.

7.2. Дослідження теплообміну й течії в однофазних середовищах, при кипінні, плавленні, кристалізації та конденсації, процесів нагріву матеріалів з урахуванням термічних напружень, хімічних і фазових перетворень.

7.3. Розвиток теорії, дослідження процесів сушіння, підвищення ефективності сушильного обладнання.

7.4. Експериментальні та теоретичні дослідження теплофізичних властивостей.

7.5. Створення нових ефективних, удосконалення наявних теплотехнічних апаратів та установок, систем охолодження й теплового захисту, тепломасообмінного обладнання. Розроблення технологічних основ автоматизації теплотехнічних процесів та установок.

7.6. Дослідження і створення засобів енергозбереження, розроблення наукових основ і технології раціонального використання вторинних енергоресурсів у системах виробництва й споживання теплової енергії, у промислових процесах і агрегатах.

7.7. Розроблення і дослідження методів комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, методів перетворення в роботу низькопотенціальної теплоти, підвищення її потенціалу в теплових машинах.

7.8. Дослідження процесів спалення палива, утворення шкідливих речовин; процесів очищення газів, розроблення методів екологічної безпеки при експлуатації енергетичних і теплотехнічних установок.

8. Науково-технічні проблеми перетворювання відновлюваних видів енергії.

8.1. Дослідження параметрів сонячної і вітрової енергії і процесів її перетворення у елементах енергетичних установок і системах (вітроелектричні установки та комплекси, сонячні колектори і системи, фотоелектричні системи і модулі, технологічні і спеціальні застосування сонячної енергії). Методи використання природних геотермальних джерел та теплоти землі, морів, річок.

8.2. Дослідження енергетичних властивостей і характеристик нетрадиційних джерел і процесів в установках на їх основі, включаючи гідроелектричні установки та станції, хвильові установки, біоенергетичні установки, термоелектричні генератори і термохолодильники, термоемісійні перетворювачі, магнітогідродинамічні генератори, установки, які використовують температурні і концентраційні градієнти у морській воді, теплонасосні установки, хімічні та електрохімічні джерела струму, вторинні енергетичні ресурси.

8.3. Дослідження характеристик і енергетичних процесів у системах акумулювання електричної та теплової енергії (електрохімічні, теплові, механічні, теплові насоси-акумулятори та ін.), у комбінованих системах енергопостачання на основі нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії різних видів (НВДІ).

8.4. Енергетичні і теплотехнологічні установки на основі НВДІ, методи їх розрахунку і керування. Оптимізація систем електротеплопостачання на основі НВДІ, наукові дослідження техніко-економічних та екологічних питань їх створення та застосування, забезпечення надійності та ресурсу функціонування.

9. Прилади та системи обліку енерговикористання.

9.1. Теоретичні, експериментальні, методологічні, технічні і технологічні основи створення нових методів та приладів вимірювання кількісних та якісних показників електричної енергії та їх експлуатації, вимірювання тепла, води та газу.

9.2. Гармонізація європейських стандартів і чинних стандартів країн СНД з питань обліку та вимірювання показників якості електроенергії (ПЯЕ).

9.3. Розробка концепції створення приладів, систем обліку електроенергії та аналізаторів ПЯЕ у відповідності до вимог нових стандартів.

9.4. Дослідження та оптимізація нових принципів та методів підвищення точності і розширення функціональних можливостей еталонних і робочих засобів вимірювання струмів, напруги, електричної потужності, енергії та ПЯЕ, прогнозування нових напрямків їх розвитку.

9.5. Розробка нових методів відтворення параметрів і процесів електричної мережі, створення на їх основі принципів побудови засобів метрологічного забезпечення приладів обліку та контролю ПЯЕ.

9.6. Розвиток принципів побудови автоматизованих систем обліку електроенергії у частині уніфікації протоколів обміну, каналів зв'язку та каналів вимірювання у відповідності до вимог стандартів Євросоюзу з метою інтеграції систем різних рівнів.

9.7. Розробка інформаційних систем з двостороннім зв'язком для управління навантаженням.

10. Науково-технічні проблеми дослідження, створення та експлуатації теплових та ядерних енергоустановок.

10.1. Теоретичні, експериментальні, методологічні, технічні і технологічні основи створення та експлуатації теплових і ядерних енергоустановок, парогенераторів та камер згоряння.

10.2. Дослідження процесів горіння в теплових установках і камерах згоряння.

10.3. Створення нових ефективних, удосконалення наявних ядерних реакторів, парогенераторів, котлів усіх типів та теплообмінного обладнання, а також допоміжних установок (насосів, нагнітувачів повітря, димососів тощо).

10.4. Розроблення та дослідження технологічних основ контролю, діагностики і автоматизації технологічних процесів теплових і ядерних енергоустановок, дозиметрії, радіаційно-технологічного контролю, утилізації та переробки радіоактивної води в ядерних енергоустановках, систем ядерної безпеки, технологічних процесів утилізації відпрацьованого ядерного палива, газочищення, екологічного моніторингу.

11. Науково-технічні проблеми дослідження теплових двигунів, перетворювачів енергії різних типів: турбомашинних, фотоелектричних, електрохімічних та ін.), теорії робочих процесів конструкції, методів проектування, виготовлення, ремонту та експлуатації теплових машин.

11.1. Термодинаміка та теплопередача, методи розрахунків і моделювання робочих процесів і циклів теплових двигунів. Робочі тіла, теплоносії, мастильні матеріали, їх властивості. Гідродинамічні та газодинамічні процеси у двигунах.

11.2. Сумішоутворення та згоряння палива, використання традиційних і альтернативних палив у двигунах. Екологічні показники теплових двигунів, їх поліпшення.

11.3. Конструкції та техніко-економічні показники двигунів. Обкатка та експлуатаційні режими, методи їх розрахунків і моделювання. Методи експериментальних досліджень теплових двигунів випробувальні стенди та спеціальна апаратура. Дослідження окремих вузлів, деталей і систем.

12. Науково-технічні проблеми дослідження, розроблення, проектування, та експлуатації вакуумної, компресорної, холодильної та кріогенної техніки, систем кондиціювання.

12.1. Дослідження методів термодинамічного аналізу енергоперетворювальних систем. Розроблення та вдосконалення методів розрахунку, дослідження та удосконалення систем, технологічних параметрів, робочих речовин та елементів низькотемпературної та техніки кондиціювання, методів і засобів раціонального енерговикористання, утилізації тепла.

12.2. Дослідження та вдосконалення одержання водяного та сухого льоду. Льодотехніка. Водо- та льодоакумуляторні системи. Побутова холодильна техніка й устаткування підприємств торгівлі та громадського харчування. Дослідження та розроблення нових методів і засобів зниження тепловитрат у теплових загорожах. Проектування холодильників.

12.3. Дослідження процесів скраплення та розділення повітря.

12.4. Дослідження, проектування, комплектація та компоновка вакуумних і компресорних установок (ВКУ) і систем, що їх обслуговують.

12.5. Ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів у ВКУ.

12.6. Оптимізація режимів роботи й удосконалення робочих процесів ВКУ, підвищення ефективності, надійності, довговічності та ремонтопридатності, удосконалення методів технічного обслуговування та ремонту основного та допоміжного обладнання і систем.

13. Науково-технічні проблеми дослідження, розроблення, проектування та експлуатації гідравлічних машин, гідропневмоагрегатів, турбомашин та турбоустановок.

13.1. Теоретичні й експериментальні дослідження робочого процесу, розроблення та вдосконалення як методики розрахунку і проектування, так і конструкцій гідравлічних машин і гідропневмоагрегатів, їх вузлів та елементів.

13.2. Експлуатація гідромашин і гідропневмоагрегатів усіх типів.

13.3. Робочі процеси в турбомашинах, аеродинаміка проточних частин, втрати енергії в турбінах і компресорах, методи розрахунків та експериментальних досліджень. Перемінні режими роботи, нестаціонарні аеродинамічні явища в турбомашинах, зриви, помпаж.

13.4. Робочі цикли ГТУ, ПТУ, парогазових і газопарових установок (ПГУ, ГПУ), термодинамічне вдосконалення циклів.

13.5. Теплообмінне обладнання ГТУ, ПГУ та ГПУ, методи розрахунків, шляхи вдосконалення обладнання.

13.6. Системи теплового захисту основних деталей і вузлів ГТУ, ПГУ, ГПУ.

13.7. Міцнісний стан основних деталей і вузлів газових та парогазових турбін, системи регулювання, мастилозабезпечення та іншого допоміжного турбінного обладнання, методи їх розрахунків.

14. Науково-технічні проблеми дослідження, розроблення, проектування та експлуатації систем вентиляції, теплопостачання, водопостачання та каналізації.

14.1. Оптимізація, удосконалення й підвищення надійності систем теплопостачання, вентиляції і кондиціювання, методи їх розрахунку та проектування. Економія енергії шляхом утилізації і використання альтернативних джерел теплоти.

14.2. Будівельна теплотехніка, що включає тепломасообмін і гідроаеродинаміку систем теплопостачання, вентиляції і кондиціювання, теплохолодогенеруючих, котлових пристроїв, дослідження теплового, повітряного, вологого режиму приміщень, будівель та споруд.

14.3. Розроблення методів розрахунку й проектування теплових характеристик будівель та захисних огороджень, звукопоглинаючих і світлопропускаючих відгороджень, нормування умов, що забезпечують температурний комфорт у приміщеннях.

14.4. Наукове обґрунтування будівництва та експлуатації водопідпірних, водозабірних, водовідвідних споруд.

14.5. Норми, режими водоспоживання й водовідведення; гідравлічні закономірності роботи систем водопостачання й водовідведення. Заходи інтенсифікації роботи систем для обробки та утилізації осадів і шламів водопровідних і каналізаційних споруд.

14.6. Раціональне використання замкнених систем водопостачання промислових підприємств і комплексів. Пристрої та обладнання, які використовуються в оборотних системах.

14.7. Математичне забезпечення оптимізації проектних рішень техніко-економічної ефективності, надійності систем водопостачання.

14.8. Оптимізація режимів експлуатації водопостачання. Удосконалення арматури, труб, обладнання систем водопостачання.

Для участі у конкурсному відборі до секції 8 "Технології видобутку та переробки корисних копалин" приймаються наукові проекти фундаментального і прикладного спрямування.

До фундаментальних проектів секції належать теоретичні і експериментальні дослідження, результати яких формують відкриття нових або уточнення відомих закономірностей, що є вихідними положеннями для розвитку нових концепцій, принципів і методів синтезу наукових знань в конкретних галузях науки.

До прикладних проектів секції належать оригінальні дослідження і розробки, які здійснюються для отримання нових знань, створення елементів нової техніки, нових або удосконалених технологій і призначені головним чином для досягнення конкретної практичної мети чи завдання. Прикладні дослідження визначають можливі шляхи використання результатів фундаментальних досліджень, нові методи розв'язання проблем, сформульованих раніше. Прикладні розробки базуються, як правило, на результатах попередніх прикладних досліджень і результатом їх має бути проект конкретного нового елементу нової техніки, технології або дослідний зразок.

Секція 8 "Технології видобутку та переробки корисних копалин" включає наступні напрями наукових досліджень:

1. Науково-технічні проблеми дослідження технології та процесів підземної розробки родовищ корисних копалин, які включають основи управління гірським тиском у підготовчих і очисних виробках, засобів розкриття підготовки і безпосереднього видобутку твердих корисних копалин, які включають дослідження і оптимізацію головних параметрів технологічних процесів підземного видобутку рудних і нерудних копалин.

1.1. Прогнозування і оптимізація параметрів технологічних процесів видобутку корисних копалин і визначення способів розкриття, підготовки і розробки родовищ, які залягають в різних гірничо-геологічних умовах та на великій глибині.

1.2. Розробка раціональної безвідходної, малоопераційної і енергозберігаючої технології очисних і підготовчих робіт та удосконалення технологічних процесів, а також засобів розташування проведення і підтримування підземних гірничих виробок з урахуванням проявів гірського тиску при експлуатації родовищ корисних копалин.

1.3. Обґрунтування раціональних видів, складу і засобів транспортування закладних матеріалів, технології і закладних робіт при різних системах розкриття, підготовки і видобутку родовищ твердих корисних копалин.

1.4. Наукові основи концентрації і інтенсифікації підземних гірничих робіт.

1.5. Надійність і безпечність технологічних процесів підземного видобутку твердих корисних копалин, розробка засобів їх поліпшення.

1.6. Розробка засобів підвищення повноти вилучення та якості твердих корисних копалин і комплексного використання надр при розробці руд чорних, кольорових і дорогоцінних металів.

1.7. Розробка способів видобутку твердих корисних копалин без постійної присутності людей у вибоях підземних виробок (безлюдний видобуток).

1.8. Геотехнологічні засоби підземного видобутку корисних копалин, комбіновані способи розробки.

1.9. Проектування технологічних схем підземної розробки родовищ корисних копалин.

1.10. Розробка технологічних схем шахтної утилізації відходів гірничого виробництва, а також використання підземних пустот.

2. Науково-технічні проблеми дослідження фізичних процесів гірничого виробництва, які включають розробку теорії і технологій механічних, вибухових, гідравлічних, електрогідравлічних, фізико-хімічних, теплових, аеро-, пило- та газодинамічних, хвильових та інших процесів, що використовуються при розробці корисних копалин відкритим і підземним способами і безпосередньо в масивах та породах при їх руйнуванні, в гірничих виробках методами практичного використання отриманих закономірностей та освоєнням геотермальних, водних та інших природних ресурсів надр.

2.1. Напруження та деформації в масивах гірських порід навкологірничих виробок, в зонах аномально високих та пластових тисків, а також при взаємодії породного масиву з природними та штучними опорами під дією гірського тиску та інших природних факторів.

2.2. Управління станом масивів гірських порід шляхом дії на них механічними, гідравлічними, тепловими, електромагнітними та іншими полями з метою боротьби з гірськими ударами, раптовими викидами порід, вугілля, газів та пилу, підвищення стійкості оголень масиву, ослаблення важкообвалювальних порід, підвищення вилучення з надр твердої мінеральної сировини, покращання інших умов розробки родовищ.

2.3. Руйнування гірських порід механічними, гідравлічними, тепловими, електромагнітними та іншими фізико-технічними способами при їх бурінні, різанні, сколюванні, відриві, подрібненні.

2.4. Фізико-хімічні та технологічні способи формування параметрів вибухового імпульсу для забезпечення раціональних режимів детонаційних процесів і вибухових речовин з метою підвищення їх технологічної, екологічної надійності і ефективності.

2.5. Руйнування, розміцнення, ущільнення та переміщення гірських порід вибухом, фізичні процеси, що виникають при взаємодії вибухових речовин з гірськими породами.

2.6. Механічні, гідро- та газодинамічні, адгезійні, когезійні та інші процеси при переміщуванні, обезводненні, дегазації, спіканні, огрудкуванні та складанні гірської маси;

2.7. Фізико-хімічні процеси в породах при розробці нових способів їх видобування та переробки.

2.8. Тепломасоперенесення в умовах фільтрації дифузії рідини та газу в зонах природної чи штучно створеної проникливості породного масиву при видобутку твердої мінеральної сировини та отриманні геотермальної енергії.

2.9. Аеро-, газо-, гідро-, пило- та термодинамічні процеси в гірничих виробках, вироблених просторах та масивах порід, встановлення статистики та динаміки природних фазових систем (тверде тіло, рідина, газ) для розробки методів контролю та керування процесами газо-, пило- та тепловиділень з метою забезпечення санітарно-гігієнічних норм складу атмосфери в шахтах, рудниках, кар'єрах та підземних спорудах.

2.10. Розповсюдження та взаємодія акустичних, електричних, радіохвильових, радіаційних, ультразвукових та інших фізичних полів та електричних розрядів з гірськими породами, пилом та атмосферою гірничих виробок.

2.11. Управління властивостями та станом гірських порід дією звукових, магнітних, радіаційних та комбінованих полів з метою пошуку та розробки нових перспективних технологій гірничого виробництва.

2.12. Підвищення повноти розкриття та розділення мінеральних зерен в гравітаційних, магнітних та електричних полях при їх видобуванні та первинній переробці з метою раціонального і комплексного використання природних ресурсів надр, зниження енергоємності та підвищення надійності технологій гірничого виробництва.

3. Науково-технічні проблеми дослідження збагачення корисних копалин, які визначають технологічні процеси підготовки сировини до збагачення, технології розділення мінералів та комплексного використання продуктів збагачення, розробка нових та удосконалення відомих процесів, що забезпечують комплексне використання сировини зменшення енерго- та матеріалоємності збагачувальних виробництв та завдання шкоди навколишньому середовищу.

3.1. Збагачуваність мінеральної сировини на підставі вивчення мінерального складу, вкрапленості, розкриття мінералів, їх фізико-механічних властивостей.

3.2. Подрібнення сировини, процеси та апарати руйнування руд до різних необхідних ступенів крупності для розкриття цінних мінералів з мінімальними витратами енергії та матеріалів.

3.3. Класифікація здрібнених та перемелених корисних копалин за крупністю як підготовча операція для послідуючого розділення матеріалів в інших спеціальних операціях та апаратах, а також як збагачувальна самостійна операція, підвищення ефективності розділення продуктів за крупністю та зменшення енерго- та матеріаломісткості процесу.

3.4. Змішування та удосконалення руд різних мінеральних різновидів з метою стабілізації та підвищення ефективності процесів підготовки руд до збагачення, процесів збагачення та поліпшення якості продукції, зниження її собівартості.

3.5. Вплив на руди під час підготовки їх до збагачення вибухом ультразвуком, мікрохвильовим електромагнітним випромінюванням поверхневим відновленням чи розчиненням мінералів з метою підвищення селективності їх розділення, зменшення витрат енергії та матеріалів на розкриття і розділення корисних копалин на цінні продукти, придатні до повного використання у різних галузях господарства.

3.6. Процеси розділення мінералів за їх властивостями - густині, електромагнітним показникам, змочуваності, формі, розчинності, тертю, кольору та ін., а також комбінація методів та способів збагачення з метою підвищення показників технології збагачення - якості концентратів, їх виходу, ступеня вилучення, зменшення витрат цінних компонентів та зменшення енерго- та матеріаломісткості процесів.

3.7. Створення нових та вдосконалення існуючих технологій збагачення корисних копалин, які відповідають сучасним вимогам.

3.8. Створення безвідходних технологій, комплексне використання сировини та захист навколишнього середовища як завершальні операції підготовки продуктів збагачення до використання в народному господарстві, процеси окускування, згущення, сушки, класифікації хвостів для використання їх як будівельних матеріалів, пошук та довилучення розсіяних, рідкісних і благородних металів та елементів, зменшення мінералізації стічних вод та знешкодження флотаційних та хімічних реагентів, зменшення шкідливих викидів оксидів сірки, вуглецю та азоту в атмосферу.

4. Науково-технічні проблеми дослідження галузі маркшейдерії, яка займається розробкою наукових основ та засобів виконання маркшейдерських зйомок, складання маркшейдерської графічної документації на всіх етапах освоєння родовищ корисних копалин, наукових методів геометризації родовищ, планування гірничих робіт та кількісних оцінок пов'язаних з ними головних параметрів для забезпечення раціональної та комплексної розробки родовищ, визначення точності таких оцінок, розробкою нових засобів і методів маркшейдерського забезпечення гірничих робіт, а також наукового обґрунтування управління зрушенням і стійкості гірських порід з метою розробки заходів з охорони земної поверхні.

4.1. Дослідження та розробка ефективних методів та засобів виконання маркшейдерських зйомок, створення та поповнення маркшейдерської графічної документації.

4.2. Дослідження основ геометризації родовищ корисних копалин для досягнення об'єктивної оцінки головних параметрів родовищ та раціонального планування гірничих робіт.

4.3. Дослідження закономірностей зрушень гірських порід та розробка методів кількісної оцінки їх головних параметрів при розробці родовищ.

4.4. Дослідження впливу підземних гірничих робіт та стійкість виробок, гірських порід та земної поверхні, розробка заходів охорони підроблених ділянок земної поверхні.

4.5. Дослідження стійкості бортів кар'єрів і відвалів, розробка ефективних методів спостереження за ними, заходів щодо попередження деформацій укосів, уступів та відвалів і кількісної їх оцінки.

4.6. Дослідження і розробка нових засобів та методів виконання маркшейдерських зйомок.

5. Науково-технічні проблеми дослідження технології та процесів відкритої розробки родовищ корисних копалин, які включають прогнозування та наукове обґрунтування технології та засобів механізації видобутку корисних копалин відкритим способом, дослідження технологічних процесів розкриття управління якістю товарної продукції, комплексне використання мінеральної сировини, що видобувається.

5.1. Технологія та механізація відкритих гірничих робіт.

5.2. Технологічні процеси розкриття і розробки кар'єрних полів.

5.3. Режими гірничих робіт, управління якістю товарної продукції.

5.4. Наукові методи і теоретичні основи управління енергією вибуху.

5.5. Технологія проведення вибухових робіт, які виконуються на поверхні землі.

5.6. Розробка способів і засобів приготування вибухових речовин за місцем проведення вибухових робіт.

6. Науково-технічні проблеми дослідження технології шахтного та підземного будівництва, які включають наукові основи та засоби керування гірським масивом у підземних виробках різного призначення та нових технологій їх спорудження, у тому числі на об'єктах, не пов'язаних з видобутком корисних копалин, дослідження у сфері розрахунків на міцність елементів кріплення і споруд поверхневого комплексу та оптимізації його проектування.

6.1. Дослідження напружено-деформованого стану гірського масиву, що послаблений гірничою виробкою або комплексом виробок різного призначення.

6.2. Розробка нових конструкцій кріплення та методик їх розрахунку.

6.3. Розробка нових технологій спорудження гірничих виробок.

6.4. Розробка наукових засад оптимального проектування виробок різного призначення.

6.5. Розробка методик розрахунку на міцність та надійність елементів конструкцій будівель та споруд поверхневого комплексу.

6.6. Розробка нетрадиційного кріплення гірничих виробок, а також будівель та споруд поверхневого комплексу.

6.7. Розробка наукових засад комплексного використання надр та збереження поверхні при будівництві шахт та підземних споруд.

6.8. Розробка нових технологій ліквідації гірничих виробок при реструктуризації та закритті гірничих підприємств.

6.9. Розробка нових технологій при застосуванні спеціальних способів для спорудження, реструктуризації й охорони шахт і підземних споруд.

7. Науково-технічні проблеми дослідження геотехнічної і гірничої механіки, які включають вивчення властивостей, стану і особливостей поведінки сипучих тіл, ґрунтів, ґрунтових основ, гірських порід та їх масивів з урахуванням твердої, рідкої, газоподібної фаз і напружено-деформованого стану під впливом різних видів навантаження для створення і вдосконалення існуючих способів видобутку корисних копалин і техногенних родовищ, освоєння природних ресурсів надр, методів прогнозу і управління гірським тиском і зсуванням, стійкістю породних оголень при створенні штучних наземних та підземних порожнин, природних та штучних укосів, бортів кар'єрів та відвалів, будівництва наземних та підземних споруд цивільного та промислового призначення.

7.1. Розробка методології, методик, розрахункових методів, вивчення і оцінка властивостей сипучих тіл, ґрунтів і гірських порід, методи управління властивостями і станом сипучих тіл, ґрунтів і гірських порід.

7.2. Дослідження закономірностей механічних процесів при розміцненні, ущільненні і переміщенні сипучих тіл, у тому числі мерзлих.

7.3. Дослідження явищ, що протікають у гірських породах, в тому числі у кам'яному вугіллі, вивчення закономірностей змінювання їх стану та властивостей під впливом зовнішніх полів.

7.4. Розробка методології, методик і розрахункових методів при дослідженнях механіки органомінеральних ґрунтів, лесів і лесовидних ґрунтів (макропористих утворень), пливунів та псевдопливунів, мерзлих і вічномерзлих ґрунтів (кріогенних утворень) з метою використання їх для створення і вдосконалення технологій будівництва наземних та підземних об'єктів різного призначення.

7.5. Розробка методології, методик, розрахункових методів щодо оцінки напружено-деформованого стану гірських порід і інших проявів гірського тиску.

7.6. Дослідження параметрів вибухового імпульсу в масивах гірських порід під впливом детонаційних процесів з метою підвищення безпеки, технологічної і екологічної надійності, ефективності вибухового способу при різних видах його застосування.

7.7. Дослідження напружено-деформованого стану у породних масивах, розрахунок і оцінка зсування гірських порід при підземному і відкритому способах видобутку з метою розробки способів їх попередження та стабілізації.

7.8. Дослідження закономірностей формування та протікання газодинамічних і динамічних явищ в масивах порід при веденні гірничих робіт, розробка способів їх попередження та запобігання.

7.9. Методи контролю фізико-механічних властивостей і напружено-деформованого стану породного масиву; діагностика і моніторинг геотехнічних процесів.

8. Наукові проблеми дослідження гірських порід, мінералів у вигляді природних мінерально-сировинних об'єктів та у безпосередньому зв'язку з геологічними умовами їх утворення.

8.1. Геологічна будова родовищ металевих і неметалевих корисних копалин та рудоносних територій.

8.2. Спеціалізовані або комплексні дослідження геологічної будови родовищ металевих і неметалевих корисних копалин, рудних районів, областей та провінцій; дослідження геологічних структур рудних районів, полів і родовищ - картування, розроблення класифікацій та геолого-генетичних моделей утворення рудоконтролюючих структур; розроблення геологічних класифікацій родовищ металевих та неметалевих корисних копалин.

8.3. Геолого-історичні реконструкції розвитку рудоносних територій та об'єктів (родовищ, рудопроявів).

8.4. Геологічні та фізико-хімічні умови утворення родовищ металевих і неметалевих корисних копалин, речовинний (мінеральний, хімічний) склад руд і неметалевих корисних копалин.

8.5. Спеціалізовані геолого-генетичні дослідження (польові, лабораторні) з геології, мінералогії, геохімії родовищ металів та їх сполук, родовищ неметалевих корисних копалин. дослідження речовинного складу, текстур і структур руд та неметалевих корисних копалин.

8.6. Мінералогічні, геохімічні, геолого-промислові класифікації руд і неметалевих корисних копалин; експериментальні дослідження геолого-технологічних властивостей мінералів і руд природних родовищ; моделювання геохімічних і фізико-хімічних умов утворення руд та мінералів корисних копалин.

8.7. Металогенічний аналіз, виявлення закономірностей утворення та розміщення металевих і неметалевих корисних копалин у геологічному часі та просторі.

8.8. Виявлення й обґрунтування регіональних і локальних факторів локалізації зруденіння та неметалевих корисних копалин; розроблення і впровадження регіональних і локальних пошукових критеріїв металевих та неметалевих корисних копалин; виділення й класифікація рудних формацій і провінцій; спеціалізоване та загальне металогенічне картування рудних провінцій, районів, полів і родовищ; пошук і прогноз родовищ.

8.9. Розроблення і вдосконалення методів розвідки родовищ чорних, кольорових, рідкісних, радіоактивних, благородних металів та їх сполук, а також неметалевих корисних копалин; геолого-мінералогічне та структурно-геологічне картування родовищ, дослідження впливу геологічних особливостей будови родовищ металевих і неметалевих корисних копалин на гірничо-геологічні умови експлуатації; вдосконалення методів випробування та картування рудних покладів і родовищ неметалевих корисних копалин.

9. Наукові проблеми дослідження геологічної будови вугленосних товщ, вугільних покладів, вугільних родовищ, вугільних басейнів, покладів горючих сланців, покладів торфу, вивчення закономірностей їх розміщення, історії нагромадження, прогнозування вугленосності надр; розроблення, удосконалення методів пошуків і розвідки покладів цих корисних копалин; дослідження гірничо-геологічних умов їх розроблення.

9.1. Загальні теоретичні та регіональні дослідження походження твердих горючих копалин, умови та фактори їх виникнення і формування родовищ.

9.2. Вивчення вугленосних формацій, вугленосних товщ, покладів вугілля, вугільних басейнів, родовищ, їх геологічної будови, тектоніки, стратиграфії, літології.

9.3. Класифікація торфів, бурого та кам'яного вугілля, горючих сланців.

9.4. Речовинний склад, якість і властивості торфу, бурого й кам'яного вугілля, горючих сланців.

9.5. Умови утворення, будова, зміни, структурні перетворення та закономірності розміщення вугленосних формацій.

9.6. Методи пошуків та розвідки родовищ торфу, вугілля і горючих сланців.

9.7. Геолого-економічна оцінка родовищ торфу, вугілля й горючих сланців.

9.8. Геолого-екологічна оцінка родовищ торфу, вугілля та горючих сланців.

9.9. Гірничо-геологічні умови розроблення родовищ вугілля, торфу й горючих сланців.

10. Наукові проблеми дослідження геофізики, що включають вивчення будови й фізичних властивостей Землі загалом, її ядра, мантії та земної кори і фізичних процесів, що відбуваються в її твердих сферах, а також у рідкій сфері (гідросфері); пошук і розвідка родовищ корисних копалин.

10.1. Геофізика твердої Землі й гідросфери.

10.2. Сейсмологія та внутрішня будова Землі; глибинне сейсмічне зондування і сейсморозвідка.

10.3. Гравітаційне поле, густинна модель та фігура Землі; гравіметрія і гравірозвідка.

10.4. Постійне магнітне поле Землі, магнітні варіації та палеомагнетизм; магнітометрія, магніторозвідка.

10.5. Електромагнітні поля Землі; електричні й електромагнітні методи досліджень, електророзвідка.

10.6. Теплове поле Землі та термодинаміка її надр; геотермічна розвідка.

10.7. Радіоактивність Землі; ядерна геофізика, радіометрія.

10.8. Промислова (свердловинна) геофізика.

10.9. Походження, структура, речовинний склад і розвиток Землі.

10.10. Комплексні геолого-геофізичні моделі Землі та її окремих геосфер.

10.11. Тектонофізика.

10.12. Фізико-математичні моделі геофізичних явищ і процесів.

10.13. Прямі й обернені задачі геофізики, інтерпретація геофізичних даних.

10.14. Алгоритми, програми, автоматизовані системи обробки та інтерпретації геофізичних даних на ЕОМ.

10.15. Геофізична апаратура та фізико-математичні принципи її будови.

10.16. Прогноз геофізичних подій, відкриття та дослідження нових геофізичних явищ і процесів.

10.17. Геофізичні методи пошуку корисних копалин.

10.18. Закони розподілу фізичних властивостей у геосферах.

10.19. Фізичні властивості гірських порід як основа геофізичних методів.

10.20. Електрометричні дослідження навколосвердловинного простору.

10.21. Сейсмоакустика у свердловинах.

10.22. Методи та алгоритми розв'язання прямих і обернених задач геофізики.

10.23. Геофізичний моніторинг небезпечних геологічних і техногенних процесів, територій і екологічно небезпечних об'єктів.

11. Наукові проблеми дослідження гідрогеології та інженерної геології, що включають вивчення структури, закономірностей формування, зміни полів і процесів гідрогеологічних систем у природних і техногенних умовах, їх взаємодію з суміжними системами розроблення способів оптимізації гідрогеологічних умов і процесів для розв'язання екологічних і господарських завдань, розроблення методів і виконання наукових досліджень при проведенні науково-розвідувальних та експлуатаційних робіт на родовищах, а також дослідження структури формування та зміни інженерно-геологічних умов територій, геологічних умов будівництва й експлуатації споруд, раціональне використання геологічного середовища та його охорони в зв'язку з розвитком геологічних явищ у природних і техногенно порушених умовах.

11.1. Динаміка і режим підземних вод, закони і закономірності динаміки та режиму підземних вод (порових розчинів) у зоні аерації водоносних горизонтах, слабо проникних відкладах.

11.2. Масоперенесення в гідрогеологічних системах, гідрогеохімія; закономірності формування гідрогеохімічних полів у гідрогеологічних системах.

11.3. Дослідження структури гідрогеологічних систем і їх частин, гідродинамічних, гідрохімічних та інших процесів, які протікають у них під впливом природних і техногенних факторів, загальна й спеціальні схематизації і районування гідрогеологічних систем та їх частин, розподіл, картування й зміна різних гідрогеологічних параметрів.

11.4. Дослідження зміни закономірностей формування умов, структури і процесів у гідрогеологічних системах під дією техногенного впливу, розроблення способів оптимізації гідрогеологічних умов для раціонального розв'язання народногосподарських завдань.

11.5. Розроблення методів і систем оптимізації гідрогеологічних умов у природних і техногенно порушених умовах для стабілізації і поліпшення екологічного стану навколишнього середовища, зокрема підземних вод.

11.6. Закономірності формування й розподілу природних і експлуатаційних ресурсів підземних вод.

11.7. Оптимізаційне прогнозування кількісного та якісного складу підземних вод, що експлуатуються залежно від природних і антропогенних факторів.

11.8. Регіональна інженерна геологія.

11.9. Інженерно-геологічні процеси, типи, фактори й механізм їх розвитку.

11.10. Інженерна геологія процесів, викликаних будівництвом та іншими техногенними факторами (спеціальна інженерна геологія).

11.11. Теорія, методологія, методи і методики інженерно-геологічних досліджень.

11.12. Математичні методи в задачах інженерної геології.

11.13. Проблеми раціонального використання геологічного середовища.

11.14. Захист територій від несприятливих інженерно-геологічних процесів.

12. Наукові проблеми дослідження загальної та регіональної геології, вдосконалення стратиграфічних і геохронологічних шкал, дослідження еволюції органічного світу і речовини Землі, розроблення методології геологічних досліджень.

12.1. Створення, вдосконалення і подальше розроблення загальної теорії Землі, фундаментальних гіпотез, пов'язаних з історією виникнення основних структурних елементів планети; вдосконалення стратиграфічних і геохронологічних шкал, дослідження еволюції органічного світу і речовини Землі.

12.2. З'ясування геологічної будови, послідовності нашарування гірських порід, їх віку, складу і фаціальної мінливості, характеру та складу інтрузивних і ефузивних утворень, характеру й складу метаморфічних порід, характеру плікативних і диз'юнктивних дислокацій, геофізичної характеристики земної кори даного регіону та його геологічної історії, створення геологічних та інших спеціальних карт, їх математичне і комп'ютерне опрацювання.

12.3. Вивчення сучасних геологічних процесів та процесів, які відбувалися в минулому, і динамічних обставин, що склалися під час цих процесів. Аналіз процесів ерозії, денудації, абразії та нагромадження осадків, вулканічні, льодовикові та еолові процеси, результати дії даних процесів, сучасні горизонтальні та вертикальні рухи, їх якісна й кількісна оцінка.

12.4. Вивчення докембрійських метаморфічних і плутонічних формацій, встановлення геотектонічних режимів і палеогеографічних обставин, створення схем періодизації докембрійської історії Землі вдосконалення стратиграфічних і геохронологічних шкал докембрію, вивчення еволюції геологічних процесів, розроблення моделей еволюції земної кори та концепцій формування земної кори в докембрії.

13. Наукові проблеми дослідження будови, руху, деформації та розвитку земної кори (літосфери), геотектонічні гіпотези, дослідження закономірностей просторових і вікових взаємовідношень геологічних тіл як носіїв єдності їх речовинного складу та структури всіх рангів - від глобальних до мікроформ.

13.1. Загальна (генетична) геотектоніка, походження основних типів великих структурних форм континентів і океанів, а також фактори, які визначають рух, деформації та загальний розвиток структури земної кори.

13.2. Створення, вдосконалення і подальший розвиток загальної теорії Землі й фундаментальних гіпотез і вчень (тектоорогенії, розломно-блокової тектоніки, тектоно-магматичних структур, структурно-стратиграфічних комплексів, формацій і тектонофацій; вчення про геосинкліналі, платформи та орогени; теорія тектоніки плит тощо).

13.3. Вивчення еволюції структури і речовинного складу Землі, геотектонічні дослідження проблем геодинаміки системи Землі: динаміки ядра, мантії та літосфери.

14. Наукові проблеми дослідження хімічного і мінерального складу, структурно-текстурних та геологічних особливостей магматичних, метаморфічних, метасоматичних, осадових гірських порід і руд, а також власне петрологія (петрогенезис), яка досліджує умови утворення та генетичні особливості, еволюцію й механізми петрогенетичних процесів формування гірських порід і руд а також складених ними масивів, товщ, формацій, комплексів, зон, полів, поясів, областей, геосфер.

14.1. Вивчення петрології та етрографії конкретних регіонів, структурних зон, комплексів, формацій тощо (регіональна петрологія).

14.2. Дослідження породоутворюючих мінералів і мінеральних парагенезисів як індикаторів умов утворення та генезису гірських порід і руд.

14.3. Розроблення теорії магматизму, метаморфізму, метасоматозу, епігенезу та рудоутворення на підставі експериментальних і термодинамічних даних (фізико-хімічна петрологія).

14.4. Фізико-хімічні умови, еволюція та геодинаміка магнетизму метаморфізму, метасоматозу і рудоутворення в історії Землі.

14.5. Розчленування й кореляція кристалічних комплексів докембрію та фанерозою.

14.6. Номенклатура та класифікація магматичних, метаморфічних, метасоматичних й епігенетичних гірських порід і руд.

14.7. Інженерно-петрографічне вивчення кристалічних масивів для захоронення токсичних і радіоактивних відходів і для розв'язання інших технологічних завдань.

14.8. Структурно-петрографічне картування та оцінка якості мінеральної й декоративно-облицювальної сировини.

15. Наукові проблеми дослідження теоретичних і методичних питань палеонтології та стратиграфії, дослідження еволюції органічного світу, етапність у розвитку тваринного й рослинного світу минулого, палеофауністична і палеофлористична складові частини геологічної історії Землі, розроблення та вдосконалення стратиграфічних і геохронометричних шкал, палеоекологічні та палеогеографічні реконструкції, розроблення технічних засобів і математичного забезпечення накопичення й оброблення інформації у галузі палеонтологічних і стратиграфічних досліджень.

15.1. Розроблення теоретичних і методичних питань палеонтології, монографічне вивчення систематичного складу, морфології, мікроструктури, філогенії різних груп органічного світу пізнього докембрію та фанерозою, розроблення й удосконалення систематики викопних організмів, з'ясування еволюційних процесів, відтворення міграційних шляхів, дослідження у галузі біостратиграфії, тафономії, палеоіхтіології, палеоіхнології, палеобіохімії, палеоекології, палеобіогеографії, палеокліматології, еволюції процесів біомінералізації.

15.2. Розроблення теоретичних і методичних питань стратиграфії розроблення та вдосконалення загальних і регіональних стратиграфічних та геохронометричних шкал, стратиграфічних схем різного рангу на підставі біостратиграфічних, літостратиграфічних, екостратиграфічних, циклостратиграфічних, сейсмостратиграфічних, радіоізотопних, палеомагнітних, палеоседиментологічних досліджень.

15.3. Відтворення на підставі біостратиграфічних і палеоседиментологічних досліджень фізико-географічних умов на поверхні Землі на різних етапах її історико-геологічного розвитку, зміни цих умов у геологічному часі, зв'язок і залежність еволюції палеобіосфери від сукупного впливу ендогенних та екзогенних факторів, геологічних подій глобального і регіонального характеру.

16. Наукові проблеми дослідження форм скупчення вуглеводнів у літосфері Землі, умов їх виникнення, перетворення і руйнування, закономірностей їх розміщення; виявлення зон нафтогазонагромадження та локальних скупчень нафти й газу в земній корі; вдосконалення теорії та практики прогнозування нафтогазоносності надр; розроблення, вдосконалення і подальший розвиток методів пошуків і розвідки окремих типів нафтогазових скупчень (покладів, родовищ, зон нафтогазонагромадження тощо); розроблення і вдосконалення методів та способів кількісної оцінки прогнозних ресурсів і підрахунку розвіданих запасів нафти, природного газу й газового конденсату.

16.1. Теоретичні основи походження нафти й газу та формування їх покладів.

16.2. Геологія нафтогазоносних провінцій та областей, комплексне вивчення осадової оболонки Землі з метою виділення територій, відмінних між собою за нафтогазогеологічною характеристикою геологічної будови і геоструктурних особливостей нафтогазоносних територій; вивчення глибинної і територіальної зональності поширення скупчень нафти та газу.

16.3. Геологія нафтових і газових родовищ, вивчення типів родовищ і покладів нафти й газу; принципів класифікації та відмінних рис пасток, покладів і родовищ нафти й газу; генезису пасток нафти й газу та генезису структурних форм, із якими пов'язані їх родовища.

16.4. Геохімія нафти і газу, вивчення історії виникнення хімічних елементів нафти й газу, їх розвиток і зміна в різних термобаричних і фізико-хімічних умовах, а також для прогнозу нафтових і газових родовищ.

16.5. Гідрогеологія нафтових і газових родовищ, вивчення характеристики типів підземних вод, їх геохімічного складу й генезису з метою визначення ролі підземних вод у міграції та акумуляції нафти й газу.

16.6. Літологія нафтогазоносних комплексів, вивчення закономірних зв'язків нафтогазоутворення в літосфері з певними умовами утворення та перетворення осадових порід, літофаціальних умов утворення нафтогазоносних комплексів, формування і розміщення порід-покришок і колекторів.

16.7. Нафтогазопромислова геологія, створення, вдосконалення і подальше розроблення методів і способів вивчення нафтових, газових і газоконденсатних родовищ за даними буріння свердловин і результатами геофізичних досліджень.

16.8. Наукові основи проведення геологорозвідувальних робіт на нафту й газ, створення, вдосконалення і подальше розроблення методів пошуків і розвідки нафтових і газових родовищ; регіонального, зонального й локального прогнозу нафтогазоносності та інших критеріїв нафтогазоносності, котрі застосовуються при пошуках та розвідці нафти і газу.

17. Наукові проблеми окремих видів, комплексів і загалом металічної та неметалічної мінеральної сировини, її родовищ і районів, геолого-економічна оцінка, методичне інформаційне та правове забезпечення геологічного вивчення, геологорозвідувальних робіт, комплексного використання й охорони надр, а також геоекології, пов'язаної з діяльністю мінерально-сировинного комплексу.

17.1. Мінерально-сировинна база (МСБ) і родовища корисних копалин, стан, динаміка, тенденції та прогноз МСБ України, СНД і світу.

17.2. Геолого-економічне районування та картування України, СНД і світу, геолого-економічна оцінка конкретних видів.

17.3. Мінерально-сировинні політика й планування в Україні.

17.4. Економічно та соціально оптимальні напрями і методи геологічних досліджень, геологорозвідувальних робіт для розвитку та розширення МСБ України.

17.5. Експортний потенціал України, шляхи його підвищення та реалізації.

17.6. Класифікації промислових типів родовищ мінеральної сировини, геолого-економічний аналіз конкретних родовищ корисних копалин і груп родовищ.

17.7. Дослідження, використання та регенерація шахтних і рудникових вод, дослідження, використання, зберігання вторинних (техногенних) мінеральних ресурсів та їх об'єктів, геолого-економічне моделювання освоєння родовищ і використання мінеральної сировини.

17.8. Геологорозвідувальні роботи, геолого-економічний аналіз, розроблення вимог і методів здійснення геологічного знімання, пошуків, ревізійних робіт і розвідки родовищ корисних копалин.

17.9. Категорії, методи підрахунку й оцінки, а також класифікацій запасів і прогнозних ресурсів корисних копалин.

17.10. Небезпечні геологічні природні й техногенні явища, їх прогноз, шляхи їх запобігання, ліквідація наслідків, моніторинг геологічного середовища, методи та напрямки дослідження, геолого-технічні заходи й економіка використання мінеральної сировини для охорони та реабілітації навколишнього середовища, кадастри проявів і родовищ корисних копалин, баланси запасів і прогнозних ресурсів корисних копалин.

17.11. Вимоги та категорії обліку, методи обробки, використання й зберігання геологічної, геологорозвідувальної і мінерально-сировинної інформації, маркетинг геологічної, геологорозвідувальної та мінерально-сировинної інформації, ліцензування геологорозвідувальних та гірничовидобувних робіт, стандартизація і метрологія в мінерально-сировинному комплексі.

17.12. Економіка, планування й управління геологорозвідувальною галуззю та мінерально-сировинним потенціалом.

18. Науково-технічні проблеми створення, випробування та впровадження нових енергоресурсозберігаючих, екологічнобезпечних технологій збільшення ступеня вилучення вуглеводнів з родовищ нафти і газу.

18.1. Фізичне і математичне моделювання процесів фільтрації в неоднорідному пористому середовищі багатофазних, багатокомпонентних систем з фазовими переходами для створення фізичних основ методів збільшення нафтогазоконденсатовилучення з родовищ.

18.2. Створення геолого-технологічних моделей родовищ нафти і газу для прогнозування, аналізу і регулювання процесів видобування рідинних і газоподібних вуглеводнів.

18.3. Розвиток гідрогазодинамічних методів проектування розробки родовищ нафти і газу.

18.4. Дослідження, розроблення та впровадження фізико-гідродинамічних і фізико-хімічних методів підвищення ефективності заводнення нафтових родовищ.

18.5. Дослідження, розроблення та впровадження газових методів збільшення нафтовилучення.

18.6. Дослідження, розроблення та впровадження методів видобування високов'язких нафт шляхом теплового і фізико-хімічного діяння на нафтові родовища і застосування вуглеводневих розчинників.

18.7. Методи вилучення залишкової нафти із заводнених нафтових родовищ.

18.8. Дослідження, розроблення та впровадження методів підтримування пластового тиску в газоконденсатних і нафтогазоконденсатних родовищах на різних стадіях розробки різними витіснювальними агентами.

18.9. Дослідження, розроблення та впровадження методів вилучення сконденсованих вуглеводнів з газоконденсатних родовищ, які розроблялися в режимі виснаження пластової енергії.

18.10. Методи видобування вуглеводнів з родовищ нафти і газу з малопроникними пластами-колекторами.

18.11. Дослідження, розроблення та впровадження систем розробки родовищ нафти і газу з використанням горизонтальних і багатовибійних свердловин.

18.12. Дослідження, розроблення та впровадження систем розробки родовищ нафти і газу, приурочених до орогідрографічно складних районів та охоронних зон.

18.13. Дослідження, розроблення та впровадження методів видобування газу з газогідратних покладів на дні Чорного та Азовського морів.

18.14. Дослідження, розроблення та впровадження методів видобування метану з вугільних пластів.

18.15. Дослідження, розроблення та впровадження методів збільшення вуглеводневилучення з нафтогазових пластів.

19. Науково-технічні проблеми створення, випробування та впровадження нових енергоресурсозберігаючих, екологічнобезпечних технологій збільшення поточних відборів нафти, газу і конденсату з родовищ.

19.1. Фізичне і математичне моделювання процесів фільтрації рідин і газів у привибійній зоні свердловин, забруднення та очищення пористого середовища та впливу стану привибійної зони на дебіт свердловин.

19.2. Фізичне і математичне моделювання процесів руху газу, рідини і газорідинних сумішей з фазовими переходами і включенням твердої фази у вертикальних і похилих трубах.

19.3. Дослідження, розроблення та впровадження методів якісного первинного розкриття нафтогазоносних пластів під час буріння свердловин з метою попередження їх забруднення.

19.4. Дослідження, розроблення та впровадження методів очищення привибійної зони свердловин від забруднень з метою відновлення природної проникності нафтогазоносних пластів.

19.5. Розвиток методів дослідження нафтових, газових і газоконденсатних свердловин та оброблення результатів дослідження.

19.6. Дослідження, розроблення та впровадження методів збільшення продуктивності свердловин.

19.7. Дослідження, розроблення та впровадження методів обмеження припливу пластової води у свердловини і ліквідації заколонних перетікань по сторонніх вод.

19.8. Розвиток технології і техніки для підземного і капітального ремонту свердловин.

19.9. Розроблення та вдосконалення методів вибору і проектування способів експлуатації нафтових, газових і газоконденсатних свердловин.

19.10. Дослідження, розроблення та впровадження обладнання для експлуатації нафтових, газових і газоконденсатних свердловин.

19.11. Дослідження, розроблення та впровадження методів боротьби з ускладненнями в процесі експлуатації свердловин

19.12. Дослідження, удосконалення та впровадження конструкцій та обладнання свердловин для видобування нафти і газу з морських родовищ.

19.13. Дослідження, удосконалення та впровадження методів захисту навколишнього середовища під час видобування нафти і газу з морських родовищ.

20. Науково-технічні проблеми, дослідження процесів промислової підготовки продукції, видобутої з родовищ нафти і газу для транспортування споживачам.

20.1. Фізичне і математичне моделювання процесів руху газорідинних сумішей з фазовими переходами у горизонтальних трубах.

20.2. Фізичне і математичне моделювання фазових перетворень газонафтових і газоконденсатних сумішей під час їх промислового підготовляння.

20.3. Фізичне і математичне моделювання процесів сепарації газонафтових і газоконденсатних сумішей.

20.4. Фізичне і математичне моделювання процесів осушування і відбензинювання природного газу з використанням рідинних і твердих сорбентів та сорбції в потоці газу.

20.5. Фізичне моделювання процесів руйнування водонафтових емульсій.

20.6. Фізичне і математичне моделювання процесів стабілізації нафти і газу.

20.7. Дослідження, розроблення та впровадження методів боротьби з ускладненнями в системі промислового збирання продукції свердловин.

20.8. Розвиток методів проектування промислових нафто- і газопроводів.

20.9. Розвиток методів проектування установок промислового підготовляння нафти і газу.

20.10. Дослідження, удосконалення та впровадження методів промислового підготовляння супутніх пластових вод для їх утилізації.

20.11. Дослідження, удосконалення та впровадження обладнання для промислового підготовляння продукції, видобутої з родовищ нафти і газу.

20.12. Дослідження, розроблення та впровадження методів зменшення технологічних втрат нафти, газу і конденсату під час їх збирання і промислового підготовляння.

21. Науково-технічні проблеми дослідження, проектування новітніх технологій і технічних засобів буріння нафтових і газових свердловин (в тому числі конструкцій свердловин, режимно-технологічних параметрів буріння, видів і технологічних параметрів бурових промивальних рідин, технології кріплення свердловин і тампонажних матеріалів, способів розкриття продуктивних пластів та їх випробування, заходів з попередження та ліквідації ускладнень при будівництві свердловин).

21.1. Теорія руйнування гірської породи під час буріння нафтових і газових свердловин.

21.2. Оптимізація режимних параметрів буріння залежно від механічних та абразивних властивостей гірських порід.

21.3. Фундаментальні дослідження фізико-хімічної взаємодії бурових промивальних рідин з гірськими породами, що складають стінку свердловини.

21.4. Статистичні дослідження ефективності роботи породоруйнівного інструменту.

21.5. Фундаментальні дослідження механізму формування цементного каменя, що розширюється при твердінні, для кріплення високотемпературних свердловин (120 град. С - 160 град. С).

21.6. Фундаментальні дослідження причин ускладнень при бурінні свердловин (обвалювання стінок свердловини, поглинання промивальної рідини, прихоплення бурильного інструменту).

21.7. Розроблення нових технологій розкриття і випробування продуктивних пластів під час буріння та їх освоєння.

22. Науково-технічні проблеми будівництва похило-скерованих, горизонтальних та багатовибійних свердловин на суші і на морі.

22.1. Вивчення закономірностей взаємодії елементів бурильної колони із стінкою свердловини.

22.2. Моделювання і фундаментальні дослідження закономірностей течії потоку промивальної рідини в похило-скерованій свердловині (ПСС) та горизонтальній свердловині (ГС) при різних способах буріння.

22.3. Оптимізація профілю ПСС та ГС при будівництві свердловин у складних гірничо-геологічних умовах.

22.4. Моделювання і фундаментальні дослідження динаміки роботи бурильної колони при бурінні ПСС та ГС роторним способом.

22.5. Розроблення програм спуску і цементування обсадних колон в ПСС і ГС.

22.6. Фундаментальні дослідження напружено-деформованого стану обсадних колон для кріплення ПСС і ГС.

23. Методи і засоби технічної діагностики бурового та нафтогазопромислового обладнання й інструменту.

23.1. Дослідження нових інформативних параметрів, що характеризують технічний стан (міцність і довговічність) бурового та нафтогазового обладнання та можливості їх вимірювання методами неруйнівного контролю.

23.2. Встановлення характеру зв'язків між інформативними параметрами засобів неруйнівного контролю та міцнісними характеристиками обладнання та інструменту.

23.3. Розроблення та удосконалення методів прогнозування залишкового ресурсу обладнання й інструменту довготривалої експлуатації з урахуванням результатів їх неруйнівного контролю та технічної діагностики.

23.4. Удосконалення існуючих і створення нових методів і засобів неруйнівного контролю та технічної діагностики бурового й нафтогазового обладнання.

23.5. Розроблення системи постійного моніторингу технічного стану бурового й нафтогазового обладнання.

24. Науково-технічні проблеми забезпечення надійності та безвідмовної експлуатації обладнання й інструменту в процесі розробки родовищ нафти і газу.

24.1. Фізичне й математичне моделювання обладнання та конструкцій, що використовуються у процесі розробки родовищ нафти і газу з метою підвищення їх енергоефективності.

24.2. Методи і засоби визначення статичних, динамічних, теплових, вібраційних та комбінованих навантажень на бурове й нафтогазове обладнання.

24.3. Методи розрахунку на міцність, надійність та живучість, а також ресурсу нафтогазового обладнання.

25. Науково-технічні проблеми виробництва залізорудної окускованої сировини, виробництва залізорудних обкотишів (обпалених і безбпальних), агломерату та брикетів, у тому числі з відходів металургійних виробництв.

25.1. Вдосконалення існуючих технологій виробництва залізорудної окускованої сировини та створення нових для покращання техніко-економічних показників процесу та якості продукту.

25.2. Методи та системи керування процесами окускування залізорудної сировини.

25.3. Розробка і вдосконалення технологій отримання безобпальних обкотишів і брикетів на цементній зв'язці та використанням інших зв'язуючих, у тому числі з утилізацією відходів металургійних виробництв.

25.4. Дослідження процесу виробництва залізорудних обпалених обкотишів для покращання техніко-економічних показників та якості продукту.

25.5. Розробка теоретичних основ і нових технологій використання феритних сумішей при виробництві агломерату та обкотишів.

25.6. Покращання властивостей залізорудної сировини для доменної плавки, отримання нових видів залізорудної сировини.

25.7. Створення нових технологій виробництва і використання комплексної залізорудної сировини, що містить вуглець.

25.8. Розробка наукових основ та технології виробництва губчастого заліза сумісним процесом металізації і спікання.

26. Науково-технічні проблеми дослідження, проектування, технологічної розробки та випробувань сучасних технологій виробництва чавуну.

26.1. Розробка на основі математичного моделювання доменного процесу методів і алгоритмів оперативного управління технологічним режимом доменної плавки.

26.2. Розробка нових способів реалізації енергозберігаючих технологій виплавки чавуну в доменних печах.

26.3. Вдосконалення технології доменної плавки з метою зменшення питомої витрати коксу та поліпшення якості чавуну.

26.4. Дослідження фізико-хімічних закономірностей процесів виплавки чавуну в доменних печах та агрегатах рідкофазного відновлення заліза.

26.5. Вибір на основі математичного моделювання оптимальної для конкретних умов технології виплавки чавуну.

26.6. Розробка нових енергоефективних способів отримання заліза високої якості на основі фізико-хімічних досліджень процесів в гетерогенних системах.

27. Науково-технічні проблеми створення новітніх та удосконалення існуючих технологій і устаткування для виплавки, позапічної обробки та розливання сталі.

27.1. Дослідження фізико-хімічних та термодинамічних закономірностей взаємодії газової, шлакової та металевої фаз.

27.2. Дослідження впливу високотемпературних металургійних розплавів на характер фізико-хімічних процесів, які виникають у вогнетривкій футерівці сталеплавильних агрегатів, а також виявлення закономірностей при взаємодії металу і шлаку з елементами вогнетривів.

27.3. Створення ресурсозберігаючих технологій виплавки, позапічної обробки та розливання сталі на базі наскрізних моделей процесів й розробки нових реагентів та технологій їх застосування для рафінування, легування та модифікування залізовуглецевих розплавів.

27.4. Створення фундаментальної гідродинамічної теорії сталеплавильних процесів на основі положень хвильової гідродинаміки.

27.5. Дослідження та моделювання процесу зневуглецювання металевих розплавів при продуванні киснем та вакуумуванні, в тому числі методами нерівноважної термодинаміки.

27.6. Розробка наукових положень оптимізації технології конвертерної плавки в умовах перемінної якості і витрат шихтових матеріалів.

27.7. Методи управління технологічними процесами виплавки сталі в сталеплавильних агрегатах, підвищення ефективності їх експлуатації.

27.8. Встановлення теоретичних та практичних закономірностей існування електричної дуги в об'ємі рідкого металу і створення на цій базі принципово нових технологій позапічної обробки залізовуглецевих розплавів.

27.9. Розробка технологій м'якого обжиму безперервнолитої заготовки для кардинального підвищення якості.

27.10. Удосконалення технології безперервного лиття трубних сталей та сталей для сортового прокату.

28. Науково-технічні проблеми виробництва сталі, феросплавів, спеціальних сталей і сплавів, кольорових металів та сплавів, абразивних, вуглецьграфітових та інших неорганічних матеріалів, які виплавляються електротермічним способом.

28.1. Розробка і дослідження ефективних науково-технічних рішень підвищення якості електросталі широкого сортаменту.

28.2. Вдосконалення та впровадження у виробництво технологічних схем виплавки феросплавів з їх комплексної автоматизацією, підвищенням якості сплавів, техніко-економічних показників виробництва, енерго- і матеріалозбереженням, вирішенням питань охорони навколишнього середовища.

28.3. Фізико-хімічні дослідження фазового складу техногенних відходів, теоретичні обґрунтування та дослідження використання багатокомпонентної сировини для виробництва кольорових металів із забезпеченням мало- та безвідходних процесів, вдосконалення технологічних схем раціонального використання ресурсів брухту та відходів кольорових металів.

28.4. Теоретичні основи та технологічні схеми рафінування кольорових металів та сплавів від шкідливих домішок, дослідження механізму легування та модифікування металів і сплавів від шкідливих домішок.

28.5. Комплексні дослідження, вдосконалення і впровадження у промислове виробництво технології високотемпературної (1250 - 2000 град. С) обробки вуглецевих матеріалів, які використовуються для виготовлення графітових, вуглеграфітових виробів та електродних мас електродів рудовідновних печей.

28.6. Розробка і дослідження технології виробництва алюмінійкремнійових комплексних сплавів з використанням вітчизняної глиноземвміщуючої сировини та техногенних відходів.

28.7. Фізико-хімічні та мінералогічні дослідження марганецьвміщуючої сировини нових родовищ та розробка технологічних схем їх раціонального використання сумісно з рудою діючих гірничозбагачувальних підприємств.

28.8. Проектування обладнання, розробка параметрів рудовідновних печей для виплавки технічного кремнію високої чистоти, нетрадиційні засоби його рафінування з метою виробництва сонячного кремнію.

29. Науково-технічні проблеми обробки металів давленням, фізичні теорії пластичного плину металів, математичні методи моделювання процесів, нові концепції в теорії обробки металів давленням.

29.1. Теорія експерименту в обробці металів давленням, теорія подібності металів та процесів.

29.2. Лабораторні фізичні моделі нових процесів ОМД, лабораторне наукове обладнання, апаратура та вимірювальні прилади для дослідження процесів ОМД, методи автоматизації експерименту, методи комп'ютерної обробки експериментальної інформації.

29.3. Інженерні механічні методи пластичної обробки металів та обробки фізичними полями, аналітичні методи розрахунків процесів ОМД, розрахунки оснащення та обладнання, технології листового штампування, об'ємного видавлювання, процеси та машини обробки давленням порошкових та подрібнених металевих матеріалів, методи фізичного моделювання високопродуктивних комплексних ливарно-прокатувальних технологічних процесів.

29.4. Дефекти металевих виробів, закономірності їх утворення та методи запобігання.

Для участі в конкурсному відборі до секції 9 "Охорона навколишнього середовища" приймаються наукові проекти фундаментального і прикладного спрямування.

До фундаментальних проектів секції належать теоретичні і експериментальні дослідження, результати яких формують відкриття нових або уточнення відомих закономірностей розвитку екосистем та впливу на них антропогенних факторів і є вихідними положеннями для розвитку нових концепцій, принципів і методів охорони природи та раціонального природокористування.

До прикладних проектів секції належать оригінальні дослідження і розробки, які здійснюються для отримання нових знань, створення елементів нової техніки, технологій і призначені, головним чином, для досягнення конкретної практичної мети чи завдання. Прикладні дослідження визначають можливі шляхи використання результатів фундаментальних досліджень, нові методи розв'язання проблем, сформульованих раніше. Прикладні розробки базуються, як правило, на результатах попередніх прикладних досліджень і результатом їх є проект конкретного нового елементу нової техніки, технології або дослідний зразок.

Секція 9 "Охорона навколишнього середовища" включає наступні напрями наукових досліджень:

1. Антропогенні зміні в навколишньому середовищі, умови і механізми їх виникнення та визначення.

1.1. Антропогенне забруднення біосфери, включаючи хімічне, фізичне, бактеріологічне та інше.

1.2. Нормування і методи визначення властивостей забруднення.

1.3. Екологічний моніторинг і якість природного середовища.

1.4. Деструктивні зміни природного ландшафту, повітряного та водного середовища.

1.5. Вивчення природних ланцюгів.

1.6. Вивчення змін внутрішніх і зовнішніх умов проживання людини.

2. Вплив антропогенних та природних факторів на життєдіяльність людини, стан і функціонування екосистем взагалі і регіональних зокрема.

2.1. Вплив на людство антропогенних порушень біосфери, включаючи специфіку впливу токсичних агентів на організм і популяцію людини та метаболізм токсичних агентів в організмі.

2.2. Екотрофології.

2.3. Екологічно безпечних продуктів харчування.

2.4. Раціонального харчування.

2.5. Генетично модифікованих організмів.

2.6. Методів виведення шкідливих речовин з організму людини.

2.7. Екологічної токсикології.

2.8. Вплив біологічних, хімічних, фізичних і теплових забруднень на окремі елементи і функціональні зв'язки в екосистемах.

2.9. Розробка теоретичних основ, методів та засобів захисту людини та навколишнього середовища від наслідків антропогенної дії.

3. Екологічна безпека та функціонування атмосфери, гідросфери та літосфери.

3.1. Розробка системи екологічної безпеки атмосфери, комплексного екологічного моніторингу й проблем охорони атмосфери гідросфери та літосфери.

3.2. Нормування якості повітря, розробка методів і засобів контролю концентрацій забруднювачів в атмосфері.

3.3. Удосконалення існуючих і створення нових методів і засобів очищення повітря.

3.4. Вивчення джерел забруднень атмосфери, гідросфери та літосфери та їх вплив на життєдіяльність і здоров'я людини.

3.5. Розробка нормативних вимог до якості води в залежності від характеру водовикористання.

3.6. Проблеми охорони атмосфери, гідросфери та літосфери, законодавча база України.

3.7. Вивчення процесів біохімічної трансформації речовин у ґрунтах.

3.8. Біологічний контроль і управління якістю ґрунтів.

4. Біоекологічні аспекти функціонування лісогосподарського комплексу з урахуванням природних та антропогенних факторів.

4.1. Екологічний моніторинг стану, продуктивності та вивчення трансформації біорізноманіття лісів, зелених насаджень в умовах антропогенної дії.

4.2. Розроблення методів та засобів захисту лісів та зелених насаджень від фітохвороб та ентомошкідників.

4.3. Розробка екологічно безпечних, природоощадних технологій, машин та механізмів для лісового господарства і лісозаготівлі.

5. Навколишнє середовище, збалансоване природокористування як основа життєдіяльності людини і розвитку суспільства.

5.1. Прогнозування екологічної ситуації на рівні регіону, держави з обґрунтуванням наслідків для здоров'я населення.

5.2. Проблеми екологічної безпеки за критеріями впливу на здоров'я населення.

5.3. Оцінка якості навколишнього середовища і визначення рівня самоочищення, екологічної місткості та меж розвитку різних регіонів за гігієнічними показниками і критеріями.

5.4. Розробка медичних основ вивчення циркуляції шкідливих речовин у довкіллі та методології санітарної хімії (хіміко-аналітичних досліджень), визначення ризику для людини й екологічних систем.

5.5. Медико-екологічні дослідження наслідків аварій та катастроф.

5.6. Визначення процесів трансформації хімічних речовин у навколишньому середовищі.

5.7. Методологія та методики хіміко-аналітичних досліджень антропогенних полютантів, санітарна хімія.

5.8. Кількісне та якісне вивчення екзогенного й ендогенного синтезу токсичних речовин з їхніх попередників.

6. Обґрунтування теоретичних основ оцінок техногенного ризику, розробка та пошук з їх допомогою оптимальних форм управління екологічною безпекою.

6.1. Розробка теоретичних основ оцінки техногенного ризику, створюваних екологічно небезпечними технологічними процесами та устаткуванням.

6.2. Розробка оптимальних форм управління екологічно небезпечними технологічними процесами та устаткуванням.

7. Розробка наукових методів дослідження комплексної оцінки та прогнозування впливу техногенного забруднення на навколишнє середовище й людину.

7.1. Розробка наукових методів моніторингу екологічної ситуації.

7.2. Розробка наукових методів прогнозування ступеня впливу техногенного забруднення на навколишнє середовище.

7.3. Розробка наукових методів визначення ступеня впливу техногенного забруднення на навколишнє середовище.

7.4. Розробка наукових методів визначення гранично допустимих норм техногенного забруднення.

8. Удосконалення наявних, створення нових, екологічно безпечних технологічних процесів та устаткування, що забезпечують раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на довкілля.

8.1. Розробка нових технологічних процесів, раціональне використання ресурсів, безвідходні та маловідходні технології, рекуперація й утилізація відходів та комплексна переробка сировини.

8.2. Екологічні відновлюючи джерела енергії.

8.3. Екологічний аудит і експертиза.

8.4. Екологічний менеджмент.

8.5. Екологічний маркетинг.

8.6. Екологічна паспортизація підприємств.

9. Вивчення екологічної обстановки навколо атомних, теплових електростанцій, гірничовидобувних підприємств, інших небезпечних об'єктів; обґрунтування й здійснення заходів для поліпшення цієї обстановки.

9.1. Навколишнє середовище в межах санітарно-захисної зони та зони спостереження атомних, теплових електростанцій, гірничовидобувних підприємств, інших небезпечних об'єктів, в тому числі атмосферне повітря, поверхневі і підземні води, ґрунти.

9.2. Джерела надходження забруднюючих речовин в результаті основної діяльності атомних, теплових електростанцій, гірничовидобувних підприємств, інших небезпечних об'єктів.

9.3. Розміщення радіоактивних та інших відходів.

9.4. Інші види діяльності на атомних, теплових електростанціях гірничовидобувних підприємствах, інших небезпечних об'єктах, які здатні мати прямий або непрямий вплив на навколишнє середовище.

10. Розробка систем екологічного моніторингу й техногенно-екологічної безпеки регіонів, окремих екосистем. Заходи стабілізації та поліпшення стану довкілля.

10.1. Накопичення, систематизація та аналіз інформації про стан навколишнього середовища. Аналіз причин змін стану довкілля.

10.2. Аналіз допустимих змін та навантажень на навколишнє середовище.

10.3. Вивчення метрологічних аспектів моніторингу довкілля.

10.4. Вивчення специфіки екологічного моніторингу компонентів довкілля і галузей людської діяльності.

10.5. Вивчення соціально-економічного моніторингу та моніторингу екологічної політики.

10.6. Аналіз наявних резервів біосфери.

11. Обґрунтування наукових засад безпечного видобування, зберігання, технологій переробки, транспортування, захоронення, знешкодження радіоактивних та інших шкідливих речовин. Розробка, вдосконалення методів контролю та заходів захисту від радіоактивних та інших шкідливих речовин.

11.1. Вивчення радіоекологічних проблем біосфери, агросфери, літосфери і гідросфери.

11.2. Розробка методів контролю екологічної ситуації на території атомних станцій.

11.3. Розробка нових методів вилучення та знешкодження радіоактивних металів з водних середовищ, ґрунтів та повітря.

11.4. Розробка нових методів моніторингу екологічної ситуації на території шкідливих виробництв, зокрема хімічної, металургійної та фармацевтичної промисловості.

11.5. Утилізація і переробка промислових відходів.

11.6. Екологічна конверсія антропогенної діяльності.

11.7. Екологізація виробництва і "зелені" технології.

12. Дослідження впливу техногенно небезпечних об'єктів на навколишнє середовище, обґрунтування теоретичних і практичних засад виведення їх із експлуатації.

12.1. Розробка методів дослідження впливу техногенно небезпечних об'єктів (атомних, теплових електростанцій, гірничо-видобувних підприємств та інших) на довкілля.

12.2. Обґрунтування теоретичних засад виведення техногенно небезпечних об'єктів із експлуатації.

12.3. Розробка практичних засад виведення техногенно небезпечних об'єктів із експлуатації.

13. Розрахунки та наукове обґрунтування допустимих рівнів впливу техногенної діяльності на споруди різного призначення, створення умов надійної безпеки життєдіяльності людини, враховуючи критичні ситуації, що можуть виникати під час техногенних аварій чи природних катастроф.

13.1. Наукове обґрунтування та розробка оптимальної структури розміщення техногенно небезпечних та ліквідації техногенно небезпечних об'єктів на території України.

13.2. Розробка теоретичних моделей поведінки людей під час техногенних аварій чи природних катастроф.

13.3. Розробка нових систем паспортизації шкідливих підприємств.

13.4. Екологічні аспекти військово-промислового комплексу.

14. Суміші та питна вода як основа життєдіяльності людини, обґрунтування функціональних технологій, етапи та процеси вирішення цих питань.

Для участі в конкурсному відборі до секції 10 "Механіка" приймаються наукові проекти фундаментального і прикладного спрямування.

До фундаментальних проектів секції належать теоретичні і експериментальні дослідження, результати яких формують відкриття нових або уточнення відомих закономірностей перебігу механічних процесів, що відбуваються в природі, виробничих і технологічних процесах, на транспорті, в інших галузях техніки і є підґрунтям для розвитку нових концепцій, принципів і методів синтезу наукових знань.

До прикладних проектів секції належать оригінальні дослідження і розробки, які здійснюються для отримання нових знань, створення елементів нової техніки, методик і технологій та призначені, головним чином, для досягнення конкретної практичної мети чи завдання.

Основним змістом науково-дослідних робіт, що виконуються за фаховим напрямом 10 "Механіка", є розробка фундаментальних підходів, математичних моделей, чисельних та аналітичних методів розв'язування задач, пов'язаних з визначенням закономірностей руху дослідженням міцності, жорсткості, стійкості, формозміни та визначенням динамічних характеристик коливальних процесів тіл різної форми і вимірності, які є моделями реальних об'єктів або їх фрагментів - несучих та функціональних частин машин, обладнання та устаткування, що працюють в різних галузях техніки і перебувають під дією статичних та динамічних силових, температурних, електромагнітних впливів та інших навантажень; дослідження закономірностей процесів у стисливих і нестисливих однорідних і неоднорідних рідин, газів і плазми та їхня взаємодія між собою і твердими і деформівними тілами, практична реалізація створених підходів і методів у вигляді обчислювальних програмних засобів.

Секція 10 "Механіка" включає наступні напрями наукових досліджень:

1. Математичні проблеми механіки.

1.1. Розвиток математично обґрунтованих варіаційних підходів для створення скінченовимірних нелінійних математичних моделей, що описують фізичні процеси в складних динамічних системах типу газота нафтових танкерів, літальних апаратів, водо- та газосховищ тощо.

1.2. Розробка математичних моделей та аналітико-числових методів дослідження і оптимізації механічної поведінки тіл з урахуванням впливу полів різної фізичної природи та дефектів.

1.3. Дослідження в галузі динамік та міцності робототехнічних систем.

2. Проблеми механіки і засоби їх вирішення із використанням комп'ютерних технологій.

2.1. Розробка та вивчення комп'ютерних аспектів обчислювальних алгоритмів і процедур для чисельного розв'язання практичних задач механіки деформівного твердого тіла, механіки руйнування, будівельної механіки, динаміки і міцності машин, механіки рідини, газу та плазми.

2.2. Розробка методів та інформаційних технологій розв'язання задач механіки.

2.3. Розробка комп'ютерних засобів та систем для моніторингу і аналізу механічних процесів, визначення параметрів та діагностики механічного стану технічних систем та об'єктів.

2.4. Розробка і реалізація навчальних програм та організація навчального процесу із застосуванням сучасних інформаційних технологій (дистанційне навчання, комп'ютерне тестування та ін.) для вивчення навчальних дисциплін, пов'язаних із розв'язанням задач механіки (теоретична і будівельна механіка, опір матеріалів та ін.).

3. Загальні проблеми механіки: створення нових та уточнення існуючих теорій і закономірностей для опису перебігу механічних процесів та розробка методик розв'язання задач наступних розділів механіки:

3.1. Механіка деформівного твердого тіла:

- фундаментальні проблеми теорії пружності, електропружності, теорії пластичності і повзучості, в тому числі при геометрично-нелінійному деформуванні;

- методи розрахунку та дослідження напружено-деформованого стану, у тому числі при наявності дефектів різного походження;

- методи оцінки технічного стану та залишкового ресурсу матеріалів і конструкцій при тривалій експлуатації;

- методи оцінки технічного стану та несучої здатності матеріалів і конструкцій в екстремальних умовах навантажень;

- механіка руйнування та критерії граничного стану;

- механіка композитних матеріалів, включаючи нанокомпозити;

- механіка взаємодії полів різного походження в матеріалах і елементах конструкцій;

- теорія і методи дослідження задач контактної взаємодії, процесів тертя і зношування;

- некласичні проблеми механіки тонкостінних систем (пластини та оболонки);

- коливання механічних систем, хвильові та вібраційні процеси.

3.2. Механіка рідини, газу та плазми:

- закономірності взаємодії тіл з рідиною при надзвукових швидкостях руху та методи управління такими рухами;

- механіка взаємодії деформівних твердих тіл, рідини та газу;

- механіка взаємодії твердого тіла з іонізованим середовищем та електромагнітним полем;

- виявлення закономірностей турбулентних течій стисливої і нестисливої рідини при наявності гідродинамічної кавітації та відриву потоку.

3.3. Загальна механіка:

- динаміка, стійкість і оптимізація взаємодіючих дискретно-континуальних механічних систем;

- динаміка руху космічних механічних систем.

3.4. Механіка грунтів і гірських порід:

- формування і еволюція напружено-деформованого стану масивів гірських порід при відпрацюванні родовищ корисних копалин;

- методи дослідження і прогнозування напружено-деформованого стану масивів гірських порід.

3.5. Механіка ракетно-космічної та авіаційної техніки і наземних транспортних систем:

- динаміка ракет-носіїв космічних апаратів;

- динаміка віброзахисних систем об'єктів ракетно-космічної техніки і наземних транспортних засобів;

- механіка магнітолевітуючого та інших нових і нетрадиційних транспортних систем;

- проблеми опису динамічних процесів і визначення напружено-деформованого стану вітроенергетичних систем.

4. Динаміка та міцність матеріалів, з'єднань та конструкцій: створення нових та уточнення існуючих теорій і закономірностей для дослідження динамічних процесів в енергетичних, технологічних, транспортних та інших машинах, процесів та напружено-деформованого стану і приладах і апаратах, створення розрахункових та експериментальних методів оцінки їх конструкційної міцності, довговічності та надійності на стадіях проектування, виробництва й експлуатації:

4.1. Проблеми прикладної теорії коливань:

- проблеми прикладної теорії пружності;

- проблеми прикладної теорії пластичності і повзучості, в тому числі із урахуванням недосконалостей матеріалу;

- методи дослідження та розрахунку динамічних процесів у машинах, приладах і апаратах;

- теорія і методи захисту машин, приладів і апаратури, а також оператора від ударів і вібрацій;

- конструкційна міцність машин, приладів і апаратури при статичних, циклічних і динамічних навантаженнях;

- теорія механічної надійності та довговічності машин і приладів;

- експериментальні методи і засоби досліджень міцності машин, приладів і апаратури.

Для участі в конкурсному відборі до секції 11 "Машинобудування" приймаються наукові проекти фундаментального і прикладного спрямування.

До фундаментальних проектів секції належать теоретичні і експериментальні дослідження, результати яких формують відкриття нових або уточнення відомих закономірностей розвитку природи й техніки і є вихідними положеннями для розвитку нових концепцій, принципів і методів синтезу наукових знань в конкретних галузях науки.

До прикладних проектів секції належать оригінальні дослідження і розробки, які здійснюються для отримання нових знань, створення елементів нової техніки, технологій і призначені, головним чином, для досягнення конкретної практичної мети чи завдання. Прикладні дослідження визначають можливі шляхи використання результатів фундаментальних досліджень, нові методи розв'язання проблем, сформульованих раніше. Прикладні розробки базуються, як правило, на результатах попередніх прикладних досліджень і результатом їх є проект конкретного нового елементу нової техніки, технології або дослідний зразок.

Секція 11 "Машинобудування" включає наступні напрями наукових досліджень:

1. Машинознавство - науково-технічні проблеми проектування, моделювання, технічного регулювання, працездатності, міцності, жорсткості, надійності, енергетичної ефективності, довговічності, точності функціонування, стійкості та керованості руху, віброакустики, ергономічності й екологічності механізмів, машин та їх складових частин, систем приводів і вирішує відповідні наукові завдання з метою підвищення показників технічного рівня, якості й ефективності роботи незалежно від галузі техніки та призначення машин.

1.1. Фундаментальні проблеми машинознавства. Наукове прогнозування напрямів технічної еволюції, обґрунтування принципів наукових основ для створення й ефективного застосування механізмів, машин, машинних агрегатів, вібраційних систем, машин-автоматів і автоматичних ліній. Розроблення теоретичних і експериментальних методів дослідження структури, кінематики та динаміки відповідних технічних систем, теорії оптимального синтезу систем та їх елементів за критеріями якості, що відповідають вимогам споживача та виробника. Розроблення методів порівняльного аналізу технічного рівня, якості та конкурентоспроможності складних технічних систем на етапі проектування.

1.2. Прикладні проблеми машинознавства. Накопичення й узагальнення інженерного досвіду проектування, виготовлення, експлуатації, ремонту та утилізації механізмів, машин, машинних агрегатів, машин-автоматів і автоматичних ліній. Створення наукових основ дослідження працездатності, міцності, жорсткості надійності та довговічності, енергетичної ефективності, точності, стійкості та керованості руху, віброакустики, ергономічності й екологічності відповідних технічних систем, їх деталей і складових одиниць. Дослідження й оптимізація робочих процесів, керованості відповідних технічних систем і управління процесами. Розроблення й удосконалення методів автоматизації системного проектування, імітаційного моделювання, методів і засобів експериментальних випробувань, вимірювань і діагностики технічного стану у процесі експлуатації відповідних технічних систем, їх деталей та складових одиниць.

1.3. Наукові завдання розрахунків, проектування та випробувань деталей машин, механізмів, машинних агрегатів, машин-автоматів і автоматичних ліній. Дослідження впливу матеріалів, конструктивних чинників, технології виготовлення, умов експлуатації тощо, на показники технічного рівня, якості та конкурентоспроможності складних технічних систем, їх деталей та складових одиниць, технічне регулювання, стандартизація, опрацювання відповідних норм, методик розрахунків і випробувань.

1.4. Розробка методів та засобів розрахунку і проектування системи приводів.

2. Тертя та зношування машин - науково-технічні проблеми тертя мащення, зношування та взаємодії контактуючих поверхонь машин, механізмів та їх вузлів за умов їх відносного переміщення.

2.1. Розроблення та застосування моделей і методів механіки контактної взаємодії поверхонь елементів машин з урахуванням тертя зношування, мащення, деформування, температури, шорсткості, швидкості проковзування.

2.2. Прогнозування результатів контактної взаємодії твердих тіл у заданих умовах.

2.3. Розроблення методів проведення випробувань на тертя та зношування устаткування, випробувальних стендів і трибометричних комплексів.

2.4. Дослідження процесів, які розвиваються на поверхнях тертя контактуючих тіл, зв'язок цих процесів із тріадою тертя та керування цими процесами. Розв'язок конкретних задач для вузлів тертя.

2.5. Розрахунок і прогнозування параметрів тертя та зношування елементів машин з урахуванням зміни властивостей матеріалів, поверхонь тертя, мастильних матеріалів і зовнішніх чинників. Дослідження впливу процесів тертя та зношування на статичну та циклічну міцність матеріалів.

2.6. Дослідження триботехнічних аспектів формоутворення деталей, обробка матеріалів руйнівними та деформуючими засобами.

2.7. Розробка методів досягнення потрібних триботехнічних властивостей поверхонь тертя завдяки зміцнюючому впливу та нанесенню покриттів та дослідженням їх трибологічних характеристик.

2.8. Конструювання вузлів тертя, систем змащення та їх оптимізація, методи розрахунку вузлів тертя, їх надійність.

2.9. Дослідження процесів, які відбуваються в мастильному шарі з урахуванням властивостей мастила та контактуючих твердих тіл. Побудова моделей цих процесів і керування ними.

2.10. Дослідження механізму мастильного впливу рідких, напіврідких, пластичних, твердих і газоподібних мастильних матеріалів.

2.11. Дослідження процесів, які самоорганізуються при фрикційній взаємодії в трибологічній системі.

2.12. Розроблення методів і засобів безперервного контролю та керування станом фрикційних параметрів трибовузлів. Застосування трибодіагностики на модельних і реальних конструкціях з метою контролю експлуатаційних характеристик вузлів тертя та прогнозування їх ресурсу.

2.13. Дослідження трибологічних аспектів тривалої міцності матеріалів при дії змінних та забезпечення постійних навантажень.

3. Технологія машинобудування та приладобудування - науково-технічні проблеми дослідження та вдосконалення технологічних процесів виготовлення деталей машин і приладів, технологічного обладнання, оснащення машино- та приладобудівних цехів, складання виробів.

3.1. Основи проектування прогресивних технологічних процесів виготовлення деталей і складання машин та приладів.

3.2. Технологічні основи формування точності й якості поверхонь деталей машин та приладів на макро-, мікро- та нанорівні.

3.3. Технологічне забезпечення експлуатаційних властивостей деталей машин.

3.4. Інтегровані та комп'ютерні технології в машинобудуванні та приладобудуванні.

3.5. Методи управління точністю й якістю обробки та складання виробів.

3.6. Методи механічної обробки, їх стабільність і надійність.

3.7. Моделювання, проектування й оптимізація технологічних процесів у машинобудуванні та приладобудуванні.

3.8. Контроль, управління та діагностика технологічних систем.

3.9. Механізація, автоматизація та роботизація процесів виробництва.

3.10. Технологічні проблеми гнучкого й автоматизованого виробництва.

3.11. Проблеми створення систем підтримки життєвого циклу виробу.

3.12. Технології мікрообробки та мікроскладання, нанотехнології в машинобудуванні та приладобудуванні.

3.13. Прилади й обладнання систем тестової та функціональної діагностики технологічних процесів і систем.

4. Процеси механічної обробки, верстати та інструменти - науково-технічні проблеми розроблення теоретичних основ механічної обробки матеріалів, створення та впровадження у виробництво процесів механічної обробки, верстатів, обладнання та інструмента для обробки матеріалів, особливості технології виготовлення інструмента, проектування, виготовлення й експлуатація верстатів та інструменту.

4.1. Теорія різання матеріалів.

4.2. Механічна обробка матеріалів.

4.3. Фізичні методи досліджень формоутворення поверхонь, процесів механічної та комбінованої обробки.

4.4. Математичне моделювання процесів механічної та комбінованої обробки.

4.5. Теорія проектування верстатів для матеріалообробки.

4.6. Теорія проектування різальних інструментів.

4.7. Знос і стійкість інструментів.

4.8. Працездатність, різальна здатність, продуктивність, якість обробленої поверхні, економічні показники інструментів із нових матеріалів.

4.9. Системи автоматизованого проектування верстатів, верстатних систем та різальних інструментів.

4.10. Діагностування процесів механічної обробки, роботи верстатів та інструментів.

4.11. Надійність процесів механічної обробки, верстатів та інструментів.

4.12. Обладнання інструментального та гнучкого автоматизованого виробництва.

4.13. Моделювання та оптимізація робочих процесів високих технологій.

5. Процеси та машини обробки тиском - науково-технічні проблеми розроблення, дослідження, оптимізації та проектування технологічних процесів, машин та оснащення для обробки матеріалів тиском у широкому діапазоні температур, зусиль і швидкісних факторів навантаження.

5.1. Теорія обробки металів тиском.

5.2. Моделювання та проектування процесів обробки тиском.

5.3. Технологія листового штампування, оснащення та обладнання.

5.4 Технологія об'ємного штампування та видавлювання, оснащення та обладнання.

5.5. Розроблення кувально-штампувального обладнання, зокрема машини та установок для обробки металів імпульсним тиском.

5.6. Технологія обробки металів імпульсними високоенергетичними та високошвидкісними методами (вибухом, високовольтним імпульсним розрядом, магнітним полем, з використанням ударів та вібрацій і т.ін.), оснащення та обладнання.

5.7. Технологія обробки тиском порошкових, композиційних, полімерних і мілкоподрібнених матеріалів, оснащення та обладнання для їх реалізації.

5.8. Спеціальні методи обробки металів тиском різними видами інструмента, зокрема тим, що обертається, оснащення та обладнання.

5.9. Методи дослідження процесів, оснащення та обладнання обробки матеріалів тиском.

5.10. Методи розрахунку процесів, оснащення та обладнання обробки матеріалів тиском.

5.11. Методи дослідження, розрахунку та оптимізації засобів механізації та автоматизації для обробки металів тиском.

5.12. Дослідження та розробка процесів, обладнання та оснащення для модифікування структури матеріалів пластичним деформуванням.

6. Зварювання та споріднені процеси і технології - науково-технічні проблеми дослідження природи зв'язків і закономірностей фізичних і хімічних явищ при утворенні нероз'ємних з'єднань металевих, металокерамічних і органічних матеріалів в атмосферних умовах, у вакуумі та під водою із застосуванням джерел нагрівання на основі перетворення електричної, хімічної, механічної та інших видів енергії на теплову; розробляє перспективні способи, технології й обладнання для зварювання, наплавлення, паяння, нанесення покриттів, а також термічного різання та інших споріднених процесів; створює наукові засади та засоби керування якістю нероз'ємних з'єднань; розробляє методи проектування, виготовлення, оцінки міцності, надійності та довговічності зварних конструкцій і виробів з функціональними покриттями.

6.1. Теоретичні основи процесів зварювання й інших споріднених процесів і технологій. Моделювання фізичних і хімічних явищ при утворенні нероз'ємних з'єднань і нанесенні покриття.

6.2. Фізико-металургійні процеси при зварюванні, наплавленні, паянні й інших споріднених процесах. Зварюваність матеріалів, здатність їх до паяння. Проблеми нанесення покриттів.

6.3. Вплив термодеформаційного циклу в процесі формування нероз'ємних з'єднань на якість і технологічну міцність.

6.4. Металургійні та технологічні проблеми створення та виробництва електродів присадкових матеріалів, припоїв, порошків, флюсів та інших.

6.5. Принципи створення сучасного багатофункціонального обладнання для реалізації технологій з'єднання матеріалів плавленням, тиском, паянням тощо, для нанесення покриттів термічного різання та інших споріднених процесів.

6.6. Автоматизація та роботизація зварювання та споріднених процесів і технологій.

6.7. Напружено-деформований стан зварних виробів і конструкцій методи його експериментальної та розрахункової оцінки та засоби керування.

7. Процеси фізико-технічної обробки - науково-технічні проблеми розробки основ теорії обробки матеріалів висококонцентрованими джерелами енергії (лазерним, електронним, іонним променем, електричним розрядом, ультразвуком, магнітним полем, потужними потоками рідини та інших частинок та ін.), створення та впровадження у виробництво процесів лазерної та фізико-технічної обробки, обладнання для їх реалізації, технологічного оснащення, систем керування та діагностики, а також завдання аналізу проектування та експлуатації обладнання.

7.1. Теорія взаємодії висококонцентрованих джерел енергії з речовиною неорганічного та органічного походження, механізмами змінення їх стану.

7.2. Теплофізичні основи обробки матеріалів концентрованими джерелами енергії.

7.3. Математичне моделювання процесів фізико-технічної обробки матеріалів.

7.4. Теорія фізико-технічної обробки матеріалів з метою формоутворення або зміцнення їх властивостей.

7.5. Теорія лазерного наплавлення, легування та зварювання матеріалів.

7.6. Структурно-фазові перетворення у матеріалах в умовах дії концентрованих джерел енергії.

7.7. Фізико-механічні властивості матеріалів після фізико-технічної обробки.

7.8. Фізичні методи досліджень процесів фізико-технічної обробки.

7.9. Теорія та системи автоматизованого проектування технологічних процесів фізико-технічної обробки та обладнання.

7.10. Діагностування процесів фізико-технічної обробки, параметрів відповідних джерел енергії.

7.11. Теорія розроблення та проектування спеціалізованого лазерного обладнання.

8. Стандартизація, сертифікація та метрологічне забезпечення - науково-технічні проблеми створення, оптимізації й вдосконалення нормативної бази та механізмів її застосування, методи й засоби до всіх галузей науки, техніки, народного господарства, а також ефективного метрологічного забезпечення єдності вимірювань і випробувань.

8.1. Створення нормативної документації зі стандартизації, сертифікації та метрологічного забезпечення, розвиток і вдосконалення науково-технічної термінології.

8.2. Науково-технічні засади створення нормативних документів з питань безпеки продукції (процесів, робіт, послуг) для життя, здоров'я, майна громадян, охорони довкілля та безпеки народногосподарських об'єктів з урахуванням ризику виникнення природних і техногенних катастроф.

8.3. Розроблення науково-технічної бази поліпшення техніко-економічних показників виробництва, систем збирання, опрацювання й ефективного використання техніко-економічної інформації, створення нормативної бази ресурсозберігальних технологій.

8.4. Створення нових і вдосконалення наявних засобів і методів оцінювання точності вимірювань і якості продукції та послуг для забезпечення конкурентоспроможності на світовому ринку.

8.5. Розроблення систем уніфікації вимог до науково-технічної продукції, дослідження сумісності та взаємозамінності продукції.

8.6. Дослідження фізичних явищ для побудови еталонів і засобів вимірювань.

8.7. Дослідження складу та властивостей матеріалів і речовин для створення стандартних зразків.

8.8. Розроблення нових і вдосконалення наявних методів і засобів вимірювань і їх метрологічного забезпечення.

8.9. Оптимізація схем передавання розміру одиниць фізичних величин від еталонів до робочих засобів вимірювань з метою спрощення їх структури, скорочення кількості ланок і ступенів.

8.10. Створення науково-технічних засад захисту інтересів споживачів, участі суб'єктів підприємницької діяльності України в міжнародному, науково-технічному співробітництві та торгівлі.

9. Галузеве машинобудування - науково-технічні проблеми дослідження, конструювання та вдосконалення обладнання і машин для реалізації технологічних процесів у різних галузях.

9.1. Створення нових та вдосконалення існуючих конструкцій технологічного обладнання і машин для різних галузей.

9.2. Підвищення технічного рівня і якості технологічного обладнання, поліпшення його експлуатаційних характеристик (продуктивності, енергоємності, матеріалоємності, віброакустичних, радіозавад тощо).

9.3. Розкриття та обґрунтування параметрів взаємодії робочих органів технологічного устаткування і машин з робочим середовищем.

9.4. Моніторинг технологічного устаткування і машин.

9.5. Розрахунки параметрів та систем технологічного устаткування з адаптацією його до сучасних програмних комплексів.

Для участі в конкурсному відборі до секції 12 "Приладобудування" приймаються наукові проекти фундаментального і прикладного спрямування.

До фундаментальних проектів секції належать теоретичні і експериментальні дослідження, результати яких формують собою винайдення нових або уточнення відомих закономірностей які є вихідними положеннями для розвитку нових концепцій, методів, що забезпечують створення принципово нових приладів.

До прикладних проектів секції належать оригінальні дослідження і розробки, які здійснюються для отримання нових знань, необхідних для створення нової техніки та технологій у приладобудуванні. Прикладні дослідження визначають можливі шляхи використання результатів фундаментальних досліджень, нові методи розв'язання проблем, сформульованих раніше. Прикладні розробки базуються, як правило, на результатах попередніх прикладних досліджень, результатом їх є проект конкретного нового приладу, технології або дослідний зразок.

Секція 12 "Приладобудування" включає наступні напрями наукових досліджень:

1. Науково-технічні проблеми дослідження, проектування, виробництва, випробування, експлуатації та ремонту приладів для вимірювання механічних величин.

1.1. Розробка, дослідження та оптимізація нових принципів та методів вимірювання механічних величин.

1.2. Дослідження та вдосконалення існуючих методів вимірювання механічних величин.

1.3. Розробка, дослідження та оптимізація нових приладів вимірювання та перетворювачів механічних величин.

1.4. Дослідження та вдосконалення існуючих приладів вимірювання та перетворювачів механічних величин.

1.5. Розробка та дослідження математичних моделей та систем імітаційного моделювання методів та приладів вимірювання механічних величин.

1.6. Створення та дослідження нових, вдосконалення існуючих приладів і методів випробувань та повірки засобів вимірювання механічних величин.

1.7. Дослідження та прогнозування напрямків та тенденцій розвитку приладів і методів вимірювання механічних величин.

2. Фундаментальні, прикладні та експериментальні дослідження для розв'язання комплексної проблеми проектування, виробництва та випробування всіх класів гіроскопів та навігаційних систем.

2.1. Розробка, дослідження та оптимізація нових принципів та методів автономного визначення параметрів руху і орієнтації тіл та алгоритмів навігації.

2.2. Дослідження та вдосконалення існуючих методів, приладів та систем автономного вимірювання параметрів руху, орієнтації і навігації, комплексних навігаційних систем та гіроскопів.

2.3. Розробка, дослідження та оптимізація нових гіроскопів, навігаційних приладів та систем.

2.4. Розробка та дослідження математичних моделей та систем моделювання, навігаційних приладів, систем та їх чутливих елементів.

2.5. Створення та дослідження нових, вдосконалення існуючих методів і засобів випробувань та повірки навігаційних приладів, систем та їх чутливих елементів.

3. Фундаментальні, прикладні та експериментальні дослідження для розв'язання комплексної проблеми проектування, виробництва та випробування всіх класів приладів та методи вимірювання теплових величин.

3.1. Фізичні основи і теорія вимірювань температури, теплопотоку та кількості тепла.

3.2. Методи та засоби термометрії, теплометрії, калориметрії.

3.3. Методи та засоби радіаційної пірометрії.

3.4. Методи та засоби визначення коефіцієнтів теплопереносу в твердих тілах, рідинах, газах та радіаційного переносу.

3.5. Метрологічне забезпечення засобів температурних, теплопотокових та калориметричних вимірювань. Забезпечення єдності вимірювань температури.

4. Фундаментальні, прикладні та експериментальні дослідження для розв'язання комплексної проблеми проектування, виробництва та випробування всіх класів приладів та методи вимірювання електричних та магнітних величин.

4.1. Розробка, дослідження та оптимізація нових принципів та методів вимірювання електричних та магнітних величин.

4.2. Дослідження та вдосконалення існуючих методів вимірювання електричних та магнітних величин.

4.3. Розробка, дослідження та оптимізація нових приладів вимірювання та вимірювальних перетворювачів, вимірювальних систем та мереж.

4.4. Дослідження та вдосконалення існуючих приладів вимірювання, вимірювальних перетворювачів, систем та мереж.

4.5. Розробка та дослідження математичних моделей та систем імітаційного моделювання методів та приладів вимірювання електричних та магнітних величин.

4.6. Створення та дослідження нових, вдосконалення існуючих приладів і методів випробувань та повірки засобів вимірювання електричних і магнітних величин.

4.7. Створення та оптимізація засобів обробки вихідних сигналів.

4.8. Дослідження та прогнозування напрямків та тенденцій розвитку приладів і методів вимірювання електричних і магнітних величин.

5. Фундаментальні, прикладні та експериментальні дослідження для розв'язання комплексної проблеми проектування, виробництва та випробування всіх класів оптичних приладів і систем.

5.1. Дослідження проблем створення та функціонування оптичних та оптично-електронних приладів і систем та їх складових частин.

5.2. Системні дослідження технологій в оптичному приладобудуванні.

5.3. Дослідження нових методів та розробка приладів для прийому, обробки та реєстрації оптичної інформації, вивчення спектральних закономірностей випромінювання космічних об'єктів, їх точного положення.

5.4. Дослідження, розробка та оптимізація схем побудови оптичних та оптично-електронних приладів та їх систем.

5.5. Розробка методів та засобів моделювання оптичних та оптично-електронних приладів і систем.

5.6. Дослідження методів проектування, функціонування та метрологічного забезпечення оптичних, оптично-електронних приладів і систем.

5.7. Розробка методів розрахунку оптичних систем.

5.8. Дослідження оптичних методів обробки зображення.

5.9. Розробка засобів та приладів для дослідження космічних об'єктів.

6. Науково-технічні проблеми дослідження, проектування, виробництва, випробування, експлуатації та ремонту приладів контролю та визначення складу речовин.

6.1. Підвищення точності, вірогідності, чутливості, швидкодії, надійності приладів контролю та визначення складу речовин.

6.2. Технічні засоби для систем контролю та захисту технічного стану об'єктів.

6.3. Прилади і обладнання для систем тестової діагностики об'єктів.

6.4. Прилади для систем функціональної діагностики об'єктів.

6.5. Прилади випробувальної техніки.

6.7. Прилади неруйнівного контролю матеріалів і виробів.

6.8. Технічні засоби для дослідження впливу кліматичних факторів.

6.9. Прилади контролю надійності промислового обладнання і передаварійних ситуацій.

6.10. Прилади і засоби контролю та захисту навколишнього природного середовища.

6.11. Дослідження методів збудження аналітичних сигналів шляхом зондування електронами, іонами, іонізуючим випромінюванням, лазерним та електромагнітним випромінюванням.

6.12. Дослідження методів визначення складу газового середовища, зокрема парціальних тисків складових газів, малих домішок корисних та шкідливих речовин. Дослідження загальних властивостей, техніко-економічних закономірностей та речовин, в тому числі із застосуванням поверхнево-чутливих матеріалів, хроматографів, спектрофотометрів та їх комбінацій.

6.13. Дослідження методів визначення складу рідин, малих домішок корисних та шкідливих речовин, в тому числі із застосуванням поверхнево-чутливих матеріалів, спектрофотометрів, хроматографів та мас-спектрометрів.

6.14. Дослідження методів визначення загального, локального та пошарового складу твердих тіл, малих домішок із застосуванням методів збудження електронами, іонами, іонізуючим випромінюванням, фотонами, лазерним та електромагнітним випромінюванням.

7. Фундаментальні, прикладні та експериментальні дослідження для розв'язання комплексної проблеми проектування, виробництва та випробування всіх класів технологічних процесів і обладнання виробництва приладів.

7.1. Теоретичні основи проектування прогресивних технологічних процесів виготовлення деталей і вузлів та складання приладів.

7.2. Технологічні основи формування високих якісних показників продукції приладобудування.

7.3. Методи управління точністю та якістю обробки деталей і складання виробів приладобудування.

7.4. Аналіз і синтез технологічних систем виготовлення приладів.

7.5. Контроль, управління та діагностування технологічних систем приладобудування.

7.6. Проблеми типізації виробів і розробки групових технологічних процесів приладобудування.

7.7. Механізація та автоматизація основних і допоміжних процесів приладобудування.

7.8. Технологічні проблеми гнучкого та автоматизованого приладобудівного виробництва.

8. Фундаментальні, прикладні та експериментальні дослідження для розв'язання комплексної проблеми проектування, виробництва та випробування всіх класів біологічних та медичних приладів і систем.

8.1. Дослідження фізичних основ побудови медико-діагностичних, лікувальних та хірургічних приладів, систем та їх складових частин.

8.2. Дослідження та розробка нових методів та засобів діагностування і вимірювання медико-біологічних параметрів.

8.3. Дослідження, розробка та оптимізація радіоелектронних, оптичних та оптоелектронних перетворювачів і схем побудови біологічних та медичних приладів і систем.

8.4. Розробка методів та засобів діагностування і моделювання біомедичних приладів та систем.

8.5. Розробка методів та засобів підвищення точності та вірогідності діагностування і вимірювання медико-біологічних параметрів.

8.6. Розробка, дослідження та оптимізація біомедичних систем життєдіяльності в умовах космічного польоту, а також в інших екстремальних умовах.

8.7. Розробка цифрових методів обробки та реєстрації медико-діагностичної інформації.

8.8. Розробка та оптимізація схем побудови та функціонування телемедичних приладів та систем.

8.9. Дослідження та розробка нових методів розрахунку, проектування та марематичного моделювання біологічних та медичних приладів і систем.

8.10. Розробка методів та засобів метрологічного забезпечення медикодіагностичних приладів та систем.

8.11. Дослідження цифрових та голографічних методів реєстрації біомедичної інформації.

8.12. Розробка пристроїв та систем лазерної хірургії та терапії.

8.13. Дослідження та розробка методів, засобів та технології, технічного обслуговування, ремонту і експлуатації біомедичних систем.

8.14. Системні дослідження технології в біологічному та медичному приладобудуванні.

9. Науково-технічні проблеми дослідження, проектування, виробництва, випробування, експлуатації та ремонту акустичних приладів.

9.1. Дослідження загальних властивостей акустичних генераторів та випромінювачів.

9.2. Дослідження властивостей поширення акустичних хвиль у матеріалах і середовищах.

9.3. Дослідження загальних властивостей акустичних датчиків.

9.4. Дослідження явищ та ефектів, пов'язаних із поширенням акустичних хвиль (кавітація, дифузія тощо).

9.5. Дослідження, розроблення, оптимізація приладів, пов'язаних із використанням ефектів акустики (локація, дефектоскопія, молекулярна акустика, п'єзоелектричне двигунобудування тощо).

10. Науково-технічні проблеми дослідження, проектування, виробництва, випробовування та експлуатації термоелектричних приладів.

10.1. Дослідження явищ і ефектів для створення термоелектричних приладів

10.2. Розвиток інформаційно-енергетичної теорії термоелектричних приладів.

10.3. Дослідження та розробка комп'ютерних засобів проектування термоелектричних приладів.

10.4. Дослідження та розробка термоелектричних сенсорів.

10.5. Дослідження, розробка, оптимізація термоелектричних приладів та систем (приладів для вимірювань енергії електромагнітного поля, інфрачервоного та лазерного випромінювання джерел електричної енергії, мікрокріогенних та оптоелектронних приладів, актинометрів, піргеліометрів та інше).

11. Науково-технічні проблеми дослідження, проектування, виробництва, випробування, експлуатації та ремонту приладів для вимірювання іонізуючих випромінювань. Зокрема:

11.1. Методи, прилади, пристрої та системи для вимірювання іонізуючих випромінювань, що мають підвищену точність, надійність, швидкодію, поліпшені експлуатаційні характеристики.

11.2. Методи, прилади, пристрої та системи для вимірювання іонізуючих випромінювань, які використовують нові фізичні принципи мікропроцесорну і цифрову техніку.

11.3. Елементна база для створення нових приладів, пристроїв та систем, призначених для вимірювання іонізуючих випромінювань.

11.4. Прилади, пристрої та системи контролю радіаційної обстановки й радіаційної безпеки АЕС.

11.5. Методи, прилади, пристрої, системи радіоекологічного моніторингу та індивідуального дозиметричного контролю, контролю вмісту радіонуклідів у натуральних і штучних об'єктах.

11.6. Методи, прилади, пристрої та системи контролю технологічних процесів із використанням іонізуючих випромінювань.

11.7. Засоби вимірювання іонізуючих випромінювань у медицині.

11.8. Засоби вимірювання вищої точності (еталони, зразкові джерела іонізуючих випромінювань тощо) для метрологічного забезпечення приладів, пристроїв і систем вимірювання іонізуючих випромінювань.

11.9. Методи, прилади та пристрої для дослідження матеріалів із використанням іонізуючих випромінювань.

12. Фундаментальні, прикладні та експериментальні дослідження для розв'язання комплексної проблеми проектування, виробництва та випробування всіх засобів метрології та метрологічного забезпечення.

12.1. Дослідження можливості використання стабільних фізичних явищ, що реалізуються в атомних та макроскопічних системах для побудови еталонів і засобів вимірювань найвищої точності.

12.2. Створення нових та вдосконалення наявних засобів і методів вимірювань.

12.3. Експериментальні дослідження систематичних та випадкових похибок вимірювальних засобів, що розробляються.

12.4. Експериментальні дослідження стабільності й інших технологічних властивостей матеріалів, які застосовуються для побудови еталонів та засобів вимірювань найвищої точності.

12.5. Дослідження експлуатаційних властивостей засобів вимірювання, що розробляються.

12.6. Аналіз стану вимірювань у галузях народного господарства з метою розроблення заходів для удосконалення метрологічного забезпечення і нових вимірювальних засобів.

12.7. Оптимізація перевірювальних схем передачі розміру одиниць фізичних величин від еталонів до робочих засобів вимірювань з метою спрощення їх структури, скорочення кількості ланок і ступенів.

13. Фундаментальні, прикладні та експериментальні дослідження для розв'язання комплексної проблеми проектування, виробництва та випробування інформаційно-вимірювальних систем.

13.1. Загальнотеоретичні проблеми побудови, проектування, створення та застосування ІВС. Питання інтелектуалізації ІВС.

13.2. Проблеми побудови ІВС різноманітної структури та алгоритмів їх роботи (синтез, аналіз, оптимізація тощо).

13.3. Розроблення нових та вдосконалення наявних методів і засобів технічного забезпечення ІВС, зокрема пристроїв отримання, перетворення, кодування, передачі, відображення та збереження інформації структурних ланок ІВС, які виконують обчислювально-управляючі функції, перспективних інтерфейсних систем.

13.4. Дослідження та розроблення нових засобів методичного забезпечення ІВС, зокрема нових методів і алгоритмів отримання та обробки вимірювальної інформації.

13.5. Розроблення нових перспективних засобів програмного та інформаційного забезпечення ІВС, зокрема проблемно-орієнтованих баз вимірювальної інформації.

13.6. Дослідження проблем і розроблення методів підвищення техніко-експлуатаційних характеристик ІВС, зокрема швидкості, точності, вірогідності контролю, забезпечення завадостійкості та метрологічної надійності ІВС.

13.7. Розроблення, дослідження, оптимізація та застосування перспективних проблемно-орієнтованих ІВС у різних предметних галузях, систем контролю параметрів процесів і середовищ, систем для вимірювання параметрів випадкових процесів та полів, систем розпізнавання різноманітних сигналів, систем автоматичного контролю технологічних процесів тощо.

Для участі в конкурсному відборі до секції 13 "Авіаційно-космічна техніка і транспорт" приймаються наукові проекти фундаментального і прикладного спрямування.

До фундаментальних проектів секції належать теоретичні і експериментальні дослідження, результати яких формують відкриття нових або уточнення відомих закономірностей розвитку природи й техніки і є вихідними положеннями для розвитку нових концепцій, принципів і методів синтезу наукових знань в конкретних галузях науки.

До прикладних проектів секції належать оригінальні дослідження які здійснюються для отримання нових знань і призначені, головним чином, для досягнення конкретної практичної мети чи завдання. Прикладні дослідження визначають можливі шляхи використання результатів фундаментальних досліджень, нові методи розв'язання проблем, сформульованих раніше. Прикладні розробки базуються, як правило, на результатах попередніх прикладних досліджень і результатом їх є проект конкретного нового елементу нової техніки, технології або дослідний зразок.

Секція 13 "Авіаційно-космічна техніка і транспорт" включає наступні напрями наукових досліджень:

1. Науково-технічні проблеми дослідження, проектування, виробництва, випробування, експлуатації та ремонту двигунів та енергоустановок для авіаційно-космічної техніки і транспортних засобів (в тому числі газотурбінних, рідинно-реактивних, твердопаливних, електрореактивних, дизельних, бензинових та ін. і енергетичних установок на основі перетворювачів енергії різних типів: турбомашинних, фотоелектричних, електрохімічних та ін.), узгодження та оптимізацію процесів взаємодії компонентів у двигунах і енергетичних установках.

1.1. Теорія двигунів та енергоустановок, експериментальні дослідження процесів в них.

1.2. Фізичне та математичне моделювання, системний аналіз і синтез процесів в двигунах та енергоустановках.

1.3. Сумішоутворення та згоряння палива.

1.4. Розробка систем автоматичного керування двигунів та енергоустановок.

1.5. Експлуатація та ремонт двигунів і енергоустановок.

1.6. Розробка моделей і методів для ідентифікації та діагностичного контролю технічного стану двигунів та енергоустановок.

1.7. Дослідження систем забезпечення теплового режиму двигунів і енергетичних установок.

1.8. Конверсійне використання двигунів та енергоустановок, їх компонентів, дослідження процесів, що відбуваються під час конверсійного використання двигунів, енергоустановок та їх компонентів.

2. Науково-технічні проблеми дослідження, проектування, виробництва, випробування, експлуатації та ремонту машини для земляних та дорожніх робіт, закономірності робочих процесів взаємодії робочих органів цих машин із середовищем.

2.1. Виявлення закономірностей взаємодії робочих органів і ходових пристроїв машин із робочим середовищем.

2.2. Методи розрахунку енергетичних, кінематичних, динамічних і силових параметрів.

2.3. Синтез оптимальної структури машин.

2.4. Дослідження використання машин у наземних і підземних умовах.

3. Науково-технічні проблеми дослідження, проектування, виробництва, випробування, експлуатації та ремонту підіймально-транспортних машин (ПТМ), аналіз і синтез робочих процесів, принципів дії, структури і режимів роботи та руху пристроїв, механізмів, машин, агрегатів, комплексів і систем машин для виконання вантажопіднімальних і транспортних операцій у різних середовищах.

3.1. Закономірності взаємодії гнучких тягових і робочих органів ПТМ в різноманітних середовищах.

3.2. Методи дослідження та розрахунку кінематичних, динамічних та енергетичних характеристик ПТМ і режимів їх роботи та руху.

3.3. Методи розрахунку механічної надійності ПТМ.

3.4. Розроблення методів і систем керування рухом і робочими процесами ПТМ і перевантажувальних комплексів.

4. Науково-технічні проблеми дослідження аеродинаміки і газодинаміки літальних апаратів (ЛА), закономірності руху газу, а також механічної і теплової взаємодії газу з твердими тілами при їх відносному русі.

4.1. Фізичне та математичне моделювання течії газу, взаємодії з обтічними поверхнями.

4.2. Математичні методи дослідження процесів і полів на аеродинамічних і газодинамічних розрахунках.

4.3. Методи дослідження обтікання ЛА, їх окремих елементів потоками суцільного і розрідженого газу.

4.4. Розрахункові й експериментальні дослідження аеродинамічних характеристик ЛА та їх елементів, розроблення методів розрахунку цих характеристик у широкому діапазоні режимів польоту.

4.5. Аеродинамічне проектування ЛА та їх елементів, оптимізація зовнішніх форм, засоби й методи керування аеродинамічними характеристиками.

4.6. Дослідження і розрахунки засобів теплового захисту ЛА, розрахунки теплових режимів ЛА.

4.7. Методи експериментальної аеродинаміки, теплових досліджень.

4.8. Дослідження впливу ЛА на навколишнє середовище.

4.9. Аеродинаміка силової установки та її елементів, взаємодія з поверхнею ЛА.

4.10. Аеродинамічні аспекти транспортних засобів різного призначення, зокрема механізму польоту живих істот, застосування цього механізму в техніці.

4.11. Розроблення чисельних методів у галузі аеродинаміки, теплообміну ЛА.

5. Фундаментальні, прикладні та експериментальні дослідження для розв'язання комплексної проблеми проектування, виробництва та випробування всіх класів літальних апаратів (ЛА) і їх систем.

5.1. Загальне проектування авіаційної та космічної техніки, прогнозування техніко-економічних і тактико-технічних характеристик ЛА всіх класів.

5.2. Методи проектування, розрахунку на міцність, виробництва та випробування ЛА різних класів.

5.3. Синтез ефективних конструктивно-технологічних рішень агрегатів і вузлів ЛА та їх стиків та з'єднань, в т.ч. в комп'ютерно-інтегрованих середовищах.

5.4. Методи інформаційних та комп'ютерно-інтегрованих технологій проектування та розрахунку на міцність ЛА.

5.5. Фізичне моделювання ЛА і їх систем, теоретичне та апаратурне забезпечення моделювання.

5.6. Методи і засоби визначення статичних, динамічних, вібраційних, акустичних, теплових і комбінованих навантажень на ЛА, теоретичне та експериментальне обґрунтування критеріїв міцності та коефіцієнтів безпеки.

5.7. Математичні методи дослідження процесів і полів при розрахунках на міцність конструкцій ЛА.

5.8. Методи розрахунку на міцність, сталість, жорсткість, надійність, живучість, а також ресурсу агрегатів ЛА із металевих сплавів та композиційних матеріалів.

5.9. Методи прогнозування несучої здатності деталей та агрегатів ЛА.

5.10. Теоретичні основи технологічної підготовки авіаційно-космічного виробництва та оптимізація технологічних процесів в умовах використання інформаційних технологій.

5.11. Розробка, створення та впровадження систем технологічних процесів та оснащення для виробництва деталей складної форми із високоміцних та спеціальних матеріалів та для складання агрегатів ЛА.

5.12. Теоретичні основи точності, якості, продуктивності і надійності технологічних систем виробництва ЛА.

5.13. Застосування сучасних авіаційно-космічних наукоємких технологій у конверсії, методи й засоби утилізації відходів та виробів.

5.14. Методи льотних і наземних випробувань літальних апаратів та їх систем, діагностики їх характеристик, оптимального спостереження (оцінювання) стохастичних параметрів їх стану.

5.15. Дослідження в галузі теоретичного й технічного забезпечення і автоматизації міцнісних випробувань ЛА на статичне навантаження та ресурс.

5.16. Методи і засоби неруйнівного контролю, аналізу зруйнованих деталей, оптимальне управління випробуваннями і критерії прогнозування зміни характеристик ЛА.

5.17. Методи і засоби контролю технічного стану авіаційної та ракетно-космічної техніки.

6. Науково-технічні проблеми створення, випробування і експлуатації технічних засобів для підготовки запуску, початкового супроводження в польоті ракетно-космічних комплексів і систем; для забезпечення їх полігонних наземних випробувань, діагностики й передстартових перевірок; забезпечення функціонування усіх пристроїв і систем, необхідних для роботи із запуску РКТ.

6.1. Удосконалення існуючих і створення нових наземних комплексів і стартового обладнання ракетно-космічних літальних апаратів, їхніх агрегатів і систем; теоретичні основи їхнього проектування, дослідження й розрахунки нових схем або типів, експериментальні дослідження процесів, що відбуваються в них.

6.2. Методи дослідження та розрахунку кінематичних, динамічних та енергетичних характеристик автономних систем енергопостачання, технологічних систем, засобів механізації й автоматизації стартового обладнання РКТ.

6.3. Фізичне та математичне моделювання наземних комплексів ракетно-космічної техніки, їх систем і агрегатів, системний аналіз і синтез нових структур і конструктивних рішень стартового обладнання РКТ.

6.4. Створення, дослідження та використання наземних імітаторів вузлів, агрегатів і систем ракетно-космічної техніки.

6.5. Розрахункові і експериментальні методи визначення конструкційної міцності та надійності наземних комплексів, стартового обладнання РКТ та їхніх складових частин; прогнозування та підвищення їх ресурсу й надійності експлуатації.

6.6. Моделі і методи ідентифікації та технічної діагностики характеристик агрегатів і систем наземних комплексів і стартового обладнання РКТ, алгоритмічне й інформаційне забезпечення автоматичних або автоматизованих систем передстартових перевірок, контролю технічного стану й діагностування ракетно-космічних комплексів та їхніх складових частин.

6.7. Моделі, методи і засоби випробувань наземних комплексів і стартового обладнання РКТ, їхніх складових частин і систем.

6.8. Системи і засоби енергопостачання для функціонування наземних комплексів і стартового обладнання РКТ, автоматичного керування експлуатацією стартових комплексів, забезпечення екологічної безпеки (зокрема, пожежовибухобезпеки, безпеки під час заправлення, підготовці та нейтралізації пролиття компонентів ракетного палива та ін.) під час експлуатації наземного обладнання РКТ.

6.9. Дослідження динамічних процесів у стартовому обладнанні під час транспортування, установлення на старті та запуску ракетно-космічних комплексів.

7. Науково-технічні проблеми дистанційних досліджень Землі, її атмосфери, космічного простору, поверхонь, підповерхових середовищ атмосфер інших планет, космічних тіл, створення аерокосмічних систем, комплексів і пристроїв для дистанційних досліджень.

7.1. Методи створення інформаційно-вимірювальних систем та комплексів дистанційних досліджень, включаючи оптико-електронні засоби реєстрації та обробки інфрачервоного і іонізуючого випромінювання, радіоелектронні, акустичні, гідроакустичні, сейсмічні активні, пасивні й комбіновані засоби, а також засоби їх спостереження, керування та навігації.

7.2. Методи фотографічних, сканерних, радіолокаційних, теплових, лазерних, акустичних, і гідроакустичних, сейсмічних та інших видів знімання Землі, планет, космічних тіл, а також їх атмосфер в оптичному, інфрачервоному, радіохвильовому, акустичному й інших діапазонах випромінювання.

7.3. Фізичні основи дистанційних досліджень, математичних, електродинамічних, емпіричних, регресивних, імітаційних та інших моделей взаємодії випромінювання і розсіяних полів у різноманітних природних середовищах Землі й космічного простору.

7.4. Методи обробки сигналів, процесів і зображень в аерокосмічних системах дистанційного зондування.

7.5. Методи та засоби спостереження, навігації й керування на відстані системами дистанційних досліджень.

7.6. Методи та засоби дистанційних вимірювань електрофізичних параметрів і характеристик природних середовищ з аерокосмічних носіїв.

7.7. Технології автоматизованої обробки та інтерпретації матеріалів, розпізнавання образів, а також тематичних ознак дистанційних досліджень у різних діапазонах.

7.8. Теоретичні та практичні основи дистанційного екологічного моніторингу, захисту і вивчення природних середовищ, їхніх ресурсів, планування експериментів з аерокосмічних досліджень.

8. Науково-технічні проблеми створення методичного, математичного, програмного, інформаційного, технічного забезпечення авіаційно-космічних тренажерів, основою яких є підсистеми моделювання динаміки об'єктів, візуалізації навколишнього середовища, подання інформації, навчання та контролю роботи операторів, визначення професійної придатності членів екіпажів діяти у динамічних умовах, близьких до натурних.

8.1. Моделювання авіаційно-космічних об'єктів і систем управління ними (статичні та динамічні моделі, стохастичні й імітаційні моделі, логіко-динамічні моделі тощо).

8.2. Методи ідентифікації об'єктів і систем управління, для навчання керування якими призначений авіаційно-космічний тренажер.

8.3. Методи подання інформації та візуалізації навколишнього середовища.

8.4. Методи і засоби динамічної імітації польоту.

8.5. Методи добору, атестації, підготовки та тренування членів екіпажів, зокрема оцінювання їх психофізичного стану.

8.6. Інформаційне та програмне забезпечення авіаційно-космічних тренажерів.

8.7. Програмно-технічні засоби для роздроблення авіаційно-космічних тренажерів.

8.8. Методи і засоби діагностування та забезпечення надійності авіаційно-космічних тренажерів.

9. Науково-технічні проблеми дослідження морехідних якостей, умов та методів їх забезпечення на етапі проектування, будування, експлуатації кораблів, морських, а також річкових суден, інших плавучих споруд.

9.1. Методи проектування, розрахунку на міцність, виробництва та випробування суден різних класів.

9.2. Синтез ефективних конструктивно-технологічних рішень агрегатів і вузлів суден та їх стиків та з'єднань, в т.ч. в комп'ютерно-інтегрованих середовищах.

9.3. Методи інформаційних та комп'ютерно-інтегрованих технологій проектування та розрахунку на міцність суден.

9.4. Методи і засоби визначення статичних, динамічних, вібраційних і комбінованих навантажень на судно, теоретичне та експериментальне обґрунтування критеріїв міцності та коефіцієнтів безпеки.

9.5. Методи розрахунку агрегатів суден на міцність, сталість, жорсткість, надійність, живучість.

9.6. Закони, методи оцінки, засоби контролю і шляхи вдосконалення плавучості, остійності, незатоплюваності суден, інженерно-технічні засоби їх забезпечення.

9.7. Закономірності обтікання корпусу судна, складові опору води, методи їх теоретичного й експериментального визначення, принципи зменшення опору води руху суден.

9.8. Гідродинамічна теорія корабельних рушіїв різних типів, конструкції корабельних рушіїв і засоби підвищення пропульсивних якостей суднових комплексів.

9.9. Гідродинамічна теорія хитавиці суден, методи розрахунку параметрів хитавиці суден на регулярних та нерегулярних хвилях, теорія і конструкції заспокоювачів хитавиці.

9.10. Теорія керованості суден, теоретичні й експериментальні методи знаходження сил, які діють на маневруюче судно; методи розрахунку характеристик керованості суден з урахуванням вітру, хвилювання, течії.

9.11. Методи і засоби забезпечення потрібних характеристик керованості суден.

10. Науково-технічні проблеми дослідження закономірностей, що визначають умови раціональної організації транспортного обслуговування і транспортних процесів і охоплюють проблеми формування та забезпечення ефективної роботи мережі шляхів сполучення, транспортних, складських та перевантажувальних засобів функціонування транспортних систем, раціональної організації пасажирських та вантажних перевезень.